Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Букові ліси англійських низовин (ідентифікатор WWF: PA0421) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на півдні острова Велика Британія у Північно-Західній Європі.
 Ліс Маллард-Вуд (Національний парк Нью-Форест) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0421 |
| Межі | Кельтські широколисті ліси |
| Площа, км² | 44 788 |
| Країни | Велика Британія |
| Охороняється | 12 082 км² (27 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон букових лісів англійських низовин охоплює територію Південної Англії площею 44 788 км², приблизно до кордону з Девонширом і [en] на заході, до долини Северна на північному заході, до Східного Мідленда на півночі та до кордону з Норфолком на північному сході. З геологічної точки зору в регіоні переважають осадові породи, найдавніші на заході та наймолодші на сході. В межах екорегіону трапляються [en] — характерні пагорби, де на поверхню виходить крейда, зокрема відомі Білі скелі Дувра. «Юрське узбережжя», розташоване в Дорсеті та [en], на крайньому південному заході екорегіону, є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО через його скам'янілості та геоморфологічні особливості. Саме тут зародилася палеонтологія як наука, коли Мері Еннінг почала досліджувати мезозойські скам'янілості віком 180 млн років.
На півночі, заході та південному заході букові ліси англійських низовин межують з кельтськими широколистяними лісами, які охоплюють більшу частину Британського архіпелагу. Крім того, на островах розташовані ще два екорегіони — північноатлантичні вологі мішані ліси на заході Ірландії та на північному заході і півночі Шотландії та Каледонські хвойні ліси на Північно-Шотландському нагір'ї. За Ла-Маншем, на території північної Франції та Нідерландів, починаються атлантичні мішані ліси.
Різниця між буковими лісами англійських низовин та кельтськими широколистяними лісами полягає в тому, що Південно-Східна Англія має порівняно більш теплий та сухий клімат, а також є більш низовинною з точки зору рельєфу. З геологічної точки зору межа між екорегіонами проходить по лінії [en], яка розділяє Велику Британію на осадовий південний схід та на метаморфічний і магматичний північний захід. Однак до затвердження класифікації екорегіонів від Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) широко вживалася класифікація, створена угорським біологом [en], який розглядав більшу частину Британського архіпелагу як єдину біогеографічну провінції в складі Палеарктики.
Клімат
В межах екорегіону панує помірний морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура коливається від 4 до 17 °C залежно від пори року, взимку іноді падає нижче 0 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 650 мм. Загалом клімат екорегіону більш сухий, ніж в інших частинах Великої Британії, з більшою кількістю сонячних днів у році.
Флора
Основними лісовими угрупованнями регіону є широколистяні ліси, де домінують звичайні буки (Fagus sylvatica), а також ростуть звичайні дуби (Quercus robur), скельні дуби (Quercus petraea), повислі берези (Betula pendula), звичайні ясени (Fraxinus excelsior), звичайні граби (Carpinus betulus), горобина (Sorbus spp.) та звичайний тис (Taxus baccata). Крони буків формують густий лісовий намет, через який проходить мало сонячних променів. Через це влітку в лісах зазвичай прохолодно і темно, що обмежує ріст інших порід дерев і лісових квітів, натомість дає можливість рости папоротям. Навесні в лісах розповсюджує свій характерний аромат черемша, а також з'євляється безліч квітів Hyacinthoides non-scripta. Ці квіти, відомі у Британії як англійські дзвоники, розквітають ще до того, як на буках розпускається листя, затінюючи лісову підстилку.
Британська національна класифікація рослинності ([en]) виділяє в межах екорегіону три окремі [en], пов'язані з буковими лісами. На лужних ґрунтах з буковими лісами асоціюються багаторічні переліски (Mercurialis perennis). Такі ліси (W12 за класифікацією NVC) становлять 40 % від загального масиву букових лісів. На мезотрофних ґрунтах з буковими лісами асоціюються кущі ожини (Rubus fruticosus). Такі ліси (W14 за класифікацією NVC) становлять 45 % від загального масиву букових лісів. На кислих ґрунтах з буковими лісами асоціюється звивистий щучник (Deschampsia flexuosa). Такі ліси (W15 за класифікацією NVC) становлять 45 % від загального масиву букових лісів.
В долинах річок, найбільш значимими з яких є Темза і Северн, в минулому росли невисокі прибережні ліси, в яких переважали чорні вільхи (Alnus glutinosa). Подекуди такі ліси збереглися до нашого часу. Також специфічні рослинні угруповання існують на заплавних луках та в естуаріях річок. В деяких районах на півдні регіону трапляються пустища.
На заході екорегіону зустрічаються кілька рідкісних, ендемічних видів горобини, зокрема [en], Sorbus saxicola та Sorbus cheddarensis. Варто також відзначити рідкісну орхідею червону булатку (Cephalanthera rubra), яка зустрічається лише в трьох обмежених районах Сполученого Королівства, усі з яких розташовані в межах цього екорегіону. Ендемічний вид стоколоса, [en], вимер у дикій природі в 1970-х роках, однак з того часу був реінтродукований. Серед грибів зустрічаються рідкісні чортові гриби (Boletus satanas), жовтуватий їжовик (Hydnum repandum) та їжаковий герицій (Hericium erinaceus).
Фауна
В межах екорегіону мешкає близько 245 видів хребетних тварин. Більшість з них також широко поширені на європейському континенті. До широко поширених видів ссавців належать європейські їжаки (Erinaceus europaeus), звичайні лисиці (Vulpes vulpes), європейські борсуки (Meles meles), сірі зайці (Lepus europaeus), європейські кролі (Oryctolagus cuniculus), європейські мишаки (Sylvaemus sylvaticus), жовтогруді мишаки (Sylvaemus flavicollis), водяні щури (Arvicola amphibius) та звичайні мідиці (Sorex araneus). Також в регіоні зустрічаються такі рідкісні види, як благородні олені (Cervus elaphus), річкові видри (Lutra lutra), горностаї (Mustela erminea), лучні мишки (Micromys minutus), ліскульки (Muscardinus avellanarius), війчасті нічниці (Myotis nattereri), великі підковики (Rhinolophus ferrumequinum) та звичайні широковухи (Barbastella barbastellus). Популяція звичайних вивірок (Sciurus vulgaris) значно скоротилася через конкуренцію з інтродукованими з Північної Америки сірими вивірками (Sciurus carolinensis). Натомість популяції лісових тхорів (Mustela putorius) та європейських сарн (Capreolus capreolus) значно відновилися.
У лісах екорегіону живуть такі птахи, як малі дятли (Dryobates minor), звичайні снігури (Pyrrhula pyrrhula), весняні вівчарики (Phylloscopus trochilus) та звичайні повзики (Sitta europaea), а на полях зустрічаються чубаті чайки (Vanellus vanellus), звичайні вівсянки (Emberiza citrinella) та польові жайворонки (Alauda arvensis). Серед хижих птахів поширені сапсани (Falco peregrinus), малі підсоколики (Falco columbarius), великі підсоколики (Falco subbuteo) та звичайні канюки (Buteo buteo). Руді шуліки (Milvus milvus), які тривалий час вважалися шкідниками і знищувалися, майже вимерли, однак були успішно реінтродуковані. На водно-болотних угіддях та на морських узбережжях зустрічаються такі птахи, як великі грицики (Limosa limosa), лучні деркачі (Crex crex), великі кульони (Numenius arquata), синьоногі чоботарі (Recurvirostra avosetta), євразійські кулики-сороки (Haematopus ostralegus).
Серед амфібій в регіоні зустрічаються звичайні ропухи (Bufo bufo), трав'яні жаби (Rana temporaria), очеретяні ропухи (Epidalea calamita), гребінчасті тритони (Triturus cristatus), перетинчасті тритони (Lissotriton helveticus) та звичайні тритони (Lissotriton vulgaris). Серед плазунів зустрічаються поширені по всій Євразії живородні ящірки (Zootoca vivipara), [en] (Natrix helvetica) та ламкі веретільниці (Anguis fragilis). На прибережних пустищах трапляються прудкі ящірки (Lacerta agilis) та звичайні мідянки (Coronella austriaca).
Історія та збереження
Наприкінці останнього льодовикового періоду, приблизно 10 000 років тому, екосистема цього району була представлена безлісою тундрою. Дослідження пилку показали, що тундра поступово змінилася на тайгу, де спочатку переважали берези, а потім сосни. Приблизно 4500 років до н.е. в лісах регіону зустрічалися більшість поширених в ньому нині видів. Приблизно у 4000 р. до н.е. до регіону з континентальної Європи потрапив бук, а до цього, як визначив британський ботанік [en], домінуючим видом в лісах регіону була дрібнолиста липа (Tilia cordata). [en] складався з мозаїки липових та ліщинових ділянок лісу, що перемежовувались ділянками дубів, в'язів та інших дерев. Видається, що липи стало меншати в лісах через зміни клімату, які ускладнювали пророщення її насінин. Тим не менш, на півдні Саффолка все ще трапляються реліктові липові гаї.
З початком неоліту та з поширенням в Британії землеробства, приблизно у 4500 р. до н.е., почалася вирубка лісу, особливо на височинах, таких як пагорби [en]. На той час увесь регіон, за винятком височин, які першими почали орати, та болотистих місцевостей, таких як [en] в графстві Кент та більша частина Сомерсету, були вкриті густими лісами.
Нині більша частина екорегіону зайнята сільськогосподарськими угіддями, переважно полями пшениці, ячменя та ріпаку, а також пасовищами, де пасуться стада корів і отари овець. Регіон є дуже густонаселеним, міста, передмістя та села зустрічаються майже скрізь, хоча Солсберійське плато залишається переважно диким. В межах екорегіону розташована величезна міська агломерація Лондона, одне з найбільших міст світу.
Оцінка 2017 року показала, що 12 082 км², або 27 % екорегіону, є заповідними територіями. Приклади лісових масивів, що збереглися до нашого часу, включають:
- [en] — Ворикшир;
- Порослі лісом пагорби Чілтерн-Гіллс, що простягаються від Оксфордшира через Бакінгемшир і Гартфордшир до Бедфордшира;
- [en] — на кордоні Ессексу та північно-східної частини Великого Лондону;
- [en] — залишок мерсійського лісу на кордоні між Вустерширом та південним Стаффордширом;
- [en] — південний Шропшир;
- [en] — Вілтшир;
- [en] — Сомерсет;
- Вельд — Кент, Східний Сассекс, Західний Сассекс та Суррей;
- [en] — Оксфордшир;
- [en] — на кордоні між Вустерширом та Шропширом.
Усі ці ліси колись були набагато більшими, ніж сьогодні. Наприклад, за словами письменника кінця 9-го століття, Вельд (що англосаксонською означає ліс) колись простягався від Кента до Гемпшира і мав 120 миль (190 км) у довжину та 30 миль (50 км) у ширину. Національний парк Нью-Форест у південно-західному Гемпширі площею 571 км² залишається найбільшим пралісом у цьому екорегіоні, хоча система живоплотів, яка відокремлює поля від доріг та від інших полів, також є великою. Вона слугує важливим середовищем існування для лісової фауни. В деяких живоплотах ростуть дерева віком принаймні 700-1000 років.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
- European Environment Agency: Digital Map of European Ecological Regions [ 2007-06-30 у Wayback Machine.]
- Udvardy, M.D.F., "A Classification of the Biogeographical Provinces of the World", International Union for the Conservation of Nature (IUCN) Occasional Paper No. 18, Morges, Switzerland, 1975
- Rackham, Oliver, "The History of the Countryside", J.M. Dent & Sons, London, 1986, pp. 68–69
- Rackham, Oliver, "The History of the Countryside", J.M. Dent & Sons, London, 1986, p. 106
Посилання
- «English Lowlands beech forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «English Lowlands beech forests» — One Earth.
- Woodland Trust
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukovi lisi anglijskih nizovin identifikator WWF PA0421 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdni ostrova Velika Britaniya u Pivnichno Zahidnij Yevropi Bukovi lisi anglijskih nizovin Lis Mallard Vud Nacionalnij park Nyu Forest Ekozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0421Mezhi Keltski shirokolisti lisiPlosha km 44 788Krayini Velika BritaniyaOhoronyayetsya 12 082 km 27 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Travnevij lis v period cvitinnya anglijskih dzvonikiv en Bakingemshir Vilhi na berezi richki en Nacionalnij park Nyu Forest GeografiyaEkoregion bukovih lisiv anglijskih nizovin ohoplyuye teritoriyu Pivdennoyi Angliyi plosheyu 44 788 km priblizno do kordonu z Devonshirom i en na zahodi do dolini Severna na pivnichnomu zahodi do Shidnogo Midlenda na pivnochi ta do kordonu z Norfolkom na pivnichnomu shodi Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut osadovi porodi najdavnishi na zahodi ta najmolodshi na shodi V mezhah ekoregionu traplyayutsya en harakterni pagorbi de na poverhnyu vihodit krejda zokrema vidomi Bili skeli Duvra Yurske uzberezhzhya roztashovane v Dorseti ta en na krajnomu pivdennomu zahodi ekoregionu ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO cherez jogo skam yanilosti ta geomorfologichni osoblivosti Same tut zarodilasya paleontologiya yak nauka koli Meri Enning pochala doslidzhuvati mezozojski skam yanilosti vikom 180 mln rokiv Na pivnochi zahodi ta pivdennomu zahodi bukovi lisi anglijskih nizovin mezhuyut z keltskimi shirokolistyanimi lisami yaki ohoplyuyut bilshu chastinu Britanskogo arhipelagu Krim togo na ostrovah roztashovani she dva ekoregioni pivnichnoatlantichni vologi mishani lisi na zahodi Irlandiyi ta na pivnichnomu zahodi i pivnochi Shotlandiyi ta Kaledonski hvojni lisi na Pivnichno Shotlandskomu nagir yi Za La Manshem na teritoriyi pivnichnoyi Franciyi ta Niderlandiv pochinayutsya atlantichni mishani lisi Riznicya mizh bukovimi lisami anglijskih nizovin ta keltskimi shirokolistyanimi lisami polyagaye v tomu sho Pivdenno Shidna Angliya maye porivnyano bilsh teplij ta suhij klimat a takozh ye bilsh nizovinnoyu z tochki zoru relyefu Z geologichnoyi tochki zoru mezha mizh ekoregionami prohodit po liniyi en yaka rozdilyaye Veliku Britaniyu na osadovij pivdennij shid ta na metamorfichnij i magmatichnij pivnichnij zahid Odnak do zatverdzhennya klasifikaciyi ekoregioniv vid Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi WWF shiroko vzhivalasya klasifikaciya stvorena ugorskim biologom en yakij rozglyadav bilshu chastinu Britanskogo arhipelagu yak yedinu biogeografichnu provinciyi v skladi Palearktiki KlimatV mezhah ekoregionu panuye pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura kolivayetsya vid 4 do 17 C zalezhno vid pori roku vzimku inodi padaye nizhche 0 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit blizko 650 mm Zagalom klimat ekoregionu bilsh suhij nizh v inshih chastinah Velikoyi Britaniyi z bilshoyu kilkistyu sonyachnih dniv u roci FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami regionu ye shirokolistyani lisi de dominuyut zvichajni buki Fagus sylvatica a takozh rostut zvichajni dubi Quercus robur skelni dubi Quercus petraea povisli berezi Betula pendula zvichajni yaseni Fraxinus excelsior zvichajni grabi Carpinus betulus gorobina Sorbus spp ta zvichajnij tis Taxus baccata Kroni bukiv formuyut gustij lisovij namet cherez yakij prohodit malo sonyachnih promeniv Cherez ce vlitku v lisah zazvichaj proholodno i temno sho obmezhuye rist inshih porid derev i lisovih kvitiv natomist daye mozhlivist rosti paporotyam Navesni v lisah rozpovsyudzhuye svij harakternij aromat cheremsha a takozh z yevlyayetsya bezlich kvitiv Hyacinthoides non scripta Ci kviti vidomi u Britaniyi yak anglijski dzvoniki rozkvitayut she do togo yak na bukah rozpuskayetsya listya zatinyuyuchi lisovu pidstilku Britanska nacionalna klasifikaciya roslinnosti en vidilyaye v mezhah ekoregionu tri okremi en pov yazani z bukovimi lisami Na luzhnih gruntah z bukovimi lisami asociyuyutsya bagatorichni pereliski Mercurialis perennis Taki lisi W12 za klasifikaciyeyu NVC stanovlyat 40 vid zagalnogo masivu bukovih lisiv Na mezotrofnih gruntah z bukovimi lisami asociyuyutsya kushi ozhini Rubus fruticosus Taki lisi W14 za klasifikaciyeyu NVC stanovlyat 45 vid zagalnogo masivu bukovih lisiv Na kislih gruntah z bukovimi lisami asociyuyetsya zvivistij shuchnik Deschampsia flexuosa Taki lisi W15 za klasifikaciyeyu NVC stanovlyat 45 vid zagalnogo masivu bukovih lisiv V dolinah richok najbilsh znachimimi z yakih ye Temza i Severn v minulomu rosli nevisoki priberezhni lisi v yakih perevazhali chorni vilhi Alnus glutinosa Podekudi taki lisi zbereglisya do nashogo chasu Takozh specifichni roslinni ugrupovannya isnuyut na zaplavnih lukah ta v estuariyah richok V deyakih rajonah na pivdni regionu traplyayutsya pustisha Na zahodi ekoregionu zustrichayutsya kilka ridkisnih endemichnih vidiv gorobini zokrema en Sorbus saxicola ta Sorbus cheddarensis Varto takozh vidznachiti ridkisnu orhideyu chervonu bulatku Cephalanthera rubra yaka zustrichayetsya lishe v troh obmezhenih rajonah Spoluchenogo Korolivstva usi z yakih roztashovani v mezhah cogo ekoregionu Endemichnij vid stokolosa en vimer u dikij prirodi v 1970 h rokah odnak z togo chasu buv reintrodukovanij Sered gribiv zustrichayutsya ridkisni chortovi gribi Boletus satanas zhovtuvatij yizhovik Hydnum repandum ta yizhakovij gericij Hericium erinaceus FaunaV mezhah ekoregionu meshkaye blizko 245 vidiv hrebetnih tvarin Bilshist z nih takozh shiroko poshireni na yevropejskomu kontinenti Do shiroko poshirenih vidiv ssavciv nalezhat yevropejski yizhaki Erinaceus europaeus zvichajni lisici Vulpes vulpes yevropejski borsuki Meles meles siri zajci Lepus europaeus yevropejski kroli Oryctolagus cuniculus yevropejski mishaki Sylvaemus sylvaticus zhovtogrudi mishaki Sylvaemus flavicollis vodyani shuri Arvicola amphibius ta zvichajni midici Sorex araneus Takozh v regioni zustrichayutsya taki ridkisni vidi yak blagorodni oleni Cervus elaphus richkovi vidri Lutra lutra gornostayi Mustela erminea luchni mishki Micromys minutus liskulki Muscardinus avellanarius vijchasti nichnici Myotis nattereri veliki pidkoviki Rhinolophus ferrumequinum ta zvichajni shirokovuhi Barbastella barbastellus Populyaciya zvichajnih vivirok Sciurus vulgaris znachno skorotilasya cherez konkurenciyu z introdukovanimi z Pivnichnoyi Ameriki sirimi vivirkami Sciurus carolinensis Natomist populyaciyi lisovih thoriv Mustela putorius ta yevropejskih sarn Capreolus capreolus znachno vidnovilisya U lisah ekoregionu zhivut taki ptahi yak mali dyatli Dryobates minor zvichajni sniguri Pyrrhula pyrrhula vesnyani vivchariki Phylloscopus trochilus ta zvichajni povziki Sitta europaea a na polyah zustrichayutsya chubati chajki Vanellus vanellus zvichajni vivsyanki Emberiza citrinella ta polovi zhajvoronki Alauda arvensis Sered hizhih ptahiv poshireni sapsani Falco peregrinus mali pidsokoliki Falco columbarius veliki pidsokoliki Falco subbuteo ta zvichajni kanyuki Buteo buteo Rudi shuliki Milvus milvus yaki trivalij chas vvazhalisya shkidnikami i znishuvalisya majzhe vimerli odnak buli uspishno reintrodukovani Na vodno bolotnih ugiddyah ta na morskih uzberezhzhyah zustrichayutsya taki ptahi yak veliki griciki Limosa limosa luchni derkachi Crex crex veliki kuloni Numenius arquata sinonogi chobotari Recurvirostra avosetta yevrazijski kuliki soroki Haematopus ostralegus Sered amfibij v regioni zustrichayutsya zvichajni ropuhi Bufo bufo trav yani zhabi Rana temporaria ocheretyani ropuhi Epidalea calamita grebinchasti tritoni Triturus cristatus peretinchasti tritoni Lissotriton helveticus ta zvichajni tritoni Lissotriton vulgaris Sered plazuniv zustrichayutsya poshireni po vsij Yevraziyi zhivorodni yashirki Zootoca vivipara en Natrix helvetica ta lamki veretilnici Anguis fragilis Na priberezhnih pustishah traplyayutsya prudki yashirki Lacerta agilis ta zvichajni midyanki Coronella austriaca Istoriya ta zberezhennyaNaprikinci ostannogo lodovikovogo periodu priblizno 10 000 rokiv tomu ekosistema cogo rajonu bula predstavlena bezlisoyu tundroyu Doslidzhennya pilku pokazali sho tundra postupovo zminilasya na tajgu de spochatku perevazhali berezi a potim sosni Priblizno 4500 rokiv do n e v lisah regionu zustrichalisya bilshist poshirenih v nomu nini vidiv Priblizno u 4000 r do n e do regionu z kontinentalnoyi Yevropi potrapiv buk a do cogo yak viznachiv britanskij botanik en dominuyuchim vidom v lisah regionu bula dribnolista lipa Tilia cordata en skladavsya z mozayiki lipovih ta lishinovih dilyanok lisu sho peremezhovuvalis dilyankami dubiv v yaziv ta inshih derev Vidayetsya sho lipi stalo menshati v lisah cherez zmini klimatu yaki uskladnyuvali proroshennya yiyi nasinin Tim ne mensh na pivdni Saffolka vse she traplyayutsya reliktovi lipovi gayi Z pochatkom neolitu ta z poshirennyam v Britaniyi zemlerobstva priblizno u 4500 r do n e pochalasya virubka lisu osoblivo na visochinah takih yak pagorbi en Na toj chas uves region za vinyatkom visochin yaki pershimi pochali orati ta bolotistih miscevostej takih yak en v grafstvi Kent ta bilsha chastina Somersetu buli vkriti gustimi lisami Nini bilsha chastina ekoregionu zajnyata silskogospodarskimi ugiddyami perevazhno polyami pshenici yachmenya ta ripaku a takozh pasovishami de pasutsya stada koriv i otari ovec Region ye duzhe gustonaselenim mista peredmistya ta sela zustrichayutsya majzhe skriz hocha Solsberijske plato zalishayetsya perevazhno dikim V mezhah ekoregionu roztashovana velichezna miska aglomeraciya Londona odne z najbilshih mist svitu Ocinka 2017 roku pokazala sho 12 082 km abo 27 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prikladi lisovih masiviv sho zbereglisya do nashogo chasu vklyuchayut en Vorikshir Porosli lisom pagorbi Chiltern Gills sho prostyagayutsya vid Oksfordshira cherez Bakingemshir i Gartfordshir do Bedfordshira en na kordoni Esseksu ta pivnichno shidnoyi chastini Velikogo Londonu en zalishok mersijskogo lisu na kordoni mizh Vustershirom ta pivdennim Staffordshirom en pivdennij Shropshir en Viltshir en Somerset Veld Kent Shidnij Sasseks Zahidnij Sasseks ta Surrej en Oksfordshir en na kordoni mizh Vustershirom ta Shropshirom Usi ci lisi kolis buli nabagato bilshimi nizh sogodni Napriklad za slovami pismennika kincya 9 go stolittya Veld sho anglosaksonskoyu oznachaye lis kolis prostyagavsya vid Kenta do Gempshira i mav 120 mil 190 km u dovzhinu ta 30 mil 50 km u shirinu Nacionalnij park Nyu Forest u pivdenno zahidnomu Gempshiri plosheyu 571 km zalishayetsya najbilshim pralisom u comu ekoregioni hocha sistema zhivoplotiv yaka vidokremlyuye polya vid dorig ta vid inshih poliv takozh ye velikoyu Vona sluguye vazhlivim seredovishem isnuvannya dlya lisovoyi fauni V deyakih zhivoplotah rostut dereva vikom prinajmni 700 1000 rokiv PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 European Environment Agency Digital Map of European Ecological Regions 2007 06 30 u Wayback Machine Udvardy M D F A Classification of the Biogeographical Provinces of the World International Union for the Conservation of Nature IUCN Occasional Paper No 18 Morges Switzerland 1975 Rackham Oliver The History of the Countryside J M Dent amp Sons London 1986 pp 68 69 Rackham Oliver The History of the Countryside J M Dent amp Sons London 1986 p 106Posilannya English Lowlands beech forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund English Lowlands beech forests One Earth Woodland Trust