Битва біля Пашендейла (англ. Battle of Passchendaele, фр. Bataille de Passchendaele), або Третя Іпрська битва (англ. Third Battle of Ypres), а також Третя битва у Фландрії (нім. Dritte Flandernschlacht) — одна з наймасштабніших спроб військ Антанти провести наступальну операцію на Західному фронті в Західній Фландрії в Бельгії за часів Першої світової війни.
Битва біля Пашендейла | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Західний фронт | |||||||
Австралійські солдати поблизу бельгійського селища Хог. Осінь 1917 року | |||||||
Координати: 50°54′01″ пн. ш. 3°01′16″ сх. д. / 50.90027777780577622° пн. ш. 3.02111111113887798° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Антанта: Франція | Четверний Союз: Німецька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Дуглас Гейґ Герберт Пламер Губерт Гоф | Еріх Людендорф Рупрехт Баварський Фрідріх Бертрам фон Армін | ||||||
Військові формування | |||||||
5-та армія 2-га армія 1-ша армія | 4-та армія |
У цілому битва становила серію поодиноких боїв та сутичок, що тривали з червня до листопада 1917 року на території Бельгії поблизу села Пашендейль, що знаходиться біля міста Іпр. Бойові дії розгорнулися за контроль над південним та східним кряжами навколишньої височини, що мала виключне стратегічне значення в цьому регіоні. Бої точилися також за опанування бельгійського залізничного вузла Руселаре, котрий відігравав важливу роль у системі забезпечення 4-ї німецької армії.
Захоплення цього стратегічно важливого об'єкту мало стати першим кроком у реалізації амбіційного задуму з прориву союзних військ до залізничної гілки - та виходом до Брюгге й далі до бельгійсько-голландського кордону. У подальшому британсько-французьке керівництво замислювало ударом британського експедиційного корпусу поздовж узбережжя на Ньївпорт та висадкою морського десанту за планом операції «Хаш» відрізати основні сили німецьких військ біля Ла-Маншу, та в такій спосіб остаточно розгромити їх у Західній Фландрії. Одним з головних факторів запланованої операції було знищення баз німецьких підводних човнів на узбережжі Північного моря, та таким чином завдання серйозного удару по німецьких планах необмеженої підводної війни.
Запеклий опір 4-ї німецької армії, неймовірно погані погодні умови, дочасний прихід зими та розгром німецько-австрійськими військами італійської армії в битві при Капоретто (24 жовтня — 12 листопада), що у свою чергу вимагало перекидання частки резервів союзників на Італійський фронт, серйозно вплинули на результат наступальної операції союзних військ. Німцям вдалося утримати займані позиції, що на початку жовтня здавалося майже неймовірним. Єдиним здобутком битви стало опанування знищеного вщент селища Пашендейль.
Битва біля Пашендейла стала символом неймовірних страждань солдатів у жахливих умовах траншейної війни. Бойові дії точилися під цілодобовим обстрілом артилерії з обох сторін, у болотистій місцевості, до того ж літо 1917 року видалося холодним і дощовим. Війська фактично «тонули в грязюці» Пашендейла. Союзники ціною сотень тисяч життів зуміли просунутися лише на декілька кілометрів і цілі битви не досягли. Водночас багато істориків підкреслюють важливу роль битви біля селища Пашендейль, оскільки вона удосконалила наступальну тактику союзників і дозволила врешті-решт завершити війну у 1918 році.
Історія
Передумови
У наслідок боїв у вересні-жовтні 1914 року, що отримали назву «Біг до моря», бельгійська армія відступила на захід свого королівства та насилу стримувала натиск німецьких військ на невеличкій ділянці протяжністю 35 км по правому берегу річки Ізер від Діксмейде до . На рубежі цієї річки союзні армії тримали позиційну оборону протягом тривалого часу. З 1914 до 1917 року невеличкий клаптик бельгійської землі став ареною запеклих битв та боїв між німецькими та об'єднаними бельгійськими, французькими й британськими військами. Однак, жодна зі сторін не змогла здобути будь-якої суттєвої переваги, попри колосальних жертв та витрачених сил і засобів.
Незначні за розмахом операції сталися протягом 1916 року на іпрському напрямку, коли німці намагалися зрізати так званий «Іпрський виступ» та відволікти частку ворожих сил від битви за Верден та згодом на річки Сомма.
З 15 по 29 листопада 1916 року в Шантійї пройшла зустріч начальника французького Генерального штабу армійського генерала Жозефа Жоффра з іншими головнокомандувачами союзних армій з приводу планів на наступний 1917 рік. Союзники домовилися здійснити одночасно наступ своїх армій на трьох головних театрах воєнних дій (Західному, Східному та Італійському) й остаточно розгромити війська Центральних держав.
Наступ Нівеля, на якому наполягав французький головнокомандувач, вщент провалився, прорвати фронт не вдалося, союзники зазнали важких втрат, а сам Нівель за провал операції був зміщений з поста головнокомандувача французької армії. Тому британське командування ухвалило рішення провести окрему наступальну операцію в районі Іпра й розпочало підготовку до масштабного наступу.
Після завершення другої битви за Іпр у квітні-травні 1915 року, лінія фронту навколо міста мало змінилася. Британці з бельгійцями продовжували утримувати власно місто Іпр, у той же час, німці окопалися по його периметру південніше на узвишшях у та , на сході по вершинах височини та в долині з північного боку виступу.
«Іпрський виступ» глибоко вдавався в оборонні позиції кайзерівської армії на півночі Західного фронту й утворював певні труднощі в організації оборони, але водночас німецька артилерія з висот, що панували навколо Іпра, вела постійний обстріл союзних військ у місті та поблизу нього.
Землі у західній Бельгії мають властивий низинний характер примор'я з невеликими височинами та взгір'ями. Максимальна висота Месенського узгір'я 80 метрів над рівнем моря. Навколишня місцевість переважно мала піщано-глиноземисті ґрунти, які розкисали у дощову погоду та перетворювалися у непролазні мочарі.
До середини 1917 року британці значно наростили систему залізниць, що поставляли важке озброєння, боєприпаси та майно на передову в районі Іпра. Вони розглядали різні варіанти проведення наступальної операції, зокрема оцінювали масоване застосування танків. У травні 1917 року генерал Гейґ затвердив задум операції з визначенням 7 червня, як день початку наступу в районі Месена. Після успішного завершення битви за Месіну, Гейґ визначив головні цілі проведення наступного етапу наступу — вимотування сил противника, захоплення бельгійського морського узбережжя з одночасною висадкою морського десанту в ході операції «Гаш» та в подальшому вихід до південних голландських кордонів.
21 червня Кабінет міністрів Великої Британії затвердив план операції.
Німецька 4-та армія утримувала силами трьох армійських груп фронт 40 км. Група Діксмейде у складі 4-х піхотних дивізій переднього краю та двох ударних дивізій (нім. Eingreif Division) обороняла фронт завширшки 19 км. Група Іпр тримала оборонний рубіж 9,7 км від Пілкема до дороги Менін силами 3-х дивізій на передовій та 2-х ударних дивізій у глибині. Група Віцчате мала майже аналогічний фронт оборони й складалася з 3-х передових та 3-х ударних дивізій. На відстані 8 км від лінії зіткнення сторін дислокувалися ще 4 ударні дивізії кайзерівської армії, а в резерві (на віддалені 11 км) на позиціях дислокувалися 2 дивізії резерву командування. Додатково в армії була ще одна група — група Штаден, яка розміщувалася навколо штабу .
Після поразки в битві за Месену, німецьке керівництво вжило певних заходів щодо посилення своєї оборони та значно наростило систему фортифікаційних споруд на всю глибину оборонних рубежів. Незважаючи на рекомендації вищого штабу, зокрема Еріха Людендорфа відступити на більш підготовлені в інженерному відношенні оборонні позиції лінії Гінденбурга, командування армією відмовилося від цього та запевнило, що підрозділи об'єднання втримають визначені рубежі та позиції.
7 червня 1917 року британська армія розпочала першу фазу наступальної операції з обмеженими цілями, що мали утворити перевагу на цьому напрямку дій. О 03:10 ранку у повітря піднялося 1 млн тонн вибухівки, що була закладена у 21 мінну шахту під позиції німецьких військ. Й хоча німці підозрювали про проведення противником такого роду операцій, британцям вдалося досягти тактичного сюрпризу. Атака піхоти, що послідкувала за вибухом, пройшла з меншими для англійської сторони втратами. Деякі експерти оцінювали її в 50 % від той, на яку зазвичай розраховували при проведенні штурму переднього краю противника. Німецькі солдати, деморалізовані цими вибухами, не змогли чинити гідного опору англійської піхоті, що наступала. В ході наступу британці захопили в полон 7 200 солдатів і 145 офіцерів, а також велику кількість кулеметів. Бої тривали до 14 червня й британському експедиційному корпусу вдалося відвоювати певний клаптик бельгійської землі, а головне вибити німців з пануючих висот на південному фасі «Іпрського виступу». Вдала операція значно поліпшила стратегічне положення британських військ перед головним наступом на Пашендейль.
Бої місцевого значення тривали протягом червня-липня, кожна зі сторін намагалася покращити своє вихідне положення та спричинити максимум втрат противникові. 13 липня німці, вперше в історії, застосували іприт (снаряди «жовтий хрест»), речовина, яка, потрапляючи на шкіру людини, завдавала серйозної шкоди. Іприт, випаровуючись, вражав дихальних шляхів, очей. Захворювання часто закінчувалися смертельним результатом. У наслідок атаки британці втратили 2 143 людини, з них 66 осіб померло. Втрати союзників від нового отруйної речовини у вісім разів перевищували втрати, завдані всіма іншими газами.
Битва
За планом операції головний удар завдавався на фронті 4 км у напрямку Іпр, , Пашендейль силами 5-ї армії. Ударне угруповання, у складі 4 армійських корпусів (загалом 9 піхотних дивізій), на флангах допоміжні удари завдавали 2-га британська (три корпуси) та 1-ша французька армії (один корпус). Наступ британських військ підтримували 216 танків, близько 3 600 гармат, у тому числі більше ніж 1300 важких, й 750 літаків.
Перша фаза
О 03:50 ранку 31 липня 1917 року британські війська перейшли в атаку за артилерійської підтримки на основних ділянках прориву німецької оборони. На північній ділянці наступу просування англійських військ було успішним і він прорвався на відстань до 2 300 — 2 700 метрів вглиб ворожого оборонного рубежу. та , що наступали в центрі бойового порядку й на початку прорвали німецькі позиції аж до глибини 3 700 метрів, коли реорганізовані підрозділи та резерви групи Іпр завдали контрудару у фланг британських військ і змусили їх відступити. Британські формування, втративши до 70 % живої сили відійшли назад.
10 серпня продовжив наступ II-й британський армійський корпус, проте німці швидко відреагували на атаку противника й змогли відбити майже всю територію, щойно опановану британцями.
З 16 по 18 серпня британці вели бої за село Лангемак. У наслідок затятого протистояння, ціною великих втрат селище врешті-решт було опановане. Проте, умови, в яких велися бойові дії були жахливими. Оскільки через часті артобстріли дренажні канали в цьому районі були зруйновані, вода затопила великі болотисті низовини, до того ж в цей час йшли сильні зливи. У сукупності все це перетворило район бойових дій у величезні суцільні площі багнища і кратери (від снарядів), заповнені водою. Щоб не загрузнути в грязюці солдатам доводилося мостити дерев'яні доріжки, однак часто солдати, навантажені різним спорядженням (до 45 кг), падали у твань або в кратери з водою, багато солдатів тонуло. Через постійні обстріли, від дерев лишилися тільки голі стовбури, без гілок і листя.
Подальші атаки британських військ, що тривали з 19 по 27 серпня з метою закріплення на захоплених рубежах, також не мали значного успіху. Маючи переваги у спостереженні за полем битви з пануючих височин, німецькі корегувальники своєчасно попереджали артилерію про маневр військ противника, а ті, у свою чергу, влучним вогнем з закритих вогневих позицій зривали усі спроби британців атакувати й призводили до великих втрат. Британцями широко застосовувалися в бою танки, які мали прорвати оборонні лінії німців, проте, неймовірно складні умови місцевості та погоди. Перенісши генеральний наступ, запланований на 25 серпня, на пізнішій термін, фельдмаршал Хейг вважав почати його з поліпшенням погодних умов, але у кінцевому рахунку був змушений взагалі скасувати його до окремої команди.
Відразу після початку битви британським військам зашкодила погода. Вперше за останні 30 років на Фландрію обрушились проливні дощі, які перетворили навколишні землі в непролазне болото. Танки застрягали в грязюці, не в змозі вирушити на вихідні рубежі для атаки. Піхотинці не могли просуватися в бойових порядках, втрачаючи темп та натиск атак і в'язнули в мочарах. Артилерійські підрозділи практично не могли переміщуватися за тими, хто наступав. Через складні метеорологічні умови авіація не була здатна підтримати тих, що наступав, з повітря.
Друга фаза
Як наслідок, ніяких результативних наступальних дій не відбувалося аж до 16 серпня, доки погода трохи не розвиднилася й британці протягом 4 діб не спробували активно атакувати в битві біля Лангемарка. Проте, здобуті результати не коштували тих втрат, що були за них заплачені. Британський головнокомандувач фельдмаршал Хейг, незадоволений плодами битви, відсторонив генерала Г.Гофа від посади, а замість нього призначив більш виваженого генерала Г.Пламера. На відміну від Г.Гофа, що волів до активних та стрімких дій, Пламер був прибічником послідовного, але наполегливого просування вперед, тактики «вгризання» в оборону ворога з подальшим закріпленням на захоплених рубежах.
Незабаром підрозділи 4-ї німецької армії відбили майже усі здобуті британцями з 31 липня об'єкти, проте, через значні втрати живої сили від наземних боїв, атак з повітря, нескінчених бомбардувань артилерії та хвороб, їхні сили були суттєво підірвані й на подальші активні дії вони були не здатні.
Командувач британськими військами 2-ї армії генерал Г.Пламер волів продовжувати наступ і не припиняв спроб зламати ворожу оборону. Він зосередив максимум важкої та середньої артилерії на напрямки головного удару й реорганізував свої бойові порядки. Г.Пламер скоротив ділянки прориву, на яких сконцентрував більше ударних піхотних частин, і узгодив питання взаємодії між артилерією та ними в послідовності дій при прориві ешелонованої оборони німців. До того ж, він утворив потужні мобільні резерви, котрі мусили висуватися на флангах ударного угруповання, в готовності відбити спроби німецьких військ контратакувати.
Після запеклих боїв серпня місяця, дивізії першого ешелону кайзерівської армії перебували в жалюгідному стані. Батальйони першої лінії оборони потребували на негайну ротацію, але резервів у німців вкрай бракувало.
20 вересня Г.Пламер розпочав чергову низку атак, які згодом отримали назву [en]. З 26 вересня почалася [en], а 4 жовтня [en]. Усі ці бої відбувалися на східному фланзі від Іпра.
Підбадьорений поступовим просуванням Г. Пламера, Хейг вирішив завдати ще одного удару в напрямку на гряду Пашендейле, твердо впевнений, що цей удар остаточно зламає хребет німецькій армії.
Запеклі сутички тривали у жовтні, й союзники були вже на грані успіху, коли зі Східного фронту німцями були перекинуті свіжі сили, які звели нанівець усі намагання британців прорватися.
Небажаючи миритися з поразкою у битві, яку сам затіяв, Хейг здійснив ще три спроби наступу на цьому напрямку. Лише 6 листопада канадські та англійські війська з превеликими труднощами опанували багатостраждальне невеличке селище Пашендейль. Тільки після цього, Хейг віддав наказ припинити наступ і перейти до оборони.
Наслідки битви
Масштабна за задумом, але плачевна за здобутими результатами, битва обійшлася британській армії в колосальну ціну. Три з половиною місяці бойових дій у жахливих нелюдяних погодних умовах за опанування невеличкого клаптика землі з гористим узвишшям Пашендейль на глибину до 6 км вартувало великих людських жертв. Офіційний історик Великої Британії бригадний генерал Дж. Едмондс оцінював втрати армій британської корони в 244 897 осіб та припускав німецькі втрати в цифру близьку до 400 000. За іншими даними німецькі формування утримали свої позиції, втративши до 270 000 військовиків. Французькі війська втратили загиблими, пораненими та хворими близько 50 000 вояків. Деякі джерела стверджують, що британський експедиційний корпус втратив 310 000 військових, а противник — 260 000.
Нікчемна наступальна операція ставилася в провину головнокомандувачу британськими силами фельдмаршалу Хейгу ще з 1917 року, який бездарно загубив життя тисяч англійських, австралійських, новозеландських та інших солдатів. Основні критики звинувачували його в тому, що він тупо продовжував продавлювати фронт оборони німців, не рахуючись з жертвами, й не проявив талант полководця. З іншого боку, ревнителі Хейга відстоювали його позицію, мотивуючи це тим, що ніхто літом 1917 року не міг передбачити жахливу погоду, що по-суті зірвала британський наступ біля Пашендейле. Більш того, вони вказують на те, що ця кривава битва на фоні колапсу Росії та підірваної нескінченою війною моралі Франції, армія якої була пронизана бунтівним настроєм, стала відчайдушною спробою вистояти на переломі війни. Багато німецьких істориків погоджується з тим, що бої на виснаження були скоріше на руку Англії та Франції, ніж Німеччині. Головним фактором було те, що ось-ось у війну вступали США з їх колосальними людськими та матеріальними ресурсами й союзникам потрібно було втриматися та завдати максимального збитку німцям.
Але, суперечки щодо цієї теми продовжуються і донині.
Див. також
Примітки
Джерела
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг. [ 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] / под редакцией И. И. Ростунова. — в 2-х томах. — М.: Наука, 1975. — 25 500 экз. стор.71-80
Література
- Edmonds, J. E.; Wynne, G. C. (2010) [1940]. Military Operations France and Belgium 1917: Appendices. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence I (Imperial War Museum and Battery Press ed.). London: Macmillan. .
- Edmonds, J. E. (1991) [1948]. Military Operations France and Belgium 1917: 7 June — 10 November. Messines and Third Ypres (Passchendaele). History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence II (Imperial War Museum and Battery Press ed.). London: HMSO. .
- Falls, C. (1992) [1940]. Military Operations France and Belgium, 1917: The German Retreat to the Hindenburg Line and the Battles of Arras. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence I (Imperial War Museum and Battery Press ed.). London: HMSO. .
- Hart, P.; Steel, N. (2001). Passchendaele: the Sacrificial Ground. London: Cassell. .
- Liddle, P. H. (1997). Passchendaele in Perspective: The Third Battle of Ypres. London: Pen & Sword. .
- Prior, R.; Wilson, T. (1996). Passchendaele: The Untold Story. Cumberland: Yale University Press. .
- Зайончковский А. М. Первая мировая война. — СПб.: Полигон, 2000. — 878 с. — .
- Бэзил Лиддел Гарт. 1914. Правда о Первой мировой. — М.: Эксмо, 2009. — 480 с. — (Перелом истории). — 4300 экз. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва біля Пашендейла |
- Battles — The Third Battle of Ypres, 1917 [ 21 грудня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Battle of Passchendaele [ 23 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- The Battle of Passchendaele [ 24 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Canada and the First World War [ 25 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Battle of Passchendaele: 31 July — 6 November 1917 [ 9 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Третья битва при Ипре. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — світлини з місця битви
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iprska bitva Bitva bilya Pashendejla angl Battle of Passchendaele fr Bataille de Passchendaele abo Tretya Iprska bitva angl Third Battle of Ypres a takozh Tretya bitva u Flandriyi nim Dritte Flandernschlacht odna z najmasshtabnishih sprob vijsk Antanti provesti nastupalnu operaciyu na Zahidnomu fronti v Zahidnij Flandriyi v Belgiyi za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Bitva bilya Pashendejla Zahidnij front Avstralijski soldati poblizu belgijskogo selisha Hog Osin 1917 roku Avstralijski soldati poblizu belgijskogo selisha Hog Osin 1917 roku Koordinati 50 54 01 pn sh 3 01 16 sh d 50 90027777780577622 pn sh 3 02111111113887798 sh d 50 90027777780577622 3 02111111113887798 Data 31 lipnya 10 listopada 1917 Misce Zahidna Flandriya Belgiya Rezultat sproba soyuznikiv prorvati front ta opanuvati Zahidnu Flandriyu zakinchilasya bezrezultatno Storoni Antanta Franciya Britanska imperiya Velika Britaniya Avstraliya Britanska Indiya Kanada Nova Zelandiya Nyufaundlend Pivdenno Afrikanskij Soyuz Belgiya Chetvernij Soyuz Nimecka imperiya Komanduvachi Duglas Gejg Gerbert Plamer Gubert Gof Erih Lyudendorf Rupreht Bavarskij Fridrih Bertram fon Armin Vijskovi formuvannya 5 ta armiya 2 ga armiya 1 sha armiya 4 ta armiya PashendejlRajon provedennya bitvi U cilomu bitva stanovila seriyu poodinokih boyiv ta sutichok sho trivali z chervnya do listopada 1917 roku na teritoriyi Belgiyi poblizu sela Pashendejl sho znahoditsya bilya mista Ipr Bojovi diyi rozgornulisya za kontrol nad pivdennim ta shidnim kryazhami navkolishnoyi visochini sho mala viklyuchne strategichne znachennya v comu regioni Boyi tochilisya takozh za opanuvannya belgijskogo zaliznichnogo vuzla Ruselare kotrij vidigravav vazhlivu rol u sistemi zabezpechennya 4 yi nimeckoyi armiyi Aerofotoznimok belgijskogo selisha Pashendejl do pochatku bitvi ta pislya 1917 Zahoplennya cogo strategichno vazhlivogo ob yektu malo stati pershim krokom u realizaciyi ambicijnogo zadumu z prorivu soyuznih vijsk do zaliznichnoyi gilki ta vihodom do Bryugge j dali do belgijsko gollandskogo kordonu U podalshomu britansko francuzke kerivnictvo zamislyuvalo udarom britanskogo ekspedicijnogo korpusu pozdovzh uzberezhzhya na Nyivport ta visadkoyu morskogo desantu za planom operaciyi Hash vidrizati osnovni sili nimeckih vijsk bilya La Manshu ta v takij sposib ostatochno rozgromiti yih u Zahidnij Flandriyi Odnim z golovnih faktoriv zaplanovanoyi operaciyi bulo znishennya baz nimeckih pidvodnih chovniv na uzberezhzhi Pivnichnogo morya ta takim chinom zavdannya serjoznogo udaru po nimeckih planah neobmezhenoyi pidvodnoyi vijni Zapeklij opir 4 yi nimeckoyi armiyi nejmovirno pogani pogodni umovi dochasnij prihid zimi ta rozgrom nimecko avstrijskimi vijskami italijskoyi armiyi v bitvi pri Kaporetto 24 zhovtnya 12 listopada sho u svoyu chergu vimagalo perekidannya chastki rezerviv soyuznikiv na Italijskij front serjozno vplinuli na rezultat nastupalnoyi operaciyi soyuznih vijsk Nimcyam vdalosya utrimati zajmani poziciyi sho na pochatku zhovtnya zdavalosya majzhe nejmovirnim Yedinim zdobutkom bitvi stalo opanuvannya znishenogo vshent selisha Pashendejl Bitva bilya Pashendejla stala simvolom nejmovirnih strazhdan soldativ u zhahlivih umovah transhejnoyi vijni Bojovi diyi tochilisya pid cilodobovim obstrilom artileriyi z oboh storin u bolotistij miscevosti do togo zh lito 1917 roku vidalosya holodnim i doshovim Vijska faktichno tonuli v gryazyuci Pashendejla Soyuzniki cinoyu soten tisyach zhittiv zumili prosunutisya lishe na dekilka kilometriv i cili bitvi ne dosyagli Vodnochas bagato istorikiv pidkreslyuyut vazhlivu rol bitvi bilya selisha Pashendejl oskilki vona udoskonalila nastupalnu taktiku soyuznikiv i dozvolila vreshti resht zavershiti vijnu u 1918 roci IstoriyaPeredumovi U naslidok boyiv u veresni zhovtni 1914 roku sho otrimali nazvu Big do morya belgijska armiya vidstupila na zahid svogo korolivstva ta nasilu strimuvala natisk nimeckih vijsk na nevelichkij dilyanci protyazhnistyu 35 km po pravomu beregu richki Izer vid Diksmejde do Na rubezhi ciyeyi richki soyuzni armiyi trimali pozicijnu oboronu protyagom trivalogo chasu Z 1914 do 1917 roku nevelichkij klaptik belgijskoyi zemli stav arenoyu zapeklih bitv ta boyiv mizh nimeckimi ta ob yednanimi belgijskimi francuzkimi j britanskimi vijskami Odnak zhodna zi storin ne zmogla zdobuti bud yakoyi suttyevoyi perevagi popri kolosalnih zhertv ta vitrachenih sil i zasobiv Neznachni za rozmahom operaciyi stalisya protyagom 1916 roku na iprskomu napryamku koli nimci namagalisya zrizati tak zvanij Iprskij vistup ta vidvolikti chastku vorozhih sil vid bitvi za Verden ta zgodom na richki Somma Z 15 po 29 listopada 1916 roku v Shantijyi projshla zustrich nachalnika francuzkogo Generalnogo shtabu armijskogo generala Zhozefa Zhoffra z inshimi golovnokomanduvachami soyuznih armij z privodu planiv na nastupnij 1917 rik Soyuzniki domovilisya zdijsniti odnochasno nastup svoyih armij na troh golovnih teatrah voyennih dij Zahidnomu Shidnomu ta Italijskomu j ostatochno rozgromiti vijska Centralnih derzhav Nastup Nivelya na yakomu napolyagav francuzkij golovnokomanduvach vshent provalivsya prorvati front ne vdalosya soyuzniki zaznali vazhkih vtrat a sam Nivel za proval operaciyi buv zmishenij z posta golovnokomanduvacha francuzkoyi armiyi Tomu britanske komanduvannya uhvalilo rishennya provesti okremu nastupalnu operaciyu v rajoni Ipra j rozpochalo pidgotovku do masshtabnogo nastupu Pislya zavershennya drugoyi bitvi za Ipr u kvitni travni 1915 roku liniya frontu navkolo mista malo zminilasya Britanci z belgijcyami prodovzhuvali utrimuvati vlasno misto Ipr u toj zhe chas nimci okopalisya po jogo perimetru pivdennishe na uzvishshyah u ta na shodi po vershinah visochini ta v dolini z pivnichnogo boku vistupu Iprskij vistup gliboko vdavavsya v oboronni poziciyi kajzerivskoyi armiyi na pivnochi Zahidnogo frontu j utvoryuvav pevni trudnoshi v organizaciyi oboroni ale vodnochas nimecka artileriya z visot sho panuvali navkolo Ipra vela postijnij obstril soyuznih vijsk u misti ta poblizu nogo Zemli u zahidnij Belgiyi mayut vlastivij nizinnij harakter primor ya z nevelikimi visochinami ta vzgir yami Maksimalna visota Mesenskogo uzgir ya 80 metriv nad rivnem morya Navkolishnya miscevist perevazhno mala pishano glinozemisti grunti yaki rozkisali u doshovu pogodu ta peretvoryuvalisya u neprolazni mochari Do seredini 1917 roku britanci znachno narostili sistemu zaliznic sho postavlyali vazhke ozbroyennya boyepripasi ta majno na peredovu v rajoni Ipra Voni rozglyadali rizni varianti provedennya nastupalnoyi operaciyi zokrema ocinyuvali masovane zastosuvannya tankiv U travni 1917 roku general Gejg zatverdiv zadum operaciyi z viznachennyam 7 chervnya yak den pochatku nastupu v rajoni Mesena Pislya uspishnogo zavershennya bitvi za Mesinu Gejg viznachiv golovni cili provedennya nastupnogo etapu nastupu vimotuvannya sil protivnika zahoplennya belgijskogo morskogo uzberezhzhya z odnochasnoyu visadkoyu morskogo desantu v hodi operaciyi Gash ta v podalshomu vihid do pivdennih gollandskih kordoniv 21 chervnya Kabinet ministriv Velikoyi Britaniyi zatverdiv plan operaciyi Britanski soldati tyagayut po gryazyuci garmatu 16 zhovtnya 1917 Nimecka 4 ta armiya utrimuvala silami troh armijskih grup front 40 km Grupa Diksmejde u skladi 4 h pihotnih divizij perednogo krayu ta dvoh udarnih divizij nim Eingreif Division oboronyala front zavshirshki 19 km Grupa Ipr trimala oboronnij rubizh 9 7 km vid Pilkema do dorogi Menin silami 3 h divizij na peredovij ta 2 h udarnih divizij u glibini Grupa Vicchate mala majzhe analogichnij front oboroni j skladalasya z 3 h peredovih ta 3 h udarnih divizij Na vidstani 8 km vid liniyi zitknennya storin dislokuvalisya she 4 udarni diviziyi kajzerivskoyi armiyi a v rezervi na viddaleni 11 km na poziciyah dislokuvalisya 2 diviziyi rezervu komanduvannya Dodatkovo v armiyi bula she odna grupa grupa Shtaden yaka rozmishuvalasya navkolo shtabu Pislya porazki v bitvi za Mesenu nimecke kerivnictvo vzhilo pevnih zahodiv shodo posilennya svoyeyi oboroni ta znachno narostilo sistemu fortifikacijnih sporud na vsyu glibinu oboronnih rubezhiv Nezvazhayuchi na rekomendaciyi vishogo shtabu zokrema Eriha Lyudendorfa vidstupiti na bilsh pidgotovleni v inzhenernomu vidnoshenni oboronni poziciyi liniyi Gindenburga komanduvannya armiyeyu vidmovilosya vid cogo ta zapevnilo sho pidrozdili ob yednannya vtrimayut viznacheni rubezhi ta poziciyi 7 chervnya 1917 roku britanska armiya rozpochala pershu fazu nastupalnoyi operaciyi z obmezhenimi cilyami sho mali utvoriti perevagu na comu napryamku dij O 03 10 ranku u povitrya pidnyalosya 1 mln tonn vibuhivki sho bula zakladena u 21 minnu shahtu pid poziciyi nimeckih vijsk J hocha nimci pidozryuvali pro provedennya protivnikom takogo rodu operacij britancyam vdalosya dosyagti taktichnogo syurprizu Ataka pihoti sho poslidkuvala za vibuhom projshla z menshimi dlya anglijskoyi storoni vtratami Deyaki eksperti ocinyuvali yiyi v 50 vid toj na yaku zazvichaj rozrahovuvali pri provedenni shturmu perednogo krayu protivnika Nimecki soldati demoralizovani cimi vibuhami ne zmogli chiniti gidnogo oporu anglijskoyi pihoti sho nastupala V hodi nastupu britanci zahopili v polon 7 200 soldativ i 145 oficeriv a takozh veliku kilkist kulemetiv Boyi trivali do 14 chervnya j britanskomu ekspedicijnomu korpusu vdalosya vidvoyuvati pevnij klaptik belgijskoyi zemli a golovne vibiti nimciv z panuyuchih visot na pivdennomu fasi Iprskogo vistupu Vdala operaciya znachno polipshila strategichne polozhennya britanskih vijsk pered golovnim nastupom na Pashendejl Boyi miscevogo znachennya trivali protyagom chervnya lipnya kozhna zi storin namagalasya pokrashiti svoye vihidne polozhennya ta sprichiniti maksimum vtrat protivnikovi 13 lipnya nimci vpershe v istoriyi zastosuvali iprit snaryadi zhovtij hrest rechovina yaka potraplyayuchi na shkiru lyudini zavdavala serjoznoyi shkodi Iprit viparovuyuchis vrazhav dihalnih shlyahiv ochej Zahvoryuvannya chasto zakinchuvalisya smertelnim rezultatom U naslidok ataki britanci vtratili 2 143 lyudini z nih 66 osib pomerlo Vtrati soyuznikiv vid novogo otrujnoyi rechovini u visim raziv perevishuvali vtrati zavdani vsima inshimi gazami BitvaZa planom operaciyi golovnij udar zavdavavsya na fronti 4 km u napryamku Ipr Pashendejl silami 5 yi armiyi Udarne ugrupovannya u skladi 4 armijskih korpusiv zagalom 9 pihotnih divizij na flangah dopomizhni udari zavdavali 2 ga britanska tri korpusi ta 1 sha francuzka armiyi odin korpus Nastup britanskih vijsk pidtrimuvali 216 tankiv blizko 3 600 garmat u tomu chisli bilshe nizh 1300 vazhkih j 750 litakiv Persha faza O 03 50 ranku 31 lipnya 1917 roku britanski vijska perejshli v ataku za artilerijskoyi pidtrimki na osnovnih dilyankah prorivu nimeckoyi oboroni Na pivnichnij dilyanci nastupu prosuvannya anglijskih vijsk bulo uspishnim i vin prorvavsya na vidstan do 2 300 2 700 metriv vglib vorozhogo oboronnogo rubezhu ta sho nastupali v centri bojovogo poryadku j na pochatku prorvali nimecki poziciyi azh do glibini 3 700 metriv koli reorganizovani pidrozdili ta rezervi grupi Ipr zavdali kontrudaru u flang britanskih vijsk i zmusili yih vidstupiti Britanski formuvannya vtrativshi do 70 zhivoyi sili vidijshli nazad 10 serpnya prodovzhiv nastup II j britanskij armijskij korpus prote nimci shvidko vidreaguvali na ataku protivnika j zmogli vidbiti majzhe vsyu teritoriyu shojno opanovanu britancyami Z 16 po 18 serpnya britanci veli boyi za selo Langemak U naslidok zatyatogo protistoyannya cinoyu velikih vtrat selishe vreshti resht bulo opanovane Prote umovi v yakih velisya bojovi diyi buli zhahlivimi Oskilki cherez chasti artobstrili drenazhni kanali v comu rajoni buli zrujnovani voda zatopila veliki bolotisti nizovini do togo zh v cej chas jshli silni zlivi U sukupnosti vse ce peretvorilo rajon bojovih dij u velichezni sucilni ploshi bagnisha i krateri vid snaryadiv zapovneni vodoyu Shob ne zagruznuti v gryazyuci soldatam dovodilosya mostiti derev yani dorizhki odnak chasto soldati navantazheni riznim sporyadzhennyam do 45 kg padali u tvan abo v krateri z vodoyu bagato soldativ tonulo Cherez postijni obstrili vid derev lishilisya tilki goli stovburi bez gilok i listya Podalshi ataki britanskih vijsk sho trivali z 19 po 27 serpnya z metoyu zakriplennya na zahoplenih rubezhah takozh ne mali znachnogo uspihu Mayuchi perevagi u sposterezhenni za polem bitvi z panuyuchih visochin nimecki koreguvalniki svoyechasno poperedzhali artileriyu pro manevr vijsk protivnika a ti u svoyu chergu vluchnim vognem z zakritih vognevih pozicij zrivali usi sprobi britanciv atakuvati j prizvodili do velikih vtrat Britancyami shiroko zastosovuvalisya v boyu tanki yaki mali prorvati oboronni liniyi nimciv prote nejmovirno skladni umovi miscevosti ta pogodi Perenisshi generalnij nastup zaplanovanij na 25 serpnya na piznishij termin feldmarshal Hejg vvazhav pochati jogo z polipshennyam pogodnih umov ale u kincevomu rahunku buv zmushenij vzagali skasuvati jogo do okremoyi komandi Anglijski bijci vinosyat poranenogo z polya boyu Serpen 1917 Vidrazu pislya pochatku bitvi britanskim vijskam zashkodila pogoda Vpershe za ostanni 30 rokiv na Flandriyu obrushilis prolivni doshi yaki peretvorili navkolishni zemli v neprolazne boloto Tanki zastryagali v gryazyuci ne v zmozi virushiti na vihidni rubezhi dlya ataki Pihotinci ne mogli prosuvatisya v bojovih poryadkah vtrachayuchi temp ta natisk atak i v yaznuli v mocharah Artilerijski pidrozdili praktichno ne mogli peremishuvatisya za timi hto nastupav Cherez skladni meteorologichni umovi aviaciya ne bula zdatna pidtrimati tih sho nastupav z povitrya Druga faza Yak naslidok niyakih rezultativnih nastupalnih dij ne vidbuvalosya azh do 16 serpnya doki pogoda trohi ne rozvidnilasya j britanci protyagom 4 dib ne sprobuvali aktivno atakuvati v bitvi bilya Langemarka Prote zdobuti rezultati ne koshtuvali tih vtrat sho buli za nih zaplacheni Britanskij golovnokomanduvach feldmarshal Hejg nezadovolenij plodami bitvi vidstoroniv generala G Gofa vid posadi a zamist nogo priznachiv bilsh vivazhenogo generala G Plamera Na vidminu vid G Gofa sho voliv do aktivnih ta strimkih dij Plamer buv pribichnikom poslidovnogo ale napoleglivogo prosuvannya vpered taktiki vgrizannya v oboronu voroga z podalshim zakriplennyam na zahoplenih rubezhah Nezabarom pidrozdili 4 yi nimeckoyi armiyi vidbili majzhe usi zdobuti britancyami z 31 lipnya ob yekti prote cherez znachni vtrati zhivoyi sili vid nazemnih boyiv atak z povitrya neskinchenih bombarduvan artileriyi ta hvorob yihni sili buli suttyevo pidirvani j na podalshi aktivni diyi voni buli ne zdatni Komanduvach britanskimi vijskami 2 yi armiyi general G Plamer voliv prodovzhuvati nastup i ne pripinyav sprob zlamati vorozhu oboronu Vin zoserediv maksimum vazhkoyi ta serednoyi artileriyi na napryamki golovnogo udaru j reorganizuvav svoyi bojovi poryadki G Plamer skorotiv dilyanki prorivu na yakih skoncentruvav bilshe udarnih pihotnih chastin i uzgodiv pitannya vzayemodiyi mizh artileriyeyu ta nimi v poslidovnosti dij pri prorivi eshelonovanoyi oboroni nimciv Do togo zh vin utvoriv potuzhni mobilni rezervi kotri musili visuvatisya na flangah udarnogo ugrupovannya v gotovnosti vidbiti sprobi nimeckih vijsk kontratakuvati Pislya zapeklih boyiv serpnya misyacya diviziyi pershogo eshelonu kajzerivskoyi armiyi perebuvali v zhalyugidnomu stani Bataljoni pershoyi liniyi oboroni potrebuvali na negajnu rotaciyu ale rezerviv u nimciv vkraj brakuvalo Britanska en vityaguyetsya na vognevu poziciyu poblizu Ipra 5 veresnya 1917 20 veresnya G Plamer rozpochav chergovu nizku atak yaki zgodom otrimali nazvu en Z 26 veresnya pochalasya en a 4 zhovtnya en Usi ci boyi vidbuvalisya na shidnomu flanzi vid Ipra Pidbadorenij postupovim prosuvannyam G Plamera Hejg virishiv zavdati she odnogo udaru v napryamku na gryadu Pashendejle tverdo vpevnenij sho cej udar ostatochno zlamaye hrebet nimeckij armiyi Zapekli sutichki trivali u zhovtni j soyuzniki buli vzhe na grani uspihu koli zi Shidnogo frontu nimcyami buli perekinuti svizhi sili yaki zveli nanivec usi namagannya britanciv prorvatisya Nebazhayuchi miritisya z porazkoyu u bitvi yaku sam zatiyav Hejg zdijsniv she tri sprobi nastupu na comu napryamku Lishe 6 listopada kanadski ta anglijski vijska z prevelikimi trudnoshami opanuvali bagatostrazhdalne nevelichke selishe Pashendejl Tilki pislya cogo Hejg viddav nakaz pripiniti nastup i perejti do oboroni Naslidki bitvi Masshtabna za zadumom ale plachevna za zdobutimi rezultatami bitva obijshlasya britanskij armiyi v kolosalnu cinu Tri z polovinoyu misyaci bojovih dij u zhahlivih nelyudyanih pogodnih umovah za opanuvannya nevelichkogo klaptika zemli z goristim uzvishshyam Pashendejl na glibinu do 6 km vartuvalo velikih lyudskih zhertv Oficijnij istorik Velikoyi Britaniyi brigadnij general Dzh Edmonds ocinyuvav vtrati armij britanskoyi koroni v 244 897 osib ta pripuskav nimecki vtrati v cifru blizku do 400 000 Za inshimi danimi nimecki formuvannya utrimali svoyi poziciyi vtrativshi do 270 000 vijskovikiv Francuzki vijska vtratili zagiblimi poranenimi ta hvorimi blizko 50 000 voyakiv Deyaki dzherela stverdzhuyut sho britanskij ekspedicijnij korpus vtrativ 310 000 vijskovih a protivnik 260 000 Korolivska morska artileriya zaryadzhaye 381 mm gaubicyu 5 zhovtnya 1917 Nikchemna nastupalna operaciya stavilasya v provinu golovnokomanduvachu britanskimi silami feldmarshalu Hejgu she z 1917 roku yakij bezdarno zagubiv zhittya tisyach anglijskih avstralijskih novozelandskih ta inshih soldativ Osnovni kritiki zvinuvachuvali jogo v tomu sho vin tupo prodovzhuvav prodavlyuvati front oboroni nimciv ne rahuyuchis z zhertvami j ne proyaviv talant polkovodcya Z inshogo boku revniteli Hejga vidstoyuvali jogo poziciyu motivuyuchi ce tim sho nihto litom 1917 roku ne mig peredbachiti zhahlivu pogodu sho po suti zirvala britanskij nastup bilya Pashendejle Bilsh togo voni vkazuyut na te sho cya krivava bitva na foni kolapsu Rosiyi ta pidirvanoyi neskinchenoyu vijnoyu morali Franciyi armiya yakoyi bula pronizana buntivnim nastroyem stala vidchajdushnoyu sproboyu vistoyati na perelomi vijni Bagato nimeckih istorikiv pogodzhuyetsya z tim sho boyi na visnazhennya buli skorishe na ruku Angliyi ta Franciyi nizh Nimechchini Golovnim faktorom bulo te sho os os u vijnu vstupali SShA z yih kolosalnimi lyudskimi ta materialnimi resursami j soyuznikam potribno bulo vtrimatisya ta zavdati maksimalnogo zbitku nimcyam Ale superechki shodo ciyeyi temi prodovzhuyutsya i donini Div takozhNimecke vtorgnennya v Belgiyu Obloga Antverpena 1914 Zgvaltuvannya Belgiyi Nimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna PrimitkiDzherelaIstoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg 6 listopada 2017 u Wayback Machine pod redakciej I I Rostunova v 2 h tomah M Nauka 1975 25 500 ekz stor 71 80LiteraturaEdmonds J E Wynne G C 2010 1940 Military Operations France and Belgium 1917 Appendices History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence I Imperial War Museum and Battery Press ed London Macmillan ISBN 1 84574 733 X Edmonds J E 1991 1948 Military Operations France and Belgium 1917 7 June 10 November Messines and Third Ypres Passchendaele History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence II Imperial War Museum and Battery Press ed London HMSO ISBN 0 89839 166 0 Falls C 1992 1940 Military Operations France and Belgium 1917 The German Retreat to the Hindenburg Line and the Battles of Arras History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence I Imperial War Museum and Battery Press ed London HMSO ISBN 0 89839 180 6 Hart P Steel N 2001 Passchendaele the Sacrificial Ground London Cassell ISBN 0 304 35975 0 Liddle P H 1997 Passchendaele in Perspective The Third Battle of Ypres London Pen amp Sword ISBN 0 85052 588 8 Prior R Wilson T 1996 Passchendaele The Untold Story Cumberland Yale University Press ISBN 0 300 07227 9 Zajonchkovskij A M Pervaya mirovaya vojna SPb Poligon 2000 878 s ISBN 5 89173 082 0 Bezil Liddel Gart 1914 Pravda o Pervoj mirovoj M Eksmo 2009 480 s Perelom istorii 4300 ekz ISBN 978 5 699 36036 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva bilya Pashendejla Battles The Third Battle of Ypres 1917 21 grudnya 2009 u Wayback Machine angl Battle of Passchendaele 23 travnya 2016 u Wayback Machine angl The Battle of Passchendaele 24 travnya 2016 u Wayback Machine Canada and the First World War 25 travnya 2016 u Wayback Machine Battle of Passchendaele 31 July 6 November 1917 9 bereznya 2019 u Wayback Machine Tretya bitva pri Ipre 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine svitlini z miscya bitvi