Ге́рберт Джордж Веллс (англ. Herbert George Wells; 21 вересня 1866, Бромлі — 13 серпня 1946, Лондон) — англійський письменник, найбільш відомий як письменник-фантаст, хоча має значний доробок праць історичних, на політичну тематику, публіцистики та настільних ігор. Поряд з Мері Шеллі, Едгаром Елланом По та Жулем Верном, вважається одним із засновників сучасної наукової фантастики.
Герберт Джордж Веллс | ||||
---|---|---|---|---|
Herbert George Wells | ||||
Ім'я при народженні | англ. Herbert George Wells | |||
Псевдонім | H. G. Wells, Reginald Bliss, Septimus Browne і Sosthenes Smith | |||
Народився | 21 вересня 1866 Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[1][2][2] | |||
Помер | 13 серпня 1946 (79 років) Лондон, Англія ·d | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Національність | англієць | |||
Діяльність | письменник, викладач, журналіст, історик | |||
Сфера роботи | наукова фантастика, d[3], документальна література[3] і d[3] | |||
Alma mater | d і Лондонський університет | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1895 | |||
Жанр | наукова фантастика | |||
Magnum opus | «Машина часу» «Війна світів» «Невидимець» | |||
Членство | Товариство Фабіана | |||
Партія | Лейбористська партія | |||
Батько | d | |||
Мати | d[4] | |||
Брати, сестри | d і d | |||
У шлюбі з | d і d | |||
Діти | d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | d (1997) | |||
| ||||
Герберт Веллс у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився 21 вересня 1866 в передмісті Лондона Бромлі. Його батько, Джозеф Веллс, був садівником, потім професійним гравцем у крикет; пізніше утримував крамницю, проте розорився через травму стегна. Мати, Сара Ніл, щоб утримувати сім'ю працювала служницею в багатому будинку «Аппарк» (пізніше описаному Веллсом в романі «Тоно Бенге»). Батьки не ладнали, бо мати була протестанткою, а батько — вільнодумцем. Однією з умов її роботи було те, що їй не дозволялося мати в маєтку житлову площу для чоловіка та дітей. Після цього вони з Джозефом жили окремо.
Освіту одержав у класичній школі Мідгерст і в Кінґз-коледжі Лондонського університету, але багато читав сам. Після учнівства в торговця сукном і роботи в аптеці побував вчителем у школі, викладачем точних наук і помічником зоолога, пропагандиста дарвінізму Томаса Гакслі. Він припинив навчання в 1887 році, захоплювався ідеями «Держави» Платона, проте невдовзі звернувся до ідей тогочасного соціалізму. Протягом 1888 року залишався в Сток-он-Тренті, живучи в Басфорді. В 1890 році Веллс отримав ступінь бакалавра наук із зоології за зовнішньою програмою Лондонського університету. В 1889—1890 роках йому вдалося отримати посаду вчителя в школі «Генлі» у Лондоні, де він навчав майбутнього письменника Алана Мілна.
До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розпрощатися з викладацькою діяльністю і стати журналістом, не обтяженим належністю до будь-якої конкретної агенції (фрилансером). До того ж він отримує замовлення на серію повістей і романів з науковим ухилом.
Після короткого і невдалого шлюбу з двоюрідною сестрою в 1891 році, він одружився в 1895 році з Кетрін Роббінс, яка була однією з його учениць; у них було двоє дітей. Кетрін поділяла погляди Герберта на «вільне кохання». Герберт мав романи також із романістками , Елізабет фон Арнім і . Він схвалював євгеніку як заохочувану практику та виступав за стерилізацію носіїв генетичних «збоїв».
Веллс називав себе «соціалістом», проте «не марксистом». Після вступу в 1903 році до Фабіанського товариства, він потім став критикувати його діяльність, випустивши текст «Помилки Фабіана» (1906). Він виступав за те, що Товариство повинне прагнути до масового членства та більш радикальних реформ. Керівники Товариства переймалися через репутацію Веллса як некерованого та сексуально розбещеного чоловіка. В 1908 році він подав у відставку з Товариства.
Протягом творчого життя (з 1895) Веллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариство, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.
Його першим художнім твором був роман «Машина часу» (The Time Machine, 1895) — про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з'явилися «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896), «Людина-невидимка» (The Invisible Man, 1897), «Війна світів» (The War of the Worlds, 1898), «Перші люди на Місяці» (The First Men in the Moon, 1901, екранізований 2010 року каналом ВВС — «Перші люди на Місяці»). Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі «Звільнений світ» (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову достовірність із політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу.
У своїх творах письменник демонструє неабиякий талант у зображенні характерів і побудові фабули, приправляє оповідання гумором, та інколи сюжет витісняють роздуми про науку, лекції про всі мислимі і немислимі предмети, відгуки на актуальні події, так що лише деякі з його творів містять складові, які можуть гарантувати їм довговічність. Багато творів автора в тій чи іншій мірі автобіографічні. Веллс визнав, що єдина книга, у якій заявлені найістотніші ідеї його життя, це «Що ми робимо зі своїми життями?» (What Are We to Do With Our Lives? 1931). Хоча деякі критики визначають автобіографічний слід в оповіданні «Двері в стіні», де сюжет є філософськи завуальованою метафорою до роздумів автора щодо суїциду. У творі двері символізують перехід до довгоочікуваного потойбічного життя. Протагоніст не наважується на самогубство, але пізніше згадує той шанс і жалкує. А найважливішою своєю працею вважав «Праця, багатство і щастя людства» (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932). Однак до широких читацьких кіл він пробився завдяки книзі «Нарис історії» (The Outline of History, 1920), яка багато років була в списках бестселерів.
У 1918 році Веллс працював у британському Бюро військової пропаганди. Був одним із 53-х провідних британських авторів — до числа яких входили Редьярд Кіплінг, Томас Гарді та сер Артур Конан Дойл. Разом вони відкрито засуджували німецьке вторгнення в Бельгію.
Веллс двічі відвідував Радянську Росію, зустрівшись із Леніним у 1920 році та Сталіним у 1934 році. Разом з тим його ліберальні погляди не дозволяли йому прийняти сталінізм. Під час Другої світової війни він склав проєкт «Загальних прав людини», який був опублікований у листі до журналу «Times». Цей документ і його відстоювання значною мірою сприяли винесенню глобальних прав людини на політичний порядок денний у післявоєнний період і мали вплив на розробку Загальної декларації прав людини в 1948 році.
Веллс мав діабет і став у 1934 році співзасновником Діабетичної асоціації. Помер 13 серпня 1946 року у віці 79 років у своєму будинку за адресою Гановерська тераса, 13, у Лондоні. Тіло було кремовано.
Творчість
Тематика
Літературна творчість Герберта Веллса включає багато жанрів: наукову фантастику, фентезі, антиутопію, сатиру та трагедію. Знаменитий передусім як письменник-фантаст, він писав багато нон-фікшн, включаючи біографії, автобіографії, соціальні коментарі та підручники. Разом із французьким письменником Жулем Верном поділяє титул «батька наукової фантастики».
Роман «Машина часу» (1895) одразу ж мав успіх і закріпив за Веллсом репутацію плідного автора оригінальних ідей, що продовжилося в «Чудесному візиті» (1895), «Острові доктора Моро» (1896), «Невидимцеві» (1897), «Війні світів» (1898), «Перших людях на Місяці» (1901), «Їжі богів» (1904). Фантастика Веллса, на відміну від творчості Жуля Верна, більш сатирична та песимістична, що відповідає поширеним у 1890-х роках настроям. Однак, любов до біології спонукала Веллса в цілому бачити майбутнє позитивним, хоча шлях до нього вбачався складним.
Із 1900-х він вирішив відмовитися від наукової фантастики на користь замальовок життя нижчого середнього класу, особливо в «Любов і містер Льюїшем» (1900), «Кіппс: Історія простої душі» (1905) та «Історія містера Поллі» (1910). У цих романах і в «Тоно Бенге» (1909) він спирався на спогади про власне життя. Приблизно в цей час він став активним соціалістом і в 1903 році приєднався до Фабіанського товариства, хоча незабаром почав критикувати його методи. Його конфлікт з однодумцями в 1906—1907 роках переказується в романі «Новий Макіавеллі» (1911). Його пізніші романи — це здебільшого дискусії на соціальні чи політичні теми того часу: «Бун» (1915), «Містер Брітлінг бачить це» (1916).
Перша світова війна похитнула віру Веллса в навіть короткочасний самостійний прогрес людства, і в наступних роботах він пропагував поширення знань і освіту як засіб відвернення катастроф. Веллс розпочав амбітну роботу з народної освіти, головними підсумками якої стали книги «Нарис історії» (1920; переглянуто в 1931), «Наука про життя» (1931), написана спільно з Джуліаном Гакслі та Джорджем Філіпом Веллсом (його старшим сином від другої дружини), а також «Праця, багатство і щастя людства» (1932). У той же час він продовжував публікувати художні твори, в яких його дар оповіді та діалогу майже повністю поступався місцем полеміці.
У 1936 році за сценарієм Веллса знято фільм «Прийдешнє». Тут Веллс повернувся до утопізму деяких попередніх книг, але в цілому його світогляд поступово ставав менш оптимістичним, і частина пізніших романів містять багато гіркої сатири. Страх перед трагічним неправильним поворотом у розвитку людства панує в його романах і байках, написаних наприкінці 1930-х років. З початком Другої світової війни він втратив впевненість у завтрашньому дні, і в «Розум на краю своєї натягнутої вузди» (1945) зобразив похмуре бачення майбутнього світу, де природа знищує людство.
Веллс крім того автор ігор з мініатюрами: «Ігри на підлозі» (1911) та «Маленькі війни» (1913).
Передбачення
Герберт Веллс — автор багатьох наукових передбачень, хоча він більше цікавився тим, якими можуть бути наслідки розвитку технологій, менше уваги приділяючи деталям їхньої роботи. За «Острів доктора Моро» (1896) Веллсу іноді приписують передбачення генної інженерії (хоча в романі перетворення тварин на людей відбувалося хірургічним шляхом). У «Війні світів» (1898) показано інопланетні пристрої, що за дією нагадують лазери чи мікрохвильову зброю. В «Коли сплячий прокидається» (1899) Веллс передбачив аудіокниги, літаки та телевізори, а в «Люди як боги» (1923) описав голосову пошту. В «Звільненому світі» (1913) змальовано атомні бомби (хоча в творі їхня руйнівна сила та розміри набагато менші, ніж на практиці, а вибух горів багато днів) та доктрину взаємного знищення. У «Війні в повітрі» (1908) він передбачив використання воєнних літаків. Разом з тим машина часу та невидимість людини — найвідоміші винаходи в творах Веллса, лишилися нездійсненими. У збірці «Світовий розум» (1938) письменник передбачив всесвітню мережу. Веллсу часто приписується введення в широкий обіг слова «секс» у значенні статевої активності через роман «Любов і містер Льюїшем» (1900).
Він вважав, що за допомогою того, що спочатку назвав «індуктивною історією», а пізніше «екологією людини» можна скласти схему можливостей майбутнього та спонукати людей розумно використовувати ці можливості. Таким чином Веллс стоїть біля витоків футурології. Іноді саме Веллсу приписується ініціатива в створенні ООН, що відповідає його мрії про «світову державу».
Основні твори
Збірки новел
- «Викрадена бацила та інші події» (The stolen Bacilus and Other Incidents, 1895)
- «Історія Платтнера та інші» (The Plattner Story and Others, 1897)
- «Казки простору і часу» (Tales of Space and Time, 1899)
- «Двадцять історій і мрії» (Twelve Stories and a Dream, 1903)
- «Країна сліпих та інші оповідання» (The Country of the Blind and Other Stories, 1911)
Науково-фантастичні романи
- Машина часу (The Time Machine, 1895)
- Острів доктора Моро (The Island of Dr. Moreau, 1896)
- Невидимець (The Invisible Man, 1897)
- Війна світів (The War of the Worlds, 1898)
- Перші люди на Місяці (The First Men in the Moon, 1901)
- Звільнений світ (The World Set Free, 1914)
- Любов і містер Льюїшем (Love and Mr. Lewisham, 1900)
- Кіппс (Kipps, the Story of a Simple Soul, 1905)
- Енн Вероніка (Ann Veronica, 1909)
- Тоно-Бунге (Tono-Bungay, 1909)
- Історія Містера Поллі (The History of Mr. Polly, 1910)
- Новий Макіавеллі (The New Machiavelli, 1911)
- Чудове дослідження (The Research Magnificent, 1915)
- Проникливість пана Брітлінга (Mr. Britling Sees It Through, 1916)
- Джоан і Пітер (Joan and Peter, 1918)
- Нарис історії (The Outline of History, 1920)
- Світ Вільяма Кліссолда (The World of William Clissold, 1926)
- Що ми робимо зі своїми життями? (What Are We to Do With Our Lives? 1931)
- Праця, багатство і щастя людства (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932)
- Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mind at the End of Its Tether, 1945)
Переклади українською
Твори Герберта Веллса в Україні почали перекладати в 20-ті pp XX століття. Саме тоді починають свою діяльність ті, хто згодом становитиме кістяк українського перекладацького корпусу. Так, у київському видавництві «Слово» 1927 року в перекладі Михайла Калиновича вийшла збірка оповідань Герберта Веллса під назвою «Країна сліпих». 1930 року за редакцією Михайла Калиновича в об'єднаній «Книгоспілці» (Харків / Київ) окремим виданням з'явився перший том «Творів» Герберта Веллса, який містив оповідання та «Повість про дні майбутні», яке переклали Вероніка Гладка й Катерина Корякіна (випуск «Творів» Веллса тоді так і скінчився на першому томі). У 1936 році в перекладі Миколи Іванова з'являється переклад «Невидимої людини». Саме цей переклад за редакцією Дмитра Паламарчука друкується й в наступні роки: під назвою «Невидимець» спочатку в київському видавництві «Молодь» (1972 року) та в київському видавництві «Дніпро» у збірнику з серії «Вершини світового письменства» (у 1967 та 1977 роках). Загалом, видання 1967 (та друге видання збірника у 1977 році) київського видавництва «Дніпро» містило чотири романи Веллса: «Невидимець» і «Машина часу» (обидва у перекладі Миколи Іванова) та «Війна світів» й «Острів доктора Моро» (обидва в перекладі Дмитра Паламарчука).
У 1969 році до цих творів додається «Містер Блетсуорсі на острові Ремпан»[] у перекладі Володимира Легкоступа, надрукований у київському видавництві «Дніпро». Пізніше у 1988 році у київському видавництві «Веселка» в перекладі Олекси Логвиненка з'являється український переклад оповідання «У безодні» у однойменній збірці (до збірки також увійшли такі оповідання як «Викрадені бацили», «Незвичайна орхідея», «В обсерваторії Аву», «Незвичайний аукціон», «Острів епіорніса», «Лісовий скарб», «Чоловік, що робив алмази», «Дивовижний випадок з очима Девідсона», «У безодні», «Червоний гриб», «Містер Скелмерсдейл у чарівній країні», «Новий прискорювач», «Чарівна крамниця», «Правда про Пайкрафта», «Двері в стіні», «Як моя матуся сходила на Пік Смерті», «Кришталеве яйце, та Чудотворець»).
Хронологічний список українських перекладів:
- Верберт Велс. Борба світів. Переклад з англійської: невідомий. Вінніпеґ: Накладом «Канадийського Фармера». 1917. 117 стор. (Бібліотека «Канадийського Фармера», Чис. 6) ()
- Герберт Велс. Війна світів: фантастичний роман. Переклад з англійської: Григорій Піддубний (справжнеє ім'я Григорій Товмачів), передмова: С. Зеленецький. Київ: Держвидав України. 1921. 264 стор.
- (перевидання, 2-е вид.) Герберт Уеллс. Війна світів: фантастичний роман. Переклад з англійської: Григорій Піддубний. Київ: Держвидав України. 1929. 225 стор.
- Герберт Велс. Таємниці таксидермії. Переклад з англійської — А. Раставицький. Харків: Книгоспілка. 1926. 72 стор.
- Герберт Велс. Недосвідчений Дух. Переклад з англійської — М. Йогансен. Вапліте, 1927.
- Герберт Велс. Прокинувся. Переклад з англійської — Петро Дятлів. Харків: Український робітник. 1928 р. 305 стор.
- Герберт Велс. Кам'яна доба (П'ятдесят тисяч літ тому) (збірка оповідань). Переклад з англійської: Н. Ткаченко-Ходкевич. Київ: Час, 1929. 85 стор.
- Герберт Велс. Бог-скафандр. Переклад з англійської: ?. Київ: Сяйво, 1929. ? стор.
- Герберт Велс. Бог-динамо. Переклад з англійської: М. Б-ч. Харків: Книгоспілка. 1929. ? стор.
- Герберт Велз. Машина часу; пер. з англ. М. Іванов. — Одеса: Держлітвидав України, 1929. — 116 с.
- Герберт Велс. Невидимий чоловік (фантастична повість). Вінніпеґ: [б. в.], 193? 180 стор.
- Герберт Велс. Дивна орхідея (фантастичні оповідання). Переклад з англійської: Вероніка Гладка й Катерина Корякіна. Харків, Київ: Книгоспілка, 1930. ? стор.
- Герберт Велс. Твори (Том 1. Повість про дні майбутні. Оповідання) [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Переклад з англійської — Вероніка Гладка й Катерина Корякіна; за редакцією Михайла Калиновича. Переднє слово — Михайло Калинович. Харків, Київ: Книгоспілка, 1930. 299 стор.
- Герберт Велс. Країна сліпих (збірка оповідань). Переклад з англійської — Михайло Калинович. Передмова — Михайло Калинович. Київ: Слово, 1927 р. 135 стор.
- Уеллс Герберт. Невидима людина. Переклад з англійської — Микола Іванов. Харків, Одеса: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936 р., 139 стор.
- (перевидання) Уеллс Герберт. Невидимець. Переклад з англійської — Микола Іванов, ілюстрації — В. Савадов. Київ: Молодь, 1972 р., 136 стор.
- Уеллс Герберт. Війна світів (збірник; до збірника ввійшли романи: «Машина часу», «Острів доктора Моро», «Невидимець», та «Війна Світів»). Переклад з англійської — Микола Іванов («Машина часу», «Невидимець» (за редакцією Дмитра Паламарчука)), Дмитро Паламарчук («Острів доктора Моро», «Війна Світів»), передмова — Тамара Денисова. Київ: Дніпро, 1967 р., 499 стор.
- (перевидання) Уеллс Герберт. Війна світів (збірник; до збірника ввійшли романи: «Машина часу», «Острів доктора Моро», «Невидимець», та «Війна Світів»). Переклад з англійської — Микола Іванов («Машина часу», «Невидимець» (за редакцією Дмитра Паламарчука)), Дмитро Паламарчук («Острів доктора Моро», «Війна Світів»), передмова — Тамара Денисова. Київ: Дніпро, 1977 р., 466 стор. Друге видання. (Серія «Вершина світового письменництва»).
- Герберт Уелс. Боротьба світів. За Гербертом Уелсом переповів: О. Заміський. Львів: «Самоосвіта». 1938. 48 стор. (найкращі оповідання видавництва «Самоосвіти»
- Уеллс Герберт. Містер Блетсуорсі на острові Ремполі. Переклад з англійської — Володимир Легкоступ (за редакцією Юрія Лісняка). Київ: Дніпро, 1969. 231 стор.
- Уеллс Герберт. У безодні (збірка; до збірки також увійшли повісті: Викрадені бацили, Незвичайна орхідея, В обсерваторії Аву, Незвичайний аукціон, Острів епіорніса, Лісовий скарб, Чоловік, що робив алмази, Дивовижний випадок з очима Девідсона, У безодні, Червоний гриб, Містер Скелмерсдейл у чарівній країні, «Новий прискорювач», Чарівна крамниця, Правда про Пайкрафта, Двері в стіні, Як моя матуся сходила на Пік Смерті, Кришталеве яйце, та Чудотворець). Переклад з англійської — Володимир Легкоступ (за редакцією Юрія Лісняка). Київ: Веселка, 1988. 312 стор. (серія «Пригоди. Фантастика»).
- Веллс Герберт. Машина часу. Переклад з англійської: Микола Іванов (за редакцією Дмитра Паламарчука); передм. та прим. Т. Н. Денисова. Харків: Фоліо / Київ: Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2003. 478 стор. (Бібліотека світової літератури).
- Веллс Герберт Острів епіорніса ; Викрадені бацили: оповід. / Г. Веллс ; пер. з англ. О. Логвиненка. — К. : Веселка, 2003. — 38 с. — (Золотий Жук. Диво-Пригоди).
- Веллс Герберт. Невидимець. Переклад з англійської — Микола Іванов (за редакцією Дмитра Паламарчука). Львів: Піраміда, 2006. 224 стор. (Серія «Піраміда пригод»).
- Веллс Герберт Невидимець, Машина часу. Переклад з англійської: Микола Іванов (за редакцією Дмитра Паламарчука); ілюстрації: Є. Рибальченко; обкладинка: Т. Кущ. Київ: Школа/, 2009. 301 стор. (Серія «Світ неймовірних пригод», серія «Моя улюблена книжка») (Школа), ISBN 966-339-482-Х (НКП)
- (літературний переказ) Герберт Уеллс. Війна світів. Літературний переказ з англійської: Володимир Хорошенко; ілюстрація палітурки: С. Лапина. Харків: Фактор. 2004, 2007. 112 стор.
- Герберт Веллс. Машина часу. Переклад з російської: Наталія Дідушок; художник: Марина Мосіаш; адаптація: Андрій Клімов. Харків: КСД. 2011. 238 стор. (Бібліотека пригод)
- Герберт Веллс. Невидимець. Машина часу. Переклад з англійської: Оксана Дідик, Володимир Лівар; ілюстрації: Наталія Клочкова. Київ: Країна Мрій, 2013. 315 стор. (Всеволод Нестайко радить прочитати).
- Герберт Веллс. Невидимець. Машина часу. Переклад з англійської: Микола Іванов (за редакцією Дмитра Паламарчука). Київ: Наш Формат, 2015. 236 стор. (Серія «Класика»).
- Герберт Уеллс. Війна світів; Невидимець: романи. Переклад з англійської: Н. Філімонова, Г. Зайцева. Харків: КСД, 2016. 318 стор. (серія «Поринь у світ пригод»). .
- Герберт Велз. Люди як боги: роман. Переклад з англійської: Святослав Михаць. Львів: Мендор І. І. 2017. 376 стор.
Цікавий факт
Герберт Веллс, за версією Велимира Хлєбнікова, був одним з Голів земної кулі.
Див. також
Примітки
- Уэллс Герберт Джордж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Czech National Authority Database
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- . www.bl.uk. Архів оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
- Thill, Scott. Sept. 21, 1866: Wells Springs Forth. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 1 травня 2023.
- Ball, Philip (18 липня 2018). What The War of the Worlds means now. New Statesman (амер.). Процитовано 1 травня 2023.
- Batchelor, John (21 березня 1985). H. G. Wells (англ.). CUP Archive. с. 164. ISBN .
- Hammond, John R. (2014). A Preface to H G Wells. Hoboken: Taylor and Francis. с. 90. ISBN . OCLC 884647667.
- Hampstead: Education | British History Online. www.british-history.ac.uk. с. 159—169. Процитовано 1 травня 2023.
- . web.archive.org. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2023.
- Parrinder, Patrick; Rolfe, Christopher (1990). H.G. Wells under revision : proceedings of the International H.G. Wells Symposium, London, July 1986. Selinsgrove [Pa.]: Susquehanna University Press. ISBN . OCLC 19555916.
- They Did What? 15 Famous People Who Actually Married Their Cousins. VINTAGE EVERYDAY. 22 травня 2017. Процитовано 1 травня 2023.
- . www.bl.uk. Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
- Milne, Nick (20 жовтня 2014). 1914 Authors’ Manifesto Defending Britain’s Involvement in WWI, Signed by H.G. Wells and Arthur Conan Doyle. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 1 травня 2023.
- . web.archive.org. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 1 травня 2023.
- . web.archive.org. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 1 травня 2023.
- Wells, Herbert George [H. G. Wells] (1866–1946), novelist and social commentator. Oxford Dictionary of National Biography (англ.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-36831;jsessionid=7d8ac60bb080e65521c838bd2b8078e5. Процитовано 1 травня 2023.
- H.G. Wells: From Poverty to Visionary Writer. ThoughtCo (англ.). Процитовано 30 квітня 2023.
- H.G. Wells | Biography, Books, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 30 квітня 2023.
- How HG Wells Invented Modern War Games 100 Years Ago. HuffPost UK (англ.). 9 квітня 2013. Процитовано 1 травня 2023.
- Magazine, Smithsonian; Handwerk, Brian. The Many Futuristic Predictions of H.G. Wells That Came True. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 30 квітня 2023.
- Nast, Condé (11 листопада 2021). The War Inside H. G. Wells. The New Yorker (амер.). Процитовано 30 квітня 2023.
- Коломієць Л. Видатні мовознавці-перекладачі 1920–1930-х років: Олександр Білецький, Михайло Калинович, Леонід Пахаревський, Андрій Ніковський, Борис Ткаченко // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. — Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. — Вип. 44. з джерела 2 лютого 2017. Процитовано 2017-03-20.
- Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914—1939: бібліографічний покажчик. Т. 1 : 1914—1919. Львів: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України. 2010. 472 стор.: С. 250.
- оповідання про війну емігранів із планети Марса проти мешканців Землі
Література
- Веллс Герберт Джордж [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.1: А-К / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. 824 стор.]
- Бондаренко, Г. Ф. (2014) «Великий сміливець сучасності». «Війна світів» Герберта Джорджа Веллса як роман-пересторога. In: Г. Ф. Бондаренко. Літературознавчі проспекції: компаративістська генологія. «Бібліотека кафедри теорії та історії світової літератури НН ІФЖ ЖДУ ім. І. Франка» . Вид-во «Полісся», pp. 76-84.
Посилання
- Веллс, Герберт Джордж // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 254. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Герберт Веллс |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герберт Веллс |
- Г. Веллс в AeLib: Бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vells Ge rbert Dzhordzh Vells angl Herbert George Wells 21 veresnya 1866 Bromli 13 serpnya 1946 London anglijskij pismennik najbilsh vidomij yak pismennik fantast hocha maye znachnij dorobok prac istorichnih na politichnu tematiku publicistiki ta nastilnih igor Poryad z Meri Shelli Edgarom Ellanom Po ta Zhulem Vernom vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv suchasnoyi naukovoyi fantastiki Gerbert Dzhordzh VellsHerbert George WellsIm ya pri narodzhenniangl Herbert George WellsPsevdonimH G Wells Reginald Bliss Septimus Browne i Sosthenes SmithNarodivsya21 veresnya 1866 1866 09 21 Bromli Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo 1 2 2 Pomer13 serpnya 1946 1946 08 13 79 rokiv London Angliya dGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistpismennik vikladach zhurnalist istorikSfera robotinaukova fantastika d 3 dokumentalna literatura 3 i d 3 Alma materd i Londonskij universitetMova tvorivanglijskaRoki aktivnostiz 1895Zhanrnaukova fantastikaMagnum opus Mashina chasu Vijna svitiv Nevidimec ChlenstvoTovaristvo FabianaPartiyaLejboristska partiyaBatkodMatid 4 Brati sestrid i dU shlyubi zd i dDitid d i dAvtografNagorodid 1997 Gerbert Vells u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisGerbert Vells blizko 1890 r Narodivsya 21 veresnya 1866 v peredmisti Londona Bromli Jogo batko Dzhozef Vells buv sadivnikom potim profesijnim gravcem u kriket piznishe utrimuvav kramnicyu prote rozorivsya cherez travmu stegna Mati Sara Nil shob utrimuvati sim yu pracyuvala sluzhniceyu v bagatomu budinku Appark piznishe opisanomu Vellsom v romani Tono Benge Batki ne ladnali bo mati bula protestantkoyu a batko vilnodumcem Odniyeyu z umov yiyi roboti bulo te sho yij ne dozvolyalosya mati v mayetku zhitlovu ploshu dlya cholovika ta ditej Pislya cogo voni z Dzhozefom zhili okremo Osvitu oderzhav u klasichnij shkoli Midgerst i v Kingz koledzhi Londonskogo universitetu ale bagato chitav sam Pislya uchnivstva v torgovcya suknom i roboti v apteci pobuvav vchitelem u shkoli vikladachem tochnih nauk i pomichnikom zoologa propagandista darvinizmu Tomasa Gaksli Vin pripiniv navchannya v 1887 roci zahoplyuvavsya ideyami Derzhavi Platona prote nevdovzi zvernuvsya do idej togochasnogo socializmu Protyagom 1888 roku zalishavsya v Stok on Trenti zhivuchi v Basfordi V 1890 roci Vells otrimav stupin bakalavra nauk iz zoologiyi za zovnishnoyu programoyu Londonskogo universitetu V 1889 1890 rokah jomu vdalosya otrimati posadu vchitelya v shkoli Genli u Londoni de vin navchav majbutnogo pismennika Alana Milna Do 1893 roku vidnosyatsya jogo pershi publikaciyi yak eseyista i novelista v populyarnih gazetah i zhurnalah Pall Mall Gazette Pall Mall Budget Ce dozvolyaye jomu rozproshatisya z vikladackoyu diyalnistyu i stati zhurnalistom ne obtyazhenim nalezhnistyu do bud yakoyi konkretnoyi agenciyi frilanserom Do togo zh vin otrimuye zamovlennya na seriyu povistej i romaniv z naukovim uhilom Pislya korotkogo i nevdalogo shlyubu z dvoyuridnoyu sestroyu v 1891 roci vin odruzhivsya v 1895 roci z Ketrin Robbins yaka bula odniyeyu z jogo uchenic u nih bulo dvoye ditej Ketrin podilyala poglyadi Gerberta na vilne kohannya Gerbert mav romani takozh iz romanistkami Elizabet fon Arnim i Vin shvalyuvav yevgeniku yak zaohochuvanu praktiku ta vistupav za sterilizaciyu nosiyiv genetichnih zboyiv Vells nazivav sebe socialistom prote ne marksistom Pislya vstupu v 1903 roci do Fabianskogo tovaristva vin potim stav kritikuvati jogo diyalnist vipustivshi tekst Pomilki Fabiana 1906 Vin vistupav za te sho Tovaristvo povinne pragnuti do masovogo chlenstva ta bilsh radikalnih reform Kerivniki Tovaristva perejmalisya cherez reputaciyu Vellsa yak nekerovanogo ta seksualno rozbeshenogo cholovika V 1908 roci vin podav u vidstavku z Tovaristva Protyagom tvorchogo zhittya z 1895 Vells napisav blizko 40 romaniv i bagato opovidan bilshe desyatka polemichnih tvoriv na filosofski temi i priblizno stilki zh robit pro perebudovu suspilstva dvi vsesvitni istoriyi blizko 30 tomiv z politichnimi i socialnimi prognozami bilshe 30 broshur na temi pro Fabianske tovaristvo ozbroyennya nacionalizm zagalnij mir tosho 3 knigi dlya ditej i avtobiografiyu Jogo pershim hudozhnim tvorom buv roman Mashina chasu The Time Machine 1895 pro podorozh vinahidnika u viddalene majbutnye Potim z yavilisya Ostriv doktora Moro The Island of Dr Moreau 1896 Lyudina nevidimka The Invisible Man 1897 Vijna svitiv The War of the Worlds 1898 Pershi lyudi na Misyaci The First Men in the Moon 1901 ekranizovanij 2010 roku kanalom VVS Pershi lyudi na Misyaci Ci romani zabezpechili pismennikovi slavu najznachnishogo eksperimentatora v zhanri naukovoyi fantastiki i pokazali jogo zdatnist zrobiti pravdopodibnoyu najzuhvalishu vigadku Zgodom u podibnih tvorah napriklad u romani Zvilnenij svit The World Set Free 1914 vin spoluchiv naukovu dostovirnist iz politichnimi prognozami pro prijdeshnyu vsesvitnyu derzhavu Na obkladinci zhurnalu Time 1926 r U svoyih tvorah pismennik demonstruye neabiyakij talant u zobrazhenni harakteriv i pobudovi fabuli pripravlyaye opovidannya gumorom ta inkoli syuzhet vitisnyayut rozdumi pro nauku lekciyi pro vsi mislimi i nemislimi predmeti vidguki na aktualni podiyi tak sho lishe deyaki z jogo tvoriv mistyat skladovi yaki mozhut garantuvati yim dovgovichnist Bagato tvoriv avtora v tij chi inshij miri avtobiografichni Vells viznav sho yedina kniga u yakij zayavleni najistotnishi ideyi jogo zhittya ce Sho mi robimo zi svoyimi zhittyami What Are We to Do With Our Lives 1931 Hocha deyaki kritiki viznachayut avtobiografichnij slid v opovidanni Dveri v stini de syuzhet ye filosofski zavualovanoyu metaforoyu do rozdumiv avtora shodo suyicidu U tvori dveri simvolizuyut perehid do dovgoochikuvanogo potojbichnogo zhittya Protagonist ne navazhuyetsya na samogubstvo ale piznishe zgaduye toj shans i zhalkuye A najvazhlivishoyu svoyeyu praceyu vvazhav Pracya bagatstvo i shastya lyudstva The Work Wealth and Happiness of Mankind 1932 Odnak do shirokih chitackih kil vin probivsya zavdyaki knizi Naris istoriyi The Outline of History 1920 yaka bagato rokiv bula v spiskah bestseleriv U 1918 roci Vells pracyuvav u britanskomu Byuro vijskovoyi propagandi Buv odnim iz 53 h providnih britanskih avtoriv do chisla yakih vhodili Redyard Kipling Tomas Gardi ta ser Artur Konan Dojl Razom voni vidkrito zasudzhuvali nimecke vtorgnennya v Belgiyu Vells dvichi vidviduvav Radyansku Rosiyu zustrivshis iz Leninim u 1920 roci ta Stalinim u 1934 roci Razom z tim jogo liberalni poglyadi ne dozvolyali jomu prijnyati stalinizm Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin sklav proyekt Zagalnih prav lyudini yakij buv opublikovanij u listi do zhurnalu Times Cej dokument i jogo vidstoyuvannya znachnoyu miroyu spriyali vinesennyu globalnih prav lyudini na politichnij poryadok dennij u pislyavoyennij period i mali vpliv na rozrobku Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini v 1948 roci Vells mav diabet i stav u 1934 roci spivzasnovnikom Diabetichnoyi asociaciyi Pomer 13 serpnya 1946 roku u vici 79 rokiv u svoyemu budinku za adresoyu Ganoverska terasa 13 u Londoni Tilo bulo kremovano TvorchistNapad marsian z romanu Vijna svitiv u zhurnali Amazing stories 1927 r Tematika Literaturna tvorchist Gerberta Vellsa vklyuchaye bagato zhanriv naukovu fantastiku fentezi antiutopiyu satiru ta tragediyu Znamenitij peredusim yak pismennik fantast vin pisav bagato non fikshn vklyuchayuchi biografiyi avtobiografiyi socialni komentari ta pidruchniki Razom iz francuzkim pismennikom Zhulem Vernom podilyaye titul batka naukovoyi fantastiki Roman Mashina chasu 1895 odrazu zh mav uspih i zakripiv za Vellsom reputaciyu plidnogo avtora originalnih idej sho prodovzhilosya v Chudesnomu viziti 1895 Ostrovi doktora Moro 1896 Nevidimcevi 1897 Vijni svitiv 1898 Pershih lyudyah na Misyaci 1901 Yizhi bogiv 1904 Fantastika Vellsa na vidminu vid tvorchosti Zhulya Verna bilsh satirichna ta pesimistichna sho vidpovidaye poshirenim u 1890 h rokah nastroyam Odnak lyubov do biologiyi sponukala Vellsa v cilomu bachiti majbutnye pozitivnim hocha shlyah do nogo vbachavsya skladnim Iz 1900 h vin virishiv vidmovitisya vid naukovoyi fantastiki na korist zamalovok zhittya nizhchogo serednogo klasu osoblivo v Lyubov i mister Lyuyishem 1900 Kipps Istoriya prostoyi dushi 1905 ta Istoriya mistera Polli 1910 U cih romanah i v Tono Benge 1909 vin spiravsya na spogadi pro vlasne zhittya Priblizno v cej chas vin stav aktivnim socialistom i v 1903 roci priyednavsya do Fabianskogo tovaristva hocha nezabarom pochav kritikuvati jogo metodi Jogo konflikt z odnodumcyami v 1906 1907 rokah perekazuyetsya v romani Novij Makiavelli 1911 Jogo piznishi romani ce zdebilshogo diskusiyi na socialni chi politichni temi togo chasu Bun 1915 Mister Britling bachit ce 1916 Persha svitova vijna pohitnula viru Vellsa v navit korotkochasnij samostijnij progres lyudstva i v nastupnih robotah vin propaguvav poshirennya znan i osvitu yak zasib vidvernennya katastrof Vells rozpochav ambitnu robotu z narodnoyi osviti golovnimi pidsumkami yakoyi stali knigi Naris istoriyi 1920 pereglyanuto v 1931 Nauka pro zhittya 1931 napisana spilno z Dzhulianom Gaksli ta Dzhordzhem Filipom Vellsom jogo starshim sinom vid drugoyi druzhini a takozh Pracya bagatstvo i shastya lyudstva 1932 U toj zhe chas vin prodovzhuvav publikuvati hudozhni tvori v yakih jogo dar opovidi ta dialogu majzhe povnistyu postupavsya miscem polemici U 1936 roci za scenariyem Vellsa znyato film Prijdeshnye Tut Vells povernuvsya do utopizmu deyakih poperednih knig ale v cilomu jogo svitoglyad postupovo stavav mensh optimistichnim i chastina piznishih romaniv mistyat bagato girkoyi satiri Strah pered tragichnim nepravilnim povorotom u rozvitku lyudstva panuye v jogo romanah i bajkah napisanih naprikinci 1930 h rokiv Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vin vtrativ vpevnenist u zavtrashnomu dni i v Rozum na krayu svoyeyi natyagnutoyi vuzdi 1945 zobraziv pohmure bachennya majbutnogo svitu de priroda znishuye lyudstvo Vells krim togo avtor igor z miniatyurami Igri na pidlozi 1911 ta Malenki vijni 1913 Obkladinka romanu Zvilnenij svit 1914 r Skidannya z litaka atomnoyi bombi yak yiyi uyavlyav Vells Peredbachennya Gerbert Vells avtor bagatoh naukovih peredbachen hocha vin bilshe cikavivsya tim yakimi mozhut buti naslidki rozvitku tehnologij menshe uvagi pridilyayuchi detalyam yihnoyi roboti Za Ostriv doktora Moro 1896 Vellsu inodi pripisuyut peredbachennya gennoyi inzheneriyi hocha v romani peretvorennya tvarin na lyudej vidbuvalosya hirurgichnim shlyahom U Vijni svitiv 1898 pokazano inoplanetni pristroyi sho za diyeyu nagaduyut lazeri chi mikrohvilovu zbroyu V Koli splyachij prokidayetsya 1899 Vells peredbachiv audioknigi litaki ta televizori a v Lyudi yak bogi 1923 opisav golosovu poshtu V Zvilnenomu sviti 1913 zmalovano atomni bombi hocha v tvori yihnya rujnivna sila ta rozmiri nabagato menshi nizh na praktici a vibuh goriv bagato dniv ta doktrinu vzayemnogo znishennya U Vijni v povitri 1908 vin peredbachiv vikoristannya voyennih litakiv Razom z tim mashina chasu ta nevidimist lyudini najvidomishi vinahodi v tvorah Vellsa lishilisya nezdijsnenimi U zbirci Svitovij rozum 1938 pismennik peredbachiv vsesvitnyu merezhu Vellsu chasto pripisuyetsya vvedennya v shirokij obig slova seks u znachenni statevoyi aktivnosti cherez roman Lyubov i mister Lyuyishem 1900 Vin vvazhav sho za dopomogoyu togo sho spochatku nazvav induktivnoyu istoriyeyu a piznishe ekologiyeyu lyudini mozhna sklasti shemu mozhlivostej majbutnogo ta sponukati lyudej rozumno vikoristovuvati ci mozhlivosti Takim chinom Vells stoyit bilya vitokiv futurologiyi Inodi same Vellsu pripisuyetsya iniciativa v stvorenni OON sho vidpovidaye jogo mriyi pro svitovu derzhavu Osnovni tvoriDokladnishe Bibliografiya Gerberta Uellsa Zbirki novel Vikradena bacila ta inshi podiyi The stolen Bacilus and Other Incidents 1895 Istoriya Plattnera ta inshi The Plattner Story and Others 1897 Kazki prostoru i chasu Tales of Space and Time 1899 Dvadcyat istorij i mriyi Twelve Stories and a Dream 1903 Krayina slipih ta inshi opovidannya The Country of the Blind and Other Stories 1911 Naukovo fantastichni romani Mashina chasu The Time Machine 1895 Ostriv doktora Moro The Island of Dr Moreau 1896 Nevidimec The Invisible Man 1897 Vijna svitiv The War of the Worlds 1898 Pershi lyudi na Misyaci The First Men in the Moon 1901 Zvilnenij svit The World Set Free 1914 Lyubov i mister Lyuyishem Love and Mr Lewisham 1900 Kipps Kipps the Story of a Simple Soul 1905 Enn Veronika Ann Veronica 1909 Tono Bunge Tono Bungay 1909 Istoriya Mistera Polli The History of Mr Polly 1910 Novij Makiavelli The New Machiavelli 1911 Chudove doslidzhennya The Research Magnificent 1915 Proniklivist pana Britlinga Mr Britling Sees It Through 1916 Dzhoan i Piter Joan and Peter 1918 Naris istoriyi The Outline of History 1920 Svit Vilyama Klissolda The World of William Clissold 1926 Sho mi robimo zi svoyimi zhittyami What Are We to Do With Our Lives 1931 Pracya bagatstvo i shastya lyudstva The Work Wealth and Happiness of Mankind 1932 Rozum na krayu svoyeyi natyagnutoyi vuzdi Mind at the End of Its Tether 1945 Perekladi ukrayinskoyuTvori Gerberta Vellsa v Ukrayini pochali perekladati v 20 ti pp XX stolittya Same todi pochinayut svoyu diyalnist ti hto zgodom stanovitime kistyak ukrayinskogo perekladackogo korpusu Tak u kiyivskomu vidavnictvi Slovo 1927 roku v perekladi Mihajla Kalinovicha vijshla zbirka opovidan Gerberta Vellsa pid nazvoyu Krayina slipih 1930 roku za redakciyeyu Mihajla Kalinovicha v ob yednanij Knigospilci Harkiv Kiyiv okremim vidannyam z yavivsya pershij tom Tvoriv Gerberta Vellsa yakij mistiv opovidannya ta Povist pro dni majbutni yake pereklali Veronika Gladka j Katerina Koryakina vipusk Tvoriv Vellsa todi tak i skinchivsya na pershomu tomi U 1936 roci v perekladi Mikoli Ivanova z yavlyayetsya pereklad Nevidimoyi lyudini Same cej pereklad za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka drukuyetsya j v nastupni roki pid nazvoyu Nevidimec spochatku v kiyivskomu vidavnictvi Molod 1972 roku ta v kiyivskomu vidavnictvi Dnipro u zbirniku z seriyi Vershini svitovogo pismenstva u 1967 ta 1977 rokah Zagalom vidannya 1967 ta druge vidannya zbirnika u 1977 roci kiyivskogo vidavnictva Dnipro mistilo chotiri romani Vellsa Nevidimec i Mashina chasu obidva u perekladi Mikoli Ivanova ta Vijna svitiv j Ostriv doktora Moro obidva v perekladi Dmitra Palamarchuka U 1969 roci do cih tvoriv dodayetsya Mister Bletsuorsi na ostrovi Rempan utochniti u perekladi Volodimira Legkostupa nadrukovanij u kiyivskomu vidavnictvi Dnipro Piznishe u 1988 roci u kiyivskomu vidavnictvi Veselka v perekladi Oleksi Logvinenka z yavlyayetsya ukrayinskij pereklad opovidannya U bezodni u odnojmennij zbirci do zbirki takozh uvijshli taki opovidannya yak Vikradeni bacili Nezvichajna orhideya V observatoriyi Avu Nezvichajnij aukcion Ostriv epiornisa Lisovij skarb Cholovik sho robiv almazi Divovizhnij vipadok z ochima Devidsona U bezodni Chervonij grib Mister Skelmersdejl u charivnij krayini Novij priskoryuvach Charivna kramnicya Pravda pro Pajkrafta Dveri v stini Yak moya matusya shodila na Pik Smerti Krishtaleve yajce ta Chudotvorec Hronologichnij spisok ukrayinskih perekladiv Verbert Vels Borba svitiv Pereklad z anglijskoyi nevidomij Vinnipeg Nakladom Kanadijskogo Farmera 1917 117 stor Biblioteka Kanadijskogo Farmera Chis 6 Gerbert Vels Vijna svitiv fantastichnij roman Pereklad z anglijskoyi Grigorij Piddubnij spravzhneye im ya Grigorij Tovmachiv peredmova S Zeleneckij Kiyiv Derzhvidav Ukrayini 1921 264 stor perevidannya 2 e vid Gerbert Uells Vijna svitiv fantastichnij roman Pereklad z anglijskoyi Grigorij Piddubnij Kiyiv Derzhvidav Ukrayini 1929 225 stor Gerbert Vels Tayemnici taksidermiyi Pereklad z anglijskoyi A Rastavickij Harkiv Knigospilka 1926 72 stor Gerbert Vels Nedosvidchenij Duh Pereklad z anglijskoyi M Jogansen Vaplite 1927 Gerbert Vels Prokinuvsya Pereklad z anglijskoyi Petro Dyatliv Harkiv Ukrayinskij robitnik 1928 r 305 stor Gerbert Vels Kam yana doba P yatdesyat tisyach lit tomu zbirka opovidan Pereklad z anglijskoyi N Tkachenko Hodkevich Kiyiv Chas 1929 85 stor Gerbert Vels Bog skafandr Pereklad z anglijskoyi Kiyiv Syajvo 1929 stor Gerbert Vels Bog dinamo Pereklad z anglijskoyi M B ch Harkiv Knigospilka 1929 stor Gerbert Velz Mashina chasu per z angl M Ivanov Odesa Derzhlitvidav Ukrayini 1929 116 s Gerbert Vels Nevidimij cholovik fantastichna povist Vinnipeg b v 193 180 stor Gerbert Vels Divna orhideya fantastichni opovidannya Pereklad z anglijskoyi Veronika Gladka j Katerina Koryakina Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 stor Gerbert Vels Tvori Tom 1 Povist pro dni majbutni Opovidannya 25 veresnya 2018 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Veronika Gladka j Katerina Koryakina za redakciyeyu Mihajla Kalinovicha Perednye slovo Mihajlo Kalinovich Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 299 stor Gerbert Vels Krayina slipih zbirka opovidan Pereklad z anglijskoyi Mihajlo Kalinovich Peredmova Mihajlo Kalinovich Kiyiv Slovo 1927 r 135 stor Uells Gerbert Nevidima lyudina Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov Harkiv Odesa Ditvidav CK LKSMU 1936 r 139 stor perevidannya Uells Gerbert Nevidimec Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov ilyustraciyi V Savadov Kiyiv Molod 1972 r 136 stor Uells Gerbert Vijna svitiv zbirnik do zbirnika vvijshli romani Mashina chasu Ostriv doktora Moro Nevidimec ta Vijna Svitiv Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov Mashina chasu Nevidimec za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka Dmitro Palamarchuk Ostriv doktora Moro Vijna Svitiv peredmova Tamara Denisova Kiyiv Dnipro 1967 r 499 stor perevidannya Uells Gerbert Vijna svitiv zbirnik do zbirnika vvijshli romani Mashina chasu Ostriv doktora Moro Nevidimec ta Vijna Svitiv Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov Mashina chasu Nevidimec za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka Dmitro Palamarchuk Ostriv doktora Moro Vijna Svitiv peredmova Tamara Denisova Kiyiv Dnipro 1977 r 466 stor Druge vidannya Seriya Vershina svitovogo pismennictva Gerbert Uels Borotba svitiv Za Gerbertom Uelsom perepoviv O Zamiskij Lviv Samoosvita 1938 48 stor najkrashi opovidannya vidavnictva Samoosviti Uells Gerbert Mister Bletsuorsi na ostrovi Rempoli Pereklad z anglijskoyi Volodimir Legkostup za redakciyeyu Yuriya Lisnyaka Kiyiv Dnipro 1969 231 stor Uells Gerbert U bezodni zbirka do zbirki takozh uvijshli povisti Vikradeni bacili Nezvichajna orhideya V observatoriyi Avu Nezvichajnij aukcion Ostriv epiornisa Lisovij skarb Cholovik sho robiv almazi Divovizhnij vipadok z ochima Devidsona U bezodni Chervonij grib Mister Skelmersdejl u charivnij krayini Novij priskoryuvach Charivna kramnicya Pravda pro Pajkrafta Dveri v stini Yak moya matusya shodila na Pik Smerti Krishtaleve yajce ta Chudotvorec Pereklad z anglijskoyi Volodimir Legkostup za redakciyeyu Yuriya Lisnyaka Kiyiv Veselka 1988 312 stor seriya Prigodi Fantastika Vells Gerbert Mashina chasu Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka peredm ta prim T N Denisova Harkiv Folio Kiyiv In t l ri im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2003 478 stor Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 966 03 1965 7 Vells Gerbert Ostriv epiornisa Vikradeni bacili opovid G Vells per z angl O Logvinenka K Veselka 2003 38 s Zolotij Zhuk Divo Prigodi Vells Gerbert Nevidimec Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka Lviv Piramida 2006 224 stor Seriya Piramida prigod Vells Gerbert Nevidimec Mashina chasu Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka ilyustraciyi Ye Ribalchenko obkladinka T Kush Kiyiv Shkola 2009 301 stor Seriya Svit nejmovirnih prigod seriya Moya ulyublena knizhka ISBN 966 661 506 1 Shkola ISBN 966 339 482 H NKP literaturnij perekaz Gerbert Uells Vijna svitiv Literaturnij perekaz z anglijskoyi Volodimir Horoshenko ilyustraciya paliturki S Lapina Harkiv Faktor 2004 2007 112 stor ISBN 978 966 312 237 4 Gerbert Vells Mashina chasu Pereklad z rosijskoyi Nataliya Didushok hudozhnik Marina Mosiash adaptaciya Andrij Klimov Harkiv KSD 2011 238 stor ISBN 978 966 14 1116 5 Biblioteka prigod Gerbert Vells Nevidimec Mashina chasu Pereklad z anglijskoyi Oksana Didik Volodimir Livar ilyustraciyi Nataliya Klochkova Kiyiv Krayina Mrij 2013 315 stor Vsevolod Nestajko radit prochitati ISBN 978 617 538 248 6 Gerbert Vells Nevidimec Mashina chasu Pereklad z anglijskoyi Mikola Ivanov za redakciyeyu Dmitra Palamarchuka Kiyiv Nash Format 2015 236 stor Seriya Klasika ISBN 978 617 7279 24 1 Gerbert Uells Vijna svitiv Nevidimec romani Pereklad z anglijskoyi N Filimonova G Zajceva Harkiv KSD 2016 318 stor seriya Porin u svit prigod ISBN 978 617 12 1513 9 Gerbert Velz Lyudi yak bogi roman Pereklad z anglijskoyi Svyatoslav Mihac Lviv Mendor I I 2017 376 stor ISBN 978 966 97552 2 3Cikavij faktGerbert Vells za versiyeyu Velimira Hlyebnikova buv odnim z Goliv zemnoyi kuli Div takozhTovaristvo FabianaPrimitkiUells Gerbert Dzhordzh Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 www bl uk Arhiv originalu za 1 travnya 2023 Procitovano 1 travnya 2023 Thill Scott Sept 21 1866 Wells Springs Forth Wired amer ISSN 1059 1028 Procitovano 1 travnya 2023 Ball Philip 18 lipnya 2018 What The War of the Worlds means now New Statesman amer Procitovano 1 travnya 2023 Batchelor John 21 bereznya 1985 H G Wells angl CUP Archive s 164 ISBN 978 0 521 26026 8 Hammond John R 2014 A Preface to H G Wells Hoboken Taylor and Francis s 90 ISBN 978 1 317 87701 1 OCLC 884647667 Hampstead Education British History Online www british history ac uk s 159 169 Procitovano 1 travnya 2023 web archive org 22 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 1 travnya 2023 Parrinder Patrick Rolfe Christopher 1990 H G Wells under revision proceedings of the International H G Wells Symposium London July 1986 Selinsgrove Pa Susquehanna University Press ISBN 0 945636 05 9 OCLC 19555916 They Did What 15 Famous People Who Actually Married Their Cousins VINTAGE EVERYDAY 22 travnya 2017 Procitovano 1 travnya 2023 www bl uk Arhiv originalu za 7 bereznya 2023 Procitovano 1 travnya 2023 Milne Nick 20 zhovtnya 2014 1914 Authors Manifesto Defending Britain s Involvement in WWI Signed by H G Wells and Arthur Conan Doyle Slate amer ISSN 1091 2339 Procitovano 1 travnya 2023 web archive org 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 6 sichnya 2011 Procitovano 1 travnya 2023 web archive org 8 listopada 2017 Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 1 travnya 2023 Wells Herbert George H G Wells 1866 1946 novelist and social commentator Oxford Dictionary of National Biography angl doi 10 1093 ref odnb 9780198614128 001 0001 odnb 9780198614128 e 36831 jsessionid 7d8ac60bb080e65521c838bd2b8078e5 Procitovano 1 travnya 2023 H G Wells From Poverty to Visionary Writer ThoughtCo angl Procitovano 30 kvitnya 2023 H G Wells Biography Books amp Facts Britannica www britannica com angl Procitovano 30 kvitnya 2023 How HG Wells Invented Modern War Games 100 Years Ago HuffPost UK angl 9 kvitnya 2013 Procitovano 1 travnya 2023 Magazine Smithsonian Handwerk Brian The Many Futuristic Predictions of H G Wells That Came True Smithsonian Magazine angl Procitovano 30 kvitnya 2023 Nast Conde 11 listopada 2021 The War Inside H G Wells The New Yorker amer Procitovano 30 kvitnya 2023 Kolomiyec L Vidatni movoznavci perekladachi 1920 1930 h rokiv Oleksandr Bileckij Mihajlo Kalinovich Leonid Paharevskij Andrij Nikovskij Boris Tkachenko Movni i konceptualni kartini svitu Zbirnik naukovih prac Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2013 Vip 44 z dzherela 2 lyutogo 2017 Procitovano 2017 03 20 Ukrayinska kniga v Galichini na Bukovini Zakarpatti Volini ta v emigraciyi 1914 1939 bibliografichnij pokazhchik T 1 1914 1919 Lviv Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni V Stefanika NAN Ukrayini 2010 472 stor S 250 ISBN 978 966 02 5602 6 opovidannya pro vijnu emigraniv iz planeti Marsa proti meshkanciv ZemliLiteraturaVells Gerbert Dzhordzh 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 1 A K red N Mihalska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 824 stor Bondarenko G F 2014 Velikij smilivec suchasnosti Vijna svitiv Gerberta Dzhordzha Vellsa yak roman perestoroga In G F Bondarenko Literaturoznavchi prospekciyi komparativistska genologiya Biblioteka kafedri teoriyi ta istoriyi svitovoyi literaturi NN IFZh ZhDU im I Franka Vid vo Polissya pp 76 84 ISBN 978 966 655 726 4PosilannyaVells Gerbert Dzhordzh Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 254 ISBN 966 692 578 8 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gerbert Vells Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerbert Vells G Vells v AeLib Biblioteka svitovoyi literaturi Originali ta perekladi 7 veresnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi