Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альберт Ганс Альберт нім Hans Albert 8 лютого 1921 Кельн Німеччина 24

Ганс Альберт

Ганс Альберт
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альберт.

Ганс Альберт (нім. Hans Albert; 8 лютого 1921, Кельн, Німеччина — 24 жовтня 2023) — німецький філософ, один з головних представників Критичного раціоналізму.

Ганс Альберт
нім. Hans Albert
image
Народження8 лютого 1921(1921-02-08)[1][2][…]
Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[4]
Смерть24 жовтня 2023(2023-10-24)[5] (102 роки)
Гайдельберг, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Громадянство (підданство)image Німеччина
Знання мов
  • німецька[6][7]
    • Діяльність
  • соціолог, викладач університету
    • ВикладавМангаймський університет і Кельнський університет
    ЧленЄвропейська академія[8] і Туринська академія наук[4]
    Alma materКельнський університет (1952)
    Літературний напрямзахідна філософія
    Конфесіяатеїзм
    Нагороди
    image image

    d (1976)

    d

    d (2006)

    image Ганс Альберт у Вікісховищі

    Життя

    Батько Альберта був філологом-класиком і протестантським вчителем релігії. У дитинстві він був дуже зацікавлений історією, особливо читав О. Шпенглера і військово-наукові праці, тому що хотів стати офіцером. Після закінчення університету в 1939 році Альберт замельдувався як волонтер і вступив спочатку в Імперську службу праці, де він працював на Лінії Зігфрида. Потім він прийшов до артилерії, служиврезервістом у Відні, а далі брав участь в бойвих діях у Франції та Греції.

    Після американського полону Альберт продовжив навчання в Університеті Кельну на, спочатку з кінцевою метою отримати диплом працівника торгівлі. Перші лекції з соціології він слухав у Леопольда фон Візе (Leopold von Wiese). Після цього він міг за власним бажанням писати дипломну работу «Політика і економіка як предмети політичних і економічних теорій» (Politik und Wirtschaft als Gegenstände der politischen und ökonomischen Theorie) і в 1952 р. захистити докторську дисертацію «Раціоналізм та існування — політична арифметика і політична антропологія» (Rationalität und Existenz — Politische Arithmetik und politische Anthropologie).

    Габіталізаційну робту (післядокторська кваліфікація) Альберта «Національна економіка як комерційні стосунки» (Nationalökonomie als Soziologie der kommerziellen Beziehungen) була відхилена у 1955 р. професором кельнського університету Рене Кенігом (René König), а також деканом економічного факультету, тому що його критика ні економіки чи соціології нібито не була бездоганною. Крім того Альберта раніше засуджували як нібито таємного члена Комуністичної партії. Згодом він захисти габіталітаційну роботу у 1957 році в Кельні на основі нарисів із соціальної політики, оскільки він був помічником Герхард Вайсера (Gerhard Weissers), завідувача кафедри з даної теми. Однак він читав лекції з логікм, основ наукових вчень, ефективність суспільного виробництва і публікував свої робои з критикою «чистої економіки».

    У 1963 році Альберт отримав запрошення на новостворений факультет соціології та науки викладання колишнього школи економіки, тепер мангаймський університет. Хоча він отримав кілька запрошень в інші університети, він залишався аж до своєї відставки в 1989 році в Мангеймі.

    Альберт має почесні докторські ступені університетів Лінца (1995), Афін (1997), Касселя (2000), Грацу (2007) і Клагенфурту (2007).

    Твори

    У соціології чи економіці Альберт відзначився головно у питаннях ринкової соціології. Він боровся за єдність методу в галузі природничих та суспільних наук, а також виступив за скасування традиційних дисциплінарних кордонів між економікою, соціологією, правом та іншими суспільними науками.

    Альберт спочатку стояв на інструменталістсько-деционістських позиціях, які ще у своїй дисертації засвоїв від Мартіна Гайдеггера і Гуґо Дінглера (Hugo Dingler), потім перейшов до Віктора Крафта (Victor Kraft) і Карла Поппера, з яких він останнього спочатку вважав представником логічного позитивізму. На європейському форумі Альпбах Альберт познайомився з Паулем Фойерабендом у 1955 р., а у 1958 р. особисто з Поппером. Нарешті, як представник критичного раціоналізму Альберт у жовтні 1961 року разом з Поппером взяв участь у так званій «позитивістській дискусії» як противник Теодора Адорно і Юрґена Габермаса в частині, в якій, проте, жоден з учасників не взяв позитивістську позицію в строгому сенсі слова. Альберт сприйняв це особливо іронічно, що Габермас взяв майже схожу позицію.

    Альберт був співредактором часопису «Освіта і критика» (Aufklärung und Kritik), а також почесним президентом Товариства критичної філософії у Нюрнберзі (Gesellschaft für kritische Philosophie Nürnberg). Він також є науковим радником Гуманітарної академії Баварії (i>Humanistische Akademie Bayern/i>).

    Філософія

    У філософії Альберта істотне значення має теорія пізнання. Спочатку відстоюючи ідеї позитивізму, він з середини 1950-х років став прихильником критичного раціоналізму і розвинувся разом з Поппером у найбільш відомих представники такого філософського і гносеологічного погляду.

    Тезам класичних ідеалів пізнання Альберт виступив з його концепцією критичного раціоналізму. Піддання своїх критичного методу, висловлювань, тверджень, теорій постійній критичний і, як наслідок неприйняття будь-яких кінцевих претензій ґрунтуються, ймовірно, на висновках, які можна зробити з так званої Трилеми Мюнхгаузена. За допомогою цієї трилеми Альберт висуває тезу, що будь-яка спроба підняти якесь твердження до остаточно обґрунтованої і таким чином некритичної істини приречена на провал, і тому класичний ідеал знання з його зверненням до архимедової точки опори, на якій може бути оперте гарантоване знання і разом з тим обґрунтоване остаточне твердження, тобто можливість досягнення абсолютно безперечної істини людського знання, є ілюзією. Тому, якщо я говорю, що це чи інше твердження є абсолютно вірним, оскільки я виводжу його з абсолютно надійної основи, то тоді мені тільки лишаеться постійно як наслідок, який можна отримати з цієї трілемми, три можливості, котрим кидається в жертву гадане кінцеве обґрунтування, і, отже, зводиться нанівець спроба визначити як абсолютну і тому некритичну істину будь-які твердження.

    1. Можливість регреса обґрунтувань у нескінченність. Це відображає той факт, що процес обґрунтування ніколи не закінчується.
      Таким чином для кожного обґрунтування завжди може бути необхідним знайти додаткове обґрунтування, навіть для того, яке стведжує, що воно є остаточним.
    2. Можливість полягає в порочному колі, коли якесь твердження посилається на феномен, який сам входить у це твердження.
      Простим прикладом кругового аргументу буде наступний ланцюжок міркувань: Чому відкладають яйця? Тому що вони кури! І чому вони кури? Тому що вони відкладають яйця!
    3. Можливість свавільного переривання процесу пошуків обґрунтування на одному пункті, котрий і кладеться в основу подальших умовиводів

    Остання можливість є особливо показовою, бо породжує «догматичний раціоналізм» і «стратегію імкнітетузування», ґрунтовані на довільно обраній шкалі цінностей. Це шлях фундаменталізму, на якому могли виникнути доктрина панівної арійської раси, доктрина обраності єврейського народу або теорія Маркса. Отож, у пізнавальних процедурах Альберт пропонує використовувати принцип критичної перевірки і розділити їх на дві групи:

    1. Орієнтування на знання, яке є достатнім для конкретної проблемної ситуації.
    2. Орієнтацію на знання як безперервний процес руху до істини з постійною критикою осягнутих результатів.

    На думку Альберта знання завжди містять в собі нормативний елемент, базований на певних цінностях. Завданням критики є знайти і подолати нормативно-цінністну залеєність пізнання. Це завдання може бути полегшене через технологізація, яка, на його думку базується на шеститактовій стратегії:

    1. Аналіз наявної проблемної ситуації і пропозиції рішень для її вирішення
    2. Критична перевірка пропонованих рішень з точки зору їх евристичної сили чи слабкості
    3. Конструювання альтернативних рішень і критична оцінка тог, що вони можуть дати
    4. Акт вибору і прийняття рішення
    5. Покрокова реалізація обраного рішення
    6. Перевірка проекту з точки зору істини, справедливості, краси тощо.

    При цьому вимірювання, калькулювання, управління, програмування і прогнозування стають все більш важливими базовими формами діяльності в процесі подальшого розвитку людства. При такому підході наука стане «центральною інститутиалізуючою сферою» суспільства, без якої буде неможлива жодна стратегічна діяльність адекватна сучасному постіндустріальному суспільству.

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118501445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Енциклопедія Брокгауз
      d:Track:Q237227
    3. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    4. www.accademiadellescienze.it
      d:Track:Q107212659
    5. Philosoph Hans Albert mit 102 Jahren gestorben — ORF.
      d:Track:Q262386
    6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    7. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    8. Hans Albert — Європейська академія.
      d:Track:Q337234

    Джерела

    • Грицанов А. А. (Гл. ред). История философии. Энциклопедия. Книжный дом. Минск 2002. (Рос.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Albert Gans Albert nim Hans Albert 8 lyutogo 1921 Keln Nimechchina 24 zhovtnya 2023 nimeckij filosof odin z golovnih predstavnikiv Kritichnogo racionalizmu Gans Albertnim Hans AlbertNarodzhennya8 lyutogo 1921 1921 02 08 1 2 Keln Rejnska provinciya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 4 Smert24 zhovtnya 2023 2023 10 24 5 102 roki Gajdelberg Karlsrue Baden Vyurtemberg NimechchinaGromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya movnimecka 6 7 Diyalnistsociolog vikladach universitetuVikladavMangajmskij universitet i Kelnskij universitetChlenYevropejska akademiya 8 i Turinska akademiya nauk 4 Alma materKelnskij universitet 1952 Literaturnij napryamzahidna filosofiyaKonfesiyaateyizmNagorodid 1976 d d 2006 Gans Albert u VikishovishiZhittyaBatko Alberta buv filologom klasikom i protestantskim vchitelem religiyi U ditinstvi vin buv duzhe zacikavlenij istoriyeyu osoblivo chitav O Shpenglera i vijskovo naukovi praci tomu sho hotiv stati oficerom Pislya zakinchennya universitetu v 1939 roci Albert zamelduvavsya yak volonter i vstupiv spochatku v Impersku sluzhbu praci de vin pracyuvav na Liniyi Zigfrida Potim vin prijshov do artileriyi sluzhivrezervistom u Vidni a dali brav uchast v bojvih diyah u Franciyi ta Greciyi Pislya amerikanskogo polonu Albert prodovzhiv navchannya v Universiteti Kelnu na spochatku z kincevoyu metoyu otrimati diplom pracivnika torgivli Pershi lekciyi z sociologiyi vin sluhav u Leopolda fon Vize Leopold von Wiese Pislya cogo vin mig za vlasnim bazhannyam pisati diplomnu rabotu Politika i ekonomika yak predmeti politichnih i ekonomichnih teorij Politik und Wirtschaft als Gegenstande der politischen und okonomischen Theorie i v 1952 r zahistiti doktorsku disertaciyu Racionalizm ta isnuvannya politichna arifmetika i politichna antropologiya Rationalitat und Existenz Politische Arithmetik und politische Anthropologie Gabitalizacijnu robtu pislyadoktorska kvalifikaciya Alberta Nacionalna ekonomika yak komercijni stosunki Nationalokonomie als Soziologie der kommerziellen Beziehungen bula vidhilena u 1955 r profesorom kelnskogo universitetu Rene Kenigom Rene Konig a takozh dekanom ekonomichnogo fakultetu tomu sho jogo kritika ni ekonomiki chi sociologiyi nibito ne bula bezdogannoyu Krim togo Alberta ranishe zasudzhuvali yak nibito tayemnogo chlena Komunistichnoyi partiyi Zgodom vin zahisti gabitalitacijnu robotu u 1957 roci v Kelni na osnovi narisiv iz socialnoyi politiki oskilki vin buv pomichnikom Gerhard Vajsera Gerhard Weissers zaviduvacha kafedri z danoyi temi Odnak vin chitav lekciyi z logikm osnov naukovih vchen efektivnist suspilnogo virobnictva i publikuvav svoyi roboi z kritikoyu chistoyi ekonomiki U 1963 roci Albert otrimav zaproshennya na novostvorenij fakultet sociologiyi ta nauki vikladannya kolishnogo shkoli ekonomiki teper mangajmskij universitet Hocha vin otrimav kilka zaproshen v inshi universiteti vin zalishavsya azh do svoyeyi vidstavki v 1989 roci v Mangejmi Albert maye pochesni doktorski stupeni universitetiv Linca 1995 Afin 1997 Kasselya 2000 Gracu 2007 i Klagenfurtu 2007 TvoriU sociologiyi chi ekonomici Albert vidznachivsya golovno u pitannyah rinkovoyi sociologiyi Vin borovsya za yednist metodu v galuzi prirodnichih ta suspilnih nauk a takozh vistupiv za skasuvannya tradicijnih disciplinarnih kordoniv mizh ekonomikoyu sociologiyeyu pravom ta inshimi suspilnimi naukami Albert spochatku stoyav na instrumentalistsko decionistskih poziciyah yaki she u svoyij disertaciyi zasvoyiv vid Martina Gajdeggera i Gugo Dinglera Hugo Dingler potim perejshov do Viktora Krafta Victor Kraft i Karla Poppera z yakih vin ostannogo spochatku vvazhav predstavnikom logichnogo pozitivizmu Na yevropejskomu forumi Alpbah Albert poznajomivsya z Paulem Fojerabendom u 1955 r a u 1958 r osobisto z Popperom Nareshti yak predstavnik kritichnogo racionalizmu Albert u zhovtni 1961 roku razom z Popperom vzyav uchast u tak zvanij pozitivistskij diskusiyi yak protivnik Teodora Adorno i Yurgena Gabermasa v chastini v yakij prote zhoden z uchasnikiv ne vzyav pozitivistsku poziciyu v strogomu sensi slova Albert sprijnyav ce osoblivo ironichno sho Gabermas vzyav majzhe shozhu poziciyu Albert buv spivredaktorom chasopisu Osvita i kritika Aufklarung und Kritik a takozh pochesnim prezidentom Tovaristva kritichnoyi filosofiyi u Nyurnberzi Gesellschaft fur kritische Philosophie Nurnberg Vin takozh ye naukovim radnikom Gumanitarnoyi akademiyi Bavariyi i gt Humanistische Akademie Bayern i gt FilosofiyaU filosofiyi Alberta istotne znachennya maye teoriya piznannya Spochatku vidstoyuyuchi ideyi pozitivizmu vin z seredini 1950 h rokiv stav prihilnikom kritichnogo racionalizmu i rozvinuvsya razom z Popperom u najbilsh vidomih predstavniki takogo filosofskogo i gnoseologichnogo poglyadu Tezam klasichnih idealiv piznannya Albert vistupiv z jogo koncepciyeyu kritichnogo racionalizmu Piddannya svoyih kritichnogo metodu vislovlyuvan tverdzhen teorij postijnij kritichnij i yak naslidok neprijnyattya bud yakih kincevih pretenzij gruntuyutsya jmovirno na visnovkah yaki mozhna zrobiti z tak zvanoyi Trilemi Myunhgauzena Za dopomogoyu ciyeyi trilemi Albert visuvaye tezu sho bud yaka sproba pidnyati yakes tverdzhennya do ostatochno obgruntovanoyi i takim chinom nekritichnoyi istini prirechena na proval i tomu klasichnij ideal znannya z jogo zvernennyam do arhimedovoyi tochki opori na yakij mozhe buti operte garantovane znannya i razom z tim obgruntovane ostatochne tverdzhennya tobto mozhlivist dosyagnennya absolyutno bezperechnoyi istini lyudskogo znannya ye ilyuziyeyu Tomu yaksho ya govoryu sho ce chi inshe tverdzhennya ye absolyutno virnim oskilki ya vivodzhu jogo z absolyutno nadijnoyi osnovi to todi meni tilki lishaetsya postijno yak naslidok yakij mozhna otrimati z ciyeyi trilemmi tri mozhlivosti kotrim kidayetsya v zhertvu gadane kinceve obgruntuvannya i otzhe zvoditsya nanivec sproba viznachiti yak absolyutnu i tomu nekritichnu istinu bud yaki tverdzhennya Mozhlivist regresa obgruntuvan u neskinchennist Ce vidobrazhaye toj fakt sho proces obgruntuvannya nikoli ne zakinchuyetsya Takim chinom dlya kozhnogo obgruntuvannya zavzhdi mozhe buti neobhidnim znajti dodatkove obgruntuvannya navit dlya togo yake stvedzhuye sho vono ye ostatochnim Mozhlivist polyagaye v porochnomu koli koli yakes tverdzhennya posilayetsya na fenomen yakij sam vhodit u ce tverdzhennya Prostim prikladom krugovogo argumentu bude nastupnij lancyuzhok mirkuvan Chomu vidkladayut yajcya Tomu sho voni kuri I chomu voni kuri Tomu sho voni vidkladayut yajcya Mozhlivist svavilnogo pererivannya procesu poshukiv obgruntuvannya na odnomu punkti kotrij i kladetsya v osnovu podalshih umovivodiv Ostannya mozhlivist ye osoblivo pokazovoyu bo porodzhuye dogmatichnij racionalizm i strategiyu imknitetuzuvannya gruntovani na dovilno obranij shkali cinnostej Ce shlyah fundamentalizmu na yakomu mogli viniknuti doktrina panivnoyi arijskoyi rasi doktrina obranosti yevrejskogo narodu abo teoriya Marksa Otozh u piznavalnih procedurah Albert proponuye vikoristovuvati princip kritichnoyi perevirki i rozdiliti yih na dvi grupi Oriyentuvannya na znannya yake ye dostatnim dlya konkretnoyi problemnoyi situaciyi Oriyentaciyu na znannya yak bezperervnij proces ruhu do istini z postijnoyu kritikoyu osyagnutih rezultativ Na dumku Alberta znannya zavzhdi mistyat v sobi normativnij element bazovanij na pevnih cinnostyah Zavdannyam kritiki ye znajti i podolati normativno cinnistnu zaleyenist piznannya Ce zavdannya mozhe buti polegshene cherez tehnologizaciya yaka na jogo dumku bazuyetsya na shestitaktovij strategiyi Analiz nayavnoyi problemnoyi situaciyi i propoziciyi rishen dlya yiyi virishennya Kritichna perevirka proponovanih rishen z tochki zoru yih evristichnoyi sili chi slabkosti Konstruyuvannya alternativnih rishen i kritichna ocinka tog sho voni mozhut dati Akt viboru i prijnyattya rishennya Pokrokova realizaciya obranogo rishennya Perevirka proektu z tochki zoru istini spravedlivosti krasi tosho Pri comu vimiryuvannya kalkulyuvannya upravlinnya programuvannya i prognozuvannya stayut vse bilsh vazhlivimi bazovimi formami diyalnosti v procesi podalshogo rozvitku lyudstva Pri takomu pidhodi nauka stane centralnoyu institutializuyuchoyu sferoyu suspilstva bez yakoyi bude nemozhliva zhodna strategichna diyalnist adekvatna suchasnomu postindustrialnomu suspilstvu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118501445 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Philosoph Hans Albert mit 102 Jahren gestorben ORF d Track Q262386 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Hans Albert Yevropejska akademiya d Track Q337234DzherelaGricanov A A Gl red Istoriya filosofii Enciklopediya Knizhnyj dom Minsk 2002 Ros

    Дата публікації:
    Топ