Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярополе́ць Чернишових (рос. Ярополец Чернышёвых) — палацово-парковий ансамбль 1760-х років, створений російським полководцем і вельможею З. Г. Чернишовим (1722—1784). Знаходиться в селі Ярополець у Волоколамському районі Московської області.
| Ярополець Ярополец | |
|---|---|
 | |
| 56°08′16″ пн. ш. 35°50′00″ сх. д. / 56.13778° пн. ш. 35.8334583° сх. д.Координати: 56°08′16″ пн. ш. 35°50′00″ сх. д. / 56.13778° пн. ш. 35.8334583° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Ярополець |
| Тип | садиба[d] архітектурний ансамбль і пам'ятка архітектури[d] |
| Тип будівлі | палацово-парковий ансамбль |
| Стиль | Бароко, класицизм |
| Автор проєкту | Валлєн Деламот (здогадно) |
| Будівельник | ймовірно, Н. Нікітін та Карл Бланк (садибна церква) |
| Засновник | Чернишов Захар Григорович |
| Початок будівництва | 1763 р. |
| Побудовано | 1775 р. |
| Відомі мешканці | Захар Чернишов, його сини, імператриця Катерина ІІ |
| Статус | пам'ятка архітектури РФ |
| Стан | аварійний |
  Ярополець Ярополець (Московська область) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Землі в садибі наприкінці XVII століття отримав П. Д. Дорошенко. Спадкоємець, молодший син Петро Дорошенко продав частину земель 1717 року новому вельможі , денщику царя Петра І. Він походив з польської родини Чернецьких і пізніше змінив прізвище на Чернишов. Так землі садиби розділили на двох господарів, залишивши одну і ту ж назву. Частиною володіли Загряжські а з 1807 року — Гончарови, другою (північно-східною ділянкою) — Чернишови.
Розкішна садиба Чернишових, на відміну від сусідньої мала драматичну історію.
Розквіт в садибу приніс син Григорія Чернишова — Захар Григорович. Вдалий полководець, в роки царювання Катерини ІІ — її фаворит, багаторічний віце-президент Військової колегії (аналог сучасного міністерства). З історії відомо, що росіяни двічі здобували місто Берлін у війнах. Вперше це зробив саме Захар Григорович Чернишов в XVIII столітті. Вдруге це відбулося в 1945 році.
Незалежний характер військового сприяв погіршенню відносин Захара Григоровича з братами Орловими, що увійшли в фавор у імператриці і відтіснили того від трону. На бік братів Орлових стала і Катерина ІІ, що спричинило відставку графа Чернишова і той відбув в садибу Ярополець. У роки неочікуваного дозвілля він і вибудував розкішну садибу.
Палац
Значні статки графа дозволили залучити до створення садово-паркового ансамблю низку талановитих будівничих, скульпторів, декораторів, ландшафтних архітекторів, садівників. Автор розкішного плану садиби — невідомий, бо історія побудови садибного ансамблю ретельно не досліджена. Серед припущень — міг бути використаний план французького архітектора Валлєн Деламота, що працював в той час по замовам імператриці Катерини ІІ. Будівництвом в садибі, ймовірно, керував московський архітектор Н. Нікітін.
Був використаній план аристократичного маєтку з вісьовою побудовою. Головна вісь ансамблю проходила крізь палац графа, розкішний сад бароко і віддалений ставок. Всі головні споруди садиби були підкорені симетрії. Палац створювали частинами. Першим виник центральний двоповерховий корпус з ризалітами. 1788 року палац постраждав від пожежі. Під час відновлення споруди надбудували другий поверх над одноповерховоми галереями і вежі для східців. Обабіч палацу вибудували службові флігелі, де розмістили кінний двір та двір для худоби. Флігелі мали вигляд прямокутників з великими внутрішніми дворами. Пізніше (в період 1830-1840-х рр.) кінний двір та двір для худоби поєднали з центральним корпусом палацу напівциркульними галереями. Таким чином, довжина фасаду палацу досягла чотириста двадцяти (420) метрів.
Палац (за планом) має вигляд замку, який галереями на чверть кола сполучається з двома бічними корпусами, схожими на корпуси в імператорському палаці Гатчина (архітектор Антоніо Рінальді). Довжина парадного фасаду палацу Чернишова дорівнювала 420 метрів і за цим показником палац Чернишова перевищував царський Зимовий палац в Петербурзі (210 метрів), імператорський палац в Царському Селі (300 метрів), Будинок 12-ти колегій, міністерств в Петербурзі, (383 метри). Замок — палац Чернишова був найбільшим серед провінційних садиб Російської імперії. Задовго до 20 століття садиба стала видатною пам'яткою архітектури Імперії 18 століття. До нашого часу дійшли плани споруд садиби та розкішного, небаченого в Підмосков'ї саду бароко, що був розташований на схилі до ставка.
Регулярний парк
Не менш розкішним був і сад бароко, створений на трьох терасах. Окрім майстерно створеного регулярного плану, особливістю саду був рідкісний гай карликових лип, що не закривали вид на парковий фасад графського палацу, який головував в ансамблі.
1775 року підмосковну садибу Чернишова удозволилася відвідати імператриця Катерина ІІ. На її честь в центрі регулярного саду пізніше встановили декоративний обеліск.
Як і більшість садибних парків перехідної доби від пізнього бароко (і короткого в Росії рококо) парк почали насичувати павільйонами за новою модою. Окрім барокового «Гроту», прикрашеного заморськими мушлями, в парку вибудували також фантазійний «Китайський будиночок» в стилі шинуазрі і павільйон «Мечеть» на згадку про перемогу графа в російсько-турецькій війні.
Павільйон «Мечеть»
Павільйон «Мечеть» (зараз не існує) був невеликим парковим павільйоном з двома декоративними мінаретами. Споруда була виконана в романтичній стилістиці класицизму, що звертався і до форм мусульманської архітектури, виправляючи її в настановах симетрії і розважальним за функцією навантаженням. Вважають, що для побудови «Мечеті» були використані креслення англійського видання (увражу архітектурних споруд) Чемберса.
«Елліптичний павільйон»
«Елліптичний павільйон» (зараз не існує) мав парк і власну альтанку з шістнадцятьма колонами і невисоким дахом — розповсюджений тип паркових споруд російського класицизму. Зразком слугували парковий павільйон в англійських увражах та реальний «Храм Дружби», створений за англійським зразком в імператорській резиденції Павловськ, що неподалік Петербурга. Долю знищених «Мечеті», « Елліптичного павільйону» розділили і бароковий «Грот», і «Лазня» з відкритими лоджіями і чотириколонним портиком, і оранжерея, і ще один обеліск на честь князя Потьомкіна (всі зруйновані і відомі лише за архівними фото).
А парк садиби Чернишових уславився ще за життя Захара Григоровича Чернишова. Саме завдяки рідкісному за художніми якостями парку його називали «Російським Версалем». Садибний парк Чернишова як перлину підмосковних садиб згадував академік Якоб Штелін в нарисах про найкращі російські парки, котрі використав і Гіршфельд в уславленому творі кінця 18 століття «Theorie de I'art des jardins» (Теорія мистецтва садівництва).
Унікальна Казанська церква
Нема повної ясності і з історією побудови садибної церкви. Про церкву в садибі згадують ще за 1740-х і вона пізніше увійшла в новий садово-парковий ансамбль, що створював Захар Чернишов. Але нині існуюча Казанська церква виникла пізніше. Відомості, що це був садибний кріпацький театр — фантастична легенда, не підтверджена джерелами. Музей архітектури імені Олександра Щусева в Москві зберігає так званий «сумісний альбом» 1770-х рр. зразків споруд з планами, запропонованих кількома архітекторами для будівництва в садибах. Серед них є і проєкт церкви, використаний в садибі Чернишових з деякими спрощеннями.
По смерті чоловіка, вдова, хвороблива і релігійна особа, почала довгу роботу зі створення нової церкви. Ймовірно, це добудова споруди, розпочатої і не закінченої ще за життя чоловіка. Значний час вдова витратила на листування з московськими архітекторами та на узгодження проєкту. Він не влаштовував то архітекторів, то амбітну і примхливу господиню. Церкву остаточно вибудували тільки в 1798 р. Серед майстрів, до яких вона зверталась — К. І. Бланк, В. І. Баженов і приятель чоловіка — князь А. М. Голіцин, який проводив перемови в Москві від її імені.
-
![image]()
Поземний план церкви, альбом зразків 1770 рр. -
![image]()
Проєкт церкви, фасад, альбом 1770 рр. ГНИМА, Москва. -
![image]()
Казанська церква, північний фасад. -
![image]()
Поземний план Казанської ц-ви, садиба Ярополець Чернишових.
Це два окремих приміщення з власними склепіннями: одне зі сходу — сама церква, друге із заходу — родинна усипальниця Чернишових. Церква була діючою до 1962 року, але закрилася по смерті останнього священика. Порожнє приміщення почали використовувати як склад. Церкву покинули навіть православні очільники, бо поряд був ще один храм на території садиби Гончарових, неунікальний, утримувати який було набагато дешевше, ніж унікальну Казанську церкву Чернишових. Відтоді почалась активна і агресивна руйнація храму місцевими вандалами та варварами-прибульцями. Стан храму з доглянутого і збереженого з кінця 18 ст. швидко став аварійним.
Дзвіниця
Окремо від церкви вибудувана висока дзвіниця (1869—1871) в неоросійському (історичному) стилі. В часи СРСР з дзвіниці зірвали хрест, а споруду використовували як водонапірну вежу.
XX ст
Покинуту садибу націоналізували після перевороту 1917 р., все більш менш коштовне було вивезене в столицю. Деякий час в палаці розмістили пансіонат, потім сільську лікарню, а згодом дитячий санаторій імені Павлика Морозова. В 1941 році тут недовго був військовий шпиталь. Німецько-фашистські загарбники хазяйнували в садибі три місяці, перетворивши їх на справжні руїни — і садибу Гончарових, і садибу Чернишових. По війні в 1959 р. ділянку з двома садибами передали Московському авіаційному інституту, який відбудував лише садибний ансамбль Гончарових. В палаці Ченишових вибудували лише поруйновані мури та накрили їх новим дахом. Роботи були відновлені лише в 1980-ті, але були припинені.
Краєзнавець Кожем'яко Антоніна Павлівна
Відновленням пам'яті про унікальний палацово-паковий ансамбль, після того, як його покинула напризволяще держава, почала опікуватись Кожем'яко Антоніна Павлівна. Вона пам'ятала ще непоруйновану садибу, коли ходила повз неї до школи. Працювала бібліотекарем, створила Ярополецький народний краєзнавчий музей. Жінка, одна з небагатьох серед місцевих, почала збирати фрагменти декору палацу і церкви для майбутньої рестарації. Всі зібрані рештки передала в місцевий музей. Вона витратила на це п'ятдесят років, але бажаної реставрації не дочекалась. Частку найбільш важливих частин декору вивезли в музеї Москви як зразки.
Див. також
- Садиба
- Петро Дорошенко
- Бароко
- Сад бароко
- Класицизм
- Скульптура
- Шинуазрі
- Павільйон
- Якоб Штелін
- Пам'ятка архітектури
- Архангельське (музей-садиба)
- Суханово (садиба)
- Садиби Московської області
- Кріпацтво
- Пейзажний парк
- Вінець садибам (книга)
- Товариство вивчення російської садиби
- Музей архітектури імені Олександра Щусєва, (Москва)
Джерела
- Сборник «Ярополец», М., 1930 (рос.)
- Тихомиров Н. Я. «Архитектура подмосковных усадеб» Москва, 1955, с. 98-104 (рос.)
- «Панорама искусств», № 6, Москва, 1983, (статья С. В. Морозовой, с. 286—292 (рос.)
- Путеводитель «Пушкинские места» в 2-х томах, том 1, Москва, Профиздат, 1988 (рос.)
- А. В. Чекмарёв, «Ярополец. История двух усадеб», М., 2007. С. 163—181 (рос.)
- Режисер Роман Волков, док. к/ф «Антонина и русский Версаль».
Посилання
- Исторические усадьбы России [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Снова Ярополец, подборка материалов
- документальна кінострічка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaropole c Chernishovih ros Yaropolec Chernyshyovyh palacovo parkovij ansambl 1760 h rokiv stvorenij rosijskim polkovodcem i velmozheyu Z G Chernishovim 1722 1784 Znahoditsya v seli Yaropolec u Volokolamskomu rajoni Moskovskoyi oblasti Yaropolec YaropolecFasad palacu na kurdoner Fasad palacu na kurdoner56 08 16 pn sh 35 50 00 sh d 56 13778 pn sh 35 8334583 sh d 56 13778 35 8334583 Koordinati 56 08 16 pn sh 35 50 00 sh d 56 13778 pn sh 35 8334583 sh d 56 13778 35 8334583Krayina RosiyaRoztashuvannyaYaropolecTipsadiba d arhitekturnij ansambl i pam yatka arhitekturi d Tip budivlipalacovo parkovij ansamblStilBaroko klasicizmAvtor proyektuVallyen Delamot zdogadno Budivelnikjmovirno N Nikitin ta Karl Blank sadibna cerkva ZasnovnikChernishov Zahar GrigorovichPochatok budivnictva1763 r Pobudovano1775 r Vidomi meshkanciZahar Chernishov jogo sini imperatricya Katerina IIStatus pam yatka arhitekturi RFStanavarijnijYaropolecYaropolec Moskovska oblast Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya pro sadibu Chernishovih Pro susidnij mayetok z tiyeyu zh nazvoyu div U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaropolec znachennya IstoriyaZemli v sadibi naprikinci XVII stolittya otrimav P D Doroshenko Spadkoyemec molodshij sin Petro Doroshenko prodav chastinu zemel 1717 roku novomu velmozhi denshiku carya Petra I Vin pohodiv z polskoyi rodini Cherneckih i piznishe zminiv prizvishe na Chernishov Tak zemli sadibi rozdilili na dvoh gospodariv zalishivshi odnu i tu zh nazvu Chastinoyu volodili Zagryazhski a z 1807 roku Goncharovi drugoyu pivnichno shidnoyu dilyankoyu Chernishovi Rozkishna sadiba Chernishovih na vidminu vid susidnoyi mala dramatichnu istoriyu Rozkvit v sadibu prinis sin Grigoriya Chernishova Zahar Grigorovich Vdalij polkovodec v roki caryuvannya Katerini II yiyi favorit bagatorichnij vice prezident Vijskovoyi kolegiyi analog suchasnogo ministerstva Z istoriyi vidomo sho rosiyani dvichi zdobuvali misto Berlin u vijnah Vpershe ce zrobiv same Zahar Grigorovich Chernishov v XVIII stolitti Vdruge ce vidbulosya v 1945 roci Nezalezhnij harakter vijskovogo spriyav pogirshennyu vidnosin Zahara Grigorovicha z bratami Orlovimi sho uvijshli v favor u imperatrici i vidtisnili togo vid tronu Na bik brativ Orlovih stala i Katerina II sho sprichinilo vidstavku grafa Chernishova i toj vidbuv v sadibu Yaropolec U roki neochikuvanogo dozvillya vin i vibuduvav rozkishnu sadibu PalacGraf Z G Chernishov Portret roboti Oleksandra Roslina Ermitazh Peterburg Znachni statki grafa dozvolili zaluchiti do stvorennya sadovo parkovogo ansamblyu nizku talanovitih budivnichih skulptoriv dekoratoriv landshaftnih arhitektoriv sadivnikiv Avtor rozkishnogo planu sadibi nevidomij bo istoriya pobudovi sadibnogo ansamblyu retelno ne doslidzhena Sered pripushen mig buti vikoristanij plan francuzkogo arhitektora Vallyen Delamota sho pracyuvav v toj chas po zamovam imperatrici Katerini II Budivnictvom v sadibi jmovirno keruvav moskovskij arhitektor N Nikitin Buv vikoristanij plan aristokratichnogo mayetku z visovoyu pobudovoyu Golovna vis ansamblyu prohodila kriz palac grafa rozkishnij sad baroko i viddalenij stavok Vsi golovni sporudi sadibi buli pidkoreni simetriyi Palac stvoryuvali chastinami Pershim vinik centralnij dvopoverhovij korpus z rizalitami 1788 roku palac postrazhdav vid pozhezhi Pid chas vidnovlennya sporudi nadbuduvali drugij poverh nad odnopoverhovomi galereyami i vezhi dlya shidciv Obabich palacu vibuduvali sluzhbovi fligeli de rozmistili kinnij dvir ta dvir dlya hudobi Fligeli mali viglyad pryamokutnikiv z velikimi vnutrishnimi dvorami Piznishe v period 1830 1840 h rr kinnij dvir ta dvir dlya hudobi poyednali z centralnim korpusom palacu napivcirkulnimi galereyami Takim chinom dovzhina fasadu palacu dosyagla chotirista dvadcyati 420 metriv Palac za planom maye viglyad zamku yakij galereyami na chvert kola spoluchayetsya z dvoma bichnimi korpusami shozhimi na korpusi v imperatorskomu palaci Gatchina arhitektor Antonio Rinaldi Dovzhina paradnogo fasadu palacu Chernishova dorivnyuvala 420 metriv i za cim pokaznikom palac Chernishova perevishuvav carskij Zimovij palac v Peterburzi 210 metriv imperatorskij palac v Carskomu Seli 300 metriv Budinok 12 ti kolegij ministerstv v Peterburzi 383 metri Zamok palac Chernishova buv najbilshim sered provincijnih sadib Rosijskoyi imperiyi Zadovgo do 20 stolittya sadiba stala vidatnoyu pam yatkoyu arhitekturi Imperiyi 18 stolittya Do nashogo chasu dijshli plani sporud sadibi ta rozkishnogo nebachenogo v Pidmoskov yi sadu baroko sho buv roztashovanij na shili do stavka Regulyarnij parkSadiba Yaropolec genplan Ne mensh rozkishnim buv i sad baroko stvorenij na troh terasah Okrim majsterno stvorenogo regulyarnogo planu osoblivistyu sadu buv ridkisnij gaj karlikovih lip sho ne zakrivali vid na parkovij fasad grafskogo palacu yakij golovuvav v ansambli 1775 roku pidmoskovnu sadibu Chernishova udozvolilasya vidvidati imperatricya Katerina II Na yiyi chest v centri regulyarnogo sadu piznishe vstanovili dekorativnij obelisk Yak i bilshist sadibnih parkiv perehidnoyi dobi vid piznogo baroko i korotkogo v Rosiyi rokoko park pochali nasichuvati paviljonami za novoyu modoyu Okrim barokovogo Grotu prikrashenogo zamorskimi mushlyami v parku vibuduvali takozh fantazijnij Kitajskij budinochok v stili shinuazri i paviljon Mechet na zgadku pro peremogu grafa v rosijsko tureckij vijni Paviljon Mechet Paviljon Mechet zaraz ne isnuye buv nevelikim parkovim paviljonom z dvoma dekorativnimi minaretami Sporuda bula vikonana v romantichnij stilistici klasicizmu sho zvertavsya i do form musulmanskoyi arhitekturi vipravlyayuchi yiyi v nastanovah simetriyi i rozvazhalnim za funkciyeyu navantazhennyam Vvazhayut sho dlya pobudovi Mecheti buli vikoristani kreslennya anglijskogo vidannya uvrazhu arhitekturnih sporud Chembersa Elliptichnij paviljon Elliptichnij paviljon zaraz ne isnuye mav park i vlasnu altanku z shistnadcyatma kolonami i nevisokim dahom rozpovsyudzhenij tip parkovih sporud rosijskogo klasicizmu Zrazkom sluguvali parkovij paviljon v anglijskih uvrazhah ta realnij Hram Druzhbi stvorenij za anglijskim zrazkom v imperatorskij rezidenciyi Pavlovsk sho nepodalik Peterburga Dolyu znishenih Mecheti Elliptichnogo paviljonu rozdilili i barokovij Grot i Laznya z vidkritimi lodzhiyami i chotirikolonnim portikom i oranzhereya i she odin obelisk na chest knyazya Potomkina vsi zrujnovani i vidomi lishe za arhivnimi foto A park sadibi Chernishovih uslavivsya she za zhittya Zahara Grigorovicha Chernishova Same zavdyaki ridkisnomu za hudozhnimi yakostyami parku jogo nazivali Rosijskim Versalem Sadibnij park Chernishova yak perlinu pidmoskovnih sadib zgaduvav akademik Yakob Shtelin v narisah pro najkrashi rosijski parki kotri vikoristav i Girshfeld v uslavlenomu tvori kincya 18 stolittya Theorie de I art des jardins Teoriya mistectva sadivnictva Unikalna Kazanska cerkvaSadibna Kazanska cerkva vzimku Sadibna Kazanska cerkva Nema povnoyi yasnosti i z istoriyeyu pobudovi sadibnoyi cerkvi Pro cerkvu v sadibi zgaduyut she za 1740 h i vona piznishe uvijshla v novij sadovo parkovij ansambl sho stvoryuvav Zahar Chernishov Ale nini isnuyucha Kazanska cerkva vinikla piznishe Vidomosti sho ce buv sadibnij kripackij teatr fantastichna legenda ne pidtverdzhena dzherelami Muzej arhitekturi imeni Oleksandra Shuseva v Moskvi zberigaye tak zvanij sumisnij albom 1770 h rr zrazkiv sporud z planami zaproponovanih kilkoma arhitektorami dlya budivnictva v sadibah Sered nih ye i proyekt cerkvi vikoristanij v sadibi Chernishovih z deyakimi sproshennyami Po smerti cholovika vdova hvorobliva i religijna osoba pochala dovgu robotu zi stvorennya novoyi cerkvi Jmovirno ce dobudova sporudi rozpochatoyi i ne zakinchenoyi she za zhittya cholovika Znachnij chas vdova vitratila na listuvannya z moskovskimi arhitektorami ta na uzgodzhennya proyektu Vin ne vlashtovuvav to arhitektoriv to ambitnu i primhlivu gospodinyu Cerkvu ostatochno vibuduvali tilki v 1798 r Sered majstriv do yakih vona zvertalas K I Blank V I Bazhenov i priyatel cholovika knyaz A M Golicin yakij provodiv peremovi v Moskvi vid yiyi imeni Pozemnij plan cerkvi albom zrazkiv 1770 rr Proyekt cerkvi fasad albom 1770 rr GNIMA Moskva Kazanska cerkva pivnichnij fasad Pozemnij plan Kazanskoyi c vi sadiba Yaropolec Chernishovih Ce dva okremih primishennya z vlasnimi sklepinnyami odne zi shodu sama cerkva druge iz zahodu rodinna usipalnicya Chernishovih Cerkva bula diyuchoyu do 1962 roku ale zakrilasya po smerti ostannogo svyashenika Porozhnye primishennya pochali vikoristovuvati yak sklad Cerkvu pokinuli navit pravoslavni ochilniki bo poryad buv she odin hram na teritoriyi sadibi Goncharovih neunikalnij utrimuvati yakij bulo nabagato deshevshe nizh unikalnu Kazansku cerkvu Chernishovih Vidtodi pochalas aktivna i agresivna rujnaciya hramu miscevimi vandalami ta varvarami pribulcyami Stan hramu z doglyanutogo i zberezhenogo z kincya 18 st shvidko stav avarijnim DzvinicyaOkremo vid cerkvi vibuduvana visoka dzvinicya 1869 1871 v neorosijskomu istorichnomu stili V chasi SRSR z dzvinici zirvali hrest a sporudu vikoristovuvali yak vodonapirnu vezhu XX stPokinutij palac Chernishovih foto veresnya 2012 r Pokinutu sadibu nacionalizuvali pislya perevorotu 1917 r vse bilsh mensh koshtovne bulo vivezene v stolicyu Deyakij chas v palaci rozmistili pansionat potim silsku likarnyu a zgodom dityachij sanatorij imeni Pavlika Morozova V 1941 roci tut nedovgo buv vijskovij shpital Nimecko fashistski zagarbniki hazyajnuvali v sadibi tri misyaci peretvorivshi yih na spravzhni ruyini i sadibu Goncharovih i sadibu Chernishovih Po vijni v 1959 r dilyanku z dvoma sadibami peredali Moskovskomu aviacijnomu institutu yakij vidbuduvav lishe sadibnij ansambl Goncharovih V palaci Chenishovih vibuduvali lishe porujnovani muri ta nakrili yih novim dahom Roboti buli vidnovleni lishe v 1980 ti ale buli pripineni Krayeznavec Kozhem yako Antonina PavlivnaVidnovlennyam pam yati pro unikalnij palacovo pakovij ansambl pislya togo yak jogo pokinula naprizvolyashe derzhava pochala opikuvatis Kozhem yako Antonina Pavlivna Vona pam yatala she neporujnovanu sadibu koli hodila povz neyi do shkoli Pracyuvala bibliotekarem stvorila Yaropoleckij narodnij krayeznavchij muzej Zhinka odna z nebagatoh sered miscevih pochala zbirati fragmenti dekoru palacu i cerkvi dlya majbutnoyi restaraciyi Vsi zibrani reshtki peredala v miscevij muzej Vona vitratila na ce p yatdesyat rokiv ale bazhanoyi restavraciyi ne dochekalas Chastku najbilsh vazhlivih chastin dekoru vivezli v muzeyi Moskvi yak zrazki Div takozhSadiba Petro Doroshenko Baroko Sad baroko Klasicizm Skulptura Shinuazri Paviljon Yakob Shtelin Pam yatka arhitekturi Arhangelske muzej sadiba Suhanovo sadiba Sadibi Moskovskoyi oblasti Kripactvo Pejzazhnij park Vinec sadibam kniga Tovaristvo vivchennya rosijskoyi sadibi Muzej arhitekturi imeni Oleksandra Shusyeva Moskva DzherelaSbornik Yaropolec M 1930 ros Tihomirov N Ya Arhitektura podmoskovnyh usadeb Moskva 1955 s 98 104 ros Panorama iskusstv 6 Moskva 1983 statya S V Morozovoj s 286 292 ros Putevoditel Pushkinskie mesta v 2 h tomah tom 1 Moskva Profizdat 1988 ros A V Chekmaryov Yaropolec Istoriya dvuh usadeb M 2007 S 163 181 ros Rezhiser Roman Volkov dok k f Antonina i russkij Versal PosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Arhitektura Portal Sadi i parki Portal Kultura eliti Istoricheskie usadby Rossii 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Snova Yaropolec podborka materialov dokumentalna kinostrichka