Битва на Ізері (фр. Bataille de l'Yser, нід. Slag om de IJzer) (16—31 жовтня 1914) — битва бельгійської та французької армій проти кайзерівських військ на заході Бельгії на Західного фронту за часів Першої світової війни. Битва стала останньою, найпівнічнішою частиною так званого «бігу до моря», серії боїв на Західному фронті, коли кожна зі сторін намагалася обійти одна одну.
Битва на Ізері | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Біг до моря Західний фронт | |||||||
Художнє відображення битви на Ізері. | |||||||
Координати: 51°09′ пн. ш. 2°43′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 2.717° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Бельгія Франція | Німецька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Альберт I Еміль Доссе де Сен-Жорж | Альбрехт Вюртемберзький Ганс фон Безелер | ||||||
Військові сили | |||||||
: 52 000 о/с : 4 000 о/с : 3 монітори різнорідні бойові кораблі | 60 000–85 000 о/с | ||||||
Втрати | |||||||
3 500 загиблих 15 000 поранених н/д | н/д |
З початком німецького вторгнення в країну, бельгійська армія намагалася стримати та Льєжем, однак зазнала поразки та поступово відступала на захід. Останнім бар'єром на шляху німецьких армій на території Королівства Бельгія стала річка Ізер, що впадає до Північного моря. Її західний берег вище за східний і відповідно створював відмінні позиції, що панували над місцевістю та сприяли організації оборони бельгійськими військами. На цей час вона нараховувала тільки 6 піхотних та одну кавалерійську дивізії, одну морську бригаду й мала у своєму складі близько 65 000 людей. Під час боїв на рубежі річки Ізер, її підтримували французькі формування та ескадра британського флоту (2 легких крейсери, 2 монітори та декілька есмінців).
Союзні війська під проводом бельгійського короля Альберта I відбивали спробу прориву кайзерівської армії на 35-кілометровій ділянці між Ньївпортом та Діксмейде на північ Франції. Протягом двох тижнів бельгійські солдати утримували оборону, в найкритичніший момент король віддав наказ відкрити дамби на Ізері та затопити навколишню місцевість, що лежала перед фронтом їхньої оборони. Мужність та стійкість бельгійських солдатів урешті-решт перемогла, німці не змогли подолати цей бар'єр і війна перейшла у фазу траншейної. Бельгійці змогли втримати лише 5 % землі Королівства неокупованої противником. Спроможність бельгійської армії утримати хоча б частку власної території під ударами сильніших сил противника викликала неабиякий підйом морального духу бельгійців, а ім'я їхнього короля — Альберта І — стало символом національного героя.
Історія
Передумови
На світанку 4 серпня 1914 року, після відмови на ультимативну дипломатичну ноту графа , яку той вручив міністру закордонних справ Бельгії щодо безперешкодного пропуску військ Вільгельма II територією країни, німецька армія вдерлась до Королівства. Війська під командуванням генералів А. фон Клюка і К. фон Бюлова атакували маленьку, погано оснащену та недостатньо підготовлену бельгійську армію, яка, проте, рішуче чекала на напад. Німці були впевнені, що бельгійці не створять їм серйозних перешкод і вони зможуть швидко обійти французьку армію з флангу.
Бельгійська армія, попри колосальній перевазі німецьких військ чинила затятий опір окупанту, криваві бої відбулись ще на кордоні. Тільки 12 серпня, після прибуття поповнення, підвезення важкої артилерії й відходу основних бельгійських сил із міста, німецькі війська спромоглися захопити фортецю Льєж. До 16 серпня усі форти Льєжа опанувала німецька армія, а командир 3-ї бельгійської дивізії й комендант фортеці Ж. Леман пораненим потрапив до полону. Після падіння Льєжа 1-ша і 2-га німецькі армії почали переправу через Маас і продовжили наступ на Брюссель, Вавр і Намюр.
16 серпня, нарешті опанувавши Льєж, війська 1-ї, 2-ї і 3-ї німецьких армій перейшли в рішучий наступ до франко-бельгійського кордону. Бельгійська армія під тиском противника, що переважав її багатократно, намагалася закріпитися на рубежі річки Діль, решта відступала до Антверпена і Намюра. Німці обійшли Антверпен, але укріплена бельгійська фортеця утворювала серйозну загрозу їхньому правому флангу, тому на ізоляцію цієї загрози кайзерівському командуванню довелося виділити частину сил.
20 серпня німці увійшли до Брюсселя. Далі армія окупантів зіткнулася з наступною системою укріплень навколо Намюра і знову ж була змушена витрачати час ще на одну облогу, яка тривала з 20 до 25 серпня. Врешті-решт німецькі армії подолали значну частину території Бельгії і вийшли на лінію Брюссель — Намюр — Дінан, готуючись вступити в бій із головними силами французької армії.
У ході Великого відступу французькі та британські війська поступово відходили на південь, кульмінацією прикордонних боїв стала битва на Марні (5—12 вересня), переломний момент у першій фазі війни на Заході. За нею відбулася перша битва на Ені (13—28 вересня), коли наступальний порив німецької армії було збито і сторони розпочали шукати можливості здійснити глибокий фланговий маневр, сподіваючись обійти північний фланг противника. Під час так званого «бігу до моря», протиборчі армії зійшлися у першій битві в Пікардії, потім біля Арраса та при Мессені. Стрімкі маневрені дії закінчилися виходом французько-британської армії й з іншого боку німецької армії до північного узбережжя Бельгії, де залишалася остання неприкрита смуга між противниками. На цих рубежах після відведення з-під Антверпена укріплялися бельгійські війська.
Початок битви
11 та 12 жовтня ар'єргардні підрозділи бельгійських військ, відхід яких прикривала кіннота, мотоциклісти та рухомі кулеметні секції завершували відступ до рубежу річки Ізер. З 14 жовтня бельгійці розпочали етап інтенсивного фортифікаційного обладнання позицій по західному берегу річки, користуючись її перевагами над навколишньою місцевістю. Піхотні дивізії швидко готувалися до відбиття наступу німців, водночас 2-га бельгійська кавалерійська дивізія зосередилася у резерві. На посилення наземного угруповання та вогневої підтримки їхніх дій союзники зібрали групу кораблів, якими командував британський контр-адмірал . Основним завданням корабельного угруповання з трьох моніторів («Северн», «Гамбер» і «Мерсі») та низки інших бойових кораблів було підтримати вогнем важких артилерійських систем дії піхоти.
Німецькі війська після перегрупування знов організованої 4-ї армії А. Вюртемберзького, силами , що підійшов з-під Антверпена, та ще чотирьох свіжих резервних корпусів із Німеччини, за підтримки кавалерійських та артилерійських частин наблизилися до бельгійського рубежу й зайняли позиції між Ньївпортом та Іпром. 14 жовтня 1914 року війська 4-ї армії захопили Брюгге, 15 числа німецькі війська увійшли до Остенде та . Шлях до Дюнкерка був майже вільний.
Битва
16 жовтня німецька піхота розпочала штурм оборонних позицій біля Діксмейде на лінії Ізера, де тримали оборону бельгійські та французькі війська на чолі з полковником , який за свою роль в обороні міста згодом отримав титул барон де Діксмейде. Ціною великих втрат бельгійсько-французькі частини утримали Діксмейде.
18 жовтня німецький наступ поширився й невдовзі кайзерівські війська обійшли союзників біля Ньївпорта південніше на Аррас. У такий спосіб німецьке командування намагалося обхідним маневром розгромити бельгійсько-французьке угруповання, що їм протистояло, й не допустити можливості висадки британських експедиційних військ у Кале, Булоні та Дюнкерку. , попри свої втрати, постійно нарощував тиск, намагаючись знищити бельгійські підрозділи, що утримували оборону в приморській зоні. Результатом їхнього наступу стало захоплення бельгійських містечок Кайм, Шуре та частково Маннекенсвере й вихід до підступів до Ізера, попри вогонь англо-французької ескадри, що крейсерувала поздовж берега й обстрілювала ворожі війська.
21 жовтня німецькі війська продовжували натиск на сили, що їм протистояли, передові підрозділи зачепилися за невеличкий плацдарм на західному березі Ізера, й мужньо стримували спроби французької контратакувати. В ситуації, що склалася, французьке командування запропонувало затопити усі нижні землі, створивши непрохідні ділянки на лінії зіткнення сторін. Така спроба дій могла призвести до блокування бельгійського війська між затопленою драговиною й німцями, позбавивши їх можливості маневру та шляхів відходу. Іншим варіантом для бельгійців пропонувалося відступити з останнього клаптика бельгійської землі й відійти до Франції.
Рішення з цього приводу відклали, але з 25 жовтня ситуація на фронті настільки загострилася, що французи стали наполягати на затопленні усієї території в цьому регіоні. Вночі 26 жовтня бельгійці вперше відкрили шлюзи й затопили невеликі ділянки по лінії фронту. Поступово за наказом короля бельгійські інженери відкрили або підірвали намічені гідроспоруди й пустили морську воду в долину. Скоро велика ділянка південніше Діксмейде, завширшки 1,6 км опинилася затопленою й утворила величезну перешкоду на шляху просування німецьких військ.
30 жовтня німецьке командування спробувало прорватися та подолати перепону, що утворили бельгійці на Ізері, й здобули невеликого успіху, вирвавшись до другої лінії оборони біля Рамскапелле та Первідже. Атака німців була зупинена контратаками бельгійських і французьких підрозділів і врешті-решт німці змушені були скасувати усі наступні спроби прорватися на цій ділянці фронту. Поступово для німецьких військ утворилася несприятлива обстановка, вода прибувала в них у тилу, й вночі 31 жовтня вони відвели свої війська назад.
Наслідки
10 листопада Діксмейде був окупований німцями, бої перемістилися значно південніше й тривали поблизу Іпра аж до 22 листопада 1914 року, доки сторони, вичерпавши усі свої сили не перейшли до позиційної оборони на захоплених рубежах та позиціях.
Німецькій армії так і не вдалося розгромити бельгійську армію й опанувати останній клаптик королівства. Ця битва стала завершальною в «бігу до моря» і стала останньою крапкою в маневреній війні сторін. Фронт поступово стабілізувався й перетворився на так званий , який бельгійське військо утримувало до кінця 1918 року майже без змін.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Amez, 2013, с. 53.
- De Schaepdrijver, 2004, с. 171.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 22 квітня 2018.
- Бельгия в 10-е годы ХХ века. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 1 листопада 2012.
- Жёлтая книга. Документы, относящиеся к великой европейской войне 1914 г. — (Дипломатическая переписка Франции, предшествовавшая войне). — P. 164.
- Der Weltkrieg 1914 bis 1918. — Die militarischen Operationen zu Lande. — Т. 5. — P. 338.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва на Ізері |
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — . (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
- Amez, Benoît (2013). Vie et Survie dans les Tranchées Belges: Témoignages Inédits [Life and Survival in the Belgian Trenches: Unpublished Evidence]. Brussels: Editions Jourdan. .
- Carton de Wiart, Henri (1920). The Battle of the Yser. У Horne, C. F. (ред.). . Adelaide Nutting Historical Nursing Collection. Т. III, № AN 0382. New York: National Alumni. с. 324—329. OCLC 1209172. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 22 квітня 2018.
- Edmonds, J. E. (1922). Military Operations France and Belgium, 1914 Mons, the Retreat to the Seine, the Marne and the Aisne August–October 1914. Т. I (вид. 1st). London: Macmillan. OCLC 58962523. Процитовано 4 січня 2014.
- The Yser and the Belgian Coast (вид. English). Clermont Ferrand: Michelin. 1919. OCLC 43197675. Процитовано 1 січня 2014.
- Schaepdrijver, Sophie de (2004). La Belgique et la première guerre mondiale [Belgium and the First World War] (2nd ed.). Brussels: Lang. .
- Van der Essen, L. J. (1917). The Invasion and the War in Belgium from Liège to the Yser. London: T. F. Unwin. OCLC 800487618. Процитовано 4 січня 2014.
Посилання
- Battle of the Yser, 18 October-30 November 1914 [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Battle of the Yser/IJzer, 1914 [ 11 березня 2018 у Wayback Machine.]
- The Battle of the Yser, 1914 [ 6 травня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva na Izeri fr Bataille de l Yser nid Slag om de IJzer 16 31 zhovtnya 1914 bitva belgijskoyi ta francuzkoyi armij proti kajzerivskih vijsk na zahodi Belgiyi na Zahidnogo frontu za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Bitva stala ostannoyu najpivnichnishoyu chastinoyu tak zvanogo bigu do morya seriyi boyiv na Zahidnomu fronti koli kozhna zi storin namagalasya obijti odna odnu Bitva na IzeriBig do morya Zahidnij frontHudozhnye vidobrazhennya bitvi na Izeri Hudozhnye vidobrazhennya bitvi na Izeri Koordinati 51 09 pn sh 2 43 sh d 51 150 pn sh 2 717 sh d 51 150 2 717Data 16 31 zhovtnya 1914Misce rubizh richki Izer BelgiyaRezultat peremoga soyuznih armij zupinka nastupu nimeckoyi armiyi na dilyanci Zahidnogo frontu stvorennya tak zvanogoStoroni Belgiya Franciya Nimecka imperiyaKomanduvachiAlbert I Emil Dosse de Sen Zhorzh Albreht Vyurtemberzkij Gans fon BezelerVijskovi sili 52 000 o s 4 000 o s 3 monitori riznoridni bojovi korabli 60 000 85 000 o sVtrati3 500 zagiblih 15 000 poranenih n d n d Z pochatkom nimeckogo vtorgnennya v krayinu belgijska armiya namagalasya strimati ta Lyezhem odnak zaznala porazki ta postupovo vidstupala na zahid Ostannim bar yerom na shlyahu nimeckih armij na teritoriyi Korolivstva Belgiya stala richka Izer sho vpadaye do Pivnichnogo morya Yiyi zahidnij bereg vishe za shidnij i vidpovidno stvoryuvav vidminni poziciyi sho panuvali nad miscevistyu ta spriyali organizaciyi oboroni belgijskimi vijskami Na cej chas vona narahovuvala tilki 6 pihotnih ta odnu kavalerijsku diviziyi odnu morsku brigadu j mala u svoyemu skladi blizko 65 000 lyudej Pid chas boyiv na rubezhi richki Izer yiyi pidtrimuvali francuzki formuvannya ta eskadra britanskogo flotu 2 legkih krejseri 2 monitori ta dekilka esminciv Soyuzni vijska pid provodom belgijskogo korolya Alberta I vidbivali sprobu prorivu kajzerivskoyi armiyi na 35 kilometrovij dilyanci mizh Nyivportom ta Diksmejde na pivnich Franciyi Protyagom dvoh tizhniv belgijski soldati utrimuvali oboronu v najkritichnishij moment korol viddav nakaz vidkriti dambi na Izeri ta zatopiti navkolishnyu miscevist sho lezhala pered frontom yihnoyi oboroni Muzhnist ta stijkist belgijskih soldativ ureshti resht peremogla nimci ne zmogli podolati cej bar yer i vijna perejshla u fazu transhejnoyi Belgijci zmogli vtrimati lishe 5 zemli Korolivstva neokupovanoyi protivnikom Spromozhnist belgijskoyi armiyi utrimati hocha b chastku vlasnoyi teritoriyi pid udarami silnishih sil protivnika viklikala neabiyakij pidjom moralnogo duhu belgijciv a im ya yihnogo korolya Alberta I stalo simvolom nacionalnogo geroya IzerMisce bitviIstoriyaPeredumovi Na svitanku 4 serpnya 1914 roku pislya vidmovi na ultimativnu diplomatichnu notu grafa yaku toj vruchiv ministru zakordonnih sprav Belgiyi shodo bezpereshkodnogo propusku vijsk Vilgelma II teritoriyeyu krayini nimecka armiya vderlas do Korolivstva Vijska pid komanduvannyam generaliv A fon Klyuka i K fon Byulova atakuvali malenku pogano osnashenu ta nedostatno pidgotovlenu belgijsku armiyu yaka prote rishuche chekala na napad Nimci buli vpevneni sho belgijci ne stvoryat yim serjoznih pereshkod i voni zmozhut shvidko obijti francuzku armiyu z flangu Belgijska armiya popri kolosalnij perevazi nimeckih vijsk chinila zatyatij opir okupantu krivavi boyi vidbulis she na kordoni Tilki 12 serpnya pislya pributtya popovnennya pidvezennya vazhkoyi artileriyi j vidhodu osnovnih belgijskih sil iz mista nimecki vijska spromoglisya zahopiti fortecyu Lyezh Do 16 serpnya usi forti Lyezha opanuvala nimecka armiya a komandir 3 yi belgijskoyi diviziyi j komendant forteci Zh Leman poranenim potrapiv do polonu Pislya padinnya Lyezha 1 sha i 2 ga nimecki armiyi pochali perepravu cherez Maas i prodovzhili nastup na Bryussel Vavr i Namyur 16 serpnya nareshti opanuvavshi Lyezh vijska 1 yi 2 yi i 3 yi nimeckih armij perejshli v rishuchij nastup do franko belgijskogo kordonu Belgijska armiya pid tiskom protivnika sho perevazhav yiyi bagatokratno namagalasya zakripitisya na rubezhi richki Dil reshta vidstupala do Antverpena i Namyura Nimci obijshli Antverpen ale ukriplena belgijska fortecya utvoryuvala serjoznu zagrozu yihnomu pravomu flangu tomu na izolyaciyu ciyeyi zagrozi kajzerivskomu komanduvannyu dovelosya vidiliti chastinu sil 20 serpnya nimci uvijshli do Bryusselya Dali armiya okupantiv zitknulasya z nastupnoyu sistemoyu ukriplen navkolo Namyura i znovu zh bula zmushena vitrachati chas she na odnu oblogu yaka trivala z 20 do 25 serpnya Vreshti resht nimecki armiyi podolali znachnu chastinu teritoriyi Belgiyi i vijshli na liniyu Bryussel Namyur Dinan gotuyuchis vstupiti v bij iz golovnimi silami francuzkoyi armiyi Belgijski vijska vidstupayut teritoriyeyu Belgiyi Osin 1914 U hodi Velikogo vidstupu francuzki ta britanski vijska postupovo vidhodili na pivden kulminaciyeyu prikordonnih boyiv stala bitva na Marni 5 12 veresnya perelomnij moment u pershij fazi vijni na Zahodi Za neyu vidbulasya persha bitva na Eni 13 28 veresnya koli nastupalnij poriv nimeckoyi armiyi bulo zbito i storoni rozpochali shukati mozhlivosti zdijsniti glibokij flangovij manevr spodivayuchis obijti pivnichnij flang protivnika Pid chas tak zvanogo bigu do morya protiborchi armiyi zijshlisya u pershij bitvi v Pikardiyi potim bilya Arrasa ta pri Messeni Strimki manevreni diyi zakinchilisya vihodom francuzko britanskoyi armiyi j z inshogo boku nimeckoyi armiyi do pivnichnogo uzberezhzhya Belgiyi de zalishalasya ostannya neprikrita smuga mizh protivnikami Na cih rubezhah pislya vidvedennya z pid Antverpena ukriplyalisya belgijski vijska Karta boyiv na teritoriyi Belgiyi Zhovten 1914Pochatok bitvi 11 ta 12 zhovtnya ar yergardni pidrozdili belgijskih vijsk vidhid yakih prikrivala kinnota motociklisti ta ruhomi kulemetni sekciyi zavershuvali vidstup do rubezhu richki Izer Z 14 zhovtnya belgijci rozpochali etap intensivnogo fortifikacijnogo obladnannya pozicij po zahidnomu beregu richki koristuyuchis yiyi perevagami nad navkolishnoyu miscevistyu Pihotni diviziyi shvidko gotuvalisya do vidbittya nastupu nimciv vodnochas 2 ga belgijska kavalerijska diviziya zoseredilasya u rezervi Na posilennya nazemnogo ugrupovannya ta vognevoyi pidtrimki yihnih dij soyuzniki