Первома́йський райо́н — адміністративно-територіальний район Миколаївської області України, розташований на північному заході області, в степовій зоні України. 17 липня 2020 року район було укрупнено унаслідок адміністративно-територіальної реформи (у Миколаївській області замість районів 19 стало 4).
Первомайський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Миколаївська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Миколаївська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4825400000 | ||||
Населення: | ▼ 30 213 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1319 км² | ||||
Густота: | 23.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5161 | ||||
Поштові індекси: | 55220—55276 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Первомайськ | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 21 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 44 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Вовк Світлана Анатоліївна | ||||
Голова РДА: | Саковський Сергій Володимирович | ||||
Вебсторінка: | Первомайський район | ||||
Адреса: | 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чкалова, 12 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Первомайський район у Вікісховищі |
Географія
Район межував на півночі з Голованівським, Вільшанським та Добровеличківським районами Кіровоградської області, на сході з Арбузинським, на півдні з Доманівським та Врадіївським, на заході з Кривоозерським районами Миколаївської області.
Територія району становить 1,3 тис. км² чи 5 % території області. Адміністративно-господарським і культурним центром району є місто обласного підпорядкування Первомайськ.
Відстань від районного центру до Миколаєва залізницею 324 км (від станції Первомайськ-на-Бузі), шосейною дорогою — 165 км.
На межі степу і лісостепу у північно-західній частині Миколаївської області на площі 1318,7 км², або 5 % території області, розташований Первомайський район.
Протяжність району з півночі на південь складає 44 км., а з заходу на схід 46 км. Координати крайньої північної точки — 48 градусів 15 хвилин північної широти, координати крайньої південної точки — 46 градусів 30 хвилин північної широти, крайня східна точка має координати 33 градуси 05 хвилин, а крайня західна 30 градусів 14 хвилин східної довготи.
Рельєф місцевості хвилясто — горбкувата рівнина зі слабким похилом в південно-східному напрямку. Місцевість розташована між Причорноморською низовиною на півдні, Придніпровською височиною на сході та Подільською височиною на заході, в басейні річки Південний Буг, що перетинає місцевість з північного — заходу на південний — схід. Первомайський район розташований в північно-степовій ландшафтній зоні, де поширені найродючіші ґрунти — чорноземи, тут на схилах Українського Щита утворились багаті поклади будівельної сировини.
Річки, що протікають на території району, відносяться до басейну Південного Бугу. В межах району Південний Буг протікає з північного заходу на південний схід. На цьому відрізку річку доповнюють притоки Синюха і Кодима. Довжина Південного Бугу в межах району 90,6 км, ширина 200—300 м.
Річка Синюха є основною притокою Південного Бугу і впадає в неї у Первомайську. Притокою Синюхи є Чорний Ташлик. Річка Кодима — права притока Південного Бугу, в посушливі роки на перекатах пересихає. Окрім річок, у районі є багато штучних водойм.
Води річок для питних цілей не використовуються. Основними джерелами господарсько-питного водозабезпечення в районі є шахтні криниці та водогонні мережі із підземних джерел.
Історія
Територія району була заселена давно. Свідченнями тому є знайдені залишки поселень доби неоліту і бронзи (VI, II тисячоліття до н. е.), могильник кімерійського часу (X—VIII ст. до н. е.), поселення скіфської (IV—III ст. до н. е.) і черняхівської культури (II—VI ст. н. е.).
У 1420 році на північ від Первомайська литовський князь Вітовт спорудив арковий міст через Південний Буг яким проходив торговельний шлях з Київщини і Брацлавщини на Очаків і Хаджибей. Біля мосту виникло поселення, яке є найстарішим із нині існуючих в районі — село Вітольдів (Вітовтів) Брід.
Кілька сторіч землі Первомайського району належали трьом державам: правобережжя Південного Бугу — Османській імперії, лівобережжя Південного Бугу і Синюхи — Запорозькій Січі, а згодом — Російській імперії і, нарешті, межиріччя Південного Бугу і Синюхи — Річі Посполитій.
У вересні 1867 року було введено в дію залізничну ділянку Балта—Ольвіополь, а наступного року — ділянку Ольвіополь—Єлизаветград. Це слугувало поштовхом для розвитку економіки району, виникненню низки невеликих залізничних станцій. В 1899 році приватні власники спорудили вузькоколійну залізницю Рудниця—Підгородня, подовживши в 1907 році її до Ольвіополя.
До 1918 року правобережжя Південного Бугу належало Ананьївському повітові, лівобережжя — Єлизаветградському повітові Херсонської губернії, а межиріччя — Балтському повітові Подільської губернії.
В 1919 році створено місто Первомайськ і майже всі землі району врешті були об'єднані. Рішенням Одеського губревкома в липні 1920 року створено Первомайський повіт, а в 1923 році — Богопільський район Першомайської округи Одеської губернії.
В 1930 році ліквідовано Першомайську округу і Богопільський р-н перетворено у Первомайський район (Одеської округи; з 1932 року — Одеської області).
В 1941 році, з початком Німецько-радянської війни територія Первомайщини була окупована німецько-румунськими загарбниками і розділена між двома країнами по Південному Бузі. Правобережна частина ввійшла до складу Голтянського повіту губернаторства Трансністрія, а лівобережна — до Первомайської округи генеральної округи Миколаїв райхскомісаріату Україна.
Навесні 1944 року Первомайщина повністю була звільнена від німецько-румунських окупантів. Район відновлено в його довоєнних межах. З грудня 1944 року по січень 1959 року частина земель району входила до складу Лисогірського району.
В лютому 1954 року у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального розподілу УРСР, Первомайський район увійшов до складу Миколаївської області. В 1959 році ліквідовано Лисогірський район, його землі увійшли до складу Первомайського району.
Адміністративний устрій
Район об'єднує 50 населених пунктів: 1 селище міського типу, 6 селищ і 43 села, що об'єднані в 1 селищну та 21 сільську ради.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 17 185 | 3445 | 2218 | 5049 | 4350 | 2020 | 103 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 20 010 | 3359 | 2212 | 4840 | 5295 | 3877 | 427 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 34145 | 91,78 % |
росіяни | 1661 | 4,46 % |
молдовани | 700 | 1,88 % |
білоруси | 113 | 0,30 % |
болгари | 109 | 0,29 % |
інші | 475 | 1,28 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 34681 | 93,22 % |
російська | 1770 | 4,76 % |
молдовська | 432 | 1,16 % |
вірменська | 50 | 0,13 % |
білоруська | 35 | 0,09 % |
інші | 235 | 0,63 % |
Населення району в останні роки має тенденцію до зниження. Станом на 01.01.2011 року мешкало 31665 осіб, з яких: 90 % — українці, 6,7 % — росіяни, 3,3 % — інші національності, найбільше з яких складають молдовани, болгари, білоруси.
Транспорт
Територією району проходить автошлях E584.
Освіта
В районі є один вищий навчальний заклад I рівня акредитації (), 30 загальноосвітніх шкіл, 20 дитячих дошкільних закладів.
Пам'ятки
У Первомайському районі на обліку перебуває 20 пам'яток архітектури, 74 — історії, 130 — археології (докладніше див. Пам'ятки археології Первомайського району (Миколаївська область)).
Визначні уродженці
- Абрамович Абрам Григорович (1910 — 1937) — лейтенант, командир танкового взводу, Герой Радянського Союзу (1937, посмертно).
- Василенко Петро Мефодійович (1900 — 1999) — академік Української академії аграрних наук (1957), доктор технічних наук (1949), професор кафедри
- Вахненко Олексій Якович (1920 — 1980) — старший лейтенант, командир стрілецької роти, Герой Радянського Союзу (1945).
- Головченко Володимир Терентійович (1921 — 1945) — старший лейтенант, командир танкового взводу, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
- Горбачевський Олександр Іванович (1918 — 1989) — гвардії капітан, командир ескадрильї, Герой Радянського Союзу (1944).
- Гречаний Парфентій Карпович (1924 — 1943) — командир підпільної молодіжної організації «Партизанська Іскра», Герой Радянського Союзу (1958, посмертно).
- Квасницький Олексій Володимирович (1900 — 1989) — академік АН УРСР (1951), доктор біологічних наук (1940), професор (1941), заслужений діяч науки УРСР (1960), Герой Соціалістичної Праці (1966).
- Крижанівський Сава Полікарпович (1914 — 1970) — гвардії сержант, командир взводу автоматників, Герой Радянського Союзу (1944).
- Моргуненко Володимир Степанович (1905 — 1943) — організатор і керівник підпільного руху, Герой Радянського Союзу (1958, посмертно).
- Понамарчук Семен Трохимович (1922 — 1978) — гвардії старший сержант, командир відділення, Герой Радянського Союзу (1945).
- Срібний В'ячеслав Вікторович (1911 — ????) — український радянський письменник.
- Чабанов Іван Миколайович (1923 — 2001) — гвардії старший сержант, командир кулеметного розрахунку, повний кавалер ордена Слави, учасник визволення Первомайщини.
- Шелест Денис Андрійович (1906 — 1979) — майор, командир мінометного полку, Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів Олександра Невського.
- Шитюк Микола Миколайович (народ. 1953 р.) — доктор історичних наук (2001), професор, академік Академії історичних наук України (2003), Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. М. М. Аркаса.
- Педченко Галина Данилівна (1926—2016) — українська поетеса.
- Шкурко Макар Іванович (1914 — 1945) — старший сержант, командир відділення, Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
- Руснак Микола Анатолійович (1983—2014) — український військовий. Учасник російсько-української війни. Загинув під час оборони Маріуполя. Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Завірюха Олександр Ігорович (1992—2014) — український військовий. Учасник російсько-української війни. Загинув під час оборони Донецького Аеропорту. Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Сенкевич Максим Олегович (1989—2014) — український військовик. 11 листопада 2014 р. загинув у бою з російською розвідувально-диверсійною групою, уродженець Лисої Гори, командир роти 28-ї окремої механізованої бригади старший лейтенант. Похований в селі Чаусове-2.
- Цушко Іван Іванович (1959—2014) — український філософ та соціолог.
Література
- Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне. — Одесса, 1982.
- Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки. — Київ, 2005.
- История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. — Київ, 1981.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 582/2019-рп «Про призначення С.Саковського головою Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020.
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 р. «Про реорганізацію округ УСРР»
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 8 березня 2024.
- Біографія академіка Квасницького
- Офіційний сайт Первомайської РДА. Герої не вмирають
- Книга пам'яті
- Знаєте, яким він хлопцем був..
Посилання
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019] (укр.)
- Відомості на сайті обласної адміністрації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pervomajskij rajon Pervoma jskij rajo n administrativno teritorialnij rajon Mikolayivskoyi oblasti Ukrayini roztashovanij na pivnichnomu zahodi oblasti v stepovij zoni Ukrayini 17 lipnya 2020 roku rajon bulo ukrupneno unaslidok administrativno teritorialnoyi reformi u Mikolayivskij oblasti zamist rajoniv 19 stalo 4 Pervomajskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Mikolayivska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Kod KOATUU 4825400000 Naselennya 30 213 na 1 02 2016 Plosha 1319 km Gustota 23 8 osib km Tel kod 380 5161 Poshtovi indeksi 55220 55276 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Pervomajsk Selishni radi 1 Silski radi 21 Smt 1 Sela 44 Selisha 6 Rajonna vlada Golova radi Vovk Svitlana Anatoliyivna Golova RDA Sakovskij Sergij Volodimirovich Vebstorinka Pervomajskij rajon Adresa 55200 Mikolayivska oblast m Pervomajsk vul Chkalova 12 Mapa Pervomajskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon mezhuvav na pivnochi z Golovanivskim Vilshanskim ta Dobrovelichkivskim rajonami Kirovogradskoyi oblasti na shodi z Arbuzinskim na pivdni z Domanivskim ta Vradiyivskim na zahodi z Krivoozerskim rajonami Mikolayivskoyi oblasti Kirovogradska oblast Golovanivskij rajon Kirovogradska oblast Vilshanskij rajon Kirovogradska oblast Dobrovelichkivskij rajon Krivoozerskij rajon Pervomajsk Arbuzinskij rajon Vradiyivskij rajon Domanivskij rajon Teritoriya rajonu stanovit 1 3 tis km chi 5 teritoriyi oblasti Administrativno gospodarskim i kulturnim centrom rajonu ye misto oblasnogo pidporyadkuvannya Pervomajsk Vidstan vid rajonnogo centru do Mikolayeva zalizniceyu 324 km vid stanciyi Pervomajsk na Buzi shosejnoyu dorogoyu 165 km Na mezhi stepu i lisostepu u pivnichno zahidnij chastini Mikolayivskoyi oblasti na ploshi 1318 7 km abo 5 teritoriyi oblasti roztashovanij Pervomajskij rajon Protyazhnist rajonu z pivnochi na pivden skladaye 44 km a z zahodu na shid 46 km Koordinati krajnoyi pivnichnoyi tochki 48 gradusiv 15 hvilin pivnichnoyi shiroti koordinati krajnoyi pivdennoyi tochki 46 gradusiv 30 hvilin pivnichnoyi shiroti krajnya shidna tochka maye koordinati 33 gradusi 05 hvilin a krajnya zahidna 30 gradusiv 14 hvilin shidnoyi dovgoti Relyef miscevosti hvilyasto gorbkuvata rivnina zi slabkim pohilom v pivdenno shidnomu napryamku Miscevist roztashovana mizh Prichornomorskoyu nizovinoyu na pivdni Pridniprovskoyu visochinoyu na shodi ta Podilskoyu visochinoyu na zahodi v basejni richki Pivdennij Bug sho peretinaye miscevist z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Pervomajskij rajon roztashovanij v pivnichno stepovij landshaftnij zoni de poshireni najrodyuchishi grunti chornozemi tut na shilah Ukrayinskogo Shita utvorilis bagati pokladi budivelnoyi sirovini Pivdennij Bug Porogi bilya s Migiya Richki sho protikayut na teritoriyi rajonu vidnosyatsya do basejnu Pivdennogo Bugu V mezhah rajonu Pivdennij Bug protikaye z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Na comu vidrizku richku dopovnyuyut pritoki Sinyuha i Kodima Dovzhina Pivdennogo Bugu v mezhah rajonu 90 6 km shirina 200 300 m Richka Sinyuha ye osnovnoyu pritokoyu Pivdennogo Bugu i vpadaye v neyi u Pervomajsku Pritokoyu Sinyuhi ye Chornij Tashlik Richka Kodima prava pritoka Pivdennogo Bugu v posushlivi roki na perekatah peresihaye Okrim richok u rajoni ye bagato shtuchnih vodojm Vodi richok dlya pitnih cilej ne vikoristovuyutsya Osnovnimi dzherelami gospodarsko pitnogo vodozabezpechennya v rajoni ye shahtni krinici ta vodogonni merezhi iz pidzemnih dzherel IstoriyaTeritoriya rajonu bula zaselena davno Svidchennyami tomu ye znajdeni zalishki poselen dobi neolitu i bronzi VI II tisyacholittya do n e mogilnik kimerijskogo chasu X VIII st do n e poselennya skifskoyi IV III st do n e i chernyahivskoyi kulturi II VI st n e U 1420 roci na pivnich vid Pervomajska litovskij knyaz Vitovt sporudiv arkovij mist cherez Pivdennij Bug yakim prohodiv torgovelnij shlyah z Kiyivshini i Braclavshini na Ochakiv i Hadzhibej Bilya mostu viniklo poselennya yake ye najstarishim iz nini isnuyuchih v rajoni selo Vitoldiv Vitovtiv Brid Kilka storich zemli Pervomajskogo rajonu nalezhali trom derzhavam pravoberezhzhya Pivdennogo Bugu Osmanskij imperiyi livoberezhzhya Pivdennogo Bugu i Sinyuhi Zaporozkij Sichi a zgodom Rosijskij imperiyi i nareshti mezhirichchya Pivdennogo Bugu i Sinyuhi Richi Pospolitij U veresni 1867 roku bulo vvedeno v diyu zaliznichnu dilyanku Balta Olviopol a nastupnogo roku dilyanku Olviopol Yelizavetgrad Ce sluguvalo poshtovhom dlya rozvitku ekonomiki rajonu viniknennyu nizki nevelikih zaliznichnih stancij V 1899 roci privatni vlasniki sporudili vuzkokolijnu zaliznicyu Rudnicya Pidgorodnya podovzhivshi v 1907 roci yiyi do Olviopolya Do 1918 roku pravoberezhzhya Pivdennogo Bugu nalezhalo Ananyivskomu povitovi livoberezhzhya Yelizavetgradskomu povitovi Hersonskoyi guberniyi a mezhirichchya Baltskomu povitovi Podilskoyi guberniyi V 1919 roci stvoreno misto Pervomajsk i majzhe vsi zemli rajonu vreshti buli ob yednani Rishennyam Odeskogo gubrevkoma v lipni 1920 roku stvoreno Pervomajskij povit a v 1923 roci Bogopilskij rajon Pershomajskoyi okrugi Odeskoyi guberniyi V 1930 roci likvidovano Pershomajsku okrugu i Bogopilskij r n peretvoreno u Pervomajskij rajon Odeskoyi okrugi z 1932 roku Odeskoyi oblasti V 1941 roci z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni teritoriya Pervomajshini bula okupovana nimecko rumunskimi zagarbnikami i rozdilena mizh dvoma krayinami po Pivdennomu Buzi Pravoberezhna chastina vvijshla do skladu Goltyanskogo povitu gubernatorstva Transnistriya a livoberezhna do Pervomajskoyi okrugi generalnoyi okrugi Mikolayiv rajhskomisariatu Ukrayina Navesni 1944 roku Pervomajshina povnistyu bula zvilnena vid nimecko rumunskih okupantiv Rajon vidnovleno v jogo dovoyennih mezhah Z grudnya 1944 roku po sichen 1959 roku chastina zemel rajonu vhodila do skladu Lisogirskogo rajonu V lyutomu 1954 roku u zv yazku zi zminoyu administrativno teritorialnogo rozpodilu URSR Pervomajskij rajon uvijshov do skladu Mikolayivskoyi oblasti V 1959 roci likvidovano Lisogirskij rajon jogo zemli uvijshli do skladu Pervomajskogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Pervomajskogo rajonu Mikolayivska oblast Rajon ob yednuye 50 naselenih punktiv 1 selishe miskogo tipu 6 selish i 43 sela sho ob yednani v 1 selishnu ta 21 silsku radi NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 17 185 3445 2218 5049 4350 2020 103 Zhinki 20 010 3359 2212 4840 5295 3877 427 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 103 85 427 142 80 84 458 449 75 79 1148 714 70 74 1297 715 65 69 974 1354 60 64 1821 787 55 59 1076 1081 50 54 1205 1128 45 49 1193 1322 40 44 1205 1278 35 39 1255 1246 30 34 1206 1203 25 29 1174 1063 20 24 1032 1155 15 20 1180 1390 10 14 1419 1170 5 9 1115 885 0 4 825 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 34145 91 78 rosiyani 1661 4 46 moldovani 700 1 88 bilorusi 113 0 30 bolgari 109 0 29 inshi 475 1 28 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 34681 93 22 rosijska 1770 4 76 moldovska 432 1 16 virmenska 50 0 13 biloruska 35 0 09 inshi 235 0 63 Naselennya rajonu v ostanni roki maye tendenciyu do znizhennya Stanom na 01 01 2011 roku meshkalo 31665 osib z yakih 90 ukrayinci 6 7 rosiyani 3 3 inshi nacionalnosti najbilshe z yakih skladayut moldovani bolgari bilorusi TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E584 OsvitaV rajoni ye odin vishij navchalnij zaklad I rivnya akreditaciyi 30 zagalnoosvitnih shkil 20 dityachih doshkilnih zakladiv Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Pervomajskogo rajonu U Pervomajskomu rajoni na obliku perebuvaye 20 pam yatok arhitekturi 74 istoriyi 130 arheologiyi dokladnishe div Pam yatki arheologiyi Pervomajskogo rajonu Mikolayivska oblast Viznachni urodzhenciAbramovich Abram Grigorovich 1910 1937 lejtenant komandir tankovogo vzvodu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1937 posmertno Vasilenko Petro Mefodijovich 1900 1999 akademik Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk 1957 doktor tehnichnih nauk 1949 profesor kafedri Vahnenko Oleksij Yakovich 1920 1980 starshij lejtenant komandir strileckoyi roti Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Golovchenko Volodimir Terentijovich 1921 1945 starshij lejtenant komandir tankovogo vzvodu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno Gorbachevskij Oleksandr Ivanovich 1918 1989 gvardiyi kapitan komandir eskadrilyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Grechanij Parfentij Karpovich 1924 1943 komandir pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi Partizanska Iskra Geroj Radyanskogo Soyuzu 1958 posmertno Kvasnickij Oleksij Volodimirovich 1900 1989 akademik AN URSR 1951 doktor biologichnih nauk 1940 profesor 1941 zasluzhenij diyach nauki URSR 1960 Geroj Socialistichnoyi Praci 1966 Krizhanivskij Sava Polikarpovich 1914 1970 gvardiyi serzhant komandir vzvodu avtomatnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Morgunenko Volodimir Stepanovich 1905 1943 organizator i kerivnik pidpilnogo ruhu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1958 posmertno Ponamarchuk Semen Trohimovich 1922 1978 gvardiyi starshij serzhant komandir viddilennya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Sribnij V yacheslav Viktorovich 1911 ukrayinskij radyanskij pismennik Chabanov Ivan Mikolajovich 1923 2001 gvardiyi starshij serzhant komandir kulemetnogo rozrahunku povnij kavaler ordena Slavi uchasnik vizvolennya Pervomajshini Shelest Denis Andrijovich 1906 1979 major komandir minometnogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu kavaler dvoh ordeniv Oleksandra Nevskogo Shityuk Mikola Mikolajovich narod 1953 r doktor istorichnih nauk 2001 profesor akademik Akademiyi istorichnih nauk Ukrayini 2003 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat premiyi im M M Arkasa Pedchenko Galina Danilivna 1926 2016 ukrayinska poetesa Shkurko Makar Ivanovich 1914 1945 starshij serzhant komandir viddilennya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno Rusnak Mikola Anatolijovich 1983 2014 ukrayinskij vijskovij Uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginuv pid chas oboroni Mariupolya Nagorodzhenij Ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Zaviryuha Oleksandr Igorovich 1992 2014 ukrayinskij vijskovij Uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginuv pid chas oboroni Doneckogo Aeroportu Nagorodzhenij Ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Senkevich Maksim Olegovich 1989 2014 ukrayinskij vijskovik 11 listopada 2014 r zaginuv u boyu z rosijskoyu rozviduvalno diversijnoyu grupoyu urodzhenec Lisoyi Gori komandir roti 28 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi starshij lejtenant Pohovanij v seli Chausove 2 Cushko Ivan Ivanovich 1959 2014 ukrayinskij filosof ta sociolog LiteraturaBundyukov A T Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Odessa 1982 Hto ye hto na Mikolayivshini Vidatni zemlyaki Kiyiv 2005 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Nikolaevskaya oblast Kiyiv 1981 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 582 2019 rp Pro priznachennya S Sakovskogo golovoyu Pervomajskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikolayivskoyi oblasti Postanova VRU Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IH Golos Ukrayini gazeta Verhovnoyi Radi 2020 18 lipnya Data zvernennya 19 07 2020 Postanova VUCVK i RNK USRR 141 vid 13 chervnya 1930 r Pro reorganizaciyu okrug USRR Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 8 bereznya 2024 Biografiya akademika Kvasnickogo Oficijnij sajt Pervomajskoyi RDA Geroyi ne vmirayut Kniga pam yati Znayete yakim vin hlopcem buv PosilannyaOblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukr Vidomosti na sajti oblasnoyi administraciyi