Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярополе́ць (рос. Ярополец) — село у Волоколамському районі Московської області, адміністративний центр Ярополецької сільради. Розташоване на річці Лама, за 13 км на північний захід від міста Волоколамськ.
| село Ярополець | |||
|---|---|---|---|
| рос. Ярополец | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||
| Муніципальний район | Волоколамський район | ||
| Поселення | 11 ст. за даними археологів | ||
| Код ЗКАТУ: | 46408000802 | ||
| Код ЗКТМО: | 46708000902 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 11 ст. | ||
| Перша згадка: | 17 ст. | ||
| Населення | 1184 особи (2006) | ||
| Поштові індекси | 143632 | ||
| Географічні координати: | 56°08′00″ пн. ш. 35°49′59″ сх. д. / 56.13333333336077402009323123° пн. ш. 35.83305555558377620° сх. д.Координати: 56°08′00″ пн. ш. 35°49′59″ сх. д. / 56.13333333336077402009323123° пн. ш. 35.83305555558377620° сх. д. | ||
| Часовий пояс | |||
| Влада | |||
| Адреса | Ярополець, Волоколамський район, Московська область, Росія, 143632 | ||
| Мапа | |||
  Ярополець | |||
|
| |||
| | |||
Має автобусне сполучення з Москвою, Волоколамськом, Старицею (Тверська область) і смт .
Назва
Уперше згадується в «Книзі ключів Волоколамського монастиря» 1551 р. як Ерополчь. Назва являє собою присвійну форму від особового імені Ярополк (тобто «го́род Ярополка»). Ідентифікація власника чи засновника поселення утруднена: можливо, ним міг бути Ярополк, брат Юрія Долгорукого. Також припускається можливість перенесення назви з одного з двох однойменних міст: Ярополча на Ірпені в Київському князівстві чи на Клязьмі у Володимиро-Суздальському князівстві. У прихідних і писцевих книгах XVII століття та в джерелі 1707 р. назва має форму Ерополч чи Ерополчь, на плані Генерального межування 1784 р. — Ярополец, у в 1852 р. — Яропольце, у списку 1862 р. — Ярополчь, а з другої половини XIX століття узвичаюється форма Ярополец, що стала сприйматися як зменшувальна форма від Ярополчь (як у відомих парах Ростов — Ростовець, Юр'єв — Юр'євець).
Історія
За археологічними даними перше поселення на місці села виникло приблизно XI ст. У XVII ст. село належало гетьману Петру Дорошенку. Згодом перейшло в руки Гончарових та Чернишевих. У садибі перших кілька разів бував О. С. Пушкін.
У 1920 році до села приїжджали В. І. Ленін та Н. К. Крупська через будівництво першої в СРСР сільської ГЕС. У 1941 році станція була зруйнована в ході бойових дій. Відновлена тільки 1980 року як історична пам'ятка.
Ярополець Гончарових
Садиба була розділена на дві земельні ділянки, після чого одну продали родині Гончарових. Це були батьки дружини поета Олександра Пушкіна, Наталі Гончарової. Саме до них, в садибу Ярополець Гончарових, і приїздив російський поет.
Добре збереглась садиба Гончарових в стилі класицизму, де зараз розміщується будинок відпочинку МАІ з Москви. Відреставрована Предтеченська церква 1755 року, яка діє і зараз.
Ярополець Чернишових
Садиба належала відомому полководцю Російської імперії графу Захару Григоровичу Чернишову (1722—1784). З історії відомо, що росіяни двічі здобували місто Берлін у війнах. Вперше це зробив саме Захар Чернишов у 18 столітті 1760 року. Вдруге це відбулося в 1945 році.
Для своєї резиденції граф обрав садибу Ярополець. Гроші дозволяли, і до розбудови розкішної садиби на зразок німецьких чи французьких садиб — замків граф залучив найкращих архітекторів Імперії. Є відомості, що проект замку — палацу в Яропольці Чернишових зробив архітектор Валлєн Деламот, що працював для самої імператриці Катерини II.
Палац (за поземним планом) має будівлю замка, що галереями на чверть кола сполучається з двома бічними корпусами, схожими на подібні в імператорському палаці Гатчина. Довжина парадного фасаду палацу Чернишова дорівнювала 420 метрів. За цим показником палац Чернишова перевищував Зимовий палац в Петербурзі (210 метрів, архітектор Растреллі), імператорський палац в Царському Селі (300 метрів), , міністерств в Петербурзі, (383 метри). Замок — палац Чернишова був найбільшим серед провінційних садиб Російської імперії. Задовго до 20 століття садиба стала видатною пам'яткою архітектури Імперії 18 століття. До нашого часу дійшли поземні плани споруд садиби і розкішного, небаченого в Підмосков'ї саду бароко, що розташований на схилі до ставка.
За часів СРСР з садиби вивезені мармурові скульптури, портрети, живопис, меблі і передані в музеї Петербурга і Москви.
Тут майже не йдуть реставраційні роботи по відновленню садиби Чернишових та Казанської церкви при ній, які були зруйновані 1941 року. На початок 21 століття садиба в жахливому стані покинутої руїни. Могилу і надгробок полководця З. Г. Чернишова в Казанській церкві розтрощено і сплюндровано.
Частково зберігся єдиний для двох садиб парк зі ставками. У парку розташований обеліск, поставлений на честь Катерини II. На могилі гетьмана Петра Дорошенка збудовано каплицю (1999), ще одна каплиця — Микільська — закинута (1872). В центрі села існує також пам'ятник . Історія села добре прослідковується по експонатам краєзнавчого народного музею, який створила , місцевий краєзнавець.
-
![image]()
Палац-руїна садиби Чернишових взимку, січень 2010 р. -
![image]()
Казанська церква садиби Чернишових
Населення
Населення — 1 184 осіб (2006).
| 1852 | 1859 | 1926 | 2002 | 2006 | 2010 | 2013 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 548 | ↗742 | ↘613 | ↗1067 | ↗1184 | ↘1124 | ↗1267 |
| 2014 | 2015 | 2016 | ||||
| ↗1270 | ↘1261 | ↗1277 |
Примітки
- Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 307. (рос.)
- Нистрем К. Указатель селений и жителей уездов Московской губернии. — М., 1852. — 954 с.
- Списки населённых мест Российской империи. Московская губерния. По сведениям 1859 года / Обработано ст. ред. Е. Огородниковым. — Центральный статистический комитет министерства внутренних дел. — СПб., 1862. — Т. XXIV.
- Справочник по населённым местам Московской губернии. — Московский статистический отдел. — М., 1929. — 2000 екз.
- Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
- Алфавитный перечень населённых пунктов муниципальных районов Московской области на 1 января 2006 года. Развитие местного самоуправления на территории Московской области. Архів оригіналу (RTF+ZIP) за 11 січня 2012. Процитовано 4 лютого 2013.
- Численность сельского населения и его размещение на территории Московской области (итоги Всероссийской переписи населения 2010 года). Том III. М.: Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Московской области. 2013. Архів оригіналу (DOC+RAR) за 20 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
- Сведения о численности постоянного населения сельского поселения Ярополецкое на 1 января 2013 года. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- Сведения о численности постоянного населения сельского поселения Ярополецкое на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- Сведения о численности постоянного населения сельского поселения Ярополецкое на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- Сведения о численности постоянного населения сельского поселения Ярополецкое на 1 января 2016 года. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
Джерела
- Гос. Эрмитаж, Каталог № 2 картинной галереи, Л, «Искусство», 1981, раздел «Швеция» (рос)
- Тихомиров Н. Я. «Архитектура подмосковных усадеб», М, 1955 (рос)
- Чекмарёв А. В. «Ярополец. Дворянские гнёзда России. История, культура, архитектура. Очерки под ред. М. В. Нащокиной», М, 2000.
Посилання
- Бантыш-Каменский Д. Н. «Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов»|1-2|||часть = 27-й генерал-фельдмаршал граф Захар Григорьевич Чернышев [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaropole c ros Yaropolec selo u Volokolamskomu rajoni Moskovskoyi oblasti administrativnij centr Yaropoleckoyi silradi Roztashovane na richci Lama za 13 km na pivnichnij zahid vid mista Volokolamsk selo Yaropolec ros Yaropolec Prapor Cerkva Sv Katerini v seli Yaropolec Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Moskovska oblast Municipalnij rajon Volokolamskij rajon Poselennya 11 st za danimi arheologiv Kod ZKATU 46408000802 Kod ZKTMO 46708000902 Osnovni dani Chas zasnuvannya 11 st Persha zgadka 17 st Naselennya 1184 osobi 2006 Poshtovi indeksi 143632 Geografichni koordinati 56 08 00 pn sh 35 49 59 sh d 56 13333333336077402009323123 pn sh 35 83305555558377620 sh d 56 13333333336077402009323123 35 83305555558377620 Koordinati 56 08 00 pn sh 35 49 59 sh d 56 13333333336077402009323123 pn sh 35 83305555558377620 sh d 56 13333333336077402009323123 35 83305555558377620 Chasovij poyas UTC 4 Vlada Adresa Yaropolec Volokolamskij rajon Moskovska oblast Rosiya 143632 Mapa Yaropolec Yaropolec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaropolec znachennya Maye avtobusne spoluchennya z Moskvoyu Volokolamskom Stariceyu Tverska oblast i smt NazvaUpershe zgaduyetsya v Knizi klyuchiv Volokolamskogo monastirya 1551 r yak Eropolch Nazva yavlyaye soboyu prisvijnu formu vid osobovogo imeni Yaropolk tobto go rod Yaropolka Identifikaciya vlasnika chi zasnovnika poselennya utrudnena mozhlivo nim mig buti Yaropolk brat Yuriya Dolgorukogo Takozh pripuskayetsya mozhlivist perenesennya nazvi z odnogo z dvoh odnojmennih mist Yaropolcha na Irpeni v Kiyivskomu knyazivstvi chi na Klyazmi u Volodimiro Suzdalskomu knyazivstvi U prihidnih i piscevih knigah XVII stolittya ta v dzhereli 1707 r nazva maye formu Eropolch chi Eropolch na plani Generalnogo mezhuvannya 1784 r Yaropolec u v 1852 r Yaropolce u spisku 1862 r Yaropolch a z drugoyi polovini XIX stolittya uzvichayuyetsya forma Yaropolec sho stala sprijmatisya yak zmenshuvalna forma vid Yaropolch yak u vidomih parah Rostov Rostovec Yur yev Yur yevec IstoriyaKaplicya nad mogiloyu getmana Doroshenka Za arheologichnimi danimi pershe poselennya na misci sela viniklo priblizno XI st U XVII st selo nalezhalo getmanu Petru Doroshenku Zgodom perejshlo v ruki Goncharovih ta Chernishevih U sadibi pershih kilka raziv buvav O S Pushkin U 1920 roci do sela priyizhdzhali V I Lenin ta N K Krupska cherez budivnictvo pershoyi v SRSR silskoyi GES U 1941 roci stanciya bula zrujnovana v hodi bojovih dij Vidnovlena tilki 1980 roku yak istorichna pam yatka Yaropolec Goncharovih Dokladnishe Sadiba bula rozdilena na dvi zemelni dilyanki pislya chogo odnu prodali rodini Goncharovih Ce buli batki druzhini poeta Oleksandra Pushkina Natali Goncharovoyi Same do nih v sadibu Yaropolec Goncharovih i priyizdiv rosijskij poet Dobre zbereglas sadiba Goncharovih v stili klasicizmu de zaraz rozmishuyetsya budinok vidpochinku MAI z Moskvi Vidrestavrovana Predtechenska cerkva 1755 roku yaka diye i zaraz Yaropolec Chernishovih Dokladnishe Yaropolec sadiba Chernishovih Shvedskij hudozhnik Oleksandr Roslin Portret grafa Z G Chernishova Ermitazh Peterburg Sadiba nalezhala vidomomu polkovodcyu Rosijskoyi imperiyi grafu Zaharu Grigorovichu Chernishovu 1722 1784 Z istoriyi vidomo sho rosiyani dvichi zdobuvali misto Berlin u vijnah Vpershe ce zrobiv same Zahar Chernishov u 18 stolitti 1760 roku Vdruge ce vidbulosya v 1945 roci Dlya svoyeyi rezidenciyi graf obrav sadibu Yaropolec Groshi dozvolyali i do rozbudovi rozkishnoyi sadibi na zrazok nimeckih chi francuzkih sadib zamkiv graf zaluchiv najkrashih arhitektoriv Imperiyi Ye vidomosti sho proekt zamku palacu v Yaropolci Chernishovih zrobiv arhitektor Vallyen Delamot sho pracyuvav dlya samoyi imperatrici Katerini II Palac za pozemnim planom maye budivlyu zamka sho galereyami na chvert kola spoluchayetsya z dvoma bichnimi korpusami shozhimi na podibni v imperatorskomu palaci Gatchina Dovzhina paradnogo fasadu palacu Chernishova dorivnyuvala 420 metriv Za cim pokaznikom palac Chernishova perevishuvav Zimovij palac v Peterburzi 210 metriv arhitektor Rastrelli imperatorskij palac v Carskomu Seli 300 metriv ministerstv v Peterburzi 383 metri Zamok palac Chernishova buv najbilshim sered provincijnih sadib Rosijskoyi imperiyi Zadovgo do 20 stolittya sadiba stala vidatnoyu pam yatkoyu arhitekturi Imperiyi 18 stolittya Do nashogo chasu dijshli pozemni plani sporud sadibi i rozkishnogo nebachenogo v Pidmoskov yi sadu baroko sho roztashovanij na shili do stavka Za chasiv SRSR z sadibi vivezeni marmurovi skulpturi portreti zhivopis mebli i peredani v muzeyi Peterburga i Moskvi Tut majzhe ne jdut restavracijni roboti po vidnovlennyu sadibi Chernishovih ta Kazanskoyi cerkvi pri nij yaki buli zrujnovani 1941 roku Na pochatok 21 stolittya sadiba v zhahlivomu stani pokinutoyi ruyini Mogilu i nadgrobok polkovodcya Z G Chernishova v Kazanskij cerkvi roztrosheno i splyundrovano Chastkovo zberigsya yedinij dlya dvoh sadib park zi stavkami U parku roztashovanij obelisk postavlenij na chest Katerini II Na mogili getmana Petra Doroshenka zbudovano kaplicyu 1999 she odna kaplicya Mikilska zakinuta 1872 V centri sela isnuye takozh pam yatnik Istoriya sela dobre proslidkovuyetsya po eksponatam krayeznavchogo narodnogo muzeyu yakij stvorila miscevij krayeznavec Palac ruyina sadibi Chernishovih vzimku sichen 2010 r Kazanska cerkva sadibi ChernishovihNaselennyaNaselennya 1 184 osib 2006 Chiselnist naselennya1852185919262002200620102013548 742 613 1067 1184 1124 1267201420152016 1270 1261 1277PrimitkiE M Pospelov Toponimicheskij slovar Moskovskoj oblasti M Infomacionno izdatelskij dom Profizdat 2000 S 307 ros Nistrem K Ukazatel selenij i zhitelej uezdov Moskovskoj gubernii M 1852 954 s Spiski naselyonnyh mest Rossijskoj imperii Moskovskaya guberniya Po svedeniyam 1859 goda Obrabotano st red E Ogorodnikovym Centralnyj statisticheskij komitet ministerstva vnutrennih del SPb 1862 T XXIV Spravochnik po naselyonnym mestam Moskovskoj gubernii Moskovskij statisticheskij otdel M 1929 2000 ekz Dannye Vserossijskoj perepisi naseleniya 2002 goda tablica 02c Chislennost naseleniya i preobladayushaya nacionalnost po kazhdomu selskomu naselennomu punktu M Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki 2004 ros Alfavitnyj perechen naselyonnyh punktov municipalnyh rajonov Moskovskoj oblasti na 1 yanvarya 2006 goda Razvitie mestnogo samoupravleniya na territorii Moskovskoj oblasti Arhiv originalu RTF ZIP za 11 sichnya 2012 Procitovano 4 lyutogo 2013 Chislennost selskogo naseleniya i ego razmeshenie na territorii Moskovskoj oblasti itogi Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Tom III M Territorialnyj organ Federalnoj sluzhby gosudarstvennoj statistiki po Moskovskoj oblasti 2013 Arhiv originalu DOC RAR za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2013 Svedeniya o chislennosti postoyannogo naseleniya selskogo poseleniya Yaropoleckoe na 1 yanvarya 2013 goda Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Svedeniya o chislennosti postoyannogo naseleniya selskogo poseleniya Yaropoleckoe na 1 yanvarya 2014 goda Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Svedeniya o chislennosti postoyannogo naseleniya selskogo poseleniya Yaropoleckoe na 1 yanvarya 2015 goda Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Svedeniya o chislennosti postoyannogo naseleniya selskogo poseleniya Yaropoleckoe na 1 yanvarya 2016 goda Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2016 DzherelaGos Ermitazh Katalog 2 kartinnoj galerei L Iskusstvo 1981 razdel Shveciya ros Tihomirov N Ya Arhitektura podmoskovnyh usadeb M 1955 ros Chekmaryov A V Yaropolec Dvoryanskie gnyozda Rossii Istoriya kultura arhitektura Ocherki pod red M V Nashokinoj M 2000 PosilannyaBantysh Kamenskij D N Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov 1 2 chast 27 j general feldmarshal graf Zahar Grigorevich Chernyshev 4 bereznya 2016 u Wayback Machine