Стані́слав фон Прова́сек (зустрічається написання його прізвища як Провацек, Провазек і Провачек, нім. Stanislaus Josef Mathias von Prowazek, Edler von Lanow; 12 листопада 1875, Нейгауз (нині чеськ. Jindrichovì Hradci), Богемія — 17 лютого 1915, Коттбус, Німецька імперія) — австрійський мікробіолог і зоолог чеського походження. Першовідкривач збудника епідемічного висипного тифу.
Станіслав фон Провасек | |
---|---|
Stanislav Provázek | |
Народився | 12 листопада 1875 Їндржихув-Градец, Чехія[1][2][…] |
Помер | 17 лютого 1915 (39 років) Котбус, Німеччина[4] або d[2] ·тиф |
Країна | Австро-Угорщина |
Підданство | Австро-Угорська імперія |
Національність | чех |
Діяльність | зоолог, мікробіолог, біолог, ботанік |
Alma mater | Карлов університет, Віденський університет |
Заклад | інститут тропічної медицини імені Бернгарда Нохта |
Науковий ступінь | доктор філософії в галузі мікробіології |
Науковий керівник | d, d і Ернст Мах |
Відомий завдяки: | виявленню збудника епідемічного висипного тифу — в подальшому Rickettsia prowazekii |
Брати, сестри | d |
Автограф | |
Станіслав фон Провасек у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Народився у сім'ї селянського походження, члени якої приїхали до історичної області Богемія з іншого регіону Чехії. Його батька, офіцера австро-угорської армії, імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I возвів у дворянство в 1893 році. Того часу Провасек вчився в гімназії в Пльзені й змінив написання свого імені з оригінального Stanislav Provázek на Stanislaus von Prowazek. У гімназії вчився недбало, його навіть залишили на повторний курс у 5-му класі.
Освіта
Але коли у 1895 році Провасек почав вивчати природничі науки в Празькому університеті, куди поступив під впливом зоолога Бертольда Гатчека і фізика та філософа Ернста Маха, він віддав навчанню максимум наполегливості й наснаги. Після двох років навчання пішов за Гатчеком до Віденського університету, де йому присуджено ступінь доктора філософії в 1899 році після захисту дисертаційної роботи, яка була присвячена вивченню інфузорій.
Наукова кар'єра
Потім він зосередився на зоології, працюючи з Гатчеком у зоологічних інститутах Відня і Трієста, перш ніж приєднався до Пауля Ерліха в Королівському прусському інституті експериментальної терапії у Франкфурт-на-Майні в 1901 році, а потім працював із Річардом фон Гертвігом у Мюнхені на кафедрі зоології місцевого університету.
У 1903 році прийняв запрошення від Фріца Шаудіна, з яким він познайомився в Трієсті в 1901 році, щоб працювати його помічником у зоологічній частині Берлінського імператорського госпіталю в Ровіне на півострові Істрія в Хорватії. Дружба між Провасеком і Шаудінном стала вирішальною як для їхньої кар'єри, так і для паразитології, незважаючи на короткий час, коли вони працювали разом — менше ніж два роки.
У 1905 році Провасек прийняв тимчасове керівництво відділом досліджень найпростіших у Берлінському університеті. Наступного року він приєднався до експедиції під керівництвом Альберта Нейссера на Яву для вивчення сифілісу. У Батавії він і радіолог Людвіг Гальберштадтер виявили збудника, який спричинює трахому — тепер відомий як агент Провасека або Провасека-Гальберштадтера. У той же час, він почав свої дослідження коров'ячої віспи.
Після короткого візиту до Японії, Провасек повернувся до Гамбурга, до Інституту морської і тропічної медицини. У 1905 році Фріца Шаудіна було призначено директором зоологічної секції цього інституту. Але після його передчасної смерті в наступному році у 35 років, Провасека було названо його наступником. Подальша кар'єра Провасека часто переривалася, адже він зробив кілька науково-дослідних експедицій.
У 1908 році він вирушив до Ріо-де-Жанейро, щоб вивчити етіологію коров'ячої віспи в Інституті Освальдо Круза в Мангіньосі поблизу цього міста. У 1910 році побував на Суматрі та в німецьких колоніях Західного Самоа, з метою дослідити причини ряду інфекційних захворювань, серед яких була трахома, віспа домашньої птиці, хвороба Ньюкасла, жовтяниця шовкопрядів, епітеліальний десквамативний кон'юнктивіт і контагіозний молюск.
Відкриття збудника епідемічного висипного тифу і смерть
Протягом 1913—1914 років Провасек здійснив поїздку до Сербії і Константинополя, де лютував епідемічний висипний тиф. Він зробив певні спостереження по етіології, механізму і шляхам передачі й життєвому циклу збудника, який спричинює захворювання, і присвятив останні два роки свого життя вивченню його. Він разом із Хеглером і Енріке да Роше Ліма виявив у кишечнику платтяних вошей, які харчувалися на хворому на епідемічний висипний тиф, поліморфні мікроорганізми і виказав припущення, що вони є збудниками цієї хвороби, які подібні до того патогену, який був раніше описаний Говардом Тейлором Рікеттсом у випадку плямистої гарячки Скелястих Гір в США (нині Rickettsia rickettsii).
У 1915 році Провасек і Енріке да Роше Ліма були направлені для дослідження спалаху, який вибухнув серед російських військовополонених, ув'язнених у таборі поблизу Котбуса в Бранденбургзі, неподалік від польського кордону. Робота йшла у тяжких умовах, які описав сам Провасек:
Самі ми рятуємося від вошей тільки халатами, які щільно облягають, гумовим взуттям і змазуванням чобіт ганусовим маслом. Вошей тут мільйони ... сиплються дощем. Небезпека інфекції набагато більше, ніж це можна припускати в лабораторії.
Через це одного разу Провасек заразився і після нетривалого перебігу хвороби помер від епідемічного висипного тифу. Енріке да Роше Ліма заразився у той же час, як і Провасек, але одужав. Він надалі ізолював причинний мікроорганізм у чистій культурі, який назвав Rickettsia prowazekii на честь обох науковців — Рікеттса і Провасека, які померли від епідемічного висипного тифу під час його дослідження.
Наукові та літературні здобутки
Під час своєї наукової кар'єри Провасек займався широким колом питань, в тому числі про походження осьового філаменту джгутиків, про меротомію, про механізми передачі інфекційних захворювань. Він був першим, хто продемонстрував, що найпростіше Trypanosoma lewisi має особливий етап розвитку в тілі свого хазяїна, пацючій воші. Він зробив ряд експериментів по впровадженню до організмів лабораторних тварин найпростіших, що широко сприяло розвитку паразитології і медицини.
Хоча у Провасека формально не було медичної освіти, він значною мірою розумів медичні проблеми, до яких розв'язання яких він застосував свої широкі біологічні знання і свою майстерність в області хімії і фізики. Був вправним спостерігачем із гострим зором і аналітичним мисленням, міг освоїти тонкі методи і знаходити відповідні засоби, за допомогою яких вивчав посталі перед ним біологічні проблеми. Його праця привела його від загальної морфології і розвитку досліджень до вивчення безпосередньо одноклітинних організмів, які він досліджував за допомогою фізико-хімічних методів. Він не був, однак, власне теоретиком, а розвивав ідеї інших шляхом ретельного дослідження.
Провасек опублікував близько 200 наукових робот. Був одним із засновників часопису «Archiv für Protistenkunde» та його співредактором починаючи з 1901 року, а також засновником і редактором ґрунтовного багатотомного колективного керівництва з проблем патогенних найпростіших «Handbuch der Pathogenen Protozoen».
Також він писав художні твори, які підписував псевдонімом «П. Лейнер» (англ. P. Laner). Перебуваючи в експедиції на Маріанських островах він написав книгу про їхню історію, етнографію, флору і фауну.
Основні наукові роботи
- Die pathogenen Protozoen (mit Ausnahme der Hämosporidien) (разом із Францем Теодором Дофлейном) — у Kolle and Wassermann's Handbuch der pathogenen Microorganismen. Jena, 1903, volume I: 865—1006.;
- Über Zelleinschlüsse parasitärer Natur beim Trachom, Arb. Gesundh. Amte, Bd 26, S. 44, 1907, (разом із Людвігом Хальберштадтерем); Taschenbuch der mikroskopischen Technik der Protistenuntersuchung, Lpz., 1909;
- Zur Aetiologie des Trachoms. Deutsche medizinische Wochenschrift, August 1907, 33: 1285.1287. (разом із Людвігом Хальберштадтерем);
- Einführung in die Physiologie der Einzelligen (Protozoen), Lpz., 1910;
- Zur Kenntnis der Giemsafärbung vom Standpunkt der Zytologie. — 1914. Düsseldorf.;
- Ätiologische Untersuchungen über den Flecktyphus in Serbein in 1913 und in Hamburg 1914. Beiträge zur Klinik der Infektionskrankheiten und zur Immunitatsforschung, 1915, 4: 5-31.
- Handbuch der pathogenen Protozoen, Bd 1—3, Lpz., 1912—1931.
Примітки
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117697982, Record #1026910617 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Zinsser Hans . Rats, Lice, and History. Boston: Little, Brown. 1935 (англ.)
- Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Halberstädter-Prowazek bodies [1] (англ.)
- Даниэл М. — Тайные тропы носителей смерти. — Прогресс, 1990. с. 82 (рос.)
Джерела
- (Whonamedit?)- A dictionary of medical eponyms. Stanislaus Josef Mathias von Prowazek, Edler von Lanow [2] (англ.)
- Halberstaedter L., v. Prowazek, Dtsch. med. Wschr., S. 407, 1915; Lipschütz B., S. von Prowazek, Arch. Derm. Syph. (Berl.), Bd 122, S. 504, 1918. (нім.)
Посилання
- Большая Медицинская Энциклопедия (БМЭ), под редакцией Петровского Б. В., 3-е издание ПРОВАЧЕК Станислав (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stani slav fon Prova sek zustrichayetsya napisannya jogo prizvisha yak Provacek Provazek i Provachek nim Stanislaus Josef Mathias von Prowazek Edler von Lanow 12 listopada 1875 Nejgauz nini chesk Jindrichovi Hradci Bogemiya 17 lyutogo 1915 Kottbus Nimecka imperiya avstrijskij mikrobiolog i zoolog cheskogo pohodzhennya Pershovidkrivach zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu Stanislav fon ProvasekStanislav ProvazekNarodivsya12 listopada 1875 1875 11 12 Yindrzhihuv Gradec Chehiya 1 2 Pomer17 lyutogo 1915 1915 02 17 39 rokiv Kotbus Nimechchina 4 abo d 2 tifKrayina Avstro UgorshinaPiddanstvoAvstro Ugorska imperiyaNacionalnistchehDiyalnistzoolog mikrobiolog biolog botanikAlma materKarlov universitet Videnskij universitetZakladinstitut tropichnoyi medicini imeni Berngarda NohtaNaukovij stupindoktor filosofiyi v galuzi mikrobiologiyiNaukovij kerivnikd d i Ernst MahVidomij zavdyaki viyavlennyu zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu v podalshomu Rickettsia prowazekiiBrati sestridAvtograf Stanislav fon Provasek u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya u sim yi selyanskogo pohodzhennya chleni yakoyi priyihali do istorichnoyi oblasti Bogemiya z inshogo regionu Chehiyi Jogo batka oficera avstro ugorskoyi armiyi imperator Avstro Ugorshini Franc Josif I vozviv u dvoryanstvo v 1893 roci Togo chasu Provasek vchivsya v gimnaziyi v Plzeni j zminiv napisannya svogo imeni z originalnogo Stanislav Provazek na Stanislaus von Prowazek U gimnaziyi vchivsya nedbalo jogo navit zalishili na povtornij kurs u 5 mu klasi Osvita Ale koli u 1895 roci Provasek pochav vivchati prirodnichi nauki v Prazkomu universiteti kudi postupiv pid vplivom zoologa Bertolda Gatcheka i fizika ta filosofa Ernsta Maha vin viddav navchannyu maksimum napoleglivosti j nasnagi Pislya dvoh rokiv navchannya pishov za Gatchekom do Videnskogo universitetu de jomu prisudzheno stupin doktora filosofiyi v 1899 roci pislya zahistu disertacijnoyi roboti yaka bula prisvyachena vivchennyu infuzorij Naukova kar yera Potim vin zoseredivsya na zoologiyi pracyuyuchi z Gatchekom u zoologichnih institutah Vidnya i Triyesta persh nizh priyednavsya do Paulya Erliha v Korolivskomu prusskomu instituti eksperimentalnoyi terapiyi u Frankfurt na Majni v 1901 roci a potim pracyuvav iz Richardom fon Gertvigom u Myunheni na kafedri zoologiyi miscevogo universitetu U 1903 roci prijnyav zaproshennya vid Frica Shaudina z yakim vin poznajomivsya v Triyesti v 1901 roci shob pracyuvati jogo pomichnikom u zoologichnij chastini Berlinskogo imperatorskogo gospitalyu v Rovine na pivostrovi Istriya v Horvatiyi Druzhba mizh Provasekom i Shaudinnom stala virishalnoyu yak dlya yihnoyi kar yeri tak i dlya parazitologiyi nezvazhayuchi na korotkij chas koli voni pracyuvali razom menshe nizh dva roki Stanislav fon Provasek stoyit i Lyudvig Galbershtadter zliva pid chas provedennya doslidzhennya trahomi v slipogo yakij trimaye ditincha orangutanga U 1905 roci Provasek prijnyav timchasove kerivnictvo viddilom doslidzhen najprostishih u Berlinskomu universiteti Nastupnogo roku vin priyednavsya do ekspediciyi pid kerivnictvom Alberta Nejssera na Yavu dlya vivchennya sifilisu U Bataviyi vin i radiolog Lyudvig Galbershtadter viyavili zbudnika yakij sprichinyuye trahomu teper vidomij yak agent Provaseka abo Provaseka Galbershtadtera U toj zhe chas vin pochav svoyi doslidzhennya korov yachoyi vispi Pislya korotkogo vizitu do Yaponiyi Provasek povernuvsya do Gamburga do Institutu morskoyi i tropichnoyi medicini U 1905 roci Frica Shaudina bulo priznacheno direktorom zoologichnoyi sekciyi cogo institutu Ale pislya jogo peredchasnoyi smerti v nastupnomu roci u 35 rokiv Provaseka bulo nazvano jogo nastupnikom Podalsha kar yera Provaseka chasto pererivalasya adzhe vin zrobiv kilka naukovo doslidnih ekspedicij U 1908 roci vin virushiv do Rio de Zhanejro shob vivchiti etiologiyu korov yachoyi vispi v Instituti Osvaldo Kruza v Manginosi poblizu cogo mista U 1910 roci pobuvav na Sumatri ta v nimeckih koloniyah Zahidnogo Samoa z metoyu dosliditi prichini ryadu infekcijnih zahvoryuvan sered yakih bula trahoma vispa domashnoyi ptici hvoroba Nyukasla zhovtyanicya shovkopryadiv epitelialnij deskvamativnij kon yunktivit i kontagioznij molyusk Vidkrittya zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu i smert Protyagom 1913 1914 rokiv Provasek zdijsniv poyizdku do Serbiyi i Konstantinopolya de lyutuvav epidemichnij visipnij tif Vin zrobiv pevni sposterezhennya po etiologiyi mehanizmu i shlyaham peredachi j zhittyevomu ciklu zbudnika yakij sprichinyuye zahvoryuvannya i prisvyativ ostanni dva roki svogo zhittya vivchennyu jogo Vin razom iz Heglerom i Enrike da Roshe Lima viyaviv u kishechniku plattyanih voshej yaki harchuvalisya na hvoromu na epidemichnij visipnij tif polimorfni mikroorganizmi i vikazav pripushennya sho voni ye zbudnikami ciyeyi hvorobi yaki podibni do togo patogenu yakij buv ranishe opisanij Govardom Tejlorom Rikettsom u vipadku plyamistoyi garyachki Skelyastih Gir v SShA nini Rickettsia rickettsii U 1915 roci Provasek i Enrike da Roshe Lima buli napravleni dlya doslidzhennya spalahu yakij vibuhnuv sered rosijskih vijskovopolonenih uv yaznenih u tabori poblizu Kotbusa v Brandenburgzi nepodalik vid polskogo kordonu Robota jshla u tyazhkih umovah yaki opisav sam Provasek Sami mi ryatuyemosya vid voshej tilki halatami yaki shilno oblyagayut gumovim vzuttyam i zmazuvannyam chobit ganusovim maslom Voshej tut miljoni siplyutsya doshem Nebezpeka infekciyi nabagato bilshe nizh ce mozhna pripuskati v laboratoriyi Cherez ce odnogo razu Provasek zarazivsya i pislya netrivalogo perebigu hvorobi pomer vid epidemichnogo visipnogo tifu Enrike da Roshe Lima zarazivsya u toj zhe chas yak i Provasek ale oduzhav Vin nadali izolyuvav prichinnij mikroorganizm u chistij kulturi yakij nazvav Rickettsia prowazekii na chest oboh naukovciv Rikettsa i Provaseka yaki pomerli vid epidemichnogo visipnogo tifu pid chas jogo doslidzhennya Naukovi ta literaturni zdobutki Pid chas svoyeyi naukovoyi kar yeri Provasek zajmavsya shirokim kolom pitan v tomu chisli pro pohodzhennya osovogo filamentu dzhgutikiv pro merotomiyu pro mehanizmi peredachi infekcijnih zahvoryuvan Vin buv pershim hto prodemonstruvav sho najprostishe Trypanosoma lewisi maye osoblivij etap rozvitku v tili svogo hazyayina pacyuchij voshi Vin zrobiv ryad eksperimentiv po vprovadzhennyu do organizmiv laboratornih tvarin najprostishih sho shiroko spriyalo rozvitku parazitologiyi i medicini Hocha u Provaseka formalno ne bulo medichnoyi osviti vin znachnoyu miroyu rozumiv medichni problemi do yakih rozv yazannya yakih vin zastosuvav svoyi shiroki biologichni znannya i svoyu majsternist v oblasti himiyi i fiziki Buv vpravnim sposterigachem iz gostrim zorom i analitichnim mislennyam mig osvoyiti tonki metodi i znahoditi vidpovidni zasobi za dopomogoyu yakih vivchav postali pered nim biologichni problemi Jogo pracya privela jogo vid zagalnoyi morfologiyi i rozvitku doslidzhen do vivchennya bezposeredno odnoklitinnih organizmiv yaki vin doslidzhuvav za dopomogoyu fiziko himichnih metodiv Vin ne buv odnak vlasne teoretikom a rozvivav ideyi inshih shlyahom retelnogo doslidzhennya Provasek opublikuvav blizko 200 naukovih robot Buv odnim iz zasnovnikiv chasopisu Archiv fur Protistenkunde ta jogo spivredaktorom pochinayuchi z 1901 roku a takozh zasnovnikom i redaktorom gruntovnogo bagatotomnogo kolektivnogo kerivnictva z problem patogennih najprostishih Handbuch der Pathogenen Protozoen Takozh vin pisav hudozhni tvori yaki pidpisuvav psevdonimom P Lejner angl P Laner Perebuvayuchi v ekspediciyi na Marianskih ostrovah vin napisav knigu pro yihnyu istoriyu etnografiyu floru i faunu Osnovni naukovi robotiDie pathogenen Protozoen mit Ausnahme der Hamosporidien razom iz Francem Teodorom Doflejnom u Kolle and Wassermann s Handbuch der pathogenen Microorganismen Jena 1903 volume I 865 1006 Uber Zelleinschlusse parasitarer Natur beim Trachom Arb Gesundh Amte Bd 26 S 44 1907 razom iz Lyudvigom Halbershtadterem Taschenbuch der mikroskopischen Technik der Protistenuntersuchung Lpz 1909 Zur Aetiologie des Trachoms Deutsche medizinische Wochenschrift August 1907 33 1285 1287 razom iz Lyudvigom Halbershtadterem Einfuhrung in die Physiologie der Einzelligen Protozoen Lpz 1910 Zur Kenntnis der Giemsafarbung vom Standpunkt der Zytologie 1914 Dusseldorf Atiologische Untersuchungen uber den Flecktyphus in Serbein in 1913 und in Hamburg 1914 Beitrage zur Klinik der Infektionskrankheiten und zur Immunitatsforschung 1915 4 5 31 Handbuch der pathogenen Protozoen Bd 1 3 Lpz 1912 1931 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 117697982 Record 1026910617 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Zinsser Hans Rats Lice and History Boston Little Brown 1935 angl Whonamedit A dictionary of medical eponyms Halberstadter Prowazek bodies 1 angl Daniel M Tajnye tropy nositelej smerti Progress 1990 ISBN 5 01 002041 6 s 82 ros DzherelaWhonamedit A dictionary of medical eponyms Stanislaus Josef Mathias von Prowazek Edler von Lanow 2 angl Halberstaedter L v Prowazek Dtsch med Wschr S 407 1915 Lipschutz B S von Prowazek Arch Derm Syph Berl Bd 122 S 504 1918 nim PosilannyaBolshaya Medicinskaya Enciklopediya BME pod redakciej Petrovskogo B V 3 e izdanie PROVAChEK Stanislav ros