Гіа́ди (грец. Υάδες — «дощові») — розсіяне зоряне скупчення у сузір'ї Тельця, яке видно неозброєним оком. Гіади розташовані за 150 світлових років від Землі і є найближчим розсіяним скупченням. Найяскравіші зорі скупчення разом з Альдебараном (найяскравішою зорею Тельця) утворюють фігуру, схожу на літеру «V». Сам Альдебаран розташований вдвічі ближче і до скупчення не належить, а лише проєктується на нього.
Розсіяне скупчення | |
---|---|
Розсіяне скупчення Гіади | |
Історія дослідження | |
Відкривач | - |
Дата відкриття | - |
Позначення | Mel 25, Col 50, Cal 41 |
Дані спостережень (Епоха J2000.0) | |
Клас | II,3,m |
Пряме піднесення | 04h 27m |
Схилення | +15° 52′ |
Відстань | 151 св. років 46 пк |
Видима зоряна величина (V) | 0,5 |
Видимі розміри (V) | 5,5° |
Сузір'я | Телець |
Фізичні характеристики | |
Маса | |
Радіус | 30 св. років |
VHB | |
Абсолютна зоряна величина (V) | |
Приблизний вік | 625±50 млн років |
Інші властивості |
Діаметр скупчення становить 75 світлових років, але центральна група зір перебуває у сфері діаметром лише 10 світлових років. Згідно з діаграмою Герцшпрунга — Рассела, його вік налічує 625 ±50 мільйонів років. Швидше за все, Гіади утворилися з тієї ж газопилової хмари, що і скупчення Ясла.
Історія
Гіади відомі з доісторичних часів. Їх згадує Гомер в «Іліаді». У Стародавній Греції Гіади разом з Альдебараном часто вважали окремим сузір'ям. У сучасній астрономії їх вважають астеризмом.
Назву скупчення отримало від міфологічних Гіад — п'ятьох дочок Атланта, сестер Плеяд. Поява на небосхилі Гіад-плакальниць сповіщала про настання у Греції дощової пори.
Уперше Гіади було каталогізовано, ймовірно, Годієрною (італ. Giovanni Battista Hodierna) 1654 року. Його праця не була відома майже нікому до 1985 року. За каталогом Мелота (Melotte) 1915 року вони мають позначення Mel 25. Гіади також було позначено на зоряних картах Мессьє, але не включено до його відомого каталогу.
1908 року Льюїс Босс першим довів, що зірки Гіад рухаються разом, а отже, мають спільне походження.
Примітки
- Perryman, M.A.C. та ін. (1998). The Hyades: distance, structure, dynamics, and age. Astronomy & Astrophysics. 331: 81—120.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() (англ.) Перевірено: 2010-05-28 - The Hyades, Melotte 25 на сайті SEDS [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.) Перевірено: 2010-05-28
Посилання
- Гіади у базі SIMBAD [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Giadi Gia di grec Yades doshovi rozsiyane zoryane skupchennya u suzir yi Telcya yake vidno neozbroyenim okom Giadi roztashovani za 150 svitlovih rokiv vid Zemli i ye najblizhchim rozsiyanim skupchennyam Najyaskravishi zori skupchennya razom z Aldebaranom najyaskravishoyu zoreyu Telcya utvoryuyut figuru shozhu na literu V Sam Aldebaran roztashovanij vdvichi blizhche i do skupchennya ne nalezhit a lishe proyektuyetsya na nogo Giadi Rozsiyane skupchennya Zoryani skupchennya Rozsiyane skupchennya GiadiRozsiyane skupchennya Giadi Istoriya doslidzhennya Vidkrivach Data vidkrittya Poznachennya Mel 25 Col 50 Cal 41 Dani sposterezhen Epoha J2000 0 Klas II 3 m Pryame pidnesennya 04h 27m Shilennya 15 52 Vidstan 151 sv rokiv 46 pk Vidima zoryana velichina V 0 5 Vidimi rozmiri V 5 5 Suzir ya Telec Fizichni harakteristiki Masa Radius 30 sv rokiv VHB Absolyutna zoryana velichina V Pribliznij vik 625 50 mln rokiv Inshi vlastivosti Diametr skupchennya stanovit 75 svitlovih rokiv ale centralna grupa zir perebuvaye u sferi diametrom lishe 10 svitlovih rokiv Zgidno z diagramoyu Gercshprunga Rassela jogo vik nalichuye 625 50 miljoniv rokiv Shvidshe za vse Giadi utvorilisya z tiyeyi zh gazopilovoyi hmari sho i skupchennya Yasla IstoriyaGiadi vidomi z doistorichnih chasiv Yih zgaduye Gomer v Iliadi U Starodavnij Greciyi Giadi razom z Aldebaranom chasto vvazhali okremim suzir yam U suchasnij astronomiyi yih vvazhayut asterizmom Nazvu skupchennya otrimalo vid mifologichnih Giad p yatoh dochok Atlanta sester Pleyad Poyava na neboshili Giad plakalnic spovishala pro nastannya u Greciyi doshovoyi pori Upershe Giadi bulo katalogizovano jmovirno Godiyernoyu ital Giovanni Battista Hodierna 1654 roku Jogo pracya ne bula vidoma majzhe nikomu do 1985 roku Za katalogom Melota Melotte 1915 roku voni mayut poznachennya Mel 25 Giadi takozh bulo poznacheno na zoryanih kartah Messye ale ne vklyucheno do jogo vidomogo katalogu 1908 roku Lyuyis Boss pershim doviv sho zirki Giad ruhayutsya razom a otzhe mayut spilne pohodzhennya PrimitkiPerryman M A C ta in 1998 The Hyades distance structure dynamics and age Astronomy amp Astrophysics 331 81 120 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl Perevireno 2010 05 28 The Hyades Melotte 25 na sajti SEDS 16 travnya 2008 u Wayback Machine angl Perevireno 2010 05 28PosilannyaGiadi u bazi SIMBAD 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi