Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сремська жупанія (хорв. Srijemska županija, угор. Szerém vármegye, серб. кир. Сремска жупаниjа) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Охоплювала історичну область Срем. Простягалась уздовж правого (південного) берега Дунаю і лівого (північного) берега Сави аж до їхнього злиття. Її адміністративним центром був Вуковар.
Передісторія
До XIII століття в цій області було утворено дві жупанії (комітати): Сремська (на сході) і Вуковарська (на заході). Сремська жупанія (комітат) була в середні віки адміністративною одиницею Угорського королівства. 1521 року цю територію захопила Османська імперія, розформувавши обидві жупанії. 1544 року ці землі включили в османський Сремський санджак. 1688 року Габсбурзька монархія відвоювала в Османської імперії одну частину Срему, відібравши в 1718 році іншу. Всю область було включено до складу Військової границі, яка тоді розширилася від Західної Славонії, де її було встановлено 1683 року, аж до Трансільванії.
Історія
Сремську жупанію було відновлено 1745 року у складі Королівства Славонія, яке входило і в габсбурзьке Королівство Хорватія, і в габсбурзьке Угорське королівство. Королівство Славонія населяли переважно серби й хорвати.
У 1848 і 1849 роках територія жупанії входила до складу Сербського воєводства — сербської автономної області, проголошеної на травневій скупщині у Карловцях. У 1849—1860 роках ця місцевість належала до австрійської коронної землі Сербське воєводство і Тімішоарський Банат.
Після 1860 року Сремську жупанію було знову відновлено та включено до Королівства Славонія, яке на той час було відокремленою провінцією Габсбургів. У 1867 році внаслідок порозуміння між австрійцями та угорцями Королівство Славонія ввійшло в Транслейтанію (ту половину Австро-Угорщини, якою керували з Будапешта), а за угорсько-хорватською угодою 1868 року його включили в Королівство Хорватії і Славонії — формально окреме королівство у складі Угорського королівства, яке мало певний рівень автономії та власного керівника — бана.
Після Першої світової війни територія Сремської жупанії у 1918 році ввійшла до складу новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців, що було підтверджено Сен-Жерменським договором у вересні 1919 року. З 1918 по 1922 рік Сремська жупанія була офіційною адміністративно-територіальною одиницею Королівства сербів, хорватів і словенців, перетворившись потім на однойменну область (де-факто створену 1924 року).
Населення
1900 року жупанія налічувала 381 739 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:
- сербська: 168 982 (44,3 %)
- хорватська: 100 360 (26,3 %)
- німецька: 67 027 (17,6 %)
- угорська: 23 539 (6,2 %)
- словацька: 11 415 (3,0 %)
- руська: 4 345 (1,1 %)
- румунська: 601 (0,2 %)
- інші чи невідомі: 5 470 (1,4 %)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:
- православні: 172 818 (45,3 %)
- римокатолики: 171 142 (44,8 %)
- лютерани: 22 473 (5,9 %)
- кальвіністи: 5 750 (1,5 %)
- грекокатолики: 4 681 (1,2 %)
- юдеї: 3 894 (1,0 %)
- унітаріани: 2 (0,0 %)
- інше чи невідомі: 979 (0,3 %)
1910 року жупанія налічувала 414 234 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:
- сербська: 183 109 (44,2 %)
- хорватська: 106 198 (25,6 %)
- німецька: 68 086 (16,4 %)
- угорська: 29 522 (7,1 %)
- словацька: 13 841 (3,3 %)
- руська: 4 642 (1,1 %)
- румунська: 587 (0,1 %)
- інші чи невідомі: 8 249 (2,0 %)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:
- православні: 189 007 (45,6 %)
- римокатолики: 182 140 (44,0 %)
- лютерани: 25 927 (6,3 %)
- кальвіністи: 7 512 (1,8 %)
- грекокатолики: 5 722 (1,4 %)
- юдеї: 3 779 (0,9 %)
- унітаріани: 7 (0,0 %)
- інше чи невідомі: 140 (0,0 %)
Адміністративний поділ
Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:
| Дистрикти | |
|---|---|
| Район | Столиця |
| Irig | |
| Mitrovica | Митровиця |
| Ruma | |
| Stara Pazova | Стара Пазова |
| Šid | Шид |
| Ilok | Ілок |
| Vinkovci | Вінковці |
| Vukovar | Вуковар |
| Zemun | Земун |
| Županja | Жупаня |
| Муніципальні міста | |
| Земун | |
| Міські округи | |
| Сремські Карловці | |
| Петроварадин | |
| Митровиця | |
Див. також
Примітки
- Treaty of Saint-Germain (1919) — Britannica Online Encyclopedia
- ARHiNET arhivski informacijski sistem
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.
Посилання
- ARHINET — Srijemska županija (хор.)
Література
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig. (нім.)
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig. (нім.)
