Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лембаки (індонез. Suku Lembak) — народ в Індонезії, на острові Суматра.
| Лембаки | |
|---|---|
| Кількість | 145 тис (2000, перепис) |
| Ареал |  Індонезія:Бенгкулу, Південна Суматра |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | сераваї, пасемахи |
| Мова | чол (лембацька), індонезійська |
| Релігія | іслам |
Розселення і чисельність
Живуть у суміжних районах провінцій Південна Суматра та Бенгкулу. У Південній Суматрі населяють місто індонез. Kota Lubuklinggau, райони Муарабеліті (індонез. Muara Beliti), Муаракелінгі (індонез. Muara Kelingi) в окрузі (індонез. Musi Rawas) та район Тебінгтінгі (індонез. Tebing Tinggi) в окрузі (індонез. Empat Lawang). У провінції Бенгкулу розселені в окрузі (індонез. Kepahiang), районах Падангулактандінг (індонез. Padang Ulak Tandign), Синдангкелінгі (індонез. Sindang Kelingi) в окрузі (індонез. Rejang Lebong), Карантінгі (індонез. Karang Tinggi) й Талангемпат (індонез. Talang Empat) в окрузі (індонез. Bengkulu Tengah) та в місті Бенгкулу (індонез. Kota Bengkulu, адміністративному центрі провінції.
Чисельність лембаків за даними перепису населення Індонезії 2000 року становила 145 тис осіб, тому числі 77,2 тис у провінції Бенгкулу.
У провінції Бенгкулу лембаки називають себе синданг-келінгі або лембак-синданг-мердека, в районах Карантінгі й Талангемпат — лембак-делапан, в районах Муарабеліті й Муаракелінгі — салінг; інші місцеві назви: чол (чул), лембак-буланг, лембак-беліті.
Мова
Говорять лембацькою мовою, яку частіше називають чол (Col). Вона належить до числа малайських мов. Має чотири діалекти: лембак-делапан, синданг-келінгі, лембак-беліті, лубуклінґау.
Лембаки мають позитивне ставлення до рідної мови, вона активно використовується у повсякденному житті всіма віковими категоріями.
Також користуються індонезійською мовою, офіційною мовою Індонезії. Сферою її використання є державні установи та освітня галузь. Ще володіють мусі-малайською мовою, зокрема її міським діалектом Палембанга, ця мова використовується переважно в торгових стосунках із сусідніми народами Південної Суматри.
Писемною мовою лембаків є індонезійська. Існує граматика лембацької мови, її викладають у початкових класах школи.
Релігія
За віросповіданням лембаки є мусульманами-сунітами.
Вона старанно дотримуються вимог ісламу, регулярно ходять до мечеті, але поряд із цим зберігають залишки старих анімістичних вірувань. Більшість їх вірить у силу невидимих духів, що населяють священні місця. Для зцілення хворих люди часто звертаються до шаманів, які займаються вигнанням злих духів.
Господарство
Основне заняття лембаків — землеробство, а головною продовольчою культурою є рис. Вирощують як вологий, так і суходільний рис. Деякі займаються вирощуванням каучуку, кави, олійної пальми. Плантаційне господарство більш поширене в околицях міста Бенгкулу.
Вельми поширеним серед лембаків є виробництво цегли, вони спеціалізуються на цій продукції в регіоні. Секрети формування, складання, випалювання цегли передаються з покоління в покоління. Пересічна лембацька цегельня випускає по 500—600 цеглин на день. Продукція гуртовими партіями продається безпосередньо будівельникам.
Дуже поширена дрібна торгівля, яку ведуть лембацькі жінки прямо на ґанку своєї хати. Продають овочі, яйця, іграшки, домашню їжу, напої, печиво.
Суспільство
Сімейна система лембаків є патріархальною, а походження відстежується як за батьківською, так і за материнською лінією. Після весілля молодята можуть жити у власній хаті або разом із батьками одного з них.
Дотримання сімейних цінностей є визначальною ознакою цієї етнічної групи. Люди все роблять заради сім'ї, і сім'я дуже згуртовує людей. Жінки допомагають чоловікам працювати в полі. Старші діти також допомагають батькам, як у в полі, так і вдома.
У лембаків існує багато термінів для позначення членів сім'ї: першого сина називають данг, другого — донга, третього — дочик; існують і різні терміни для дочок. Порядок народження і стать відіграють певну роль у тому, як діти звертаються до старших родичів, а також сторонніх людей. Голову родини називають за іменем першого сина: батько такого-то.
Побут
Традиційні хати були дерев'яними, ставили їх на палях. Вони є гнучкими під час землетрусів. Простір під хатою використовувався для зберігання дров, там також тримали домашніх тварин. Такі хати можна побачити й у наші дні, але більшість тепер живе в хатах з бетону та інших сучасних матеріалів.
Приготування їжі є жіночою справою, часто це роблять колективно, особливо на свята. Готують їжу на відкритому повітрі або в приміщенні, але не в кімнатах, де живуть люди. Зазвичай готують уранці на весь день.
Основу харчування становить рис зі спеціями. Перець чилі, цибулю-шалот, часник, коріандр, кардамон, сіль подрібнюють до стану пасти, а тоді підсмажують на олії. Далі додають м'ясо, яке часто заливають кокосовим молоком і варять протягом декількох годин, поки м'ясо не стане ніжним і просякнутим ароматами. Все це подають з рисом. Якщо м'яса немає, використовують овочі, які попередньо обсмажують.
На найважливіших церемоніях і урочистостях подають традиційний жовтий рис. Його готують з використанням кокосового молока, а жовтий колір він отримує від тумерику, який додається під час приготування.
Бенкет є обов'язковим заходом на всіх святах. Зазвичай їжу спочатку подають чоловікам, які сідають колом. Їжу на великих тацях ставлять посередині, а кожний учасник отримує власну чисту тарілку. Кожен набирає собі все, що йому подобається. Жінки їдять так само, але після того, як чоловіки скінчили трапезу.
Все в домі тримається на матері. Лембацькі жінки прокидаються дуже рано й починають свою щоденну роботу. Вранці вони можуть сходити за продуктами на базар або в сусідній магазин. Повернувшись додому, готують їжу, займаються пранням, прибирають у хаті. У перервах між домашніми справами жінки продають щось із того, що є в домі, ходять в гості до інших жінок або просто відпочивають.
Народні традиції
Лембаки дуже поважають і дотримуються старих традицій, мають багато цікавих свят.
Традиційне лембацьке весілля відбувається протягом двох днів. Перший день наповнений традиційними церемоніями та формальностями, на другий день приймають гостей. Обов'язковою церемонією є так званий «весільний душ», коли молодих обливають кокосовим молоком під звуки традиційного рогу. Потім, перед тим як зайти до хати, вони мають походити по сирому рису. Таці з рисом рядочком стоять на їхньому шляху, а пройтися по них слід так, щоб на стати ногою на землю. Ця церемонія символізує щастя і процвітання, яке має чекати на молодят у шлюбі. На вході часто стоїть невелике дерево, гості навішують на нього гроші, які приносять на подарунок молодій парі.
Народження дитини — це радість для всієї громади. Дитина для них — це подарунок Бога, а піклуватися про неї слід починати ще до народження. Лембаки вважають, що коли дитина починає рухатись в утробі матері, вона отримує душу. Вагітна купається в цитрусовій воді, спеціально приготованій місцевим шаманом. Крім того, шаман дає їй шпильку, яку носять приховано під одягом. Обидві ці традиції мають охороняти дитину від злих духів. Вагітність оточує багато табу, сильною є ідея захисту від «злого ока».
Церемонію з приводу народження дитини прийнято проводити через сім днів після того, як вона з'явилася на світ, але можна й пізніше. Головними подіями свята є жертва тварини та обрізання волосся дитини. Сім'я має зарізати двох кіз, якщо народився хлопчик, або одну, якщо народилась дівчинка. Третину м'яса роздають бідним, решта йде на бенкет для всієї громади. Їжу починають готувати ще за кілька днів до події. Якщо народилася дівчинка, готують солодку кашу (варену суміш рисового борошна, пальмового цукру і кокосового молока), а якщо хлопчик — солону кашу (з курячим бульйоном і смаженою цибулею). Рано вранці в день свята починають бити в барабани, закликаючи людей на свято. Всі святково вдягнені. Виносять дитину, благословляють її. Тоді батько, а за ним поважні гості та члени сім'ї обрізають у дитини по пасму волосся і вкладають його в кокосовий горіх, останньою це робить мати дитини. Гості насолоджуються стравами з колективного столу, проголошують вітання і вручають подарунки сім'ї..
Перші 40 днів після народження дитини є особливими в її житті. Вважається, що в цей час вона ще «бачить» світ духів, і тому потребує ретельного захисту. Вона не може покидати хати й перебуває під постійним наглядом батьків та родичів. Дитина оточена різноманітними амулетами. Матері не дозволяється виконувати будь-яку роботу. Батько ставить перед хатою лампу, яка горить протягом сорока днів; це допоможе зберегти душу малюка «світлою». Після сорока днів мати і дитина можуть вільно виходити з дому. Часто з цієї нагоди відбувається спеціальна церемонія.
Лембаки відомі своїми традиційними барабанами, які звуться рабана. Будь-яка подія в селі не обходиться без групи барабанщиків. В наші дні існують більш сучасні форми розваг, але в лембацькому суспільстві рабана не втратили своєї популярності. Крім великих чоловічих, існують ще малі жіночі барабани, які є місцевою версією тамбурина; їх також називають рабана. Групи жінок-барабанщиць також можна побачити на традиційних церемоніях та інших урочистостях.
Джерела
- Lembak. People Group Profile [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]. Asia Harvest (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- The Lembak People of Indonesia [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 18: TABLE 1.2.10. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Bengkulu, 2000 (англ.)
- Rena Lebar Village [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Brickmaker [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- A Brief Walk (tiny shops) [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Family Terms [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Houses on Stilts [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Backyard Cooking [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- The Housewife [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Delicious Cooking [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Yellow Rice [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Men Eating at a Ceremony [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Rice Walk [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Money Tree [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Pregnancy Beliefs [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Haircutting Ceremony [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- The First 40 Days [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Drums [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
- Women's drum group [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]. WangLembak.com (англ.)
Посилання
- Лембацький сайт: WangLembak.com — The Lembak People of Indonesia [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лембацько-індонезійський словник: Terms defined in ‘Kamus Bahasa Lembak’ [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]. Kamusiana
- Лембацькі пісні у форматі mp3: kumpulan lagu lembak — lagu lembak [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lembaki indonez Suku Lembak narod v Indoneziyi na ostrovi Sumatra LembakiKilkist145 tis 2000 perepis Areal Indoneziya Bengkulu Pivdenna SumatraRasapivdenni mongoloyidiBlizki do seravayi pasemahiMovachol lembacka indonezijskaReligiyaislamRozselennya i chiselnistZhivut u sumizhnih rajonah provincij Pivdenna Sumatra ta Bengkulu U Pivdennij Sumatri naselyayut misto indonez Kota Lubuklinggau rajoni Muarabeliti indonez Muara Beliti Muarakelingi indonez Muara Kelingi v okruzi indonez Musi Rawas ta rajon Tebingtingi indonez Tebing Tinggi v okruzi indonez Empat Lawang U provinciyi Bengkulu rozseleni v okruzi indonez Kepahiang rajonah Padangulaktanding indonez Padang Ulak Tandign Sindangkelingi indonez Sindang Kelingi v okruzi indonez Rejang Lebong Karantingi indonez Karang Tinggi j Talangempat indonez Talang Empat v okruzi indonez Bengkulu Tengah ta v misti Bengkulu indonez Kota Bengkulu administrativnomu centri provinciyi Chiselnist lembakiv za danimi perepisu naselennya Indoneziyi 2000 roku stanovila 145 tis osib tomu chisli 77 2 tis u provinciyi Bengkulu U provinciyi Bengkulu lembaki nazivayut sebe sindang kelingi abo lembak sindang merdeka v rajonah Karantingi j Talangempat lembak delapan v rajonah Muarabeliti j Muarakelingi saling inshi miscevi nazvi chol chul lembak bulang lembak beliti MovaGovoryat lembackoyu movoyu yaku chastishe nazivayut chol Col Vona nalezhit do chisla malajskih mov Maye chotiri dialekti lembak delapan sindang kelingi lembak beliti lubuklingau Lembaki mayut pozitivne stavlennya do ridnoyi movi vona aktivno vikoristovuyetsya u povsyakdennomu zhitti vsima vikovimi kategoriyami Takozh koristuyutsya indonezijskoyu movoyu oficijnoyu movoyu Indoneziyi Sferoyu yiyi vikoristannya ye derzhavni ustanovi ta osvitnya galuz She volodiyut musi malajskoyu movoyu zokrema yiyi miskim dialektom Palembanga cya mova vikoristovuyetsya perevazhno v torgovih stosunkah iz susidnimi narodami Pivdennoyi Sumatri Pisemnoyu movoyu lembakiv ye indonezijska Isnuye gramatika lembackoyi movi yiyi vikladayut u pochatkovih klasah shkoli ReligiyaZa virospovidannyam lembaki ye musulmanami sunitami Vona staranno dotrimuyutsya vimog islamu regulyarno hodyat do mecheti ale poryad iz cim zberigayut zalishki starih animistichnih viruvan Bilshist yih virit u silu nevidimih duhiv sho naselyayut svyashenni miscya Dlya zcilennya hvorih lyudi chasto zvertayutsya do shamaniv yaki zajmayutsya vignannyam zlih duhiv GospodarstvoOsnovne zanyattya lembakiv zemlerobstvo a golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris Viroshuyut yak vologij tak i suhodilnij ris Deyaki zajmayutsya viroshuvannyam kauchuku kavi olijnoyi palmi Plantacijne gospodarstvo bilsh poshirene v okolicyah mista Bengkulu Velmi poshirenim sered lembakiv ye virobnictvo cegli voni specializuyutsya na cij produkciyi v regioni Sekreti formuvannya skladannya vipalyuvannya cegli peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Peresichna lembacka cegelnya vipuskaye po 500 600 ceglin na den Produkciya gurtovimi partiyami prodayetsya bezposeredno budivelnikam Duzhe poshirena dribna torgivlya yaku vedut lembacki zhinki pryamo na ganku svoyeyi hati Prodayut ovochi yajcya igrashki domashnyu yizhu napoyi pechivo SuspilstvoSimejna sistema lembakiv ye patriarhalnoyu a pohodzhennya vidstezhuyetsya yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyeyu Pislya vesillya molodyata mozhut zhiti u vlasnij hati abo razom iz batkami odnogo z nih Dotrimannya simejnih cinnostej ye viznachalnoyu oznakoyu ciyeyi etnichnoyi grupi Lyudi vse roblyat zaradi sim yi i sim ya duzhe zgurtovuye lyudej Zhinki dopomagayut cholovikam pracyuvati v poli Starshi diti takozh dopomagayut batkam yak u v poli tak i vdoma U lembakiv isnuye bagato terminiv dlya poznachennya chleniv sim yi pershogo sina nazivayut dang drugogo donga tretogo dochik isnuyut i rizni termini dlya dochok Poryadok narodzhennya i stat vidigrayut pevnu rol u tomu yak diti zvertayutsya do starshih rodichiv a takozh storonnih lyudej Golovu rodini nazivayut za imenem pershogo sina batko takogo to PobutTradicijni hati buli derev yanimi stavili yih na palyah Voni ye gnuchkimi pid chas zemletrusiv Prostir pid hatoyu vikoristovuvavsya dlya zberigannya drov tam takozh trimali domashnih tvarin Taki hati mozhna pobachiti j u nashi dni ale bilshist teper zhive v hatah z betonu ta inshih suchasnih materialiv Prigotuvannya yizhi ye zhinochoyu spravoyu chasto ce roblyat kolektivno osoblivo na svyata Gotuyut yizhu na vidkritomu povitri abo v primishenni ale ne v kimnatah de zhivut lyudi Zazvichaj gotuyut uranci na ves den Osnovu harchuvannya stanovit ris zi speciyami Perec chili cibulyu shalot chasnik koriandr kardamon sil podribnyuyut do stanu pasti a todi pidsmazhuyut na oliyi Dali dodayut m yaso yake chasto zalivayut kokosovim molokom i varyat protyagom dekilkoh godin poki m yaso ne stane nizhnim i prosyaknutim aromatami Vse ce podayut z risom Yaksho m yasa nemaye vikoristovuyut ovochi yaki poperedno obsmazhuyut Na najvazhlivishih ceremoniyah i urochistostyah podayut tradicijnij zhovtij ris Jogo gotuyut z vikoristannyam kokosovogo moloka a zhovtij kolir vin otrimuye vid tumeriku yakij dodayetsya pid chas prigotuvannya Benket ye obov yazkovim zahodom na vsih svyatah Zazvichaj yizhu spochatku podayut cholovikam yaki sidayut kolom Yizhu na velikih tacyah stavlyat poseredini a kozhnij uchasnik otrimuye vlasnu chistu tarilku Kozhen nabiraye sobi vse sho jomu podobayetsya Zhinki yidyat tak samo ale pislya togo yak choloviki skinchili trapezu Vse v domi trimayetsya na materi Lembacki zhinki prokidayutsya duzhe rano j pochinayut svoyu shodennu robotu Vranci voni mozhut shoditi za produktami na bazar abo v susidnij magazin Povernuvshis dodomu gotuyut yizhu zajmayutsya prannyam pribirayut u hati U perervah mizh domashnimi spravami zhinki prodayut shos iz togo sho ye v domi hodyat v gosti do inshih zhinok abo prosto vidpochivayut Narodni tradiciyiLembaki duzhe povazhayut i dotrimuyutsya starih tradicij mayut bagato cikavih svyat Tradicijne lembacke vesillya vidbuvayetsya protyagom dvoh dniv Pershij den napovnenij tradicijnimi ceremoniyami ta formalnostyami na drugij den prijmayut gostej Obov yazkovoyu ceremoniyeyu ye tak zvanij vesilnij dush koli molodih oblivayut kokosovim molokom pid zvuki tradicijnogo rogu Potim pered tim yak zajti do hati voni mayut pohoditi po siromu risu Taci z risom ryadochkom stoyat na yihnomu shlyahu a projtisya po nih slid tak shob na stati nogoyu na zemlyu Cya ceremoniya simvolizuye shastya i procvitannya yake maye chekati na molodyat u shlyubi Na vhodi chasto stoyit nevelike derevo gosti navishuyut na nogo groshi yaki prinosyat na podarunok molodij pari Narodzhennya ditini ce radist dlya vsiyeyi gromadi Ditina dlya nih ce podarunok Boga a pikluvatisya pro neyi slid pochinati she do narodzhennya Lembaki vvazhayut sho koli ditina pochinaye ruhatis v utrobi materi vona otrimuye dushu Vagitna kupayetsya v citrusovij vodi specialno prigotovanij miscevim shamanom Krim togo shaman daye yij shpilku yaku nosyat prihovano pid odyagom Obidvi ci tradiciyi mayut ohoronyati ditinu vid zlih duhiv Vagitnist otochuye bagato tabu silnoyu ye ideya zahistu vid zlogo oka Ceremoniyu z privodu narodzhennya ditini prijnyato provoditi cherez sim dniv pislya togo yak vona z yavilasya na svit ale mozhna j piznishe Golovnimi podiyami svyata ye zhertva tvarini ta obrizannya volossya ditini Sim ya maye zarizati dvoh kiz yaksho narodivsya hlopchik abo odnu yaksho narodilas divchinka Tretinu m yasa rozdayut bidnim reshta jde na benket dlya vsiyeyi gromadi Yizhu pochinayut gotuvati she za kilka dniv do podiyi Yaksho narodilasya divchinka gotuyut solodku kashu varenu sumish risovogo boroshna palmovogo cukru i kokosovogo moloka a yaksho hlopchik solonu kashu z kuryachim buljonom i smazhenoyu cibuleyu Rano vranci v den svyata pochinayut biti v barabani zaklikayuchi lyudej na svyato Vsi svyatkovo vdyagneni Vinosyat ditinu blagoslovlyayut yiyi Todi batko a za nim povazhni gosti ta chleni sim yi obrizayut u ditini po pasmu volossya i vkladayut jogo v kokosovij gorih ostannoyu ce robit mati ditini Gosti nasolodzhuyutsya stravami z kolektivnogo stolu progoloshuyut vitannya i vruchayut podarunki sim yi Pershi 40 dniv pislya narodzhennya ditini ye osoblivimi v yiyi zhitti Vvazhayetsya sho v cej chas vona she bachit svit duhiv i tomu potrebuye retelnogo zahistu Vona ne mozhe pokidati hati j perebuvaye pid postijnim naglyadom batkiv ta rodichiv Ditina otochena riznomanitnimi amuletami Materi ne dozvolyayetsya vikonuvati bud yaku robotu Batko stavit pered hatoyu lampu yaka gorit protyagom soroka dniv ce dopomozhe zberegti dushu malyuka svitloyu Pislya soroka dniv mati i ditina mozhut vilno vihoditi z domu Chasto z ciyeyi nagodi vidbuvayetsya specialna ceremoniya Lembaki vidomi svoyimi tradicijnimi barabanami yaki zvutsya rabana Bud yaka podiya v seli ne obhoditsya bez grupi barabanshikiv V nashi dni isnuyut bilsh suchasni formi rozvag ale v lembackomu suspilstvi rabana ne vtratili svoyeyi populyarnosti Krim velikih cholovichih isnuyut she mali zhinochi barabani yaki ye miscevoyu versiyeyu tamburina yih takozh nazivayut rabana Grupi zhinok barabanshic takozh mozhna pobachiti na tradicijnih ceremoniyah ta inshih urochistostyah DzherelaLembak People Group Profile 3 lyutogo 2019 u Wayback Machine Asia Harvest angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl The Lembak People of Indonesia 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl PrimitkiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 18 TABLE 1 2 10 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Bengkulu 2000 angl Rena Lebar Village 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Brickmaker 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl A Brief Walk tiny shops 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine WangLembak com angl Family Terms 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Houses on Stilts 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Backyard Cooking 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl The Housewife 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Delicious Cooking 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Yellow Rice 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Men Eating at a Ceremony 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Rice Walk 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Money Tree 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Pregnancy Beliefs 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Haircutting Ceremony 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl The First 40 Days 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Drums 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl Women s drum group 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine WangLembak com angl PosilannyaLembackij sajt WangLembak com The Lembak People of Indonesia 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Lembacko indonezijskij slovnik Terms defined in Kamus Bahasa Lembak 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine Kamusiana Lembacki pisni u formati mp3 kumpulan lagu lembak lagu lembak 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine