Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Енрі́ке да Ро́ше Лі́ма (порт. Henrique da Rocha Lima; також нерідко його прізвище передають як да Роха Ліма, да Рохе Ліма, Роха-Ліма, Роша-Ліма; 24 листопада 1879, Ріо-де-Жанейро, Бразилія — 12 квітня 1956, Сан-Пауло) — бразильський лікар-інфекціоніст, патофізіолог, доктор медицини, професор, відомий своєю роботою по вивченню збудника епідемічного висипного тифу, якого він виділив у чистій культурі.
| Енріке да Роше Ліма | ||
|---|---|---|
| Henrique da Rocha Lima | ||
 | ||
| Народився | 24 листопада 1879 Ріо-де-Жанейро | |
| Помер | 12 квітня 1956 (76 років) Сан-Пауло | |
| Країна | Бразилія | |
| Національність | бразилець | |
| Діяльність | лікар, патологоанатом, епідеміолог, біолог | |
| Alma mater | Медична школа Ріо-де-Жанейро | |
| Галузь | медицина, мікробіологія, патофізіологія | |
| Заклад | Університет Сан-Паулу | |
| Вчене звання | професор | |
| Науковий ступінь | доктор медицини | |
| Членство | Леопольдина | |
| Відомий завдяки: | виявленню збудника епідемічного висипного тифу в чистій культурі, якого він надалі назвав Rickettsia prowazekii | |
| Батько | Енріке Карлуш ла Роше Ліма | |
| Мати | Гермілізія Кассія | |
| Нагороди |
| |
 Енріке да Роше Ліма у Вікісховищі | ||
Біографія
Ранні роки
Син Енріке Карлуша да Роше Ліма і Гермізілії Кассії. Спочатку навчався в коледжі (порт. Colégio Progresso) в Ріо-де-Жанейро, потім у коледжі Сент-Вінсент де Поль у Петрополісі, та зрештою повернувся назад до Ріо-де-Жанейро, де закінчив навчальний заклад «Школа Кандідо Лаго» (порт. Escola Cândido Lago).
Вища освіта
Вступив до Медичної школи в Ріо-де-Жанейро. Під час навчання часто відвідував інститут Освальда Круза в Мангіньосі, де мав плідні зустрічі з директором інституту Крузом і внаслідок цього вибрав для подальшої медичної діяльності інфекційні хвороби і патологічну фізіологію. 1901 року да Роше Ліма захистив дисертацію на тему «Спленомегалія при гострих інфекціях». Незабаром після цього, в 1902 році поїхав до Німеччини, де відвідав кілька курсів у межах навчальної програми з медицини. Працював у мікробіологічних лабораторіях Берлінського інституту гігієни та патології.
Становлення науковця
Енріке повернувся до Бразилії у 1902 році і разом із Адольфо Лутцем, Карлусом Шагасом, Алкідесом Годоєм та іншими дослідникамии в галузі мікробіології, імунології та інфекційних захворювань приєдналися до Освальдо Круза в розбудові інституту в Мангіньосі (передмістя Ріо-де-Жанейро). 1908 року цей інститут було перейменовано в Інститут Освальдо Круза на честь його засновника і першого директора. 1905 року да Роше Ліма присуджено ступінь доктора медицини в Медичній школі в Ріо-де-Жанейро. Йому було всього двадцять чотири роки, коли він став професором патології в цій медичній школі. Пропрацював там 6 років. Разом з Алкідесом Годоєм та Карлусом Шагасом вони створили одну з перших вакцин проти чуми. Тоді ж відомі науковці Станіслав фон Провасек і Густав Гімза впродовж 6 місяців викладали в інституті в Мангіньосі для його співробітників наукові курси. Саме тоді да Роше Ліма познайомився з Провасеком та став його учнем. Тоді ж Енріке почав вивчати клінічні прояви і патологоанатомічні зміни в хворих на жовту гарячку. Його дані про неї були переконливими, але певний час їх не сприйняли науковці Бразилії, проте 1905 року після втручання (бюро соціальної гігієни Джона Рокфеллера) значення роботи да Роше Ліма було відновлено. 1906 року да Роше Ліма дослідив збудника гістоплазмоза і довів, що він є (патогенним грибком).
Робота в Німеччині
У 1906 році вдруге вирушив до Німеччини, щоб працювати з професором Германом Дюрком в Єнському університеті асистентом професора. Він став одним з тих науковців, хто сприяли науковому успіху Бразилії в XIV Міжнародному конгресі гігієни і демографії, а також у виставці гігієни, яка проходила в Берліні в 1907 році. Бразилія виграла золоту медаль й інститут Мангіньоса став всесвітньо відомим. У вересні 1909 року да Роше Ліма було призначено на посаду керівника нового відділу патології в Інституті суднових і тропічних хвороб («Institut für Schiffs- und Tropenkrankheiten») у Гамбурзі. Цей інститут було пізніше перейменовано в Інститут тропічної медицини імені Бернгарда Нохта на честь свого засновника. Да Роше Ліма залишався в Гамбурзі до грудня 1927 року.
Відкриття збудника епідемічного висипного тифу
У Гамбурзі да Роше Ліма працював разом із Станіславом фон Провасеком, і разом вони описали збудника епідемічного висипного тифу. Надалі да Роше Ліма виділив його в чистій культурі. 1914 року вони разом провели дослідження епідемії цієї хвороби в Стамбулі, куди їх направив німецький уряд для вивчення цієї хвороби. Після цього відрядження він деякий час працював у військовому госпіталі в Гамбурзі. 1915 року відбулось чергове відрядження разом із Провасеком. Там вони обидва заразилися на епідемічний висипний тиф під час роботи в тюремній лікарні в Котбусі вивчаючи спалах хвороби серед російських військовополонених. Провасек помер від тифу 17 лютого 1915 року, а да Роше Ліма видужав.
1916 року да Роше Ліма згрупував мікроорганізми у порядок Rickettsiales і назвав об'єднувальну їх родину Rickettsiaceae і рід Rickettsia на честь американського бактеріолога Говарда Тейлора Рікеттса, який відкрив першого представника цього роду. Да Роше Ліма також назвав збудника епідемічного висипного тифу Rickettsia prowazekii на честь Рікеттса та його вчителя і друга Провасека, про що доповів на німецькому конгресі з внутрішньої медицини, який проходив 1-2 травня 1916 року в Берліні. Хоча тоді німецький лікар Г. Тепфер виказав претензії до да Роше Ліма стосовно своєї першості у відкритті збудника епідемічного висипного тифу, але да Роше Ліма це надалі успішно спростував, попри спроби деяких німецьких дослідників стати на бік Тепфера аби визнати пріоритет Німеччини, як країни, якій належить як першовідкривач, так і відкриття. Нині вважається, що да Роше Ліма описав збудника в чистій культурі раніше на декілька місяців від Тепфера.
Інші наукові здобутки
Пізніше він описав збудника траншейної гарячки Rickettsia quintana (надалі Rochalimea quintana, натепер Bartonella quintana). Назву нематоді Terranova rochalimai Перейра у 1935 році дав на честь да Роше Ліма. У 1917—1918 роках у дослідах на морських свинках да Роше Ліма вперше успішно здійснив запобіжні щеплення проти висипнотифозної інфекції вбитою вакциною з рикетсій, накопичених у шлунку заражених вошей, показавши одночасно нешкідливість такої вакцини для людини. Відомий роботами з проблем жовтої гарячки, траншейної гарячки, американського трипаносомоза (хвороба Шагаса), гістоплазмоза і бластомікоза. Був одним із засновників Гамбургського медичного журналу, увійшла до його редакції в 1923 році. Був відповідальним за сприяння публікацій бразильських дослідників, статей на португальською мовою і оглядах бразильських і південноамериканських місцевих медичних журналів.
Повернення до Бразилії
Повернувшись до Бразилії у 1928 році да Роше Ліма почав роботу в інституті Освальда Круза, де проводив ґрунтовні дослідження з патологічної гістології нервової системи разом з неврологом Альфонсом Якобом з Гамбурзького університету. Трохи пізніше його призначено на посаду керівника відділу у відкритому 1927 року Інституті біології тварин у Сан-Паоло, який він очолив 1933 року.
Да Роше Ліма взяв участь у розбудові медичної освіти в Школі медицини Пауліста і Університеті Сан-Пауло. Був також президентом Бразильського товариства сприяння розвитку науки.
Нагороди
Да Роше Ліма отримав багато наукових нагород і відзнак, зокрема Залізний хрест Німецької імперії від німецького кайзера Вільгельма II за виняткові дослідження, які були пов'язані з серйозним ризиком для життя дослідника, пошану Німецького Червоного Хреста, благодійну медаль Папи Пія XI, медаль за видатні дослідження в області тропічних хвороб імені Бернгарда Нохта (1928 рік), а також членство в Німецькій академії природничих наук. 1952 року йому було присуджено ступінь почесного доктора Honoris causa Гамбургського університету.
Йому не присудили Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини, хоча багато науковців вважали, що премію 1928 року, яку отримав тоді Шарль Ніколь за встановлення механізму передачі передачі епідемічного висипного тифу через вошей, слід було розділити між ними двома, адже да Роше Ліма зробив не менше — виявив його збудника.
1938 року да Роше Ліма отримав від Гітлера спеціально створену для громадян ненімецьких національностей нагороду — титул Кавалера ордену Німецького орла, який було життя в Німеччині. Припускають, що да Роше Ліма прийняв цю нагороду через своє розчарування відсутністю адекватного з його точки зору визнання у світовій медицині та науці.
Останні роки
Мартін Фікер написав про нього в 1940 році:
Секрет його успіху: вдале поєднання мікробіології з патологічною анатомією, що призводить до їх найбільш важливих наукових досягнень, і які являють собою міцний фундамент великої роботи, яку виконав в області чистої і прикладної біологічної науки.
1949 року у 70 років полишив свою директорську посаду в Інституті біології тварин, вийшовши на пенсію. Да Роше Ліма помер 12 квітня 1956 року в Сан-Пауло. На столику біля його ліжка лежала книга Ернеста Хемінгуея «Старий і море».
Студентську спілку (порт. Centro Acadêmico) медичного факультету Університету Ріберао Прето в Бразилії названо на його честь. Зображення да Роше Ліма є на поштовій марці Бразилії 1966 року.
Основні наукові праці
- Beobachtungen bei Flecktyphusläusen. Archiv für Schiffs- und Tropenhygiene unter besonderer Berücksichtigung der Pathologie und Therapie, 1916, 20: 17-31.
- Zur Aetiologie des Fleckfiebers. Berliner klinische Wochenschrift, 1916, 53: 567—569.
- Rickettsia prowazeki, cause of typhus, was first isolated by da Rocha-Lima, who named it after Ricketts and Prowazek, both of whom died of the disease. Über die Ätiologie des Fleckfiebers. Berliner Klinik. Berlin, 1919, 29 Jahrgang, Heft 325.
- Methoden zur Untersuchung von Läusen als Infektionsträger. Hilda Sikora. Handbuch der biologische Arbeitsmethoden, Abteilung 12, T. 1. Berlin and Vienna, 1926. (разом з Гільдою Сікорою)
- Venerisches Granulom. Handbuch der Haut- und Geschlechtskrankheiten, volume 21, Berlin 1927. (разом з Мартіном Мейєром)
- Verruga peruviana. Oroyafieber. Handbuch der pathologischen Mikroorganismen. 3, Abteilung, Band 8, 2. Jena, Berlin and Vienna, 1930.
- Rickettsien. Handbuch der pathologischen Mikroorganismen. 3, Abteilung, Band 8, 2. Jena, Berlin and Vienna, 1930.
- Exotische Blastomykosen. Handbuch der Haut- und Geschlechtskrankheiten, Band 12, 1. Berlin, 1932.
- Rickettsia prowazeki- sua descoberta e caracterização constituindo um novo grupo de microrganismos. Revista Brasileira de Medicina, 1951, 8 (5): 311—320.
Джерела
- Henrique da Rocha Lima. (Whonamedit?)- A dictionary of medical eponyms [1] [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Henrique da Rocha Lima — bibliography. Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms [2] [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Henrique da Rocha Lima. Um processo do conhecimento contemporâneo — I. Instituto Biológico de São Paulo [3] [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
- Fred Bernardes Filho and João Carlos Regazzi Avelleira Henrique da Rocha Lima An Bras Dermatol. 2015 May-Jun; 90(3): 363—366. (англ.)
Література
- Falcão, E.C. A Vida Científica de Henrique da Rocha Lima. Rev Bras Malariol Doencas Trop. 1967 Apr-Jun;19(2):353-8. (порт.)
- Falcão, E.C. Henrique Rocha Lima e a Descoberta da Rickettsia prowazekii. Rev Inst Med Trop São Paulo. 1966 Mar-Apr;8(2):55-9. (порт.)
- F. Weyer. On the history of the discovery of the agent of spotted fever. Zeitschrift für Tropenmedizin und Parasitologie, Stuttgart, December 1966, 17(4):478-83. (англ.)
- Otto G. Bier. Henrique da Rocha Lima: descobridor das rickettsias e da etiologia do tifo exantemático. Ciência e Cultura (SBPC), 1979, 31 (10): 1103—1106. (нім.)
- W. Sackmann. Typhus and typhus research at the time of the 1st World War. In memory of Henrique da Rocha Lima. Gesnerus, Aarau, Switzerland, 1980, 37 (1-2): 113—132. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enri ke da Ro she Li ma port Henrique da Rocha Lima takozh neridko jogo prizvishe peredayut yak da Roha Lima da Rohe Lima Roha Lima Rosha Lima 24 listopada 1879 Rio de Zhanejro Braziliya 12 kvitnya 1956 San Paulo brazilskij likar infekcionist patofiziolog doktor medicini profesor vidomij svoyeyu robotoyu po vivchennyu zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu yakogo vin vidiliv u chistij kulturi Enrike da Roshe LimaHenrique da Rocha LimaNarodivsya 24 listopada 1879 1879 11 24 Rio de ZhanejroPomer 12 kvitnya 1956 1956 04 12 76 rokiv San PauloKrayina BraziliyaNacionalnist brazilecDiyalnist likar patologoanatom epidemiolog biologAlma mater Medichna shkola Rio de ZhanejroGaluz medicina mikrobiologiya patofiziologiyaZaklad Universitet San PauluVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor mediciniChlenstvo LeopoldinaVidomij zavdyaki viyavlennyu zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu v chistij kulturi yakogo vin nadali nazvav Rickettsia prowazekiiBatko Enrike Karlush la Roshe LimaMati Germiliziya KassiyaNagorodi Enrike da Roshe Lima u VikishovishiBiografiyaRanni roki Sin Enrike Karlusha da Roshe Lima i Germiziliyi Kassiyi Spochatku navchavsya v koledzhi port Colegio Progresso v Rio de Zhanejro potim u koledzhi Sent Vinsent de Pol u Petropolisi ta zreshtoyu povernuvsya nazad do Rio de Zhanejro de zakinchiv navchalnij zaklad Shkola Kandido Lago port Escola Candido Lago Visha osvita Vstupiv do Medichnoyi shkoli v Rio de Zhanejro Pid chas navchannya chasto vidviduvav institut Osvalda Kruza v Manginosi de mav plidni zustrichi z direktorom institutu Kruzom i vnaslidok cogo vibrav dlya podalshoyi medichnoyi diyalnosti infekcijni hvorobi i patologichnu fiziologiyu 1901 roku da Roshe Lima zahistiv disertaciyu na temu Splenomegaliya pri gostrih infekciyah Nezabarom pislya cogo v 1902 roci poyihav do Nimechchini de vidvidav kilka kursiv u mezhah navchalnoyi programi z medicini Pracyuvav u mikrobiologichnih laboratoriyah Berlinskogo institutu gigiyeni ta patologiyi Stanovlennya naukovcya Enrike povernuvsya do Braziliyi u 1902 roci i razom iz Adolfo Lutcem Karlusom Shagasom Alkidesom Godoyem ta inshimi doslidnikamii v galuzi mikrobiologiyi imunologiyi ta infekcijnih zahvoryuvan priyednalisya do Osvaldo Kruza v rozbudovi institutu v Manginosi peredmistya Rio de Zhanejro 1908 roku cej institut bulo perejmenovano v Institut Osvaldo Kruza na chest jogo zasnovnika i pershogo direktora 1905 roku da Roshe Lima prisudzheno stupin doktora medicini v Medichnij shkoli v Rio de Zhanejro Jomu bulo vsogo dvadcyat chotiri roki koli vin stav profesorom patologiyi v cij medichnij shkoli Propracyuvav tam 6 rokiv Razom z Alkidesom Godoyem ta Karlusom Shagasom voni stvorili odnu z pershih vakcin proti chumi Todi zh vidomi naukovci Stanislav fon Provasek i Gustav Gimza vprodovzh 6 misyaciv vikladali v instituti v Manginosi dlya jogo spivrobitnikiv naukovi kursi Same todi da Roshe Lima poznajomivsya z Provasekom ta stav jogo uchnem Todi zh Enrike pochav vivchati klinichni proyavi i patologoanatomichni zmini v hvorih na zhovtu garyachku Jogo dani pro neyi buli perekonlivimi ale pevnij chas yih ne sprijnyali naukovci Braziliyi prote 1905 roku pislya vtruchannya byuro socialnoyi gigiyeni Dzhona Rokfellera znachennya roboti da Roshe Lima bulo vidnovleno 1906 roku da Roshe Lima doslidiv zbudnika gistoplazmoza i doviv sho vin ye patogennim gribkom Robota v Nimechchini U 1906 roci vdruge virushiv do Nimechchini shob pracyuvati z profesorom Germanom Dyurkom v Yenskomu universiteti asistentom profesora Vin stav odnim z tih naukovciv hto spriyali naukovomu uspihu Braziliyi v XIV Mizhnarodnomu kongresi gigiyeni i demografiyi a takozh u vistavci gigiyeni yaka prohodila v Berlini v 1907 roci Braziliya vigrala zolotu medal j institut Manginosa stav vsesvitno vidomim U veresni 1909 roku da Roshe Lima bulo priznacheno na posadu kerivnika novogo viddilu patologiyi v Instituti sudnovih i tropichnih hvorob Institut fur Schiffs und Tropenkrankheiten u Gamburzi Cej institut bulo piznishe perejmenovano v Institut tropichnoyi medicini imeni Berngarda Nohta na chest svogo zasnovnika Da Roshe Lima zalishavsya v Gamburzi do grudnya 1927 roku Vidkrittya zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu U Gamburzi da Roshe Lima pracyuvav razom iz Stanislavom fon Provasekom i razom voni opisali zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu Nadali da Roshe Lima vidiliv jogo v chistij kulturi 1914 roku voni razom proveli doslidzhennya epidemiyi ciyeyi hvorobi v Stambuli kudi yih napraviv nimeckij uryad dlya vivchennya ciyeyi hvorobi Pislya cogo vidryadzhennya vin deyakij chas pracyuvav u vijskovomu gospitali v Gamburzi 1915 roku vidbulos chergove vidryadzhennya razom iz Provasekom Tam voni obidva zarazilisya na epidemichnij visipnij tif pid chas roboti v tyuremnij likarni v Kotbusi vivchayuchi spalah hvorobi sered rosijskih vijskovopolonenih Provasek pomer vid tifu 17 lyutogo 1915 roku a da Roshe Lima viduzhav 1916 roku da Roshe Lima zgrupuvav mikroorganizmi u poryadok Rickettsiales i nazvav ob yednuvalnu yih rodinu Rickettsiaceae i rid Rickettsia na chest amerikanskogo bakteriologa Govarda Tejlora Rikettsa yakij vidkriv pershogo predstavnika cogo rodu Da Roshe Lima takozh nazvav zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu Rickettsia prowazekii na chest Rikettsa ta jogo vchitelya i druga Provaseka pro sho dopoviv na nimeckomu kongresi z vnutrishnoyi medicini yakij prohodiv 1 2 travnya 1916 roku v Berlini Hocha todi nimeckij likar G Tepfer vikazav pretenziyi do da Roshe Lima stosovno svoyeyi pershosti u vidkritti zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu ale da Roshe Lima ce nadali uspishno sprostuvav popri sprobi deyakih nimeckih doslidnikiv stati na bik Tepfera abi viznati prioritet Nimechchini yak krayini yakij nalezhit yak pershovidkrivach tak i vidkrittya Nini vvazhayetsya sho da Roshe Lima opisav zbudnika v chistij kulturi ranishe na dekilka misyaciv vid Tepfera Inshi naukovi zdobutki Piznishe vin opisav zbudnika transhejnoyi garyachki Rickettsia quintana nadali Rochalimea quintana nateper Bartonella quintana Nazvu nematodi Terranova rochalimai Perejra u 1935 roci dav na chest da Roshe Lima U 1917 1918 rokah u doslidah na morskih svinkah da Roshe Lima vpershe uspishno zdijsniv zapobizhni sheplennya proti visipnotifoznoyi infekciyi vbitoyu vakcinoyu z riketsij nakopichenih u shlunku zarazhenih voshej pokazavshi odnochasno neshkidlivist takoyi vakcini dlya lyudini Vidomij robotami z problem zhovtoyi garyachki transhejnoyi garyachki amerikanskogo tripanosomoza hvoroba Shagasa gistoplazmoza i blastomikoza Buv odnim iz zasnovnikiv Gamburgskogo medichnogo zhurnalu uvijshla do jogo redakciyi v 1923 roci Buv vidpovidalnim za spriyannya publikacij brazilskih doslidnikiv statej na portugalskoyu movoyu i oglyadah brazilskih i pivdennoamerikanskih miscevih medichnih zhurnaliv Povernennya do Braziliyi Povernuvshis do Braziliyi u 1928 roci da Roshe Lima pochav robotu v instituti Osvalda Kruza de provodiv gruntovni doslidzhennya z patologichnoyi gistologiyi nervovoyi sistemi razom z nevrologom Alfonsom Yakobom z Gamburzkogo universitetu Trohi piznishe jogo priznacheno na posadu kerivnika viddilu u vidkritomu 1927 roku Instituti biologiyi tvarin u San Paolo yakij vin ocholiv 1933 roku Da Roshe Lima vzyav uchast u rozbudovi medichnoyi osviti v Shkoli medicini Paulista i Universiteti San Paulo Buv takozh prezidentom Brazilskogo tovaristva spriyannya rozvitku nauki Byust Enrike da Roshe Lima v instituti Butantan Nagorodi Da Roshe Lima otrimav bagato naukovih nagorod i vidznak zokrema Zaliznij hrest Nimeckoyi imperiyi vid nimeckogo kajzera Vilgelma II za vinyatkovi doslidzhennya yaki buli pov yazani z serjoznim rizikom dlya zhittya doslidnika poshanu Nimeckogo Chervonogo Hresta blagodijnu medal Papi Piya XI medal za vidatni doslidzhennya v oblasti tropichnih hvorob imeni Berngarda Nohta 1928 rik a takozh chlenstvo v Nimeckij akademiyi prirodnichih nauk 1952 roku jomu bulo prisudzheno stupin pochesnogo doktora Honoris causa Gamburgskogo universitetu Jomu ne prisudili Nobelivsku premiyu v galuzi fiziologiyi abo medicini hocha bagato naukovciv vvazhali sho premiyu 1928 roku yaku otrimav todi Sharl Nikol za vstanovlennya mehanizmu peredachi peredachi epidemichnogo visipnogo tifu cherez voshej slid bulo rozdiliti mizh nimi dvoma adzhe da Roshe Lima zrobiv ne menshe viyaviv jogo zbudnika 1938 roku da Roshe Lima otrimav vid Gitlera specialno stvorenu dlya gromadyan nenimeckih nacionalnostej nagorodu titul Kavalera ordenu Nimeckogo orla yakij bulo zhittya v Nimechchini Pripuskayut sho da Roshe Lima prijnyav cyu nagorodu cherez svoye rozcharuvannya vidsutnistyu adekvatnogo z jogo tochki zoru viznannya u svitovij medicini ta nauci Ostanni roki Martin Fiker napisav pro nogo v 1940 roci Sekret jogo uspihu vdale poyednannya mikrobiologiyi z patologichnoyu anatomiyeyu sho prizvodit do yih najbilsh vazhlivih naukovih dosyagnen i yaki yavlyayut soboyu micnij fundament velikoyi roboti yaku vikonav v oblasti chistoyi i prikladnoyi biologichnoyi nauki 1949 roku u 70 rokiv polishiv svoyu direktorsku posadu v Instituti biologiyi tvarin vijshovshi na pensiyu Da Roshe Lima pomer 12 kvitnya 1956 roku v San Paulo Na stoliku bilya jogo lizhka lezhala kniga Ernesta Hemingueya Starij i more Studentsku spilku port Centro Academico medichnogo fakultetu Universitetu Riberao Preto v Braziliyi nazvano na jogo chest Zobrazhennya da Roshe Lima ye na poshtovij marci Braziliyi 1966 roku Osnovni naukovi praciBeobachtungen bei Flecktyphuslausen Archiv fur Schiffs und Tropenhygiene unter besonderer Berucksichtigung der Pathologie und Therapie 1916 20 17 31 Zur Aetiologie des Fleckfiebers Berliner klinische Wochenschrift 1916 53 567 569 Rickettsia prowazeki cause of typhus was first isolated by da Rocha Lima who named it after Ricketts and Prowazek both of whom died of the disease Uber die Atiologie des Fleckfiebers Berliner Klinik Berlin 1919 29 Jahrgang Heft 325 Methoden zur Untersuchung von Lausen als Infektionstrager Hilda Sikora Handbuch der biologische Arbeitsmethoden Abteilung 12 T 1 Berlin and Vienna 1926 razom z Gildoyu Sikoroyu Venerisches Granulom Handbuch der Haut und Geschlechtskrankheiten volume 21 Berlin 1927 razom z Martinom Mejyerom Verruga peruviana Oroyafieber Handbuch der pathologischen Mikroorganismen 3 Abteilung Band 8 2 Jena Berlin and Vienna 1930 Rickettsien Handbuch der pathologischen Mikroorganismen 3 Abteilung Band 8 2 Jena Berlin and Vienna 1930 Exotische Blastomykosen Handbuch der Haut und Geschlechtskrankheiten Band 12 1 Berlin 1932 Rickettsia prowazeki sua descoberta e caracterizacao constituindo um novo grupo de microrganismos Revista Brasileira de Medicina 1951 8 5 311 320 DzherelaHenrique da Rocha Lima Whonamedit A dictionary of medical eponyms 1 5 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Henrique da Rocha Lima bibliography Whonamedit A dictionary of medical eponyms 2 15 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Henrique da Rocha Lima Um processo do conhecimento contemporaneo I Instituto Biologico de Sao Paulo 3 8 bereznya 2016 u Wayback Machine port Fred Bernardes Filho and Joao Carlos Regazzi Avelleira Henrique da Rocha Lima An Bras Dermatol 2015 May Jun 90 3 363 366 angl LiteraturaFalcao E C A Vida Cientifica de Henrique da Rocha Lima Rev Bras Malariol Doencas Trop 1967 Apr Jun 19 2 353 8 port Falcao E C Henrique Rocha Lima e a Descoberta da Rickettsia prowazekii Rev Inst Med Trop Sao Paulo 1966 Mar Apr 8 2 55 9 port F Weyer On the history of the discovery of the agent of spotted fever Zeitschrift fur Tropenmedizin und Parasitologie Stuttgart December 1966 17 4 478 83 angl Otto G Bier Henrique da Rocha Lima descobridor das rickettsias e da etiologia do tifo exantematico Ciencia e Cultura SBPC 1979 31 10 1103 1106 nim W Sackmann Typhus and typhus research at the time of the 1st World War In memory of Henrique da Rocha Lima Gesnerus Aarau Switzerland 1980 37 1 2 113 132 angl