Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семюел Пірпонт Ленглі, іноді Ланглей (англ. Samuel Pierpont Langley; 22 серпня 1834, Роксбурі, Массачусетс — 27 лютого 1906, Айкен, Південна Кароліна) — американський астроном, фізик і піонер авіації. Член Національної АН США.
| Семюел Пірпонт Ленглі | |
|---|---|
| Samuel Pierpont Langley | |
 | |
| Народився | 22 вересня 1834 Роксбурі, Массачусетс |
| Помер | 27 лютого 1906 (71 рік) Айкен, Південна Кароліна |
| Поховання | d[1] |
| Країна |  США |
| Діяльність | астроном, авіакосмічний інженер, астрофізик, фізик, винахідник, бортінженер, льотчик |
| Alma mater | Вища латинська школа, Бостон |
| Галузь | астрономія, авіація |
| Заклад | Гарвардський університет Військово-морська Академія США d Університет Піттсбурга Смітсонівський інститут |
| Посада | Секретар Смітсонівського інституту[d][2] |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське антикварне товариство Американське філософське товариство[3] AAAS[3] Національна академія наук США Туринська академія наук[4] |
| Батько | d[5] |
| Мати | d[5] |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Семюел Пірпонт Ленглі у Вікісховищі | |
Життєпис
У 1851 році закінчив Бостонську вищу латинську школу. У 1851—1864 працював інженером-будівельником і архітектором, потім був асистентом в Обсерваторії коледжу Гарварда, потім викладав математику в Військово-морської академії США. У 1867 став директором Обсерваторії Аллегейні і професором астрономії Західного Університету Пенсільванії, сьогодні знаного як Університет Піттсбурга; займав цей пост до 1891 року, навіть у той час, коли він вже став третім Секретарем Смітсонівського інституту у 1887 році. Ленглі був засновником Смітсонівської астрофізичної лабораторії.
У 1886 році отримав премію Румфорда за роботи направлені на розуміння суті енергії випромінювання.
Упродовж 1887-1906 років займався дослідженнями з аеродинаміки, конструюванням апаратів для польоту в атмосфері.
Внесок у астрономію
Основні наукові роботи відносяться до астрофізики. У 1879—1881 роках винайшов болометр — прилад для вимірювання енергії випромінювання, заснований на принципі (залежності опору металів від температури). За допомогою болометра виміряв енергію сонячного випромінювання в широкому діапазоні довжин хвиль; вперше вивчив спектр Сонця і поглинання в земній атмосфері в області від 1 до 5 мкм, в 1901 році склав атлас інфрачервоної частини сонячного спектру. Визначив величину сонячної сталої.
Його публікація 1890 року про спостереження в інфрачервоному спектрі в Обсерваторії Аллегейні в Піттсбурзі спільно з Франком Вашингтоном Вері, які використовувалися Сванте Арреніусом Августом для перших розрахунків парникового ефекту.
Член Лондонського королівського товариства, Единбурзького королівського товариства, Національної академії деї Лінчеї (Італія), член-кореспондент Паризької АН, президент Американської асоціації сприяння розвитку науки.
Премія ім. П. Ж. С. Жансен Французького астрономічного товариства (1898) і медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1886, за його дослідження в галузі фізики Сонця).
Внесок у розвиток авіації
Ленглі вів роботу зі створення першого літального апарата важчого за повітря. Його моделі літали, однак дві його спроби здійснити пілотований політ закінчилися невдало. Ленглі почав експериментувати з моделями літаків з резиномотором і планерами в 1887 році. Він побудував «Крутну руку» (функціональний аналог аеродинамічної труби) і побудував великі літальні машини з невеликими паровими двигунами.
Перший успіх прийшов до нього 6 травня 1896, коли його непілотована Модель № 5 летіла майже кілометр після запуску з катапульти з човна на річці Потомак. Незважаючи що цей політ був некерованим (а це важливий момент для розвитку авіації), історики авіації вважають, що це був перший у світі впевнений політ оснащеного двигуном апарату важче повітря. 11 листопада того ж року його Модель № 6 пролетіла понад 1,5 кілометра. Ці польоти були стабільними і підйомна сила була достатньою для польоту такого апарату. У 1898 році, ґрунтуючись на успіху своїх експериментів, Ленглі отримав грант збройних сил США в сумі 50 000 дол і 20 000 дол від Смітсонівського інституту на розробку пілотованого літака, який він назвав «Аеродром» (від двох грецьких слів, у перекладі означають «повітряний бігун»). Ленглі прийняв на роботу Чарльза М. Менлі (1876—1927) як інженера і льотчика-випробувача. Коли Ленглі дізнався від свого друга Октава Шанюта про успішні польоти планера братів Райт 1902 року, він зробив спробу зустрітися з ними, але вони чемно відмовили йому.
У той час як повномасштабний «Аеродром» розроблявся і будувався, Стівен Бальцер будував двигун внутрішнього згоряння. Коли він не зміг побудувати двигун з потрібними вимогами до потужності і ваги, Менлі завершив роботу з двигуна. Цей двигун мав набагато більшу потужність, ніж двигун першого літака братів Райт (50 hp у порівнянні з 12 hp). Двигун, плід головним чином технічної роботи помічника Ленглі, схоже був головним внеском цього проекту в авіацію.
У пілотованому апараті було два сполучених дротом крила (одне за одним). У нього був хвіст Піно для управління рискання і тангажа, але не креном, мав крила з позитивним вертикальним кутом, як і моделі. На відміну від братів Райт, апарат яких міг злітати лише проти сильного вітру і мав приземлятися на тверду землю, Ленглі проводив випробування при штилі над поверхнею води, на річці Потомак. Для запуску літака була потрібна катапульта. Апарат не мав шасі, літак мав приземлятися на воду після закінчення польоту.
Ленглі залишив роботу над проектом після двох аварій відразу після зльоту 7 жовтня і 8 грудня 1903 року. Під час першої спроби, за словами Ленглі, крило підрізало дріт, в результаті чого літак звалився в Потомак, в час другої спроби апарат зруйнувався відразу після того, як вилетів з катапульти (Hallion, 2003; Nalty, 2003). Менлі обидва рази благополучно був виловлений з річки. Газети змагалися один з одним в описі цих невдач.
Після серйозної модифікації «Аеродром» здійснив політ довжиною кілька сотень футів, пілотований Гленном Кертіссом в 1914 році; з одного боку це була частина його боротьби з патентом братів Райт, а з іншого — спроба Смітсонівського інституту залишити пріоритет створення першого літака за Ленглі. Тим не менше, суди підтримали патент. Політ Кертісса став приводом для Смітсонівського інституту, щоб демонструвати «Аеродром» у своєму музеї як «перший у світі пілотований літак, здатний до стабільного вільного польоту». Фред Говард писав: «Це була брехня, чиста і проста, але це підтверджувалося думкою поважного Смітсонівського інституту і в ці роки вона знайшла свій шлях в журнали, історичні книги та енциклопедії, на велике розчарування знайомих з фактами» (Howard, 1987). Дії Смітсонівського інституту викликали триваючу десятиліттями ворожнечу з живим братом Райт, Орвілом.
Ленглі не мав можливості використовувати головне досягнення братів Райт — управління літаком, а апарат був завеликий, щоб пілот міг їм управляти, міняючи положення центра ваги свого тіла. Таким чином, якщо б «Аеродром» полетів також стабільно, як і модель до цього, Менлі б загрожувала серйозна небезпека, коли некерована машина стала б знижуватися, особливо, якщо б вона приземлилася б не в річку, а на тверду поверхню.
Пам'ять
На честь Семюела Ленглі названо багато об'єктів, пов'язаних з авіацією, у тому числі:
- НАСА Langley X-43A Hyper-X
- Дослідницький центр імені Ленглі НАСА (NASA LaRC), Хемптон (Вірджинія)
- Авіабаза Ленглі
- у
- Авіаносець USS Langley (CV-1)
- Авіаносець USS Langley (CVL-27)
Виноски
- Find a Grave — 1996.
- https://siarchives.si.edu/history/samual-pierpont-langley
- NNDB — 2002.
- www.accademiadellescienze.it
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- http://aerostories.free.fr/precurseurs/langley/mot_lang.JPG
Джерела
- Астронет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lengli Semyuel Pirpont Lengli inodi Langlej angl Samuel Pierpont Langley 22 serpnya 1834 Roksburi Massachusets 27 lyutogo 1906 Ajken Pivdenna Karolina amerikanskij astronom fizik i pioner aviaciyi Chlen Nacionalnoyi AN SShA Semyuel Pirpont LengliSamuel Pierpont LangleyNarodivsya 22 veresnya 1834 1834 09 22 Roksburi MassachusetsPomer 27 lyutogo 1906 1906 02 27 71 rik Ajken Pivdenna KarolinaPohovannya d 1 Krayina SShADiyalnist astronom aviakosmichnij inzhener astrofizik fizik vinahidnik bortinzhener lotchikAlma mater Visha latinska shkola BostonGaluz astronomiya aviaciyaZaklad Garvardskij universitet Vijskovo morska Akademiya SShA d Universitet Pittsburga Smitsonivskij institutPosada Sekretar Smitsonivskogo institutu d 2 Vchene zvannya profesorChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske antikvarne tovaristvo Amerikanske filosofske tovaristvo 3 AAAS 3 Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 4 Batko d 5 Mati d 5 Nagorodi Medal Rumforda 1886 medal Genri Drejpera 1886 medal Zhansena 1893 premiya Zhulya Zhansena 1898 d premiya Rumforda 1886 Korolivska medal inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 12 grudnya 1895 d 1896 Avtograf Semyuel Pirpont Lengli u VikishovishiZhittyepisU 1851 roci zakinchiv Bostonsku vishu latinsku shkolu U 1851 1864 pracyuvav inzhenerom budivelnikom i arhitektorom potim buv asistentom v Observatoriyi koledzhu Garvarda potim vikladav matematiku v Vijskovo morskoyi akademiyi SShA U 1867 stav direktorom Observatoriyi Allegejni i profesorom astronomiyi Zahidnogo Universitetu Pensilvaniyi sogodni znanogo yak Universitet Pittsburga zajmav cej post do 1891 roku navit u toj chas koli vin vzhe stav tretim Sekretarem Smitsonivskogo institutu u 1887 roci Lengli buv zasnovnikom Smitsonivskoyi astrofizichnoyi laboratoriyi U 1886 roci otrimav premiyu Rumforda za roboti napravleni na rozuminnya suti energiyi viprominyuvannya Uprodovzh 1887 1906 rokiv zajmavsya doslidzhennyami z aerodinamiki konstruyuvannyam aparativ dlya polotu v atmosferi Vnesok u astronomiyuOsnovni naukovi roboti vidnosyatsya do astrofiziki U 1879 1881 rokah vinajshov bolometr prilad dlya vimiryuvannya energiyi viprominyuvannya zasnovanij na principi zalezhnosti oporu metaliv vid temperaturi Za dopomogoyu bolometra vimiryav energiyu sonyachnogo viprominyuvannya v shirokomu diapazoni dovzhin hvil vpershe vivchiv spektr Soncya i poglinannya v zemnij atmosferi v oblasti vid 1 do 5 mkm v 1901 roci sklav atlas infrachervonoyi chastini sonyachnogo spektru Viznachiv velichinu sonyachnoyi staloyi Jogo publikaciya 1890 roku pro sposterezhennya v infrachervonomu spektri v Observatoriyi Allegejni v Pittsburzi spilno z Frankom Vashingtonom Veri yaki vikoristovuvalisya Svante Arreniusom Avgustom dlya pershih rozrahunkiv parnikovogo efektu Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Edinburzkogo korolivskogo tovaristva Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi Italiya chlen korespondent Parizkoyi AN prezident Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki Premiya im P Zh S Zhansen Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1898 i medal Genri Drejpera Nacionalnoyi AN SShA 1886 za jogo doslidzhennya v galuzi fiziki Soncya Vnesok u rozvitok aviaciyiLengli viv robotu zi stvorennya pershogo litalnogo aparata vazhchogo za povitrya Jogo modeli litali odnak dvi jogo sprobi zdijsniti pilotovanij polit zakinchilisya nevdalo Lengli pochav eksperimentuvati z modelyami litakiv z rezinomotorom i planerami v 1887 roci Vin pobuduvav Krutnu ruku funkcionalnij analog aerodinamichnoyi trubi i pobuduvav veliki litalni mashini z nevelikimi parovimi dvigunami Model Lengli v masshtabi 1 4 vona proletila kilka soten yardiv 8 serpnya 1903 Persha nevdacha pilotovanogo Aerodromu Potomak 7 zhovtnya 1903 Pershij uspih prijshov do nogo 6 travnya 1896 koli jogo nepilotovana Model 5 letila majzhe kilometr pislya zapusku z katapulti z chovna na richci Potomak Nezvazhayuchi sho cej polit buv nekerovanim a ce vazhlivij moment dlya rozvitku aviaciyi istoriki aviaciyi vvazhayut sho ce buv pershij u sviti vpevnenij polit osnashenogo dvigunom aparatu vazhche povitrya 11 listopada togo zh roku jogo Model 6 proletila ponad 1 5 kilometra Ci poloti buli stabilnimi i pidjomna sila bula dostatnoyu dlya polotu takogo aparatu U 1898 roci gruntuyuchis na uspihu svoyih eksperimentiv Lengli otrimav grant zbrojnih sil SShA v sumi 50 000 dol i 20 000 dol vid Smitsonivskogo institutu na rozrobku pilotovanogo litaka yakij vin nazvav Aerodrom vid dvoh greckih sliv u perekladi oznachayut povitryanij bigun Lengli prijnyav na robotu Charlza M Menli 1876 1927 yak inzhenera i lotchika viprobuvacha Koli Lengli diznavsya vid svogo druga Oktava Shanyuta pro uspishni poloti planera brativ Rajt 1902 roku vin zrobiv sprobu zustritisya z nimi ale voni chemno vidmovili jomu U toj chas yak povnomasshtabnij Aerodrom rozroblyavsya i buduvavsya Stiven Balcer buduvav dvigun vnutrishnogo zgoryannya Koli vin ne zmig pobuduvati dvigun z potribnimi vimogami do potuzhnosti i vagi Menli zavershiv robotu z dviguna Cej dvigun mav nabagato bilshu potuzhnist nizh dvigun pershogo litaka brativ Rajt 50 hp u porivnyanni z 12 hp Dvigun plid golovnim chinom tehnichnoyi roboti pomichnika Lengli shozhe buv golovnim vneskom cogo proektu v aviaciyu U pilotovanomu aparati bulo dva spoluchenih drotom krila odne za odnim U nogo buv hvist Pino dlya upravlinnya riskannya i tangazha ale ne krenom mav krila z pozitivnim vertikalnim kutom yak i modeli Na vidminu vid brativ Rajt aparat yakih mig zlitati lishe proti silnogo vitru i mav prizemlyatisya na tverdu zemlyu Lengli provodiv viprobuvannya pri shtili nad poverhneyu vodi na richci Potomak Dlya zapusku litaka bula potribna katapulta Aparat ne mav shasi litak mav prizemlyatisya na vodu pislya zakinchennya polotu Lengli zalishiv robotu nad proektom pislya dvoh avarij vidrazu pislya zlotu 7 zhovtnya i 8 grudnya 1903 roku Pid chas pershoyi sprobi za slovami Lengli krilo pidrizalo drit v rezultati chogo litak zvalivsya v Potomak v chas drugoyi sprobi aparat zrujnuvavsya vidrazu pislya togo yak viletiv z katapulti Hallion 2003 Nalty 2003 Menli obidva razi blagopoluchno buv vilovlenij z richki Gazeti zmagalisya odin z odnim v opisi cih nevdach Menli i Lengli Pislya serjoznoyi modifikaciyi Aerodrom zdijsniv polit dovzhinoyu kilka soten futiv pilotovanij Glennom Kertissom v 1914 roci z odnogo boku ce bula chastina jogo borotbi z patentom brativ Rajt a z inshogo sproba Smitsonivskogo institutu zalishiti prioritet stvorennya pershogo litaka za Lengli Tim ne menshe sudi pidtrimali patent Polit Kertissa stav privodom dlya Smitsonivskogo institutu shob demonstruvati Aerodrom u svoyemu muzeyi yak pershij u sviti pilotovanij litak zdatnij do stabilnogo vilnogo polotu Fred Govard pisav Ce bula brehnya chista i prosta ale ce pidtverdzhuvalosya dumkoyu povazhnogo Smitsonivskogo institutu i v ci roki vona znajshla svij shlyah v zhurnali istorichni knigi ta enciklopediyi na velike rozcharuvannya znajomih z faktami Howard 1987 Diyi Smitsonivskogo institutu viklikali trivayuchu desyatilittyami vorozhnechu z zhivim bratom Rajt Orvilom Lengli ne mav mozhlivosti vikoristovuvati golovne dosyagnennya brativ Rajt upravlinnya litakom a aparat buv zavelikij shob pilot mig yim upravlyati minyayuchi polozhennya centra vagi svogo tila Takim chinom yaksho b Aerodrom poletiv takozh stabilno yak i model do cogo Menli b zagrozhuvala serjozna nebezpeka koli nekerovana mashina stala b znizhuvatisya osoblivo yaksho b vona prizemlilasya b ne v richku a na tverdu poverhnyu Pam yatNa chest Semyuela Lengli nazvano bagato ob yektiv pov yazanih z aviaciyeyu u tomu chisli NASA Langley X 43A Hyper X Doslidnickij centr imeni Lengli NASA NASA LaRC Hempton Virdzhiniya Aviabaza Lengli u Avianosec USS Langley CV 1 Avianosec USS Langley CVL 27 VinoskiFind a Grave 1996 d Track Q63056 https siarchives si edu history samual pierpont langley NNDB 2002 d Track Q1373513 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 http aerostories free fr precurseurs langley mot lang JPGDzherelaAstronet