Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чарльз Сандерс Пірс англ Charles Sanders Peirce МФА ˈpɜrs 10 вересня 1839 18390910 19 квітня 1914 американський філософ

Чарлз Сандерс Пірс

Чарлз Сандерс Пірс

Чарльз Сандерс Пірс (англ. Charles Sanders Peirce, МФА: /ˈpɜrs/, 10 вересня 1839(18390910) — 19 квітня 1914) — американський філософ, логік, математик та природознавець, засновник прагматизму.

Чарлз Сандерс Пірс
англ. Charles Sanders Peirce
image
Народився 10 вересня 1839(1839-09-10)[4][1][…]
Кембридж, Массачусетс, США
Помер 19 квітня 1914(1914-04-19)[1][2][…](74 роки)
Мілфорд, Пенсільванія, США
Поховання d
Країна image США
Місце проживання d
Діяльність математик, філософ, логік, прагматист, статистик, викладач університету, мовознавець, геодезист, фізик
Галузь ґратка, семіотика і логіка
Alma mater Гарвардський університет і d
Відомі учні d[5]
Знання мов англійська[4][6][6]
Заклад Університет Джонса Гопкінса і d
Членство Національна академія наук США[7] і Американська академія мистецтв і наук
Напрямок прагматизм
Конфесія Єпископальна церква
Батько Бенджамін Пірс
Мати d
Брати, сестри d і d
У шлюбі з d і d
Автограф image
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Чарльз Пірс народився у Кембриджі, Массачусетс. За освітою він був хіміком і понад 30 років працював науковцем. Однак, найбільшу відомість йому приніс внесок у логіку, математику, семіотику та філософію. Сам Пірс уважав себе понад усе логіком, але логіка в його розумінні включала чимало з того, що тепер належить до епістемології та філософії науки. З другого боку, Пірс розглядав логіку як складову частину нової, започаткованої ним, галузі досліджень, семіотики.

Життєпис

Чарльз Сандерс Пірс був сином Сари Гант Міллз та Бенджаміна Пірса, професора астрономії та математики в Гарвардському університеті. У віці 12 років Чарлз прочитав «Елементи логіки» , з чого почалося його захоплення логікою й мистецтвом доведень, що тривало все життя. Надалі він навчався у Гарварді й отримав там ступені бакалавра й магістра мистецтв. Наукова школа св. Лаврентія у 1863 надала йому ступінь бакалавра наук, найнижчого гарвардського наукового ступеня в області хімії. Надалі в нього не було особливих успіхів у природознавстві. У Гарварді Пірс розпочав тривалу дружбу з , та Вільямом Джеймсом. Неприязнь гарвардського викладача, а згодом президента університету зашкодила Пірсу, оскільки Еліот накладав вето на спроби найняти Пірса на будь-яку посаду в Гарварді.

Починаючи з юнацького віку, Пірс страждав на болісне захворювання, яке в той час називали лицевою невралгією, а тепер тригемінальною невралгією. Приступи хвороби супроводжувалися дратівливістю, депресією, підозрілістю, раптовими вибухами злості. Хвороба, можливо, була причиною відлюдькуватості, що захмарила останні роки життя мислителя.

Геодезична служба США

З 1859 по 1891 Чарлз Пірс епізодично працював на різноманітних посадах у геодезичній службі США завдяки протекції свого впливового батька. Ця робота вберегла його від участі в громадянській війні. Ця обставина мала для нього велике значення, оскільки він, як чимало бостонських інтелектуралів тих часів, співчував Конфедерації. В службі Пірс працював над задачами геодезії та гравіметрії, вдосконалюючи використання маятника для вимірювання земного тяжіння. Служба 5 разів відряджала його в Європу, впреше у 1871 з метою спостереження сонячного затемнення. Перебуваючи в Європі, Пірс установив контакти з Августом Де Морганом, Вільямом Стенлі Джевонсом та Вільямом Кінгдоном Кліффордом — британськими математиками, спосіб мислення яких був співзвучним його власному. З 1869 по 1872 Пірс працював на посаді асистента в Гарвардській астрономічній обсерваторії, виконуючи важливу роботу з визначення яскравості зірок та форми Чумацького шляху. 20 квітня 1877 його обрали членом Національної академії наук Сполучених Штатів. У тому ж 1877 він запропонував використати для визначення метра певну кількість довжин хвиль випромінювання певної частоти.

У 1880-ті байдужість Пірса до бюрократичних дрібниць збільшилася, а якість і своєчасність його роботи пішла на спад. Пірс роками писав звіти, які потрібно було завершити за кілька місяців. Водночас він написав тисячі статей з філософії, логіки, науки та інших тем для енциклопедичного видання «Словник століття». У 1891 Пірс на прохання суперінтенданта служби подав у відставку. Відтоді в нього не було жодної постійної роботи.

Університет Джона Гопкінса

У 1879 Пірс отримав посаду лектора логіки в щойно заснованому університеті Джонса Гопкінса, де на високому рівні викладали дисципліни, цікаві для Пірса: філософія (в університеті Гопкінса робили свої дисертації та Джон Дьюї), психологія, математика. Це була єдина викладацька робота, яку мав Пірс у своєму житті. У 1883 в університеті вийшов збірник «Дослідження з логіки» (Studies in Logic), одним із авторів якого був Пірс.

Спроби Пірса отримати академічну посаду, гранти чи респектабельність були невдалими, що пояснювалося його важким характером. У 1875 від нього пішла дружина Зіна, і Пірс зійшовся із жінкою на ймення Джульєт, національність якої невідома, відомо лише, що вона розмовляла французькою. Проте, офіційне розлучення із Зіною відбулося тільки в 1883, і Пірс одружився із Джульєт. Утім опікунам університету вказали на той факт, що Пірс упродовж років жив і подорожував із жінкою, з якою не був одружений. Вибухнув скандал, і в січні 1884 Пірса звільнили з посади викладача.

Бідність

image
Кембридж, де Пірс народився й виріс, Нью-Йорк, куди він часто навідувався і Мілфорд, де він із другою дружиною Джульєт прожив багато років.
image
Джульєт і Чарлз біля криниці на подвір'ї садиби Арісбе у 1907.

У 1887 Пірс витратив частину спадщини від батьків на купівлю 2 тис. акрів землі поблизу від Мілфорда, Пенсільванія. Це капіталовкладення не виправдалося. Пірс перебудував фермерський будинок 1854 року і назвав садибу Арісбе. В цій садибі він та Джульєт прожили решту свого життя. Однак незабаром почалися фінансові, а з ними й юридичні проблеми. В останні 20 років життя Пірс не міг собі дозволити опалення взимку, йому доводилося харчуватися залишками черствого хліба, отриманого від місцевого пекаря. Писати йому доводилося на звороті сторінок старих рукописів. На деякий час йому довелося втікати в Нью-Йорк у зв'язку з ордером на арешт за бійку й невиплачені борги. Виплутатися із цієї халепи йому допомогли брат, Джеймс Міллс Пірс, сусіди та родичі.

Пірс виконував деякі науково-технічні консультаційні роботи й чимало писав за мізерну платню, здебільшого енциклопедичні та словникові статті, огляди для журналу , з редактором якого приятелював. Він робив також переклади для Смітсонівського інституту за ініціативою його директора Семюела Ленглі, і пробував зайнятися винахідництвом. Він розпочав, але не закінчив кілька книг. Один із його знайомих, суддя Френсіс Расселл із Чикаго звів його з редактором і власником журналу , в якому Пірс надрукував принаймні 14 своїх статей. Він подав запит на ґрант від щойно заснованого Інституту Карнегі, але запит був приречений — у виконавчому комітеті установи працював Ньюкомб, а його президентом був президент університету Джона Гопкінса в той час, коли Пірса звідти звільнили.

Найбільше для Пірса в ці роки зробив його старий товариш Вільям Джеймс, присвятивши йому свою працю «Воля вірити», що побачила світ у 1897. Він влаштував для Пірса дві серії платних лекцій у Гарварді та в його околицях у 1898 й 1903. Джеймс писав листи своїм друзям серед бостонських інтелектуалів, прохаючи для Пірса грошової допомоги. Вдячний Пірс призначив старшого сина Джеймса своїм спадкоємцем у випадку, якщо він переживе Джульєт. З 1890 Пірс використовував середнє ім'я Сантьяго, що іспанською означає святий Джеймс.

Пірс помер у Мілфорді в бідності, на двадцять років раніше від Джульєт.

Математика

image
Пірсова квінкунціальна проєкція сфери зберігає кути за винятком кількох ізольованих точок і спотворює площі менше, ніж інші проєкції. Її можна теселювати, тобто зшити численні копії без прогалин.

Найважливіші роботи Пірса в області чистої математики належали до логіки та формулювання фундаментальних засад. Він також працював над проблемами лінійної алгебри, матриць, різних геометрій, топології, чисел Лістінга, чисел Белла, графів, проблемою чотирьох фарб та природою неперервності.

У прикладній математиці його роботи лежали в області економіки, інженерії та картографічних проєкцій, та особливо його цікавили проблеми ймовірності й статистики.

Відкриття

Пірс зробив кілька важливих відкриттів у логіці та основах математики, і ледь не всі вони здобули визнання тільки через значний час після його смерті:

У 1860-мувін запропонував кардинальну арифметику нескінченних чисел, за кілька років до Георга Кантора (який завершив свою дисертацію в 1867-му), і, не маючи доступу до опублікованої в 1851-му (посмертно) книги Бернарда Больцано Paradoxien des Unendlichen.

У 1880–1881 роках він показав як булеву алгебру можна побудувати через повторення єдиної достатньої бінарної операції (логічне NOR), на 33 роки опередивши Генрі Шеффера. (див. також Правила де Моргана.)

У 1881-му він взявся за аксіомізацію арифметики натуральних чисел, кілька років до Ріхарда Дедекінда та Джузеппе Пеано. У тій же роботі Пірс дав, задовго до Дедекінда, перше кардинальне визначення скінченної множини у сенсі, про який тепер говорять "скінченна за Дедекіндом", і тим же дав важливе формальне визначення нескінченої (за Дедекіндом) множини, для якої можна встановити відповідність один до одного з власною підмножиною.

У 1885-му він розрізнив квантифікацію першого і другого порядку. У тій же статті він заклав те, що можна розглядати як першу аксіоматичну теорію множин, на два десятиліття до Цермело (Брейді 2000, стор. 132–33).

У 1886-му він побачив, що булеві обчислення можна проводити за допомогою електричних перемикачів, на 50 років раніше Клода Шеннона.

image
Екзистенціальні графи: альфа графи

До кінця 1890-х він розробляв екзистенціональні графи, діаграмні позначення числення предикатів. На них базуються концептуальні графи Джона Сови та діаграмне мислення Сун Джу Шіна.

Нові елементи математики

Пірс написав чорновик вступного підручника з робочою назвою Нові елементи математики, що висвітлював математику з оригінальної точки зору. Цей чорновик та багато інших неопублікованих раніше математичних рукописів нарешті побачили світ у книзі The New Elements of Mathematics by Charles S. Peirce (1976), відредагованій математикинею .

Природа математики

Пірс погоджувався з Огюстом Контом щодо того, що математика фундаментальніша ніж філософія чи окремі науки (про природу чи розум). Пірс виділяв у математиці три області: (1) математика логіки, (2) дискретні ряди, і (3) псевдоконтинууми (як він їх називав, зокрема дійсні числа) та континууми. Під впливом батька, Бенджаміна Пірса, Пірс відстоював думку, що математика вивчає чисто гіпотетичні об'єкти і не тільки є наукою про кількість, але, ширше, вона є наукою, що робить необхідні висновки; що математика допомагає логіці, а не навпаки; і що сама логіка є частиною філософії, наукою про висновування.

Математика логіки

Математична логіка та засади математики, помітні статті..
  • "On an Improvement in Boole's Calculus of Logic" (1867)
  • "Description of a Notation for the Logic of Relatives" (1870)
  • "On the Algebra of Logic" (1880)
  • "A Boolean Algebra with One Constant" (1880 MS)
  • "On the Logic of Number" (1881)
  • "Note B: The Logic of Relatives" (1883)
  • "On the Algebra of Logic: A Contribution to the Philosophy of Notation" (1884/1885)
  • "The Logic of Relatives" (1897)
  • "The Simplest Mathematics" (1902 MS)
  • "Prolegomena to an Apology for Pragmaticism" (1906, про екзистенціальні графи)

Починаючи з першої статті "Logic of Relatives" (1870), Пірс розширив теорію відношень, яку Аугустус де Морган щойно пробудив. Багато чого з математики відношень, того, що зараз сприймається очевидним, було запозичено у Пірса, не завжди з відповідним визнанням першості; про це і про те, як молодий Бертран Расселл, особливо в Principia Mathematica, не віддавав Пірсу належного, дивіться Анелліс (1995). Починаючи з 1940-го Альфред Тарський та його учні заново відкрили аспекти широкого погляду Пірса на логіку відношень, розвинувши .

Реляційна логіка (логіка відношень) здобула застосування. У математиці вона вплинула на абстрактний аналіз Мора та теорію ґраток Гарретта Беркгоффа. У комп'ютерній науці роботи Едгара Кодда розвинули реляційну модель баз даних, спираючись на ідеї Пірса (Кодд був учнем пірсоніанця Артура Беркса). В економіці реляційну логіку використовували Френк Ремзі, Джон фон Нейман та Пол Самуельсон при вивченні вибору й корисності та Кеннет Ерроу в праці , після співпраці Ерроу з Тарським в Міському коледжі Нью-Йорка.

Гіларі Патнем (1982) писав про Пірса та його сучасників, Ернста Шредера та Готтлоба Фреге, що праця Фреге з логічної квантифікації мало вплинула на сучасників попри те, що була надрукована на чотири роки раніше, ніж робота Пірса та його учня Оскара Говарда Мітчелла. Як виявив Патнем, математики та логіки довідалися про логіку кванторів з незалежних робіт Пірса та Мітчелла, зокрема з Пірсової статті "On the Algebra of Logic: A Contribution to the Philosophy of Notation" (1885), опублікованої в провідному американському математичному журналі тих часів і цитованої серед інших Пеано та Шредером, які проігнорували Фреге. Вони також прийняли й модифікували позначення Пірса, типографічні варіанти тих, що використовуються зараз. Пірс, мабуть, про роботу Фреге не знав попри те, що їхні досягнення в логіці, філософії мови та дослідженні засад математики перетиналися.

Працями Пірса в області загальної логіки захоплювався не лише Ернст Шредер:

Філософію логіки можна вичленувати з написаного ним спираючись на його категорії та семіотику. разом із логічними працями загалом вона висвітлена і витлумачена Гіларі Патнемом (1982);у Вступі Натана Гаузера та ін (1997); та Рендоллом Діпертом у главі книги Черил Місак (2004).

Континууми

Неперервність та синекізм: — важливі поняття Пірсової філософії: "Спочатку мені так не здавалося, але поступово я знайшов його, майстер-ключ до філософії". Він прийняв числення нескінченно малих з математичної точки зору й довго працював над математикою неперервністі. Він притримувався думки, що дійсні числа утворюють псевдоконтинуум, а справжній континуум є предметом analysis situs (топології); і що справжній континуум моменту часу перевищує, а згодом може містити, будь яке число (алеф) часових моментів.

У 1908-му Пірс писав, що справжній континуум може містити будь яке число моментів, а може й ні. Джером Ганавел (2008): "26 травня 1908 року Пірс врешті відкинув ідею, що справжній континуум може містити довільне число об'єктів. Відтоді виникли різні види континуумів з різними властивостями."

Ймовірність і статистика

Пірс притримувався думки, що наука досягає статистично ймовірного, а не беззаперечно правильного, і що спонтанність (абсолютна випадковість) реальна (див. тихізм щодо його поглядів). Більшість із написаного ним зі статистики пропагує частотне тлумачення ймовірності (об'єктивне відношення випадків), і багато з написаного ним виражає скептицизм щодо ймовірності, коли її модель не ґрунтується на об'єктивній рандомізації. Попри частотництво Пірса, його вводила схильнісну теорію ймовірності ще до Карла Поппера. Пірс (іноді з Джозефом Ястровим) досліджував ймовірностні судження експериментальних об'єктів, що було "можливо першим" висвітленням і оцінкою суб'єктивної ймовірності в експериментальній психології, що пізніше стали називати Баєсовою статистикою.

Пірс був одним із засновників статистики. Він сформулював сучасну статистику в «Illustrations of the Logic of Science» (1877–1878) та «A Theory of Probable Inference» (1883). Разом із Джозефом Ястровим він запровадив у 1884-му сліпий експеримент, рандомізоване контрольоване дослідження (Hacking 1990:205) | (до Роналда Фішера). Він винайшов оптимальний план експерименту з силою тяжіння, в якому провів дисперсійний аналіз, використав кореляцію та згладжування. Пірс розширив роботи батька на тему викидів. Він ввів у вжиток терміни довірчий інтервал та функція правдоподібності (раніше від Єжи Неймана та Рональда Фішера).

Філософія

Не досить визнається, що Пірс упродовж кар'єри був перед усім ученим, а не філософом; і що за життя його знали й цінили головно як науковця, і лише потім як логіка, а як філософа майже ніколи. Навіть його роботи в області філософії та логіки не збагнути, доки цей факт не стане вихідним пунктом вивчення доробку Пірса.
— Max Fisch 1964, p. 486.

Упродовж 30 років Пірс працював науковцем, а професійним філософом був тільки 5 років, коли читав лекції в Університеті Джона Гопкінса. Філософію він вивчав читаючи «Критику чистого розуму» Канта в оригіналі, по кілька сторінок у день, коли навчався у Гарварді. Філософія Пірса включає наскрізну систему трьох категорій, віру в незмінну істину, що водначас незалежна від установленої думки (фалібілізм) та така, що її можна відкрити (відсутність радикального скептицизму), логіку як формальну семіотику знаків, доведень та шляхів пошуків істини, зокрема заснований ним філософський прагматизм, критику з позицій здорового глузду і науковий метод. У метафізиці Пірс притримувався схоластичного реалізму на кшталт Дунса Скота, віри в бога, свободу, принаймні теоретичне безсмертя, об'єктивний ідеалізм, віри в реальність неперервності та абсолютної випадковості, механічну необхідність та креативну любов. Фалібілізм та прагматизм відіграють у його роботах ту ж роль що скептицизм та позитивізм у роботах інших. Однак у Пірса фалібілізм компенсується антискептицизмом і є основою для віри в абсолютний випадок та неперервність, а прагматизм нав'язує антиноміналістську віру в реальність загального (CP 5.453–57).

Пірс уважав Першу філософію, яку він також називав ценоскопією, менш фундаментальною, ніж математика, але фундаментальнішою, ніж спеціальні науки (про природу і розум). Вона вивчає позитивні явища загалом, явища відомі будь-якій особі в будь-яку свідому мить, і не вдається до спеціальних дослідів для розв'язання питань. Він розділив цю філософію на (1) феноменологію (яку він також називав фанероскопією або категорикою), (2) нормативні науки (естетику, етику і логіку) та (3) метафізику.

Теорія категорій

14 травня 1867 року 27-літній Пірс подав в Американську академію мистецтв і наук роботу під назвою «Про новий перелік категорій». Вона була надрукована наступного року. Стаття окреслює теорію класифікації з трьома універсальними категоріями, розроблену як результат читання Арістотеля, Канта і Гегеля. Ці категорії Пірс використовував упродовж усього життя. Дослідники спадщини Пірса загалом вважають Новий перелік основоположним проривом у Пірсовій архітектоніці, схемою прагматичної філософії. У категоріях розрізняються у концентрованій формі мотиви трьох ступенів ясності, що сформульовані в статті "Як зробити наші ідеї ясними" (основоположна для прагматизму стаття 1878 року) та в інших трихотоміях Пірсових робіт.

"Про новий перелік категорій" сформована як Кантіанська дедукція; стаття коротка але важка, її нелегко підсумувати. Наступна таблиця дозволяє скласти уявлення. Її скомпільовано з врахуванням пізніших робіт.

Пірсові категорії (технічна назва: ценопіфагорові категорії)
Назва: Типова характеристика: Як всесвіт досвіду: Як якість: Технічне означення: Валентність:
Першість. Якість почуття. Ідеї, випадок, можливість. Неясність, "деякий". Відсилання до основи (основа — чиста абстракція якості). По суті монадична (квале, у сенсі таке,, те що має якість).
Другість. Реакція, опір, (діадичне) відношення. Голі грубі факти, актуальність. Сингулярність, дискретність, “цьогість”. Відсилання до корелята (релятом). Суттєво діадична (релят і корелят).
Третість. Представлення, посередництво. Звичаї, закони, необхідність. Загальність, неперервність, "усе". Відсилання до інтерпретанта*. Суттєво тріадична (знак, об'єкт, інтерпретант*).

 *Примітка: Інтерпретант — інтерпретація (людська або інша) у сенсі продукту процесу тлумачення.

Естетика та етика

Пірс не писав багато про естетику й етику, але в 1902 році стверджував, що естетика, етика й логіка, саме в такому порядку, утворюють нормативні науки. Естетику він описував як вивчення доброго (у сенсі гідного захоплення), а тому корінь будь-якої поведінки чи думки.

Філософія: логіка або семіотика

Логіка як філософія

Пірс вважав логіку як таку підрозділом філософії, нормативною наукою на основі естетики й етики, більш фундаментальною ніж метафізика і «мистецтвом розробки методів дослідження». Загальніше, будучи висновком, «логіка вкорінена в соціальному принципі», оскільки висновок залежить від позиції, яка в певному сенсі необмежена.

Пірс називав (без жодного приниження) «математикою логіки» те ж саме, що в сучасних дослідженнях та застосуваннях називають просто «логікою». Він плідно працював як в (філософській) логіці та і в математиці логіки, які в його роботах та думках тісно пов'язані. Пірс відстоював думку, що логіка є формальною семіотикою, формальним дослідженням знаків у найширшому сенсі, не тільки штучних, лінгвістичних чи символічних знаків, а й знаків, що є подобою чогось або знаків, що вказують на щось, як наприклад реакцій. Пірс вважав, що весь всесвіт сповнений знаків, якщо він не збудований винятково із знаків, а також їхніх представлень і вагомих відношень. Він відстоював думку, що оскільки думка вимагає часу, будь-яка думка є знаками та знаковими процесами (семіозисом) такими як процес дослідження. Він ділив логіку на: (1) спекулятивну граматику або стехіологію, вивчення того, як знаки можуть бути значимими, і у відношенні до цього, які є знаки, як вони сполучаються, як одні з них можуть включати інші; (2) логічну критику, або власне логіку, способи робити висновки; (3) спекулятивну або універсальну реторику, методевтику — філософську теорію пошуків істини, включнно з прагматизмом.

Початкові припущення логіки

У праці «Перше правило логіки» (1899) Пірс стверджував, що перше і в певному сенсі єдине правило розуму звучить: щоб навчитися, треба мати бажання вчитися, таке бажання, що не вдовольняється тим, що хочеться думати. Тобто, перше правило означає відчувати подив. Пірс продовжує розглядом критичної теми в практиці досліджень і формування теорій:

...випливає висновок, який сам по собі заслуговує надпису на кожній стіні міста філософії:
Не перекривай дорогу пошуку істини.

Пірс добавляє, що найкраще працюють у дослідженнях метод та економія, але нема гріха в тому, щоб випробувати будь-яку теорію в тому сенсі, що дослідження через випробовування може пройти без перешкод чи розчарувань, і що єдиний невибачимий злочин — філософська барикада проти прогресу правди, злочин на який грішать метафізики будь-якого віку. У багатьох творах Пірс стверджував, що логіка стоїть перед метафізикою (онтологічною, релігійною чи фізичною.

Далі Пірс перераховує чотири звичні бар'єри, що заважають пошукам істини: (1) утвердження абсолютної певності; (2) ствердження, що пізнати щось абсолютно неможливо; (3) ствердження, що щось ніяк не пояснити, бо воно зовсім базове чи зовсім крайнє; (4) наполягання на тому, що досконала точність можлива, особливо така, що виключає незвичайні та аномальні явища. Відкидання абсолютної теоретичної певності є серцем фалібалізму, який Пірс розгортає аж до відмови встановлення будь-якого із перелічених бар'єрів. В іншому творі (1897) Пірс стверджував, що попередня вимога фалібалізму веде врешті-решт до погляду, що випадок і неперервність реальні (тихізм та синехізм).

Перше правило логіки стосується попередніх установок розуму, коли він намагається міркувати резонно й логічно; установки, наприклад, що істина й реальність не залежать від вашої чи моєї думки, але залежать від репрезантивного відношення й у дослідженні, що просунулося достатньо далеко, полягають у врешті-решт у тому, у чому їм належить полягатися. Він описує такі ідеї як, колективно, надії, сумніватися в яких серйозно не доводиться.

Чотири неспроможності

Серія статей у Journal of Speculative Philosophy (1868–1869), включно з
  • Questions concerning certain Faculties claimed for Man (1868)
  • Some Consequences of Four Incapacities (1868)
  • Підгрунтя справедливості законів логіки:
    Further Consequences of Four Incapacities (1869)

У трьох статтях 1868–1869 років Пірс відкинув вербальний або гіперболічний сумнів, а також перший або кінцевий принципи й наполягав на тому, що ми не маємо (у його власній нумерації):

  1. Жодної здатності до інтроспекції. Будь-яке знання про внутрішній світ приходить внаслідок гіпотетичних міркувань про зовнішні факти.
  2. Жодної інтуїції (пізнання, що не спирається на логічний висновок попереднього пізнання). Жоден етап пізнання в цьому процесі не може бути найпершим. Усі ментальні дії є свого роду висновками.
  3. Жодної здатності думати без знаків. Пізнання повинно бути витлумаченим в наступному пізнанні, щоб взагалі бути пізнанням.
  4. Жодної концепції абсолютно непізнаваного.

(Сенс терміна "інтуїція" майже кантіанський, говорив Пірс. Він відрізняється від сучасного вільнішого сенсу, що охоплює інстинктивне або в будь-якому разі напів-свідоме висновування.)

Пірс висловлюваав думку, що ці неспроможності відображають реальність загального й неперервного, застосовність різних способів розмірковування та хибність філософського картезіанства. Він відкидав концепцію (яку зазвичай приписують Канту) непізнаваної речі в собі й пізніше говорив, що відмова від вигадки є передумовою прагматизму.

Логіка як формальна семіотика

Під час своїх широких студій упродовж десятиліть Пірс шукав формальний філософський підхід до артикуляції процесів мислення, а також пояснення того, як працює наука. Ці невід'ємно переплутані питання динаміки наукових пошуків, вкорінені в природі й вихованні, привели його до побудови семіотики з дуже розширеним розумінням знаку й висновування. Кульмінацією мала стати теорія наукових пошуків, що ставила б собі мету пояснення того, «як працює наука», й розробку методів досліджень. Це була б логіка середньовічних означень, яку викладали століттями: мистецтво мистецтва, наука наук з доступом до принципів усіх методів.

Див. також

Виноски

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  8. Прізвище Peirce англійською мовою читається як Перс, однак у вжитку відоміше прочитання Пірс, запозичене з кириличної літератури, здебільшого російськомовної
  9. Peirce, Benjamin: Charles Sanders. Webster's Biographical Dictionary. Merriam-Webster. Springfield, Massachusetts. 1960 [1943].
  10. Fisch, Max, «Introduction», W 1:xvii. Eprint [ 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.], find phrase «One episode».
  11. «Peirce, Charles Sanders» (1898), The National Cyclopedia of American Biography, v. 8, p. 409 [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.].
  12. On Peirce the astronomer, see Lenzen's chapter in Moore and Robin, 1964.
  13. Fisch, Max (1983), «Peirce as Scientist, Mathematician, Historian, Logician, and Philosopher», Studies in Logic, see p. x.
  14. See «Peirce Edition Project (UQÀM) — in short [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]». PEP's branch at Université du Québec à Montréal is producing W 7 on Peirce's Century Dictionary contributions.
    The Century Dictionary is online (no charge) and on CD-ROM, at http://www.global-language.com/century/ [ 6 червня 2008 у Wayback Machine.] .
  15. Houser, Nathan (1989), «Introductiom», W 4:xxxviii. Eprint [ 30 травня 2010 у Wayback Machine.], find «Eighty-nine».
  16. Houser, Nathan, «Introduction», W 6, first paragraph, Eprint [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.].
  17. , "Review: Charles S. Peirce, The new elements of mathematics", Bulletin of the American Mathematical Society v. 84, n. 5 (1978), pp. 913–18 (PDF) [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.].
  18. Peirce (1860 MS), "Orders of Infinity", News from the Peirce Edition Project, September 2010 [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.] (PDF), p. 6, with the manuscript's text. Also see logic historian Irving Anellis's November 11, 2010 comment [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] at peirce-l.
  19. Peirce (MS, зима 1880–81), "A Boolean Algebra with One Constant", Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 4.12–20, Writings of Charles S. Peirce, 4:218–21. Google Preview. See Roberts, Don D. (1973), The Existential Graphs of Charles S. Peirce, p. 131.
  20. Peirce (1881), "On the Logic of Number", American Journal of Mathematics v. 4, pp. 85–95 [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.]. Reprinted (CP 3.252–88), (Writings of Charles S. Pierce, 4:299–309). See See Shields, Paul (1997), "Peirce's Axiomatization of Arithmetic", in Houser et al., eds., Studies in the Logic of Charles S. Peirce.
  21. Peirce (1885), "On the Algebra of Logic: A Contribution to the Philosophy of Notation", American Journal of Mathematics 7, two parts, first part published 1885, pp. 180–202 [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.] (see Houser in linked paragraph [ 12 лютого 2016 у Wayback Machine.] in "Introduction" in Writings of Charles S. Peirce, 4). Presented, National Academy of Sciences, Newport, RI, October 14–17, 1884 (see The Essential Peirce, 1, Headnote 16 [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]). 1885 is the year usually given for this work. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 3.359–403, Writings of Charles S. Peirce, 5:162–90, The Essential Peirce, 1:225–28, in part.
  22. Putnam, Hilary (1982), "Peirce the Logician", Historia Mathematica 9, 290–301. Reprinted, pp. 252–60 in Putnam (1990), Realism with a Human Face, Harvard. Excerpt with article's last five pages [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  23. It was in Peirce's 1885 "On the Algebra of Logic". See Byrnes, John (1998), "Peirce's First-Order Logic of 1885", Transactions of the Charles S. Peirce Society v. 34, n. 4, pp. 949–76.
  24. Brady, Geraldine (2000), From Peirce to Skolem: A Neglected Chapter in the History of Logic, North-Holland/Elsevier Science BV, Amsterdam, Netherlands.
  25. Peirce, C. S. (1886). Letter, Peirce to A. Marquand. Writings of Charles S. Pierce. с. 5:541–43. ISBN . See (1978). . Book Review. Bulletin of the American Mathematical Society. Eprint. 84 (5): 913–18 [917]. doi:10.1090/S0002-9904-1978-14533-9. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2020. Процитовано 8 квітня 2022. Also Houser, Nathan. Introduction. Writings of Charles S. Pierce. Т. 5. с. xliv.
  26. див. Peirce (1898), Lecture 3, "The Logic of Relatives" (not the 1897 Monist article), Reasoning and the Logic of Things , pp. 146–64 [151]
  27. Peirce (1898), "The Logic of Mathematics in Relation to Education" in Educational Review v. 15, pp. 209–16 (via Internet Archive). Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 3.553–62. See also his "The Simplest Mathematics" (1902 MS), Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 4.227–323.
  28. Anellis, Irving H. (1995), "Peirce Rustled, Russell Pierced: How Charles Peirce and Bertrand Russell Viewed Each Other's Work in Logic, and an Assessment of Russell's Accuracy and Role in the Historiography of Logic", Modern Logic 5, 270–328. Arisbe Eprint [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  29. Avery, John (2003) Information theory and evolution, p. 167; also Mitchell, Melanie, "My Scientific Ancestry [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]".
  30. Beil, Ralph G. and Ketner, Kenneth (2003), "Peirce, Clifford, and Quantum Theory", International Journal of Theoretical Physics v. 42, n. 9, pp. 1957–72.
  31. Houser, Roberts, and Van Evra, eds. (1997), Studies in the Logic of Charles Sanders Peirce, Indiana U., Bloomington, IN.
  32. Misak, ed. (2004), The Cambridge Companion to Peirce, Cambridge U., UK.
  33. Peirce (1893–1894, MS 949, p. 1)
  34. Peirce (1903 MS), Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 6.176: "But I now define a pseudo-continuum as that which modern writers on the theory of functions call a continuum. But this is fully represented by [...] the totality of real values, rational and irrational [...]."
  35. Peirce (1902 MS) and , ed. (1998), "Analysis of the Methods of Mathematical Demonstration", Memoir 4 [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], Draft C, MS L75.90–102, see 99–100. (Once there, scroll down).
  36. Див.:
    • Peirce (1908), "Some Amazing Mazes (Conclusion), Explanation of Curiosity the First", The Monist, v. 18, n. 3, pp. 416–44, see 463-64. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 4.594–642, see 642.
    • Havenel, Jérôme (2008), "Peirce's Clarifications on Continuity", Transactions Winter 2008 pp. 68–133, see 119. Abstract.
  37. Peirce condemned the use of "certain " (The Essential Peirce, 2:108–09) even more strongly than he criticized . Indeed Peirce used a bit of in criticizing parapsychology (Writings of Charles S. Pierce, 6:76).
  38. Miller, Richard W. (1975), "Propensity: Popper or Peirce?", (site [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]), v. 26, n. 2, pp. 123–32. DOI:10.1093/bjps/26.2.123. Eprint.
  39. and Kolenda, Konstantin (1977), "Two Fallibilists in Search of the Truth", Proceedings of the Aristotelian Society, Supplementary Volumes, v. 51, pp. 63–104. JSTOR 4106816
  40. (1978). Mathematical statistics in the early States. Annals of Statistics. 6 (2): 239–65 [248]. doi:10.1214/aos/1176344123. JSTOR 2958876. MR 0483118.
  41. Peirce CS, Jastrow J. On Small Differences in Sensation [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]. Memoirs of the National Academy of Sciences 1885; 3:73–83.
  42. (1990). The Taming of Chance. A Universe of Chance. Cambridge University Press. с. 200–15.
  43. Moore, Edward C., and Robin, Richard S., eds., (1964), Studies in the Philosophy of Charles Sanders Peirce, Second Series, Amherst: U. of Massachusetts Press. On Peirce the astronomer, see Lenzen's chapter.
  44. Peirce (1897) "Fallibilism, Continuity, and Evolution", Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 1.141–75 (Eprint [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.]), placed by the Collected Papers of Charles Sanders Peirce, editors directly after "F.R.L." (1899, Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 1.135–40).
  45. Peirce (1903), Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 1.180–202 and (1906) "The Basis of Pragmaticism", The Essential Peirce, 2:372–73, see "Philosophy [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]" at Commens Digital Companion to C.S. Peirce.
  46. Burch, Robert (2001, 2010), "Charles Sanders Peirce", Stanford Encyclopedia of Philosophy
  47. "Minute Logic", CP 2.87, c.1902 та A Letter to Lady Welby, CP 8.329, 1904. Див. відповідні цитати в "Categories, Cenopythagorean Categories [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]" in Commens Dictionary of Peirce's Terms (CDPT), Bergman & Paalova, eds., U. of Helsinki.
  48. Див. цитати "Firstness, First [as a category] [ 12 червня 2013 у Wayback Machine.]".
  49. чорнота — чиста абстракція поняття чорний. Щось чорне є чимось, що втілює чорноту, відсилаючи нас назад до абстракції. Якість чорний зводиться до відсилки до своєї власної чистої абстракції, базової чорноти. Питання не тільки в іменнику (основі) проти прикметника (якості), але радше в тому чи ми сприймаємо чорноту як щось абстраговане від предмета , чи ми сприймаємо її як приклад (конкретна піч). Однак, зауважте, що Пірс розрізняє тут тропи властивого загального та властивого індивідуального. Див. "On a New List of Categories [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]" (1867), у розділі в CP 1.551. Regarding the ground, cf. the Scholastic conception of a relation's foundation, Google limited preview Deely 1982, p. 61 [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
  50. Квале в цьому сенсі означає такий, як якість такості. Cf. under "Use of Letters" in §3 of Peirce's "Description of a Notation for the Logic of Relatives", Memoirs of the American Academy, v. 9, pp. 317–78 (1870), separately reprinted (1870), from which see p. 6 via Google books [ 15 червня 2020 у Wayback Machine.], also reprinted in CP 3.63:
    Тепер логічні терміни належать до одного з трьох великих класів. Перший включає ті, логічна форма яких включає лише концепцію якості, а тому представляє речі “у найбільш рудиментарний спосіб, що не включає жодної свідомості чи розрізнення. Вони розглядають предмет сам по собі як такий (квале); наприклад, як коня, дерево, людину. Це абсолютні терміни. (Peirce, 1870. Але також див. "Quale-Consciousness", 1898, in CP 6.222–37.)
  51. Див. цитати на тему "Secondness, Second [as a category] [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.]" in CDPT.
  52. Див. цитати на тему "Thirdness, Third [as a category] [ 11 вересня 2013 у Wayback Machine.]" в CDPT.
  53. "Charles S. Peirce on Esthetics and Ethics: A Bibliography [ 6 квітня 2003 у Wayback Machine.]" (PDF) by Kelly A. Parker in 1999.
  54. Peirce (1902 MS), Carnegie Application, edited by Joseph Ransdell, Memoir 2 [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], see table.
  55. Див. Esthetics [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.] at Commens Digital Companion to C.S. Peirce.
  56. Peirce (1899 MS), "F.R.L." [First Rule of Logic], Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 1.135–40,
  57. Peirce (1882), "Introductory Lecture on the Study of Logic" delivered September 1882, Johns Hopkins University Circulars, v. 2, n. 19, pp. 11–12 [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.] (via Google), November 1882. Reprinted (The Essential Peirce, 1:210–14; Writings of Charles S. Peirce, 4:378–82; Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 7.59–76). The definition of logic quoted by Peirce is by .
  58. Peirce (1878), "The Doctrine of Chances", Popular Science Monthly, v. 12, pp. 604–15 (CP 2.645–68, Writings of Charles S. Peirce, 3:276–90, The Essential Peirce, 1:142–154).
    ... death makes the number of our risks, the number of our inferences, finite, and so makes their mean result uncertain. The very idea of probability and of reasoning rests on the assumption that this number is indefinitely great. ... logicality inexorably requires that our interests shall not be limited. ... Logic is rooted in the social principle.
  59. Peirce, Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 5.448 footnote, from "The Basis of Pragmaticism" in 1906.
  60. Peirce, (1868), "Questions concerning certain Faculties claimed for Man", Journal of Speculative Philosophy v. 2, n. 2, pp. 103–14 [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]. On thought in signs, see p. 112. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 5.213–63 (on thought in signs, see 253), Writings of Charles S. Peirce, 2:193–211, The Essential Peirce, 2:11–27. Arisbe Eprint [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.].
  61. See rhetoric definitions at Commens Digital Companion to C.S. Peirce.
  62. Peirce (1902), The Carnegie Institute Application, Memoir 10, MS L75.361–62, Arisbe Eprint [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.].
  63. Peirce (1868), "Some Consequences of Four Incapacities", Journal of Speculative Philosophy v. 2, n. 3, pp. 140–57 [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 5.264–317, Writings of Charles S. Peirce, 2:211–42, The Essential Peirce, 1:28–55. Arisbe Eprint [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.].
  64. Peirce, "Grounds of Validity of the Laws of Logic: Further Consequences of Four Incapacities", Journal of Speculative Philosophy v. II, n. 4, pp. 193–208 [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.]. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 5.318–57, Writings of Charles S. Peirce, 2:242–72 (Peirce Edition Project, Eprint [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.]), The Essential Peirce, 1:56–82.
  65. Peirce (1905), "What Pragmatism Is", The Monist, v. XV, n. 2, pp. 161–81, see 167. Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce, 5.411–37, see 416. Arisbe Eprint [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.].

Література


image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Charlz Sanders Pirs angl Charles Sanders Peirce MFA ˈpɜrs 10 veresnya 1839 18390910 19 kvitnya 1914 amerikanskij filosof logik matematik ta prirodoznavec zasnovnik pragmatizmu Charlz Sanders Pirsangl Charles Sanders PeirceNarodivsya 10 veresnya 1839 1839 09 10 4 1 Kembridzh Massachusets SShAPomer 19 kvitnya 1914 1914 04 19 1 2 74 roki Milford Pensilvaniya SShAPohovannya dKrayina SShAMisce prozhivannya dDiyalnist matematik filosof logik pragmatist statistik vikladach universitetu movoznavec geodezist fizikGaluz gratka semiotika i logikaAlma mater Garvardskij universitet i dVidomi uchni d 5 Znannya mov anglijska 4 6 6 Zaklad Universitet Dzhonsa Gopkinsa i dChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA 7 i Amerikanska akademiya mistectv i naukNapryamok pragmatizmKonfesiya Yepiskopalna cerkvaBatko Bendzhamin PirsMati dBrati sestri d i dU shlyubi z d i dAvtografNagorodi Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Charlz Pirs narodivsya u Kembridzhi Massachusets Za osvitoyu vin buv himikom i ponad 30 rokiv pracyuvav naukovcem Odnak najbilshu vidomist jomu prinis vnesok u logiku matematiku semiotiku ta filosofiyu Sam Pirs uvazhav sebe ponad use logikom ale logika v jogo rozuminni vklyuchala chimalo z togo sho teper nalezhit do epistemologiyi ta filosofiyi nauki Z drugogo boku Pirs rozglyadav logiku yak skladovu chastinu novoyi zapochatkovanoyi nim galuzi doslidzhen semiotiki ZhittyepisCharlz Sanders Pirs buv sinom Sari Gant Millz ta Bendzhamina Pirsa profesora astronomiyi ta matematiki v Garvardskomu universiteti U vici 12 rokiv Charlz prochitav Elementi logiki z chogo pochalosya jogo zahoplennya logikoyu j mistectvom doveden sho trivalo vse zhittya Nadali vin navchavsya u Garvardi j otrimav tam stupeni bakalavra j magistra mistectv Naukova shkola sv Lavrentiya u 1863 nadala jomu stupin bakalavra nauk najnizhchogo garvardskogo naukovogo stupenya v oblasti himiyi Nadali v nogo ne bulo osoblivih uspihiv u prirodoznavstvi U Garvardi Pirs rozpochav trivalu druzhbu z ta Vilyamom Dzhejmsom Nepriyazn garvardskogo vikladacha a zgodom prezidenta universitetu zashkodila Pirsu oskilki Eliot nakladav veto na sprobi najnyati Pirsa na bud yaku posadu v Garvardi Pochinayuchi z yunackogo viku Pirs strazhdav na bolisne zahvoryuvannya yake v toj chas nazivali licevoyu nevralgiyeyu a teper trigeminalnoyu nevralgiyeyu Pristupi hvorobi suprovodzhuvalisya drativlivistyu depresiyeyu pidozrilistyu raptovimi vibuhami zlosti Hvoroba mozhlivo bula prichinoyu vidlyudkuvatosti sho zahmarila ostanni roki zhittya mislitelya Geodezichna sluzhba SShA Z 1859 po 1891 Charlz Pirs epizodichno pracyuvav na riznomanitnih posadah u geodezichnij sluzhbi SShA zavdyaki protekciyi svogo vplivovogo batka Cya robota vberegla jogo vid uchasti v gromadyanskij vijni Cya obstavina mala dlya nogo velike znachennya oskilki vin yak chimalo bostonskih intelekturaliv tih chasiv spivchuvav Konfederaciyi V sluzhbi Pirs pracyuvav nad zadachami geodeziyi ta gravimetriyi vdoskonalyuyuchi vikoristannya mayatnika dlya vimiryuvannya zemnogo tyazhinnya Sluzhba 5 raziv vidryadzhala jogo v Yevropu vpreshe u 1871 z metoyu sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya Perebuvayuchi v Yevropi Pirs ustanoviv kontakti z Avgustom De Morganom Vilyamom Stenli Dzhevonsom ta Vilyamom Kingdonom Kliffordom britanskimi matematikami sposib mislennya yakih buv spivzvuchnim jogo vlasnomu Z 1869 po 1872 Pirs pracyuvav na posadi asistenta v Garvardskij astronomichnij observatoriyi vikonuyuchi vazhlivu robotu z viznachennya yaskravosti zirok ta formi Chumackogo shlyahu 20 kvitnya 1877 jogo obrali chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk Spoluchenih Shtativ U tomu zh 1877 vin zaproponuvav vikoristati dlya viznachennya metra pevnu kilkist dovzhin hvil viprominyuvannya pevnoyi chastoti U 1880 ti bajduzhist Pirsa do byurokratichnih dribnic zbilshilasya a yakist i svoyechasnist jogo roboti pishla na spad Pirs rokami pisav zviti yaki potribno bulo zavershiti za kilka misyaciv Vodnochas vin napisav tisyachi statej z filosofiyi logiki nauki ta inshih tem dlya enciklopedichnogo vidannya Slovnik stolittya U 1891 Pirs na prohannya superintendanta sluzhbi podav u vidstavku Vidtodi v nogo ne bulo zhodnoyi postijnoyi roboti Universitet Dzhona Gopkinsa U 1879 Pirs otrimav posadu lektora logiki v shojno zasnovanomu universiteti Dzhonsa Gopkinsa de na visokomu rivni vikladali disciplini cikavi dlya Pirsa filosofiya v universiteti Gopkinsa robili svoyi disertaciyi ta Dzhon Dyuyi psihologiya matematika Ce bula yedina vikladacka robota yaku mav Pirs u svoyemu zhitti U 1883 v universiteti vijshov zbirnik Doslidzhennya z logiki Studies in Logic odnim iz avtoriv yakogo buv Pirs Sprobi Pirsa otrimati akademichnu posadu granti chi respektabelnist buli nevdalimi sho poyasnyuvalosya jogo vazhkim harakterom U 1875 vid nogo pishla druzhina Zina i Pirs zijshovsya iz zhinkoyu na jmennya Dzhulyet nacionalnist yakoyi nevidoma vidomo lishe sho vona rozmovlyala francuzkoyu Prote oficijne rozluchennya iz Zinoyu vidbulosya tilki v 1883 i Pirs odruzhivsya iz Dzhulyet Utim opikunam universitetu vkazali na toj fakt sho Pirs uprodovzh rokiv zhiv i podorozhuvav iz zhinkoyu z yakoyu ne buv odruzhenij Vibuhnuv skandal i v sichni 1884 Pirsa zvilnili z posadi vikladacha Bidnist Kembridzh de Pirs narodivsya j viris Nyu Jork kudi vin chasto naviduvavsya i Milford de vin iz drugoyu druzhinoyu Dzhulyet prozhiv bagato rokiv Dzhulyet i Charlz bilya krinici na podvir yi sadibi Arisbe u 1907 U 1887 Pirs vitrativ chastinu spadshini vid batkiv na kupivlyu 2 tis akriv zemli poblizu vid Milforda Pensilvaniya Ce kapitalovkladennya ne vipravdalosya Pirs perebuduvav fermerskij budinok 1854 roku i nazvav sadibu Arisbe V cij sadibi vin ta Dzhulyet prozhili reshtu svogo zhittya Odnak nezabarom pochalisya finansovi a z nimi j yuridichni problemi V ostanni 20 rokiv zhittya Pirs ne mig sobi dozvoliti opalennya vzimku jomu dovodilosya harchuvatisya zalishkami cherstvogo hliba otrimanogo vid miscevogo pekarya Pisati jomu dovodilosya na zvoroti storinok starih rukopisiv Na deyakij chas jomu dovelosya vtikati v Nyu Jork u zv yazku z orderom na aresht za bijku j neviplacheni borgi Viplutatisya iz ciyeyi halepi jomu dopomogli brat Dzhejms Mills Pirs susidi ta rodichi Pirs vikonuvav deyaki naukovo tehnichni konsultacijni roboti j chimalo pisav za mizernu platnyu zdebilshogo enciklopedichni ta slovnikovi statti oglyadi dlya zhurnalu z redaktorom yakogo priyatelyuvav Vin robiv takozh perekladi dlya Smitsonivskogo institutu za iniciativoyu jogo direktora Semyuela Lengli i probuvav zajnyatisya vinahidnictvom Vin rozpochav ale ne zakinchiv kilka knig Odin iz jogo znajomih suddya Frensis Rassell iz Chikago zviv jogo z redaktorom i vlasnikom zhurnalu v yakomu Pirs nadrukuvav prinajmni 14 svoyih statej Vin podav zapit na grant vid shojno zasnovanogo Institutu Karnegi ale zapit buv prirechenij u vikonavchomu komiteti ustanovi pracyuvav Nyukomb a jogo prezidentom buv prezident universitetu Dzhona Gopkinsa v toj chas koli Pirsa zvidti zvilnili Najbilshe dlya Pirsa v ci roki zrobiv jogo starij tovarish Vilyam Dzhejms prisvyativshi jomu svoyu pracyu Volya viriti sho pobachila svit u 1897 Vin vlashtuvav dlya Pirsa dvi seriyi platnih lekcij u Garvardi ta v jogo okolicyah u 1898 j 1903 Dzhejms pisav listi svoyim druzyam sered bostonskih intelektualiv prohayuchi dlya Pirsa groshovoyi dopomogi Vdyachnij Pirs priznachiv starshogo sina Dzhejmsa svoyim spadkoyemcem u vipadku yaksho vin perezhive Dzhulyet Z 1890 Pirs vikoristovuvav serednye im ya Santyago sho ispanskoyu oznachaye svyatij Dzhejms Pirs pomer u Milfordi v bidnosti na dvadcyat rokiv ranishe vid Dzhulyet MatematikaPirsova kvinkuncialna proyekciya sferi zberigaye kuti za vinyatkom kilkoh izolovanih tochok i spotvoryuye ploshi menshe nizh inshi proyekciyi Yiyi mozhna teselyuvati tobto zshiti chislenni kopiyi bez progalin Najvazhlivishi roboti Pirsa v oblasti chistoyi matematiki nalezhali do logiki ta formulyuvannya fundamentalnih zasad Vin takozh pracyuvav nad problemami linijnoyi algebri matric riznih geometrij topologiyi chisel Listinga chisel Bella grafiv problemoyu chotiroh farb ta prirodoyu neperervnosti U prikladnij matematici jogo roboti lezhali v oblasti ekonomiki inzheneriyi ta kartografichnih proyekcij ta osoblivo jogo cikavili problemi jmovirnosti j statistiki Vidkrittya Pirs zrobiv kilka vazhlivih vidkrittiv u logici ta osnovah matematiki i led ne vsi voni zdobuli viznannya tilki cherez znachnij chas pislya jogo smerti U 1860 muvin zaproponuvav kardinalnu arifmetiku neskinchennih chisel za kilka rokiv do Georga Kantora yakij zavershiv svoyu disertaciyu v 1867 mu i ne mayuchi dostupu do opublikovanoyi v 1851 mu posmertno knigi Bernarda Bolcano Paradoxien des Unendlichen U 1880 1881 rokah vin pokazav yak bulevu algebru mozhna pobuduvati cherez povtorennya yedinoyi dostatnoyi binarnoyi operaciyi logichne NOR na 33 roki operedivshi Genri Sheffera div takozh Pravila de Morgana U 1881 mu vin vzyavsya za aksiomizaciyu arifmetiki naturalnih chisel kilka rokiv do Riharda Dedekinda ta Dzhuzeppe Peano U tij zhe roboti Pirs dav zadovgo do Dedekinda pershe kardinalne viznachennya skinchennoyi mnozhini u sensi pro yakij teper govoryat skinchenna za Dedekindom i tim zhe dav vazhlive formalne viznachennya neskinchenoyi za Dedekindom mnozhini dlya yakoyi mozhna vstanoviti vidpovidnist odin do odnogo z vlasnoyu pidmnozhinoyu U 1885 mu vin rozrizniv kvantifikaciyu pershogo i drugogo poryadku U tij zhe statti vin zaklav te sho mozhna rozglyadati yak pershu aksiomatichnu teoriyu mnozhin na dva desyatilittya do Cermelo Brejdi 2000 stor 132 33 U 1886 mu vin pobachiv sho bulevi obchislennya mozhna provoditi za dopomogoyu elektrichnih peremikachiv na 50 rokiv ranishe Kloda Shennona Ekzistencialni grafi alfa grafi Do kincya 1890 h vin rozroblyav ekzistencionalni grafi diagramni poznachennya chislennya predikativ Na nih bazuyutsya konceptualni grafi Dzhona Sovi ta diagramne mislennya Sun Dzhu Shina Novi elementi matematiki Pirs napisav chornovik vstupnogo pidruchnika z robochoyu nazvoyu Novi elementi matematiki sho visvitlyuvav matematiku z originalnoyi tochki zoru Cej chornovik ta bagato inshih neopublikovanih ranishe matematichnih rukopisiv nareshti pobachili svit u knizi The New Elements of Mathematics by Charles S Peirce 1976 vidredagovanij matematikineyu Priroda matematiki Pirs pogodzhuvavsya z Ogyustom Kontom shodo togo sho matematika fundamentalnisha nizh filosofiya chi okremi nauki pro prirodu chi rozum Pirs vidilyav u matematici tri oblasti 1 matematika logiki 2 diskretni ryadi i 3 psevdokontinuumi yak vin yih nazivav zokrema dijsni chisla ta kontinuumi Pid vplivom batka Bendzhamina Pirsa Pirs vidstoyuvav dumku sho matematika vivchaye chisto gipotetichni ob yekti i ne tilki ye naukoyu pro kilkist ale shirshe vona ye naukoyu sho robit neobhidni visnovki sho matematika dopomagaye logici a ne navpaki i sho sama logika ye chastinoyu filosofiyi naukoyu pro visnovuvannya Matematika logiki Matematichna logika ta zasadi matematiki pomitni statti On an Improvement in Boole s Calculus of Logic 1867 Description of a Notation for the Logic of Relatives 1870 On the Algebra of Logic 1880 A Boolean Algebra with One Constant 1880 MS On the Logic of Number 1881 Note B The Logic of Relatives 1883 On the Algebra of Logic A Contribution to the Philosophy of Notation 1884 1885 The Logic of Relatives 1897 The Simplest Mathematics 1902 MS Prolegomena to an Apology for Pragmaticism 1906 pro ekzistencialni grafi Pochinayuchi z pershoyi statti Logic of Relatives 1870 Pirs rozshiriv teoriyu vidnoshen yaku Augustus de Morgan shojno probudiv Bagato chogo z matematiki vidnoshen togo sho zaraz sprijmayetsya ochevidnim bulo zapozicheno u Pirsa ne zavzhdi z vidpovidnim viznannyam pershosti pro ce i pro te yak molodij Bertran Rassell osoblivo v Principia Mathematica ne viddavav Pirsu nalezhnogo divitsya Anellis 1995 Pochinayuchi z 1940 go Alfred Tarskij ta jogo uchni zanovo vidkrili aspekti shirokogo poglyadu Pirsa na logiku vidnoshen rozvinuvshi Relyacijna logika logika vidnoshen zdobula zastosuvannya U matematici vona vplinula na abstraktnij analiz Mora ta teoriyu gratok Garretta Berkgoffa U komp yuternij nauci roboti Edgara Kodda rozvinuli relyacijnu model baz danih spirayuchis na ideyi Pirsa Kodd buv uchnem pirsoniancya Artura Berksa V ekonomici relyacijnu logiku vikoristovuvali Frenk Remzi Dzhon fon Nejman ta Pol Samuelson pri vivchenni viboru j korisnosti ta Kennet Errou v praci pislya spivpraci Errou z Tarskim v Miskomu koledzhi Nyu Jorka Gilari Patnem 1982 pisav pro Pirsa ta jogo suchasnikiv Ernsta Shredera ta Gottloba Frege sho pracya Frege z logichnoyi kvantifikaciyi malo vplinula na suchasnikiv popri te sho bula nadrukovana na chotiri roki ranishe nizh robota Pirsa ta jogo uchnya Oskara Govarda Mitchella Yak viyaviv Patnem matematiki ta logiki dovidalisya pro logiku kvantoriv z nezalezhnih robit Pirsa ta Mitchella zokrema z Pirsovoyi statti On the Algebra of Logic A Contribution to the Philosophy of Notation 1885 opublikovanoyi v providnomu amerikanskomu matematichnomu zhurnali tih chasiv i citovanoyi sered inshih Peano ta Shrederom yaki proignoruvali Frege Voni takozh prijnyali j modifikuvali poznachennya Pirsa tipografichni varianti tih sho vikoristovuyutsya zaraz Pirs mabut pro robotu Frege ne znav popri te sho yihni dosyagnennya v logici filosofiyi movi ta doslidzhenni zasad matematiki peretinalisya Pracyami Pirsa v oblasti zagalnoyi logiki zahoplyuvavsya ne lishe Ernst Shreder Filosof algebrayist Vilyam Klifford ta logik obidva britanci Polska shkola logiki zokrema Alfred Tarskij Filosofiyu logiki mozhna vichlenuvati z napisanogo nim spirayuchis na jogo kategoriyi ta semiotiku razom iz logichnimi pracyami zagalom vona visvitlena i vitlumachena Gilari Patnemom 1982 u Vstupi Natana Gauzera ta in 1997 ta Rendollom Dipertom u glavi knigi Cheril Misak 2004 Kontinuumi Neperervnist ta sinekizm vazhlivi ponyattya Pirsovoyi filosofiyi Spochatku meni tak ne zdavalosya ale postupovo ya znajshov jogo majster klyuch do filosofiyi Vin prijnyav chislennya neskinchenno malih z matematichnoyi tochki zoru j dovgo pracyuvav nad matematikoyu neperervnisti Vin pritrimuvavsya dumki sho dijsni chisla utvoryuyut psevdokontinuum a spravzhnij kontinuum ye predmetom analysis situs topologiyi i sho spravzhnij kontinuum momentu chasu perevishuye a zgodom mozhe mistiti bud yake chislo alef chasovih momentiv U 1908 mu Pirs pisav sho spravzhnij kontinuum mozhe mistiti bud yake chislo momentiv a mozhe j ni Dzherom Ganavel 2008 26 travnya 1908 roku Pirs vreshti vidkinuv ideyu sho spravzhnij kontinuum mozhe mistiti dovilne chislo ob yektiv Vidtodi vinikli rizni vidi kontinuumiv z riznimi vlastivostyami Jmovirnist i statistika Pirs pritrimuvavsya dumki sho nauka dosyagaye statistichno jmovirnogo a ne bezzaperechno pravilnogo i sho spontannist absolyutna vipadkovist realna div tihizm shodo jogo poglyadiv Bilshist iz napisanogo nim zi statistiki propaguye chastotne tlumachennya jmovirnosti ob yektivne vidnoshennya vipadkiv i bagato z napisanogo nim virazhaye skepticizm shodo jmovirnosti koli yiyi model ne gruntuyetsya na ob yektivnij randomizaciyi Popri chastotnictvo Pirsa jogo vvodila shilnisnu teoriyu jmovirnosti she do Karla Poppera Pirs inodi z Dzhozefom Yastrovim doslidzhuvav jmovirnostni sudzhennya eksperimentalnih ob yektiv sho bulo mozhlivo pershim visvitlennyam i ocinkoyu sub yektivnoyi jmovirnosti v eksperimentalnij psihologiyi sho piznishe stali nazivati Bayesovoyu statistikoyu Pirs buv odnim iz zasnovnikiv statistiki Vin sformulyuvav suchasnu statistiku v Illustrations of the Logic of Science 1877 1878 ta A Theory of Probable Inference 1883 Razom iz Dzhozefom Yastrovim vin zaprovadiv u 1884 mu slipij eksperiment randomizovane kontrolovane doslidzhennya Hacking 1990 205 do Ronalda Fishera Vin vinajshov optimalnij plan eksperimentu z siloyu tyazhinnya v yakomu proviv dispersijnij analiz vikoristav korelyaciyu ta zgladzhuvannya Pirs rozshiriv roboti batka na temu vikidiv Vin vviv u vzhitok termini dovirchij interval ta funkciya pravdopodibnosti ranishe vid Yezhi Nejmana ta Ronalda Fishera FilosofiyaNe dosit viznayetsya sho Pirs uprodovzh kar yeri buv pered usim uchenim a ne filosofom i sho za zhittya jogo znali j cinili golovno yak naukovcya i lishe potim yak logika a yak filosofa majzhe nikoli Navit jogo roboti v oblasti filosofiyi ta logiki ne zbagnuti doki cej fakt ne stane vihidnim punktom vivchennya dorobku Pirsa Max Fisch 1964 p 486 Uprodovzh 30 rokiv Pirs pracyuvav naukovcem a profesijnim filosofom buv tilki 5 rokiv koli chitav lekciyi v Universiteti Dzhona Gopkinsa Filosofiyu vin vivchav chitayuchi Kritiku chistogo rozumu Kanta v originali po kilka storinok u den koli navchavsya u Garvardi Filosofiya Pirsa vklyuchaye naskriznu sistemu troh kategorij viru v nezminnu istinu sho vodnachas nezalezhna vid ustanovlenoyi dumki falibilizm ta taka sho yiyi mozhna vidkriti vidsutnist radikalnogo skepticizmu logiku yak formalnu semiotiku znakiv doveden ta shlyahiv poshukiv istini zokrema zasnovanij nim filosofskij pragmatizm kritiku z pozicij zdorovogo gluzdu i naukovij metod U metafizici Pirs pritrimuvavsya sholastichnogo realizmu na kshtalt Dunsa Skota viri v boga svobodu prinajmni teoretichne bezsmertya ob yektivnij idealizm viri v realnist neperervnosti ta absolyutnoyi vipadkovosti mehanichnu neobhidnist ta kreativnu lyubov Falibilizm ta pragmatizm vidigrayut u jogo robotah tu zh rol sho skepticizm ta pozitivizm u robotah inshih Odnak u Pirsa falibilizm kompensuyetsya antiskepticizmom i ye osnovoyu dlya viri v absolyutnij vipadok ta neperervnist a pragmatizm nav yazuye antinominalistsku viru v realnist zagalnogo CP 5 453 57 Pirs uvazhav Pershu filosofiyu yaku vin takozh nazivav cenoskopiyeyu mensh fundamentalnoyu nizh matematika ale fundamentalnishoyu nizh specialni nauki pro prirodu i rozum Vona vivchaye pozitivni yavisha zagalom yavisha vidomi bud yakij osobi v bud yaku svidomu mit i ne vdayetsya do specialnih doslidiv dlya rozv yazannya pitan Vin rozdiliv cyu filosofiyu na 1 fenomenologiyu yaku vin takozh nazivav faneroskopiyeyu abo kategorikoyu 2 normativni nauki estetiku etiku i logiku ta 3 metafiziku Teoriya kategorij 14 travnya 1867 roku 27 litnij Pirs podav v Amerikansku akademiyu mistectv i nauk robotu pid nazvoyu Pro novij perelik kategorij Vona bula nadrukovana nastupnogo roku Stattya okreslyuye teoriyu klasifikaciyi z troma universalnimi kategoriyami rozroblenu yak rezultat chitannya Aristotelya Kanta i Gegelya Ci kategoriyi Pirs vikoristovuvav uprodovzh usogo zhittya Doslidniki spadshini Pirsa zagalom vvazhayut Novij perelik osnovopolozhnim prorivom u Pirsovij arhitektonici shemoyu pragmatichnoyi filosofiyi U kategoriyah rozriznyayutsya u koncentrovanij formi motivi troh stupeniv yasnosti sho sformulovani v statti Yak zrobiti nashi ideyi yasnimi osnovopolozhna dlya pragmatizmu stattya 1878 roku ta v inshih trihotomiyah Pirsovih robit Pro novij perelik kategorij sformovana yak Kantianska dedukciya stattya korotka ale vazhka yiyi nelegko pidsumuvati Nastupna tablicya dozvolyaye sklasti uyavlennya Yiyi skompilovano z vrahuvannyam piznishih robit Pirsovi kategoriyi tehnichna nazva cenopifagorovi kategoriyi Nazva Tipova harakteristika Yak vsesvit dosvidu Yak yakist Tehnichne oznachennya Valentnist Pershist Yakist pochuttya Ideyi vipadok mozhlivist Neyasnist deyakij Vidsilannya do osnovi osnova chista abstrakciya yakosti Po suti monadichna kvale u sensi take te sho maye yakist Drugist Reakciya opir diadichne vidnoshennya Goli grubi fakti aktualnist Singulyarnist diskretnist cogist Vidsilannya do korelyata relyatom Suttyevo diadichna relyat i korelyat Tretist Predstavlennya poserednictvo Zvichayi zakoni neobhidnist Zagalnist neperervnist use Vidsilannya do interpretanta Suttyevo triadichna znak ob yekt interpretant Primitka Interpretant interpretaciya lyudska abo insha u sensi produktu procesu tlumachennya Estetika ta etika Pirs ne pisav bagato pro estetiku j etiku ale v 1902 roci stverdzhuvav sho estetika etika j logika same v takomu poryadku utvoryuyut normativni nauki Estetiku vin opisuvav yak vivchennya dobrogo u sensi gidnogo zahoplennya a tomu korin bud yakoyi povedinki chi dumki Filosofiya logika abo semiotikaLogika yak filosofiya Pirs vvazhav logiku yak taku pidrozdilom filosofiyi normativnoyu naukoyu na osnovi estetiki j etiki bilsh fundamentalnoyu nizh metafizika i mistectvom rozrobki metodiv doslidzhennya Zagalnishe buduchi visnovkom logika vkorinena v socialnomu principi oskilki visnovok zalezhit vid poziciyi yaka v pevnomu sensi neobmezhena Pirs nazivav bez zhodnogo prinizhennya matematikoyu logiki te zh same sho v suchasnih doslidzhennyah ta zastosuvannyah nazivayut prosto logikoyu Vin plidno pracyuvav yak v filosofskij logici ta i v matematici logiki yaki v jogo robotah ta dumkah tisno pov yazani Pirs vidstoyuvav dumku sho logika ye formalnoyu semiotikoyu formalnim doslidzhennyam znakiv u najshirshomu sensi ne tilki shtuchnih lingvistichnih chi simvolichnih znakiv a j znakiv sho ye podoboyu chogos abo znakiv sho vkazuyut na shos yak napriklad reakcij Pirs vvazhav sho ves vsesvit spovnenij znakiv yaksho vin ne zbudovanij vinyatkovo iz znakiv a takozh yihnih predstavlen i vagomih vidnoshen Vin vidstoyuvav dumku sho oskilki dumka vimagaye chasu bud yaka dumka ye znakami ta znakovimi procesami semiozisom takimi yak proces doslidzhennya Vin diliv logiku na 1 spekulyativnu gramatiku abo stehiologiyu vivchennya togo yak znaki mozhut buti znachimimi i u vidnoshenni do cogo yaki ye znaki yak voni spoluchayutsya yak odni z nih mozhut vklyuchati inshi 2 logichnu kritiku abo vlasne logiku sposobi robiti visnovki 3 spekulyativnu abo universalnu retoriku metodevtiku filosofsku teoriyu poshukiv istini vklyuchnno z pragmatizmom Pochatkovi pripushennya logiki U praci Pershe pravilo logiki 1899 Pirs stverdzhuvav sho pershe i v pevnomu sensi yedine pravilo rozumu zvuchit shob navchitisya treba mati bazhannya vchitisya take bazhannya sho ne vdovolnyayetsya tim sho hochetsya dumati Tobto pershe pravilo oznachaye vidchuvati podiv Pirs prodovzhuye rozglyadom kritichnoyi temi v praktici doslidzhen i formuvannya teorij viplivaye visnovok yakij sam po sobi zaslugovuye nadpisu na kozhnij stini mista filosofiyi Ne perekrivaj dorogu poshuku istini dd dd Pirs dobavlyaye sho najkrashe pracyuyut u doslidzhennyah metod ta ekonomiya ale nema griha v tomu shob viprobuvati bud yaku teoriyu v tomu sensi sho doslidzhennya cherez viprobovuvannya mozhe projti bez pereshkod chi rozcharuvan i sho yedinij nevibachimij zlochin filosofska barikada proti progresu pravdi zlochin na yakij grishat metafiziki bud yakogo viku U bagatoh tvorah Pirs stverdzhuvav sho logika stoyit pered metafizikoyu ontologichnoyu religijnoyu chi fizichnoyu Dali Pirs pererahovuye chotiri zvichni bar yeri sho zavazhayut poshukam istini 1 utverdzhennya absolyutnoyi pevnosti 2 stverdzhennya sho piznati shos absolyutno nemozhlivo 3 stverdzhennya sho shos niyak ne poyasniti bo vono zovsim bazove chi zovsim krajnye 4 napolyagannya na tomu sho doskonala tochnist mozhliva osoblivo taka sho viklyuchaye nezvichajni ta anomalni yavisha Vidkidannya absolyutnoyi teoretichnoyi pevnosti ye sercem falibalizmu yakij Pirs rozgortaye azh do vidmovi vstanovlennya bud yakogo iz perelichenih bar yeriv V inshomu tvori 1897 Pirs stverdzhuvav sho poperednya vimoga falibalizmu vede vreshti resht do poglyadu sho vipadok i neperervnist realni tihizm ta sinehizm Pershe pravilo logiki stosuyetsya poperednih ustanovok rozumu koli vin namagayetsya mirkuvati rezonno j logichno ustanovki napriklad sho istina j realnist ne zalezhat vid vashoyi chi moyeyi dumki ale zalezhat vid reprezantivnogo vidnoshennya j u doslidzhenni sho prosunulosya dostatno daleko polyagayut u vreshti resht u tomu u chomu yim nalezhit polyagatisya Vin opisuye taki ideyi yak kolektivno nadiyi sumnivatisya v yakih serjozno ne dovoditsya Chotiri nespromozhnosti Seriya statej u Journal of Speculative Philosophy 1868 1869 vklyuchno z Questions concerning certain Faculties claimed for Man 1868 Some Consequences of Four Incapacities 1868 Pidgruntya spravedlivosti zakoniv logiki Further Consequences of Four Incapacities 1869 U troh stattyah 1868 1869 rokiv Pirs vidkinuv verbalnij abo giperbolichnij sumniv a takozh pershij abo kincevij principi j napolyagav na tomu sho mi ne mayemo u jogo vlasnij numeraciyi Zhodnoyi zdatnosti do introspekciyi Bud yake znannya pro vnutrishnij svit prihodit vnaslidok gipotetichnih mirkuvan pro zovnishni fakti Zhodnoyi intuyiciyi piznannya sho ne spirayetsya na logichnij visnovok poperednogo piznannya Zhoden etap piznannya v comu procesi ne mozhe buti najpershim Usi mentalni diyi ye svogo rodu visnovkami Zhodnoyi zdatnosti dumati bez znakiv Piznannya povinno buti vitlumachenim v nastupnomu piznanni shob vzagali buti piznannyam Zhodnoyi koncepciyi absolyutno nepiznavanogo Sens termina intuyiciya majzhe kantianskij govoriv Pirs Vin vidriznyayetsya vid suchasnogo vilnishogo sensu sho ohoplyuye instinktivne abo v bud yakomu razi napiv svidome visnovuvannya Pirs vislovlyuvaav dumku sho ci nespromozhnosti vidobrazhayut realnist zagalnogo j neperervnogo zastosovnist riznih sposobiv rozmirkovuvannya ta hibnist filosofskogo kartezianstva Vin vidkidav koncepciyu yaku zazvichaj pripisuyut Kantu nepiznavanoyi rechi v sobi j piznishe govoriv sho vidmova vid vigadki ye peredumovoyu pragmatizmu Logika yak formalna semiotika Pid chas svoyih shirokih studij uprodovzh desyatilit Pirs shukav formalnij filosofskij pidhid do artikulyaciyi procesiv mislennya a takozh poyasnennya togo yak pracyuye nauka Ci nevid yemno pereplutani pitannya dinamiki naukovih poshukiv vkorineni v prirodi j vihovanni priveli jogo do pobudovi semiotiki z duzhe rozshirenim rozuminnyam znaku j visnovuvannya Kulminaciyeyu mala stati teoriya naukovih poshukiv sho stavila b sobi metu poyasnennya togo yak pracyuye nauka j rozrobku metodiv doslidzhen Ce bula b logika serednovichnih oznachen yaku vikladali stolittyami mistectvo mistectva nauka nauk z dostupom do principiv usih metodiv Div takozhStrilka PirsaVinoskiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 CONOR Sl d Track Q16744133 NNDB 2002 d Track Q1373513 Prizvishe Peirce anglijskoyu movoyu chitayetsya yak Pers odnak u vzhitku vidomishe prochitannya Pirs zapozichene z kirilichnoyi literaturi zdebilshogo rosijskomovnoyi Peirce Benjamin Charles Sanders Webster s Biographical Dictionary Merriam Webster Springfield Massachusetts 1960 1943 Fisch Max Introduction W 1 xvii Eprint 22 zhovtnya 2018 u Wayback Machine find phrase One episode Peirce Charles Sanders 1898 The National Cyclopedia of American Biography v 8 p 409 26 listopada 2011 u Wayback Machine On Peirce the astronomer see Lenzen s chapter in Moore and Robin 1964 Fisch Max 1983 Peirce as Scientist Mathematician Historian Logician and Philosopher Studies in Logic see p x See Peirce Edition Project UQAM in short 6 lipnya 2011 u Wayback Machine PEP s branch at Universite du Quebec a Montreal is producing W 7 on Peirce s Century Dictionary contributions The Century Dictionary is online no charge and on CD ROM at http www global language com century 6 chervnya 2008 u Wayback Machine Houser Nathan 1989 Introductiom W 4 xxxviii Eprint 30 travnya 2010 u Wayback Machine find Eighty nine Houser Nathan Introduction W 6 first paragraph Eprint 7 chervnya 2011 u Wayback Machine Review Charles S Peirce The new elements of mathematics Bulletin of the American Mathematical Society v 84 n 5 1978 pp 913 18 PDF 17 bereznya 2020 u Wayback Machine Peirce 1860 MS Orders of Infinity News from the Peirce Edition Project September 2010 29 bereznya 2013 u Wayback Machine PDF p 6 with the manuscript s text Also see logic historian Irving Anellis s November 11 2010 comment 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine at peirce l Peirce MS zima 1880 81 A Boolean Algebra with One Constant Collected Papers of Charles Sanders Peirce 4 12 20 Writings of Charles S Peirce 4 218 21 Google Preview See Roberts Don D 1973 The Existential Graphs of Charles S Peirce p 131 Peirce 1881 On the Logic of Number American Journal of Mathematics v 4 pp 85 95 4 chervnya 2020 u Wayback Machine Reprinted CP 3 252 88 Writings of Charles S Pierce 4 299 309 See See Shields Paul 1997 Peirce s Axiomatization of Arithmetic in Houser et al eds Studies in the Logic of Charles S Peirce Peirce 1885 On the Algebra of Logic A Contribution to the Philosophy of Notation American Journal of Mathematics 7 two parts first part published 1885 pp 180 202 4 chervnya 2020 u Wayback Machine see Houser in linked paragraph 12 lyutogo 2016 u Wayback Machine in Introduction in Writings of Charles S Peirce 4 Presented National Academy of Sciences Newport RI October 14 17 1884 see The Essential Peirce 1 Headnote 16 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 1885 is the year usually given for this work Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 3 359 403 Writings of Charles S Peirce 5 162 90 The Essential Peirce 1 225 28 in part Putnam Hilary 1982 Peirce the Logician Historia Mathematica 9 290 301 Reprinted pp 252 60 in Putnam 1990 Realism with a Human Face Harvard Excerpt with article s last five pages 13 listopada 2020 u Wayback Machine It was in Peirce s 1885 On the Algebra of Logic See Byrnes John 1998 Peirce s First Order Logic of 1885 Transactions of the Charles S Peirce Society v 34 n 4 pp 949 76 Brady Geraldine 2000 From Peirce to Skolem A Neglected Chapter in the History of Logic North Holland Elsevier Science BV Amsterdam Netherlands Peirce C S 1886 Letter Peirce to A Marquand Writings of Charles S Pierce s 5 541 43 ISBN 978 0253372017 See 1978 Book Review Bulletin of the American Mathematical Society Eprint 84 5 913 18 917 doi 10 1090 S0002 9904 1978 14533 9 Arhiv originalu PDF za 17 bereznya 2020 Procitovano 8 kvitnya 2022 Also Houser Nathan Introduction Writings of Charles S Pierce T 5 s xliv div Peirce 1898 Lecture 3 The Logic of Relatives not the 1897 Monist article Reasoning and the Logic of Things pp 146 64 151 Peirce 1898 The Logic of Mathematics in Relation to Education in Educational Review v 15 pp 209 16 via Internet Archive Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 3 553 62 See also his The Simplest Mathematics 1902 MS Collected Papers of Charles Sanders Peirce 4 227 323 Anellis Irving H 1995 Peirce Rustled Russell Pierced How Charles Peirce and Bertrand Russell Viewed Each Other s Work in Logic and an Assessment of Russell s Accuracy and Role in the Historiography of Logic Modern Logic 5 270 328 Arisbe Eprint 24 veresnya 2013 u Wayback Machine Avery John 2003 Information theory and evolution p 167 also Mitchell Melanie My Scientific Ancestry 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Beil Ralph G and Ketner Kenneth 2003 Peirce Clifford and Quantum Theory International Journal of Theoretical Physics v 42 n 9 pp 1957 72 Houser Roberts and Van Evra eds 1997 Studies in the Logic of Charles Sanders Peirce Indiana U Bloomington IN Misak ed 2004 The Cambridge Companion to Peirce Cambridge U UK Peirce 1893 1894 MS 949 p 1 Peirce 1903 MS Collected Papers of Charles Sanders Peirce 6 176 But I now define a pseudo continuum as that which modern writers on the theory of functions call a continuum But this is fully represented by the totality of real values rational and irrational Peirce 1902 MS and ed 1998 Analysis of the Methods of Mathematical Demonstration Memoir 4 3 listopada 2013 u Wayback Machine Draft C MS L75 90 102 see 99 100 Once there scroll down Div Peirce 1908 Some Amazing Mazes Conclusion Explanation of Curiosity the First The Monist v 18 n 3 pp 416 44 see 463 64 Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 4 594 642 see 642 Havenel Jerome 2008 Peirce s Clarifications on Continuity Transactions Winter 2008 pp 68 133 see 119 Abstract Peirce condemned the use of certain The Essential Peirce 2 108 09 even more strongly than he criticized Indeed Peirce used a bit of in criticizing parapsychology Writings of Charles S Pierce 6 76 Miller Richard W 1975 Propensity Popper or Peirce site 3 veresnya 2011 u Wayback Machine v 26 n 2 pp 123 32 DOI 10 1093 bjps 26 2 123 Eprint and Kolenda Konstantin 1977 Two Fallibilists in Search of the Truth Proceedings of the Aristotelian Society Supplementary Volumes v 51 pp 63 104 JSTOR 4106816 1978 Mathematical statistics in the early States Annals of Statistics 6 2 239 65 248 doi 10 1214 aos 1176344123 JSTOR 2958876 MR 0483118 Peirce CS Jastrow J On Small Differences in Sensation 9 chervnya 2019 u Wayback Machine Memoirs of the National Academy of Sciences 1885 3 73 83 1990 The Taming of Chance A Universe of Chance Cambridge University Press s 200 15 Moore Edward C and Robin Richard S eds 1964 Studies in the Philosophy of Charles Sanders Peirce Second Series Amherst U of Massachusetts Press On Peirce the astronomer see Lenzen s chapter Peirce 1897 Fallibilism Continuity and Evolution Collected Papers of Charles Sanders Peirce 1 141 75 Eprint 11 chervnya 2020 u Wayback Machine placed by the Collected Papers of Charles Sanders Peirce editors directly after F R L 1899 Collected Papers of Charles Sanders Peirce 1 135 40 Peirce 1903 Collected Papers of Charles Sanders Peirce 1 180 202 and 1906 The Basis of Pragmaticism The Essential Peirce 2 372 73 see Philosophy 15 travnya 2013 u Wayback Machine at Commens Digital Companion to C S Peirce Burch Robert 2001 2010 Charles Sanders Peirce Stanford Encyclopedia of Philosophy Minute Logic CP 2 87 c 1902 ta A Letter to Lady Welby CP 8 329 1904 Div vidpovidni citati v Categories Cenopythagorean Categories 15 travnya 2013 u Wayback Machine in Commens Dictionary of Peirce s Terms CDPT Bergman amp Paalova eds U of Helsinki Div citati Firstness First as a category 12 chervnya 2013 u Wayback Machine chornota chista abstrakciya ponyattya chornij Shos chorne ye chimos sho vtilyuye chornotu vidsilayuchi nas nazad do abstrakciyi Yakist chornij zvoditsya do vidsilki do svoyeyi vlasnoyi chistoyi abstrakciyi bazovoyi chornoti Pitannya ne tilki v imenniku osnovi proti prikmetnika yakosti ale radshe v tomu chi mi sprijmayemo chornotu yak shos abstragovane vid predmeta chi mi sprijmayemo yiyi yak priklad konkretna pich Odnak zauvazhte sho Pirs rozriznyaye tut tropi vlastivogo zagalnogo ta vlastivogo individualnogo Div On a New List of Categories 28 veresnya 2007 u Wayback Machine 1867 u rozdili v CP 1 551 Regarding the ground cf the Scholastic conception of a relation s foundation Google limited preview Deely 1982 p 61 26 chervnya 2020 u Wayback Machine Kvale v comu sensi oznachaye takij yak yakist takosti Cf under Use of Letters in 3 of Peirce s Description of a Notation for the Logic of Relatives Memoirs of the American Academy v 9 pp 317 78 1870 separately reprinted 1870 from which see p 6 via Google books 15 chervnya 2020 u Wayback Machine also reprinted in CP 3 63 Teper logichni termini nalezhat do odnogo z troh velikih klasiv Pershij vklyuchaye ti logichna forma yakih vklyuchaye lishe koncepciyu yakosti a tomu predstavlyaye rechi u najbilsh rudimentarnij sposib sho ne vklyuchaye zhodnoyi svidomosti chi rozriznennya Voni rozglyadayut predmet sam po sobi yak takij kvale napriklad yak konya derevo lyudinu Ce absolyutni termini Peirce 1870 Ale takozh div Quale Consciousness 1898 in CP 6 222 37 Div citati na temu Secondness Second as a category 29 travnya 2013 u Wayback Machine in CDPT Div citati na temu Thirdness Third as a category 11 veresnya 2013 u Wayback Machine v CDPT Charles S Peirce on Esthetics and Ethics A Bibliography 6 kvitnya 2003 u Wayback Machine PDF by Kelly A Parker in 1999 Peirce 1902 MS Carnegie Application edited by Joseph Ransdell Memoir 2 3 listopada 2013 u Wayback Machine see table Div Esthetics 15 travnya 2013 u Wayback Machine at Commens Digital Companion to C S Peirce Peirce 1899 MS F R L First Rule of Logic Collected Papers of Charles Sanders Peirce 1 135 40 Peirce 1882 Introductory Lecture on the Study of Logic delivered September 1882 Johns Hopkins University Circulars v 2 n 19 pp 11 12 27 lipnya 2020 u Wayback Machine via Google November 1882 Reprinted The Essential Peirce 1 210 14 Writings of Charles S Peirce 4 378 82 Collected Papers of Charles Sanders Peirce 7 59 76 The definition of logic quoted by Peirce is by Peirce 1878 The Doctrine of Chances Popular Science Monthly v 12 pp 604 15 CP 2 645 68 Writings of Charles S Peirce 3 276 90 The Essential Peirce 1 142 154 death makes the number of our risks the number of our inferences finite and so makes their mean result uncertain The very idea of probability and of reasoning rests on the assumption that this number is indefinitely great logicality inexorably requires that our interests shall not be limited Logic is rooted in the social principle Peirce Collected Papers of Charles Sanders Peirce 5 448 footnote from The Basis of Pragmaticism in 1906 Peirce 1868 Questions concerning certain Faculties claimed for Man Journal of Speculative Philosophy v 2 n 2 pp 103 14 27 lipnya 2020 u Wayback Machine On thought in signs see p 112 Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 5 213 63 on thought in signs see 253 Writings of Charles S Peirce 2 193 211 The Essential Peirce 2 11 27 Arisbe Eprint 14 zhovtnya 2007 u Wayback Machine See rhetoric definitions at Commens Digital Companion to C S Peirce Peirce 1902 The Carnegie Institute Application Memoir 10 MS L75 361 62 Arisbe Eprint 24 travnya 2011 u Wayback Machine Peirce 1868 Some Consequences of Four Incapacities Journal of Speculative Philosophy v 2 n 3 pp 140 57 27 lipnya 2020 u Wayback Machine Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 5 264 317 Writings of Charles S Peirce 2 211 42 The Essential Peirce 1 28 55 Arisbe Eprint 24 veresnya 2013 u Wayback Machine Peirce Grounds of Validity of the Laws of Logic Further Consequences of Four Incapacities Journal of Speculative Philosophy v II n 4 pp 193 208 7 lipnya 2020 u Wayback Machine Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 5 318 57 Writings of Charles S Peirce 2 242 72 Peirce Edition Project Eprint 28 travnya 2010 u Wayback Machine The Essential Peirce 1 56 82 Peirce 1905 What Pragmatism Is The Monist v XV n 2 pp 161 81 see 167 Reprinted Collected Papers of Charles Sanders Peirce 5 411 37 see 416 Arisbe Eprint 7 grudnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaPirs Charlz Sanders Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 480 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