Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відкрите суспільство та його вороги (англ. The Open Society and Its Enemies) — книга британсько-австрійського філософа Карла Поппера, написана під час ДСВ і видана у 1945 році у Лондоні у видавництві Routledge. Книга перевидавалася у 1995 та 2013 роках. Український переклад вперше вийшов друком у 1994 р. у видавництві «Основи» .
 Обкладинка першого видання першого тому книги | |
| Автор | Карл Поппер |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Open Society and Its Enemies |
| Країна | Велика Британія |
| Мова | англійська |
| Тема | філософія, історицизм |
| Жанр | монографія |
| Місце | Лондон |
| Видавництво | Routledge |
| Видано | 1945 |
| Видано українською | 1994 |
| Сторінок | 361 с. |
| ISBN | 978-0-691-15813-6 (том 1) |
| Наступний твір | 1995, 2013 |
«Відкрите суспільство та його вороги» складається з двох томів: перший має назву «У полоні Платонових чарів» (англ. The Spell of Plato), другий — «Спалах пророцтва: Геґель, Маркс та послідовники» (англ. The High Tide of Prophecy: Hegel, Marx, and the Aftermath).
Історія написання
Робота над книгою відбувалася в умовах невизначеності у роки Другої світової війни у Новій Зеландії, куди Поппер емігрував у 1937 р. з Австрії. Тут він протягом 1937—1945 років працював викладачем філософії у у графстві Кентербері. Для видання книги було залучено кількох науковців із сфери філософії та соціальних наук: Ернсту Ґомбріху було доручено основне завдання з пошуку видавництва, Фрідріх Гаєк був захоплений соціальною філософією Поппера і намагався його переманити до Лондонської школи економіки, а Ліонель Роббінс і Гарольд Ласкі мали вичитати рукопис, первісна назва якого була «Соціальна філософія для кожного» (англ. A Social Philosophy for Everyman). Відому сьогодні назву для книги запропонував Майкл Дж. Фіндлі, який відкинув не лише первісну, але також два інші варіанти назви — «Три псевдопророки: Платон-Геґель-Маркс» (англ. Three False Prophets: Plato-Hegel-Marx) та «Критика політичної філософії» (англ. A Critique of Political Philosophy).
Концепція
Вперше термін «відкрите суспільство» запропонував Анрі Бергсон. Проте його концептуальне дослідження здійснив Карл Поппер. У теперішній час дослідження концепції відкритого суспільства продовжує Джордж Сорос.
Карл Поппер розробляє концепцію відкритого суспільства та захищає ліберальну демократію, протиставляючи їх критиці теорії «релігійного» історизму, у відповідності до якої історія неухильно розгортається у відповідності до універсальних законів. Автор критикує Платона, Геґеля і Маркса за тоталітарність мислення, яка ґрунтується на ідеях історизму, називаючи їхню політичну філософію пророцтвом.
Перший том
Назва першого тому «У полоні Платонових чарів» відображає точку зору Поппера про те, що більшість перекладачів Платона протягом століть перебували у полоні величі класика античної філософії і його неповторного стилю. При цьому Поппер стверджує, що вони безкритично прийняли політичну філософію Платона як зразкову ідилію, не беручи до уваги її небезпечні тенденції до тоталітарної ідеології.
На відміну від більшості послідовників Платона у його час, Поппер відрікся від Платонових ідей перейнятих у Сократа, стверджуючи, що перший у свої пізніші роки не підтримував жодних гуманітарних та демократичних ідей свого вчителя. Зокрема, Поппер звинувачує Платона у його зраді Сократа у праці «Держава», у якій Платон зображає Сократа прихильним до тоталітаризму.
Карл Поппер розглядає Платоновий аналіз соціальних змін і настроїв, визнаючи його хист як соціолога, проте відкидає запропоновані ним варіанти вирішення цих проблем. Це пов'язано з тим, що Поппер трактує гуманістичні ідеали Афінської демократії як передумови зародження його уявлення про «відкрите суспільство». Ненависть Платона до демократії призвела його до потреби «захищати обман, політичні фантазії, табуйовані забобони, придушення істини, і, зрештою, жорстоке насильство». Поппер вважає, що історичні ідеї Платона обумовлені страхом перед змінами, що зумовлені ліберальною демократією. Також, як аристократ і родич афінського диктатора Крітіаса, Платон, за словами Поппера, був прихильним до олігархії свого часу і зневажливо ставився до пересічних громадян. Поппер також підозрює, що Платон був жертвою власного марнославства і хотів сягнути найвищого статусу Філософа у відповідності до власного уявлення про найкращого правителя.
Останній розділ першого тому має таку ж назву, як і уся книга, і розкриває власні філософські міркування Карла Поппера про необхідність ліберальної демократії як єдиної форми державного врядування, що дозволяє здійснювати інституціональні перетворення без застосування насильства та кровопролиття.
Другий том
У другому томі під назвою «Спалах пророцтва: Геґель, Маркс та послідовники» Карл Поппер критикує Георга Вільгельма Фрідріха Геґеля та Карла Маркса, простежуючи розвиток їхніх ідей від Арістотеля, стверджуючи, що саме вони були предвісниками і основоположниками тоталітаризму XX столітті.
Поппер визнає, що на відміну від Геґеля, Карл Маркс глибоко переймався тяжким становищем простих людей і несправедливістю, яка панували у його час в капіталістичних суспільствах. Крім цього, праці Маркса пропонують цікаві економічні, соціологічні та історичні уявлення. Проте Поппер категорично відкидає історичний, анти-раціональний і тоталітарний світогляд Маркса.
Література
- (укр.) Карл Поппер. / Пер. з англ. О.Коваленко. — К. : Основи, 1994. — С. 444. — .
Примітки
Див. також
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi angl The Open Society and Its Enemies kniga britansko avstrijskogo filosofa Karla Poppera napisana pid chas DSV i vidana u 1945 roci u Londoni u vidavnictvi Routledge Kniga perevidavalasya u 1995 ta 2013 rokah Ukrayinskij pereklad vpershe vijshov drukom u 1994 r u vidavnictvi Osnovi Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi Obkladinka pershogo vidannya pershogo tomu knigiAvtorKarl PopperNazva movoyu originaluThe Open Society and Its EnemiesKrayinaVelika BritaniyaMovaanglijskaTemafilosofiya istoricizmZhanrmonografiyaMisceLondonVidavnictvoRoutledgeVidano1945Vidano ukrayinskoyu1994Storinok361 s ISBN978 0 691 15813 6 tom 1 Nastupnij tvir1995 2013 Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi skladayetsya z dvoh tomiv pershij maye nazvu U poloni Platonovih chariv angl The Spell of Plato drugij Spalah proroctva Gegel Marks ta poslidovniki angl The High Tide of Prophecy Hegel Marx and the Aftermath Istoriya napisannyaRobota nad knigoyu vidbuvalasya v umovah neviznachenosti u roki Drugoyi svitovoyi vijni u Novij Zelandiyi kudi Popper emigruvav u 1937 r z Avstriyi Tut vin protyagom 1937 1945 rokiv pracyuvav vikladachem filosofiyi u u grafstvi Kenterberi Dlya vidannya knigi bulo zalucheno kilkoh naukovciv iz sferi filosofiyi ta socialnih nauk Ernstu Gombrihu bulo dorucheno osnovne zavdannya z poshuku vidavnictva Fridrih Gayek buv zahoplenij socialnoyu filosofiyeyu Poppera i namagavsya jogo peremaniti do Londonskoyi shkoli ekonomiki a Lionel Robbins i Garold Laski mali vichitati rukopis pervisna nazva yakogo bula Socialna filosofiya dlya kozhnogo angl A Social Philosophy for Everyman Vidomu sogodni nazvu dlya knigi zaproponuvav Majkl Dzh Findli yakij vidkinuv ne lishe pervisnu ale takozh dva inshi varianti nazvi Tri psevdoproroki Platon Gegel Marks angl Three False Prophets Plato Hegel Marx ta Kritika politichnoyi filosofiyi angl A Critique of Political Philosophy KoncepciyaVpershe termin vidkrite suspilstvo zaproponuvav Anri Bergson Prote jogo konceptualne doslidzhennya zdijsniv Karl Popper U teperishnij chas doslidzhennya koncepciyi vidkritogo suspilstva prodovzhuye Dzhordzh Soros Karl Popper rozroblyaye koncepciyu vidkritogo suspilstva ta zahishaye liberalnu demokratiyu protistavlyayuchi yih kritici teoriyi religijnogo istorizmu u vidpovidnosti do yakoyi istoriya neuhilno rozgortayetsya u vidpovidnosti do universalnih zakoniv Avtor kritikuye Platona Gegelya i Marksa za totalitarnist mislennya yaka gruntuyetsya na ideyah istorizmu nazivayuchi yihnyu politichnu filosofiyu proroctvom Pershij tom Nazva pershogo tomu U poloni Platonovih chariv vidobrazhaye tochku zoru Poppera pro te sho bilshist perekladachiv Platona protyagom stolit perebuvali u poloni velichi klasika antichnoyi filosofiyi i jogo nepovtornogo stilyu Pri comu Popper stverdzhuye sho voni bezkritichno prijnyali politichnu filosofiyu Platona yak zrazkovu idiliyu ne beruchi do uvagi yiyi nebezpechni tendenciyi do totalitarnoyi ideologiyi Na vidminu vid bilshosti poslidovnikiv Platona u jogo chas Popper vidriksya vid Platonovih idej perejnyatih u Sokrata stverdzhuyuchi sho pershij u svoyi piznishi roki ne pidtrimuvav zhodnih gumanitarnih ta demokratichnih idej svogo vchitelya Zokrema Popper zvinuvachuye Platona u jogo zradi Sokrata u praci Derzhava u yakij Platon zobrazhaye Sokrata prihilnim do totalitarizmu Karl Popper rozglyadaye Platonovij analiz socialnih zmin i nastroyiv viznayuchi jogo hist yak sociologa prote vidkidaye zaproponovani nim varianti virishennya cih problem Ce pov yazano z tim sho Popper traktuye gumanistichni ideali Afinskoyi demokratiyi yak peredumovi zarodzhennya jogo uyavlennya pro vidkrite suspilstvo Nenavist Platona do demokratiyi prizvela jogo do potrebi zahishati obman politichni fantaziyi tabujovani zaboboni pridushennya istini i zreshtoyu zhorstoke nasilstvo Popper vvazhaye sho istorichni ideyi Platona obumovleni strahom pered zminami sho zumovleni liberalnoyu demokratiyeyu Takozh yak aristokrat i rodich afinskogo diktatora Kritiasa Platon za slovami Poppera buv prihilnim do oligarhiyi svogo chasu i znevazhlivo stavivsya do peresichnih gromadyan Popper takozh pidozryuye sho Platon buv zhertvoyu vlasnogo marnoslavstva i hotiv syagnuti najvishogo statusu Filosofa u vidpovidnosti do vlasnogo uyavlennya pro najkrashogo pravitelya Ostannij rozdil pershogo tomu maye taku zh nazvu yak i usya kniga i rozkrivaye vlasni filosofski mirkuvannya Karla Poppera pro neobhidnist liberalnoyi demokratiyi yak yedinoyi formi derzhavnogo vryaduvannya sho dozvolyaye zdijsnyuvati institucionalni peretvorennya bez zastosuvannya nasilstva ta krovoprolittya Drugij tom U drugomu tomi pid nazvoyu Spalah proroctva Gegel Marks ta poslidovniki Karl Popper kritikuye Georga Vilgelma Fridriha Gegelya ta Karla Marksa prostezhuyuchi rozvitok yihnih idej vid Aristotelya stverdzhuyuchi sho same voni buli predvisnikami i osnovopolozhnikami totalitarizmu XX stolitti Popper viznaye sho na vidminu vid Gegelya Karl Marks gliboko perejmavsya tyazhkim stanovishem prostih lyudej i nespravedlivistyu yaka panuvali u jogo chas v kapitalistichnih suspilstvah Krim cogo praci Marksa proponuyut cikavi ekonomichni sociologichni ta istorichni uyavlennya Prote Popper kategorichno vidkidaye istorichnij anti racionalnij i totalitarnij svitoglyad Marksa Literatura ukr Karl Popper Per z angl O Kovalenko K Osnovi 1994 S 444 ISBN 5 7707 5614 4 PrimitkiPopper 1994 Div takozhVidkrite suspilstvo Demokratiya Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi