Ахма́това А́нна Андрі́ївна (Го́ренко; 23 червня 1889, Одеса, Херсонська губернія — 5 березня 1966, Домодєдово під Москвою) — російська поетеса українського походження, представниця акмеїзму. Одна з представників «Срібної доби», учасниця акмеїстичного угруповання «Цех поетів». Лауреатка міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна», почесний доктор літератури Оксфордського університету.
Анна Андріївна Ахматова | ||||
---|---|---|---|---|
Анна Андреевна Ахматова | ||||
Портрет роботи Кузьми Петрова-Водкіна | ||||
Ім'я при народженні | Анна Андріївна Горенко | |||
Прізвисько | Акума | |||
Псевдонім | Анна Андріївна Ахматова | |||
Народилася | 11 (23) червня 1889[1][2][3] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 5 березня 1966[4][5][…] (76 років) Домодєдово, РРФСР, СРСР ·інфаркт | |||
Поховання | Комаровське селищне кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Місце проживання | Одеса Санкт-Петербург Ташкент Київ | |||
Діяльність | поетеса | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Alma mater | Київські вищі жіночі курси | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1911 — 1966 | |||
Напрямок | акмеїзм | |||
Жанр | поезія | |||
Конфесія | православ'я | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Родичі | d | |||
У шлюбі з | Гумільов Микола Степанович[6][2][…], d[2] і Пунін Микола Миколайович[2] | |||
Діти | Гумільов Лев Миколайович[2] | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Ахматова Анна Андріївна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народилася під Одесою в родині відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка й Інни Еразмівни Стогової.
1890 року родина переїхала з Одеси до Царського Села, де Анна навчалася в Маріїнській жіночій гімназії в 1900—1905 роках.
Перший її вірш опублікуваний у журналі «Аполлон», коли поетесі було 11 років.
1903 — познайомилася з російським поетом Миколою Гумільовим і стала постійною адресаткою його віршів.
1905 — після розлучення батьків Анна переїхала з матір'ю до Євпаторії.
1906—1907 — навчалась у Фундуклеївській жіночій гімназії в Києві).
1907 — Микола Гумільов надрукував вірші Анни Горенко у своєму журналі «Сиріус».
1908—1910 — навчалася на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.
1909 — Гумільов приїхав до Києва на поетичний вечір і вкотре запропонував Анні одруження. Цього разу вона дала згоду на шлюб.
1910 — обвінчалася з Миколою Гумільовим у Миколаївській церкві на Микільській слобідці в Києві. Того ж року відвідала Париж, потім — Італію. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір», проте славу їй принесла книга «Чотки» (1914).
1910 — відвідувала Вищі історико-літературні курси Раєва в Петербурзі.
1911 — перші публікації під ім'ям «Анна Ахматова». Через батькову заборону підписувати поезії реальним прізвищем узяла прізвище «Ахматова» прабабусі по материнській лінії.
1911—1915 — щороку відвідувала Київ.
1912 — в родині Гумільова і Ахматової народився син Лев — майбутній історик.
Жовтневу революцію більшовиків Ахматова не прийняла, але Росії не покинула. 1921 року був розстріляний її чоловік Микола Гумільов, на той час вони були вже розлучені, звинувачений у контрреволюційній змові, а пізніше був двічі ув'язнений її син.
У 1920-ті роки Анна Ахматова посіла чільне місце в російській поезії: її як дослідницю цікавили життя та творчість Олександра Пушкіна, якому присвятила, зокрема, есе «Загибель Пушкіна».
Починаючи з 1922 року збірки Анни Ахматової зазнавали жорсткої цензурної правки — і з 1923 до 1934 року вона практично не друкувалася. Збірки її віршів, що вийшли в період між 1922 та 1966 роками, не можна повною мірою назвати авторськими.
У вересні 1940 року керуючий справами ЦК ВКП(б) Д. В. Крупін надіслав доповідну записку Андрію Жданову з вимогою вилучити збірку віршів поетеси за 1912—1940 рр., видану видавництвом «Радянський письменник».
1941—1944 — перебувала в евакуації у Ташкенті. Виступала зі своїми віршами перед пораненими у госпіталях.
У 1946 році зазнала жорсткої критики з боку лідерів тоталітарного радянського режиму (відома постанова про ленінградські журнали А. Жданова). 4 вересня її та Михайла Зощенка виключають зі спілки радянських письменників. Позбавлена можливості друкуватися, а отже мати засоби для існування, Ахматова займалася перекладами класичної китайської, індійської, західноєвропейської поезії. Кінцем жовтня 1940 секретаріат ЦК ВКП(б) видав постанову «Про збірку віршів А.Ахматової „Из шести книг“» з критикою «грубої помилки» працівників видавництва «Радянський письменник» та політредактора Головліта, які допустили видання «ідеологічно шкідливих, релігійно-містичних віршів Ахматової»; та пропозицією вилучити книгу з користування.
У 1950 році опублікувала цикл типово радянських віршів «Слава миру!» на честь Сталіна, і в 1951 році поновлена у Спілці письменників.
1962 — побачила світ її 22-річна праця — «Поема без героя».
Основні збірки поезій Ахматової: «Подорожник», «Anno Domini», «Біг часу», «Реквієм».
1962 — була номінована на Нобелівську премію з літератури.
1964 — в Італії отримала премію «Етна-Таорміна», а 1965 року — диплом почесного доктора Оксфордського університету.
Останній публічний виступ Анни Ахматової відбувся у Великому театрі в Москві на урочистому вечорі, присвяченому Данте.
Восени 1965 року перенесла 4-й інфаркт міокарду, а 5 березня 1966 року померла в підмосковному кардіологічному санаторії в Домодєдово.
Похована на Комаровському кладовищі під Ленінградом.
Матір поетеси — Інна Еразмівна Стогова похована в селі Слобідка-Шелехівська (Хмельницька область, Україна), де відкрито літературно-меморіальний музей Анни Ахматової.
Творчість
- любовна і рефлексивна лірика (збірки «Чотки» (1914), «Вечір» (1912), «Біла зграя» (1917), «Подорожник» (1921), «Anno Domini» (1922).
- ліро-епічні поеми («Поема без героя», «Реквієм пам'яті жертв сталінських репресій»).
- вірші про війну.
- переклади поезії (у тому числі Івана Франка).
Характерними рисами творчості Ахматової можна назвати вірність моральним засадам буття, тонке розуміння психології почуття, осмислення трагедій ХХ сторіччя, що пов'язане з особистими переживаннями, тяжіння до класичного стилю поетичної мови.
Її ранні вірші були пройняті індивідуалістичними, занепадницькими мотивами. Пізніше написала ряд патріотичних віршів, цикли поезій: «Іва» (1940), «Ташкентські вірші» (1942—1944), «Слава миру» (1950).
Значна частина її творчості присвячена Україні. Зокрема — це поетичний цикл «Київський зошит», збірка «Вечір». У 1958 році А. Ахматова переклала на російську мову збірку поезій Івана Франка «Зів'яле листя».
Ставлення до української мови та літератури
Сучасники Ахматової переказують її діаметрально протилежні погляди стосовно української мови і літератури.
Так, Лідія Чуковська у своєму мемуарно-біографічному творі [ru] наводить такий діалог із поетесою:
Я запитала Анну Андріївну, чи любить вона Шевченка.
— Ні. У мене в Києві було дуже важке життя, і я країну ту не полюбила і мову… «Мамо», «ходімо», — вона скривилася, — не люблю.
Мене обурила ця зневага.
— Але ж Шевченко поет рівня Міцкевича! — сказала я.
Вона не відповіла.Оригінальний текст (рос.)Я спросила Анну Андреевну, любит ли она Шевченко.
– Нет. У меня в Киеве была очень тяжелая жизнь, и я страну ту не полюбила и язык… «Мамо», «ходимо», – она поморщилась, – не люблю.
Она не ответила.
Меня взорвало это пренебрежение.
– Но Шевченко ведь поэт ростом с Мицкевича! – сказала я.
За свідченнями ж українського журналіста і поета Тереня Масенка та письменника Миколи Бажана, який супроводжував її в Італію у 1964 році на вручення премії «Етна Таорміна», у роки юності живучи в Києві, Анна Ахматова полюбила українську мову. Терень Масенко у своєму творі «Роман пам'яті» описує, як Ахматова взяла в руки його «Книгу лірики» й почала читати вголос легко й точно з чистою вимовою і правильними наголосами. Далі наводить діалог:
— Ви так добре знаєте українську мову, — кажу я.
— Вона рідна мені, це мова моєї матері.
Літературознавець Григорій Кочур писав, що Ахматову образило припущення, що вона не в змозі самостійно зрозуміти українську мову при перекладі віршів Івана Франка. Автор зазначив, що на це Ахматова різко відповіла: «Ви, здається, забули, що моє прізвище Горенко!»
Вшанування пам'яті
Іменем Анни Ахматової названо вулиці в Україні (у Києві з 1990 року, Одесі, Дніпрі), у Росії (Пушкін, Москва, Тюмень, Калінінград), Узбекистані (Ташкент).
У 2005 році у Харкові в Саду скульптур у дворі ресторану «Ермітаж» по вулиці Максимиліанівській 18 був встановлений пам'ятник Анні Ахматовій. Пам'ятник виготовлений у 2001 році. Автор пам'ятника — скульптор .
До 128 річниці від дня народження Анни Ахматової, 23 червня 2017 року, представники телеканалу Інтер, без погодження з міською владою, незаконно встановили їй пам'ятник у Міському саду Києва. Ініціаторами встановлення пам'ятника стали керівник Inter Media Group Ганна Безлюдна і головний редактор телеканалу «Інтер» Антон Нікітін. Пам'ятник встановлено без погоджень з місцевою владою та не передано на баланс міста. Автор пам'ятника — скульптор . На виготовлення погруддя пішло близько двох років. Висота погруддя разом з постаментом — майже чотири з половиною метри.
Див. також
Примітки
- Лесневский С. С. Ахматова // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 32. —
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Ахматова Анна Андреевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Magnusson M. Chambers Biographical Dictionary — W & R Chambers, 1990. —
- Гумилев, Николай Степанович // Писатели современной эпохи: Био-библиографический словарь русских писателей XX века / под ред. Б. П. Козьмин — Москва: 1928. — Т. 1. — С. 109–111. — 287 с.
- Олена О'Лір. Анна Ахматова — в українському інтер'єрі // День. — 2 серпня 2012 р. Архів оригіналу за 3 November 2016. Процитовано 12 червня 2014.
- Записки об Анне Ахматовой — Чуковская Лидия Корнеевна — Google книги. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 19 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 19 березня 2015.
- [1] [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Зокрема вона запитала: «Анно Андріївно, вийшов Франко російською мовою, є там вірші й у вашому перекладі. Це як же, ви з дослівника перекладали?» На обличчі Анни Андріївни — шляхетне обурення: «Мила моя, ви, здається, забули, що моє прізвище Горенко!»
- . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 19 березня 2015.
- admin. (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- Життя відомих: Анна Ахматова. оригіналу за 26 June 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- У Києві з'явився пам'ятник Анні Ахматовій. оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 17 травня 2023.
- У Києві незаконно встановили пам'ятник російській поетесі. оригіналу за 3 February 2018.
- У Києві відкрито новий пам'ятник — Анні Ахматовій. оригіналу за 26 June 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій. оригіналу за 26 June 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій (фото). оригіналу за 28 June 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- У Києві відкрили пам'ятник Анні Ахматовій. оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 27 червня 2017.
Посилання
- АХМАТОВА (Горенко) Анна Андріївна [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- (рос.)
- Біографічний нарис Ахматової Анни Андріївни [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анна Ахматова [ 25 серпня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анна Ахматова в dmoz [ 14 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Послухати: Анна Ахматова читає власні вірші [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анна Ахматова в спогадах сучасників [ 25 серпня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гумільови — Ахматова і Бежецький край [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Н-поп. фільм «Поэт и время» про А. А. Ахматову [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Щаслива всупереч // Україна молода, № 112, 24.06.2009 [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
- «Любовная лирика Ахматовой» [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.] И. Гурвич.
- Вяч. Вс. Иванов «Беседы с Анной Ахматовой» [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Відеоролик Анна Ахматова — представитель поэзии «Серебряного века»
Література та джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Твори Анни Ахматової в українських перекладах [ 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Ахматова А. А. (1889—1966). Стисла руки під темним серпанком… : вибр. поезії в пер. [з рос.] Г. Синьоок / Анна Ахматова. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2017. — 99 с. : портр. — Текст парал. рос., укр. — Бібліогр. в прим. вступної ст. та в тексті. — .
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
- Эйхенбаум Б. Анна Ахматова. Опыт анализа. — П., 1923. [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Виноградов В. В. О поэзии Анны Ахматовой (стилистические наброски). —Л., 1925.
- Эйхенбаум Б. Статьи о поэзии. — Л., 1969.
- Озеров Л. Мелодика. Пластика. Мысль // Литературная Россия. — 1964. — 21 авг.
- Павловский А. Анна Ахматова. Очерк творчества. — Л., 1966.
- Тарасенков А. К. Русские поэты XX в. 1900—1955. Библиография. — М., 1966.
- Добин Е. С. Поэзия Анны Ахматовой. — Л., 1968.
- Жирмунский В. М. Творчество Анны Ахматовой. — Л., 1973.
- Чуковская Л. К. Записки об Анне Ахматовой. В 3 т. — YMCA-Press., 1976.
- Памятники культуры. Новые открытия. 1979. — Л., 1980 (ежегодник).
- Жолковский А. К. Анна Ахматова — пятьдесят лет спустя [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Звезда. — 1996. — № 9. — С. 211—227.
- Лосиевский И. Я. Анна Всея Руси: Жизнеописание Анны Ахматовой. — Харьков: Око, 1996.
- Гончарова Н. «Фаты либелей» Анны Ахматовой. — М.; Спб.: Летний сад; Российская государственная библиотека, 2000. — 680 с.
- Троцык О. А. Библия в художественном мире Анны Ахматовой. — Полтава: ПОИППО, 2001.
- Тименчик Р. Д. Анна Ахматова в 1960-е годы. — М.: Водолей Publishers, 2005.
- Мандельштам Н. Об Ахматовой. — М.: Новое издательство, 2007.
- Черных В. А. Летопись жизни и творчества Анны Ахматовой. — М.: Индрик, 2008.
- Далош Д. Гость из будущего. Анна Ахматова и сэр Исайя Берлин. История одной любви. — М., Текст, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ahmatova znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorenko Ahma tova A nna Andri yivna Go renko 23 chervnya 1889 Odesa Hersonska guberniya 5 bereznya 1966 Domodyedovo pid Moskvoyu rosijska poetesa ukrayinskogo pohodzhennya predstavnicya akmeyizmu Odna z predstavnikiv Sribnoyi dobi uchasnicya akmeyistichnogo ugrupovannya Ceh poetiv Laureatka mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi Etna Taormina pochesnij doktor literaturi Oksfordskogo universitetu Anna Andriyivna AhmatovaAnna Andreevna AhmatovaPortret roboti Kuzmi Petrova VodkinaIm ya pri narodzhenni Anna Andriyivna GorenkoPrizvisko AkumaPsevdonim Anna Andriyivna AhmatovaNarodilasya 11 23 chervnya 1889 1 2 3 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 5 bereznya 1966 1966 03 05 4 5 76 rokiv Domodyedovo RRFSR SRSR infarktPohovannya Komarovske selishne kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRMisce prozhivannya Odesa Sankt Peterburg Tashkent KiyivDiyalnist poetesaSfera roboti poeziyaAlma mater Kiyivski vishi zhinochi kursiMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1911 1966Napryamok akmeyizmZhanr poeziyaKonfesiya pravoslav yaBatko dMati dRodichi dU shlyubi z Gumilov Mikola Stepanovich 6 2 d 2 i Punin Mikola Mikolajovich 2 Diti Gumilov Lev Mikolajovich 2 AvtografNagorodi d 1964 Ahmatova Anna Andriyivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodilasya pid Odesoyu v rodini vidstavnogo flotskogo inzhenera mehanika Andriya Gorenka j Inni Erazmivni Stogovoyi 1890 roku rodina pereyihala z Odesi do Carskogo Sela de Anna navchalasya v Mariyinskij zhinochij gimnaziyi v 1900 1905 rokah Pershij yiyi virsh opublikuvanij u zhurnali Apollon koli poetesi bulo 11 rokiv 1903 poznajomilasya z rosijskim poetom Mikoloyu Gumilovim i stala postijnoyu adresatkoyu jogo virshiv 1905 pislya rozluchennya batkiv Anna pereyihala z matir yu do Yevpatoriyi 1906 1907 navchalas u Fundukleyivskij zhinochij gimnaziyi v Kiyevi 1907 Mikola Gumilov nadrukuvav virshi Anni Gorenko u svoyemu zhurnali Sirius 1908 1910 navchalasya na yuridichnomu viddilenni Kiyivskih vishih zhinochih kursiv 1909 Gumilov priyihav do Kiyeva na poetichnij vechir i vkotre zaproponuvav Anni odruzhennya Cogo razu vona dala zgodu na shlyub 1910 obvinchalasya z Mikoloyu Gumilovim u Mikolayivskij cerkvi na Mikilskij slobidci v Kiyevi Togo zh roku vidvidala Parizh potim Italiyu Debyutuvala v literaturi zbirkoyu poezij Vechir prote slavu yij prinesla kniga Chotki 1914 1910 vidviduvala Vishi istoriko literaturni kursi Rayeva v Peterburzi 1911 pershi publikaciyi pid im yam Anna Ahmatova Cherez batkovu zaboronu pidpisuvati poeziyi realnim prizvishem uzyala prizvishe Ahmatova prababusi po materinskij liniyi 1911 1915 shoroku vidviduvala Kiyiv 1912 v rodini Gumilova i Ahmatovoyi narodivsya sin Lev majbutnij istorik Zhovtnevu revolyuciyu bilshovikiv Ahmatova ne prijnyala ale Rosiyi ne pokinula 1921 roku buv rozstrilyanij yiyi cholovik Mikola Gumilov na toj chas voni buli vzhe rozlucheni zvinuvachenij u kontrrevolyucijnij zmovi a piznishe buv dvichi uv yaznenij yiyi sin U 1920 ti roki Anna Ahmatova posila chilne misce v rosijskij poeziyi yiyi yak doslidnicyu cikavili zhittya ta tvorchist Oleksandra Pushkina yakomu prisvyatila zokrema ese Zagibel Pushkina Barelyef i memorialna doshka v Sevastopoli na budinku dida A Ahmatovoyi uchasnika pershoyi oboroni Sevastopolya Antona Gorenka de buvala poetesa Vidkrita v 1989 roci do 100 richchya A Ahmatovoyi Pochinayuchi z 1922 roku zbirki Anni Ahmatovoyi zaznavali zhorstkoyi cenzurnoyi pravki i z 1923 do 1934 roku vona praktichno ne drukuvalasya Zbirki yiyi virshiv sho vijshli v period mizh 1922 ta 1966 rokami ne mozhna povnoyu miroyu nazvati avtorskimi Mogila Anni Ahmatovoyi U veresni 1940 roku keruyuchij spravami CK VKP b D V Krupin nadislav dopovidnu zapisku Andriyu Zhdanovu z vimogoyu viluchiti zbirku virshiv poetesi za 1912 1940 rr vidanu vidavnictvom Radyanskij pismennik 1941 1944 perebuvala v evakuaciyi u Tashkenti Vistupala zi svoyimi virshami pered poranenimi u gospitalyah U 1946 roci zaznala zhorstkoyi kritiki z boku lideriv totalitarnogo radyanskogo rezhimu vidoma postanova pro leningradski zhurnali A Zhdanova 4 veresnya yiyi ta Mihajla Zoshenka viklyuchayut zi spilki radyanskih pismennikiv Pozbavlena mozhlivosti drukuvatisya a otzhe mati zasobi dlya isnuvannya Ahmatova zajmalasya perekladami klasichnoyi kitajskoyi indijskoyi zahidnoyevropejskoyi poeziyi Kincem zhovtnya 1940 sekretariat CK VKP b vidav postanovu Pro zbirku virshiv A Ahmatovoyi Iz shesti knig z kritikoyu gruboyi pomilki pracivnikiv vidavnictva Radyanskij pismennik ta politredaktora Golovlita yaki dopustili vidannya ideologichno shkidlivih religijno mistichnih virshiv Ahmatovoyi ta propoziciyeyu viluchiti knigu z koristuvannya U 1950 roci opublikuvala cikl tipovo radyanskih virshiv Slava miru na chest Stalina i v 1951 roci ponovlena u Spilci pismennikiv 1962 pobachila svit yiyi 22 richna pracya Poema bez geroya Osnovni zbirki poezij Ahmatovoyi Podorozhnik Anno Domini Big chasu Rekviyem 1962 bula nominovana na Nobelivsku premiyu z literaturi 1964 v Italiyi otrimala premiyu Etna Taormina a 1965 roku diplom pochesnogo doktora Oksfordskogo universitetu Ostannij publichnij vistup Anni Ahmatovoyi vidbuvsya u Velikomu teatri v Moskvi na urochistomu vechori prisvyachenomu Dante Voseni 1965 roku perenesla 4 j infarkt miokardu a 5 bereznya 1966 roku pomerla v pidmoskovnomu kardiologichnomu sanatoriyi v Domodyedovo Pohovana na Komarovskomu kladovishi pid Leningradom Matir poetesi Inna Erazmivna Stogova pohovana v seli Slobidka Shelehivska Hmelnicka oblast Ukrayina de vidkrito literaturno memorialnij muzej Anni Ahmatovoyi Tvorchistlyubovna i refleksivna lirika zbirki Chotki 1914 Vechir 1912 Bila zgraya 1917 Podorozhnik 1921 Anno Domini 1922 liro epichni poemi Poema bez geroya Rekviyem pam yati zhertv stalinskih represij virshi pro vijnu perekladi poeziyi u tomu chisli Ivana Franka Harakternimi risami tvorchosti Ahmatovoyi mozhna nazvati virnist moralnim zasadam buttya tonke rozuminnya psihologiyi pochuttya osmislennya tragedij HH storichchya sho pov yazane z osobistimi perezhivannyami tyazhinnya do klasichnogo stilyu poetichnoyi movi Yiyi ranni virshi buli projnyati individualistichnimi zanepadnickimi motivami Piznishe napisala ryad patriotichnih virshiv cikli poezij Iva 1940 Tashkentski virshi 1942 1944 Slava miru 1950 Znachna chastina yiyi tvorchosti prisvyachena Ukrayini Zokrema ce poetichnij cikl Kiyivskij zoshit zbirka Vechir U 1958 roci A Ahmatova pereklala na rosijsku movu zbirku poezij Ivana Franka Ziv yale listya Stavlennya do ukrayinskoyi movi ta literaturiSuchasniki Ahmatovoyi perekazuyut yiyi diametralno protilezhni poglyadi stosovno ukrayinskoyi movi i literaturi Tak Lidiya Chukovska u svoyemu memuarno biografichnomu tvori ru navodit takij dialog iz poetesoyu Ya zapitala Annu Andriyivnu chi lyubit vona Shevchenka Ni U mene v Kiyevi bulo duzhe vazhke zhittya i ya krayinu tu ne polyubila i movu Mamo hodimo vona skrivilasya ne lyublyu Mene oburila cya znevaga Ale zh Shevchenko poet rivnya Mickevicha skazala ya Vona ne vidpovila Originalnij tekst ros Ya sprosila Annu Andreevnu lyubit li ona Shevchenko Net U menya v Kieve byla ochen tyazhelaya zhizn i ya stranu tu ne polyubila i yazyk Mamo hodimo ona pomorshilas ne lyublyu Menya vzorvalo eto prenebrezhenie No Shevchenko ved poet rostom s Mickevicha skazala ya Ona ne otvetila Za svidchennyami zh ukrayinskogo zhurnalista i poeta Terenya Masenka ta pismennika Mikoli Bazhana yakij suprovodzhuvav yiyi v Italiyu u 1964 roci na vruchennya premiyi Etna Taormina u roki yunosti zhivuchi v Kiyevi Anna Ahmatova polyubila ukrayinsku movu Teren Masenko u svoyemu tvori Roman pam yati opisuye yak Ahmatova vzyala v ruki jogo Knigu liriki j pochala chitati vgolos legko j tochno z chistoyu vimovoyu i pravilnimi nagolosami Dali navodit dialog Vi tak dobre znayete ukrayinsku movu kazhu ya Vona ridna meni ce mova moyeyi materi Literaturoznavec Grigorij Kochur pisav sho Ahmatovu obrazilo pripushennya sho vona ne v zmozi samostijno zrozumiti ukrayinsku movu pri perekladi virshiv Ivana Franka Avtor zaznachiv sho na ce Ahmatova rizko vidpovila Vi zdayetsya zabuli sho moye prizvishe Gorenko Vshanuvannya pam yatiImenem Anni Ahmatovoyi nazvano vulici v Ukrayini u Kiyevi z 1990 roku Odesi Dnipri u Rosiyi Pushkin Moskva Tyumen Kaliningrad Uzbekistani Tashkent U 2005 roci u Harkovi v Sadu skulptur u dvori restoranu Ermitazh po vulici Maksimilianivskij 18 buv vstanovlenij pam yatnik Anni Ahmatovij Pam yatnik vigotovlenij u 2001 roci Avtor pam yatnika skulptor Do 128 richnici vid dnya narodzhennya Anni Ahmatovoyi 23 chervnya 2017 roku predstavniki telekanalu Inter bez pogodzhennya z miskoyu vladoyu nezakonno vstanovili yij pam yatnik u Miskomu sadu Kiyeva Iniciatorami vstanovlennya pam yatnika stali kerivnik Inter Media Group Ganna Bezlyudna i golovnij redaktor telekanalu Inter Anton Nikitin Pam yatnik vstanovleno bez pogodzhen z miscevoyu vladoyu ta ne peredano na balans mista Avtor pam yatnika skulptor Na vigotovlennya pogruddya pishlo blizko dvoh rokiv Visota pogruddya razom z postamentom majzhe chotiri z polovinoyu metri Na chest Ahmatovoyi nazvano asteroyid ta krater na Veneri Div takozhAhmatova u Modilyani Muzej Anni Ahmatovoyi Fontannij budinok 3067 Ahmatova Lyudi pov yazani iz Sankt PeterburgomPrimitkiLesnevskij S S Ahmatova Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q4259536 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 32 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Ahmatova Anna Andreevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Magnusson M Chambers Biographical Dictionary W amp R Chambers 1990 ISBN 978 0 550 16041 6 d Track Q3045098d Track Q22811300d Track Q22811304 Gumilev Nikolaj Stepanovich Pisateli sovremennoj epohi Bio bibliograficheskij slovar russkih pisatelej XX veka pod red B P Kozmin Moskva 1928 T 1 S 109 111 287 s d Track Q649d Track Q42068474d Track Q42900144d Track Q19132925 Olena O Lir Anna Ahmatova v ukrayinskomu inter yeri Den 2 serpnya 2012 r Arhiv originalu za 3 November 2016 Procitovano 12 chervnya 2014 Zapiski ob Anne Ahmatovoj Chukovskaya Lidiya Korneevna Google knigi originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 19 bereznya 2015 Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 19 bereznya 2015 1 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zokrema vona zapitala Anno Andriyivno vijshov Franko rosijskoyu movoyu ye tam virshi j u vashomu perekladi Ce yak zhe vi z doslivnika perekladali Na oblichchi Anni Andriyivni shlyahetne oburennya Mila moya vi zdayetsya zabuli sho moye prizvishe Gorenko Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 19 bereznya 2015 admin ru RU Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Zhittya vidomih Anna Ahmatova originalu za 26 June 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 U Kiyevi z yavivsya pam yatnik Anni Ahmatovij originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 17 travnya 2023 U Kiyevi nezakonno vstanovili pam yatnik rosijskij poetesi originalu za 3 February 2018 U Kiyevi vidkrito novij pam yatnik Anni Ahmatovij originalu za 26 June 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 U centri Kiyeva vidkrili pam yatnik Anni Ahmatovij originalu za 26 June 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 U centri Kiyeva vidkrili pam yatnik Anni Ahmatovij foto originalu za 28 June 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 U Kiyevi vidkrili pam yatnik Anni Ahmatovij originalu za 3 February 2018 Procitovano 27 chervnya 2017 PosilannyaAHMATOVA Gorenko Anna Andriyivna 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ros Biografichnij naris Ahmatovoyi Anni Andriyivni 22 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Anna Ahmatova 25 serpnya 2008 u Wayback Machine ros Anna Ahmatova v dmoz 14 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Posluhati Anna Ahmatova chitaye vlasni virshi 15 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Anna Ahmatova v spogadah suchasnikiv 25 serpnya 2008 u Wayback Machine ros Gumilovi Ahmatova i Bezheckij kraj 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros N pop film Poet i vremya pro A A Ahmatovu 26 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Shasliva vsuperech Ukrayina moloda 112 24 06 2009 8 travnya 2016 u Wayback Machine Lyubovnaya lirika Ahmatovoj 7 veresnya 2011 u Wayback Machine I Gurvich Vyach Vs Ivanov Besedy s Annoj Ahmatovoj 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Videorolik Anna Ahmatova predstavitel poezii Serebryanogo veka Literatura ta dzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tvori Anni Ahmatovoyi v ukrayinskih perekladah 2 grudnya 2014 u Wayback Machine Ahmatova A A 1889 1966 Stisla ruki pid temnim serpankom vibr poeziyi v per z ros G Sinook Anna Ahmatova Cherkasi Chabanenko Yu A 2017 99 s portr Tekst paral ros ukr Bibliogr v prim vstupnoyi st ta v teksti ISBN 978 966 920 164 5 Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Ejhenbaum B Anna Ahmatova Opyt analiza P 1923 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Vinogradov V V O poezii Anny Ahmatovoj stilisticheskie nabroski L 1925 Ejhenbaum B Stati o poezii L 1969 Ozerov L Melodika Plastika Mysl Literaturnaya Rossiya 1964 21 avg Pavlovskij A Anna Ahmatova Ocherk tvorchestva L 1966 Tarasenkov A K Russkie poety XX v 1900 1955 Bibliografiya M 1966 Dobin E S Poeziya Anny Ahmatovoj L 1968 Zhirmunskij V M Tvorchestvo Anny Ahmatovoj L 1973 Chukovskaya L K Zapiski ob Anne Ahmatovoj V 3 t YMCA Press 1976 Pamyatniki kultury Novye otkrytiya 1979 L 1980 ezhegodnik Zholkovskij A K Anna Ahmatova pyatdesyat let spustya 17 travnya 2017 u Wayback Machine Zvezda 1996 9 S 211 227 Losievskij I Ya Anna Vseya Rusi Zhizneopisanie Anny Ahmatovoj Harkov Oko 1996 Goncharova N Faty libelej Anny Ahmatovoj M Spb Letnij sad Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka 2000 680 s Trocyk O A Bibliya v hudozhestvennom mire Anny Ahmatovoj Poltava POIPPO 2001 Timenchik R D Anna Ahmatova v 1960 e gody M Vodolej Publishers 2005 Mandelshtam N Ob Ahmatovoj M Novoe izdatelstvo 2007 Chernyh V A Letopis zhizni i tvorchestva Anny Ahmatovoj M Indrik 2008 Dalosh D Gost iz budushego Anna Ahmatova i ser Isajya Berlin Istoriya odnoj lyubvi M Tekst 2010