Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фріц Ша удін нім Fritz Schaudinn повне ім я Фріц Ріхард Шаудін нім Fritz Richard Schaudinn 19 вересня 1871 18710919 Розе

Фріц Шаудін

Фріц Шаудін

Фріц Ша́удін (нім. Fritz Schaudinn, повне ім'я Фріц Ріхард Шаудін, нім. Fritz Richard Schaudinn; 19 вересня 1871(18710919), Розенінген, Східна Пруссія — 22 червня 1906, Гамбург) — німецький паразитолог і зоолог, відомий відкриттям збудника сифілісу.

Фріц Шаудін
нім. Fritz Schaudinn
image
Народився19 вересня 1871(1871-09-19)[1][2][…]
Різниково (Калінінградська область), Озерський район, Калінінградська область[4][1]
Помер22 червня 1906(1906-06-22)[1][2][…] (34 роки)
Гамбург, Німецька імперія[5]
·інфекційне захворювання
Похованняd[6]
Місце проживанняКоролівство Пруссія
Країнаimage Королівство Пруссія
Діяльністьбіолог, зоолог, лікар, protistologist
Галузьзоологія і протистологія
Науковий ступіньдоктор природничих наук[7]
Науковий керівникd
ЧленствоРосійська академія наук[8]
Нагороди
image
image Фріц Шаудін у Вікісховищі

Біографія

Син Шаудінів Фрідріха, обер-інспектора, і Доротеї, викладачки гри на фортепіано.

Навчання та перші роки наукових досліджень

Навчався в гімназіях в Інстербурзі та Гумбіннені. Від початкового наміру вивчити філологію в університеті імені Фрідріха Вільгельма в Берліні він відмовився через рік і в 1890 році вибрав природничі науки, особливо зоологію. За пропозицією професора Франца Шульце, Шаудін уже займався дослідженнями найпростіших під час навчання. Його дисертація стосувалася відтворення форамініфер. У березні 1894 року під керівництвом Шульце в Берліні йому присуджено науковий ступінь доктора природничих наук (нім. Doktor der Naturwissenschaften) і в жовтні призначено асистентом Зоологічного інституту Берлінського університету. У Берліні він уточнив цикли розвитку Rhizopoden, Heliozoen та Coccidien, виявив їхні поколінні трансформації.

Після його габілітації в 1898 році Шаудін здійснив разом з Фріцем Ремером наукову експедицію до Північного Льодовитого океану із зафрахтованим для цієї мети пароплавний дрифтер «Гелголанд». Вони майже повністю об'їхали острів Шпіцберген і дісталися до Землі короля Карла. Експедиція зібрала багатий зоологічний матеріал, що призвело після узагальнення даних до публікації великого списку арктичної фауни. Мис острова Абелея названий на честь Шаудіна.

Боротьба з малярією

У 1901 році Імператорське управління здоров'я призначило його керівником дослідницької станції малярії у Ровіні (Істрія). Тоді рейх посилив вивчення тропічних хвороб для підтримки існування німецьких колоній. За цей час Шаудін підтвердив роботи сера Рональда Росса та Джованні Баттіста Грассі по дослідженню малярії. Зв'язок між укусами комах та малярією був уже відомий, і, як видається, Шаудін вперше продемонстрував точний процес зараження малярійними плазмодіями клітин крові під мікроскопом. Хоча його спостереження були невірними, завдяки великій міжнародній репутації Шаудіна, вони були прийняті майже на 30 років і їх зміг виправити тільки 1931 року Сідні Прайс Джеймс (1870—1946). Під керівництвом Шаудіна вперше здійснено кампанію боротьби з малярією у великому регіоні шляхом цілеспрямованого лікування мешканців цього регіону. У 1903 році Шаудін був удостоєний Тідеманської премії Товариства природознавства імені Сенкенберга.

Виявлення збудника сифілісу

У 1904 році він повернувся до Берліна, щоб очолити Інститут вивчення найпростіших при Кайзеровському бюро охорони здоров'я. У 1905 році йому доручено інспектувати висновки зоолога Джона Зігеля, який повідомив, що він ідентифікував збудника сифілісу як джгутиковий найпростіший мікроорганізм, якого він назвав Cytorhyctes luis. Він уже описав раніше подібні збудники натуральної віспи, ящуру та скарлатини. У співпраці з берлінським дерматологом Еріхом Гофманом, який надав зразки тканин та сироватки, необхідні для мікроскопічного виявлення спірохет, Шаудін виявив 3 березня 1905 року справжнього збудника сифілісу після декількох днів інтенсивної роботи з мікроскопом. Однак медичні працівники Німеччини спочатку не повірили його результатам, почасти тому, що багато лікарів не сприйняли зоолога Шаудіна. Він одразу поділився своїм відкриттям з Іллею Мечниковим, який працював в Інституті Пастера в Парижі. Отримані Шаудіном результати швидко були сприйняті за кордонами Німеччини і неодноразово підтверджувалися.

Крім того, Шаудін підтвердив, що Entamoeba histolytica є збудником амебіазу, а також дослідив сапрофітну кишкову мікрофлору. Він був першим, хто дав повне уявлення про життя найпростіших організмів, і його робота про Coccidium schubergi — це модель повноти деталізації і наукової презентації. У 1905 році його нагороджено офіцерським хрестом ордена Франца Йосифа.

Незадовго до своєї передчасної ранньої смерті він відмовився від посади в Імператорському відділі охорони здоров'я і мав працювати в квітні 1906 року в Гамбурзькому інституті корабельних і тропічних хвороб на посаді завідувача кафедри протозойних захворювань. Тоді здійснив поїздку на «Міжнародний медичний конгрес» у Лісабоні, де йому довелося пройти екстрену операцію на кишечнику. Він повернувся тяжко хворий до Гамбурга, де помер від сепсису. За іншими даними в нього був амебіаз, яким він заразився, раніше вивчаючи Entamoeba histolytica. Амебіаз спричинив кишкову непрохідність, яка змусила провести термінову операцію, після якої Шаудін не зміг видужати.

Його могила на кладовищі Луїзенфрідгофі II у районі Берліна Вестенді з 1962 по 2012 рік була означена як могила честі (нім. Ehrengrab) міста.

Він був членом-кореспондентом чи почесним членом кількох наукових академій і товариств. Журнал Шаудіна «Архів найпростіших» (нім. Archiv für Protistenkunde), заснований у 1902 році, видається і сьогодні, наразі під назвою «Protist» у видавництві «Elsevier-Verlag».

Починаючи з 1955 року Німецьке дерматологічне товариство присуджує премію Шаудіна—Гофмана видатним лікарям та науковцям, які внесли неабиякий внесок у дослідження, лікування та боротьбу з інфекційними захворюваннями (особливо венеричними) шкіри та слизових оболонок.

Шаудін любив музику і часто грав на фортепьяно твори Гріга та Бетховена. Дружив з дослідником епідемічного висипного тифу Станіславом фон Провасеком, який у 1911 році написав про Шаудіна дуже теплі спогади і підкреслив його педантичність, ретельність і завзятість при проведенні прикладних досліджень.

Основні наукові твори

  • Über den Dimorphismus der Foraminiferen. / Sitzber. d. Ges. naturf. Freunde, Berlin 1895. S. 87–97.
  • Fauna Arctica. Eine Zusammenstellung der arktischen Tierformen mit besonderer Berücksichtigung des Spitzbergen-Gebietes auf Grund der Ergebnisse der Deutschen Expedition in das nördliche Eismeer im Jahre 1898. Gustav Fischer, Jena 1900 (разом з Фріцем Ромером)
  • Vorläufiger Bericht über das Vorkommen von Spirochaeten in syphilitischen Krankheitsprodukten und bei Papillomen, Springer, Berlin 1905 (разом з Еріхом Гоффманом)

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119233223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  7. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  8. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52738.ln-ru

Джерела

  • Hans Günter Schlegel: Schaudinn, Fritz Richard. / Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, , S. 587 [1] [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Станіслав фон Провасек: Fritz Richard Schaudinn. / Fritz Schaudinns Arbeiten herausgegeben mit Unterstützung der Hamburgischen wissenschaftlichen Stiftung, Verlag von Leopold Voss, Hamburg und Leipzig 1911, S. V—XII. [2] (нім.)
  • Gary N. Calkins: Fritz Schaudinn. / Science 24, 1906, S. 154 f. [3] (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fric Sha udin nim Fritz Schaudinn povne im ya Fric Rihard Shaudin nim Fritz Richard Schaudinn 19 veresnya 1871 18710919 Rozeningen Shidna Prussiya 22 chervnya 1906 Gamburg nimeckij parazitolog i zoolog vidomij vidkrittyam zbudnika sifilisu Fric Shaudinnim Fritz SchaudinnNarodivsya19 veresnya 1871 1871 09 19 1 2 Riznikovo Kaliningradska oblast Ozerskij rajon Kaliningradska oblast 4 1 Pomer22 chervnya 1906 1906 06 22 1 2 34 roki Gamburg Nimecka imperiya 5 infekcijne zahvoryuvannyaPohovannyad 6 Misce prozhivannyaKorolivstvo PrussiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistbiolog zoolog likar protistologistGaluzzoologiya i protistologiyaNaukovij stupindoktor prirodnichih nauk 7 Naukovij kerivnikdChlenstvoRosijska akademiya nauk 8 Nagorodi Fric Shaudin u VikishovishiBiografiyaSin Shaudiniv Fridriha ober inspektora i Doroteyi vikladachki gri na fortepiano Navchannya ta pershi roki naukovih doslidzhen Navchavsya v gimnaziyah v Insterburzi ta Gumbinneni Vid pochatkovogo namiru vivchiti filologiyu v universiteti imeni Fridriha Vilgelma v Berlini vin vidmovivsya cherez rik i v 1890 roci vibrav prirodnichi nauki osoblivo zoologiyu Za propoziciyeyu profesora Franca Shulce Shaudin uzhe zajmavsya doslidzhennyami najprostishih pid chas navchannya Jogo disertaciya stosuvalasya vidtvorennya foraminifer U berezni 1894 roku pid kerivnictvom Shulce v Berlini jomu prisudzheno naukovij stupin doktora prirodnichih nauk nim Doktor der Naturwissenschaften i v zhovtni priznacheno asistentom Zoologichnogo institutu Berlinskogo universitetu U Berlini vin utochniv cikli rozvitku Rhizopoden Heliozoen ta Coccidien viyaviv yihni pokolinni transformaciyi Pislya jogo gabilitaciyi v 1898 roci Shaudin zdijsniv razom z Fricem Remerom naukovu ekspediciyu do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu iz zafrahtovanim dlya ciyeyi meti paroplavnij drifter Gelgoland Voni majzhe povnistyu ob yihali ostriv Shpicbergen i distalisya do Zemli korolya Karla Ekspediciya zibrala bagatij zoologichnij material sho prizvelo pislya uzagalnennya danih do publikaciyi velikogo spisku arktichnoyi fauni Mis ostrova Abeleya nazvanij na chest Shaudina Borotba z malyariyeyu U 1901 roci Imperatorske upravlinnya zdorov ya priznachilo jogo kerivnikom doslidnickoyi stanciyi malyariyi u Rovini Istriya Todi rejh posiliv vivchennya tropichnih hvorob dlya pidtrimki isnuvannya nimeckih kolonij Za cej chas Shaudin pidtverdiv roboti sera Ronalda Rossa ta Dzhovanni Battista Grassi po doslidzhennyu malyariyi Zv yazok mizh ukusami komah ta malyariyeyu buv uzhe vidomij i yak vidayetsya Shaudin vpershe prodemonstruvav tochnij proces zarazhennya malyarijnimi plazmodiyami klitin krovi pid mikroskopom Hocha jogo sposterezhennya buli nevirnimi zavdyaki velikij mizhnarodnij reputaciyi Shaudina voni buli prijnyati majzhe na 30 rokiv i yih zmig vipraviti tilki 1931 roku Sidni Prajs Dzhejms 1870 1946 Pid kerivnictvom Shaudina vpershe zdijsneno kampaniyu borotbi z malyariyeyu u velikomu regioni shlyahom cilespryamovanogo likuvannya meshkanciv cogo regionu U 1903 roci Shaudin buv udostoyenij Tidemanskoyi premiyi Tovaristva prirodoznavstva imeni Senkenberga Viyavlennya zbudnika sifilisu U 1904 roci vin povernuvsya do Berlina shob ocholiti Institut vivchennya najprostishih pri Kajzerovskomu byuro ohoroni zdorov ya U 1905 roci jomu dorucheno inspektuvati visnovki zoologa Dzhona Zigelya yakij povidomiv sho vin identifikuvav zbudnika sifilisu yak dzhgutikovij najprostishij mikroorganizm yakogo vin nazvav Cytorhyctes luis Vin uzhe opisav ranishe podibni zbudniki naturalnoyi vispi yashuru ta skarlatini U spivpraci z berlinskim dermatologom Erihom Gofmanom yakij nadav zrazki tkanin ta sirovatki neobhidni dlya mikroskopichnogo viyavlennya spirohet Shaudin viyaviv 3 bereznya 1905 roku spravzhnogo zbudnika sifilisu pislya dekilkoh dniv intensivnoyi roboti z mikroskopom Odnak medichni pracivniki Nimechchini spochatku ne povirili jogo rezultatam pochasti tomu sho bagato likariv ne sprijnyali zoologa Shaudina Vin odrazu podilivsya svoyim vidkrittyam z Illeyu Mechnikovim yakij pracyuvav v Instituti Pastera v Parizhi Otrimani Shaudinom rezultati shvidko buli sprijnyati za kordonami Nimechchini i neodnorazovo pidtverdzhuvalisya Krim togo Shaudin pidtverdiv sho Entamoeba histolytica ye zbudnikom amebiazu a takozh doslidiv saprofitnu kishkovu mikrofloru Vin buv pershim hto dav povne uyavlennya pro zhittya najprostishih organizmiv i jogo robota pro Coccidium schubergi ce model povnoti detalizaciyi i naukovoyi prezentaciyi U 1905 roci jogo nagorodzheno oficerskim hrestom ordena Franca Josifa Nezadovgo do svoyeyi peredchasnoyi rannoyi smerti vin vidmovivsya vid posadi v Imperatorskomu viddili ohoroni zdorov ya i mav pracyuvati v kvitni 1906 roku v Gamburzkomu instituti korabelnih i tropichnih hvorob na posadi zaviduvacha kafedri protozojnih zahvoryuvan Todi zdijsniv poyizdku na Mizhnarodnij medichnij kongres u Lisaboni de jomu dovelosya projti ekstrenu operaciyu na kishechniku Vin povernuvsya tyazhko hvorij do Gamburga de pomer vid sepsisu Za inshimi danimi v nogo buv amebiaz yakim vin zarazivsya ranishe vivchayuchi Entamoeba histolytica Amebiaz sprichiniv kishkovu neprohidnist yaka zmusila provesti terminovu operaciyu pislya yakoyi Shaudin ne zmig viduzhati Jogo mogila na kladovishi Luyizenfridgofi II u rajoni Berlina Vestendi z 1962 po 2012 rik bula oznachena yak mogila chesti nim Ehrengrab mista Vin buv chlenom korespondentom chi pochesnim chlenom kilkoh naukovih akademij i tovaristv Zhurnal Shaudina Arhiv najprostishih nim Archiv fur Protistenkunde zasnovanij u 1902 roci vidayetsya i sogodni narazi pid nazvoyu Protist u vidavnictvi Elsevier Verlag Pochinayuchi z 1955 roku Nimecke dermatologichne tovaristvo prisudzhuye premiyu Shaudina Gofmana vidatnim likaryam ta naukovcyam yaki vnesli neabiyakij vnesok u doslidzhennya likuvannya ta borotbu z infekcijnimi zahvoryuvannyami osoblivo venerichnimi shkiri ta slizovih obolonok Shaudin lyubiv muziku i chasto grav na fortepyano tvori Griga ta Bethovena Druzhiv z doslidnikom epidemichnogo visipnogo tifu Stanislavom fon Provasekom yakij u 1911 roci napisav pro Shaudina duzhe tepli spogadi i pidkresliv jogo pedantichnist retelnist i zavzyatist pri provedenni prikladnih doslidzhen Osnovni naukovi tvoriUber den Dimorphismus der Foraminiferen Sitzber d Ges naturf Freunde Berlin 1895 S 87 97 Fauna Arctica Eine Zusammenstellung der arktischen Tierformen mit besonderer Berucksichtigung des Spitzbergen Gebietes auf Grund der Ergebnisse der Deutschen Expedition in das nordliche Eismeer im Jahre 1898 Gustav Fischer Jena 1900 razom z Fricem Romerom Vorlaufiger Bericht uber das Vorkommen von Spirochaeten in syphilitischen Krankheitsprodukten und bei Papillomen Springer Berlin 1905 razom z Erihom Goffmanom PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Deutsche Nationalbibliothek Record 119233223 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 http www ras ru win db show per asp P id 52738 ln ruDzherelaHans Gunter Schlegel Schaudinn Fritz Richard Neue Deutsche Biographie NDB Band 22 Duncker amp Humblot Berlin 2005 ISBN 3 428 11203 2 S 587 1 17 sichnya 2022 u Wayback Machine nim Stanislav fon Provasek Fritz Richard Schaudinn Fritz Schaudinns Arbeiten herausgegeben mit Unterstutzung der Hamburgischen wissenschaftlichen Stiftung Verlag von Leopold Voss Hamburg und Leipzig 1911 S V XII 2 nim Gary N Calkins Fritz Schaudinn Science 24 1906 S 154 f 3 angl

Дата публікації:
Топ