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
zhupaniyaSremska zhupaniya Srijemska zupanijaZagalna informaciyaInshi nazvi Szerem varmegyeVhodila do skladu Korolivstvo Horvatiyi i SlavoniyiSuchasna lokaciya Horvatiya SerbiyaPeriod uzhivannya toponima 1745 1922Naselennya 414 234 dushi 1910 Plosha 6 866 km2 1910 Roztashuvannya na kartiPolozhennya zhupaniyi zhovtim u mezhah Korolivstva Horvatiyi ta Slavoniyi zelenim Derzhavi na teritoriyi Sremskoyi zhupaniyi Avstro Ugorshina 1868 1918 Derzhava slovenciv horvativ i serbiv 1918 1920 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 1920 1922 Sremska zhupaniya horv Srijemska zupanija ugor Szerem varmegye serb kir Sremska zhupanija administrativno teritorialna odinicya zhupaniya Korolivstva Horvatiya i Slavoniya sho vhodilo do ugorskoyi chastini dualistichnoyi Avstro Ugorshini Ohoplyuvala istorichnu oblast Srem Prostyagalas uzdovzh pravogo pivdennogo berega Dunayu i livogo pivnichnogo berega Savi azh do yihnogo zlittya Yiyi administrativnim centrom buv Vukovar Sremska zhupaniya ta prilegla miscevist 1881 1882 PeredistoriyaDo XIII stolittya v cij oblasti bulo utvoreno dvi zhupaniyi komitati Sremska na shodi i Vukovarska na zahodi Sremska zhupaniya komitat bula v seredni viki administrativnoyu odiniceyu Ugorskogo korolivstva 1521 roku cyu teritoriyu zahopila Osmanska imperiya rozformuvavshi obidvi zhupaniyi 1544 roku ci zemli vklyuchili v osmanskij Sremskij sandzhak 1688 roku Gabsburzka monarhiya vidvoyuvala v Osmanskoyi imperiyi odnu chastinu Sremu vidibravshi v 1718 roci inshu Vsyu oblast bulo vklyucheno do skladu Vijskovoyi granici yaka todi rozshirilasya vid Zahidnoyi Slavoniyi de yiyi bulo vstanovleno 1683 roku azh do Transilvaniyi IstoriyaSremsku zhupaniyu bulo vidnovleno 1745 roku u skladi Korolivstva Slavoniya yake vhodilo i v gabsburzke Korolivstvo Horvatiya i v gabsburzke Ugorske korolivstvo Korolivstvo Slavoniya naselyali perevazhno serbi j horvati U 1848 i 1849 rokah teritoriya zhupaniyi vhodila do skladu Serbskogo voyevodstva serbskoyi avtonomnoyi oblasti progoloshenoyi na travnevij skupshini u Karlovcyah U 1849 1860 rokah cya miscevist nalezhala do avstrijskoyi koronnoyi zemli Serbske voyevodstvo i Timishoarskij Banat Pislya 1860 roku Sremsku zhupaniyu bulo znovu vidnovleno ta vklyucheno do Korolivstva Slavoniya yake na toj chas bulo vidokremlenoyu provinciyeyu Gabsburgiv U 1867 roci vnaslidok porozuminnya mizh avstrijcyami ta ugorcyami Korolivstvo Slavoniya vvijshlo v Translejtaniyu tu polovinu Avstro Ugorshini yakoyu keruvali z Budapeshta a za ugorsko horvatskoyu ugodoyu 1868 roku jogo vklyuchili v Korolivstvo Horvatiyi i Slavoniyi formalno okreme korolivstvo u skladi Ugorskogo korolivstva yake malo pevnij riven avtonomiyi ta vlasnogo kerivnika bana Pislya Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya Sremskoyi zhupaniyi u 1918 roci vvijshla do skladu novoutvorenogo Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv sho bulo pidtverdzheno Sen Zhermenskim dogovorom u veresni 1919 roku Z 1918 po 1922 rik Sremska zhupaniya bula oficijnoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv peretvorivshis potim na odnojmennu oblast de fakto stvorenu 1924 roku Naselennya1900 roku zhupaniya nalichuvala 381 739 zhiteliv yaki podilyalisya na taki movni spilnoti serbska 168 982 44 3 horvatska 100 360 26 3 nimecka 67 027 17 6 ugorska 23 539 6 2 slovacka 11 415 3 0 ruska 4 345 1 1 rumunska 601 0 2 inshi chi nevidomi 5 470 1 4 Zgidno z perepisom naselennya 1900 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi pravoslavni 172 818 45 3 rimokatoliki 171 142 44 8 lyuterani 22 473 5 9 kalvinisti 5 750 1 5 grekokatoliki 4 681 1 2 yudeyi 3 894 1 0 unitariani 2 0 0 inshe chi nevidomi 979 0 3 1910 roku zhupaniya nalichuvala 414 234 zhiteli yaki podilyalisya na taki movni spilnoti serbska 183 109 44 2 horvatska 106 198 25 6 nimecka 68 086 16 4 ugorska 29 522 7 1 slovacka 13 841 3 3 ruska 4 642 1 1 rumunska 587 0 1 inshi chi nevidomi 8 249 2 0 Zgidno z perepisom naselennya 1910 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi pravoslavni 189 007 45 6 rimokatoliki 182 140 44 0 lyuterani 25 927 6 3 kalvinisti 7 512 1 8 grekokatoliki 5 722 1 4 yudeyi 3 779 0 9 unitariani 7 0 0 inshe chi nevidomi 140 0 0 Administrativnij podilDavnya dokladna karta Sremskoyi zhupaniyi Zhupaniya na pochatku HH st mala takij administrativno teritorialnij podil DistriktiRajon StolicyaIrigMitrovica MitrovicyaRumaStara Pazova Stara PazovaSid ShidIlok IlokVinkovci VinkovciVukovar VukovarZemun ZemunZupanja ZhupanyaMunicipalni mistaZemunMiski okrugiSremski KarlovciPetrovaradinMitrovicyaDiv takozhVukovarsko Sremska zhupaniya Sremskij okrugPrimitkiTreaty of Saint Germain 1919 Britannica Online Encyclopedia ARHiNET arhivski informacijski sistem KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2012 PosilannyaARHINET Srijemska zupanija hor LiteraturaTaube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 1 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 2 Leipzig nim Taube Friedrich Wilhelm von 1778 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 3 Leipzig nim