Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сер Карл Ра ймунд Поппер англ Sir Karl Raimund Popper нар 28 липня 1902 Відень пом 17 вересня 1994 Лондон британсько авс

Карл Поппер

Карл Поппер

Сер Карл Ра́ймунд Поппер (англ. Sir Karl Raimund Popper; нар.28 липня 1902, Відень — пом.17 вересня 1994, Лондон) — британсько-австрійський філософ, логік і соціолог. Народився в Австрії. До 1937 працював у Відні, з 1946 до середини 70-х — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Автор і представник школи «критичного раціоналізму» — спроби конструктивного теоретичного подолання логічного позитивізму.

Карл Поппер
нім. Karl Raimund Popper
Західна філософія
image
Народження 28 липня 1902(1902-07-28)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[4][5]
Смерть 17 вересня 1994(1994-09-17)[1][2][…](92 роки)
d, Кройдон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Поховання d
Громадянство (підданство) image Долитавщина
image Австрія
image Велика Британія[6]
image Сполучене Королівство
Проживання Відень
Знання мов
  • англійська[1][7], австрійський варіант німецької мови і німецька[7]
    • Ім'я при народженні нім. Karl Raimund Popper
    Діяльність
  • філософ науки, письменник, викладач університету, соціолог
    • Викладав d[8], Лондонська школа економіки та політичних наук[9], Кінґс-коледж і Лондонський університет[9]
    Член Лондонське королівське товариство, Британська академія, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія дей-Лінчей, Товариство "Мон Пелерін", Міжнародна академія історії науки і Національна академія наук США
    Науковий ступінь доктор філософії
    Школа / Традиція аналітична філософія
    критичний раціоналізм · Спростовуваність
    Еволюційна епістемологія
    Основні інтереси епістемологія
    філософія науки
    соціальна філософія політична філософія
    Значні ідеї Спростовуваність
    гіпотетично-дедуктивний метод
    Відкрите суспільство
    Вплинув майже вся філософія науки після 1930-их · Фрідріх Гаєк · Мілтон Фрідман ·
    Лакатош · Пол Феєрабенд · Джордж Сорос ·
    [en] ·  ·  ·  ·
     · Ральф Дарендорф · Пол Левінсон · Гельмут Шмідт ·  ·
     · Конрад Лоренц ·  ·
     ·  · Ганс Альберт · Ернест Ґеллнер ·  · Нассім Ніколас Талеб
    Alma mater Віденський університет[9], Кембриджський університет і Віденський університет (1928)[9]
    Літературний напрям лібералізм
    Зазнав впливу
  • Сократ (через Платона) · Арістотель ·
    Кант · Шопенгауер · Гегель ·
    Ейнштейн · К'єркегор · Людвіг Вітгенштайн
    Віденський гурток · Альфред Тарський ·  ·
    Бертран Рассел ·  · Едмунд Берк
    • Відомі студенти d, Імре Лакатош, Томас Кун, Пол Фейєрабенд, d, d, d, d і d
    Визначний твір
  • d[5], Відкрите суспільство та його вороги[5][8], d[5][8], d[10], d[9], d[9] і d[9]
    • Історичний період Філософія XX століття
    Конфесія агностицизм
    Батько d[11]
    Мати d[11]
    Брати, сестри d[12] і d[11][12]
    У шлюбі з d[9]
    Нагороди
    image Карл Поппер у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Основні твори: «Логіка наукового дослідження» (1935), «Відкрите суспільство та його вороги» (1945), «Злиденність історицизму» (1945), «Припущення і спростування» (1963), «Об'єктивне знання. Еволюційний підхід» (1972), «Автобіографія (Пошуку немає кінця)»(1974), «Відповідь моїм критикам» (1974), «Особистість та її мозок» (у співавторстві з Дж. Екклсом, 1977), «Реалізм і ціль науки» (1983) та ін.

    Біографія

    Народився 28 липня 1902 року у Відні, в єврейській родині, яка прийняла лютеранство. Батько Карла був юристом-адвокатом, професором, масоном, також він цікавився філософією, соціологією, політикою. Мати прищепила Карлу любов до музики, яка стала однією з сил розвитку його думки.

    У 1918 році Поппер залишає середню школу і записується вільним слухачем у Віденський університет.Протягом 2 років він вивчає різні предмети: математику, фізику, філософію, психологію, музику. Потім працював підсобним робітником, деякий час вивчав церковну музику у Віденській консерваторії. У 1922 році Поппер стає учнем столяра, одночасно він як приватний учень отримує атестат зрілості.

    У 1925 році отримує диплом вчителя початкової школи, потім викладача фізики та математики і до 1935 року працює вчителем в школі. 

    У1930 році Поппер одружився з Джозефіною Анною Хеннінгер.

    У 1934 році Поппер публікує свою роботу, в якій в теорію пізнання вводить свій принцип "фальсифікації".

    У 1937 році Поппер, що передчував приєднання Австрії до нацистської Німеччини, виїжджає разом з дружиною до Нової Зеландії. В кінці війни він перебирається до Англії, де починає працювати викладачем в Лондонській школі економіки.

    У 1944 році в світ виходить книга Поппера «Злиденність історицизму», у 1945 році - "Відкрите суспільство та його вороги".

    В 1949 році Поппер став професором логіки та наукового методу в Лондонському університеті.

    У 1965 році отримав титул Лицаря.

    У 1969 році вийшов на пенсію, але продовжував бути активним як науковець та викладач до своєї смерті у 1994 році.

    Погляди

    Фальсифікація

    Головною метою філософії бачив вивчення зростання наукового знання, особливо — наукової космології. Остання виявляє собою проблему пізнання світу, включаючи нас самих (і наше знання) як частин цього світу. На думку Поппера, не існує особливого методу філософії — є метод будь-якої раціональної дискусії з чіткою постановкою питань і критичним аналізом пропонованих рішень. Запропонував принцип фальсифікації (принципової спростованості будь-якого твердження) на противагу принципу верифікації. Стверджував органічну єдність теоретичного й емпіричного рівнів організації знання, а також гіпотетичний характер і схильність до помилок (принцип «фалібілізму») будь-якої науки. Відокремлення наукового знання від ненаукового, науки від «метафізики» (або проблему «демаркації») позначав як істотно значущу на противагу орієнтаціям на розробку критеріїв значення. Зростання наукового знання (у рамках якого особлива увага повинна була приділятися, за Поппером, проблемам і їхньому вирішенню) Поппер трактував як окремий випадок загальних процесів суспільних змін. Історія наукового пізнання — це історія сміливих припущень і їхніх перманентних спростувань.

    Три світи

    Глобальне ж світоуявлення Поппера (принципово не онтологічного характеру) виступало у вигляді теорії трьох світів: світу фізичних явищ; світу суб'єктивних (ментальних і психічних) станів свідомості; світу об'єктивного змісту мислення і предметів людської свідомості поза суб'єктом пізнання, (гіпотези, що підтвердилися, і що не підтвердилися, наукові теорії, матеріалізовані проєкти і непрочитані ніким книги тощо). «Світ» у Поппера — скоріше метафора для позначення існування різноякісних рівнів реальності. «Третій» світ ніде не локалізований і відносно автономний, тому що будь-яка теорія або ідея — першооснова для будь-яких немислимих для її авторів наслідків (найперший числовий ряд містив у собі і геометрію Евкліда, і всю математику, що слідувала за нею). Цей світ і впливає на свідомість людей, цивілізація є результат реалізації ідеальних об'єктів. Світ перший і світ третій взаємодіють у процесі інтеракції тільки через другий світ. Людина знаходить свою самість (самість — «пілот тіла-корабля») у процесі розвитку. Єдине знаряддя, на яке людина, за Поппером, генетично запрограмована, — це мова. Еволюція самості й еволюція мови тісно переплітаються.

    Відкрите суспільство

    Суспільним ідеалом Поппера виступало «відкрите суспільство», влада розуму, справедливість, воля, рівність і запобігання міжнародних злочинів. На думку Поппера, «закриті суспільства» (тоталітарні держави) характеризуються вірою в існування магічних табу на відміну від «відкритого суспільства», у рамках якого «люди (значною мірою) навчилися критично ставитися до табу і засновувати свої рішення на спільному обговоренні і можливостях власного інтелекту». Поппер підкреслював, що самого лише урахування суспільної думки недостатньо для конституювання суспільства в «відкрите»: суспільна думка, за Поппером нерідко помилкова, ненавчальна і піддається маніпулюванню.

    За Поппером будь-які доктрини «суспільної обраності» виникають як специфічна реакція на той чи той вид гноблення: доктрина обраності єврейського народу виникає в епоху «вавилонського полону», доктрина панівної арійської раси Ж. Гобіно виступила відповіддю аристократа-емігранта на ідею про вигнання французькою революцією «агресивних тевтонців», пророцтва Маркса про перемогу пролетаріату з’явилися в період найжорстокішої експлуатації робітничого класу у середині XIX ст. З погляду Поппера теза Маркса про те, що робітників (яка ґрунтується на єдності і солідарності) може бути акумульована і збережена після закінчення класової боротьби і з необхідністю повинна і спроможна пережити умови, що її породили, і сили, не узгоджується як з діалектикою самого Маркса, так і з його теорією про те, що класова свідомість робітників є відображенням важких суспільних умов їхнього існування. Те, що людина була робітником, не є гарантією того, що вона завжди буде пам’ятати про солідарність пригноблених і не буде прагнути до експлуатації своїх колег. Пророцтва і пророкування Маркса про необхідність і неминучість пришестя соціалізму були, за Поппером, результатом «мислення, заснованого на суб'єктивних бажаннях, віри в містичний колективізм і ірраціональної реакції на хід розвитку цивілізації». Глобальні теорії суспільного розвитку укупі із соціальними пророцтвами можуть завершуватися тільки катастрофою. Неприпустимо формулювати утопічну соціальну мету і потім підшукувати раціональні засоби для її досягнення. (Поппер у такий спосіб формулював заборону на процедури соціальної інженерії комуністичної користі, не трактуючи при цьому навіть «відкрите суспільство» як якийсь проєкт, а лише як своєрідне суспільне належне).

    Історія

    На думку Поппера «єдиної історії людства немає, а є лише нескінченна безліч історій, зв’язаних з різними аспектами людського життя, і серед них — історія політичної влади. Її звичайно зводять у ранг світової історії, але це образливо для будь-якої серйозної концепції розвитку людства… історія політичної влади є не що інше, як історія міжнародних злочинів і масових убивств (включаючи, щоправда, деякі спроби їхнього припинення)». Поппер принципово відкидав «історицизм» «лжепророків Геґеля, Маркса й інших оракулів». Історицизм у Поппера — концепція, відповідно до якої «область наук про суспільство збігається з областю застосування історичного, або еволюціоністського, методу і, особливо, історичного пророцтва». Історія, за Поппером, не має смислу. Тільки люди в стані додати їй мети і смислу. Поппер доводив, що «ми несемо повну відповідальність навіть за ті зразки, що вибираємо для наслідування». «Історицизм допускає, що ми можемо пожинати те, що ми не сіяли, переконує нас у тому, що усе буде і повинне бути добре, якщо ми підемо в ногу з історією… Він намагається перекласти нашу відповідальність на історію… Історицизм народжується з крайнього розчарування в раціональності і відповідальності наших дій… Історицизм є спробою підмінити надію і віру людини, що породжені моральним ентузіазмом і презирством до успіху, якоюсь упевненістю, заснованою на… „людській природі“ або на історичному приреченні… Якщо ми думаємо, що історія прогресує або що ми змушені прогресувати, то ми робимо таку ж помилку, як і ті, хто вірить, що історія має смисл, що може бути в ній відкритий, а не доданий їй. Адже прогресувати — значить рухатися до якоїсь мети, що існує для нас, як для людських істот. Для „історії“ це неможливо. Прогресувати можемо тільки ми, людські індивідууми… захищаючи і посилюючи ті демократичні інститути, від яких залежить воля… і прогрес… Ми повинні стати творцями своєї долі… Відкинувши ідею про те, що історія політичної влади нас розсудить, і позбувшись від занепокоєння з приводу того, виправдає нас чи історія ні, ми, можливо, досягнемо успіху у встановленні контролю над владою. Саме в такий спосіб ми… зможемо виправдати історію». Ми, на думку Поппера, «не можемо створити небеса на землі», треба відмовитися від пошуку чудодійної формули, що перетворить наше розбещене людське суспільство в ідеальне «золоте» співтовариство. За такими поглядами і надіями стоїть древня як світ віра в можливість вигнання диявола з нашого світу через руйнування держави (анархізм) або шляхом ліквідації існуючої економічної системи (Маркс). Значущі соціальні успіхи цілком досяжні, але ціль політики в тому, щоб вибирати найменше зло з усіх мислимих.

    Відношення до соціально-демографічних проблем

    Серйозною проблемою Поппер вважав демографічний вибух і закликав прийняти заходи по скороченню населення не лише в країнах Азії і Африки, але і в Європі. Головною проблемою вважав виживання у світі, де забагато людей.

    Задля рішучих дій проти жорстокості формулює тезу "В ім'я терпимості ми вимагаємо права не проявляти терпимість до нетерпимості".

    Поппера називали "філософом мільйонерів" за те, що його соціальна філософія захищала привілейовані верстви і збереження "статус-кво" та "тоталітарним лібералом" за нетерпимість до чужих думок.

    Послідовники

    Найбільшим послідовником ідеї "відкритого суспільства" є Джордж Сорос, який створив відділення свого Фонду Відкритого суспільства (Open Society Foundations) у багатьох країнах світу.

    image
    Могила Карла Поппера у Відні, Австрія

    Бібліографія

    • Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т. І. У полоні Платонових чарів / Пер. з англ. Олександр Коваленко. – К.: «Основи», 1994. – 444 с.
    • Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т. ІІ. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / Пер. з англ. Олександр Буценко. – К.: «Основи», 1994. – 494 с.
    • Поппер Карл. Злиденність історицизму / Пер. з англ. Василь Лісовий. – К.: «Абрис», 1994. – 192 с.
    • Поппер Карл (2021). Логіка наукового відкриття. Огляд деяких фундаментальних проблем / Пер. з англ. під кер. О.Є. Оліфер. Актуальні проблеми духовності, (22), 170-192.

    Література

    • Б. Дем'яненко. Поппер Карл Раймунд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
    • Поппер, Карл // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 498. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • На пути к открытому обществу. Идеи Карла Поппера и современная Россия / Отв. редактор А. Н. Чумаков. — М.: Весь мир, 1998. — 256 с.
    • Садовский, В. Н. Карл Поппер и Россия. — М.: Эдиториал УРСС, 2002. — (Научная школа. Системный подход.)
    • / Сост. Лахути Д. Г, Садовский В. Н., Финн В. К. — М.: Эдиториал УРСС, 2006.
    • Баженов, Л. Б. Размышления при чтении Поппера // Вопросы философии. — 2002. — № 4. — С. 159—169.
    • Овчинников, Н. Ф. Карл Поппер — наш современник, философ XX века // Вопросы философии. — 1992. — № 8. — С. 40—48.
    • Журавлев, И. В. Теория эмерджентной эволюции и эволюционная эпистемология Карла Поппера // Поппер, К. Знание и психофизическая проблема: В защиту взаимодействия. — М.: Издательство ЛКИ, 2008. — С. 217—237.
    • Эдмондс Д., Айдиноу Дж. / Пер. с англ. Е. Канищевой. — М.: Новое литературное обозрение, 2004. — 352 с — (Библиотека журнала «Неприкосновенный Запас»).

    Посилання

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    3. RKDartists
      d:Track:Q17299517
    4. Поппер Карл Раймунд / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    5. https://www.britannica.com/biography/Karl-Popper
    6. NNDB — 2002.
      d:Track:Q1373513
    7. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    8. http://popper-prior.nz/home
    9. https://plato.stanford.edu/entries/popper/
    10. https://plato.stanford.edu/entries/popper/#Bib
    11. https://www.famousscientists.org/karl-popper/
    12. https://www.geni.com/people/Karl-Popper/6000000011242644863
    13. https://iep.utm.edu/pop-sci/
    14. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
    15. Thornton, Stephen (2019). Zalta, Edward N. (ред.). . The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2019). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
    16. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ser Karl Ra jmund Popper angl Sir Karl Raimund Popper nar 28 lipnya 1902 Viden pom 17 veresnya 1994 London britansko avstrijskij filosof logik i sociolog Narodivsya v Avstriyi Do 1937 pracyuvav u Vidni z 1946 do seredini 70 h profesor Londonskoyi shkoli ekonomiki i politichnih nauk Avtor i predstavnik shkoli kritichnogo racionalizmu sprobi konstruktivnogo teoretichnogo podolannya logichnogo pozitivizmu Karl Poppernim Karl Raimund PopperZahidna filosofiyaNarodzhennya 28 lipnya 1902 1902 07 28 1 2 Viden Avstro Ugorshina 4 5 Smert 17 veresnya 1994 1994 09 17 1 2 92 roki d Krojdon Velikij London London d Angliya Velika BritaniyaPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Dolitavshina Avstriya Velika Britaniya 6 Spoluchene KorolivstvoProzhivannya VidenZnannya mov anglijska 1 7 avstrijskij variant nimeckoyi movi i nimecka 7 Im ya pri narodzhenni nim Karl Raimund PopperDiyalnist filosof nauki pismennik vikladach universitetu sociologVikladav d 8 Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk 9 Kings koledzh i Londonskij universitet 9 Chlen Londonske korolivske tovaristvo Britanska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Tovaristvo Mon Pelerin Mizhnarodna akademiya istoriyi nauki i Nacionalna akademiya nauk SShANaukovij stupin doktor filosofiyiShkola Tradiciya analitichna filosofiya kritichnij racionalizm Sprostovuvanist Evolyucijna epistemologiyaOsnovni interesi epistemologiya filosofiya nauki socialna filosofiya politichna filosofiyaZnachni ideyi Sprostovuvanist gipotetichno deduktivnij metod Vidkrite suspilstvoVplinuv majzhe vsya filosofiya nauki pislya 1930 ih Fridrih Gayek Milton Fridman Lakatosh Pol Feyerabend Dzhordzh Soros en Ralf Darendorf Pol Levinson Gelmut Shmidt Konrad Lorenc Gans Albert Ernest Gellner Nassim Nikolas TalebAlma mater Videnskij universitet 9 Kembridzhskij universitet i Videnskij universitet 1928 9 Literaturnij napryam liberalizmZaznav vplivu Sokrat cherez Platona Aristotel Kant Shopengauer Gegel Ejnshtejn K yerkegor Lyudvig Vitgenshtajn Videnskij gurtok Alfred Tarskij Bertran Rassel Edmund BerkVidomi studenti d Imre Lakatosh Tomas Kun Pol Fejyerabend d d d d i dViznachnij tvir d 5 Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi 5 8 d 5 8 d 10 d 9 d 9 i d 9 Istorichnij period Filosofiya XX stolittyaKonfesiya agnosticizmBatko d 11 Mati d 11 Brati sestri d 12 i d 11 12 U shlyubi z d 9 Nagorodi d Medal miru imeni Otto Gana 1993 d 1989 d 1981 Montionivska premiya 2003 d 1977 d 1991 d d 1992 Chlen Britanskoyi akademiyi d d 1984 d 1973 d 1965 Karl Popper u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Osnovni tvori Logika naukovogo doslidzhennya 1935 Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi 1945 Zlidennist istoricizmu 1945 Pripushennya i sprostuvannya 1963 Ob yektivne znannya Evolyucijnij pidhid 1972 Avtobiografiya Poshuku nemaye kincya 1974 Vidpovid moyim kritikam 1974 Osobistist ta yiyi mozok u spivavtorstvi z Dzh Ekklsom 1977 Realizm i cil nauki 1983 ta in BiografiyaNarodivsya 28 lipnya 1902 roku u Vidni v yevrejskij rodini yaka prijnyala lyuteranstvo Batko Karla buv yuristom advokatom profesorom masonom takozh vin cikavivsya filosofiyeyu sociologiyeyu politikoyu Mati prishepila Karlu lyubov do muziki yaka stala odniyeyu z sil rozvitku jogo dumki U 1918 roci Popper zalishaye serednyu shkolu i zapisuyetsya vilnim sluhachem u Videnskij universitet Protyagom 2 rokiv vin vivchaye rizni predmeti matematiku fiziku filosofiyu psihologiyu muziku Potim pracyuvav pidsobnim robitnikom deyakij chas vivchav cerkovnu muziku u Videnskij konservatoriyi U 1922 roci Popper staye uchnem stolyara odnochasno vin yak privatnij uchen otrimuye atestat zrilosti U 1925 roci otrimuye diplom vchitelya pochatkovoyi shkoli potim vikladacha fiziki ta matematiki i do 1935 roku pracyuye vchitelem v shkoli U1930 roci Popper odruzhivsya z Dzhozefinoyu Annoyu Henninger U 1934 roci Popper publikuye svoyu robotu v yakij v teoriyu piznannya vvodit svij princip falsifikaciyi U 1937 roci Popper sho peredchuvav priyednannya Avstriyi do nacistskoyi Nimechchini viyizhdzhaye razom z druzhinoyu do Novoyi Zelandiyi V kinci vijni vin perebirayetsya do Angliyi de pochinaye pracyuvati vikladachem v Londonskij shkoli ekonomiki U 1944 roci v svit vihodit kniga Poppera Zlidennist istoricizmu u 1945 roci Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi V 1949 roci Popper stav profesorom logiki ta naukovogo metodu v Londonskomu universiteti U 1965 roci otrimav titul Licarya U 1969 roci vijshov na pensiyu ale prodovzhuvav buti aktivnim yak naukovec ta vikladach do svoyeyi smerti u 1994 roci PoglyadiFalsifikaciya Golovnoyu metoyu filosofiyi bachiv vivchennya zrostannya naukovogo znannya osoblivo naukovoyi kosmologiyi Ostannya viyavlyaye soboyu problemu piznannya svitu vklyuchayuchi nas samih i nashe znannya yak chastin cogo svitu Na dumku Poppera ne isnuye osoblivogo metodu filosofiyi ye metod bud yakoyi racionalnoyi diskusiyi z chitkoyu postanovkoyu pitan i kritichnim analizom proponovanih rishen Zaproponuvav princip falsifikaciyi principovoyi sprostovanosti bud yakogo tverdzhennya na protivagu principu verifikaciyi Stverdzhuvav organichnu yednist teoretichnogo j empirichnogo rivniv organizaciyi znannya a takozh gipotetichnij harakter i shilnist do pomilok princip falibilizmu bud yakoyi nauki Vidokremlennya naukovogo znannya vid nenaukovogo nauki vid metafiziki abo problemu demarkaciyi poznachav yak istotno znachushu na protivagu oriyentaciyam na rozrobku kriteriyiv znachennya Zrostannya naukovogo znannya u ramkah yakogo osobliva uvaga povinna bula pridilyatisya za Popperom problemam i yihnomu virishennyu Popper traktuvav yak okremij vipadok zagalnih procesiv suspilnih zmin Istoriya naukovogo piznannya ce istoriya smilivih pripushen i yihnih permanentnih sprostuvan Tri sviti Globalne zh svitouyavlennya Poppera principovo ne ontologichnogo harakteru vistupalo u viglyadi teoriyi troh svitiv svitu fizichnih yavish svitu sub yektivnih mentalnih i psihichnih staniv svidomosti svitu ob yektivnogo zmistu mislennya i predmetiv lyudskoyi svidomosti poza sub yektom piznannya gipotezi sho pidtverdilisya i sho ne pidtverdilisya naukovi teoriyi materializovani proyekti i neprochitani nikim knigi tosho Svit u Poppera skorishe metafora dlya poznachennya isnuvannya riznoyakisnih rivniv realnosti Tretij svit nide ne lokalizovanij i vidnosno avtonomnij tomu sho bud yaka teoriya abo ideya pershoosnova dlya bud yakih nemislimih dlya yiyi avtoriv naslidkiv najpershij chislovij ryad mistiv u sobi i geometriyu Evklida i vsyu matematiku sho sliduvala za neyu Cej svit i vplivaye na svidomist lyudej civilizaciya ye rezultat realizaciyi idealnih ob yektiv Svit pershij i svit tretij vzayemodiyut u procesi interakciyi tilki cherez drugij svit Lyudina znahodit svoyu samist samist pilot tila korablya u procesi rozvitku Yedine znaryaddya na yake lyudina za Popperom genetichno zaprogramovana ce mova Evolyuciya samosti j evolyuciya movi tisno pereplitayutsya Vidkrite suspilstvo Suspilnim idealom Poppera vistupalo vidkrite suspilstvo vlada rozumu spravedlivist volya rivnist i zapobigannya mizhnarodnih zlochiniv Na dumku Poppera zakriti suspilstva totalitarni derzhavi harakterizuyutsya viroyu v isnuvannya magichnih tabu na vidminu vid vidkritogo suspilstva u ramkah yakogo lyudi znachnoyu miroyu navchilisya kritichno stavitisya do tabu i zasnovuvati svoyi rishennya na spilnomu obgovorenni i mozhlivostyah vlasnogo intelektu Popper pidkreslyuvav sho samogo lishe urahuvannya suspilnoyi dumki nedostatno dlya konstituyuvannya suspilstva v vidkrite suspilna dumka za Popperom neridko pomilkova nenavchalna i piddayetsya manipulyuvannyu Za Popperom bud yaki doktrini suspilnoyi obranosti vinikayut yak specifichna reakciya na toj chi toj vid gnoblennya doktrina obranosti yevrejskogo narodu vinikaye v epohu vavilonskogo polonu doktrina panivnoyi arijskoyi rasi Zh Gobino vistupila vidpoviddyu aristokrata emigranta na ideyu pro vignannya francuzkoyu revolyuciyeyu agresivnih tevtonciv proroctva Marksa pro peremogu proletariatu z yavilisya v period najzhorstokishoyi ekspluataciyi robitnichogo klasu u seredini XIX st Z poglyadu Poppera teza Marksa pro te sho robitnikiv yaka gruntuyetsya na yednosti i solidarnosti mozhe buti akumulovana i zberezhena pislya zakinchennya klasovoyi borotbi i z neobhidnistyu povinna i spromozhna perezhiti umovi sho yiyi porodili i sili ne uzgodzhuyetsya yak z dialektikoyu samogo Marksa tak i z jogo teoriyeyu pro te sho klasova svidomist robitnikiv ye vidobrazhennyam vazhkih suspilnih umov yihnogo isnuvannya Te sho lyudina bula robitnikom ne ye garantiyeyu togo sho vona zavzhdi bude pam yatati pro solidarnist prignoblenih i ne bude pragnuti do ekspluataciyi svoyih koleg Proroctva i prorokuvannya Marksa pro neobhidnist i neminuchist prishestya socializmu buli za Popperom rezultatom mislennya zasnovanogo na sub yektivnih bazhannyah viri v mistichnij kolektivizm i irracionalnoyi reakciyi na hid rozvitku civilizaciyi Globalni teoriyi suspilnogo rozvitku ukupi iz socialnimi proroctvami mozhut zavershuvatisya tilki katastrofoyu Nepripustimo formulyuvati utopichnu socialnu metu i potim pidshukuvati racionalni zasobi dlya yiyi dosyagnennya Popper u takij sposib formulyuvav zaboronu na proceduri socialnoyi inzheneriyi komunistichnoyi koristi ne traktuyuchi pri comu navit vidkrite suspilstvo yak yakijs proyekt a lishe yak svoyeridne suspilne nalezhne Istoriya Na dumku Poppera yedinoyi istoriyi lyudstva nemaye a ye lishe neskinchenna bezlich istorij zv yazanih z riznimi aspektami lyudskogo zhittya i sered nih istoriya politichnoyi vladi Yiyi zvichajno zvodyat u rang svitovoyi istoriyi ale ce obrazlivo dlya bud yakoyi serjoznoyi koncepciyi rozvitku lyudstva istoriya politichnoyi vladi ye ne sho inshe yak istoriya mizhnarodnih zlochiniv i masovih ubivstv vklyuchayuchi shopravda deyaki sprobi yihnogo pripinennya Popper principovo vidkidav istoricizm lzheprorokiv Gegelya Marksa j inshih orakuliv Istoricizm u Poppera koncepciya vidpovidno do yakoyi oblast nauk pro suspilstvo zbigayetsya z oblastyu zastosuvannya istorichnogo abo evolyucionistskogo metodu i osoblivo istorichnogo proroctva Istoriya za Popperom ne maye smislu Tilki lyudi v stani dodati yij meti i smislu Popper dovodiv sho mi nesemo povnu vidpovidalnist navit za ti zrazki sho vibirayemo dlya nasliduvannya Istoricizm dopuskaye sho mi mozhemo pozhinati te sho mi ne siyali perekonuye nas u tomu sho use bude i povinne buti dobre yaksho mi pidemo v nogu z istoriyeyu Vin namagayetsya pereklasti nashu vidpovidalnist na istoriyu Istoricizm narodzhuyetsya z krajnogo rozcharuvannya v racionalnosti i vidpovidalnosti nashih dij Istoricizm ye sproboyu pidminiti nadiyu i viru lyudini sho porodzheni moralnim entuziazmom i prezirstvom do uspihu yakoyus upevnenistyu zasnovanoyu na lyudskij prirodi abo na istorichnomu prirechenni Yaksho mi dumayemo sho istoriya progresuye abo sho mi zmusheni progresuvati to mi robimo taku zh pomilku yak i ti hto virit sho istoriya maye smisl sho mozhe buti v nij vidkritij a ne dodanij yij Adzhe progresuvati znachit ruhatisya do yakoyis meti sho isnuye dlya nas yak dlya lyudskih istot Dlya istoriyi ce nemozhlivo Progresuvati mozhemo tilki mi lyudski individuumi zahishayuchi i posilyuyuchi ti demokratichni instituti vid yakih zalezhit volya i progres Mi povinni stati tvorcyami svoyeyi doli Vidkinuvshi ideyu pro te sho istoriya politichnoyi vladi nas rozsudit i pozbuvshis vid zanepokoyennya z privodu togo vipravdaye nas chi istoriya ni mi mozhlivo dosyagnemo uspihu u vstanovlenni kontrolyu nad vladoyu Same v takij sposib mi zmozhemo vipravdati istoriyu Mi na dumku Poppera ne mozhemo stvoriti nebesa na zemli treba vidmovitisya vid poshuku chudodijnoyi formuli sho peretvorit nashe rozbeshene lyudske suspilstvo v idealne zolote spivtovaristvo Za takimi poglyadami i nadiyami stoyit drevnya yak svit vira v mozhlivist vignannya diyavola z nashogo svitu cherez rujnuvannya derzhavi anarhizm abo shlyahom likvidaciyi isnuyuchoyi ekonomichnoyi sistemi Marks Znachushi socialni uspihi cilkom dosyazhni ale cil politiki v tomu shob vibirati najmenshe zlo z usih mislimih Vidnoshennya do socialno demografichnih problem Serjoznoyu problemoyu Popper vvazhav demografichnij vibuh i zaklikav prijnyati zahodi po skorochennyu naselennya ne lishe v krayinah Aziyi i Afriki ale i v Yevropi Golovnoyu problemoyu vvazhav vizhivannya u sviti de zabagato lyudej Zadlya rishuchih dij proti zhorstokosti formulyuye tezu V im ya terpimosti mi vimagayemo prava ne proyavlyati terpimist do neterpimosti Poppera nazivali filosofom miljoneriv za te sho jogo socialna filosofiya zahishala privilejovani verstvi i zberezhennya status kvo ta totalitarnim liberalom za neterpimist do chuzhih dumok PoslidovnikiNajbilshim poslidovnikom ideyi vidkritogo suspilstva ye Dzhordzh Soros yakij stvoriv viddilennya svogo Fondu Vidkritogo suspilstva Open Society Foundations u bagatoh krayinah svitu Mogila Karla Poppera u Vidni AvstriyaBibliografiyaPopper Karl Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi T I U poloni Platonovih chariv Per z angl Oleksandr Kovalenko K Osnovi 1994 444 s Popper Karl Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi T II Spalah proroctva Gegel Marks ta poslidovniki Per z angl Oleksandr Bucenko K Osnovi 1994 494 s Popper Karl Zlidennist istoricizmu Per z angl Vasil Lisovij K Abris 1994 192 s Popper Karl 2021 Logika naukovogo vidkrittya Oglyad deyakih fundamentalnih problem Per z angl pid ker O Ye Olifer Aktualni problemi duhovnosti 22 170 192 LiteraturaGalushko K Yu Popper Karl Rajmund 14 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 427 ISBN 978 966 00 1142 7 B Dem yanenko Popper Karl Rajmund Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Popper Karl Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 498 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Na puti k otkrytomu obshestvu Idei Karla Poppera i sovremennaya Rossiya Otv redaktor A N Chumakov M Ves mir 1998 256 s ISBN 0 8199 0987 4 Sadovskij V N Karl Popper i Rossiya M Editorial URSS 2002 Nauchnaya shkola Sistemnyj podhod ISBN 5 8360 0324 6 Sost Lahuti D G Sadovskij V N Finn V K M Editorial URSS 2006 ISBN 5 8360 0536 2 ISBN 5 8360 0136 7 Bazhenov L B Razmyshleniya pri chtenii Poppera Voprosy filosofii 2002 4 S 159 169 Ovchinnikov N F Karl Popper nash sovremennik filosof XX veka Voprosy filosofii 1992 8 S 40 48 Zhuravlev I V Teoriya emerdzhentnoj evolyucii i evolyucionnaya epistemologiya Karla Poppera Popper K Znanie i psihofizicheskaya problema V zashitu vzaimodejstviya M Izdatelstvo LKI 2008 S 217 237 Edmonds D Ajdinou Dzh Per s angl E Kanishevoj M Novoe literaturnoe obozrenie 2004 352 s Biblioteka zhurnala Neprikosnovennyj Zapas ISBN 5 86793 332 6PosilannyaPopper 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 664 ISBN 966 7492 04 4 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Popper Karl Rajmund pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www britannica com biography Karl Popper NNDB 2002 d Track Q1373513 CONOR Sl d Track Q16744133 http popper prior nz home https plato stanford edu entries popper https plato stanford edu entries popper Bib https www famousscientists org karl popper https www geni com people Karl Popper 6000000011242644863 https iep utm edu pop sci Welle www dw com Deutsche DW COM ru RU Arhiv originalu za 20 listopada 2019 Procitovano 17 kvitnya 2020 Thornton Stephen 2019 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Winter 2019 Metaphysics Research Lab Stanford University Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 17 kvitnya 2020 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 27 kvitnya 2020 Procitovano 17 kvitnya 2020

    Дата публікації:
    Топ