Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едгар Франк «Тед» Кодд (23 серпня 1923 — 18 квітня 2003) — британський інформатик, який, працюючи у IBM, винайшов, окрім іншого, реляційну модель даних, теоретичну основу для реляційних баз даних.
| Едгар Франк "Тед" Кодд | |
|---|---|
| Edgar Frank "Ted" Codd | |
 | |
| Народився | 23 серпня 1923 Острів Портленд, Англія |
| Помер | 18 квітня 2003 (79 років) Острів Вільямс, Флорида, США ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Велика Британія США |
| Діяльність | інформатик, математик, викладач університету |
| Alma mater | Університет Мічигану |
| Галузь | Комп'ютерні науки |
| Заклад | IBM |
| Науковий керівник | Джон Генрі Голланд |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Association for Computing Machinery |
| Відомий завдяки: | OLAP Реляційна модель |
| Нагороди | |
 Едгар Кодд у Вікісховищі | |
Біографія
Едгар Франк Кодд народився на острові Портленд в Англії. Після закінчення [en], він вивчав математику та хімію у коледжі Екзетер у Оксфорді. Протягом Другої світової він служив пілотом у королівських військово-повітряних силах. У 1948-ому він переїхав до Нью-Йорку для роботи в IBM математичним програмістом. У 1953-ому через незадоволення сенатором Джозефом Маккарті Кодд переїхав до Оттави, Канада. Десятиліттям пізніше він повернувся до Сполучених Штатів і захистив свою докторську роботу з комп'ютерних наук в університеті Мічигану в Енн-Арбор. Через два роки він переїхав до Сан-Хосе, щоб працювати в [en], де він працював до 1980-х. У 1990-х його здоров'я погіршилось і він припинив роботу.
Кодд отримав премію Тюрінга у 1981-у, і у 1994-у він був прийнятий у члени Асоціації обчислювальної техніки.
Кодд помер через серцеву недостатність вдома на острові Вільямс у Флориді у віці 79 років 18 квітня 2003-ого року.
Робота
У 1960 та 1970 роках Едгар Кодд працював над теоріями організації даних, написавши у 1970 році наукову працю під назвою «Реляційна модель даних для великих спільних банків даних» (англ. "A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks"). На його розчарування IBM дуже повільно розробляла його пропозиції, аж поки конкуруючі компанії не почали їх реалізовувати.
Спочатку IBM відмовлявся реалізовувати його реляційну модель для того, щоб зберегти доходи від [en]. Тоді Кодд показав клієнтам IBM весь потенціал його моделі, і вони почали тиснути на IBM. Внаслідок цього компанія IBM включила в її [en] підпроєкт System R, але задіяла розробників, які не були добре знайомі з ідеями Кодда, та ізолювала цю команду від Кодда[]. Як результат, вони не використовували власну мову Кодда , а створили власну нереляційну SEQUEL. Проте все ж SEQUEL була просто чудовою для перед-реляційних систем, що вона була використана як зразок Ларрі Еллісоном у його базі даних Oracle, яка досягла ринку швидше за — і через пропрієтарний статус оригінальний назви, SEQUEL було перейменовано на SQL.
Едгар Кодд продовжував розробляти і розширювати свою реляційну модель, інколи у співпраці з Крісом Дейтом. Одна з нормальних форм, нормальна форма Бойса-Кодда, названа на його честь.
[en], результат перевірений в його роботі про реляційну модель, прирівнює можливості реляційної алгебри та реляційного числення (яке в свою чергу еквівалентне до логіки першого порядку).
Коли реляційна модель ставала популярною на початку 1980их, Кодд почав почав кампанію проти невірного вживання терміну виробниками баз даних, які часто для показності додавали приставку «реляційний» до старих технологій. Як частину цієї кампанії, він опублікував свої 12 правил для визначення, що ж являє собою реляційну базу даних. Це ускладнило його позицію в IBM, тож він залишив її для створення власної консалтингової компанії разом з Крісом Дейтом та іншими.
Едгар Кодд придумав термін OLAP і написав дванадцять законів аналітичної онлайн-обробки. Проте, спалахнув скандал, коли з'ясувалося, що його стаття містила кофлік інтересів на користь виробника програмного забезпечення.
Кодд також зробив внесок в області клітинних автоматів.
У 2004-ому перейменули свою найвищу нагороду на , для вшанування його пам'яті.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: E. F. Codd |
Публікації
- Codd, E.F. (1970). (PDF). Communications of the ACM. 13 (6): 377—387. doi:10.1145/362384.362685. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2019. Процитовано 5 січня 2011.
- Codd, E.F. (1970). . Database Systems: 65—98. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 5 січня 2011.
- Codd, E.F. (1990). The Relational Model for Database Management (вид. Version 2). Addison Wesley Publishing Company. ISBN .
- Codd, E.F.; Codd S.B. and Salley C.T. (1993). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2007. Процитовано 5 січня 2011.
- Codd, E.F. (9 листопада 1981). 1981 Turing Award Lecture - Relational Database: A Practical Foundation for Productivity (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
Примітки
- Некролог Едгара Кодда в The Independent. оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 5 грудня 2008.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 5 січня 2011.
- Edgar F Codd Passes Away [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.], IBM Research, 2003 Apr 23.
- Michael Owens. The Definitive Guide to SQLite, p.47. New York: Apress (Springer-Verlag) 2006. .
- Codd, Edgar F. (1968). Cellular Automata. Academic Press, New York.
Джерела
- National Academy of Sciences (1999). . Funding a Revolution: Government Support for Computing Research. Washington DC, USA: National Academy Press. Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 5 січня 2011.
- (2000). The Database Relational Model: A Retrospective Review and Analysis: A Historical Account and Assessment of E. F. Codd's Contribution to the Field of Database Technology. Addison Wesley Longman. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edgar Frank Ted Kodd 23 serpnya 1923 18 kvitnya 2003 britanskij informatik yakij pracyuyuchi u IBM vinajshov okrim inshogo relyacijnu model danih teoretichnu osnovu dlya relyacijnih baz danih Edgar Frank Ted KoddEdgar Frank Ted CoddNarodivsya 23 serpnya 1923 1923 08 23 Ostriv Portlend AngliyaPomer 18 kvitnya 2003 2003 04 18 79 rokiv Ostriv Vilyams Florida SShA infarkt miokardaKrayina Velika Britaniya SShADiyalnist informatik matematik vikladach universitetuAlma mater Universitet MichiganuGaluz Komp yuterni naukiZaklad IBMNaukovij kerivnik Dzhon Genri GollandChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Association for Computing MachineryVidomij zavdyaki OLAP Relyacijna modelNagorodi premiya Tyuringa 1981 d Nagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi 1996 d 1994 Edgar Kodd u VikishovishiBiografiyaEdgar Frank Kodd narodivsya na ostrovi Portlend v Angliyi Pislya zakinchennya en vin vivchav matematiku ta himiyu u koledzhi Ekzeter u Oksfordi Protyagom Drugoyi svitovoyi vin sluzhiv pilotom u korolivskih vijskovo povitryanih silah U 1948 omu vin pereyihav do Nyu Jorku dlya roboti v IBM matematichnim programistom U 1953 omu cherez nezadovolennya senatorom Dzhozefom Makkarti Kodd pereyihav do Ottavi Kanada Desyatilittyam piznishe vin povernuvsya do Spoluchenih Shtativ i zahistiv svoyu doktorsku robotu z komp yuternih nauk v universiteti Michiganu v Enn Arbor Cherez dva roki vin pereyihav do San Hose shob pracyuvati v en de vin pracyuvav do 1980 h U 1990 h jogo zdorov ya pogirshilos i vin pripiniv robotu Kodd otrimav premiyu Tyuringa u 1981 u i u 1994 u vin buv prijnyatij u chleni Asociaciyi obchislyuvalnoyi tehniki Kodd pomer cherez sercevu nedostatnist vdoma na ostrovi Vilyams u Floridi u vici 79 rokiv 18 kvitnya 2003 ogo roku RobotaU 1960 ta 1970 rokah Edgar Kodd pracyuvav nad teoriyami organizaciyi danih napisavshi u 1970 roci naukovu pracyu pid nazvoyu Relyacijna model danih dlya velikih spilnih bankiv danih angl A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks Na jogo rozcharuvannya IBM duzhe povilno rozroblyala jogo propoziciyi azh poki konkuruyuchi kompaniyi ne pochali yih realizovuvati Spochatku IBM vidmovlyavsya realizovuvati jogo relyacijnu model dlya togo shob zberegti dohodi vid en Todi Kodd pokazav kliyentam IBM ves potencial jogo modeli i voni pochali tisnuti na IBM Vnaslidok cogo kompaniya IBM vklyuchila v yiyi en pidproyekt System R ale zadiyala rozrobnikiv yaki ne buli dobre znajomi z ideyami Kodda ta izolyuvala cyu komandu vid Kodda dzherelo Yak rezultat voni ne vikoristovuvali vlasnu movu Kodda a stvorili vlasnu nerelyacijnu SEQUEL Prote vse zh SEQUEL bula prosto chudovoyu dlya pered relyacijnih sistem sho vona bula vikoristana yak zrazok Larri Ellisonom u jogo bazi danih Oracle yaka dosyagla rinku shvidshe za i cherez propriyetarnij status originalnij nazvi SEQUEL bulo perejmenovano na SQL Edgar Kodd prodovzhuvav rozroblyati i rozshiryuvati svoyu relyacijnu model inkoli u spivpraci z Krisom Dejtom Odna z normalnih form normalna forma Bojsa Kodda nazvana na jogo chest en rezultat perevirenij v jogo roboti pro relyacijnu model pririvnyuye mozhlivosti relyacijnoyi algebri ta relyacijnogo chislennya yake v svoyu chergu ekvivalentne do logiki pershogo poryadku Koli relyacijna model stavala populyarnoyu na pochatku 1980ih Kodd pochav pochav kampaniyu proti nevirnogo vzhivannya terminu virobnikami baz danih yaki chasto dlya pokaznosti dodavali pristavku relyacijnij do starih tehnologij Yak chastinu ciyeyi kampaniyi vin opublikuvav svoyi 12 pravil dlya viznachennya sho zh yavlyaye soboyu relyacijnu bazu danih Ce uskladnilo jogo poziciyu v IBM tozh vin zalishiv yiyi dlya stvorennya vlasnoyi konsaltingovoyi kompaniyi razom z Krisom Dejtom ta inshimi Edgar Kodd pridumav termin OLAP i napisav dvanadcyat zakoniv analitichnoyi onlajn obrobki Prote spalahnuv skandal koli z yasuvalosya sho jogo stattya mistila koflik interesiv na korist virobnika programnogo zabezpechennya Kodd takozh zrobiv vnesok v oblasti klitinnih avtomativ U 2004 omu perejmenuli svoyu najvishu nagorodu na dlya vshanuvannya jogo pam yati Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro E F Codd12 pravil Kodda Normalizaciya baz danih Relyacijna model danih Kristofer DejtPublikaciyiCodd E F 1970 PDF Communications of the ACM 13 6 377 387 doi 10 1145 362384 362685 Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2011 Codd E F 1970 Database Systems 65 98 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2011 Codd E F 1990 The Relational Model for Database Management vid Version 2 Addison Wesley Publishing Company ISBN 0 201 14192 2 Codd E F Codd S B and Salley C T 1993 PDF Arhiv originalu PDF za 28 listopada 2007 Procitovano 5 sichnya 2011 Codd E F 9 listopada 1981 1981 Turing Award Lecture Relational Database A Practical Foundation for Productivity PDF Arhiv originalu PDF za 27 serpnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 PrimitkiNekrolog Edgara Kodda v The Independent originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 5 grudnya 2008 Arhiv originalu za 15 chervnya 2009 Procitovano 5 sichnya 2011 Edgar F Codd Passes Away 4 chervnya 2011 u Wayback Machine IBM Research 2003 Apr 23 Michael Owens The Definitive Guide to SQLite p 47 New York Apress Springer Verlag 2006 ISBN 978 1 59059 673 9 Codd Edgar F 1968 Cellular Automata Academic Press New York DzherelaNational Academy of Sciences 1999 Funding a Revolution Government Support for Computing Research Washington DC USA National Academy Press Arhiv originalu za 4 lipnya 2008 Procitovano 5 sichnya 2011 2000 The Database Relational Model A Retrospective Review and Analysis A Historical Account and Assessment of E F Codd s Contribution to the Field of Database Technology Addison Wesley Longman ISBN 0 201 61294 1