Нікітін Антон Володимирович

Антон Володимирович Нікітін (17 січня 1978(19780117), Київ, УРСР) — український медіаменеджер, продюсер, сценарист. Член правління телеканалу Інтер, головний редактор каналу. Кандидат юридичних наук, член Спілки журналістів України.

Нікітін Антон Володимирович
Ім'я при народженні	Антон Володимирович Нікітін
Народився	17 січня 1978(1978-01-17) (46 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ  СРСР →  Україна
Діяльність	медіа-менеджер
Alma mater	Національна академія внутрішніх справ України
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Знання мов	російська і українська
Членство	Національна спілка журналістів України
Посада	Головний редактор телеканалу «Інтер»
Нагороди	ТЕФІ Орден Петра Могили
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.

Життєпис

Освіта, робота в медіа

Закінчив Академію внутрішніх справ, працював дільничним, слідчим в Шевченківському райуправлінні МВС Києва. Викладав теорію держави і права, юридичну психологію, юридичну соціологію, римське і конституційне право в Академії внутрішніх справ та інших вузах.

Автор статей з філософії, правознавства, психології, соціології. З МВС звільнився 2005 року в званні капітана. Кандидат юридичних наук.

У журналістику прийшов наприкінці 2001 року, ставши редактором в агентстві «Профі ТВ». Потім знімав фільми про політику, висвітлював виборчі кампанії, був сценаристом.

З 2005 року працював на телеканалі К1 — керівником інформаційно-аналітичного відділу, головним редактором. Цю посаду Нікітін обіймав до початку 2007 року.

З 2007-го по 2009-й рр. — Нікітін очолював компанію «Національні інформаційні системи», що об'єднала інформаційні служби телеканалів «Інтер» та К1. В цей час генеральним продюсером телеканалів була двоюрідна сестра НікітінаГанна Безлюдна. Її команда вивела «Інтер» у лідери інформаційного простору. Влітку 2007-го окремі випуски «Подробиць» виходили з часткою 42 % (18+ вся Україна). 4 вересня 2009 року пішов з посади посади директора у зв'язку зі звільненням генерального продюсера Ганни Безлюдної та зміною команди, яка керувала новинами і телеканалом в цілому.

2009 — представляв «Інтер» на телепремії EMMY (за висвітлення російсько-грузинської війни 2008 року).

З 2009 по 2013 — сценарист і головний редактор телевізійного агентства «Профі ТВ». Знімав документальне кіно для українських і російських телеканалів.

З квітня 2012  по 2020 — очолював редакцію журналу «Фома в Україні».

З лютого 2013 — член правління телеканалу «Інтер», головний редактор каналу.

З 2013 — співавтор концертів «Перемога. Одна на всіх», співавтор телемарафону «Наша перемога».

З 29 грудня по 23 березня 2014 — керував інформаційним мовленням «Інтера», був директором компанії «Національні інформаційні системи», поєднуючи цю посаду із обов'язками головного редактора каналу. Повернення Нікітіна до керівництва інформаційною службою «Інтера» супроводжувалося масштабними звільненнями співробітників на знак протесту проти цензури. З «Національних інформаційних систем» тоді пішли кілька десятків журналістів, випускових редакторів та керівників підрозділів, звинувачуючи Антона Нікітіна та Ганну Безлюдну у спробі цензурувати випуски новин під час Революції Гідності.

Громадські організації (зокрема, рух «Стоп цензурі!») звинувачували керівництво новинной служби телеканалу «Інтер» і особисто Нікітіна у перекривленні інформації та запровадженні цензури і вимагали аби Ганна Безлюдна та Антон Нікітін понесли за це персональну відповідальність. Стверджуючи, що за його керівництва новинами відбувалася дискредитація учасників Революції Гідності та представлення активістів як «праворадикалів» та «екстремістів», що посилювало агресію силовиків. Звільнився з посади наприкінці березня 2014 року після перемоги Революції Гідності.

2015 року став автором ідеї проекту «Люди перемоги» - серії книг-фотальбомів про ветеранів Другої світової війни. Головний редактор книг «Люди перемоги» (2015), «Люди перемоги. Будемо жити!» (2017), «Люди перемоги. Наш полк» (2018) та «Люди перемоги. Наше діло праве!» (2019).

Фільмографія

Автор і головний редактор документальних проєктів телевізійного агентства «Профі ТВ»: «Война и мир. Оккупация» (5 канал, Санкт-Петербург), «Война и мир. Эвакуация» (Інтер), «Перекоп», «Великий российский исход» (5 канал, СПб), «Война против своих» (2 серії), «Сталин против Красной армии» (НТВ) «Святые и праведники ХХ столетия» (співавтор сценарію до чотирьох фільмів: «Кукша Одесский», «Амфилохий Почаевский», «Лаврентий Черниговский», «Алексей Глаголев» (НТН).

Під керівництвом Нікітіна агентством «Профі ТВ» було створено кілька документальних фільмів на релігійну тематику: «Патріарх», «Молитва за перемогу» (у співавторстві з Інгою Балицькою), «Буковина під захистом любові» про православну історію Буковини, «Хрещення».

У квітні 2013 — став головним редактором документальної картини про українську співачку Квітку Цісик «Квітка. Голос в єдиному екземплярі».

2014 — взяв участь у створенні документального фільму «Блаженнійший Володимир» (у співавторстві з Молчановим і Лук'яненком).

2016 — взяв участь у створенні документального фільму «778 днів без своих» (у співавторстві з Є. Висоцьким).

2017 — телеканал «Інтер» зняв фільм «Бомбы, которые взорвали мир» про Югославську війну. Нікітін виступив автором ідеї та співавтором сценарію разом з Чистяковим.

У січні 2018 року в ефір «Інтеру» вийшла стрічка «Від Різдва до Хрещення», її головним редактором став Нікітін.

2018 року взяв участь в створенні документального фільму «Петр Толочко. Учебник истории» (у співавторстві з Чистяковим).

Громадська діяльність

Учасник БФ «Інтер дітям».

Нагороди та звання

• У жовтні 2013 р. гран-прі міжнародного фестивалю православного кіно «Покров» отримав документальний фільм «Крещение», автором ідеї якого став Антон Нікітін.
• У вересні 2017 р. документальний фільм «Тысяча лет на Афоне» (автор Нікітін), став лауреатом міжнародного фестивалю «ТЕФІ-Співдружність» (Білорусь, Мінськ).
• У жовтні 2018 р. документальний проєкт про історію Києво-Печерської Лаври «Киево-Печерская Лавра. Фотография тысячелетия» (автори Нікітін і Ольга Марікуца) отримав нагороду міжнародного фестивалю «ТЕФІ-Співдружність» (Узбекистан, Ташкент).
• У листопаді 2018 року УПЦ МП нагородила Нікітіна орденом Преподобного Нестора Літописця I ст..
• У червні 2019 року Митрополит (РПЦвУ) Онуфрій вручив Нікітіну орден святителя Петра Могили.

Примітки

1. Руководить Inter Media Group будет Безлюдная
2. Новая команда «Интера»: Краснянский, Ионова и все-все-все
3. Антон Нікітін: Ставка на обличчя каналу — пріоритет для нової команди «Інтера»
4. Антон Никитин: На «Интере» не было именно массовых увольнений
5. Антон Никитин. От «Интера» — к Богу
6. Новости возвращается на «Интер», а «Подробности недели» украинизируются
7. Коркодым, Елена (7 червня 2012). Антон Никитин: На «Интере» не было именно массовых увольнений. detector.media (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
8. Вслед за Безлюдной с "Интера" ушел ведущий "Свободы". LB.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
9. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 7 червня 2019.
10. Руководитель проекта «Фома в Украине» Антон Никитин: «Мы хотим объединять людей»
11. В «Фома в Украине» — первый номер нового издания
12. Антон Нікітін став керівником православного журналу
13. На «Интере» закрыли вечерний выпуск новостей
14. Скидывай сапоги — власть поменялась! «Интер» снова колбасит
15. ДУСЯ (31 грудня 2013). «Первый пошел», или На «Интере» снова безлюдно, но вакантные места уже заняты. detector.media (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
16. Команда Левочкина уходит с телеканала "Интер" из-за цензуры. ФОКУС (рос.). Процитовано 30 листопада 2019.
17. Сюрприз в студию. Коммерсантъ. Процитовано 30 листопада 2019.
18. СТОП ЦЕНЗУРІ - STOP CENSORSHIP. СТОП ЦЕНЗУРІ - STOP CENSORSHIP (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
19. Журналистское движение требует ответственности СМИ, которые лгали о протестах в Украине. 24 Канал. Процитовано 30 листопада 2019.
20. Серия книг «Люди победы»
21. Люди Победы. Униальная книга-фотоальбом от «Интера»
22. . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
23. . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 7 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
24. Вышел четвертый том уникальной книги-фотоальбома — «Люди. Победы. Наше дело правое!»
25. Люди Победы. Наше дело правое!
26. «Интер» выпустил 4-ю книгу-фотоальбом серии «Люди Победы»
27. Люди Победы (комплект из 4 книг)
28. . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
29. Квітка Цісик і пересувний мамограф
30. Блаженнейший Владимир — Документальные проекты — Интер
31. Пам'яті Блаженнішого митрополита Володимира
32. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР «ІНТЕРА» І КЕРІВНИК ПРОЕКТУ «ФОМА В УКРАЇНІ» ЗБЕРЕ ЖУРНАЛІСТІВ-МИРОТВОРЦІВ ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ У ЗАПОРІЖЖІ — ЦІЄЇ П'ЯТНИЦІ
33. «778 дней без своих». Спецпроект «Интера» ко Дню освобождения Киева
34. 778 дней без своих
35. В Днепре открывается Международный кинофорум
36. «Інтер» покаже Різдвяні богослужіння та документальний фільм власного виробництва про шлях Ісуса Христа
37. Петр Толочко. Учебник истории — документальный проект — Интер
38. Толочко. Учебник истории
39. Главный редактор телеканала «Интер» Антон Никитин: Помогать — это человеческая обязанность
40. Гран-прі фестивалю «Покров» отримав фільм каналу «Інтер» про хрещення
41. Документальный фильм «Тысяча лет на Афоне» получил еще одну награду
42. Фильм «Тысяча лет на Афоне» стал лауреатом международного телефестиваля «ТЭФИ-Содружество» (+ ВИДЕО)
43. «Інтер» отримав нагороду від російського телевізійного фестивалю
44. Сотрудники телеканала «Интер» награждены орденами УПЦ
45. Сотрудники телеканала «Интер» награждены орденами УПЦ^{[недоступне посилання]}
46. Блаженніший Митрополит Онуфрій вручив орден святителя Петра Могили головному редактору ТК «Інтер» Антону Нікітіну
47. Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив підсумкове засідання Вченої ради Київських духовних шкіл