Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аїд (дав.-гр. ᾍδης, також Гадес,Плутон, лат. Pluto, дав.-гр. Πλούτων) — давньогрецький бог підземного світу, володар царства тіней померлих, син Кроноса й Реї, один з братів богів-олімпійців.
| Аїд Άδης | |
|---|---|
 | |
| Бог підземного світу, Бог мертвих, Бог багатства | |
| Божество в | давньогрецька релігія |
| В інших культурах | Плутон |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Батько | Кронос |
| Мати | Рея |
| Брати/сестри | Гестія, Посейдон, Зевс, Гера і Деметра |
| Дружина | Персефона |
| Діти | Макарія (дочка Аїда)[1] і Загрей |
| Атрибути | Цербер, , кипарис, нарцис |
| Персонаж твору | Hades |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Під Аїдом також розуміється підземне царство бога Аїда, куди потрапляють померлі. За пізніми давньогрецькими уявленнями в Аїді відбувається суд померлих і їх покарання чи винагорода.
Аїд у міфах
Походження й отримання влади
Аїд був, як і всі діти-боги Кроноса, народжений Реєю та проковтнутий батьком, оскільки Кронос боявся сили своїх нащадків. Останній син Реї Зевс завдяки хитрощам матері уник такої долі, виріс та визволив братів і сестер, давши Кроносу огидне пиття, від якого того знудило. Аїд допоміг Зевсу в боротьбі проти батька і влади титанів, зокрема подарував брату шолом, який робив власника невидимим.
При поділі світу між богами-олімпійцями після перемоги над титанами Аїд отримав підземне царство й владу над тінями померлих. За це Аїд вважався суворим і страшним богом. Навіть ім'я його боялись вимовляти, замінюючи різними евфемізмами. Так виникла й назва Плутон — «багатий», тобто володар незліченних підземних скарбів і людських душ, — яка згодом витіснила первісне ім'я бога підземного царства. Із зміною імені відбулася зміна самого уявлення про бога. Йому почали приписувати якості бога родючості. Це пов'язується з ототожненням посмертної долі людини з долею хлібного зерна, яке ніби ховали під час посіву, щоб воно воскресло новим життям у колосі.
Аїд і Персефона
Шукаючи собі дружину, він закохався в Персефону (Кору), дочка богині родючості Деметри. Аїд вирушив до Зевса просити її руки, на що Зевс відповів, не бажаючи образити ні брата, ні Деметри, що хоч і не дає згоди на шлюб, але й не відмовляє. Бог підземного царства викрав Персефону, коли та збирала квіти, і забрав під землю. Це побачила озерна німфа яка не змогла зарадити цьому, тому що Аїд кинув у воду свій скіпетр, який відкрив прохід до його царства.
Деметра не знала куди зникла дочка, але від Триптолема дізналася, що пастухи бачили як земля розверзлася і Персефону схопив невідомий на колісниці. Прикликавши Гекату, Деметра вирушила до Геліоса, який все бачив з неба. Той розповів, що Персефону викрав Аїд за хитро здійсненим дозволом Зевса. Розгнівана цим Деметра не повернулася на Олімп, натомість стала ходити по землі, забороняючи рослинам цвісти і плодоносити. Через це людям не стало чого їсти, а Зевс так чи інакше мусив сам заговорити до Деметри.
Зевс посилав Іриду та інших богів з дарами до Деметри, але вона відмовилася прийняти їх і заприсягнулася, що земля лишиться безплідною, допоки Аїд не поверне її дочку. Зевсу довелося відправити послання до Аїда з вимогою повернути Персефону, але за умови, що та досі не скуштувала їжі мертвих, ставши повноправною жителькою підземель. За минулі дні Персефона, що сумувала за земним життям, з'їла тільки шматочок хліба. Тому вона мала лишитися в царстві мертвих, однак Аїд, побачивши її сум, вирішив повернути викрадену.
Звернувшись до Реї, Аїд, Зевс і Персефона дійшли згоди. Персефона задля справедливості мала щороку три місяці жити під землею як дружина Аїда, а решту часу — на землі. Відтоді коли Персефона спускалася в царство Аїда, Деметра на три місяці припиняла ріст усіх рослин, природа марніла і наставала зима.
Царство Аїда
Аїдом також називали царство мертвих, що, за уявленнями давніх греків, містилося десь на краю світу або під землею; в інших міфах царство розташоване за річкою Океан. Мертві люди як напівпрозорі тіні спускаються під землю, минаючи гай чорних тополь. Родичі мусять класти в могилу монети, щоб мертві могли заплатити перевізнику Харону за переправлення через річку Стікс, з-за якої вже ніхто не повертається. Якщо тінь не має монети, вона буде вештатись підземним світом, поки не знайде інший спосіб перетнути Стікс через підземні розщелини. Інший берег Стіксу охороняє багатоголовий пес Кербер, що не пропускає живих, котрі іноді заходять в царство Аїда, та не випускає мертвих.
Пройшовши вглиб, тіні потрапляють на бліді Асфоделеві луки, де безцільно вічно блукають, безрадісні та понурі. Будь-хто з померлих визнає, що краще бути живим рабом чи волоцюгою, ніж тінню в світі мертвих. Але якщо тіні вип'ють свіжої крові, пригадують земне життя, що є для них єдиною радістю. За луками простягається вічна темрява Ереб, в якій стоїть палац бога Аїда і його дружини Персефони. Біля палацу ростуть білий кипарис і біла тополя. Повз кипарис протікає річка забуття Лета — всякий, хто вип'є її води, забуває все про земне життя. Тіні простих людей п'ють з Лети, тому не відають про своє минуле. Води ж річки, що тече повз тополю, відомої як Аорніт чи Евноя, повертають пам'ять. Ті, що образили богів, приречені в Аїді на довічні муки (Данаїди, Сізіф, Тантал). В Аїді багато страховищ і демонів. Там можна зустріти Гекату, ериній, горгон, гарпій, Химеру, Єхидну, Гідру, Емпусу тощо.
За пізніми уявленнями далі лежать три дороги, біля яких сидять судді Мінос, Радамант і Еак, колишні смертні люди. Якщо життя людини мало однаково й добрі й злі вчинки, судді повертають її тінь на Асфоделеві луки. Злочинці спрямовуються дорогою, що веде на поля мук. Благочестиві ж вирушають в Елізіум. На відміну від всього царства мертвих, в Елізіумі завжди світить сонце, немає холоду, а його жителі вічно розважаються і бенкетують. Вони можуть заново народитися на землі, а ті, хто тричі побували в Елізіумі, опиняються на «островах блаженних» поряд з найславетнішими героями.
Бог Аїд не знає що робиться на Олімпі та серед людей, дізнаючись новини тільки коли хтось із живих людей або богів спускається до його володінь. Аїд володіє всіма схованими в землі металами і коштовним камінням, на поверхні ж у його власності перебувають тільки храми, зведені на його честь, і стада священної худоби.
Уявлення стародавніх народів про Аїд (у римлян Орк) частково були прийняті християнством. Розповіді про зішестя смертних у підземне царство, де перебувають душі мертвих, були поширені в середньовіччі (наприклад, «Божественна комедія» Данте). Відомий вислів Данте: «Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди», описує як християнське Пекло, так і Аїд.
Поеми Гомера
В «Іліаді» й «Одіссеї» Аїда описано винятково як бога смерті, що особисто стереже вхід до свого царства. Тільки двічі залишав Аїд підземне царство. Вперше тоді, коли його поранив Геракл, і він мусив вирушити на Олімп до лікаря богів Пеана. Вдруге Аїд покинув свої володіння для того, щоб викрасти майбутню дружину Персефону. Аїд згадується також у міфі про Орфея, який зійшов під землю за своєю дружиною Еврідікою.
У багатьох міфах розповідається про чарівний шолом Аїда, який робив невидимим того, хто його надягав. Цим шоломом користується Афіна, допомагаючи Діомедові в боротьбі проти Ареса, а також Персей, убиваючи Медузу, шолом-невидимка покриває голову Гермеса в гігантомахії.
Культ Аїда
Культ Аїда поєднується з культом інших хтонічних богів, причому він постає більше в ролі бога родючості та урожаю, ніж у ролі страшного бога смерті. Культ Аїда був мало поширений у Греції. Відомий лише один храм, присвячений йому, — в Еліді. Дрібніші місця вшанування Аїда розташовувалися, як правило, поблизу глибоких печер, біля розколин у земній корі, в яких забобонні люди бачили входи до підземного царства. Здебільшого в жертву Аїдові приносили чорну худобу. У Стародавньому Римі Аїд ототожнювався з давнім італійським богом смерті й підземного царства Орком. Грецька назва Плутон поширилася в римлян досить пізно. (Наприклад, у Тита Лівія, віддаючи себе в жертву богам підземного царства, не вимовляє імені Плутона).
Зображення Аїда зустрічаються досить рідко, причому більшість із них належить до пізніших часів. Він зображувався, як і Зевс, у гордій, величній позі на троні, з двозубцем або жезлом у руці, іноді з рогом достатку. Біля ніг Аїда на одній із статуй сидить Кербер. Поряд з ним зображували Персефону.
Примітки
- http://www.stoa.org/sol-bin/search.pl?db=REAL&search_method=QUERY&login=guest&enlogin=guest&user_list=LIST&page_num=1&searchstr=makaria&field=any&num_per_page=100
- Кассандра, Леся Українка
- Гігін, Міфи 146; Діодор Сицилійський V. 3; Аполлодор I. 5. 1; Схолії до «Теогонії» Гесіода 914; Павсаній VI. 21.1 і I. 38.5; Гомерівський гімн до Деметри 20-27,47.
- Аполлодор I. 5. 1-3 і 12; Гомерівський гімн до Деметри 398 і 445 і далі.
- Павсаній Х.28.1.
- Аполлодор II.512; Страбон VIII.5.1.
- Гомер. Іліада VIII.368; Гесіод. Теогонія 311; Аполлодор. II.512; Еврипід. Геракл 24.
- Гомер. Одіссея XI.539; Х1.572-575; Х1.487-491.
- Орфічна табличка з Петелії.
- Платон. Горгій 523 а і прим. 82; Піндар. Олімпійські оди II.68-80; Гесіод. Роботи і дні 167.
- Гомер. Іліада IX. 158—159; XX. 61.
- Гомер. Іліада IX.567 і далі; Аполлодор 11.5.10; Схолії до «Істмійських од» Піндара VI.32.
Література
- Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
- Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — .
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Посилання
- Міфи про Аїда [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] // Міфи Давньої Греції.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ayid dav gr ᾍdhs takozh Gades Pluton lat Pluto dav gr Ploytwn davnogreckij bog pidzemnogo svitu volodar carstva tinej pomerlih sin Kronosa j Reyi odin z brativ bogiv olimpijciv Ayid AdhsAyid i Cerber Arheologichnij muzej IraklionuBog pidzemnogo svitu Bog mertvih Bog bagatstvaBozhestvo v davnogrecka religiyaV inshih kulturah PlutonMiscevist Starodavnya GreciyaBatko KronosMati ReyaBrati sestri Gestiya Posejdon Zevs Gera i DemetraDruzhina PersefonaDiti Makariya dochka Ayida 1 i ZagrejAtributi Cerber kiparis narcisPersonazh tvoru Hades Mediafajli u Vikishovishi Pid Ayidom takozh rozumiyetsya pidzemne carstvo boga Ayida kudi potraplyayut pomerli Za piznimi davnogreckimi uyavlennyami v Ayidi vidbuvayetsya sud pomerlih i yih pokarannya chi vinagoroda Ayid u mifahPohodzhennya j otrimannya vladi Ayid buv yak i vsi diti bogi Kronosa narodzhenij Reyeyu ta prokovtnutij batkom oskilki Kronos boyavsya sili svoyih nashadkiv Ostannij sin Reyi Zevs zavdyaki hitrosham materi unik takoyi doli viris ta vizvoliv brativ i sester davshi Kronosu ogidne pittya vid yakogo togo znudilo Ayid dopomig Zevsu v borotbi proti batka i vladi titaniv zokrema podaruvav bratu sholom yakij robiv vlasnika nevidimim Pri podili svitu mizh bogami olimpijcyami pislya peremogi nad titanami Ayid otrimav pidzemne carstvo j vladu nad tinyami pomerlih Za ce Ayid vvazhavsya suvorim i strashnim bogom Navit im ya jogo boyalis vimovlyati zaminyuyuchi riznimi evfemizmami Tak vinikla j nazva Pluton bagatij tobto volodar nezlichennih pidzemnih skarbiv i lyudskih dush yaka zgodom vitisnila pervisne im ya boga pidzemnogo carstva Iz zminoyu imeni vidbulasya zmina samogo uyavlennya pro boga Jomu pochali pripisuvati yakosti boga rodyuchosti Ce pov yazuyetsya z ototozhnennyam posmertnoyi doli lyudini z doleyu hlibnogo zerna yake nibi hovali pid chas posivu shob vono voskreslo novim zhittyam u kolosi Ayid i Persefona Persefona i Gades na amfori 470 rr do n e Shukayuchi sobi druzhinu vin zakohavsya v Persefonu Koru dochka bogini rodyuchosti Demetri Ayid virushiv do Zevsa prositi yiyi ruki na sho Zevs vidpoviv ne bazhayuchi obraziti ni brata ni Demetri sho hoch i ne daye zgodi na shlyub ale j ne vidmovlyaye Bog pidzemnogo carstva vikrav Persefonu koli ta zbirala kviti i zabrav pid zemlyu Ce pobachila ozerna nimfa yaka ne zmogla zaraditi comu tomu sho Ayid kinuv u vodu svij skipetr yakij vidkriv prohid do jogo carstva Demetra ne znala kudi znikla dochka ale vid Triptolema diznalasya sho pastuhi bachili yak zemlya rozverzlasya i Persefonu shopiv nevidomij na kolisnici Priklikavshi Gekatu Demetra virushila do Geliosa yakij vse bachiv z neba Toj rozpoviv sho Persefonu vikrav Ayid za hitro zdijsnenim dozvolom Zevsa Rozgnivana cim Demetra ne povernulasya na Olimp natomist stala hoditi po zemli zaboronyayuchi roslinam cvisti i plodonositi Cherez ce lyudyam ne stalo chogo yisti a Zevs tak chi inakshe musiv sam zagovoriti do Demetri Zevs posilav Iridu ta inshih bogiv z darami do Demetri ale vona vidmovilasya prijnyati yih i zaprisyagnulasya sho zemlya lishitsya bezplidnoyu dopoki Ayid ne poverne yiyi dochku Zevsu dovelosya vidpraviti poslannya do Ayida z vimogoyu povernuti Persefonu ale za umovi sho ta dosi ne skushtuvala yizhi mertvih stavshi povnopravnoyu zhitelkoyu pidzemel Za minuli dni Persefona sho sumuvala za zemnim zhittyam z yila tilki shmatochok hliba Tomu vona mala lishitisya v carstvi mertvih odnak Ayid pobachivshi yiyi sum virishiv povernuti vikradenu Zvernuvshis do Reyi Ayid Zevs i Persefona dijshli zgodi Persefona zadlya spravedlivosti mala shoroku tri misyaci zhiti pid zemleyu yak druzhina Ayida a reshtu chasu na zemli Vidtodi koli Persefona spuskalasya v carstvo Ayida Demetra na tri misyaci pripinyala rist usih roslin priroda marnila i nastavala zima Carstvo Ayida Carstvo Ayida suchasnij cifrovij malyunok Ayidom takozh nazivali carstvo mertvih sho za uyavlennyami davnih grekiv mistilosya des na krayu svitu abo pid zemleyu v inshih mifah carstvo roztashovane za richkoyu Okean Mertvi lyudi yak napivprozori tini spuskayutsya pid zemlyu minayuchi gaj chornih topol Rodichi musyat klasti v mogilu moneti shob mertvi mogli zaplatiti perevizniku Haronu za perepravlennya cherez richku Stiks z za yakoyi vzhe nihto ne povertayetsya Yaksho tin ne maye moneti vona bude veshtatis pidzemnim svitom poki ne znajde inshij sposib peretnuti Stiks cherez pidzemni rozshelini Inshij bereg Stiksu ohoronyaye bagatogolovij pes Kerber sho ne propuskaye zhivih kotri inodi zahodyat v carstvo Ayida ta ne vipuskaye mertvih Projshovshi vglib tini potraplyayut na blidi Asfodelevi luki de bezcilno vichno blukayut bezradisni ta ponuri Bud hto z pomerlih viznaye sho krashe buti zhivim rabom chi volocyugoyu nizh tinnyu v sviti mertvih Ale yaksho tini vip yut svizhoyi krovi prigaduyut zemne zhittya sho ye dlya nih yedinoyu radistyu Za lukami prostyagayetsya vichna temryava Ereb v yakij stoyit palac boga Ayida i jogo druzhini Persefoni Bilya palacu rostut bilij kiparis i bila topolya Povz kiparis protikaye richka zabuttya Leta vsyakij hto vip ye yiyi vodi zabuvaye vse pro zemne zhittya Tini prostih lyudej p yut z Leti tomu ne vidayut pro svoye minule Vodi zh richki sho teche povz topolyu vidomoyi yak Aornit chi Evnoya povertayut pam yat Ti sho obrazili bogiv prirecheni v Ayidi na dovichni muki Danayidi Sizif Tantal V Ayidi bagato strahovish i demoniv Tam mozhna zustriti Gekatu erinij gorgon garpij Himeru Yehidnu Gidru Empusu tosho Za piznimi uyavlennyami dali lezhat tri dorogi bilya yakih sidyat suddi Minos Radamant i Eak kolishni smertni lyudi Yaksho zhittya lyudini malo odnakovo j dobri j zli vchinki suddi povertayut yiyi tin na Asfodelevi luki Zlochinci spryamovuyutsya dorogoyu sho vede na polya muk Blagochestivi zh virushayut v Elizium Na vidminu vid vsogo carstva mertvih v Eliziumi zavzhdi svitit sonce nemaye holodu a jogo zhiteli vichno rozvazhayutsya i benketuyut Voni mozhut zanovo naroditisya na zemli a ti hto trichi pobuvali v Eliziumi opinyayutsya na ostrovah blazhennih poryad z najslavetnishimi geroyami Bog Ayid ne znaye sho robitsya na Olimpi ta sered lyudej diznayuchis novini tilki koli htos iz zhivih lyudej abo bogiv spuskayetsya do jogo volodin Ayid volodiye vsima shovanimi v zemli metalami i koshtovnim kaminnyam na poverhni zh u jogo vlasnosti perebuvayut tilki hrami zvedeni na jogo chest i stada svyashennoyi hudobi Uyavlennya starodavnih narodiv pro Ayid u rimlyan Ork chastkovo buli prijnyati hristiyanstvom Rozpovidi pro zishestya smertnih u pidzemne carstvo de perebuvayut dushi mertvih buli poshireni v serednovichchi napriklad Bozhestvenna komediya Dante Vidomij visliv Dante Lasciate ogni speranza voi ch entrate Oblishte vsyaku nadiyu ti hto vhodit syudi opisuye yak hristiyanske Peklo tak i Ayid Poemi GomeraPereprava cherez richku Stiks Kartina Otto Brausvettera XIX st V Iliadi j Odisseyi Ayida opisano vinyatkovo yak boga smerti sho osobisto sterezhe vhid do svogo carstva Tilki dvichi zalishav Ayid pidzemne carstvo Vpershe todi koli jogo poraniv Gerakl i vin musiv virushiti na Olimp do likarya bogiv Peana Vdruge Ayid pokinuv svoyi volodinnya dlya togo shob vikrasti majbutnyu druzhinu Persefonu Ayid zgaduyetsya takozh u mifi pro Orfeya yakij zijshov pid zemlyu za svoyeyu druzhinoyu Evridikoyu U bagatoh mifah rozpovidayetsya pro charivnij sholom Ayida yakij robiv nevidimim togo hto jogo nadyagav Cim sholomom koristuyetsya Afina dopomagayuchi Diomedovi v borotbi proti Aresa a takozh Persej ubivayuchi Meduzu sholom nevidimka pokrivaye golovu Germesa v gigantomahiyi Kult AyidaKult Ayida poyednuyetsya z kultom inshih htonichnih bogiv prichomu vin postaye bilshe v roli boga rodyuchosti ta urozhayu nizh u roli strashnogo boga smerti Kult Ayida buv malo poshirenij u Greciyi Vidomij lishe odin hram prisvyachenij jomu v Elidi Dribnishi miscya vshanuvannya Ayida roztashovuvalisya yak pravilo poblizu glibokih pecher bilya rozkolin u zemnij kori v yakih zabobonni lyudi bachili vhodi do pidzemnogo carstva Zdebilshogo v zhertvu Ayidovi prinosili chornu hudobu U Starodavnomu Rimi Ayid ototozhnyuvavsya z davnim italijskim bogom smerti j pidzemnogo carstva Orkom Grecka nazva Pluton poshirilasya v rimlyan dosit pizno Napriklad u Tita Liviya viddayuchi sebe v zhertvu bogam pidzemnogo carstva ne vimovlyaye imeni Plutona Zobrazhennya Ayida zustrichayutsya dosit ridko prichomu bilshist iz nih nalezhit do piznishih chasiv Vin zobrazhuvavsya yak i Zevs u gordij velichnij pozi na troni z dvozubcem abo zhezlom u ruci inodi z rogom dostatku Bilya nig Ayida na odnij iz statuj sidit Kerber Poryad z nim zobrazhuvali Persefonu Primitkihttp www stoa org sol bin search pl db REAL amp search method QUERY amp login guest amp enlogin guest amp user list LIST amp page num 1 amp searchstr makaria amp field any amp num per page 100 Kassandra Lesya Ukrayinka Gigin Mifi 146 Diodor Sicilijskij V 3 Apollodor I 5 1 Sholiyi do Teogoniyi Gesioda 914 Pavsanij VI 21 1 i I 38 5 Gomerivskij gimn do Demetri 20 27 47 Apollodor I 5 1 3 i 12 Gomerivskij gimn do Demetri 398 i 445 i dali Pavsanij H 28 1 Apollodor II 512 Strabon VIII 5 1 Gomer Iliada VIII 368 Gesiod Teogoniya 311 Apollodor II 512 Evripid Gerakl 24 Gomer Odisseya XI 539 H1 572 575 H1 487 491 Orfichna tablichka z Peteliyi Platon Gorgij 523 a i prim 82 Pindar Olimpijski odi II 68 80 Gesiod Roboti i dni 167 Gomer Iliada IX 158 159 XX 61 Gomer Iliada IX 567 i dali Apollodor 11 5 10 Sholiyi do Istmijskih od Pindara VI 32 LiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Kun M A Legendi i mifi Starodavnoyi Greciyi Ternopil AT Tarneks 1993 S 31 Zamarovskij Vojteh Bogi i geroi antichnyh skazanij Slovar Per s chesh M Respublika 1994 399 s il ISBN 5 250 01575 1 Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s PosilannyaMifi pro Ayida 23 travnya 2021 u Wayback Machine Mifi Davnoyi Greciyi