Снігу́р звичайний (Pyrrhula pyrrhula) — птах ряду горобцеподібних, родини в'юркових. В Україні осілий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Карпатах та Поліссі; мігрує і зимує на всій території.
Снігур звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
Рід: | Снігур (Pyrrhula) |
Вид: | Снігур звичайний (P. pyrrhula) |
Біноміальна назва | |
Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus, 1758) | |
Ареал P. pyrrhula Гніздування Проживання впродовж року Зимування |
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 15 — 19 см, вага 22 — 33 г. У дорослого птаха верх голови, вуздечка і підборіддя чорні, з металічним полиском; спина і частина верхніх покривних пер крил сірі; поперек білий; щоки і низ тулуба червоні, за винятком білої задньої частини черева і білого підхвістя; вздовж основи другорядних махових пер проходить широка біла смуга; махові і стернові пера чорні; дзьоб чорний; ноги темно-бурі. У дорослого птаха спина сірувато-бура; щоки і низ тулуба бурі. Молодий птах подібний до дорослого, але верх голови, вуздечка, підборіддя і смуги на крилах бурі.
Спосіб життя
Усю осінь і зиму снігурі тримаються зграйками. У гніздовий період — парами. Снігурі розташовують свої гнізда на густих горизонтальних гілках, частіше подалі від стовбура на висоті від 2 до 5 метрів. Будують гнізда із щільно переплетених тонких ялинових гілок та іншого сухого гілля та вистеляють рослинним матеріалом з невеликою кількістю шерсті та пір'я. Гнізда класичні, чашоподібні. Зазвичай кладка становить 4-6 яєць світло-блакитного відтінку з рисками, плямами та крапками темних кольорів. Яйця висиджує тільки самиця упродовж 13-15 днів, а пташенят годують рослинною їжею, і тільки іноді, комахами. За сприятливих умов пара за сезон вигодовує 2 виводки. Покинувши гніздо, молоді птахи утворюють пари, причому нерідко одностатеві, та засвоюють поведінкові навички. Снігурі тримаються парами навіть взимку, коли холод і брак їжі примушує їх збиватися в зграйки.
Майже завжди виявляється, що співає самиця. У снігуриній пісні немає чітко помітних колін, і здається, що ось-ось в меланхолійному наспіві прослизне щось чуже. Але в снігура все своє, дар пересмішника проявляється у нього тільки при утриманні в неволі[].
Місця проживання
Снігур живе в лісах з густим підліском, також його можна зустріти в садах і парках міст (особливо під час кочівель). Влітку птах мешкає як у густих лісах, так і в рідколіссях, але помітити його вдається рідко. Взимку зграї снігурів дуже добре помітні, як і окремі пташки на безлистяних деревах на білосніжному тлі. У самців снігурів грудка рожево-червоного кольору, у самок - бурувато-сірого. Снігур належить до переважно осілих птахів, повністю відкочовує на зиму тільки з північної тайги, на кочівлях зустрічається аж до Середньої Азії та Східного Китаю.
Живлення
Взимку живиться ягодами, бруньками і насінням деревних порід.
Систематика
- Pyrrhula pyrrhula pyrrhula (Loxia pyrrhula) Linnaeus,1758 - Східноєвропейський або, більш розповсюджена останнім часом і більш точна назва - Євросибірський звичайний снігур (номінативний підвид). Синоніми: P. rubicieilla, Pallas, 1811; P. linnei Malm, 1877; P. coccinea atavica Menzbier, 1883; P. p. (pyrrhula) jenisseiensis Hans Johansen, 1944. Ареал: Північ Європи від Норвегії, на заході - Північна Польща, у Білорусії до 52-ї паралелі, до областей Брянської, Калузької, Рязанської, на сході в європейській частині Росії на південь до , до південного краю Південного Уралу, між Уральським хребтом і долиною Іртиш] до 54-ї паралелі, до Південного Алтая, Танну-Ола, Хамар-Дабана, південної частини Яблуневого хребта, на схід від Яблуневого хребта на південь до . На сході до Верхоянського хребта, на північ у басейнах та Єнісею до , у Західному Сибіру та на Ямал до , між Уральським хребтом і Білим морем до , на Кольському півострові до Хібін. Лісова та лісостепова зони. Найбільш динамічна форма. Її локальні популяції впливають на формування нових гібридних популяцій і освоюють суміжні біотопи. У Східній Європі поширився на Україні та до Кавказу. З 2005 р. уральська локальна популяція поширюється на північ Європи і в Сибір. Ця форма відома в Західній Європі під назвою "сурмач, що сурмить" (англ. trumpeting) снігур.
- Pyrrhula pyrrhula rossikowi Deryugin et Bianchi, 1900 - Кавказький звичайний снігур. Ареал: Великий Кавказ, Малий Кавказ, на північ до північного схилу Великого Кавказу, Талиш і Аджарія в Закавказзі. Вузька смуга на півночі Малої Азії. Відрізняється порівняно дрібними розмірами та яскравішим забарвленням, роздутим дзьобом і коротким хвостом.
- Pyrrhula pyrrhula cassinii (P. coccinea cassini) Baird, 1869 - Камчатський звичайний снігур. Синонім: P. kamtschatica Taczanowski, 1822. Ареал: На схід від Верхоянського хребта до Охотського узбережжя. Камчатка, Парамушир. Міжсезонні зустрічі на Алясці. Зимує в Примор'я. Найбільший підвид. Основна відмінність - часто зустрічаються білі плями на крайніх кермових пір'ях. Оперення самців більш рожевого відтінку. Дорослі самки забарвлені так само, як і самки сірого снігура. Червона пляма на крайньому внутрішньому третьорядному маховому пері іноді відсутня навіть у самців. Перетинається на півдні з ареалом .
- P. pyrrhula iberiae Voous, 1951-1952 - Іспанський звичайний снігур. Ареал: Піренейський півострів.
- P. pyrrhula caspica Witherby, 1908 - Іранський звичайний снігур. Ареал: гори Ельбурс в Північному Ірані .
- P. pyrrhula europea Vieillot, 1816 - Західноєвропейський звичайний снігур. Ареал: Північна половина Італії (без Ломбардії), Східне передгір'я Альп, Західні Татри, Західна Німеччина, Франція. Східні популяції іноді розглядають окремо: P. p. coccinea Gmelin, 1789; однак деякі автори вважають ці популяції гібридними: P. p. europea. p. europea x P. p. pyrrhula.
- P. pyrrhula germanica Brehm, 1831 - Середньоєвропейський звичайний снігур. Синонім: P. p. minor, Brehm, 1885. Ареал: Південна Німеччина, Північно-Східні Альпи, Балкани (і дуже ймовірно Карпати). Ця форма вважається гібридного походження: P. p. germanica = P. p. pyrrhula x P. p. rossicowi. У сучасних зведеннях її взагалі не виділяють. Однак окремі популяції снігурів, що сильно відрізняються від номінативного підвиду, ще продовжують існувати в гірських областях Європи.
- P. pyrrhula pileata MacGillivray, 1837 - Британський звичайний снігур. (Зустрічається дроблення: P. p. nesa Mathews & Iredale - Англійський звичайний снігур; P. p. wardlawi Clancey, 1948 - Шотландський звичайний снігур). Ареал: Британські острови.
Галерея
- Снігур (Pyrrhula pyrrhula) — самець
- Снігур (Pyrrhula pyrrhula) —самець
- Снігур (Pyrrhula pyrrhula) —самка
- Снігур (Pyrrhula pyrrhula) — самка (живиться плодами ясеня)
- Снігур (Pyrrhula pyrrhula) — молодий птах
- Пташеня снігура. Літо. Карпати - полонина Боревка, Ґорґани
- Самка та самиця снігура. Літо. Карпати - полонина Боревка, Ґорґани
- Pyrrhula pyrrhula
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Снігур (рідкісні звуки птахів) [Pyrrhula pyrrhula / Eurasian bullfinch / Снегирь] - співи птахів (укр.), процитовано 29 жовтня 2019
- url=https://www.conec.se/HGW/domherre/bullfinch.htm
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Снігур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Snigu r zvichajnij Pyrrhula pyrrhula ptah ryadu gorobcepodibnih rodini v yurkovih V Ukrayini osilij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya v Karpatah ta Polissi migruye i zimuye na vsij teritoriyi Snigur zvichajnij source source Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Snigur Pyrrhula Vid Snigur zvichajnij P pyrrhula Binomialna nazvaPyrrhula pyrrhula Linnaeus 1758 Areal P pyrrhula Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku ZimuvannyaZapit Snigur perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zovnishnij viglyadDovzhina tila 15 19 sm vaga 22 33 g U doroslogo ptaha verh golovi vuzdechka i pidboriddya chorni z metalichnim poliskom spina i chastina verhnih pokrivnih per kril siri poperek bilij shoki i niz tuluba chervoni za vinyatkom biloyi zadnoyi chastini chereva i bilogo pidhvistya vzdovzh osnovi drugoryadnih mahovih per prohodit shiroka bila smuga mahovi i sternovi pera chorni dzob chornij nogi temno buri U doroslogo ptaha spina siruvato bura shoki i niz tuluba buri Molodij ptah podibnij do doroslogo ale verh golovi vuzdechka pidboriddya i smugi na krilah buri Sposib zhittyaPyrrhula pyrrhula europoea Usyu osin i zimu sniguri trimayutsya zgrajkami U gnizdovij period parami Sniguri roztashovuyut svoyi gnizda na gustih gorizontalnih gilkah chastishe podali vid stovbura na visoti vid 2 do 5 metriv Buduyut gnizda iz shilno perepletenih tonkih yalinovih gilok ta inshogo suhogo gillya ta vistelyayut roslinnim materialom z nevelikoyu kilkistyu shersti ta pir ya Gnizda klasichni chashopodibni Zazvichaj kladka stanovit 4 6 yayec svitlo blakitnogo vidtinku z riskami plyamami ta krapkami temnih koloriv Yajcya visidzhuye tilki samicya uprodovzh 13 15 dniv a ptashenyat goduyut roslinnoyu yizheyu i tilki inodi komahami Za spriyatlivih umov para za sezon vigodovuye 2 vivodki Pokinuvshi gnizdo molodi ptahi utvoryuyut pari prichomu neridko odnostatevi ta zasvoyuyut povedinkovi navichki Sniguri trimayutsya parami navit vzimku koli holod i brak yizhi primushuye yih zbivatisya v zgrajki Majzhe zavzhdi viyavlyayetsya sho spivaye samicya U snigurinij pisni nemaye chitko pomitnih kolin i zdayetsya sho os os v melanholijnomu naspivi proslizne shos chuzhe Ale v snigura vse svoye dar peresmishnika proyavlyayetsya u nogo tilki pri utrimanni v nevoli dzherelo Miscya prozhivannyaSnigur zhive v lisah z gustim pidliskom takozh jogo mozhna zustriti v sadah i parkah mist osoblivo pid chas kochivel Vlitku ptah meshkaye yak u gustih lisah tak i v ridkolissyah ale pomititi jogo vdayetsya ridko Vzimku zgrayi sniguriv duzhe dobre pomitni yak i okremi ptashki na bezlistyanih derevah na bilosnizhnomu tli U samciv sniguriv grudka rozhevo chervonogo koloru u samok buruvato sirogo Snigur nalezhit do perevazhno osilih ptahiv povnistyu vidkochovuye na zimu tilki z pivnichnoyi tajgi na kochivlyah zustrichayetsya azh do Serednoyi Aziyi ta Shidnogo Kitayu ZhivlennyaVzimku zhivitsya yagodami brunkami i nasinnyam derevnih porid SistematikaPyrrhula pyrrhula pyrrhula Loxia pyrrhula Linnaeus 1758 Shidnoyevropejskij abo bilsh rozpovsyudzhena ostannim chasom i bilsh tochna nazva Yevrosibirskij zvichajnij snigur nominativnij pidvid Sinonimi P rubicieilla Pallas 1811 P linnei Malm 1877 P coccinea atavica Menzbier 1883 P p pyrrhula jenisseiensis Hans Johansen 1944 Areal Pivnich Yevropi vid Norvegiyi na zahodi Pivnichna Polsha u Bilorusiyi do 52 yi paraleli do oblastej Bryanskoyi Kaluzkoyi Ryazanskoyi na shodi v yevropejskij chastini Rosiyi na pivden do do pivdennogo krayu Pivdennogo Uralu mizh Uralskim hrebtom i dolinoyu Irtish do 54 yi paraleli do Pivdennogo Altaya Tannu Ola Hamar Dabana pivdennoyi chastini Yablunevogo hrebta na shid vid Yablunevogo hrebta na pivden do Na shodi do Verhoyanskogo hrebta na pivnich u basejnah ta Yeniseyu do u Zahidnomu Sibiru ta na Yamal do mizh Uralskim hrebtom i Bilim morem do na Kolskomu pivostrovi do Hibin Lisova ta lisostepova zoni Najbilsh dinamichna forma Yiyi lokalni populyaciyi vplivayut na formuvannya novih gibridnih populyacij i osvoyuyut sumizhni biotopi U Shidnij Yevropi poshirivsya na Ukrayini ta do Kavkazu Z 2005 r uralska lokalna populyaciya poshiryuyetsya na pivnich Yevropi i v Sibir Cya forma vidoma v Zahidnij Yevropi pid nazvoyu surmach sho surmit angl trumpeting snigur Pyrrhula pyrrhula rossikowi Deryugin et Bianchi 1900 Kavkazkij zvichajnij snigur Areal Velikij Kavkaz Malij Kavkaz na pivnich do pivnichnogo shilu Velikogo Kavkazu Talish i Adzhariya v Zakavkazzi Vuzka smuga na pivnochi Maloyi Aziyi Vidriznyayetsya porivnyano dribnimi rozmirami ta yaskravishim zabarvlennyam rozdutim dzobom i korotkim hvostom Pyrrhula pyrrhula cassinii P coccinea cassini Baird 1869 Kamchatskij zvichajnij snigur Sinonim P kamtschatica Taczanowski 1822 Areal Na shid vid Verhoyanskogo hrebta do Ohotskogo uzberezhzhya Kamchatka Paramushir Mizhsezonni zustrichi na Alyasci Zimuye v Primor ya Najbilshij pidvid Osnovna vidminnist chasto zustrichayutsya bili plyami na krajnih kermovih pir yah Operennya samciv bilsh rozhevogo vidtinku Dorosli samki zabarvleni tak samo yak i samki sirogo snigura Chervona plyama na krajnomu vnutrishnomu tretoryadnomu mahovomu peri inodi vidsutnya navit u samciv Peretinayetsya na pivdni z arealom Pyrrhula pyrrhula pileataP pyrrhula iberiae Voous 1951 1952 Ispanskij zvichajnij snigur Areal Pirenejskij pivostriv P pyrrhula caspica Witherby 1908 Iranskij zvichajnij snigur Areal gori Elburs v Pivnichnomu Irani P pyrrhula europea Vieillot 1816 Zahidnoyevropejskij zvichajnij snigur Areal Pivnichna polovina Italiyi bez Lombardiyi Shidne peredgir ya Alp Zahidni Tatri Zahidna Nimechchina Franciya Shidni populyaciyi inodi rozglyadayut okremo P p coccinea Gmelin 1789 odnak deyaki avtori vvazhayut ci populyaciyi gibridnimi P p europea p europeaxP p pyrrhula P pyrrhula germanica Brehm 1831 Serednoyevropejskij zvichajnij snigur Sinonim P p minor Brehm 1885 Areal Pivdenna Nimechchina Pivnichno Shidni Alpi Balkani i duzhe jmovirno Karpati Cya forma vvazhayetsya gibridnogo pohodzhennya P p germanica P p pyrrhula x P p rossicowi U suchasnih zvedennyah yiyi vzagali ne vidilyayut Odnak okremi populyaciyi sniguriv sho silno vidriznyayutsya vid nominativnogo pidvidu she prodovzhuyut isnuvati v girskih oblastyah Yevropi P pyrrhula pileata MacGillivray 1837 Britanskij zvichajnij snigur Zustrichayetsya droblennya P p nesa Mathews amp Iredale Anglijskij zvichajnij snigur P p wardlawi Clancey 1948 Shotlandskij zvichajnij snigur Areal Britanski ostrovi GalereyaSnigur Pyrrhula pyrrhula samec Snigur Pyrrhula pyrrhula samec Snigur Pyrrhula pyrrhula samka Snigur Pyrrhula pyrrhula samka zhivitsya plodami yasenya Snigur Pyrrhula pyrrhula molodij ptah Ptashenya snigura Lito Karpati polonina Borevka Gorgani Samka ta samicya snigura Lito Karpati polonina Borevka Gorgani source source source source source source source source Pyrrhula pyrrhulaPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Snigur ridkisni zvuki ptahiv Pyrrhula pyrrhula Eurasian bullfinch Snegir spivi ptahiv ukr procitovano 29 zhovtnya 2019 url https www conec se HGW domherre bullfinch htmLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSnigur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Snigur zvichajnij Pyrrhula pyrrhula 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi