Чума́цький Шлях, також Моло́чний Шлях або Гала́ктика — спіральна галактика, у якій розташована наша Сонячна система. Радіус зоряного диска Чумацького Шляху становить близько 16 кілопарсек. Повна маса Галактики з урахуванням темної матерії оцінюється в 1—2 × 1012 M☉. У Чумацькому Шляху є від 100 до 400 мільярдів зір, а його світність становить 2 × 1010 L☉. Порівняно з іншими спіральними галактиками Чумацький Шлях має досить велику масу та високу світність. Сонячна система розташована на відстані 8 кілопарсеків від центру Галактики і рухається навколо нього зі швидкістю 220 км/с.
Чумацький Шлях | |
---|---|
Відкриття | відома здавна |
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Стрілець |
Пряме піднесення | 17год 45,6хв. (Центр Галактики) |
Схилення | -28° 56' (Центр Галактики) |
Променева швидкість | 552 км/с |
Абсолютна зоряна величина (V) | -20,9 |
Характеристики | |
Габбл-тип | SBbc |
Тип | спіральна галактика з перемичкою |
Маса | 6,82 × 1011 M⊙ M☉ |
Діаметр | 100 000 св. років |
Майже всі об'єкти, видимі на небі неозброєним оком, належать до нашої Галактики, але назва «Чумацький Шлях» походить від світлої туманної смуги в нічному небі, світло якої створюється численними тьмяними зорями в диску Галактики. Через те, що Земля розміщена всередині Чумацького Шляху, точний вигляд нашої Галактики зовні невідомий.
Більшість зір у Галактиці зосереджено в галактичному диску зі спіральними рукавами. Також Галактика має середніх розмірів балдж (потовщення в центрі) і помірно виражений бар (перемичку). З точки зору морфологічної класифікації Чумацький Шлях відносять до типу SBbc чи SABbc. Диск Чумацького Шляху оточений галактичним гало, в якому міститься невелика частка зір та велика кількість темної матерії. У центрі Галактики розташована надмасивна чорна діра.
У Чумацькому Шляху темп зореутворення становить 1,6—2M☉ на рік. У спрощеному вигляді зоряне населення Галактики можна поділити населення I і населення II. Перше складається з відносно молодих зір з високою металічністю, які рухаються орбітами, близькии до колових, і складають плоский галактичний диск, що обертається. Друге — це старі зорі, бідні важкими елементами, які рухаються витягнутими орбітами і становлять гало сфероїдальної форми, яке не обертається як ціле, і балдж. Міжзоряний газ і розсіяні зоряні скупчення відносяться до населення I, а кулясті скупчення — до населення II. Більш точним є поділ зоряного населення на підсистеми товстого та тонкого диска, гало та балджа окремо. Різні підсистеми галактики мають різну динаміку: більш плоскі підсистеми швидше обертаються і мають меншу дисперсію швидкостей.
Чумацький Шлях розташовується у Місцевій групі галактик. Галактика є другою у групі за розміром і за кількістю зір після галактики Андромеди, але маси двох галактик одного порядку. Галактика має понад 20 галактик-супутників, з яких найбільші — Велика та Мала Магелланові Хмари. За 4 млрд років відбудеться зіткнення та злиття Чумацького Шляху та галактики Андромеди, внаслідок чого утвориться еліптична галактика.
Чумацький Шлях відомий з давніх-давен. В 1610 Галілео Галілей виявив, що дифузне світло смуги Чумацького Шляху створюється великою кількістю тьмяних зір. У 1784—1785 роках Фрідріх Вільям Гершель зробив першу спробу визначити розмір та форму нашої Галактики і зробив висновок, що Чумацький Шлях має форму сплюснутого диска, проте сильно недооцінив його діаметр. У 1917 році Гарлоу Шеплі вперше показав, що Сонце розташоване далеко від центру нашої Галактики, а в 1924—1925 роках Едвін Габбл зміг довести, що Всесвіт не обмежується нашою Галактикою. Важливу роль у вивченні нашої Галактики зіграв космічний телескоп Hipparcos, запущений у 1989 році, за допомогою якого було виміряно координати, власні рухи та відстані до великої кількості зір. З 2013 року це завдання виконує космічний телескоп Gaia.
Чумацький Шлях з давніх-давен мав культурне, релігійне та філософське значення у різних народів. Назва «Молочний Шлях» походить з греко-римської міфології. За однією з легенд, Гера відмовлялася годувати грудьми незаконнонароджених дітей Зевса. Одного разу, поки Гера спала, Гермес підніс до її грудей Геракла, і після того, як той почав годуватись, Гера прокинулася і відштовхнула його. Молоко, яке бризнуло при цьому з грудей, перетворилося на Чумацький Шлях. Саме слово «галактика» також пов'язане з цим міфом і походить від дав.-гр. Κύκλος Γαλαξίας, що у перекладі означає «молочне коло».
Назва
Назва Молочний Шлях походить з греко-римської міфології. За однією з легенд, Зевс (або Гермес за наказом Зевса) підніс Геракла, позашлюбного сина Зевса і смертної жінки, до грудей сплячої Гери, щоб дитина випила її божественне молоко і стала безсмертною. Гера прокинулась і відштовхнула немовля, а молоко з її грудей бризнуло на небо, утворивши Молочний Шлях. В іншій версії легенди Афіна принесла Гері покинутого в лісі Геракла, і Гера згодилась погодувати його груддю, але Геракл так сильно вкусив її за грудь, що вона мусила відірвати його, розливши молоко. За цим сюжетом написали картини багато художників, зокрема Рубенс і Тінторетто. Слово «галактика» також пов'язане з цим міфом і походить від дав.-гр. Κύκλος Γαλαξίας, що в перекладі означає «молочне коло». Написане з великої літери, слово Галактика вживається на позначення нашої галактики, Чумацького Шляху, натомість як те ж слово, написане з малої літери позначає галактики взагалі.
В українській мові поширена назва Чумацький Шлях, яка асоціюється з сіллю, розсипаною з чумацьких возів, або з можливим використанням смуги Чумацького шляху чумаками для знаходження правильного напрямку під час своїх подорожей по сіль до Криму. В україномовній астрономічній літературі використовуються майже виключно ці три назви — Чумацький Шлях, Галактика і Молочний Шлях. Однак в народі зустрічаються й інші назви: Богів Шлях або Божа Дорога, Зоряна Дорога, Солом'яна Дорога, Пташина Дорога, Дорога у Вирій (тобто шлях, яким птахи відлітають на південь), Єрусалимський Шлях (напрямок паломництва у Святу землю).
Історія дослідження Галактики
До XX століття
Чумацький Шлях відомий з прадавніх часів. Клавдій Птолемей, який жив у I—II століттях, склав його докладний опис, проте тільки в 1610 році Галілео Галілей вперше зробив правильний висновок, що Галактика складається з зір. Спостерігаючи у свій телескоп, він виявив, що дифузне світло смуги Чумацького Шляху створюється великою кількістю слабких зір.
Через півтора століття після Галілея, в 1784—1785 роках, Вільям Гершель зробив першу спробу визначити розмір і форму Чумацького Шляху. Він виміряв кількість зір у різних напрямках по всьому небу та зробив висновок, що наша Галактика має форму сплюснутого диска. Гершель також спробував оцінити розміри Галактики: він був змушений оцінювати їх в одиницях середньої відстані між зорями, яка в його час не була відома — він зробив висновок, що діаметр Чумацького Шляху складає 800 середніх відстаней між зорями, а товщина — 150. Це відповідає діаметру приблизно 1800 парсек і товщині 340 парсек — оцінка товщини з того часу змінилася мало, а ось оцінка діаметра через міжзоряне поглинання світла виявилася сильно заниженою. Крім того, Гершель зробив невірний висновок, що Сонце знаходиться поблизу центру Галактики.
Ще одну спробу оцінити розміри Галактики практично тим самим способом зробив Василь Струве у 1847 році. До цього часу вже були визначені відстані до деяких зір, зокрема, в 1838 році Фрідріх Бессель виміряв паралакс зорі 61 Лебедя і визначив, що відстань до неї становить 3,3 парсека. Струве оцінив, що розмір Галактики не менше 4 кілопарсеків, а також припустив існування міжзоряного поглинання. Крім того, він зауважив, що концентрація зір зменшується при віддаленні від площини Галактики.
XX століття
На початку XX століття продовжувалися спроби визначити розмір Чумацького Шляху. Зокрема, Гуґо Зелігер та Якобус Каптейн проводили спостереження з використанням фотопластинок та неодноразово робили оцінку розміру нашої Галактики. Останні оцінки Зелігера 1920 року і Каптейна 1922 року склали відповідно 14,4 × 3,3 і 16 × 3 кілопарсек. Обидві моделі, як і модель Гершеля, помилково припускали, що Сонце розташоване поблизу центру. Астрономи тоді вже розуміли, що міжзоряне поглинання впливає на результати спостережень, але не могли точно його виміряти.
У 1917 році Гарлоу Шеплі виміряв розміри Чумацького Шляху іншим способом: за розподілом кулястих зоряних скупчень, відстань до яких він визначав за допомогою цефеїд. У результаті Шеплі зробив висновок, що розмір Галактики становить 100 кілопарсек, а відстань від Сонця до її центру — 13 кілопарсек. Хоча обидва ці значення виявилися завищеними, Шеплі вперше показав, що Сонце знаходиться далеко від центру нашої Галактики.
При цьому Шеплі, як і багато інших тогочасних астрономів, вважав, що весь Всесвіт обмежується нашою Галактикою, яка включає всі видимі астрономічні об'єкти. У 1920 році пройшла Велика суперечка — дискусія між Шеплі і Гебером Кертісом, присвячена розмірам Галактики, положенню Сонця в ній та природі спіральних туманностей. Зокрема, Кертіс не довіряв оцінкам відстаней, отриманим Шеплі. У моделі Кертіса Галактика мала набагато менші розміри, Сонце знаходилося поблизу її центру, а деякі об'єкти, такі, як туманність Андромеди, були позагалактичними. Насправді і Шеплі, і Кертіс частково мали рацію.
Довести, що Всесвіт не обмежується нашою Галактикою, зміг Едвін Габбл у 1924—1925 роках. За спостереженнями цефеїд у кількох «туманностях» Габбл визначив відстані до них, які виявилися набагато більшими, ніж розмір Чумацького Шляху навіть у завищеній оцінці Шеплі. Так було доведено, що ці туманності знаходяться за межами нашої Галактики та насправді є окремими зоряними системами — іншими галактиками.
У 1925 році Бертіл Ліндблад зауважив, що зорі, які мають великі швидкості відносно Сонця, мають асиметричний розподіл швидкостей і всі рухаються в один бік відносно Сонця. Те саме він помітив і для кулястих скупчень. Ліндблад пояснив це тим, що Сонце і більшість його зір знаходяться в плоскому диску, який обертається навколо центру Галактики, а кулясті скупчення і невелика частина зір утворюють підсистему сферичної форми, яка практично не обертається, через що її елементи мають великі швидкості відносно Сонця, направлені в один бік. У 1927—1928 роках Ліндблад і Ян Оорт довели, що Галактика обертається навколо центру, який збігається з центром системи кулястих скупчень, виявленим Шеплі, і помітили, що обертання не твердотільне, а диференціальне.
У 1944 році Вальтер Бааде виявив відмінності між зорями диска Галактики та сфероїдальної підсистеми. Він розділив зорі за розподілом та динамікою на населення I та населення II. У 1940-х роках у Чумацькому Шляху вже виділяли диск, балдж і гало. В 1950-х роках було виявлено, що зоряне населення також вирізняється хімічним складом. 1953 року було виявлено ділянки спіральних рукавів Галактики в околицях Сонця, а наступного року — спіральну структуру всієї Галактики. Наприкінці 1950-х років було виявлено джерело радіовипромінювання Стрілець A, розташоване в центрі Галактики. Бар у нашій Галактиці був вперше виявлений лише в 1991.
Важливу роль у вивченні структури Галактики відіграв космічний телескоп Hipparcos, запущений 1989 року. Він виміряв положення, власні рухи та відстані до великої кількості зір. Для 120 тисяч зір власні рухи та відстані були виміряні з точністю краще за 10 %, а для 2,5 мільйонів — із меншою точністю. Ці результати значно перевершили всі попередні, і, зокрема, дозволили уточнити інформацію про околиці Сонця.
XXI століття
На вивчення Чумацького шляху також вплинули дані, отримані в різних великих оглядах неба. Наприклад, завдяки інфрачервоному огляду всього неба 2MASS, виконаному в 2000-х роках, з'явилася можливість детально вивчити центральні області Галактики, на спостереження яких впливає міжзоряне поглинання. Зокрема, за даними 2MASS було підтверджено наявність бара та було відкрито вторинний бар меншого розміру. За допомогою Слоанівського цифрового огляду неба було уточнено різні структурні параметри Галактики та відкрито нові зоряні потоки в гало.
Крім того, різні спектроскопічні спостереження дозволили детально вивчити хімічну еволюцію Галактики, а завдяки спостереженням у міліметровому та субміліметровому діапазоні було відкрито різні молекули у міжзоряному середовищі. Розвиток обчислювальної техніки дозволило моделювати процеси формування та еволюції галактик.
Космічний телескоп Gaia, запущений у 2013 році, став наступником телескопа «Гіппаркос». Gaia вимірює положення і власні рухи зір Галактики з точністю в 200 разів вище, ніж у попередника, і може спостерігати набагато тьмяніші об'єкти, і має на меті виміряти відстані до понад мільярда зір.
Спостереження динаміки зір в центрі Галактики велись з 1990-х років, і до кінця 2010-х вони дозволили точно визначити масу надмасивної чорної діри Стрілець A* в центрі нашої Галактики і відстань до неї, — результат, відмічений Нобелівською премією з фізики Райгарду Ґенцель і Андреа Ґез в 2020 році. А в 2022 році Телескоп горизонту подій продемонстрував зображення газового диска навколо Стрільця A*.
Загальні характеристики
Чумацький шлях — спіральна галактика, в якій знаходиться Земля і вся Сонячна система. Чумацький Шлях також називають Галактикою — з великої літери, на відміну від решти галактик, для яких цей загальний термін пишеться з малої літери. Розділ астрономії, який займається вивченням Чумацького Шляху, — галактична астрономія.
Зоряний диск Чумацького Шляху простягається до відстані 16 кілопарсек від центру, цю відстань і прийнято вважати радіусом Галактики. Зоряне гало простежується до відстані 80 кілопарсек від центру, а система кульових зоряних скупчень — ще далі, до 100 кілопарсек. У межах 21 кілопарсека від центру Чумацького Шляху міститься маса 2 × 1011 M☉. Повна маса нашої Галактики з урахуванням темної матерії найчастіше оцінюється як 1—2 × 1012 M☉, хоча деякі оцінки знаходяться поза цим діапазоном. У нашій Галактиці міститься, за різними оцінками, від 100 до 400 мільярдів зір, а їхня сукупна маса становить близько 5—6 × 1010 M☉. Світність Чумацького Шляху у смузі V становить 2 × 1010 L☉, що відповідає абсолютній зоряній величині −20,9m. Таким чином, у порівнянні з іншими спіральними галактиками Чумацький Шлях має досить велику масу та високу світність.
Положення Сонячної системи
Сонячна система розташована на відстані 8,2 кілопарсек від центру Галактики в невеликому спіральному рукаві Оріона, між великими рукавами Персея і Стрільця-Кіля на відстані 1,5—2 кілопарсеки від обох. Від галактичної площини Сонячна система віддалена на 10 парсек. Нахил екліптики до галактичної площини становить 60 градусів.
Сонце рухається навколо центру Галактики зі швидкістю близько 220 км/с і робить повний оберт навколо нього за 240 мільйонів років. Відносно найближчих зір Сонце рухається зі швидкістю 20 км/с у напрямку сузір'я Геркулеса. Орбіта Сонця в Галактиці відрізняється від кругової: у процесі руху Сонце може виявлятися на 0,1 кілопарсек ближче і на 0,6 кілопарсек далі від центру, ніж зараз, і віддалятися від галактичної площини на відстань до 85 парсек.
Те, що Сонячна система розташована всередині нашої Галактики, створює як переваги, так і перешкоди для дослідження Галактики. Перевагами є можливість спостерігати тьмяні об'єкти, такі як червоні та білі карлики, безпосередньо вимірювати розмір і форму деяких зір, а також вивчати тривимірну структуру Галактики: для інших галактик будова відома лише в проєкції на небесну сферу. А перешкодами є сильне міжзоряне поглинання, пов'язане з присутністю міжзоряного пилу в диску Галактики, а також складність відновлення тривимірної структури Галактики в умовах, коли відстані до багатьох об'єктів точно невідомі, і об'єкти на зовсім різних відстанях проєктуються на одну й ту ж саму ділянку неба.
Галактична система координат
Для вивчення Чумацького Шляху зручно використовувати галактичну систему координат безпосередньо пов'язану зі структурою нашої Галактики. У ній використовується галактичний екватор — велике коло небесної сфери, що збігається з площиною диска Галактики. Перша координата — галактична широта — дорівнює куту між напрямком на світило та галактичним екватором. Друга координата — галактична довгота — дорівнює куту вздовж галактичного екватора між напрямком на центр Галактики та напрямком на світило. Центр Галактики у цій системі має координати , . Північний і південний полюси Галактики розташовані відповідно на і .
Центр Галактики в цій системі координат не збігається з положенням радіоджерела Стрілець A* в ядрі Галактики, а розташований від нього приблизно на 5 хвилин дуги, оскільки Стрілець A* був відкритий пізніше, ніж була введена ця система координат.
На епоху J2000.0 координати центру Галактики в екваторіальній системі координат: схилення , пряме сходження . Галактичний екватор нахилений до небесного екватора на 62,87°, екваторіальні координати північного полюса Галактики становлять , .
Зовнішній вигляд
Вид із Землі
Всі зорі на небі, видимі неозброєним оком, відносяться до нашої Галактики. Незважаючи на це, коли говорять про вид нічного неба, Чумацький Шлях обмежують лише світлою туманною смугою з тією самою назвою, яка обіймає все небо. Світло Чумацького Шляху створюється зорями диска Галактики, більшість яких не видно окремо. Чумацький Шлях можна побачити на досить темному нічному небі — далеко від міст і за відсутності Місяця над обрієм.
Чумацький Шлях у небі має нерівну форму, його ширина становить близько 15 градусів. На тлі Чумацького Шляху розташовуються різні туманності, наприклад, туманність Лагуна та туманність Розетка. Деякі ділянки, такі як Великий Провал, здаються темнішими, оскільки світло з тих напрямків перекривається хмарами міжзоряного пилу. Найбільшу яскравість Чумацький Шлях має у напрямку до центру Галактики.
Міжзоряне поглинання в диску призводить до того, що навколо галактичного екватора є зона уникнення — область, що займає 20 % неба, де в оптичному діапазоні не видно позагалактичних об'єктів. Тим не менш, галактики в зоні уникнення можуть бути виявлені, наприклад, при спостереженні в інфрачервоному та радіодіапазоні.
У північній півкулі Чумацький Шлях перетинає сузір'я Орла, Стріли, Лисички, Лебедя, Цефея, Кассіопеї, Персея, Візничого, Тельця та Близнят; у південній — Єдинорога, Корми, Вітрил, Південного Хреста, Циркуля, Південного Трикутника, Скорпіона та Стрільця. У Стрільці лежить центр Галактики.
Вид зовні
Оскільки Земля знаходиться всередині Чумацького Шляху, точний вид нашої Галактики ззовні невідомий, але може бути приблизно визначений на основі моделі Галактики, параметри якої ґрунтуються на спостережних даних. Також ми можемо очікувати, що Чумацький Шлях ззовні схожий спостережувані спіральні галактики з подібними параметрами.
Структура
Зорі у нашій Галактиці зосереджені переважно у диску. Крім того, у Галактиці є балдж середніх розмірів і розкриті спіральні рукави, а також помірно виражений бар. Таким чином, Чумацький Шлях — спіральна галактика пізнього морфологічного типу, причому деякі її параметри, наприклад, загальна кількість нейтрального водню та розмір балджу, відповідають типу Sb, інші, такі як темп зореутворення, — типу Sc. З урахуванням наявності бара, за морфологічною класифікацією, нашу Галактику відносять до типу SBbc або SABbc.
Структурні складові Галактики відрізняються не тільки розташуванням та формою, але й параметрами зоряного населення, такими як вік та металічність, та динамікою.
Диск
Поблизу площини диска концентруються молоді зорі й зоряні скупчення, вік яких не перевищує декількох мільярдів років. Вони утворюють так звану плоску складову. Серед них дуже багато яскравих і гарячих зір. Газ у диску Галактики також зосереджений в основному поблизу його площини. Він розподілений нерівномірно, утворюючи численні газові хмари — від велетенських неоднорідних за структурою хмар, протяжністю понад декілька тисяч світлових років до невеликих хмарин розмірами не більше парсека.
Диск — основна складова нашої Галактики за вмістом зоряної маси. Він має плоску форму і в ньому також знаходяться спіральні рукави. Зоряна маса всього диска становить близько 5 × 1010 M☉. Диск нашої Галактики можна поділити на тонкий і товстий, причому в першому міститься приблизно на порядок більше маси, ніж у другому, і 80 % баріонної маси Галактики взагалі. Ці складові мають різні параметри, і, ймовірно, сформувалися по-різному.
На околицях Сонця товстий диск має товщину 1,2 кілопарсека, тонкий — 300—400 парсек і містить ще тоншу газову складову. І тонкий, і товстий диск стають товстішими у зовнішніх областях Галактики. Товстий диск складається переважно зі старих зір з низькою металічністю, а в тонкому зорі молодші й багатші на метали.
Розподіл густини речовини в залежності від відстані до центру Галактики в тонкому диску Чумацького Шляху, як і в інших галактиках, експоненційний, його характерний радіус становить 3 кілопарсеки. Тонкий диск простягається до 16 кілопарсеків від центру Галактики, а газова складова тягнеться далі і простежується аж до 35 кілопарсеків від центру. Диск має викривлену форму у зовнішніх областях, ймовірно, через гравітаційну взаємодію з іншими галактиками.
Спіральні рукави
Через поглинання світла міжзоряним пилом про наявність спіральних рукавів у диску Галактики важко зробити висновок, спостерігаючи в оптичному діапазоні. Однак спіральні рукави можна помітити при складанні карти розподілу нейтрального водню або молекулярних хмар, а також дуже молодих об'єктів, таких як зоряні асоціації. Густина газу в рукавах у кілька разів перевищує його густину в інших частинах диска, тому саме там найактивніше відбувається зореутворення. Спіральні рукави є хвилями густини, і швидкість обертання спірального візерунку відрізняється від швидкості руху окремих зір і газових хмар.
Про розташування, довжину і навіть кількість спіральних рукавів досі йдуть суперечки, але найчастіше вважається, що в Чумацькому Шляху чотири великі спіральні рукави: два головні — рукав Щита-Центавра і рукав Персея, і два вторинних — рукав Косинця-Зовнішній і рукав Стрільця-Кіля. Їх форму можна наблизити логарифмічною спіраллю, закрученою під кутом близько 12°. Крім великих рукавів, виділяються і дрібніші подібні утворення, як, наприклад, рукав Оріона, також званий Місцевим рукавом, в якому знаходиться Сонячна система. Крім рукавів, молекулярний газ у диску утворює кільце з внутрішнім та зовнішнім радіусами 4 і 6 кілопарсек від центру.
Околиці Сонячної системи
Найбільш вивчена область Галактики — околиця Сонячної системи. Наприклад, у межах 10 парсек від Сонця відомо 373 зорі, серед яких 20 білих карликів, 85 коричневих карликів, а більшість — червоні карлики. Відстань від Сонця до найближчої зорі, Проксіми Центавра, складає 1,3 парсека, а до найближчого зоряного скупчення, Гіад, — 40 парсеків.
Навколо Сонячної системи розташований пояс Гулда — кільцеподібна структура, що містить велику кількість яскравих зір та газу. Пояс Гулда має еліптичну форму, його розміри приблизно 500 × 1000 парсек і він нахилений на 20° до площини диска Галактики, а Сонце віддалено на 100 парсеків від його центру. Серед усіх зір спектральних класів O і B, розташованих у межах 1 кілопарсека від Сонця, 90 % знаходяться в поясі Гулда.
Для околиці Сонця можна визначити густину речовини за динамічними характеристиками Галактики, а також виміряти густину різних спостережуваних складових диска. Різниця цих величин, ймовірно, обумовлена наявністю темної матерії. У таблиці наведено внесок кожної складової в об'ємну густину в найближчій околиці Сонця і поверхневу густину диска по всій його товщині:
Складова диска | Об'ємна щільність,M☉ /пк³ | Поверхнева щільність,M☉ /пк² |
---|---|---|
Зорі | 0,033 | 29 |
Залишки зір | 0,006 | 5 |
Коричневі карлики | 0,002 | 2 |
Міжзоряне середовище | 0,050 | 13 |
Усього спостерігається речовини | 0,09 | 49 |
Динамічна оцінка | 0,10 | 74 |
Темна матерія | 0,01 | 25 |
Оцінки для об'ємної та поверхневої густин не суперечать одна одній. Наприклад, відмінність частки темної матерії в найближчій околиці Сонця і по всій товщині диска відображає той факт, що густин темної матерії повільніше знижується при віддаленні від диска, ніж густин звичайної речовини, тому внесок темної матерії по всій товщині диска вище, ніж поблизу його площини. З урахуванням товщини диска оцінки об'ємної і поверхневої густини темної матерії узгоджуються, хоча величина об'ємної густини в 0,01 M☉/пк³ не перевищує похибки вимірювання.
Центральна частина Галактики
Балдж
У центральній частині Чумацького Шляху присутній помірно виражений балдж. Він є сплюснутим сфероїдом розмірами 2,2 × 2,9 кілопарсека, а його маса разом з баром становить близько 9 × 109 M☉. Фізично балдж нашої Галактики не є класичним, а відноситься до псевдобалджів — на відміну від класичних балджів, вони обертаються, мають більш плоску форму і більше схожі на диски.
У вивченні балджа важливу роль відіграла наявність вікна Бааде — невеликої області поблизу центру Галактики, де міжзоряне поглинання відносно мале, що дозволяє спостерігати в цьому напрямку об'єкти центральної частини Галактики.
Бар
У Чумацькому Шляху є бар — витягнута структура в центральній частині диска. Його радіус складає 4 кілопарсеки і його велика вісь спрямована під кутом 20° до променя зору. Ближче до Сонця знаходиться та частина бара, яку видно на додатній галактичній довготі, тому видимий розподіл зір у центральній області Галактики виявляється асиметричним. Інша ознака, що вказує на наявність бара — аномальні швидкості руху газу в центральній частині Галактики, зокрема, його додатні та від'ємні променеві швидкості досягають 200 км/с. Гравітаційний потенціал бара несиметричний, тому він може надавати газу додатковий момент сили.
Окрім основного бару, в центрі Галактики є і вторинний бар невеликого розміру, з радіусом близько 150 парсеків, орієнтований практично перпендикулярно основному. Ймовірно, саме з цим вторинним баром пов'язане кільце молекулярного газу в центрі Галактики радіусом 200 парсек.
Галактичний центр
У центрі Галактики знаходиться надмасивна чорна діра. Її маса становить 4,3 × 106 M☉, вона спостерігається як компактне джерело радіовипромінювання Стрілець A* і входить до складу більшого радіоджерела Стрілець A.
Центральна область розміром близько 1 парсека містить два зоряні скупчення: відносно старе з масою 106 M☉ і дуже молоде з масою 1,5 × 104 M☉, обидва мають дископодібну форму. Також в області розміром 2 × 3 парсеків навколо центру відсутній газ: ймовірно, він був віднесений зоряним вітром. На межі цієї області знаходиться газове кільце, яке, мабуть, є акреційним диском чорної діри. У межах 100 парсеків від центру Галактики — області, яку часто називають ядром — відбувається активне зореутворення: там виявлені залишки наднових, джерела інфрачервоного випромінювання та гігантські молекулярні хмари. На більшій відстані від центру розташована центральна молекулярна зона — кільцеподібна область радіусом 200 парсек, що містить велику кількість молекулярного газу.
Дослідження центру Галактики ускладнено тим, що величина поглинання світла міжзоряним пилом у напрямку центру досягає 30m в смузі V, так що цю область спостерігають тільки в інфрачервоному та радіодіапазоні .
Гало
Зоряне гало — протяжна підсистема Галактики практично сферичної форми. Зоряне гало простягається до відстані 80 кілопарсек від центру Галактики, а найдальші зорі були виявлені в 320 кілопарсеках. Гало містить лише кілька відсотків усіх зір Чумацького Шляху — його зоряна маса становить близько 109 M☉, при цьому в гало міститься велика кількість темної матерії.
Зоряне гало неоднорідне: у ньому спостерігаються зоряні потоки, такі як потік Стрільця та кільце Єдинорога. Зоряні потоки — групи зір, що займають певну область простору, що особливо виділяються близькими швидкостями та подібним хімічним складом. Тому їхня поява пояснюється руйнуванням карликових галактик, які були супутниками Чумацького Шляху, приливними силами. Зокрема, карликова еліптична галактика Стрільця в даний час зазнає сильного припливного впливу і створює потік Стрільця.
Склад
Зоряне населення
У Чумацькому шляху темп зореутворення становить, за різними оцінками, 1,6—2M☉ на рік. У дуже спрощеному вигляді зоряне населення Галактики можна поділити населення I і населення II. Перше складається з відносно молодих зір з високою металічністю, які рухаються по орбітах, близьких до кругових, і складають плоский галактичний диск. Друге — це старі зорі, бідні важкими елементами, які рухаються витягнутими орбітами і становлять гало сфероїдальної форми, яке не обертається як ціле, і балдж. До того чи іншого населення можуть належати не лише зорі, а й інші об'єкти Галактики. Серед характерних представників населення I — міжзоряний газ, зоряні асоціації та розсіяні скупчення, а також класичні цефеїди. До населення II відносяться, наприклад, кулясті скупчення та змінні типу RR Ліри.
Ця спрощена система з поділом зір на два типи населення значною мірою застаріла. Кореляція між віком, хімічним складом та кінематикою виявилася неідеальною, а замість чіткого поділу було виявлено більш плавну градацію. У кожній частині Галактики насправді спостерігаються зорі різного віку і металічності, і дисперсія цих параметрів виявляється досить великою. Крім того, за хімічними та динамічними властивостями можна розділити диск на тонкий і товстий диск, а населення балджа відрізняється від населення гало, тому доцільніше говорити про населення цих чотирьох підсистем окремо.
До населення тонкого диска належить Сонце та 96 % зір у його околиці. Тонкий диск містить зорі різного віку: від тих, що виникають прямо зараз, до зір віком 10 мільярдів років, а їхній середній вік становить 6 мільярдів років. Таким чином, тонкий диск — відносно молода підсистема, де досі триває зореутворення, понад усе в спіральних рукавах. Зорі тонкого диска мають високу металічність: у середньому частка важких елементів у них можна порівняти з сонячною і в більшості зір становить від 1/3 до 3 сонячних. У тонкому диску спостерігається градієнт металічності: у внутрішніх частинах диска вона вища, ніж у зовнішніх. Тонкий диск швидко обертається навколо центру Галактики, а зорі рухаються орбітами, близькими до кругових. В околиці Сонця швидкість руху зір тонкого диска становить близько 220 км/с.
Населення товстого диска різними параметрами відрізняється від населення тонкого. До товстого диска відноситься близько 4 % зір поблизу Сонця, ймовірно, однією з них є Арктур. Ці зорі досить старі, їх вік становить близько 10—12 мільярдів років. Вони мають нижчу металічність, ніж зорі тонкого диска: у більшості з них вміст металів — від 1/10 до 1/2 сонячного, в середньому — 1/4. При цьому у зорях товстого диска вміст альфа-елементів, таких, як кисень і магній, по відношенню до всіх металів вищий, ніж у тонкому диску. Товстий диск, як і тонкий, обертається, але з меншою на 40 км/с швидкістю, так що зорі рухаються по еліптичних орбітах і мають більш високу дисперсію швидкостей.
Зоряне гало складається зі старих зір з дуже низькою металличністю, в основному субкарликів, — найближчою до Сонця зорею гало є зоря Каптейна. Вік зір гало перевищує 12 мільярдів років, а частка металів зазвичай становить від 1/100 до 1/10 сонячної, найчастіше — близько 1/30. Зорі цієї підсистеми практично не мають сумарного моменту імпульсу, мають велику дисперсію швидкостей і рухаються по дуже витягнутих орбітах, тому зоряне гало в цілому має форму, близьку до сферичної, і не обертається.
Балдж Галактики складається, в основному, із зір, старших за 7 мільярдів років, але в ньому зустрічаються і молодші зорі, деякі з них молодші за 500 мільйонів років. Металічність зір балджа сильно варіюється — для більшості зір вона лежить в діапазоні від 0,02 до 1,6 сонячних, але в середньому вона відносно висока і становить 0,6 сонячної, крім того, зорі балджа збагачені альфа-елементами. Поблизу Сонця немає представників населення балджа.
Зоряні скупчення та асоціації
У Чумацькому Шляху є різні групи зір: кулясті і розсіяні зоряні скупчення, і навіть зоряні асоціації. У цих системах зорі мають спільне походження. Крім того, в Галактиці зустрічаються рухомі групи зір, в яких зорі не обов'язково згруповані в просторі, але мають близькі швидкості руху.
Кулясті скупчення
Кулясті скупчення мають близьку до сферичної форми і містять велику кількість зір: від тисяч до мільйонів, а їхні розміри становлять від 3 до 100 парсеків. Найяскравіше кулясте скупчення Чумацького Шляху, Омега Центавра, має абсолютну зоряну величину −10,4m, а у найтьмяніших вона становить близько −3m, середнє значення, що найчастіше зустрічається — −7m. Кулясті скупчення населяють балдж і гало: вони зустрічаються на відстанях до 100 кілопарсек від центру, а в центрі вони зосереджені найщільніше.
Кулясті скупчення в Чумацькому Шляху — старі об'єкти, вік яких складає 11—13 мільярдів років, хоча не в усіх галактиках це так само — у багатьох інших галактиках зустрічаються молоді кулясті скупчення. Ці об'єкти здебільшого мають низькі металічності, аж до −2,5, однак в деяких скупчень металічність перевищує сонячну.
У Галактиці відомо близько 150 кулястих скупчень, а загальна їх кількість має становити близько 200: деякі з них приховані міжзоряним пилом, і тому не спостерігаються.
У Чумацькому Шляху виділяються дві підсистеми кулястих скупчень: F-скупчення, або скупчення гало, які мають металічність нижче −0,8, і G-скупчення, або скупчення диска, металічність яких вища за це значення. Скупчення гало розподілені практично сферично симетрично, простягаються до великих відстаней від центру Галактики і більш численні, ніж скупчення диска, які утворюють плоску підсистему. Ймовірно, скупчення диска відносяться до населення товстого диска.
Розсіяні скупчення
На відміну від кулястих, розсіяні скупчення мають менш впорядковану форму і більш розріджені, мають менші розміри — близько 10 парсеків і нижче, і менше зір — від десятків до кількох тисяч. Найтьмяніші розсіяні скупчення мають абсолютні зоряні величини слабші за −3m, а у найяскравіших цей параметр сягає −9m. Розсіяні скупчення розподілені в площині Галактики, а наймолодші з них сконцентровані в спіральних рукавах.
Розсіяні скупчення — переважно молоді об'єкти, а більшість з них розпадається за кілька сотень мільйонів років після утворення, хоча серед них зустрічаються і набагато старіші об'єкти. Відповідно, у розсіяних скупченнях зустрічаються яскраві блакитні зорі, які відсутні в кулястих. Розсіяні скупчення мають високі металічності, в середньому близькі до сонячної металічності.
У Галактиці відомо понад 1200 розсіяних скупчень. Однак через те, що такі скупчення не завжди виділяються на тлі інших зір і знаходяться в диску Галактики, де їх заважає спостерігати міжзоряне поглинання, відома лише мала часка всіх розсіяних скупчень Галактики.
Зоряні асоціації
Зоряні асоціації — дуже молоді групи зір, які разом сформувалися в одній області. Асоціації мають великі розміри — до 80 парсеків, тому зорі в асоціаціях дуже слабко пов'язані гравітацією, і за кілька мільйонів років такі структури розпадаються. Хоча в асоціаціях зазвичай не більше тисяч зір, найяскравіші з них можуть бути навіть яскравішими за кулясті скупчення, оскільки в них містяться масивні яскраві зорі з невеликими термінами життя.
Міжзоряне середовище
Простір між зорями нашої Галактики заповнений розрідженим міжзоряним середовищем, яке зосереджено в диску і на 99 % складається з газу — переважно водню та гелію. Ще 1 % становить пил, який виявляє себе черезміжзоряне поглинання й поляризацію світла. До міжзоряного середовища також відносять магнітне поле, сила якого становить близько 3 мікрогаусів — ця величина занадто мала, щоб впливати на рух газу в Галактиці, але достатня, щоб частинки пилу поверталися певним чином і створювали поляризацію світла. У міжзоряному середовищі присутні космічні промені — заряджені частинки, такі як електрони і протони, що рухаються з релятивістськими швидкостями.
Міжзоряне середовище Чумацького Шляху дуже неоднорідне і за температурою, і за густиною. Гарячий газ може мати температуру до мільйона кельвінів, а холодний — нижче 100 K. Середня концентрація газу становить близько 1 частинки на см³, але в гарячих областях вона може бути сильно нижчою за середню, а в молекулярних хмарах може доходити до 1010 частинок на см³. Ця неоднорідність підтримується постійним підживленням міжзоряного середовища енергією, наприклад, від зоряних вітрів або від спалахів наднових.
Фаза | Концентрація (см−3) | Температура (K) | Загальна маса (M☉) | |
---|---|---|---|---|
Атомарний газ | Холодний | 25 | 100 | 4 × 109 |
Теплий | 0,25 | 8000 | 4 × 109 | |
Молекулярний газ | 1000 | ≤100 | ≥3 × 109 | |
Іонізоване середовище | Області H II | 1― 104 | 10 000 | 5 × 107 |
Дифузна | 0,03 | 8000 | × 109 | |
Гаряча | 6 × 10−3 | 5 × 105 | × 108 |
Темна матерія
Повна маса Чумацького Шляху, яку можна оцінити за динамічними характеристиками, значно більша за масу спостережуваної речовини. Аналогічна розбіжність спостерігається і для більшості інших галактик. Це призводить до висновку про наявність у нашій та в інших галактиках темної матерії, природа якої невідома і яка не випромінює світла, але бере участь у гравітаційній взаємодії.
Темна матерія розподілена в гало Галактики й утворює темне гало, яке простягається аж до відстані 100—200 кілопарсеків від центру. У внутрішніх частинах Галактики темна матерія не дає значного внеску в загальну масу, але, оскільки її густина падає з відстанню від центру повільно — пропорційно — темна матерія домінує на околиці Галактики і сумарно становить найбільшу частку повної маси Чумацького Шляху.
Динаміка
Наша Галактика обертається, причому обертання різних підсистем відбувається з різною швидкістю — більш плоскі підсистеми обертаються найшвидше. Сонце разом із зорями диска обертається навколо центру Галактики зі швидкістю 220 км/с.
Крива обертання Галактики полога і не падає до відстаней до десятків кілопарсек від центру, що пов'язано з наявністю великої кількості темної матерії. Крім того, зі [en] можна визначити нахил кривої обертання в околиці Сонця. Він становить близько −2 км/с на кілопарсек, тобто в цій частині Галактики крива обертання практично стала.
Швидкості окремих зір відрізняються від швидкості обертання диска, різниця між цими швидкостями називається залишковою швидкістю. Повна дисперсія залишкових швидкостей зір для більш плоских систем є найменшою, аж до 15 км/с, тоді як у сферичній підсистемі ця величина може досягати 100—150 км/с. Для старіших зір у середньому швидкість обертання навколо центру Галактики нижче, ніж у молодших, а дисперсія швидкостей більше. Так, наприклад, в околиці Сонця дисперсія швидкостей у напрямку, перпендикулярному до площини диска, для зір класів O і B, які живуть невеликий термін, становить 6 км/с, а для карликів класів від G до M, які в середньому дуже старі — 21 км/с. Це пояснюється тим, що з часом дисперсія швидкостей зоряних систем збільшується через взаємодію зір з молекулярними хмарами та спіральними рукавами.
Залишкові швидкості зір розподілені анізотропно: для всіх підсистем дисперсія у бік центру Галактики виявляється більше, ніж дисперсія у бік обертання диска й у бік, перпендикулярний до площини диска. Крім того, цей розподіл асиметричний відносно напрямку на центр Галактики. Це явище називається , а його причиною вважається асиметрія гравітаційного потенціалу Галактики через наявність у диску спіральних рукавів.
У місцевій групі
Чумацький Шлях знаходиться в групі з кількох десятків галактик, що називається Місцевою групою і має розмір близько 2 мегапарсеків. Чумацький Шлях та галактика Андромеди — дві домінуючі галактики у Місцевій групі за багатьма параметрами. Галактика Андромеди більша за нашу Галактику і містить більше зір, але Чумацький Шлях має порівнянну або навіть більшу масу, ніж у галактики Андромеди, завдяки масивному гало темной матерії. Третьою за розмірами і світністю галактикою групи є галактика Трикутника.
Наша Галактика з її більш як двома десятками галактик-супутників утворює в Місцевій групі [en], розмір якої становить 300 кілопарсеків. Найбільші та найвідоміші супутники нашої Галактики — Велика і Мала Магелланови Хмари, в них йде зореутворення та присутні яскраві молоді зорі. Інші супутники — карликові сфероїдальні галактики, де зореутворення не йде. Вони отримують назви за сузір'ями, в яких знаходяться, наприклад, [en], [en] і галактика Насоса.
Формування та еволюція
Великий вибух стався 13,7 мільярда років тому. Вважається, що в ранньому Всесвіті з первинних флуктуацій густини утворилися невеликі гало темної матерії масами порядку 107 M☉. Ці об'єкти зібрали в собі газ, що заповнював Всесвіт, і, стикаючись один з одним, утворили протогалактики. 13 мільярдів років тому в нашій Галактиці почали формуватися зорі — до цього моменту вона складалася тільки з газу та темної матерії. Різні складові Галактики — балдж, гало, тонкий і товстий диск — сформувалися в різний час і в результаті різних процесів. При формуванні нашої Галактики Всесвіт складався з атомів, що виникли при Великому вибуху — водню, гелію, їх ізотопів — дейтерію і гелію-3, і літію-7, натомість як важчі елементи в основному сформувалося згодом у зорях.
Менш ніж за 4 мільярди років після Великого вибуху сформувався балдж — зореутворення в ньому йшло дуже швидко і завершилося менш ніж за 0,5 мільярда років, через що у зорях балджа спостерігається надлишок альфа-елементів порівняно із залізом. У той же час, але за триваліший термін близько 1—2 мільярдів років, невелика кількість зір сформувалася в гало. Диск сформувався пізніше, за 4—5 мільярдів років після Великого вибуху, після чого більшість нових зір утворювалася в диску, а меншість — у балджі.
Вважається, що диск формувався від внутрішніх частин до зовнішніх: у внутрішніх частинах характерна тривалість зореутворення становила 2 мільярди років, а у зовнішніх — 10 мільярдів років і більше, що пояснює градієнт металічності зір у диску. Товстий диск сформувався раніше за тонкий диск, приблизно 8 мільярдів років тому. Останні 7 мільярдів років зореутворення продовжується з практично незмінним темпом, а зорі формуються тільки в тонкому диску. На еволюцію нашої Галактики впливає акреція газу ззовні, близько 3M☉ на рік, яка компенсує витрати газу на зореутворення.
За останні 12 мільярдів років наша Галактика не відчувала [en] з іншими великими галактиками — така історія зіткнень нетипова і виділяє Чумацький Шлях серед інших галактик. Передбачається, що злиття з гіпотетичними галактиками [en] (близько 3 % маси Чумацького Шляху) і [en] (6 % маси Чумацького Шляху) 8—11 мільярдів років тому могли передати нашій Галактиці багато кулястих зоряних скупчень, спочатку сформованих у інших галактиках.
Майбутнє
За розрахунками, зіткнення і злиття нашої Галактики з її супутником, Великою Магеллановою Хмарою, відбудеться приблизно через 2,4 мільярда років. Це призведе до того, що деякі параметри Чумацького Шляху стануть більш типовими для галактик із порівнянною масою — наприклад, зростуть середня металічність гало і маса надмасивної чорної діри в центрі Галактики.
Через приблизно 4 мільярди років має відбутись зіткнення Чумацького Шляху та галактики Андромеди, які зараз зближуються зі швидкістю 120 км/с. Після першого зіткнення ще близько 2 мільярдів років триватиме злиття галактик, в результаті якого утвориться еліптична галактика. У цьому зіткненні також братиме участь галактика Трикутника, і можливо, Чумацький Шлях зіткнеться з нею раніше, ніж з галактикою Андромеди. При злитті галактик зіткнення окремих зір будуть малоймовірні через низьку концентрацію зір.
Див. також
Виноски
- Наприклад, варіант «Молочний Шлях» переважає в університетських підручниках «Позагалактична астрономія» Кудрі й Вавилової, «Загальна астрономія» Андрієвського та ін., «Астрономія» Климишина та ін., «Основи елементарної астрономії» Захожая й Захожай, а «Чумацький Шлях» — в підручниках «Астрофізика» Александрова й Шевченка, «Вступ до астрофізики та Космології» Захожая, «Загальна астрономія» Панько й Сергієнко. «Молочний Шлях» переважає в шкільному підручнику Головка та ін., а «Чумацький Шлях» — у шкільному підручнику Сиротюка й Мирошниченка. «Астрономічний енциклопедичний словник» містить статтю «Молочний Шлях», але в ній «Чумацький Шлях» також вказується як припустимий варіант. Назва «Галактика» зустрічається практично в усіх україномовних навчальних і наукових джерелах. Інші народні назви, такі як «Божа Дорога» або «Пташина Дорога», в спеціалізованій астрономічній літературі практично не зустрічаються.
- Наприклад, варіант «Молочний Шлях» переважає в університетських підручниках «Позагалактична астрономія» Кудрі й Вавилової, «Загальна астрономія» Андрієвського та ін., «Астрономія» Климишина та ін., «Основи елементарної астрономії» Захожая й Захожай, а «Чумацький Шлях» — в підручниках «Астрофізика» Александрова й Шевченка, «Вступ до астрофізики та Космології» Захожая, «Загальна астрономія» Панько й Сергієнко. «Молочний Шлях» переважає в шкільному підручнику Головка та ін., а «Чумацький Шлях» — у шкільному підручнику Сиротюка й Мирошниченка. «Астрономічний енциклопедичний словник» містить статтю «Молочний Шлях», але в ній «Чумацький Шлях» також вказується як припустимий варіант. Назва «Галактика» зустрічається практично в усіх україномовних навчальних і наукових джерелах. Інші народні назви, такі як «Божа Дорога» або «Пташина Дорога», в спеціалізованій астрономічній літературі практично не зустрічаються.
- Метод, який використовував Шеплі, сам по собі був коректним, але через помилку на порядок в оцінці світності цефеїд у кулястих скупченнях оцінка відстані виявилася завищеною в 3 рази.
- В моделі, яка припускає зоряну масу Чумацького Шляху рівною 6× 1010 мас Сонця.
- В астрономії металами називають всі елементи, важчі за гелій.
- Металічність відповідає частці елементів, важчих за гелій, рівній сонячної.
Примітки
- Кудря, Вавилова, 2016, с. 29.
- Андрієвський та ін., 2019, с. 397.
- І. А. Климишин, Г. О. Гарбузов, Б. О. Мурніков, Т. І. Кабанова. Астрономія. — Одеса : Астропринт, 2012. — С. 255. — ISBN 978–966–190–656–2.
- Захожай В. А., Захожай О. В. Наша зоряна система // Основи елементарної астрономії. — Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. — С. 141-144.
- Александров, Шевченко, 2016, с. 111.
- Захожай, 2017, с. 149.
- Панько О. О., Сергієнко О. Г. Загальна астрономія. — Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2020. — С. 17. — .
- Головко М. В., Крячко І. П., Мельник Ю. С., Непорожня Л. В., Сіпій В. В. Молочний Шлях та інші галактики // Фізика і астрономія. — Київ : Педагогічна думка, 2019. — С. 254. — .
- Сиротюк В. Д., Мирошніченко Ю. Б. Наша Галактика. Молочний Шлях. Місце Сонячної системи в Галактиці // Астрономія. — Київ : Генеза, 2019. — С. 131. — . Попри варіант «Молочний Шлях» в назві розділу, в самому тексті вживається майже виключно «Чумацький Шлях».
- Молочний Шлях // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 302. — .
- Myths about the Milky Way. judy-volker.com. оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- Leeming, David Adams (1998). Mythology: The Voyage of the Hero (вид. Third). Oxford, England: Oxford University Press. с. 44. ISBN . оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 24 квітня 2019.
- Pache, Corinne Ondine (2010). Hercules. У Gargarin, Michael (ред.). Ancient Greece and Rome. Т. 1: Academy-Bible. Oxford, England: Oxford University Press. с. 400. ISBN .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
();|archive-url=
вимагає|url=
() - Waller, 2013, с. 10—16.
- Ridpath I. Star Tales – Milky Way. оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
- Галактика // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 90. — .
- Зубко, А. Українська ономастика: здобутки і проблеми // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — 2007. — С. 262-281.
- Богів Шлях або Чумацька Дорога [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 100-101. — 1000 екз.
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
- Combes, Lequeux, 2016, с. 1.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 2—3.
- Waller, 2013, с. 28.
- Сурдин, 2017, с. 119—125.
- Ефремов, 2006, с. 35.
- Waller, 2013, с. 45—48.
- Trimble V. The 1920 Shapley-Curtis Discussion: Background, Issues, and Aftermath // Publications of the Astronomical Society of the Pacific. — Chicago : University of Chicago Press, 1995. — Vol. 107 (12). — P. 1133. — ISSN 0004-6280. — DOI: . з джерела 1 серпня 2020.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Waller, 2013, с. 48—52.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- van den Bergh, 2000, с. 46.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 45.
- Ефремов, 2006, с. 44—46, 59.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 12.
- Strauss M. A. Mapping the Universe: Surveys of the Sky as Discovery Engines in Astronomy // Daedalus. — Cambridge, MA : MIT Press, 2014. — Vol. 143, iss. 4 (16 June). — P. 93–102. — ISSN 0011-5266. з джерела 20 лютого 2022.
- Weinberg M. D. Finding the Milky Way in 2MASS / edited by Clemens, Dan; Shah, Ronak Y.; Brainerd, Tereasa // Milky Way Surveys: The Structure and Evolution of our Galaxy, Proceedings of ASP Conference #317. The 5th Boston University Astrophysics Conference held 15-17 June, 2003 at Boston University, Boston, MA, USA. Edited by Dan Clemens, Ronak Shah, and Teresa Brainerd. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific. — Chicago : Astronomical Society of the Pacific, 2004. — Vol. 317 (12). — P. 129. — .
- Jurić M., Ivezić Z., Brooks A., Lupton R. H., Schlegel D. The Milky Way Tomography with SDSS. I. Stellar Number Density Distribution // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2008. — Vol. 673 (2). — P. 864–914. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 23 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. III, 85—86.
- Combes, Lequeux, 2016, с. III.
- ESA Science & Technology - Summary. ESA. оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- Gaia DR3 content - Gaia - Cosmos. ESA. оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
- Gaia Collaboration. Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties // Astronomy & Astrophysics. — 2022. — 13 June. — ISSN 1432-0746 0004-6361, 1432-0746. — DOI: .
- The Nobel Prize in Physics 2020 (en-us) . 6 жовтня 2020. оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 7 жовтня 2020.
- Bower, Geoffrey C. (May 2022). Focus on First Sgr A* Results from the Event Horizon Telescope. The Astrophysical Journal. оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Hodge P. W. Milky Way Galaxy. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- Ефремов, 2006, с. 4.
- Расторгуев А. С. Лекции по Галактической Астрономии. Астронет. оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 46—50.
- Darling D. The Milky Way Galaxy. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 січня 2022.
- Watkins L. L., van der Marel R. P., Sohn S. T., Evans N. W. Evidence for an Intermediate-mass Milky Way from Gaia DR2 Halo Globular Cluster Motions // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2019. — Vol. 873 (3). — P. 118. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 16 лютого 2022.
- Siegel E. (14 березня 2019). Could The Milky Way Be More Massive Than Andromeda?. Forbes (англ.). оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 19 січня 2022.
- Masetti M. (22 липня 2015). How Many Stars in the Milky Way? (англ.). NASA. оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 19 січня 2022.
- Licquia T. C., Newman J. A. Improved Estimates of the Milky Way's Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta-Analysis // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2015. — Vol. 806 (6). — P. 96. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 12 лютого 2022.
- McMillan P. J. The mass distribution and gravitational potential of the Milky Way // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — Oxf. : Wiley-Blackwell, 2017. — Vol. 465 (2). — P. 76–94. — ISSN 0035-8711. — DOI: . з джерела 23 лютого 2022.
- van Dokkum P., Danieli S., Cohen Y., Merritt A., Romanowsky A. J. A galaxy lacking dark matter // Nature. — N. Y. : , 2018. — Vol. 555 (3). — P. 629–632. — ISSN 0028-0836. — DOI: . з джерела 18 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 69—70, 147—149.
- R. Abuter; A. Amorim; M. Bauböck; J. P. Berger; H. Bonnet; W. Brandner та ін. (April 2019). A geometric distance measurement to the Galactic center black hole with 0.3% uncertainty. Astronomy & Astrophysics. 625: L10. arXiv:1904.05721. Bibcode:2019A&A...625L..10G. doi:10.1051/0004-6361/201935656.
- Which spiral arm of the Milky Way holds our sun?. EarthSky (англ.). 14 січня 2022. оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Сурдин, 2017, с. 123, 125, 130—133.
- Galactic Plane. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 20 січня 2022.
- Сурдин, 2017, с. 130—133.
- Сурдин, 2017, с. 116—118.
- Galactic Coordinate System. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- Galactic coordinate. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 30—31.
- Засов А. В. Млечный Путь. Астронет. оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Darling D. Milky Way. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Waller, 2013, с. 1—9.
- Byrd D. (10 вересня 2020). Every visible star is within Milky Way. Earth & Sky (англ.). оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Crumey A. Human contrast threshold and astronomical visibility // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — Oxf. : Wiley-Blackwell, 2014. — Vol. 442 (8). — P. 2600–2619. — ISSN 0035-8711. — DOI: . з джерела 22 грудня 2021.
- Marschall L. A. How did scientists determine our location within the Milky Way galaxy. Scientific American (англ.). оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Zone Of Avoidance. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Zone of avoidance. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- Waller, 2013, с. 194—209.
- Сурдин, 2017, с. 2—3 кольорової вкладки.
- Milky Way. Asronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 44—45.
- Licquia T. C., Newman J. A. Improved Estimates of the Milky Way's Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta-Analysis // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2015. — Vol. 806 (6). — P. 96. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 12 лютого 2022.
- Thin Disk. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 37—49.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 44—50.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 50.
- Kalberla P. M. W., Kerp J. The Hi Distribution of the Milky Way // Annual Review of Astronomy and Astrophysics. — Pato Alto : Annual Reviews, 2009. — Vol. 47 (9). — P. 27–61. — ISSN 0066-4146. — DOI: . з джерела 2 березня 2022.
- van den Bergh, 2000, с. 57—58.
- Сурдин, 2017, с. 202—207.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Xu Y., Hou L., Wu Y. The spiral structure of the Milky Way // Research in Astronomy and Astrophysics. — Bristol : IOP Publishing, 2018. — Vol. 18 (12). — P. 146. — ISSN 1674-4527. — DOI: . з джерела 24 січня 2022.
- Vallée J. P. The start of the Sagittarius spiral arm (Sagittarius origin) and the start ot the Norma spiral arm (Norma origin): Model-computed and observed arm tangents at galactic longitudes −20° < l < +23° // The Astronomical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2016. — Vol. 151, iss. 3 (2). — P. 55. — ISSN 1538-3881. — DOI: . з джерела 24 січня 2022.
- Сурдин, 2017, с. 172—175, 202—207.
- Reylé C., Jardine K., Fouqué P., Caballero J. A., Smart R. L. The 10 parsec sample in the Gaia era // Astronomy and Astrophysics. — Les Ulis : EDP Sciences, 2021. — Vol. 650 (6). — P. A201. — ISSN 0004-6361. — DOI: . з джерела 16 жовтня 2021.
- Сурдин, 2017, с. 116, 133—135.
- Darling D. Gould Belt. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- Сурдин, 2017, с. 135—141.
- Сурдин, 2017, с. 288—292.
- van den Bergh, 2000, с. 50.
- Licquia T. C., Newman J. A. Improved Estimates of the Milky Way's Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta-Analysis // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2015. — Vol. 806 (6). — P. 96. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 12 лютого 2022.
- Kormendy J., Bender R. Structural Analogs of the Milky Way Galaxy: Stellar Populations in the Boxy Bulges of NGC 4565 and NGC 5746 // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2019. — Vol. 872, iss. 1 (2). — P. 106. — ISSN 1538-4357. — DOI: . з джерела 5 листопада 2021.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 47—48.
- Baade's Window. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 616—621.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Сурдин, 2017, с. 204.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 85—87.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Ефремов, 2006, с. 59—63.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Combes, Lequeux, 2016, с. 87—94.
- van den Bergh, 2000, с. 47—50.
- Waldek S. (11 січня 2023). Astronomers spot the most distant stars in the Milky Way — a million light-years away. Space.com (англ.). оригіналу за 12 січня 2023. Процитовано 12 січня 2023.
- Stephens T. Astronomers find the most distant stars in our galaxy halfway to Andromeda. UC Santa Cruz News (англ.). оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 12 січня 2023.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 46—48.
- Ibata R., Gibson B. The Ghosts of Galaxies Past // Scientific American. — N. Y. : , 2007. — Vol. 296 (4). — P. 40–45. — ISSN 0036-8733. — DOI: . з джерела 22 грудня 2021.
- Licquia T. C., Newman J. A. Improved Estimates of the Milky Way's Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta-Analysis // The Astrophysical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2015. — Vol. 806 (6). — P. 96. — ISSN 0004-637X. — DOI: . з джерела 12 лютого 2022.
- Chomiuk L., Povich M. S. Toward a Unification of Star Formation Rate Determinations in the Milky Way and Other Galaxies // The Astronomical Journal. — Bristol : IOP Publishing, 2011. — Vol. 142 (12). — P. 197. — ISSN 0004-6256. — DOI: . з джерела 17 травня 2022.
- Darling D. Population II. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Cepheid variable. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- Darling D. Population. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Thick Disk. Asronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- Darling D. Population. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Sharma S., Stello D., Bland-Hawthorn J., Hayden M. R., Zinn J. C. The K2-HERMES Survey: age and metallicity of the thick disc // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — Oxf. : Wiley-Blackwell, 2019. — Vol. 490 (12). — P. 5335–5352. — ISSN 0035-8711. — DOI: . з джерела 18 лютого 2022.
- Bland-Hawthorn et al., 2014, с. 59—60.
- Darling D. Metallicity. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 лютого 2022.
- Darling D. Population. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 48—49.
- Darling D. Population. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Stellar Halo. Astronomy. Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 46—47.
- Bulges. Swinburne University of Technology. оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 30 жовтня 2021.
- Bland-Hawthorn et al., 2014, с. 55—59.
- Freeman K. C. Galactic bulges: overview // Formation and Evolution of Galaxy Bulges, Proceedings of the International Astronomical Union, IAU Symposium. — N. Y. : Cambridge University Press, 2008. — Vol. 245 (7). — P. 3–10. — DOI: .
- Darling D. Population. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Star cluster. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- Darling D. Globular cluster. Internet Encycloedia of Science. оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 2 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 47.
- Globular cluster. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 лютого 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 327—331.
- Darling D. The Milky Way Galaxy. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 січня 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 666—670.
- Darling D. Open cluster. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 377—381.
- Darling D. Open cluster. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 3 лютого 2022.
- Cantat-Gaudin T., Jordi C., Vallenari A., Bragaglia A., Balaguer-Núñez L. A Gaia DR2 view of the open cluster population in the Milky Way // . — Les Ulis : EDP Sciences, 2018. — Vol. 618 (10). — P. A93. — ISSN 1432-0746 0004-6361, 1432-0746. — DOI: . з джерела 20 січня 2021.
- Darling D. Stellar association. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2022.
- Darling D. Interstellar medium. Internet Encyclopedia of Science. оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
- Interstellar medium. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
- Binney, Merrifield, 1998, с. 451.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 32.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Combes, Lequeux, 2016, с. 75—83.
- Сурдин, 2017, с. 292—297.
- Сурдин, 2017, с. 47—50, 130—133.
- Сурдин, 2017, с. 187—193.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 38.
- Сурдин, 2017, с. 47—55.
- Сурдин, 2017, с. 126—130.
- The Local Group is our galactic neighborhood. EarthSky (англ.). 8 грудня 2021. оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- Дроздовский И. О. Местная Группа Галактик. Астронет. оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 11 лютого 2022.
- Bland-Hawthorn et al., 2014, с. 54, 164—165.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 121—137.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 121—127.
- Bland-Hawthorn et al., 2014, с. 164—167, 194.
- Snaith O., Haywood M., Di Matteo P., Lehnert M. D., Combes F. Reconstructing the star formation history of the Milky Way disc(s) from chemical abundances // Astronomy and Astrophysics. — Les Ulis : EDP Sciences, 2015. — Т. 578 (6). — С. A87. — ISSN 0004-6361. — DOI: . з джерела 22 лютого 2022.
- Combes, Lequeux, 2016, с. 134.
- Our Milky Way – not a typical spiral galaxy (англ.). Max Planck Institute. оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- Ruchti G. R., Read J. I., Feltzing S., Serenelli A. M., McMillan P. The Gaia-ESO Survey: a quiescent Milky Way with no significant dark/stellar accreted disc // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — Oxf. : Wiley-Blackwell, 2015. — Т. 450 (7). — С. 2874–2887. — ISSN 0035-8711. — DOI: . з джерела 16 лютого 2022.
- Kruijssen J. M. D., Pfeffer J. L., Chevance M., Bonaca A., Trujillo-Gomez S., Bastian N., Reina-Campos M., Crain R. A., Hughes M. E. Kraken reveals itself - the merger history of the Milky Way reconstructed with the E-MOSAICS simulations // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 2020. — Т. 498 (1 жовтня). — С. 2472–2491. — ISSN 0035-8711. — DOI: . з джерела 4 листопада 2022.
- Cautun M., Deason A. J., Frenk C. S., McAlpine S. The aftermath of the Great Collision between our Galaxy and the Large Magellanic Cloud // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — Oxf. : Wiley-Blackwell, 2019. — Vol. 483, iss. 2 (2). — P. 2185–2196. — ISSN 1365-2966 0035-8711, 1365-2966. — DOI: . з джерела 8 січня 2019.
- Darling D. Andromeda Galaxy (M31, NGC 224). Internet Encyclopedia of Science (англ.). оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 12 лютого 2022.
- Andromeda galaxy. Astronomy (англ.). Melbourne: Swinburne University of Technology. оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 12 лютого 2022.
- Cowen R. Andromeda on collision course with the Milky Way // Nature. — N. Y. : NPG, 2012. — 16 June. — ISSN 1476-4687. — DOI: . з джерела 13 травня 2020.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чумацький шлях (роман) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чумацький Шлях |
Література
- Александров Ю. В., Шевченко В. Г. Будова Галактики // Астрофізика. — Харків : ХНУ імені В. Н.Каразіна, 2016. — С. 111-117. — .
- Андрієвський С. М., Кузьменков С. Г., Захожай В. А., Климишин І. А. Наша Галактика // Загальна астрономія. — Харків : ПромАрт, 2019. — С. 397-420. — .
- Захожай В. А. Структура нашої зоряної системи // Вступ до астрофізики та космології. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. — С. 149-159. — 300 прим. — .
- Кудря Ю. М., Вавилова І. Б. Молочний Шлях // Позагалактична астрономія. Книга 1. Галактики: основні фізичні властивості. — Київ : Наукова думка, 2016. — С. 29-76. — 300 прим. — .
- Сурдин В. Г. Галактики. — 2-е, исправленное и дополненное. — Москва : Физматлит, 2017. — 432 с. — .
- Ефремов Ю. Н. Млечный Путь. — Фрязино : Век 2, 2006. — 64 с. — (Наука сегодня) — .
- Binney J., Merrifield M. Galactic Astronomy. — Princeton : Princeton University Press, 1998. — 816 p. — .
- van den Bergh S. The Galaxies of the Local Group. — Cambr.; N. Y. : Cambridge University Press, 2000. — 348 p. — .
- Waller W. H. The Milky Way: An Insider's Guide. — Princeton : Princeton University Press, 2013. — 316 p. — .
- Combes F., Lequeux J. The Milky Way: Structure, Dynamics, Formation and Evolution. — Les Ulis : EDP Sciences, 2016. — 195 p. — .
- Bland-Hawthorn J., Freeman K., Matteucci F. The Origin of the Galaxy and Local Group / Moore B., Swiss Society for Astrophysics and Astronomy. — Berlin; Heidelberg : Springer Berlin Heidelberg, 2014. — viii, 254 p. — (Saas-Fee Advanced Course, 37) — .
Посилання
- The Milky Way Galaxy [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] from An Atlas of the Universe
- A 3D map of the Milky Way Galaxy [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Milky Way — IRAS (infrared) survey [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] wikisky.org
- Панорама центральної частини Чумацького Шляху [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Європейської південної обсерваторії (оригінальний розмір 24,6 GB).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chumackij shlyah Chuma ckij Shlyah takozh Molo chnij Shlyah abo Gala ktika spiralna galaktika u yakij roztashovana nasha Sonyachna sistema Radius zoryanogo diska Chumackogo Shlyahu stanovit blizko 16 kiloparsek Povna masa Galaktiki z urahuvannyam temnoyi materiyi ocinyuyetsya v 1 2 1012 M U Chumackomu Shlyahu ye vid 100 do 400 milyardiv zir a jogo svitnist stanovit 2 1010 L Porivnyano z inshimi spiralnimi galaktikami Chumackij Shlyah maye dosit veliku masu ta visoku svitnist Sonyachna sistema roztashovana na vidstani 8 kiloparsekiv vid centru Galaktiki i ruhayetsya navkolo nogo zi shvidkistyu 220 km s Chumackij ShlyahVidkrittya vidoma zdavnaRoztashuvannya epoha J2000 0 Suzir ya StrilecPryame pidnesennya 17god 45 6hv Centr Galaktiki Shilennya 28 56 Centr Galaktiki Promeneva shvidkist 552 km sAbsolyutna zoryana velichina V 20 9HarakteristikiGabbl tip SBbcTip spiralna galaktika z peremichkoyuMasa 6 82 1011 M M Diametr 100 000 sv rokiv Majzhe vsi ob yekti vidimi na nebi neozbroyenim okom nalezhat do nashoyi Galaktiki ale nazva Chumackij Shlyah pohodit vid svitloyi tumannoyi smugi v nichnomu nebi svitlo yakoyi stvoryuyetsya chislennimi tmyanimi zoryami v disku Galaktiki Cherez te sho Zemlya rozmishena vseredini Chumackogo Shlyahu tochnij viglyad nashoyi Galaktiki zovni nevidomij Bilshist zir u Galaktici zoseredzheno v galaktichnomu disku zi spiralnimi rukavami Takozh Galaktika maye serednih rozmiriv baldzh potovshennya v centri i pomirno virazhenij bar peremichku Z tochki zoru morfologichnoyi klasifikaciyi Chumackij Shlyah vidnosyat do tipu SBbc chi SABbc Disk Chumackogo Shlyahu otochenij galaktichnim galo v yakomu mistitsya nevelika chastka zir ta velika kilkist temnoyi materiyi U centri Galaktiki roztashovana nadmasivna chorna dira U Chumackomu Shlyahu temp zoreutvorennya stanovit 1 6 2M na rik U sproshenomu viglyadi zoryane naselennya Galaktiki mozhna podiliti naselennya I i naselennya II Pershe skladayetsya z vidnosno molodih zir z visokoyu metalichnistyu yaki ruhayutsya orbitami blizkii do kolovih i skladayut ploskij galaktichnij disk sho obertayetsya Druge ce stari zori bidni vazhkimi elementami yaki ruhayutsya vityagnutimi orbitami i stanovlyat galo sferoyidalnoyi formi yake ne obertayetsya yak cile i baldzh Mizhzoryanij gaz i rozsiyani zoryani skupchennya vidnosyatsya do naselennya I a kulyasti skupchennya do naselennya II Bilsh tochnim ye podil zoryanogo naselennya na pidsistemi tovstogo ta tonkogo diska galo ta baldzha okremo Rizni pidsistemi galaktiki mayut riznu dinamiku bilsh ploski pidsistemi shvidshe obertayutsya i mayut menshu dispersiyu shvidkostej Chumackij Shlyah roztashovuyetsya u Miscevij grupi galaktik Galaktika ye drugoyu u grupi za rozmirom i za kilkistyu zir pislya galaktiki Andromedi ale masi dvoh galaktik odnogo poryadku Galaktika maye ponad 20 galaktik suputnikiv z yakih najbilshi Velika ta Mala Magellanovi Hmari Za 4 mlrd rokiv vidbudetsya zitknennya ta zlittya Chumackogo Shlyahu ta galaktiki Andromedi vnaslidok chogo utvoritsya eliptichna galaktika Chumackij Shlyah vidomij z davnih daven V 1610 Galileo Galilej viyaviv sho difuzne svitlo smugi Chumackogo Shlyahu stvoryuyetsya velikoyu kilkistyu tmyanih zir U 1784 1785 rokah Fridrih Vilyam Gershel zrobiv pershu sprobu viznachiti rozmir ta formu nashoyi Galaktiki i zrobiv visnovok sho Chumackij Shlyah maye formu splyusnutogo diska prote silno nedoociniv jogo diametr U 1917 roci Garlou Shepli vpershe pokazav sho Sonce roztashovane daleko vid centru nashoyi Galaktiki a v 1924 1925 rokah Edvin Gabbl zmig dovesti sho Vsesvit ne obmezhuyetsya nashoyu Galaktikoyu Vazhlivu rol u vivchenni nashoyi Galaktiki zigrav kosmichnij teleskop Hipparcos zapushenij u 1989 roci za dopomogoyu yakogo bulo vimiryano koordinati vlasni ruhi ta vidstani do velikoyi kilkosti zir Z 2013 roku ce zavdannya vikonuye kosmichnij teleskop Gaia Chumackij Shlyah z davnih daven mav kulturne religijne ta filosofske znachennya u riznih narodiv Nazva Molochnij Shlyah pohodit z greko rimskoyi mifologiyi Za odniyeyu z legend Gera vidmovlyalasya goduvati grudmi nezakonnonarodzhenih ditej Zevsa Odnogo razu poki Gera spala Germes pidnis do yiyi grudej Gerakla i pislya togo yak toj pochav goduvatis Gera prokinulasya i vidshtovhnula jogo Moloko yake briznulo pri comu z grudej peretvorilosya na Chumackij Shlyah Same slovo galaktika takozh pov yazane z cim mifom i pohodit vid dav gr Kyklos Gala3ias sho u perekladi oznachaye molochne kolo NazvaDokladnishe Chumackij Shlyah yavishe Pohodzhennya Molochnogo Shlyahu kartina Tintoretto Nazva Molochnij Shlyah pohodit z greko rimskoyi mifologiyi Za odniyeyu z legend Zevs abo Germes za nakazom Zevsa pidnis Gerakla pozashlyubnogo sina Zevsa i smertnoyi zhinki do grudej splyachoyi Geri shob ditina vipila yiyi bozhestvenne moloko i stala bezsmertnoyu Gera prokinulas i vidshtovhnula nemovlya a moloko z yiyi grudej briznulo na nebo utvorivshi Molochnij Shlyah V inshij versiyi legendi Afina prinesla Geri pokinutogo v lisi Gerakla i Gera zgodilas pogoduvati jogo gruddyu ale Gerakl tak silno vkusiv yiyi za grud sho vona musila vidirvati jogo rozlivshi moloko Za cim syuzhetom napisali kartini bagato hudozhnikiv zokrema Rubens i Tintoretto Slovo galaktika takozh pov yazane z cim mifom i pohodit vid dav gr Kyklos Gala3ias sho v perekladi oznachaye molochne kolo Napisane z velikoyi literi slovo Galaktika vzhivayetsya na poznachennya nashoyi galaktiki Chumackogo Shlyahu natomist yak te zh slovo napisane z maloyi literi poznachaye galaktiki vzagali V ukrayinskij movi poshirena nazva Chumackij Shlyah yaka asociyuyetsya z sillyu rozsipanoyu z chumackih voziv abo z mozhlivim vikoristannyam smugi Chumackogo shlyahu chumakami dlya znahodzhennya pravilnogo napryamku pid chas svoyih podorozhej po sil do Krimu V ukrayinomovnij astronomichnij literaturi vikoristovuyutsya majzhe viklyuchno ci tri nazvi Chumackij Shlyah Galaktika i Molochnij Shlyah Odnak v narodi zustrichayutsya j inshi nazvi Bogiv Shlyah abo Bozha Doroga Zoryana Doroga Solom yana Doroga Ptashina Doroga Doroga u Virij tobto shlyah yakim ptahi vidlitayut na pivden Yerusalimskij Shlyah napryamok palomnictva u Svyatu zemlyu Istoriya doslidzhennya GalaktikiDo XX stolittya Budova Galaktiki za rezultatami Vilyama Gershelya Krapka v centri oznachaye polozhennya Soncya Chumackij Shlyah vidomij z pradavnih chasiv Klavdij Ptolemej yakij zhiv u I II stolittyah sklav jogo dokladnij opis prote tilki v 1610 roci Galileo Galilej vpershe zrobiv pravilnij visnovok sho Galaktika skladayetsya z zir Sposterigayuchi u svij teleskop vin viyaviv sho difuzne svitlo smugi Chumackogo Shlyahu stvoryuyetsya velikoyu kilkistyu slabkih zir Cherez pivtora stolittya pislya Galileya v 1784 1785 rokah Vilyam Gershel zrobiv pershu sprobu viznachiti rozmir i formu Chumackogo Shlyahu Vin vimiryav kilkist zir u riznih napryamkah po vsomu nebu ta zrobiv visnovok sho nasha Galaktika maye formu splyusnutogo diska Gershel takozh sprobuvav ociniti rozmiri Galaktiki vin buv zmushenij ocinyuvati yih v odinicyah serednoyi vidstani mizh zoryami yaka v jogo chas ne bula vidoma vin zrobiv visnovok sho diametr Chumackogo Shlyahu skladaye 800 serednih vidstanej mizh zoryami a tovshina 150 Ce vidpovidaye diametru priblizno 1800 parsek i tovshini 340 parsek ocinka tovshini z togo chasu zminilasya malo a os ocinka diametra cherez mizhzoryane poglinannya svitla viyavilasya silno zanizhenoyu Krim togo Gershel zrobiv nevirnij visnovok sho Sonce znahoditsya poblizu centru Galaktiki She odnu sprobu ociniti rozmiri Galaktiki praktichno tim samim sposobom zrobiv Vasil Struve u 1847 roci Do cogo chasu vzhe buli viznacheni vidstani do deyakih zir zokrema v 1838 roci Fridrih Bessel vimiryav paralaks zori 61 Lebedya i viznachiv sho vidstan do neyi stanovit 3 3 parseka Struve ociniv sho rozmir Galaktiki ne menshe 4 kiloparsekiv a takozh pripustiv isnuvannya mizhzoryanogo poglinannya Krim togo vin zauvazhiv sho koncentraciya zir zmenshuyetsya pri viddalenni vid ploshini Galaktiki XX stolittya Na pochatku XX stolittya prodovzhuvalisya sprobi viznachiti rozmir Chumackogo Shlyahu Zokrema Gugo Zeliger ta Yakobus Kaptejn provodili sposterezhennya z vikoristannyam fotoplastinok ta neodnorazovo robili ocinku rozmiru nashoyi Galaktiki Ostanni ocinki Zeligera 1920 roku i Kaptejna 1922 roku sklali vidpovidno 14 4 3 3 i 16 3 kiloparsek Obidvi modeli yak i model Gershelya pomilkovo pripuskali sho Sonce roztashovane poblizu centru Astronomi todi vzhe rozumili sho mizhzoryane poglinannya vplivaye na rezultati sposterezhen ale ne mogli tochno jogo vimiryati U 1917 roci Garlou Shepli vimiryav rozmiri Chumackogo Shlyahu inshim sposobom za rozpodilom kulyastih zoryanih skupchen vidstan do yakih vin viznachav za dopomogoyu cefeyid U rezultati Shepli zrobiv visnovok sho rozmir Galaktiki stanovit 100 kiloparsek a vidstan vid Soncya do yiyi centru 13 kiloparsek Hocha obidva ci znachennya viyavilisya zavishenimi Shepli vpershe pokazav sho Sonce znahoditsya daleko vid centru nashoyi Galaktiki Pri comu Shepli yak i bagato inshih togochasnih astronomiv vvazhav sho ves Vsesvit obmezhuyetsya nashoyu Galaktikoyu yaka vklyuchaye vsi vidimi astronomichni ob yekti U 1920 roci projshla Velika superechka diskusiya mizh Shepli i Geberom Kertisom prisvyachena rozmiram Galaktiki polozhennyu Soncya v nij ta prirodi spiralnih tumannostej Zokrema Kertis ne doviryav ocinkam vidstanej otrimanim Shepli U modeli Kertisa Galaktika mala nabagato menshi rozmiri Sonce znahodilosya poblizu yiyi centru a deyaki ob yekti taki yak tumannist Andromedi buli pozagalaktichnimi Naspravdi i Shepli i Kertis chastkovo mali raciyu Dovesti sho Vsesvit ne obmezhuyetsya nashoyu Galaktikoyu zmig Edvin Gabbl u 1924 1925 rokah Za sposterezhennyami cefeyid u kilkoh tumannostyah Gabbl viznachiv vidstani do nih yaki viyavilisya nabagato bilshimi nizh rozmir Chumackogo Shlyahu navit u zavishenij ocinci Shepli Tak bulo dovedeno sho ci tumannosti znahodyatsya za mezhami nashoyi Galaktiki ta naspravdi ye okremimi zoryanimi sistemami inshimi galaktikami U 1925 roci Bertil Lindblad zauvazhiv sho zori yaki mayut veliki shvidkosti vidnosno Soncya mayut asimetrichnij rozpodil shvidkostej i vsi ruhayutsya v odin bik vidnosno Soncya Te same vin pomitiv i dlya kulyastih skupchen Lindblad poyasniv ce tim sho Sonce i bilshist jogo zir znahodyatsya v ploskomu disku yakij obertayetsya navkolo centru Galaktiki a kulyasti skupchennya i nevelika chastina zir utvoryuyut pidsistemu sferichnoyi formi yaka praktichno ne obertayetsya cherez sho yiyi elementi mayut veliki shvidkosti vidnosno Soncya napravleni v odin bik U 1927 1928 rokah Lindblad i Yan Oort doveli sho Galaktika obertayetsya navkolo centru yakij zbigayetsya z centrom sistemi kulyastih skupchen viyavlenim Shepli i pomitili sho obertannya ne tverdotilne a diferencialne U 1944 roci Valter Baade viyaviv vidminnosti mizh zoryami diska Galaktiki ta sferoyidalnoyi pidsistemi Vin rozdiliv zori za rozpodilom ta dinamikoyu na naselennya I ta naselennya II U 1940 h rokah u Chumackomu Shlyahu vzhe vidilyali disk baldzh i galo V 1950 h rokah bulo viyavleno sho zoryane naselennya takozh viriznyayetsya himichnim skladom 1953 roku bulo viyavleno dilyanki spiralnih rukaviv Galaktiki v okolicyah Soncya a nastupnogo roku spiralnu strukturu vsiyeyi Galaktiki Naprikinci 1950 h rokiv bulo viyavleno dzherelo radioviprominyuvannya Strilec A roztashovane v centri Galaktiki Bar u nashij Galaktici buv vpershe viyavlenij lishe v 1991 Vazhlivu rol u vivchenni strukturi Galaktiki vidigrav kosmichnij teleskop Hipparcos zapushenij 1989 roku Vin vimiryav polozhennya vlasni ruhi ta vidstani do velikoyi kilkosti zir Dlya 120 tisyach zir vlasni ruhi ta vidstani buli vimiryani z tochnistyu krashe za 10 a dlya 2 5 miljoniv iz menshoyu tochnistyu Ci rezultati znachno perevershili vsi poperedni i zokrema dozvolili utochniti informaciyu pro okolici Soncya XXI stolittya Chumackij Shlyah za danimi Gaia Na vivchennya Chumackogo shlyahu takozh vplinuli dani otrimani v riznih velikih oglyadah neba Napriklad zavdyaki infrachervonomu oglyadu vsogo neba 2MASS vikonanomu v 2000 h rokah z yavilasya mozhlivist detalno vivchiti centralni oblasti Galaktiki na sposterezhennya yakih vplivaye mizhzoryane poglinannya Zokrema za danimi 2MASS bulo pidtverdzheno nayavnist bara ta bulo vidkrito vtorinnij bar menshogo rozmiru Za dopomogoyu Sloanivskogo cifrovogo oglyadu neba bulo utochneno rizni strukturni parametri Galaktiki ta vidkrito novi zoryani potoki v galo Krim togo rizni spektroskopichni sposterezhennya dozvolili detalno vivchiti himichnu evolyuciyu Galaktiki a zavdyaki sposterezhennyam u milimetrovomu ta submilimetrovomu diapazoni bulo vidkrito rizni molekuli u mizhzoryanomu seredovishi Rozvitok obchislyuvalnoyi tehniki dozvolilo modelyuvati procesi formuvannya ta evolyuciyi galaktik Kosmichnij teleskop Gaia zapushenij u 2013 roci stav nastupnikom teleskopa Gipparkos Gaia vimiryuye polozhennya i vlasni ruhi zir Galaktiki z tochnistyu v 200 raziv vishe nizh u poperednika i mozhe sposterigati nabagato tmyanishi ob yekti i maye na meti vimiryati vidstani do ponad milyarda zir Sposterezhennya dinamiki zir v centri Galaktiki velis z 1990 h rokiv i do kincya 2010 h voni dozvolili tochno viznachiti masu nadmasivnoyi chornoyi diri Strilec A v centri nashoyi Galaktiki i vidstan do neyi rezultat vidmichenij Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki Rajgardu Gencel i Andrea Gez v 2020 roci A v 2022 roci Teleskop gorizontu podij prodemonstruvav zobrazhennya gazovogo diska navkolo Strilcya A Zagalni harakteristikiViglyad Chumackogo Shlyahu iz zovni v uyavi hudozhnika Vidmicheni deyaki detali strukturi ta galaktichni dovgoti Chumackij shlyah spiralna galaktika v yakij znahoditsya Zemlya i vsya Sonyachna sistema Chumackij Shlyah takozh nazivayut Galaktikoyu z velikoyi literi na vidminu vid reshti galaktik dlya yakih cej zagalnij termin pishetsya z maloyi literi Rozdil astronomiyi yakij zajmayetsya vivchennyam Chumackogo Shlyahu galaktichna astronomiya Zoryanij disk Chumackogo Shlyahu prostyagayetsya do vidstani 16 kiloparsek vid centru cyu vidstan i prijnyato vvazhati radiusom Galaktiki Zoryane galo prostezhuyetsya do vidstani 80 kiloparsek vid centru a sistema kulovih zoryanih skupchen she dali do 100 kiloparsek U mezhah 21 kiloparseka vid centru Chumackogo Shlyahu mistitsya masa 2 1011 M Povna masa nashoyi Galaktiki z urahuvannyam temnoyi materiyi najchastishe ocinyuyetsya yak 1 2 1012 M hocha deyaki ocinki znahodyatsya poza cim diapazonom U nashij Galaktici mistitsya za riznimi ocinkami vid 100 do 400 milyardiv zir a yihnya sukupna masa stanovit blizko 5 6 1010 M Svitnist Chumackogo Shlyahu u smuzi V stanovit 2 1010 L sho vidpovidaye absolyutnij zoryanij velichini 20 9m Takim chinom u porivnyanni z inshimi spiralnimi galaktikami Chumackij Shlyah maye dosit veliku masu ta visoku svitnist Polozhennya Sonyachnoyi sistemi Sonyachna sistema roztashovana na vidstani 8 2 kiloparsek vid centru Galaktiki v nevelikomu spiralnomu rukavi Oriona mizh velikimi rukavami Perseya i Strilcya Kilya na vidstani 1 5 2 kiloparseki vid oboh Vid galaktichnoyi ploshini Sonyachna sistema viddalena na 10 parsek Nahil ekliptiki do galaktichnoyi ploshini stanovit 60 gradusiv Sonce ruhayetsya navkolo centru Galaktiki zi shvidkistyu blizko 220 km s i robit povnij obert navkolo nogo za 240 miljoniv rokiv Vidnosno najblizhchih zir Sonce ruhayetsya zi shvidkistyu 20 km s u napryamku suzir ya Gerkulesa Orbita Soncya v Galaktici vidriznyayetsya vid krugovoyi u procesi ruhu Sonce mozhe viyavlyatisya na 0 1 kiloparsek blizhche i na 0 6 kiloparsek dali vid centru nizh zaraz i viddalyatisya vid galaktichnoyi ploshini na vidstan do 85 parsek Te sho Sonyachna sistema roztashovana vseredini nashoyi Galaktiki stvoryuye yak perevagi tak i pereshkodi dlya doslidzhennya Galaktiki Perevagami ye mozhlivist sposterigati tmyani ob yekti taki yak chervoni ta bili karliki bezposeredno vimiryuvati rozmir i formu deyakih zir a takozh vivchati trivimirnu strukturu Galaktiki dlya inshih galaktik budova vidoma lishe v proyekciyi na nebesnu sferu A pereshkodami ye silne mizhzoryane poglinannya pov yazane z prisutnistyu mizhzoryanogo pilu v disku Galaktiki a takozh skladnist vidnovlennya trivimirnoyi strukturi Galaktiki v umovah koli vidstani do bagatoh ob yektiv tochno nevidomi i ob yekti na zovsim riznih vidstanyah proyektuyutsya na odnu j tu zh samu dilyanku neba Galaktichna sistema koordinat Ekvatorialna ta galaktichna sistemi koordinat Galaktichnij ekvator poznachenij sinim tochka B napryamok na centr Galaktiki b displaystyle b i l displaystyle l galaktichni shirota i dovgota vidpovidno Dlya vivchennya Chumackogo Shlyahu zruchno vikoristovuvati galaktichnu sistemu koordinat bezposeredno pov yazanu zi strukturoyu nashoyi Galaktiki U nij vikoristovuyetsya galaktichnij ekvator velike kolo nebesnoyi sferi sho zbigayetsya z ploshinoyu diska Galaktiki Persha koordinata galaktichna shirota b displaystyle b dorivnyuye kutu mizh napryamkom na svitilo ta galaktichnim ekvatorom Druga koordinata galaktichna dovgota l displaystyle l dorivnyuye kutu vzdovzh galaktichnogo ekvatora mizh napryamkom na centr Galaktiki ta napryamkom na svitilo Centr Galaktiki u cij sistemi maye koordinati l 0 displaystyle l 0 b 0 displaystyle b 0 Pivnichnij i pivdennij polyusi Galaktiki roztashovani vidpovidno na b 90 displaystyle b 90 circ i b 90 displaystyle b 90 circ Centr Galaktiki v cij sistemi koordinat ne zbigayetsya z polozhennyam radiodzherela Strilec A v yadri Galaktiki a roztashovanij vid nogo priblizno na 5 hvilin dugi oskilki Strilec A buv vidkritij piznishe nizh bula vvedena cya sistema koordinat Na epohu J2000 0 koordinati centru Galaktiki v ekvatorialnij sistemi koordinat shilennya d 28 56 2 displaystyle delta 28 circ 56 2 pryame shodzhennya a 17 h 45 6 m displaystyle alpha 17 h 45 6 m Galaktichnij ekvator nahilenij do nebesnogo ekvatora na 62 87 ekvatorialni koordinati pivnichnogo polyusa Galaktiki stanovlyat d 27 7 7 displaystyle delta 27 circ 7 7 a 12 h 51 m displaystyle alpha 12 h 51 m Zovnishnij viglyadVid iz Zemli Vsi zori na nebi vidimi neozbroyenim okom vidnosyatsya do nashoyi Galaktiki Nezvazhayuchi na ce koli govoryat pro vid nichnogo neba Chumackij Shlyah obmezhuyut lishe svitloyu tumannoyu smugoyu z tiyeyu samoyu nazvoyu yaka obijmaye vse nebo Svitlo Chumackogo Shlyahu stvoryuyetsya zoryami diska Galaktiki bilshist yakih ne vidno okremo Chumackij Shlyah mozhna pobachiti na dosit temnomu nichnomu nebi daleko vid mist i za vidsutnosti Misyacya nad obriyem Chumackij Shlyah u nebi maye nerivnu formu jogo shirina stanovit blizko 15 gradusiv Na tli Chumackogo Shlyahu roztashovuyutsya rizni tumannosti napriklad tumannist Laguna ta tumannist Rozetka Deyaki dilyanki taki yak Velikij Proval zdayutsya temnishimi oskilki svitlo z tih napryamkiv perekrivayetsya hmarami mizhzoryanogo pilu Najbilshu yaskravist Chumackij Shlyah maye u napryamku do centru Galaktiki Mizhzoryane poglinannya v disku prizvodit do togo sho navkolo galaktichnogo ekvatora ye zona uniknennya oblast sho zajmaye 20 neba de v optichnomu diapazoni ne vidno pozagalaktichnih ob yektiv Tim ne mensh galaktiki v zoni uniknennya mozhut buti viyavleni napriklad pri sposterezhenni v infrachervonomu ta radiodiapazoni U pivnichnij pivkuli Chumackij Shlyah peretinaye suzir ya Orla Strili Lisichki Lebedya Cefeya Kassiopeyi Perseya Viznichogo Telcya ta Bliznyat u pivdennij Yedinoroga Kormi Vitril Pivdennogo Hresta Cirkulya Pivdennogo Trikutnika Skorpiona ta Strilcya U Strilci lezhit centr Galaktiki Vid Chumackogo Shlyahu iz ZemliChastina Chumackogo Shlyahu v nebi Zemli fotografiya zroblena v Nacionalnomu parku DzhasperPanoramna fotografiya Chumackogo Shlyahu zroblena v Dolini Smerti Vid zovni Oskilki Zemlya znahoditsya vseredini Chumackogo Shlyahu tochnij vid nashoyi Galaktiki zzovni nevidomij ale mozhe buti priblizno viznachenij na osnovi modeli Galaktiki parametri yakoyi gruntuyutsya na sposterezhnih danih Takozh mi mozhemo ochikuvati sho Chumackij Shlyah zzovni shozhij sposterezhuvani spiralni galaktiki z podibnimi parametrami Galaktiki na yaki jmovirno zovnishno shozhij Chumackij ShlyahM 95NGC 891 vidima z rebraNGC 6744StrukturaShematichne zobrazhennya strukturi Chumackogo Shlyahu vid z rebra Zori u nashij Galaktici zoseredzheni perevazhno u disku Krim togo u Galaktici ye baldzh serednih rozmiriv i rozkriti spiralni rukavi a takozh pomirno virazhenij bar Takim chinom Chumackij Shlyah spiralna galaktika piznogo morfologichnogo tipu prichomu deyaki yiyi parametri napriklad zagalna kilkist nejtralnogo vodnyu ta rozmir baldzhu vidpovidayut tipu Sb inshi taki yak temp zoreutvorennya tipu Sc Z urahuvannyam nayavnosti bara za morfologichnoyu klasifikaciyeyu nashu Galaktiku vidnosyat do tipu SBbc abo SABbc Strukturni skladovi Galaktiki vidriznyayutsya ne tilki roztashuvannyam ta formoyu ale j parametrami zoryanogo naselennya takimi yak vik ta metalichnist ta dinamikoyu Disk Dokladnishe Galaktichnij disk Vikrivlena forma zovnishnih chastin diska Chumackogo Shlyahu Poblizu ploshini diska koncentruyutsya molodi zori j zoryani skupchennya vik yakih ne perevishuye dekilkoh milyardiv rokiv Voni utvoryuyut tak zvanu plosku skladovu Sered nih duzhe bagato yaskravih i garyachih zir Gaz u disku Galaktiki takozh zoseredzhenij v osnovnomu poblizu jogo ploshini Vin rozpodilenij nerivnomirno utvoryuyuchi chislenni gazovi hmari vid veletenskih neodnoridnih za strukturoyu hmar protyazhnistyu ponad dekilka tisyach svitlovih rokiv do nevelikih hmarin rozmirami ne bilshe parseka Disk osnovna skladova nashoyi Galaktiki za vmistom zoryanoyi masi Vin maye plosku formu i v nomu takozh znahodyatsya spiralni rukavi Zoryana masa vsogo diska stanovit blizko 5 1010 M Disk nashoyi Galaktiki mozhna podiliti na tonkij i tovstij prichomu v pershomu mistitsya priblizno na poryadok bilshe masi nizh u drugomu i 80 barionnoyi masi Galaktiki vzagali Ci skladovi mayut rizni parametri i jmovirno sformuvalisya po riznomu Na okolicyah Soncya tovstij disk maye tovshinu 1 2 kiloparseka tonkij 300 400 parsek i mistit she tonshu gazovu skladovu I tonkij i tovstij disk stayut tovstishimi u zovnishnih oblastyah Galaktiki Tovstij disk skladayetsya perevazhno zi starih zir z nizkoyu metalichnistyu a v tonkomu zori molodshi j bagatshi na metali Rozpodil gustini rechovini v zalezhnosti vid vidstani do centru Galaktiki v tonkomu disku Chumackogo Shlyahu yak i v inshih galaktikah eksponencijnij jogo harakternij radius stanovit 3 kiloparseki Tonkij disk prostyagayetsya do 16 kiloparsekiv vid centru Galaktiki a gazova skladova tyagnetsya dali i prostezhuyetsya azh do 35 kiloparsekiv vid centru Disk maye vikrivlenu formu u zovnishnih oblastyah jmovirno cherez gravitacijnu vzayemodiyu z inshimi galaktikami Spiralni rukavi Model zovnishnogo viglyadu Chumackogo Shlyahu Zhovtoyu tochkoyu vkazano polozhennya Soncya chervonimi vkazano polozhennya zanurenih skupchen yaki ye indikatorami spiralnoyi strukturi Cherez poglinannya svitla mizhzoryanim pilom pro nayavnist spiralnih rukaviv u disku Galaktiki vazhko zrobiti visnovok sposterigayuchi v optichnomu diapazoni Odnak spiralni rukavi mozhna pomititi pri skladanni karti rozpodilu nejtralnogo vodnyu abo molekulyarnih hmar a takozh duzhe molodih ob yektiv takih yak zoryani asociaciyi Gustina gazu v rukavah u kilka raziv perevishuye jogo gustinu v inshih chastinah diska tomu same tam najaktivnishe vidbuvayetsya zoreutvorennya Spiralni rukavi ye hvilyami gustini i shvidkist obertannya spiralnogo vizerunku vidriznyayetsya vid shvidkosti ruhu okremih zir i gazovih hmar Rukav Oriona ta Sonce Pro roztashuvannya dovzhinu i navit kilkist spiralnih rukaviv dosi jdut superechki ale najchastishe vvazhayetsya sho v Chumackomu Shlyahu chotiri veliki spiralni rukavi dva golovni rukav Shita Centavra i rukav Perseya i dva vtorinnih rukav Kosincya Zovnishnij i rukav Strilcya Kilya Yih formu mozhna nabliziti logarifmichnoyu spirallyu zakruchenoyu pid kutom blizko 12 Krim velikih rukaviv vidilyayutsya i dribnishi podibni utvorennya yak napriklad rukav Oriona takozh zvanij Miscevim rukavom v yakomu znahoditsya Sonyachna sistema Krim rukaviv molekulyarnij gaz u disku utvoryuye kilce z vnutrishnim ta zovnishnim radiusami 4 i 6 kiloparsek vid centru Okolici Sonyachnoyi sistemi Najblizhchi do Soncya zori Najbilsh vivchena oblast Galaktiki okolicya Sonyachnoyi sistemi Napriklad u mezhah 10 parsek vid Soncya vidomo 373 zori sered yakih 20 bilih karlikiv 85 korichnevih karlikiv a bilshist chervoni karliki Vidstan vid Soncya do najblizhchoyi zori Proksimi Centavra skladaye 1 3 parseka a do najblizhchogo zoryanogo skupchennya Giad 40 parsekiv Navkolo Sonyachnoyi sistemi roztashovanij poyas Gulda kilcepodibna struktura sho mistit veliku kilkist yaskravih zir ta gazu Poyas Gulda maye eliptichnu formu jogo rozmiri priblizno 500 1000 parsek i vin nahilenij na 20 do ploshini diska Galaktiki a Sonce viddaleno na 100 parsekiv vid jogo centru Sered usih zir spektralnih klasiv O i B roztashovanih u mezhah 1 kiloparseka vid Soncya 90 znahodyatsya v poyasi Gulda Dlya okolici Soncya mozhna viznachiti gustinu rechovini za dinamichnimi harakteristikami Galaktiki a takozh vimiryati gustinu riznih sposterezhuvanih skladovih diska Riznicya cih velichin jmovirno obumovlena nayavnistyu temnoyi materiyi U tablici navedeno vnesok kozhnoyi skladovoyi v ob yemnu gustinu v najblizhchij okolici Soncya i poverhnevu gustinu diska po vsij jogo tovshini Gustina rechovini v okolici Soncya Skladova diska Ob yemna shilnist M pk Poverhneva shilnist M pk Zori 0 033 29 Zalishki zir 0 006 5 Korichnevi karliki 0 002 2 Mizhzoryane seredovishe 0 050 13 Usogo sposterigayetsya rechovini 0 09 49 Dinamichna ocinka 0 10 74 Temna materiya 0 01 25 Ocinki dlya ob yemnoyi ta poverhnevoyi gustin ne superechat odna odnij Napriklad vidminnist chastki temnoyi materiyi v najblizhchij okolici Soncya i po vsij tovshini diska vidobrazhaye toj fakt sho gustin temnoyi materiyi povilnishe znizhuyetsya pri viddalenni vid diska nizh gustin zvichajnoyi rechovini tomu vnesok temnoyi materiyi po vsij tovshini diska vishe nizh poblizu jogo ploshini Z urahuvannyam tovshini diska ocinki ob yemnoyi i poverhnevoyi gustini temnoyi materiyi uzgodzhuyutsya hocha velichina ob yemnoyi gustini v 0 01 M pk ne perevishuye pohibki vimiryuvannya Centralna chastina Galaktiki Baldzh Chumackij Shlyah v infrachervonomu oglyadi vsogo neba 2MASS Bar sposterigayetsya yak deyaka asimetriya u centralnij chastini zobrazhennya U centralnij chastini Chumackogo Shlyahu prisutnij pomirno virazhenij baldzh Vin ye splyusnutim sferoyidom rozmirami 2 2 2 9 kiloparseka a jogo masa razom z barom stanovit blizko 9 109 M Fizichno baldzh nashoyi Galaktiki ne ye klasichnim a vidnositsya do psevdobaldzhiv na vidminu vid klasichnih baldzhiv voni obertayutsya mayut bilsh plosku formu i bilshe shozhi na diski U vivchenni baldzha vazhlivu rol vidigrala nayavnist vikna Baade nevelikoyi oblasti poblizu centru Galaktiki de mizhzoryane poglinannya vidnosno male sho dozvolyaye sposterigati v comu napryamku ob yekti centralnoyi chastini Galaktiki Bar U Chumackomu Shlyahu ye bar vityagnuta struktura v centralnij chastini diska Jogo radius skladaye 4 kiloparseki i jogo velika vis spryamovana pid kutom 20 do promenya zoru Blizhche do Soncya znahoditsya ta chastina bara yaku vidno na dodatnij galaktichnij dovgoti tomu vidimij rozpodil zir u centralnij oblasti Galaktiki viyavlyayetsya asimetrichnim Insha oznaka sho vkazuye na nayavnist bara anomalni shvidkosti ruhu gazu v centralnij chastini Galaktiki zokrema jogo dodatni ta vid yemni promenevi shvidkosti dosyagayut 200 km s Gravitacijnij potencial bara nesimetrichnij tomu vin mozhe nadavati gazu dodatkovij moment sili Okrim osnovnogo baru v centri Galaktiki ye i vtorinnij bar nevelikogo rozmiru z radiusom blizko 150 parsekiv oriyentovanij praktichno perpendikulyarno osnovnomu Jmovirno same z cim vtorinnim barom pov yazane kilce molekulyarnogo gazu v centri Galaktiki radiusom 200 parsek Galaktichnij centr Centr galaktiki Chumackij Shlyah u infrachervonih promenyah vizualno Centr galaktiki roztashovanij u suzir yi Strilcya U centri Galaktiki znahoditsya nadmasivna chorna dira Yiyi masa stanovit 4 3 106 M vona sposterigayetsya yak kompaktne dzherelo radioviprominyuvannya Strilec A i vhodit do skladu bilshogo radiodzherela Strilec A Centralna oblast rozmirom blizko 1 parseka mistit dva zoryani skupchennya vidnosno stare z masoyu 106 M i duzhe molode z masoyu 1 5 104 M obidva mayut diskopodibnu formu Takozh v oblasti rozmirom 2 3 parsekiv navkolo centru vidsutnij gaz jmovirno vin buv vidnesenij zoryanim vitrom Na mezhi ciyeyi oblasti znahoditsya gazove kilce yake mabut ye akrecijnim diskom chornoyi diri U mezhah 100 parsekiv vid centru Galaktiki oblasti yaku chasto nazivayut yadrom vidbuvayetsya aktivne zoreutvorennya tam viyavleni zalishki nadnovih dzherela infrachervonogo viprominyuvannya ta gigantski molekulyarni hmari Na bilshij vidstani vid centru roztashovana centralna molekulyarna zona kilcepodibna oblast radiusom 200 parsek sho mistit veliku kilkist molekulyarnogo gazu Doslidzhennya centru Galaktiki uskladneno tim sho velichina poglinannya svitla mizhzoryanim pilom u napryamku centru dosyagaye 30m v smuzi V tak sho cyu oblast sposterigayut tilki v infrachervonomu ta radiodiapazoni Galo Galaktika ta yiyi okolici Galo ros Zoryane galo protyazhna pidsistema Galaktiki praktichno sferichnoyi formi Zoryane galo prostyagayetsya do vidstani 80 kiloparsek vid centru Galaktiki a najdalshi zori buli viyavleni v 320 kiloparsekah Galo mistit lishe kilka vidsotkiv usih zir Chumackogo Shlyahu jogo zoryana masa stanovit blizko 109 M pri comu v galo mistitsya velika kilkist temnoyi materiyi Zoryane galo neodnoridne u nomu sposterigayutsya zoryani potoki taki yak potik Strilcya ta kilce Yedinoroga Zoryani potoki grupi zir sho zajmayut pevnu oblast prostoru sho osoblivo vidilyayutsya blizkimi shvidkostyami ta podibnim himichnim skladom Tomu yihnya poyava poyasnyuyetsya rujnuvannyam karlikovih galaktik yaki buli suputnikami Chumackogo Shlyahu prilivnimi silami Zokrema karlikova eliptichna galaktika Strilcya v danij chas zaznaye silnogo priplivnogo vplivu i stvoryuye potik Strilcya SkladZoryane naselennya Diagrama Gercshprunga Rassela za danimi Gaia dlya zir v mezhah 5 tisyach svitlovih rokiv vid Soncya Vik ta metalichnist dlya riznih pidsistem Galaktiki U Chumackomu shlyahu temp zoreutvorennya stanovit za riznimi ocinkami 1 6 2M na rik U duzhe sproshenomu viglyadi zoryane naselennya Galaktiki mozhna podiliti naselennya I i naselennya II Pershe skladayetsya z vidnosno molodih zir z visokoyu metalichnistyu yaki ruhayutsya po orbitah blizkih do krugovih i skladayut ploskij galaktichnij disk Druge ce stari zori bidni vazhkimi elementami yaki ruhayutsya vityagnutimi orbitami i stanovlyat galo sferoyidalnoyi formi yake ne obertayetsya yak cile i baldzh Do togo chi inshogo naselennya mozhut nalezhati ne lishe zori a j inshi ob yekti Galaktiki Sered harakternih predstavnikiv naselennya I mizhzoryanij gaz zoryani asociaciyi ta rozsiyani skupchennya a takozh klasichni cefeyidi Do naselennya II vidnosyatsya napriklad kulyasti skupchennya ta zminni tipu RR Liri Cya sproshena sistema z podilom zir na dva tipi naselennya znachnoyu miroyu zastarila Korelyaciya mizh vikom himichnim skladom ta kinematikoyu viyavilasya neidealnoyu a zamist chitkogo podilu bulo viyavleno bilsh plavnu gradaciyu U kozhnij chastini Galaktiki naspravdi sposterigayutsya zori riznogo viku i metalichnosti i dispersiya cih parametriv viyavlyayetsya dosit velikoyu Krim togo za himichnimi ta dinamichnimi vlastivostyami mozhna rozdiliti disk na tonkij i tovstij disk a naselennya baldzha vidriznyayetsya vid naselennya galo tomu docilnishe govoriti pro naselennya cih chotiroh pidsistem okremo Do naselennya tonkogo diska nalezhit Sonce ta 96 zir u jogo okolici Tonkij disk mistit zori riznogo viku vid tih sho vinikayut pryamo zaraz do zir vikom 10 milyardiv rokiv a yihnij serednij vik stanovit 6 milyardiv rokiv Takim chinom tonkij disk vidnosno moloda pidsistema de dosi trivaye zoreutvorennya ponad use v spiralnih rukavah Zori tonkogo diska mayut visoku metalichnist u serednomu chastka vazhkih elementiv u nih mozhna porivnyati z sonyachnoyu i v bilshosti zir stanovit vid 1 3 do 3 sonyachnih U tonkomu disku sposterigayetsya gradiyent metalichnosti u vnutrishnih chastinah diska vona visha nizh u zovnishnih Tonkij disk shvidko obertayetsya navkolo centru Galaktiki a zori ruhayutsya orbitami blizkimi do krugovih V okolici Soncya shvidkist ruhu zir tonkogo diska stanovit blizko 220 km s Naselennya tovstogo diska riznimi parametrami vidriznyayetsya vid naselennya tonkogo Do tovstogo diska vidnositsya blizko 4 zir poblizu Soncya jmovirno odniyeyu z nih ye Arktur Ci zori dosit stari yih vik stanovit blizko 10 12 milyardiv rokiv Voni mayut nizhchu metalichnist nizh zori tonkogo diska u bilshosti z nih vmist metaliv vid 1 10 do 1 2 sonyachnogo v serednomu 1 4 Pri comu u zoryah tovstogo diska vmist alfa elementiv takih yak kisen i magnij po vidnoshennyu do vsih metaliv vishij nizh u tonkomu disku Tovstij disk yak i tonkij obertayetsya ale z menshoyu na 40 km s shvidkistyu tak sho zori ruhayutsya po eliptichnih orbitah i mayut bilsh visoku dispersiyu shvidkostej Zoryane galo skladayetsya zi starih zir z duzhe nizkoyu metallichnistyu v osnovnomu subkarlikiv najblizhchoyu do Soncya zoreyu galo ye zorya Kaptejna Vik zir galo perevishuye 12 milyardiv rokiv a chastka metaliv zazvichaj stanovit vid 1 100 do 1 10 sonyachnoyi najchastishe blizko 1 30 Zori ciyeyi pidsistemi praktichno ne mayut sumarnogo momentu impulsu mayut veliku dispersiyu shvidkostej i ruhayutsya po duzhe vityagnutih orbitah tomu zoryane galo v cilomu maye formu blizku do sferichnoyi i ne obertayetsya Baldzh Galaktiki skladayetsya v osnovnomu iz zir starshih za 7 milyardiv rokiv ale v nomu zustrichayutsya i molodshi zori deyaki z nih molodshi za 500 miljoniv rokiv Metalichnist zir baldzha silno variyuyetsya dlya bilshosti zir vona lezhit v diapazoni vid 0 02 do 1 6 sonyachnih ale v serednomu vona vidnosno visoka i stanovit 0 6 sonyachnoyi krim togo zori baldzha zbagacheni alfa elementami Poblizu Soncya nemaye predstavnikiv naselennya baldzha Zoryani skupchennya ta asociaciyi U Chumackomu Shlyahu ye rizni grupi zir kulyasti i rozsiyani zoryani skupchennya i navit zoryani asociaciyi U cih sistemah zori mayut spilne pohodzhennya Krim togo v Galaktici zustrichayutsya ruhomi grupi zir v yakih zori ne obov yazkovo zgrupovani v prostori ale mayut blizki shvidkosti ruhu Kulyasti skupchennya Kulyaste zoryane skupchennya M 13 Kulyasti skupchennya mayut blizku do sferichnoyi formi i mistyat veliku kilkist zir vid tisyach do miljoniv a yihni rozmiri stanovlyat vid 3 do 100 parsekiv Najyaskravishe kulyaste skupchennya Chumackogo Shlyahu Omega Centavra maye absolyutnu zoryanu velichinu 10 4m a u najtmyanishih vona stanovit blizko 3m serednye znachennya sho najchastishe zustrichayetsya 7m Kulyasti skupchennya naselyayut baldzh i galo voni zustrichayutsya na vidstanyah do 100 kiloparsek vid centru a v centri voni zoseredzheni najshilnishe Kulyasti skupchennya v Chumackomu Shlyahu stari ob yekti vik yakih skladaye 11 13 milyardiv rokiv hocha ne v usih galaktikah ce tak samo u bagatoh inshih galaktikah zustrichayutsya molodi kulyasti skupchennya Ci ob yekti zdebilshogo mayut nizki metalichnosti azh do 2 5 odnak v deyakih skupchen metalichnist perevishuye sonyachnu U Galaktici vidomo blizko 150 kulyastih skupchen a zagalna yih kilkist maye stanoviti blizko 200 deyaki z nih prihovani mizhzoryanim pilom i tomu ne sposterigayutsya U Chumackomu Shlyahu vidilyayutsya dvi pidsistemi kulyastih skupchen F skupchennya abo skupchennya galo yaki mayut metalichnist nizhche 0 8 i G skupchennya abo skupchennya diska metalichnist yakih visha za ce znachennya Skupchennya galo rozpodileni praktichno sferichno simetrichno prostyagayutsya do velikih vidstanej vid centru Galaktiki i bilsh chislenni nizh skupchennya diska yaki utvoryuyut plosku pidsistemu Jmovirno skupchennya diska vidnosyatsya do naselennya tovstogo diska Rozsiyani skupchennya Rozsiyane zoryane skupchennya M 44 Na vidminu vid kulyastih rozsiyani skupchennya mayut mensh vporyadkovanu formu i bilsh rozridzheni mayut menshi rozmiri blizko 10 parsekiv i nizhche i menshe zir vid desyatkiv do kilkoh tisyach Najtmyanishi rozsiyani skupchennya mayut absolyutni zoryani velichini slabshi za 3m a u najyaskravishih cej parametr syagaye 9m Rozsiyani skupchennya rozpodileni v ploshini Galaktiki a najmolodshi z nih skoncentrovani v spiralnih rukavah Rozsiyani skupchennya perevazhno molodi ob yekti a bilshist z nih rozpadayetsya za kilka soten miljoniv rokiv pislya utvorennya hocha sered nih zustrichayutsya i nabagato starishi ob yekti Vidpovidno u rozsiyanih skupchennyah zustrichayutsya yaskravi blakitni zori yaki vidsutni v kulyastih Rozsiyani skupchennya mayut visoki metalichnosti v serednomu blizki do sonyachnoyi metalichnosti U Galaktici vidomo ponad 1200 rozsiyanih skupchen Odnak cherez te sho taki skupchennya ne zavzhdi vidilyayutsya na tli inshih zir i znahodyatsya v disku Galaktiki de yih zavazhaye sposterigati mizhzoryane poglinannya vidoma lishe mala chaska vsih rozsiyanih skupchen Galaktiki Zoryani asociaciyi Zoryani asociaciyi duzhe molodi grupi zir yaki razom sformuvalisya v odnij oblasti Asociaciyi mayut veliki rozmiri do 80 parsekiv tomu zori v asociaciyah duzhe slabko pov yazani gravitaciyeyu i za kilka miljoniv rokiv taki strukturi rozpadayutsya Hocha v asociaciyah zazvichaj ne bilshe tisyach zir najyaskravishi z nih mozhut buti navit yaskravishimi za kulyasti skupchennya oskilki v nih mistyatsya masivni yaskravi zori z nevelikimi terminami zhittya Mizhzoryane seredovishe Chotiri karti Chumackogo Shlyahu za danimi katalogu de promeneva shvidkist zgori livoruch vlasnij ruh vnizu livoruch mizhzoryanij pil zgori pravoruch ta metalichnist vnizu pravoruch Prostir mizh zoryami nashoyi Galaktiki zapovnenij rozridzhenim mizhzoryanim seredovishem yake zoseredzheno v disku i na 99 skladayetsya z gazu perevazhno vodnyu ta geliyu She 1 stanovit pil yakij viyavlyaye sebe cherezmizhzoryane poglinannya j polyarizaciyu svitla Do mizhzoryanogo seredovisha takozh vidnosyat magnitne pole sila yakogo stanovit blizko 3 mikrogausiv cya velichina zanadto mala shob vplivati na ruh gazu v Galaktici ale dostatnya shob chastinki pilu povertalisya pevnim chinom i stvoryuvali polyarizaciyu svitla U mizhzoryanomu seredovishi prisutni kosmichni promeni zaryadzheni chastinki taki yak elektroni i protoni sho ruhayutsya z relyativistskimi shvidkostyami Mizhzoryane seredovishe Chumackogo Shlyahu duzhe neodnoridne i za temperaturoyu i za gustinoyu Garyachij gaz mozhe mati temperaturu do miljona kelviniv a holodnij nizhche 100 K Serednya koncentraciya gazu stanovit blizko 1 chastinki na sm ale v garyachih oblastyah vona mozhe buti silno nizhchoyu za serednyu a v molekulyarnih hmarah mozhe dohoditi do 1010 chastinok na sm Cya neodnoridnist pidtrimuyetsya postijnim pidzhivlennyam mizhzoryanogo seredovisha energiyeyu napriklad vid zoryanih vitriv abo vid spalahiv nadnovih Mizhzoryane seredovishe v Galaktici u riznih fazah ta jogo priblizni parametri Faza Koncentraciya sm 3 Temperatura K Zagalna masa M Atomarnij gaz Holodnij 25 100 4 109 Teplij 0 25 8000 4 109 Molekulyarnij gaz 1000 100 3 109 Ionizovane seredovishe Oblasti H II 1 104 10 000 5 107 Difuzna 0 03 8000 109 Garyacha 6 10 3 5 105 108 Temna materiya Povna masa Chumackogo Shlyahu yaku mozhna ociniti za dinamichnimi harakteristikami znachno bilsha za masu sposterezhuvanoyi rechovini Analogichna rozbizhnist sposterigayetsya i dlya bilshosti inshih galaktik Ce prizvodit do visnovku pro nayavnist u nashij ta v inshih galaktikah temnoyi materiyi priroda yakoyi nevidoma i yaka ne viprominyuye svitla ale bere uchast u gravitacijnij vzayemodiyi Temna materiya rozpodilena v galo Galaktiki j utvoryuye temne galo yake prostyagayetsya azh do vidstani 100 200 kiloparsekiv vid centru U vnutrishnih chastinah Galaktiki temna materiya ne daye znachnogo vnesku v zagalnu masu ale oskilki yiyi gustina padaye z vidstannyu vid centru R displaystyle R povilno proporcijno R 2 displaystyle R 2 temna materiya dominuye na okolici Galaktiki i sumarno stanovit najbilshu chastku povnoyi masi Chumackogo Shlyahu DinamikaKriva obertannya Chumackogo Shlyahu iz zaznachenim vkladom baldzha diska ta galo temnoyi materiyi Nasha Galaktika obertayetsya prichomu obertannya riznih pidsistem vidbuvayetsya z riznoyu shvidkistyu bilsh ploski pidsistemi obertayutsya najshvidshe Sonce razom iz zoryami diska obertayetsya navkolo centru Galaktiki zi shvidkistyu 220 km s Kriva obertannya Galaktiki pologa i ne padaye do vidstanej do desyatkiv kiloparsek vid centru sho pov yazano z nayavnistyu velikoyi kilkosti temnoyi materiyi Krim togo zi en mozhna viznachiti nahil krivoyi obertannya v okolici Soncya Vin stanovit blizko 2 km s na kiloparsek tobto v cij chastini Galaktiki kriva obertannya praktichno stala Shvidkosti okremih zir vidriznyayutsya vid shvidkosti obertannya diska riznicya mizh cimi shvidkostyami nazivayetsya zalishkovoyu shvidkistyu Povna dispersiya zalishkovih shvidkostej zir dlya bilsh ploskih sistem ye najmenshoyu azh do 15 km s todi yak u sferichnij pidsistemi cya velichina mozhe dosyagati 100 150 km s Dlya starishih zir u serednomu shvidkist obertannya navkolo centru Galaktiki nizhche nizh u molodshih a dispersiya shvidkostej bilshe Tak napriklad v okolici Soncya dispersiya shvidkostej u napryamku perpendikulyarnomu do ploshini diska dlya zir klasiv O i B yaki zhivut nevelikij termin stanovit 6 km s a dlya karlikiv klasiv vid G do M yaki v serednomu duzhe stari 21 km s Ce poyasnyuyetsya tim sho z chasom dispersiya shvidkostej zoryanih sistem zbilshuyetsya cherez vzayemodiyu zir z molekulyarnimi hmarami ta spiralnimi rukavami Zalishkovi shvidkosti zir rozpodileni anizotropno dlya vsih pidsistem dispersiya u bik centru Galaktiki viyavlyayetsya bilshe nizh dispersiya u bik obertannya diska j u bik perpendikulyarnij do ploshini diska Krim togo cej rozpodil asimetrichnij vidnosno napryamku na centr Galaktiki Ce yavishe nazivayetsya a jogo prichinoyu vvazhayetsya asimetriya gravitacijnogo potencialu Galaktiki cherez nayavnist u disku spiralnih rukaviv U miscevij grupiDokladnishe Misceva grupa Mapa Miscevoyi grupi galaktik Chumackij Shlyah znahoditsya v grupi z kilkoh desyatkiv galaktik sho nazivayetsya Miscevoyu grupoyu i maye rozmir blizko 2 megaparsekiv Chumackij Shlyah ta galaktika Andromedi dvi dominuyuchi galaktiki u Miscevij grupi za bagatma parametrami Galaktika Andromedi bilsha za nashu Galaktiku i mistit bilshe zir ale Chumackij Shlyah maye porivnyannu abo navit bilshu masu nizh u galaktiki Andromedi zavdyaki masivnomu galo temnoj materiyi Tretoyu za rozmirami i svitnistyu galaktikoyu grupi ye galaktika Trikutnika Nasha Galaktika z yiyi bilsh yak dvoma desyatkami galaktik suputnikiv utvoryuye v Miscevij grupi en rozmir yakoyi stanovit 300 kiloparsekiv Najbilshi ta najvidomishi suputniki nashoyi Galaktiki Velika i Mala Magellanovi Hmari v nih jde zoreutvorennya ta prisutni yaskravi molodi zori Inshi suputniki karlikovi sferoyidalni galaktiki de zoreutvorennya ne jde Voni otrimuyut nazvi za suzir yami v yakih znahodyatsya napriklad en en i galaktika Nasosa Formuvannya ta evolyuciyaVelikij vibuh stavsya 13 7 milyarda rokiv tomu Vvazhayetsya sho v rannomu Vsesviti z pervinnih fluktuacij gustini utvorilisya neveliki galo temnoyi materiyi masami poryadku 107 M Ci ob yekti zibrali v sobi gaz sho zapovnyuvav Vsesvit i stikayuchis odin z odnim utvorili protogalaktiki 13 milyardiv rokiv tomu v nashij Galaktici pochali formuvatisya zori do cogo momentu vona skladalasya tilki z gazu ta temnoyi materiyi Rizni skladovi Galaktiki baldzh galo tonkij i tovstij disk sformuvalisya v riznij chas i v rezultati riznih procesiv Pri formuvanni nashoyi Galaktiki Vsesvit skladavsya z atomiv sho vinikli pri Velikomu vibuhu vodnyu geliyu yih izotopiv dejteriyu i geliyu 3 i litiyu 7 natomist yak vazhchi elementi v osnovnomu sformuvalosya zgodom u zoryah Mensh nizh za 4 milyardi rokiv pislya Velikogo vibuhu sformuvavsya baldzh zoreutvorennya v nomu jshlo duzhe shvidko i zavershilosya mensh nizh za 0 5 milyarda rokiv cherez sho u zoryah baldzha sposterigayetsya nadlishok alfa elementiv porivnyano iz zalizom U toj zhe chas ale za trivalishij termin blizko 1 2 milyardiv rokiv nevelika kilkist zir sformuvalasya v galo Disk sformuvavsya piznishe za 4 5 milyardiv rokiv pislya Velikogo vibuhu pislya chogo bilshist novih zir utvoryuvalasya v disku a menshist u baldzhi Vvazhayetsya sho disk formuvavsya vid vnutrishnih chastin do zovnishnih u vnutrishnih chastinah harakterna trivalist zoreutvorennya stanovila 2 milyardi rokiv a u zovnishnih 10 milyardiv rokiv i bilshe sho poyasnyuye gradiyent metalichnosti zir u disku Tovstij disk sformuvavsya ranishe za tonkij disk priblizno 8 milyardiv rokiv tomu Ostanni 7 milyardiv rokiv zoreutvorennya prodovzhuyetsya z praktichno nezminnim tempom a zori formuyutsya tilki v tonkomu disku Na evolyuciyu nashoyi Galaktiki vplivaye akreciya gazu zzovni blizko 3M na rik yaka kompensuye vitrati gazu na zoreutvorennya Za ostanni 12 milyardiv rokiv nasha Galaktika ne vidchuvala en z inshimi velikimi galaktikami taka istoriya zitknen netipova i vidilyaye Chumackij Shlyah sered inshih galaktik Peredbachayetsya sho zlittya z gipotetichnimi galaktikami en blizko 3 masi Chumackogo Shlyahu i en 6 masi Chumackogo Shlyahu 8 11 milyardiv rokiv tomu mogli peredati nashij Galaktici bagato kulyastih zoryanih skupchen spochatku sformovanih u inshih galaktikah Majbutnye Dokladnishe Zitknennya galaktik Chumackij Shlyah i Tumannist Andromedi source source source source source source source Model zlittya Chumackogo Shlyahu ta galaktiki Andromedi Za rozrahunkami zitknennya i zlittya nashoyi Galaktiki z yiyi suputnikom Velikoyu Magellanovoyu Hmaroyu vidbudetsya priblizno cherez 2 4 milyarda rokiv Ce prizvede do togo sho deyaki parametri Chumackogo Shlyahu stanut bilsh tipovimi dlya galaktik iz porivnyannoyu masoyu napriklad zrostut serednya metalichnist galo i masa nadmasivnoyi chornoyi diri v centri Galaktiki Cherez priblizno 4 milyardi rokiv maye vidbutis zitknennya Chumackogo Shlyahu ta galaktiki Andromedi yaki zaraz zblizhuyutsya zi shvidkistyu 120 km s Pislya pershogo zitknennya she blizko 2 milyardiv rokiv trivatime zlittya galaktik v rezultati yakogo utvoritsya eliptichna galaktika U comu zitknenni takozh bratime uchast galaktika Trikutnika i mozhlivo Chumackij Shlyah zitknetsya z neyu ranishe nizh z galaktikoyu Andromedi Pri zlitti galaktik zitknennya okremih zir budut malojmovirni cherez nizku koncentraciyu zir Div takozhVelikij Proval Chumackij Shlyah yavishe VinoskiNapriklad variant Molochnij Shlyah perevazhaye v universitetskih pidruchnikah Pozagalaktichna astronomiya Kudri j Vavilovoyi Zagalna astronomiya Andriyevskogo ta in Astronomiya Klimishina ta in Osnovi elementarnoyi astronomiyi Zahozhaya j Zahozhaj a Chumackij Shlyah v pidruchnikah Astrofizika Aleksandrova j Shevchenka Vstup do astrofiziki ta Kosmologiyi Zahozhaya Zagalna astronomiya Panko j Sergiyenko Molochnij Shlyah perevazhaye v shkilnomu pidruchniku Golovka ta in a Chumackij Shlyah u shkilnomu pidruchniku Sirotyuka j Miroshnichenka Astronomichnij enciklopedichnij slovnik mistit stattyu Molochnij Shlyah ale v nij Chumackij Shlyah takozh vkazuyetsya yak pripustimij variant Nazva Galaktika zustrichayetsya praktichno v usih ukrayinomovnih navchalnih i naukovih dzherelah Inshi narodni nazvi taki yak Bozha Doroga abo Ptashina Doroga v specializovanij astronomichnij literaturi praktichno ne zustrichayutsya Napriklad variant Molochnij Shlyah perevazhaye v universitetskih pidruchnikah Pozagalaktichna astronomiya Kudri j Vavilovoyi Zagalna astronomiya Andriyevskogo ta in Astronomiya Klimishina ta in Osnovi elementarnoyi astronomiyi Zahozhaya j Zahozhaj a Chumackij Shlyah v pidruchnikah Astrofizika Aleksandrova j Shevchenka Vstup do astrofiziki ta Kosmologiyi Zahozhaya Zagalna astronomiya Panko j Sergiyenko Molochnij Shlyah perevazhaye v shkilnomu pidruchniku Golovka ta in a Chumackij Shlyah u shkilnomu pidruchniku Sirotyuka j Miroshnichenka Astronomichnij enciklopedichnij slovnik mistit stattyu Molochnij Shlyah ale v nij Chumackij Shlyah takozh vkazuyetsya yak pripustimij variant Nazva Galaktika zustrichayetsya praktichno v usih ukrayinomovnih navchalnih i naukovih dzherelah Inshi narodni nazvi taki yak Bozha Doroga abo Ptashina Doroga v specializovanij astronomichnij literaturi praktichno ne zustrichayutsya Metod yakij vikoristovuvav Shepli sam po sobi buv korektnim ale cherez pomilku na poryadok v ocinci svitnosti cefeyid u kulyastih skupchennyah ocinka vidstani viyavilasya zavishenoyu v 3 razi V modeli yaka pripuskaye zoryanu masu Chumackogo Shlyahu rivnoyu 6 1010 mas Soncya V astronomiyi metalami nazivayut vsi elementi vazhchi za gelij Metalichnist Fe H displaystyle ce Fe H vidpovidaye chastci elementiv vazhchih za gelij rivnij Z 10 Fe H displaystyle ce Z 10 Fe H sonyachnoyi PrimitkiMoneta NBU nominalom 20 griven Chumackij Shlyah Avers Kudrya Vavilova 2016 s 29 Andriyevskij ta in 2019 s 397 I A Klimishin G O Garbuzov B O Murnikov T I Kabanova Astronomiya Odesa Astroprint 2012 S 255 ISBN 978 966 190 656 2 Zahozhaj V A Zahozhaj O V Nasha zoryana sistema Osnovi elementarnoyi astronomiyi Harkiv HNU imeni V N Karazina 2021 S 141 144 Aleksandrov Shevchenko 2016 s 111 Zahozhaj 2017 s 149 Panko O O Sergiyenko O G Zagalna astronomiya Odesa ONU im I I Mechnikova 2020 S 17 ISBN 978 617 689 390 5 Golovko M V Kryachko I P Melnik Yu S Neporozhnya L V Sipij V V Molochnij Shlyah ta inshi galaktiki Fizika i astronomiya Kiyiv Pedagogichna dumka 2019 S 254 ISBN 978 966 644 500 4 Sirotyuk V D Miroshnichenko Yu B Nasha Galaktika Molochnij Shlyah Misce Sonyachnoyi sistemi v Galaktici Astronomiya Kiyiv Geneza 2019 S 131 ISBN 978 966 11 0977 2 Popri variant Molochnij Shlyah v nazvi rozdilu v samomu teksti vzhivayetsya majzhe viklyuchno Chumackij Shlyah Molochnij Shlyah Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 302 ISBN 966 613 263 X Myths about the Milky Way judy volker com originalu za 1 lipnya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Leeming David Adams 1998 Mythology The Voyage of the Hero vid Third Oxford England Oxford University Press s 44 ISBN 978 0 19 511957 2 originalu za 26 bereznya 2023 Procitovano 24 kvitnya 2019 Pache Corinne Ondine 2010 Hercules U Gargarin Michael red Ancient Greece and Rome T 1 Academy Bible Oxford England Oxford University Press s 400 ISBN 978 0 19 538839 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka archive url vimagaye url dovidka Waller 2013 s 10 16 Ridpath I Star Tales Milky Way originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Galaktika Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 90 ISBN 966 613 263 X Gilberg T G Sak T V Prirodoznavstvo 4 klas Kiyiv Geneza 2015 S 25 40005 prim Zubko A Ukrayinska onomastika zdobutki i problemi Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki 2007 S 262 281 Bogiv Shlyah abo Chumacka Doroga 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 100 101 1000 ekz Enciklopediya Kolomijshini zshitok 2 litera B Combes Lequeux 2016 s 1 Combes Lequeux 2016 s 2 3 Waller 2013 s 28 Surdin 2017 s 119 125 Efremov 2006 s 35 Waller 2013 s 45 48 Trimble V The 1920 Shapley Curtis Discussion Background Issues and Aftermath Publications of the Astronomical Society of the Pacific Chicago University of Chicago Press 1995 Vol 107 12 P 1133 ISSN 0004 6280 DOI 10 1086 133671 z dzherela 1 serpnya 2020 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Waller 2013 s 48 52 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros van den Bergh 2000 s 46 Combes Lequeux 2016 s 45 Efremov 2006 s 44 46 59 Combes Lequeux 2016 s 12 Strauss M A Mapping the Universe Surveys of the Sky as Discovery Engines in Astronomy Daedalus Cambridge MA MIT Press 2014 Vol 143 iss 4 16 June P 93 102 ISSN 0011 5266 z dzherela 20 lyutogo 2022 Weinberg M D Finding the Milky Way in 2MASS edited by Clemens Dan Shah Ronak Y Brainerd Tereasa Milky Way Surveys The Structure and Evolution of our Galaxy Proceedings of ASP Conference 317 The 5th Boston University Astrophysics Conference held 15 17 June 2003 at Boston University Boston MA USA Edited by Dan Clemens Ronak Shah and Teresa Brainerd San Francisco Astronomical Society of the Pacific Chicago Astronomical Society of the Pacific 2004 Vol 317 12 P 129 ISBN 978 1 58381 252 5 Juric M Ivezic Z Brooks A Lupton R H Schlegel D The Milky Way Tomography with SDSS I Stellar Number Density Distribution The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2008 Vol 673 2 P 864 914 ISSN 0004 637X DOI 10 1086 523619 z dzherela 23 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s III 85 86 Combes Lequeux 2016 s III ESA Science amp Technology Summary ESA originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022 Gaia DR3 content Gaia Cosmos ESA originalu za 27 chervnya 2022 Procitovano 10 lipnya 2022 Gaia Collaboration Gaia Data Release 3 Summary of the content and survey properties Astronomy amp Astrophysics 2022 13 June ISSN 1432 0746 0004 6361 1432 0746 DOI 10 1051 0004 6361 202243940 The Nobel Prize in Physics 2020 en us 6 zhovtnya 2020 originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Bower Geoffrey C May 2022 Focus on First Sgr A Results from the Event Horizon Telescope The Astrophysical Journal originalu za 19 lipnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Hodge P W Milky Way Galaxy Encyclopedia Britannica angl originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Efremov 2006 s 4 Rastorguev A S Lekcii po Galakticheskoj Astronomii Astronet originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s 46 50 Darling D The Milky Way Galaxy Internet Encyclopedia of Science originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2022 Watkins L L van der Marel R P Sohn S T Evans N W Evidence for an Intermediate mass Milky Way from Gaia DR2 Halo Globular Cluster Motions The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2019 Vol 873 3 P 118 ISSN 0004 637X DOI 10 3847 1538 4357 ab089f z dzherela 16 lyutogo 2022 Siegel E 14 bereznya 2019 Could The Milky Way Be More Massive Than Andromeda Forbes angl originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 19 sichnya 2022 Masetti M 22 lipnya 2015 How Many Stars in the Milky Way angl NASA originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2022 Licquia T C Newman J A Improved Estimates of the Milky Way s Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta Analysis The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2015 Vol 806 6 P 96 ISSN 0004 637X DOI 10 1088 0004 637X 806 1 96 z dzherela 12 lyutogo 2022 McMillan P J The mass distribution and gravitational potential of the Milky Way Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Oxf Wiley Blackwell 2017 Vol 465 2 P 76 94 ISSN 0035 8711 DOI 10 1093 mnras stw2759 z dzherela 23 lyutogo 2022 van Dokkum P Danieli S Cohen Y Merritt A Romanowsky A J A galaxy lacking dark matter Nature N Y 2018 Vol 555 3 P 629 632 ISSN 0028 0836 DOI 10 1038 nature25767 z dzherela 18 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s 69 70 147 149 R Abuter A Amorim M Baubock J P Berger H Bonnet W Brandner ta in April 2019 A geometric distance measurement to the Galactic center black hole with 0 3 uncertainty Astronomy amp Astrophysics 625 L10 arXiv 1904 05721 Bibcode 2019A amp A 625L 10G doi 10 1051 0004 6361 201935656 Which spiral arm of the Milky Way holds our sun EarthSky angl 14 sichnya 2022 originalu za 1 grudnya 2022 Procitovano 1 grudnya 2022 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Surdin 2017 s 123 125 130 133 Galactic Plane Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 4 serpnya 2017 Procitovano 20 sichnya 2022 Surdin 2017 s 130 133 Surdin 2017 s 116 118 Galactic Coordinate System Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Galactic coordinate Encyclopedia Britannica angl originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Binney Merrifield 1998 s 30 31 Zasov A V Mlechnyj Put Astronet originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Darling D Milky Way Internet Encyclopedia of Science originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Waller 2013 s 1 9 Byrd D 10 veresnya 2020 Every visible star is within Milky Way Earth amp Sky angl originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Crumey A Human contrast threshold and astronomical visibility Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Oxf Wiley Blackwell 2014 Vol 442 8 P 2600 2619 ISSN 0035 8711 DOI 10 1093 mnras stu992 z dzherela 22 grudnya 2021 Marschall L A How did scientists determine our location within the Milky Way galaxy Scientific American angl originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Zone Of Avoidance Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Zone of avoidance Encyclopedia Britannica angl originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Waller 2013 s 194 209 Surdin 2017 s 2 3 kolorovoyi vkladki Milky Way Asronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Combes Lequeux 2016 s 44 45 Licquia T C Newman J A Improved Estimates of the Milky Way s Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta Analysis The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2015 Vol 806 6 P 96 ISSN 0004 637X DOI 10 1088 0004 637X 806 1 96 z dzherela 12 lyutogo 2022 Thin Disk Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Combes Lequeux 2016 s 37 49 Combes Lequeux 2016 s 44 50 Combes Lequeux 2016 s 50 Kalberla P M W Kerp J The Hi Distribution of the Milky Way Annual Review of Astronomy and Astrophysics Pato Alto Annual Reviews 2009 Vol 47 9 P 27 61 ISSN 0066 4146 DOI 10 1146 annurev astro 082708 101823 z dzherela 2 bereznya 2022 van den Bergh 2000 s 57 58 Surdin 2017 s 202 207 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Xu Y Hou L Wu Y The spiral structure of the Milky Way Research in Astronomy and Astrophysics Bristol IOP Publishing 2018 Vol 18 12 P 146 ISSN 1674 4527 DOI 10 1088 1674 4527 18 12 146 z dzherela 24 sichnya 2022 Vallee J P The start of the Sagittarius spiral arm Sagittarius origin and the start ot the Norma spiral arm Norma origin Model computed and observed arm tangents at galactic longitudes 20 lt l lt 23 The Astronomical Journal Bristol IOP Publishing 2016 Vol 151 iss 3 2 P 55 ISSN 1538 3881 DOI 10 3847 0004 6256 151 3 55 z dzherela 24 sichnya 2022 Surdin 2017 s 172 175 202 207 Reyle C Jardine K Fouque P Caballero J A Smart R L The 10 parsec sample in the Gaia era Astronomy and Astrophysics Les Ulis EDP Sciences 2021 Vol 650 6 P A201 ISSN 0004 6361 DOI 10 1051 0004 6361 202140985 z dzherela 16 zhovtnya 2021 Surdin 2017 s 116 133 135 Darling D Gould Belt Internet Encyclopedia of Science originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Surdin 2017 s 135 141 Surdin 2017 s 288 292 van den Bergh 2000 s 50 Licquia T C Newman J A Improved Estimates of the Milky Way s Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta Analysis The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2015 Vol 806 6 P 96 ISSN 0004 637X DOI 10 1088 0004 637X 806 1 96 z dzherela 12 lyutogo 2022 Kormendy J Bender R Structural Analogs of the Milky Way Galaxy Stellar Populations in the Boxy Bulges of NGC 4565 and NGC 5746 The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2019 Vol 872 iss 1 2 P 106 ISSN 1538 4357 DOI 10 3847 1538 4357 aafdff z dzherela 5 listopada 2021 Combes Lequeux 2016 s 47 48 Baade s Window Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Binney Merrifield 1998 s 616 621 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Surdin 2017 s 204 Combes Lequeux 2016 s 85 87 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Efremov 2006 s 59 63 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Combes Lequeux 2016 s 87 94 van den Bergh 2000 s 47 50 Waldek S 11 sichnya 2023 Astronomers spot the most distant stars in the Milky Way a million light years away Space com angl originalu za 12 sichnya 2023 Procitovano 12 sichnya 2023 Stephens T Astronomers find the most distant stars in our galaxy halfway to Andromeda UC Santa Cruz News angl originalu za 11 sichnya 2023 Procitovano 12 sichnya 2023 Combes Lequeux 2016 s 46 48 Ibata R Gibson B The Ghosts of Galaxies Past Scientific American N Y Springer 2007 Vol 296 4 P 40 45 ISSN 0036 8733 DOI 10 1038 scientificamerican0407 40 z dzherela 22 grudnya 2021 Licquia T C Newman J A Improved Estimates of the Milky Way s Stellar Mass and Star Formation Rate from Hierarchical Bayesian Meta Analysis The Astrophysical Journal Bristol IOP Publishing 2015 Vol 806 6 P 96 ISSN 0004 637X DOI 10 1088 0004 637X 806 1 96 z dzherela 12 lyutogo 2022 Chomiuk L Povich M S Toward a Unification of Star Formation Rate Determinations in the Milky Way and Other Galaxies The Astronomical Journal Bristol IOP Publishing 2011 Vol 142 12 P 197 ISSN 0004 6256 DOI 10 1088 0004 6256 142 6 197 z dzherela 17 travnya 2022 Darling D Population II Internet Encyclopedia of Science originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Cepheid variable Encyclopedia Britannica angl originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 4 lyutogo 2022 Darling D Population Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Thick Disk Asronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Darling D Population Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Sharma S Stello D Bland Hawthorn J Hayden M R Zinn J C The K2 HERMES Survey age and metallicity of the thick disc Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Oxf Wiley Blackwell 2019 Vol 490 12 P 5335 5352 ISSN 0035 8711 DOI 10 1093 mnras stz2861 z dzherela 18 lyutogo 2022 Bland Hawthorn et al 2014 s 59 60 Darling D Metallicity Internet Encyclopedia of Science originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 1 lyutogo 2022 Darling D Population Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Combes Lequeux 2016 s 48 49 Darling D Population Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Stellar Halo Astronomy Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s 46 47 Bulges Swinburne University of Technology originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Bland Hawthorn et al 2014 s 55 59 Freeman K C Galactic bulges overview Formation and Evolution of Galaxy Bulges Proceedings of the International Astronomical Union IAU Symposium N Y Cambridge University Press 2008 Vol 245 7 P 3 10 DOI 10 1017 S1743921308017146 Darling D Population Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Star cluster Encyclopedia Britannica angl originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 4 lyutogo 2022 Darling D Globular cluster Internet Encycloedia of Science originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s 47 Globular cluster Encyclopedia Britannica angl originalu za 2 sichnya 2018 Procitovano 2 lyutogo 2022 Binney Merrifield 1998 s 327 331 Darling D The Milky Way Galaxy Internet Encyclopedia of Science originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2022 Binney Merrifield 1998 s 666 670 Darling D Open cluster Internet Encyclopedia of Science originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2022 Binney Merrifield 1998 s 377 381 Darling D Open cluster Internet Encyclopedia of Science originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2022 Cantat Gaudin T Jordi C Vallenari A Bragaglia A Balaguer Nunez L A Gaia DR2 view of the open cluster population in the Milky Way Astronomy amp Astrophysics Les Ulis EDP Sciences 2018 Vol 618 10 P A93 ISSN 1432 0746 0004 6361 1432 0746 DOI 10 1051 0004 6361 201833476 z dzherela 20 sichnya 2021 Darling D Stellar association Internet Encyclopedia of Science originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2022 Darling D Interstellar medium Internet Encyclopedia of Science originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 Interstellar medium Encyclopedia Britannica angl originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 Binney Merrifield 1998 s 451 Combes Lequeux 2016 s 32 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Combes Lequeux 2016 s 75 83 Surdin 2017 s 292 297 Surdin 2017 s 47 50 130 133 Surdin 2017 s 187 193 Combes Lequeux 2016 s 38 Surdin 2017 s 47 55 Surdin 2017 s 126 130 The Local Group is our galactic neighborhood EarthSky angl 8 grudnya 2021 originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Drozdovskij I O Mestnaya Gruppa Galaktik Astronet originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 11 lyutogo 2022 Bland Hawthorn et al 2014 s 54 164 165 Combes Lequeux 2016 s 121 137 Combes Lequeux 2016 s 121 127 Bland Hawthorn et al 2014 s 164 167 194 Snaith O Haywood M Di Matteo P Lehnert M D Combes F Reconstructing the star formation history of the Milky Way disc s from chemical abundances Astronomy and Astrophysics Les Ulis EDP Sciences 2015 T 578 6 S A87 ISSN 0004 6361 DOI 10 1051 0004 6361 201424281 z dzherela 22 lyutogo 2022 Combes Lequeux 2016 s 134 Our Milky Way not a typical spiral galaxy angl Max Planck Institute originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Ruchti G R Read J I Feltzing S Serenelli A M McMillan P The Gaia ESO Survey a quiescent Milky Way with no significant dark stellar accreted disc Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Oxf Wiley Blackwell 2015 T 450 7 S 2874 2887 ISSN 0035 8711 DOI 10 1093 mnras stv807 z dzherela 16 lyutogo 2022 Kruijssen J M D Pfeffer J L Chevance M Bonaca A Trujillo Gomez S Bastian N Reina Campos M Crain R A Hughes M E Kraken reveals itself the merger history of the Milky Way reconstructed with the E MOSAICS simulations Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 2020 T 498 1 zhovtnya S 2472 2491 ISSN 0035 8711 DOI 10 1093 mnras staa2452 z dzherela 4 listopada 2022 Cautun M Deason A J Frenk C S McAlpine S The aftermath of the Great Collision between our Galaxy and the Large Magellanic Cloud Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Oxf Wiley Blackwell 2019 Vol 483 iss 2 2 P 2185 2196 ISSN 1365 2966 0035 8711 1365 2966 DOI 10 1093 mnras sty3084 z dzherela 8 sichnya 2019 Darling D Andromeda Galaxy M31 NGC 224 Internet Encyclopedia of Science angl originalu za 15 listopada 2010 Procitovano 12 lyutogo 2022 Andromeda galaxy Astronomy angl Melbourne Swinburne University of Technology originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 12 lyutogo 2022 Cowen R Andromeda on collision course with the Milky Way Nature N Y NPG 2012 16 June ISSN 1476 4687 DOI 10 1038 nature 2012 10765 z dzherela 13 travnya 2020 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chumackij shlyah roman Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chumackij ShlyahLiteraturaAleksandrov Yu V Shevchenko V G Budova Galaktiki Astrofizika Harkiv HNU imeni V N Karazina 2016 S 111 117 ISBN 978 966 285 315 5 Andriyevskij S M Kuzmenkov S G Zahozhaj V A Klimishin I A Nasha Galaktika Zagalna astronomiya Harkiv PromArt 2019 S 397 420 ISBN 978 617 7634 37 8 Zahozhaj V A Struktura nashoyi zoryanoyi sistemi Vstup do astrofiziki ta kosmologiyi Harkiv HNU imeni V N Karazina 2017 S 149 159 300 prim ISBN 978 966 285 211 0 Kudrya Yu M Vavilova I B Molochnij Shlyah Pozagalaktichna astronomiya Kniga 1 Galaktiki osnovni fizichni vlastivosti Kiyiv Naukova dumka 2016 S 29 76 300 prim ISBN 978 966 00 1517 3 Surdin V G Galaktiki 2 e ispravlennoe i dopolnennoe Moskva Fizmatlit 2017 432 s ISBN 978 5 9221 1726 5 Efremov Yu N Mlechnyj Put Fryazino Vek 2 2006 64 s Nauka segodnya ISBN 5 85099 156 5 Binney J Merrifield M Galactic Astronomy Princeton Princeton University Press 1998 816 p ISBN 978 0 691 23332 1 van den Bergh S The Galaxies of the Local Group Cambr N Y Cambridge University Press 2000 348 p ISBN 978 1 139 42965 8 Waller W H The Milky Way An Insider s Guide Princeton Princeton University Press 2013 316 p ISBN 978 0 691 12224 3 Combes F Lequeux J The Milky Way Structure Dynamics Formation and Evolution Les Ulis EDP Sciences 2016 195 p ISBN 978 2 7598 1915 7 Bland Hawthorn J Freeman K Matteucci F The Origin of the Galaxy and Local Group Moore B Swiss Society for Astrophysics and Astronomy Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg 2014 viii 254 p Saas Fee Advanced Course 37 ISBN 978 3 642 41719 1 PosilannyaThe Milky Way Galaxy 3 sichnya 2010 u Wayback Machine from An Atlas of the Universe A 3D map of the Milky Way Galaxy 29 lipnya 2017 u Wayback Machine Milky Way IRAS infrared survey 29 serpnya 2016 u Wayback Machine wikisky org Panorama centralnoyi chastini Chumackogo Shlyahu 4 lipnya 2015 u Wayback Machine na sajti Yevropejskoyi pivdennoyi observatoriyi originalnij rozmir 24 6 GB