Якоб Штелін (нім. Jacob von Staehlin;російською Штелін Яков Яковлевич, 9 травня, 1709, - 25 червня, 1785) відомий російський мистецький діяч, мемуарист, гравер, медальєр . Автор декількох мистецтвознавчих творів про мистецьку ситуацію в Російській імперії в добу російського бароко.
Якоб Штелін | ||||
---|---|---|---|---|
Jacob von Staehlin | ||||
При народженні | Jacob von Staehlin | |||
Народження | 9 травня 1709 в місті Меммінген ( Швабія,Німеччина) | |||
Смерть | 25 червня 1785 (76 років) | |||
Петербург | ||||
Національність | німець | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | медальєрне мистецтво, гравюра | |||
Навчання | Лейпцизький університет | |||
Діяльність | бібліотекар, викладач університету, письменник, історик | |||
Роки творчості | 1732-1784 | |||
Покровитель | Катерина ІІ | |||
Твори | медальєрне мистецтво, гравюри, мемуари | |||
Роботи в колекції | Національний музей Швеції | |||
| ||||
Якоб Штелін у Вікісховищі | ||||
Біографія коротко
Народився в місті Меммінген (Швабія, Німеччина)в міщанській родині. Навчався в гімназії міста Циттау. З 1732 р. - студент Лейпцизького університету. Знайомець синів композитора Й.С. Баха, особливо приятелював з Карлом Філіпом Еммануїлом Бахом.
З 1735 р. по контракту в Петербурзі. Служив при Петербурзькій академій наук як майстер феєрверків, красномовства, гравер, медальєр.
З 1741 р. голова невеликого художнього відділу ( департаменту)академії наук. Награвіював «Коронаційний альбом Єлизавети Петрівни», який за якістю гравюр був видатним зразком гравіювального мистецтва доби російського бароко. Був приватним вчителем Великого князя Петра ( майбутнього імператора Петра ІІІ), його бібліотекарем.
Відомий майстер медальєрного мистецтва, автор серій медалей, присвячених російському імператорському дому від Петра І до Катерини ІІ. На честь останньої виконав сто двадцять п'ять (125) медалей.
Отримав дворянське звання (приблизно у 1762 р.). Надрукував у 1767 р. свої «Спогади про російських художників» у 2-х частинах, історично вартісне свідоцтво про мистецьку ситуацію в імперії в добу бароко, рококо і раннього класицизму.
Помер в Петербурзі.
Друковані твори
- «Коронаційний альбом Єлизавети Петрівни» з гравюрами власної роботи (1743)
- «Відомості про імператора Петра ІІІ» (1781)
- перший «Атлас Російської імперії» (1745, разом з іншими)
- «Спогади про російських художників» (1767), перевидання під новою назвою «Записки об изящных искусствах в России», в 2-х томах, М, 1990.
Джерела
- Сборник «Русское искусство бароко», под ред. Алексеевой Т.В., М, «Наука», 1977
Посилання
Див. також
- Російська академія наук
- Рококо
- Просвітництво
- Мистецтвознавство
- Медальєрне мистецтво
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakob Shtelin nim Jacob von Staehlin rosijskoyu Shtelin Yakov Yakovlevich 9 travnya 1709 25 chervnya 1785 vidomij rosijskij misteckij diyach memuarist graver medalyer Avtor dekilkoh mistectvoznavchih tvoriv pro mistecku situaciyu v Rosijskij imperiyi v dobu rosijskogo baroko Yakob ShtelinJacob von StaehlinPri narodzhenniJacob von StaehlinNarodzhennya9 travnya 1709 1709 05 09 v misti Memmingen Shvabiya Nimechchina Smert25 chervnya 1785 1785 06 25 76 rokiv PeterburgNacionalnistnimecKrayinaRosijska imperiyaZhanrmedalyerne mistectvo gravyuraNavchannyaLejpcizkij universitetDiyalnistbibliotekar vikladach universitetu pismennik istorikRoki tvorchosti1732 1784PokrovitelKaterina IITvorimedalyerne mistectvo gravyuri memuariRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Shveciyi Yakob Shtelin u VikishovishiBiografiya korotkoNarodivsya v misti Memmingen Shvabiya Nimechchina v mishanskij rodini Navchavsya v gimnaziyi mista Cittau Z1732 r student Lejpcizkogo universitetu Znajomec siniv kompozitora J S Baha osoblivo priyatelyuvav z Karlom Filipom Emmanuyilom Bahom Z1735 r po kontraktu v Peterburzi Sluzhiv pri Peterburzkij akademij nauk yak majster feyerverkiv krasnomovstva graver medalyer Z 1741 r golova nevelikogo hudozhnogo viddilu departamentu akademiyi nauk Nagraviyuvav Koronacijnij albom Yelizaveti Petrivni yakij za yakistyu gravyur buv vidatnim zrazkom graviyuvalnogo mistectva dobi rosijskogo baroko Buv privatnim vchitelem Velikogo knyazya Petra majbutnogo imperatora Petra III jogo bibliotekarem Vidomij majster medalyernogo mistectva avtor serij medalej prisvyachenih rosijskomu imperatorskomu domu vid Petra I do Katerini II Na chest ostannoyi vikonav sto dvadcyat p yat 125 medalej Otrimav dvoryanske zvannya priblizno u1762 r Nadrukuvav u1767 r svoyi Spogadi pro rosijskih hudozhnikiv u 2 h chastinah istorichno vartisne svidoctvo pro mistecku situaciyu v imperiyi v dobu baroko rokoko i rannogo klasicizmu Pomer v Peterburzi Drukovani tvori Ostriv bogini Palladi feyerverk 1763 roku v Sankt Peterburzi na rokovini caryuvannya Katerini II Proekt Ya Shtelina gravyura za malyunkom Gradicci Koronacijnij albom Yelizaveti Petrivni z gravyurami vlasnoyi roboti 1743 Vidomosti pro imperatora Petra III 1781 pershij Atlas Rosijskoyi imperiyi 1745 razom z inshimi Spogadi pro rosijskih hudozhnikiv 1767 perevidannya pid novoyu nazvoyu Zapiski ob izyashnyh iskusstvah v Rossii v 2 h tomah M 1990 DzherelaSbornik Russkoe iskusstvo baroko pod red Alekseevoj T V M Nauka 1977PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Div takozhRosijska akademiya nauk Rokoko Prosvitnictvo Mistectvoznavstvo Medalyerne mistectvo