Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
  | |
«коли багато рук, робота стає легкою» | |
 | |
 | |
| Столиця | Бенгкулу |
| Губернатор | Рогідін Мерсях (Rohidin Mersyah) |
| Площа | 19 919,33 км² |
| Населення | 1 813 393 |
| Етнічні групи | яванці (22,3%), реджанги (21,4%), сераваї (17,9%), малайці (7,9%), лембаки (4,9%), мінангкабау (4,3%), сунданці (3%) |
| Релігія | іслам |
| Мови | індонезійська (офіційна), реджанг, бенгкулу, яванська |
| Дата заснування | 18 листопада 1968 |
| Часовий пояс | |
| Сайт | bengkuluprov.go.id |
Бенгкулу (індонез. Bengkulu) — провінція Індонезії на південно-західній Суматрі, що межує з Західною Суматрою на півночі, Джамбі та Південною Суматрою на сході і Лампунгом на південному сході. Провінція займає територію 19 919 км², крім основної території на острові Суматра, включає острови Мега і в Індійському океані.
Історія
У VII ст. регіон став частиною імперії Шривіджая, у XIII—XVI ст. перебував під владою імперії Маджапагіт зі східної Яви.
Першими європейцями, що з'явилися на території провінції, були португальці (друга половина XVI ст), слідом за ними прийшли голландці. У кінці XVII ст. свою факторію відкрили англійці, які згодом заснували тут колонію Бенкулен (англ. Bencoolen). Місто Бенгкулу, тепер столиця провінції, та сусідні території належали британцям до 1824 р., коли вони, за угодою, віддали їх Нідерландам в обмін на Малакку.
Територія Бенгкулу стала частиною Республіки Індонезія в 1950 р. Спочатку вона перебувала в складі провінції Південна Суматра, а 1967 року на території західного узбережжя останньої було сформовано окрему провінцію Бенгкулу (офіційно цей статус вона отримала наступного року).
Географія
Гори , серед яких є багато активних та погаслих вулканів, простягаються паралельно узбережжю й перетинають уздовж всю провінцію. Гора Себлат має висоту 2 383 м, гора Каба — 1 952 м. Біля підніжжя гір розташовані родючі прибережні рівнини, які час від часу здобрюються лавою та вулканічним попелом. Короткі річки, серед яких Селаган та Себлат, несуть свої води з гір у південно-західному напрямку до Індійського океану.
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 9 округів та 1 муніципалітет (місто):
| Назва | Площа, км² | Населення, осіб (2010, перепис) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|
| (індонез. Bengkulu Selatan) | 1 186,10 | 142 940 | (індонез. Kota Manna) |
| (індонез. Rejang Lebong) | 1 639,98 | 246 787 | (індонез. Curup) |
| (індонез. Bengkulu Utara) | 4 324,60 | 257 675 | (індонез. Arga Makmur) |
| (індонез. Kaur) | 2 369,05 | 107 899 | (індонез. Kaur Selatan) |
| (індонез. Seluma) | 2 400,44 | 173 507 | (індонез. Tais) |
| (індонез. Mukomuko) | 4 036,70 | 155 753 | (індонез. Mukomuko) |
| (індонез. Lebong) | 1 921,82 | 99 215 | (індонез. Muara Aman) |
| (індонез. Kepahiang) | 665,00 | 124 865 | (індонез. Kepahiang) |
| (індонез. Bengkulu Tengah) | 1 223,94 | 98 333 | (індонез. Karang Tinggi) |
| місто Бенгкулу (індонез. Kota Bengkulu) | 151,70 | 308 544 | |
| Провінція Бенгкулу | 19 919,33 | 1 715 518 | Бенгкулу (індонез. Kota Bengkulu) |
Економіка
Основними сільськогосподарськими культурами є рис, кукурудза, чай, кава, каучук, копра, пальмова олія, чорне і залізне дерево. Промисловість і майстерні займаються виробництвом харчових продуктів, тканин, різьбленням по дереву, обробкою металу, шкіри, виробництвом металоконструкцій і транспортного устаткування..
Транспорт
Дороги йдуть паралельно узбережжю і з'єднують найважливіші населені пункти.
Населення
Етнічний склад населення провінції Бенгкулу, за даними перепису населення 2000 року, був таким:
| Народи | Чисельність | Доля в населенні |
|---|---|---|
| Яванці | 348 505 | 22,31 % |
| Реджанги | 333 635 | 21,36 % |
| Сераваї | 279 154 | 17,87 % |
| Малайці | 123 868 | 7,93 % |
| Лембаки | 77 241 | 4,95 % |
| Мінангкабау | 66 861 | 4,28 % |
| Сунданці | 46 991 | 3,01 % |
| Інші | 285 027 | 18,26 % |
| Всього | 1 561 852 | 100,00 % |
Реджанги, яванці та малайські народи (бенгкулу-малайці, сераваї, пасемахи, лембаки, каури та ін.) — це головні етнічні групи провінції. Населення північного округу Мукомуко (мукомуко, пекали) споріднене з мінангкабау Західної Суматри. На острові Енгано живе окремий маленький народ — енганці.
Яванці, які є найбільшою етнічною групою провінції, з'явилися тут лише в XX ст. у результаті здійснення державної політики трансміграції.
За даними перепису населення 2010 року, в провінції Бенгкулу проживало 1 669 081 мусульманин (97,3 % населення), 35 088 християн (2,0 % населення).
Примітки
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Bengkulu Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 18: TABLE 1.2.10. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Bengkulu, 2000 (англ.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
Джерела
- Bengkulu. Province, Indonesia [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bengkulu Bengkulu Bengkulu Deviz Sekundang setungguan seio sekato koli bagato ruk robota staye legkoyu Stolicya BengkuluGubernator Rogidin Mersyah Rohidin Mersyah Plosha 19 919 33 km Naselennya 1 813 393Etnichni grupi yavanci 22 3 redzhangi 21 4 seravayi 17 9 malajci 7 9 lembaki 4 9 minangkabau 4 3 sundanci 3 Religiya islamMovi indonezijska oficijna redzhang bengkulu yavanskaData zasnuvannya 18 listopada 1968Chasovij poyas UTC 7Sajt bengkuluprov go id Bengkulu indonez Bengkulu provinciya Indoneziyi na pivdenno zahidnij Sumatri sho mezhuye z Zahidnoyu Sumatroyu na pivnochi Dzhambi ta Pivdennoyu Sumatroyu na shodi i Lampungom na pivdennomu shodi Provinciya zajmaye teritoriyu 19 919 km krim osnovnoyi teritoriyi na ostrovi Sumatra vklyuchaye ostrovi Mega i v Indijskomu okeani IstoriyaU VII st region stav chastinoyu imperiyi Shrividzhaya u XIII XVI st perebuvav pid vladoyu imperiyi Madzhapagit zi shidnoyi Yavi Pershimi yevropejcyami sho z yavilisya na teritoriyi provinciyi buli portugalci druga polovina XVI st slidom za nimi prijshli gollandci U kinci XVII st svoyu faktoriyu vidkrili anglijci yaki zgodom zasnuvali tut koloniyu Benkulen angl Bencoolen Misto Bengkulu teper stolicya provinciyi ta susidni teritoriyi nalezhali britancyam do 1824 r koli voni za ugodoyu viddali yih Niderlandam v obmin na Malakku Teritoriya Bengkulu stala chastinoyu Respubliki Indoneziya v 1950 r Spochatku vona perebuvala v skladi provinciyi Pivdenna Sumatra a 1967 roku na teritoriyi zahidnogo uzberezhzhya ostannoyi bulo sformovano okremu provinciyu Bengkulu oficijno cej status vona otrimala nastupnogo roku GeografiyaGori sered yakih ye bagato aktivnih ta pogaslih vulkaniv prostyagayutsya paralelno uzberezhzhyu j peretinayut uzdovzh vsyu provinciyu Gora Seblat maye visotu 2 383 m gora Kaba 1 952 m Bilya pidnizhzhya gir roztashovani rodyuchi priberezhni rivnini yaki chas vid chasu zdobryuyutsya lavoyu ta vulkanichnim popelom Korotki richki sered yakih Selagan ta Seblat nesut svoyi vodi z gir u pivdenno zahidnomu napryamku do Indijskogo okeanu Administrativnij podilMapa provinciyi Bengkulu Do skladu provinciyi vhodyat 9 okrugiv ta 1 municipalitet misto Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Bengkulu Selatan 1 186 10 142 940 indonez Kota Manna indonez Rejang Lebong 1 639 98 246 787 indonez Curup indonez Bengkulu Utara 4 324 60 257 675 indonez Arga Makmur indonez Kaur 2 369 05 107 899 indonez Kaur Selatan indonez Seluma 2 400 44 173 507 indonez Tais indonez Mukomuko 4 036 70 155 753 indonez Mukomuko indonez Lebong 1 921 82 99 215 indonez Muara Aman indonez Kepahiang 665 00 124 865 indonez Kepahiang indonez Bengkulu Tengah 1 223 94 98 333 indonez Karang Tinggi misto Bengkulu indonez Kota Bengkulu 151 70 308 544Provinciya Bengkulu 19 919 33 1 715 518 Bengkulu indonez Kota Bengkulu EkonomikaOsnovnimi silskogospodarskimi kulturami ye ris kukurudza chaj kava kauchuk kopra palmova oliya chorne i zalizne derevo Promislovist i majsterni zajmayutsya virobnictvom harchovih produktiv tkanin rizblennyam po derevu obrobkoyu metalu shkiri virobnictvom metalokonstrukcij i transportnogo ustatkuvannya TransportDorogi jdut paralelno uzberezhzhyu i z yednuyut najvazhlivishi naseleni punkti NaselennyaEtnichnij sklad naselennya provinciyi Bengkulu za danimi perepisu naselennya 2000 roku buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenniYavanci 348 505 22 31 Redzhangi 333 635 21 36 Seravayi 279 154 17 87 Malajci 123 868 7 93 Lembaki 77 241 4 95 Minangkabau 66 861 4 28 Sundanci 46 991 3 01 Inshi 285 027 18 26 Vsogo 1 561 852 100 00 Redzhangi yavanci ta malajski narodi bengkulu malajci seravayi pasemahi lembaki kauri ta in ce golovni etnichni grupi provinciyi Naselennya pivnichnogo okrugu Mukomuko mukomuko pekali sporidnene z minangkabau Zahidnoyi Sumatri Na ostrovi Engano zhive okremij malenkij narod enganci Yavanci yaki ye najbilshoyu etnichnoyu grupoyu provinciyi z yavilisya tut lishe v XX st u rezultati zdijsnennya derzhavnoyi politiki transmigraciyi Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v provinciyi Bengkulu prozhivalo 1 669 081 musulmanin 97 3 naselennya 35 088 hristiyan 2 0 naselennya PrimitkiBuku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 7 travnya 2019 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez 2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Bengkulu Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 18 TABLE 1 2 10 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Bengkulu 2000 angl 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl DzherelaBengkulu Province Indonesia 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl