Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Султанський Мордехай Йосипович (дав.-євр. מרדכי סולטנסקי Мордеха́й бен Йосе́ф Султа́нский; 1785, Луцьк — 1878, Євпаторія) — старший газзан і вчитель в Чуфут-Кале та Херсоні, гахам в Луцьку. Видатний караїмський проповідник, богослов, вчений-історик, письменник і педагог.
| Султанський Мордехай Йосипович מרדכי סולטנסקי | ||
| ||
|---|---|---|
| ||
| ||
| Діяльність: | богослов | |
| Національність: | караїм | |
| Народження: | 1785 Луцьк | |
| Смерть: | 1878 Євпаторія, Російська Імперія | |
| Діти: | Ісаак | |
Біографія
Походив з луцької сім'ї караїмів, завезених литовським князем Вітовтом. Проявив здібності до наук, відтак став впливовим караїмом Західної України — гахам в Луцьку. На початку ХІХ століття переїхав до Криму.
Завдячуючи своїми здібностями, став старшим газзаном в Чуфут-Кале. В Криму розкрився його богословський хист та видав декілька книжок. У середині ХІХ століття переїхав у другу столицю караїмів — Євпаторію і продовжував свої дослідження та проповіді.
Обійнявши посаду головного газзана Херсона, переїхав туди. Разом із відомим караїмським сподвижником Авраамом Фірковичем (колишнім своїм учнем), був один з перших вчених, який відстоював гіпотезу про походження караїмів Східної Європи (відмінне від євреїв-).
Родина Мордехая Йосиповича також знана серед караїмської спільноти:
- Син, Султанський Ісаак Мордехайович, видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник. Старший газзан в Одесі, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Бахчисараї.
- Онук, Султанський Йосип Ісаакович, караїмський вчений і вчитель, очолював посаду та старшого газзана, а останні 39 років перебував на службі в київській караїмській громаді.
Творчі набутки
Мордехай Султанський за своє життя склав чимало проповідей та богословських текстів, частина з них була видрукована (близько 16 публікацій різних проповідей, досліджень та настанов). Не всі з них дійшли до сучасників і про них довідуються лише через згадування та цитування в інших богословів.
До сучасників дійшло з десяток творів караїмського богослова Мордехая Султанського:
|
|
|
«Zecher Chaddykim»
Одна з перших книжок написаних Мордехаєм Султанським по приїзду в Крим, рукопис складений в 1838 році в Чуфут-Кале був опублікований лише в 1920 році. Назва книжки «Zecher Chaddykim», а з давньоєврейської мови (זכר צדיקים או קצור אגדה) «Зехер Чаддикім» перекладається як «Пам'ять праведників або коротка оповідь». Завдяки старанням польської караїмської громади та , через майже сто років, у Варшаві в 1920 році було надруковано книжечку «Zecher Chaddykim», рукопис якої зберігався у Великий синагозі Варшави.
Переїхавши до Криму і спізнавшись з караїмським сподвижником Фірковичем, Мордехай Султанський утвердився в своїх здогадках та знаннях щодо існування караїмів від давніх часів. Тож написав свій рукопис, який став практичним дослідженням історії караїмів, які він знав і збирав, а потім переніс із усної форми у письмовий варіант, склавши свої «54 короткі оповіді»:
- 1 - 32 глави — оповідь про відмінності караїмів від , виведена ще від часів історії поділу ізраїльтян на караїмів і раввинів-талмудистів, також читач дізнається про виникнення караїмських громад на Близькому Сході.
- 33 - 39 глави — оповідь про появу караїмських громад у Криму;
- 40 - 54 глави — оповідь про розселення караїмів у Європі, зокрема в тодішній Речі Посполитій (саме в Литві та Західній Україні).
Своєю роботою Султанський ще більше загострив полеміку щодо відмінності караїмів та талмудистів і, приставши на сторону Фірковича, він вирізняє правовірність караїмів над їхніми опонентами. Праця головного газзана Чуфут-Кале мала великий розголос серед караїмів та інших впливових верств Криму, формуючи їхню загальну думку та сприйняття цієї національної меншини, чого й добивався автор (вказуючи у своїй передмові):
 | У наш час Творець, благословенний Він, пробудив дух багатьох вчених з народів землі до вивчення різних наук. І стали вони досліджувати події минулого, що відбувалися в кожному народі, і вирушили мандрувати по землі, щоб побачити все на власні очі і отримати знання з перших рук. Через наше місто Бахчисарай проїжджали знатні і відомі люди з різних країн, з Франції, Німеччини, Англії та ін. , І особливо з країни Государя нашого великого Імператора Російського, та піднесеться слава його, поважні й шановані люди з Петербурга і Москви та інших великих міст . Коли їм ставало відомо про те, що недалеко від Бахчисарая є скеля Кале, на якій відокремлено від решти живуть одні тільки караїми, то у них виникало благий намір піти подивитися на нас. Бажаючи якомога більше дізнатися про нас, вони відвідували наш дім молитви і гостювали в одному з наших будинків, де ми їх пригощали, як могли. Розмовляючи з нами, вони задавали питання про караїмів, кажучи: «Хто такі караїми? Звідки і за яких обставин прийшли сюди? Скільки років пройшло з тих пір як вони тут оселилися? У яких ще країнах живуть караїми? Коли з'явилася релігія караїмів, і які її основи? Що означає ім'я караїмів і що означає ім'я раввіністов? Які основи релігії раввіністов? Чому караїми відділилися від раввіністов і в який час це сталося? »І так далі. Ми відповідали їм те, що знали, але ж слова, вимовлені устами, несуться вітром і зникають. Тому вирішив я записати в книгу оповідання, в якому будуть коротко дані відповіді на всі питання про караїмів і раввіністамі, від виникнення і до наших днів, щоб всякий цікавиться караїмами зміг скласти про них повне уявлення. |  |
«Petach Tikwah»
Граматика давньоєврейської мови видана Мордехаєм Султанським у 1857 році в Євпаторії. Назва книжки «Petach Tikwah», а з давньоєврейської мови (פתח תקוה) «Петах Тиква» перекладається як «Ворота надії».
У своїй праці караїмський богослов та учитель пояснював правила граматики за текстами священної книги євреїв, добавляючи вкладки з нотами та текстами священних пісень. Книжка мала популярність серед караїмів як у межах Російської імперії, так і за її межами. В 2011 році книжка була вдруге видрукована в Ізраїлі.
«Sefer Tetib Daat»
Полемічна книга написана Мордехаєм Султанським у 1858 році в Євпаторії. Назва книжки «Sefer Tetib Daat», а з давньоєврейської мови (ספר תטיב דעת) «Сефер Татів Даат» перекладається як «Книга роз'яснень». В книжці автор піднімає актуальні питання-суперечності із представниками талмудистської течії в юдаїзмі.
«Or ha-Ganuz»
Релігійно філософська праця Мордехая Султанського написана в Євпаторії. Назва книжки «Or ha-Ganuz», а з давньоєврейської мови (אור הגנוז) «Ор а-Гануз» перекладається як «Прихований світ». Книжка справили враження на різні течії юдаїзму, а сучасні єврейські ортодокси, кабалісти взяли на озброєння цю утопію, назвавши свою комуну поселення такою ж назвою.
«Sefer ha-Taam»
Книга написана Мордехаєм Султанським в Євпаторії. Назва книжки «Sefer ha-Taam», а з давньоєврейської мови (ספר הטעם) «Сефер а-Таам» перекладається як «Книга (правильних) смаків». Її можна назвати ще «Книга поглядів (правильних)», адже у ній автор публічно відповідає на запити відомого російського краєзнавця та етнографа Всеволода Міллера та інших російських дослідників про відмінності юдаїзму і караїмізму.
«Sefer Jalkut»
Збірник статей написаний Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Sefer Jalkut», а з давньоєврейської мови (ספר ילקוט) «Сефер Ялкут» перекладається як «Книга для суми». В книжці зібрані авторські роздуми та проповіді (в стилі гомілій), якими аналізуються тексти святих книг юдаїзму.
«Michtam Sur-me-Ra»
Збірник моральних настанов написаних Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Michtam Sur-me-Ra», а з давньоєврейської мови (מכתם סור מרע) «Міхтам Сур-ми-Ра» перекладається як «Припис віддалення від поганого».
«Palge Majim»
Коментарі складені Мордехаєм Султанським до священних єврейських пісень. Назва книжки «Palge Majim», а з давньоєврейської мови (פלגי מיים) «Палгей Маїм» перекладається як «Джерела». У книжці зібрані коментарі-пояснення автора до відомих п'яти старозавітних пісень Плачу Єремії.
«Midot Oz»
Книжка-підручник для караїмських та учнів початкової школи-мідраш написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Midot Oz», а з давньоєврейської мови (מידות עוז) «Мідот Оз» перекладається як «Міри стійкості». У ній присутні настанови для училелів і учнів Тори.
«Hod Malkut»
Історична книга-посвята, російському імператору Миколі І, написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Hod Malkut», а з давньоєврейської мови (הוד מלכות) «Ход Малкут» перекладається як «Величність».
«Sefer Dchiyat Keev»
Послання-звернення Мордехая Султанського до караїмських провідників-вождів. Назва книжки «Sefer Dchiyat Keev», а з давньоєврейськоі мови (ספר דחית כאב) «Сефер Дхіят Кээв» перекладається як «Книга, що знімає біль».
Вплив
Будучи плідним караїмським автором богословських та полемічних текстів Мордехай Султанський, своєю творчістю дав новий поштовх у розмежуванню послідовників караїмів та раввіністів-талмудистів. Однозначно висловлюючись про першородність караїмського віровчення над талмудистами, він у крутій формі (більш зверхньо) озвучує свої випади щодо їхньої новомодної течії юдаїзму. Завдячуючи творчості Султанського, сучасники мають змогу дізнатися про традиції та звичаї тогочасних караїмів (про які оповідається в богословських настановах та оповідях) і частково про історію караїмів (хоча в деяких його творах хронологія не збігається із загальновизнаною). Щодо християнства та інших віровчень, то Мордехай Султанський не був такий категоричний, як караїми (більшість яких схилялися до тверджень , який в трактаті «Хіззук Емуна» («Зміцнення віри»), критикував християнську догматику, спростовуючи визнання Ісуса Месією і піддаючи сумніву його божественність), очевидно, тривалий час життя поміж християнами та мусульманами він не наважився відкрито опонувати їм, навмисно ігноруючи їх, але під кінець свого життя змушений був вдатися до публічного спілкування із краєзнавцем Всеволодом Міллером та навіть написав філософське послання імператору Миколі І.
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/mordechaj-ben-jozef-sultanski
- Султанский, Мордехай бен-Иосиф // Еврейская энциклопедия — СПб: 1913. — Т. 14. — С. 637.
- . www.awazymyz.karaimi.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18. 08. 2015.(пол.)
- (PDF). www.karam.org.tr. Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2015. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . gazeta.zn.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- Вважався одним з найвидніших представників караїмської науки в XIX столітті і вважав, що караїми Східної Європи мають відмінне від євреїв-талмудистів походження (тобто відмінні від десяти колін ізраїлевих). unienc.ru. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18.08.2015.(рос.)
- . dic.academic.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . dic.academic.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . www.karaitebooks.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- . www.kotar.co.il. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . karaimbook.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- . karaimbook.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- . www.jewishencyclopedia.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- . www.karaitebooks.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- . books.google.com.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
Джерела
- Е. І. Лебедєва «Очерки по истории крымских караимов-тюрков» — Сімферополь. — 2000. — 116 с. (рос.);
- Б. С. Ельяшевич. «Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.)». // Караїми. 2-ге видання. — Москва: РАН, 1993(рос.).
Посилання
- Про Султанського Мордехая Йосиповича [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultanskij Mordehaj Josipovich dav yevr מרדכי סולטנסקי Mordeha j ben Jose f Sulta nskij 1785 Luck 1878 Yevpatoriya starshij gazzan i vchitel v Chufut Kale ta Hersoni gaham v Lucku Vidatnij karayimskij propovidnik bogoslov vchenij istorik pismennik i pedagog Sultanskij Mordehaj Josipovich מרדכי סולטנסקי Starshij gaham v Lucku Starshij gazzan v Chufut Kale Starshij gazzan v Hersoni Diyalnist bogoslov Nacionalnist karayim Narodzhennya 1785 1785 Luck Smert 1878 1878 Yevpatoriya Rosijska Imperiya Diti Isaak U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sultanskij BiografiyaPohodiv z luckoyi sim yi karayimiv zavezenih litovskim knyazem Vitovtom Proyaviv zdibnosti do nauk vidtak stav vplivovim karayimom Zahidnoyi Ukrayini gaham v Lucku Na pochatku HIH stolittya pereyihav do Krimu Zavdyachuyuchi svoyimi zdibnostyami stav starshim gazzanom v Chufut Kale V Krimu rozkrivsya jogo bogoslovskij hist ta vidav dekilka knizhok U seredini HIH stolittya pereyihav u drugu stolicyu karayimiv Yevpatoriyu i prodovzhuvav svoyi doslidzhennya ta propovidi Obijnyavshi posadu golovnogo gazzana Hersona pereyihav tudi Razom iz vidomim karayimskim spodvizhnikom Avraamom Firkovichem kolishnim svoyim uchnem buv odin z pershih vchenih yakij vidstoyuvav gipotezu pro pohodzhennya karayimiv Shidnoyi Yevropi vidminne vid yevreyiv Rodina Mordehaya Josipovicha takozh znana sered karayimskoyi spilnoti Sin Sultanskij Isaak Mordehajovich vidatnij karayimskij vchenij vchitel i propovidnik Starshij gazzan v Odesi Yevpatoriyi Sevastopoli Simferopoli ta Bahchisarayi Onuk Sultanskij Josip Isaakovich karayimskij vchenij i vchitel ocholyuvav posadu ta starshogo gazzana a ostanni 39 rokiv perebuvav na sluzhbi v kiyivskij karayimskij gromadi Tvorchi nabutkiMordehaj Sultanskij za svoye zhittya sklav chimalo propovidej ta bogoslovskih tekstiv chastina z nih bula vidrukovana blizko 16 publikacij riznih propovidej doslidzhen ta nastanov Ne vsi z nih dijshli do suchasnikiv i pro nih doviduyutsya lishe cherez zgaduvannya ta cituvannya v inshih bogosloviv Do suchasnikiv dijshlo z desyatok tvoriv karayimskogo bogoslova Mordehaya Sultanskogo Zecher Chaddykim Pam yat pravednikiv abo korotka opovid Petach Tikwah Vorota nadiyi Sefer Tetib Daat Kniga roz yasnen Or ha Ganuz Prihovanij svit Sefer ha Taam Kniga pravilnih smakiv Sefer Jalkut Kniga dlya sumi Michtam Sur me Ra Pripis viddalennya vid poganogo Palge Majim Dzherela Midot Oz Miri stijkosti Hod Malkut Velichnist Sefer Dchiyat Keev Kniga sho znimaye bil Zecher Chaddykim Odna z pershih knizhok napisanih Mordehayem Sultanskim po priyizdu v Krim rukopis skladenij v 1838 roci v Chufut Kale buv opublikovanij lishe v 1920 roci Nazva knizhki Zecher Chaddykim a z davnoyevrejskoyi movi זכר צדיקים או קצור אגדה Zeher Chaddikim perekladayetsya yak Pam yat pravednikiv abo korotka opovid Zavdyaki starannyam polskoyi karayimskoyi gromadi ta cherez majzhe sto rokiv u Varshavi v 1920 roci bulo nadrukovano knizhechku Zecher Chaddykim rukopis yakoyi zberigavsya u Velikij sinagozi Varshavi Pereyihavshi do Krimu i spiznavshis z karayimskim spodvizhnikom Firkovichem Mordehaj Sultanskij utverdivsya v svoyih zdogadkah ta znannyah shodo isnuvannya karayimiv vid davnih chasiv Tozh napisav svij rukopis yakij stav praktichnim doslidzhennyam istoriyi karayimiv yaki vin znav i zbirav a potim perenis iz usnoyi formi u pismovij variant sklavshi svoyi 54 korotki opovidi 1 32 glavi opovid pro vidminnosti karayimiv vid vivedena she vid chasiv istoriyi podilu izrayiltyan na karayimiv i ravviniv talmudistiv takozh chitach diznayetsya pro viniknennya karayimskih gromad na Blizkomu Shodi 33 39 glavi opovid pro poyavu karayimskih gromad u Krimu 40 54 glavi opovid pro rozselennya karayimiv u Yevropi zokrema v todishnij Rechi Pospolitij same v Litvi ta Zahidnij Ukrayini Svoyeyu robotoyu Sultanskij she bilshe zagostriv polemiku shodo vidminnosti karayimiv ta talmudistiv i pristavshi na storonu Firkovicha vin viriznyaye pravovirnist karayimiv nad yihnimi oponentami Pracya golovnogo gazzana Chufut Kale mala velikij rozgolos sered karayimiv ta inshih vplivovih verstv Krimu formuyuchi yihnyu zagalnu dumku ta sprijnyattya ciyeyi nacionalnoyi menshini chogo j dobivavsya avtor vkazuyuchi u svoyij peredmovi U nash chas Tvorec blagoslovennij Vin probudiv duh bagatoh vchenih z narodiv zemli do vivchennya riznih nauk I stali voni doslidzhuvati podiyi minulogo sho vidbuvalisya v kozhnomu narodi i virushili mandruvati po zemli shob pobachiti vse na vlasni ochi i otrimati znannya z pershih ruk Cherez nashe misto Bahchisaraj proyizhdzhali znatni i vidomi lyudi z riznih krayin z Franciyi Nimechchini Angliyi ta in I osoblivo z krayini Gosudarya nashogo velikogo Imperatora Rosijskogo ta pidnesetsya slava jogo povazhni j shanovani lyudi z Peterburga i Moskvi ta inshih velikih mist Koli yim stavalo vidomo pro te sho nedaleko vid Bahchisaraya ye skelya Kale na yakij vidokremleno vid reshti zhivut odni tilki karayimi to u nih vinikalo blagij namir piti podivitisya na nas Bazhayuchi yakomoga bilshe diznatisya pro nas voni vidviduvali nash dim molitvi i gostyuvali v odnomu z nashih budinkiv de mi yih prigoshali yak mogli Rozmovlyayuchi z nami voni zadavali pitannya pro karayimiv kazhuchi Hto taki karayimi Zvidki i za yakih obstavin prijshli syudi Skilki rokiv projshlo z tih pir yak voni tut oselilisya U yakih she krayinah zhivut karayimi Koli z yavilasya religiya karayimiv i yaki yiyi osnovi Sho oznachaye im ya karayimiv i sho oznachaye im ya ravvinistov Yaki osnovi religiyi ravvinistov Chomu karayimi viddililisya vid ravvinistov i v yakij chas ce stalosya I tak dali Mi vidpovidali yim te sho znali ale zh slova vimovleni ustami nesutsya vitrom i znikayut Tomu virishiv ya zapisati v knigu opovidannya v yakomu budut korotko dani vidpovidi na vsi pitannya pro karayimiv i ravvinistami vid viniknennya i do nashih dniv shob vsyakij cikavitsya karayimami zmig sklasti pro nih povne uyavlennya Petach Tikwah Gramatika davnoyevrejskoyi movi vidana Mordehayem Sultanskim u 1857 roci v Yevpatoriyi Nazva knizhki Petach Tikwah a z davnoyevrejskoyi movi פתח תקוה Petah Tikva perekladayetsya yak Vorota nadiyi U svoyij praci karayimskij bogoslov ta uchitel poyasnyuvav pravila gramatiki za tekstami svyashennoyi knigi yevreyiv dobavlyayuchi vkladki z notami ta tekstami svyashennih pisen Knizhka mala populyarnist sered karayimiv yak u mezhah Rosijskoyi imperiyi tak i za yiyi mezhami V 2011 roci knizhka bula vdruge vidrukovana v Izrayili Sefer Tetib Daat Polemichna kniga napisana Mordehayem Sultanskim u 1858 roci v Yevpatoriyi Nazva knizhki Sefer Tetib Daat a z davnoyevrejskoyi movi ספר תטיב דעת Sefer Tativ Daat perekladayetsya yak Kniga roz yasnen V knizhci avtor pidnimaye aktualni pitannya superechnosti iz predstavnikami talmudistskoyi techiyi v yudayizmi Or ha Ganuz Religijno filosofska pracya Mordehaya Sultanskogo napisana v Yevpatoriyi Nazva knizhki Or ha Ganuz a z davnoyevrejskoyi movi אור הגנוז Or a Ganuz perekladayetsya yak Prihovanij svit Knizhka spravili vrazhennya na rizni techiyi yudayizmu a suchasni yevrejski ortodoksi kabalisti vzyali na ozbroyennya cyu utopiyu nazvavshi svoyu komunu poselennya takoyu zh nazvoyu Sefer ha Taam Kniga napisana Mordehayem Sultanskim v Yevpatoriyi Nazva knizhki Sefer ha Taam a z davnoyevrejskoyi movi ספר הטעם Sefer a Taam perekladayetsya yak Kniga pravilnih smakiv Yiyi mozhna nazvati she Kniga poglyadiv pravilnih adzhe u nij avtor publichno vidpovidaye na zapiti vidomogo rosijskogo krayeznavcya ta etnografa Vsevoloda Millera ta inshih rosijskih doslidnikiv pro vidminnosti yudayizmu i karayimizmu Sefer Jalkut Zbirnik statej napisanij Mordehayem Sultanskim v Krimu Nazva knizhki Sefer Jalkut a z davnoyevrejskoyi movi ספר ילקוט Sefer Yalkut perekladayetsya yak Kniga dlya sumi V knizhci zibrani avtorski rozdumi ta propovidi v stili gomilij yakimi analizuyutsya teksti svyatih knig yudayizmu Michtam Sur me Ra Zbirnik moralnih nastanov napisanih Mordehayem Sultanskim v Krimu Nazva knizhki Michtam Sur me Ra a z davnoyevrejskoyi movi מכתם סור מרע Mihtam Sur mi Ra perekladayetsya yak Pripis viddalennya vid poganogo Palge Majim Komentari skladeni Mordehayem Sultanskim do svyashennih yevrejskih pisen Nazva knizhki Palge Majim a z davnoyevrejskoyi movi פלגי מיים Palgej Mayim perekladayetsya yak Dzherela U knizhci zibrani komentari poyasnennya avtora do vidomih p yati starozavitnih pisen Plachu Yeremiyi Midot Oz Knizhka pidruchnik dlya karayimskih ta uchniv pochatkovoyi shkoli midrash napisana Mordehayem Sultanskim Nazva knizhki Midot Oz a z davnoyevrejskoyi movi מידות עוז Midot Oz perekladayetsya yak Miri stijkosti U nij prisutni nastanovi dlya uchileliv i uchniv Tori Hod Malkut Istorichna kniga posvyata rosijskomu imperatoru Mikoli I napisana Mordehayem Sultanskim Nazva knizhki Hod Malkut a z davnoyevrejskoyi movi הוד מלכות Hod Malkut perekladayetsya yak Velichnist Sefer Dchiyat Keev Poslannya zvernennya Mordehaya Sultanskogo do karayimskih providnikiv vozhdiv Nazva knizhki Sefer Dchiyat Keev a z davnoyevrejskoi movi ספר דחית כאב Sefer Dhiyat Keev perekladayetsya yak Kniga sho znimaye bil VplivBuduchi plidnim karayimskim avtorom bogoslovskih ta polemichnih tekstiv Mordehaj Sultanskij svoyeyu tvorchistyu dav novij poshtovh u rozmezhuvannyu poslidovnikiv karayimiv ta ravvinistiv talmudistiv Odnoznachno vislovlyuyuchis pro pershorodnist karayimskogo virovchennya nad talmudistami vin u krutij formi bilsh zverhno ozvuchuye svoyi vipadi shodo yihnoyi novomodnoyi techiyi yudayizmu Zavdyachuyuchi tvorchosti Sultanskogo suchasniki mayut zmogu diznatisya pro tradiciyi ta zvichayi togochasnih karayimiv pro yaki opovidayetsya v bogoslovskih nastanovah ta opovidyah i chastkovo pro istoriyu karayimiv hocha v deyakih jogo tvorah hronologiya ne zbigayetsya iz zagalnoviznanoyu Shodo hristiyanstva ta inshih virovchen to Mordehaj Sultanskij ne buv takij kategorichnij yak karayimi bilshist yakih shilyalisya do tverdzhen yakij v traktati Hizzuk Emuna Zmicnennya viri kritikuvav hristiyansku dogmatiku sprostovuyuchi viznannya Isusa Mesiyeyu i piddayuchi sumnivu jogo bozhestvennist ochevidno trivalij chas zhittya pomizh hristiyanami ta musulmanami vin ne navazhivsya vidkrito oponuvati yim navmisno ignoruyuchi yih ale pid kinec svogo zhittya zmushenij buv vdatisya do publichnogo spilkuvannya iz krayeznavcem Vsevolodom Millerom ta navit napisav filosofske poslannya imperatoru Mikoli I Primitkihttps www ipsb nina gov pl a biografia mordechaj ben jozef sultanski Sultanskij Mordehaj ben Iosif Evrejskaya enciklopediya SPb 1913 T 14 S 637 d Track Q4173137d Track Q656d Track Q21096056d Track Q24904446 www awazymyz karaimi org Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 18 08 2015 pol PDF www karam org tr Arhiv originalu PDF za 26 listopada 2015 Procitovano 18 08 2015 ros gazeta zn ua Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 19 08 2015 ros Vvazhavsya odnim z najvidnishih predstavnikiv karayimskoyi nauki v XIX stolitti i vvazhav sho karayimi Shidnoyi Yevropi mayut vidminne vid yevreyiv talmudistiv pohodzhennya tobto vidminni vid desyati kolin izrayilevih unienc ru Procitovano 18 08 2015 ros ru rodovid org Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 18 08 2015 ros dic academic ru Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 18 08 2015 ros dic academic ru Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 18 08 2015 ros www karaitebooks com Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 19 08 2015 ros www kotar co il Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 08 2015 ros karaimbook com Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 19 08 2015 ros karaimbook com Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 19 08 2015 ros www jewishencyclopedia com Arhiv originalu za 22 serpnya 2015 Procitovano 18 08 2015 ros www karaitebooks com Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 19 08 2015 ros books google com ua Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 19 08 2015 ros DzherelaE I Lebedyeva Ocherki po istorii krymskih karaimov tyurkov Simferopol 2000 116 s ros B S Elyashevich Karaimskij biograficheskij slovar s konca VIII v do 1960 g Karayimi 2 ge vidannya Moskva RAN 1993 ros PosilannyaPro Sultanskogo Mordehaya Josipovicha 12 sichnya 2016 u Wayback Machine