2-й армійський корпус (Велика Британія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 2-й корпус.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 2-й армійський корпус.

2-й корпус Великої Британії (англ. II Corps (United Kingdom)) — військове об'єднання, армійський корпус британської армії, часів Наполеонівських, Першої та Другої світових війн, а також у період Холодної війни.

2-й корпус Великої Британії II Corps (United Kingdom)
На службі	1815 1914—1919 1939—1958
Країна	Велика Британія
Вид	Британська армія
Тип	армійський корпус
Роль	Сухопутні війська
Чисельність	корпус
Війни/битви	Битва під Ватерлоо Перша світова війна Західний фронт Битва при Монсі Перша битва на Ені Бій біля Ле-Като Битва при Ла-Бассе Битва на Марні (1914) Іпрська битва (1914) Битва на Соммі Битва біля Пашендейла Іпрська битва (1918) Друга світова війна Битва за Дюнкерк Інші періоди Суецька криза
Командування
Визначні командувачі	лейтенант-генерал Горацій Сміт-Дорріен лейтенант-генерал Алан Френсіс Брук лейтенант-генерал Кеннет Артур Андерсон лейтенант-генерал Джеральд Темплер

Історія

Наполеонівські війни

Докладніше: Наполеонівські війни, Сто днів та

Навесні 1815 року, на фоні відродження Наполеоном французької армії, герцог Веллінгтон зібрав армію в Південних Нідерландах і сформував її в армійський корпус, навмисно змішавши формування з англо-ганноверського, голландського та німецького контингентів, щоб слабші елементи були зміцнені більш досвідчені або стійкими військами. Він передав II корпус під командування лорда . Однак Веллінгтон не використовував корпус як тактичну одиницю, а продовжував свою звичну практику віддавати накази безпосередньо командирам дивізій і нижчих командирів. Коли він зібрав свою армію на хребті у Ватерлоо, елементи різних корпусів були перемішані, і хоча він надав Гіллу командування лівим крилом, це включало також підрозділи I корпусу. Після битви структура корпусу була відновлена ​​для просування у Францію, і Веллінгтон віддав накази через Гілла та інших командирів корпусів.

Перша світова війна

Докладніше:

Під час мобілізації в серпні 1914 року було вирішено, що Британський експедиційний корпус матиме дводивізійний армійський корпус, як і французькі армії, з якими повинні були діяти британські війська, але існував лише один штаб корпусу, два були створені нашвидкуруч У серпні 1914 року під командуванням сера Джеймса Грірсона 2-й корпус вирушив до Франції, але 17 серпня Грірсон раптово помер у поїзді під час відвідування фронту. Командувач Британського експедиційного корпусу сер Джон Френч хотів, щоб сер Герберт Пламер змінив Грірсона, але державний секретар з питань війни граф Кітченер натомість вибрав сера Горація Сміта-Доррієна, переведеного з Південного командування. ІІ корпус вперше вступив у бойові дії через два дні в битві при Монсі і залишався на Західному фронті протягом всієї війни.

Друга світова війна

Докладніше:

З початком Другої світової війни 2-й корпус був сформований у Солсбері з двома непідготовленими піхотними дивізіями під командуванням генерал-лейтенанта сера Алана Брука з Південного командування. Наприкінці вересня 1939 року корпус переправили до Франції, де увели до Британських експедиційних сил (BEF) і відразу ж передислокували до французького кордону. Він брав участь у просуванні до Бельгії, а потім був відкинутий з рештою британських сил до Дюнкерка. Під час відступу II корпус прикривав вразливий лівий фланг Британського експедиційного корпусу. 29 травня 1940 року Брук отримав наказ повернутися до Британії для формування нових сил, і передав тимчасове командування II корпусом генерал-майору Бернарду Монтгомері з 3-ї дивізії. У червні 1940 року під керівництвом Монтгомері II корпус був евакуйований з Дюнкерка.

В період з 1940 до початку 1944 року ІІ корпус дислокувався на території Сполученого Королівства поблизу у складі . Згодом був обраний одним із двох корпусів, які включили до уявної британської 4-ї армії, яка згідно з планом дезінформаційної операції «Фортитьюд-Норт» мала атакувати Норвегію.

Для цієї операції ІІ корпус умовно розгорнув свою штаб-квартиру в Стерлінгу в Шотландії і умовно складався з справжньої 3-ї піхотної дивізії (незабаром замінена умовною ), справжньої (Західний Ланкашир) піхотної дивізії в Північній Ірландії та 113-ї окремої піхотної бригади на Оркнейських островах. В рамках «Фортитьюд-Норт» II корпус імовірно мав атакувати Ставангер, при цьому 3-тя дивізія (згодом 58-ма) за підтримки командос і десантників захоплювали аеродроми, приєдналася як наступна; XV корпус США з Північної Ірландії за планом вступав у битву, посилюючи сили, які наступали на Осло.

На початку червня 1944 року корпус був переведений до 1-ї американської групи армій (FUSAG) і переміщений до Лінкольншира. У листопаді 1944 року умовно його включили до складу 1-ї канадської армії в дезінформаційній операції «Троллейкар II» (загрожуючи нападом на німців у Нідерландах).

Командування

Наполеонівські війни

• лейтенант-генерал (1815);

напередодні Першої світової війни

• генерал сер (1 жовтня 1901 — 31 грудня 1904);

Перша світова війна

• лейтенант-генерал (серпень 1914);
• лейтенант-генерал Горацій Сміт-Дорріен (серпень — грудень 1914);
• лейтенант-генерал (січень 1915 — травень 1916);
• лейтенант-генерал (вересень 1916 — вересень 1919);
• лейтенант-генерал сер (вересень — листопад 1919);

Друга світова війна

• лейтенант-генерал сер Алан Френсіс Брук (1939 — 1940);
• лейтенант-генерал Бернард Монтгомері (травень — червень 1940);
• лейтенант-генерал (1940 — 1941);
• лейтенант-генерал Кеннет Артур Андерсон (1941 — 1942);
• лейтенант-генерал (квітень — вересень 1942);
• лейтенант-генерал Джеральд Темплер (1942 — 1943);
• лейтенант-генерал (липень — жовтень 1943);
• лейтенант-генерал сер (1943 — 1944).

Див. також

• Британська Рейнська армія
• Жіночий королівський армійський корпус
• 2-й армійський корпус (Російська імперія)
• 18-та група армій (Велика Британія)
• 2-й армійський корпус (США)

Посилання

• France Norway 1940: II Corps(англ.)
• THE WAR IN FRANCE AND FLANDERS 1939—1940

Література

• Forty, George, British Army Handbook 1939—1945, Sutton Publishing (1998).
• Hofschroer, Peter, 1815: The Waterloo Campaign: Wellington, his German Allies and the Battles of Ligny and Quatre Bras, London: Greenhill Books (1998) ().
• Official History 1914: Brigadier-General Sir James E. Edmonds, History of the Great War: Military Operations, France and Belgium, 1914, Vol I, 3rd Edn, London: Macmillan,1933/Woking: Shearer, 1986, /Uckfield: Naval & Military Press, 2021, .
• Official History 1939-40: Ellis, Major L.F., History of the Second World War, United Kingdom Military Series: The War in France and Flanders 1939—1940, London: HMSO, 1954.
• Official History 1918: Brigadier-General Sir James E. Edmonds and Lieutenant-Colonel R. Maxwell-Hyslop, History of the Great War: Military Operations, France and Belgium 1918, Vol V, 26th September–11th November, The Advance to Victory, London: HM Stationery Office, 1947/Imperial War Museum and Battery Press, 1993, /Uckfield: Naval & Military Press, 2021, .