zibrali grupu korabliv yakimi komanduvav britanskij kontr admiral Osnovnim zavdannyam korabelnogo ugrupovannya z troh monitoriv Severn Gamber i Mersi ta nizki inshih bojovih korabliv bulo pidtrimati vognem vazhkih artilerijskih sistem diyi pihoti Dilyanka zatoplenoyi belgijskoyi zemli bilya Ramskapelle Nyivport 1914 Nimecki vijska pislya peregrupuvannya znov organizovanoyi 4 yi armiyi A Vyurtemberzkogo silami sho pidijshov z pid Antverpena ta she chotiroh svizhih rezervnih korpusiv iz Nimechchini za pidtrimki kavalerijskih ta artilerijskih chastin nablizilisya do belgijskogo rubezhu j zajnyali poziciyi mizh Nyivportom ta Iprom 14 zhovtnya 1914 roku vijska 4 yi armiyi zahopili Bryugge 15 chisla nimecki vijska uvijshli do Ostende ta Shlyah do Dyunkerka buv majzhe vilnij Bitva16 zhovtnya nimecka pihota rozpochala shturm oboronnih pozicij bilya Diksmejde na liniyi Izera de trimali oboronu belgijski ta francuzki vijska na choli z polkovnikom yakij za svoyu rol v oboroni mista zgodom otrimav titul baron de Diksmejde Cinoyu velikih vtrat belgijsko francuzki chastini utrimali Diksmejde Zona zatoplenoyi belgijskoyi zemli 1914 18 zhovtnya nimeckij nastup poshirivsya j nevdovzi kajzerivski vijska obijshli soyuznikiv bilya Nyivporta pivdennishe na Arras U takij sposib nimecke komanduvannya namagalosya obhidnim manevrom rozgromiti belgijsko francuzke ugrupovannya sho yim protistoyalo j ne dopustiti mozhlivosti visadki britanskih ekspedicijnih vijsk u Kale Buloni ta Dyunkerku popri svoyi vtrati postijno naroshuvav tisk namagayuchis znishiti belgijski pidrozdili sho utrimuvali oboronu v primorskij zoni Rezultatom yihnogo nastupu stalo zahoplennya belgijskih mistechok Kajm Shure ta chastkovo Mannekensvere j vihid do pidstupiv do Izera popri vogon anglo francuzkoyi eskadri sho krejseruvala pozdovzh berega j obstrilyuvala vorozhi vijska 21 zhovtnya nimecki vijska prodovzhuvali natisk na sili sho yim protistoyali peredovi pidrozdili zachepilisya za nevelichkij placdarm na zahidnomu berezi Izera j muzhno strimuvali sprobi francuzkoyi kontratakuvati V situaciyi sho sklalasya francuzke komanduvannya zaproponuvalo zatopiti usi nizhni zemli stvorivshi neprohidni dilyanki na liniyi zitknennya storin Taka sproba dij mogla prizvesti do blokuvannya belgijskogo vijska mizh zatoplenoyu dragovinoyu j nimcyami pozbavivshi yih mozhlivosti manevru ta shlyahiv vidhodu Inshim variantom dlya belgijciv proponuvalosya vidstupiti z ostannogo klaptika belgijskoyi zemli j vidijti do Franciyi Rishennya z cogo privodu vidklali ale z 25 zhovtnya situaciya na fronti nastilki zagostrilasya sho francuzi stali napolyagati na zatoplenni usiyeyi teritoriyi v comu regioni Vnochi 26 zhovtnya belgijci vpershe vidkrili shlyuzi j zatopili neveliki dilyanki po liniyi frontu Postupovo za nakazom korolya belgijski inzheneri vidkrili abo pidirvali namicheni gidrosporudi j pustili morsku vodu v dolinu Skoro velika dilyanka pivdennishe Diksmejde zavshirshki 1 6 km opinilasya zatoplenoyu j utvorila velicheznu pereshkodu na shlyahu prosuvannya nimeckih vijsk 30 zhovtnya nimecke komanduvannya sprobuvalo prorvatisya ta podolati pereponu sho utvorili belgijci na Izeri j zdobuli nevelikogo uspihu virvavshis do drugoyi liniyi oboroni bilya Ramskapelle ta Pervidzhe Ataka nimciv bula zupinena kontratakami belgijskih i francuzkih pidrozdiliv i vreshti resht nimci zmusheni buli skasuvati usi nastupni sprobi prorvatisya na cij dilyanci frontu Postupovo dlya nimeckih vijsk utvorilasya nespriyatliva obstanovka voda pribuvala v nih u tilu j vnochi 31 zhovtnya voni vidveli svoyi vijska nazad Naslidki10 listopada Diksmejde buv okupovanij nimcyami boyi peremistilisya znachno pivdennishe j trivali poblizu Ipra azh do 22 listopada 1914 roku doki storoni vicherpavshi usi svoyi sili ne perejshli do pozicijnoyi oboroni na zahoplenih rubezhah ta poziciyah Nimeckij armiyi tak i ne vdalosya rozgromiti belgijsku armiyu j opanuvati ostannij klaptik korolivstva Cya bitva stala zavershalnoyu v bigu do morya i stala ostannoyu krapkoyu v manevrenij vijni storin Front postupovo stabilizuvavsya j peretvorivsya na tak zvanij yakij belgijske vijsko utrimuvalo do kincya 1918 roku majzhe bez zmin Div takozhNimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna Zgvaltuvannya Belgiyi Bij bilya Penanga Bitva v Ardennah 1914 PrimitkiVinoskiPershi pidrozdili nimeckoyi 1 yi armiyi generala fon Klyuka vtorglisya u Belgiyu she 3 serpnya perejshovshi derzhavnij kordon bilya sela Gemmenih DzherelaAmez 2013 s 53 De Schaepdrijver 2004 s 171 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 22 kvitnya 2018 Belgiya v 10 e gody HH veka Arhiv originalu za 1 listopada 2012 Procitovano 1 listopada 2012 Zhyoltaya kniga Dokumenty otnosyashiesya k velikoj evropejskoj vojne 1914 g Diplomaticheskaya perepiska Francii predshestvovavshaya vojne P 164 Der Weltkrieg 1914 bis 1918 Die militarischen Operationen zu Lande T 5 P 338 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva na IzeriZajonchkovskij Andrej Medardovich Pervaya mirovaya vojna SPb Poligon 2000 878 s ISBN 5 89173 082 0 ros Istoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg pod redakciej I I Rostunova M Nauka 1970 T v 2 h tomah 25 500 prim ros Amez Benoit 2013 Vie et Survie dans les Tranchees Belges Temoignages Inedits Life and Survival in the Belgian Trenches Unpublished Evidence Brussels Editions Jourdan ISBN 978 2 87466 318 5 Carton de Wiart Henri 1920 The Battle of the Yser U Horne C F red Adelaide Nutting Historical Nursing Collection T III AN 0382 New York National Alumni s 324 329 OCLC 1209172 Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2018 Edmonds J E 1922 Military Operations France and Belgium 1914 Mons the Retreat to the Seine the Marne and the Aisne August October 1914 T I vid 1st London Macmillan OCLC 58962523 Procitovano 4 sichnya 2014 The Yser and the Belgian Coast vid English Clermont Ferrand Michelin 1919 OCLC 43197675 Procitovano 1 sichnya 2014 Schaepdrijver Sophie de 2004 La Belgique et la premiere guerre mondiale Belgium and the First World War 2nd ed Brussels Lang ISBN 978 90 5201 215 5 Van der Essen L J 1917 The Invasion and the War in Belgium from Liege to the Yser London T F Unwin OCLC 800487618 Procitovano 4 sichnya 2014 PosilannyaBattle of the Yser 18 October 30 November 1914 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine Battle of the Yser IJzer 1914 11 bereznya 2018 u Wayback Machine The Battle of the Yser 1914 6 travnya 2018 u Wayback Machine