Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Срібна доба (рос. Серебряный век) — термін, що вживається в літературознавстві для характеристики межі XIX — XX ст. у російській літературі. Назву обрано за аналогією із «золотою добою» російської літератури, яку ототожнювали з XIX століттям, коли працювала низка російських літераторів від Пушкіна і Баратинського до Чехова та Лева Толстого. Частина Ренесансу 20 століття
Представники
- Символізм: Валерій Брюсов, Олександр Блок, Зінаїда Гіппіус, Дмитро Мережковський
- Акмеїзм: М. Гумільов, С. Городецький, М. Кузьма, Анна Ахматова, Інокентій Анненський, Осип Мандельштам, Г. Іванов.
- Футуризм: В. Маяковський, В. Хлєбников, Б. Пастернак, М. Асєєв, , І. Сєверянін.
- Імажинізм: , С. Єсенін, А. Марієнгоф.
Символізм
Найпотужнішою течією в російській поезії «срібної доби» був символізм. Цей напрям зародився у другій половині XIX ст. у Франції. У свідомості символістів речі матеріального світу перетворювалися на «знаки» вічних ідей, котрі перебувають поза межами земної реальності, а художні образи — на символи. Завдання поета — дізнатися про прихований зміст символів іншої реальності.
У Російській імперії символізм набув самобутнього національного характеру. Суттєву роль у його становленні відіграло філософське вчення В. Соловйова, який вірив у рятівну місію Краси (єдність містила: Красу, Добро, Істину). Посередником у досягненні «всеєдності» покликане бути мистецтво. Позитивна «всеєдність» утілювалась у містичних образах Світової Душі, або Вічної Жіночності. Філософія В. Соловйова значно посилила релігійно-містичний компонент естетики російських символістів. Кого вважають вождем російського символізму? Вождем і керівником російського символізму був Валерій Брюсов. Він виступав і як теоретик символізму, висловивши свої естетичні погляди в передмові до трьох збірок «Російські символісти» (1894—1895). Мету мистецтва В. Брюсов убачав у зображенні «руху душі» поета, таїни людського духу, особистості митця.
Акмеїзм
1911 року в Санкт-Петербурзі товариство поетів на чолі з Миколою Гумільовим (російський поет) та Сергієм Городецьким, які протиставляли себе символізму, що на той час став занепадати, створили гурток «Цех поетів». До них приєднались Анна Ахматова, Осип Мандельштам, Георгій Іванов. Ці митці намагалися повернути поезію з містичних далей символізму до реального буття. Нова школа назвала себе акмеїзмом (від грец. «акме» — вищий ступінь чого-небудь; квітуча сила). Акмеїсти ще називали свою школу адамізмом, від імені праотця Адама, або кларизмом (від лат. «кларус» — ясний). Теоретиком акмеїзму був М. Гумільов, який декларував самоцінність «мудрої і ясної» дійсності, протиставляв містиці символістів захоплення матеріальною красою світу в поєднанні красивого і потворного. Акмеїсти відстоювали право на створення ясного і прозорого художнього образу і поетичної мови, виступали проти притаманних символістам туманних і містичних натяків, замовчувань, незрозумілостей. Вони закликали повернути поезію до земного життя, до предмета, до точного значення слова. Видавничим органом «Цеху поетів» був журнал «Гіперборей».
Футуризм
Російський футуризм (від лат. слова, що означає «майбутнє») виник у 1910-х роках. Його розвиток відбувався за умов складної взаємодії чотирьох угруповань: «Гілея» (кубофутуристи) — В. Хлєбников, брати Д. і М. Бурлюки, О. Кручених, В. Маяковський та інші, «Асоціація егофутуристів» — І. Сєверянін, К. Олімпов та інші, «Мезонін поезії» — В. Шершеневич, Р. Івлєв та інші, «Центрифуга» — С. Бобров, Б. Пастернак, М. Асєєв та інші. Загальною основою футуристичного руху в Росії було передчуття краху старого світу й передчуття майбутнього «світового перевороту». Естетичні засади російських футуристів були висловлені в маніфесті «Ляпас суспільному смакові» (1912), який підписали Д. Бурлюк, А. Кручених, В. Маяковський і В. Хлєбніков (група «Гілея»). Вони закликали відмовитися від традицій старої культури: «Минуле тісне. Академія і Пушкін не зрозуміліші від ієрогліфів. Скинути Пушкіна, Достоєвського, Толстого й ін. з пароплава сучасності…» Футуристи надавали перевагу формі над змістом, визначали абсолютну свободу поетичного слова, активно розробляли нові принципи поетичної мови (відмовлялися від знаків пунктуації), опрацьовували нові ритми та типи рим, сміливо експериментували зі словом, створювали штучні неологізми (зразки віршованої графіки) тощо. Салонній витонченості символістів футуристи протиставляли антиестетизм, що відбивався навіть в зовнішності митців, в декорі книжок (обкладинки з ряднини, сірий обгортковий папір), назвах поезій та збірок («Крематорій здорового глузду», «Здохлий місяць», «Рикающий Парнас» тощо).
Імажинізм
Імажиністи вперше заявили про себе 1919 року. Появу цієї течії в російській поезії спричинив модерністський напрямок імажизм (від франц. «образ»), який виник в Англії напередодні Першої світової війни і проіснував до середини 20-х років XX ст. Імажисти та імажиністи проголосили образ самоціллю творчості. Вони до певної міри нехтували змістом твору. Не можна стверджувати, що його зовсім нема, він є, але часто затьмарений каскадом дивовижних художніх засобів. Імажиністи вважали вірш «каталогом образів», вишуканим сплетінням метафор, епітетів, порівнянь та інших тропів. Теоретик російського імажинізму В. Шершеневич стверджував: «Вірш — не організм, а хвиля образів, з нього можна витягнути один образ, вставити десять». Імажиністи дозволяли собі також порушувати граматичні норми, деформувати розмір метричними перебоями, відмовлялися від звиклих строф, зверталися до вільного вірша — верлібру.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Лавров А. В. «Русские символисты». — М., 2006.
- Виноградов В. В. «О поэзии Анны Ахматовой (стилистические наброски)». Л., 1925.
- Павловский А., «Анна Ахматова. Очерк творчества», Л., 1966.
- Тарасенков А. К., «Русские поэты XX в. 1900—1955. Библиография», М., 1966.
- Пашкова Л. Неистовое стремление к неведомому. // Годы и люди. Вып.5. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1990.
Посилання
- «Кафейний» період // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 468.
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sribna doba ros Serebryanyj vek termin sho vzhivayetsya v literaturoznavstvi dlya harakteristiki mezhi XIX XX st u rosijskij literaturi Nazvu obrano za analogiyeyu iz zolotoyu doboyu rosijskoyi literaturi yaku ototozhnyuvali z XIX stolittyam koli pracyuvala nizka rosijskih literatoriv vid Pushkina i Baratinskogo do Chehova ta Leva Tolstogo Chastina Renesansu 20 stolittyaPredstavnikiSimvolizm Valerij Bryusov Oleksandr Blok Zinayida Gippius Dmitro Merezhkovskij Akmeyizm M Gumilov S Gorodeckij M Kuzma Anna Ahmatova Inokentij Annenskij Osip Mandelshtam G Ivanov Futurizm V Mayakovskij V Hlyebnikov B Pasternak M Asyeyev I Syeveryanin Imazhinizm S Yesenin A Mariyengof SimvolizmMalyunok M O Vrubelya Valerij Bryusov 1906 rik Tretyakovska galereya Najpotuzhnishoyu techiyeyu v rosijskij poeziyi sribnoyi dobi buv simvolizm Cej napryam zarodivsya u drugij polovini XIX st u Franciyi U svidomosti simvolistiv rechi materialnogo svitu peretvoryuvalisya na znaki vichnih idej kotri perebuvayut poza mezhami zemnoyi realnosti a hudozhni obrazi na simvoli Zavdannya poeta diznatisya pro prihovanij zmist simvoliv inshoyi realnosti U Rosijskij imperiyi simvolizm nabuv samobutnogo nacionalnogo harakteru Suttyevu rol u jogo stanovlenni vidigralo filosofske vchennya V Solovjova yakij viriv u ryativnu misiyu Krasi yednist mistila Krasu Dobro Istinu Poserednikom u dosyagnenni vseyednosti poklikane buti mistectvo Pozitivna vseyednist utilyuvalas u mistichnih obrazah Svitovoyi Dushi abo Vichnoyi Zhinochnosti Filosofiya V Solovjova znachno posilila religijno mistichnij komponent estetiki rosijskih simvolistiv Kogo vvazhayut vozhdem rosijskogo simvolizmu Vozhdem i kerivnikom rosijskogo simvolizmu buv Valerij Bryusov Vin vistupav i yak teoretik simvolizmu vislovivshi svoyi estetichni poglyadi v peredmovi do troh zbirok Rosijski simvolisti 1894 1895 Metu mistectva V Bryusov ubachav u zobrazhenni ruhu dushi poeta tayini lyudskogo duhu osobistosti mitcya AkmeyizmHudozhnicya O L Dela Vos Kardovska Anna Ahmatova 1914 rik 1911 roku v Sankt Peterburzi tovaristvo poetiv na choli z Mikoloyu Gumilovim rosijskij poet ta Sergiyem Gorodeckim yaki protistavlyali sebe simvolizmu sho na toj chas stav zanepadati stvorili gurtok Ceh poetiv Do nih priyednalis Anna Ahmatova Osip Mandelshtam Georgij Ivanov Ci mitci namagalisya povernuti poeziyu z mistichnih dalej simvolizmu do realnogo buttya Nova shkola nazvala sebe akmeyizmom vid grec akme vishij stupin chogo nebud kvitucha sila Akmeyisti she nazivali svoyu shkolu adamizmom vid imeni praotcya Adama abo klarizmom vid lat klarus yasnij Teoretikom akmeyizmu buv M Gumilov yakij deklaruvav samocinnist mudroyi i yasnoyi dijsnosti protistavlyav mistici simvolistiv zahoplennya materialnoyu krasoyu svitu v poyednanni krasivogo i potvornogo Akmeyisti vidstoyuvali pravo na stvorennya yasnogo i prozorogo hudozhnogo obrazu i poetichnoyi movi vistupali proti pritamannih simvolistam tumannih i mistichnih natyakiv zamovchuvan nezrozumilostej Voni zaklikali povernuti poeziyu do zemnogo zhittya do predmeta do tochnogo znachennya slova Vidavnichim organom Cehu poetiv buv zhurnal Giperborej FuturizmRosijskij futurizm vid lat slova sho oznachaye majbutnye vinik u 1910 h rokah Jogo rozvitok vidbuvavsya za umov skladnoyi vzayemodiyi chotiroh ugrupovan Gileya kubofuturisti V Hlyebnikov brati D i M Burlyuki O Kruchenih V Mayakovskij ta inshi Asociaciya egofuturistiv I Syeveryanin K Olimpov ta inshi Mezonin poeziyi V Shershenevich R Ivlyev ta inshi Centrifuga S Bobrov B Pasternak M Asyeyev ta inshi Zagalnoyu osnovoyu futuristichnogo ruhu v Rosiyi bulo peredchuttya krahu starogo svitu j peredchuttya majbutnogo svitovogo perevorotu Estetichni zasadi rosijskih futuristiv buli vislovleni v manifesti Lyapas suspilnomu smakovi 1912 yakij pidpisali D Burlyuk A Kruchenih V Mayakovskij i V Hlyebnikov grupa Gileya Voni zaklikali vidmovitisya vid tradicij staroyi kulturi Minule tisne Akademiya i Pushkin ne zrozumilishi vid iyeroglifiv Skinuti Pushkina Dostoyevskogo Tolstogo j in z paroplava suchasnosti Futuristi nadavali perevagu formi nad zmistom viznachali absolyutnu svobodu poetichnogo slova aktivno rozroblyali novi principi poetichnoyi movi vidmovlyalisya vid znakiv punktuaciyi opracovuvali novi ritmi ta tipi rim smilivo eksperimentuvali zi slovom stvoryuvali shtuchni neologizmi zrazki virshovanoyi grafiki tosho Salonnij vitonchenosti simvolistiv futuristi protistavlyali antiestetizm sho vidbivavsya navit v zovnishnosti mitciv v dekori knizhok obkladinki z ryadnini sirij obgortkovij papir nazvah poezij ta zbirok Krematorij zdorovogo gluzdu Zdohlij misyac Rikayushij Parnas tosho ImazhinizmImazhinisti vpershe zayavili pro sebe 1919 roku Poyavu ciyeyi techiyi v rosijskij poeziyi sprichiniv modernistskij napryamok imazhizm vid franc obraz yakij vinik v Angliyi naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni i proisnuvav do seredini 20 h rokiv XX st Imazhisti ta imazhinisti progolosili obraz samocillyu tvorchosti Voni do pevnoyi miri nehtuvali zmistom tvoru Ne mozhna stverdzhuvati sho jogo zovsim nema vin ye ale chasto zatmarenij kaskadom divovizhnih hudozhnih zasobiv Imazhinisti vvazhali virsh katalogom obraziv vishukanim spletinnyam metafor epitetiv porivnyan ta inshih tropiv Teoretik rosijskogo imazhinizmu V Shershenevich stverdzhuvav Virsh ne organizm a hvilya obraziv z nogo mozhna vityagnuti odin obraz vstaviti desyat Imazhinisti dozvolyali sobi takozh porushuvati gramatichni normi deformuvati rozmir metrichnimi pereboyami vidmovlyalisya vid zviklih strof zvertalisya do vilnogo virsha verlibru Div takozhPortal Literatura Dekadans Modernizm Simvolizm Sribna doba rosijskoyi kulturiDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Lavrov A V Russkie simvolisty M 2006 Vinogradov V V O poezii Anny Ahmatovoj stilisticheskie nabroski L 1925 Pavlovskij A Anna Ahmatova Ocherk tvorchestva L 1966 Tarasenkov A K Russkie poety XX v 1900 1955 Bibliografiya M 1966 Pashkova L Neistovoe stremlenie k nevedomomu Gody i lyudi Vyp 5 Saratov Privolzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1990 Posilannya Kafejnij period Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 468 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi