Зо́рі спектра́льного кла́су G ймовірно є найвідомішими, оскільки наближча до нас зоря, Сонце, має саме цей спектральний клас. Приблизно 1 з 13 зір головної послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу G.
Зорі спектрального класу G здебільшого мають жовтий, або біло-жовтий колір, що відповідає ефективним температурам 5200–6000 K. Найпримітнішими в спектрах цих зір є H і K Ca II, що досягають свого максимуму інтенсивності у підкласі G2. Вони мають слабкіші лінії водню, ніж у зір спектрального класу F. Разом з лініями іонізованих металів, зорі спектрального класу G містять у своїх спектрах також лінії нейтральних металів.
Зорі Головної Послідовності класу G
Зорі головної послідовності спектрального класу GV спалюють у своїх надрах водень й мають (клас світності) V. Маса цих зір загалом сягає 0,8–1,04 мас Сонця. Їх іноді ще називають «жовтими карликами» внаслідок малої маси й відповідного кольору, хоча фізично до вони не відносяться.
Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу G
В таблиці подано усереднені значення параметрів. Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.
Клас | B-V | V-R | b-y | MV | Teff, °K | R/RΟ | log g | M/MΟ | Vsin(i), км/сек. | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
G0 | 0,59 | 0,50 | 0,36 | 4,4 | -0,05 | 5943 | 1,12 | 4,4 | 1,16 | 6,4 |
G2 | 0,63 | 0,53 | 0,39 | 4,7 | -0,08 | 5811 | 1,08 | 4,4 | 1,11 | 4,8 |
G5 | 0,68 | 0,54 | 0,43 | 5,1 | -0,11 | 5657 | 0,95 | 4,5 | 1,05 | 3,4 |
G8 | 0,74 | 0,58 | 0,48 | 5,6 | -0,16 | 5486 | 0,91 | 4,5 | 0,97 | 2,6 |
- Приклади: Сонце, Альфа Центавра A, 15 Стріли, Тау Кита
Субгіганти спектрального класу G
- Приклади:
Гіганти спектрального класу G
Фізичні параметри зір гігантів класу G
В таблиці подано усереднені значення параметрів. Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.
Клас | B-V | V-R | b-y | MV | Teff, °K | R/RΟ | log g | M/MΟ | Vsin(i), км/сек. | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
G0 | 0,64 | - | - | 0,6 | -0,09 | 5943 | 9 | 3,2 | - | 75,0 |
G2 | 0,76 | - | - | 0,5 | -0,17 | 5811 | 10 | 3,1 | - | 25,0 |
G5 | 0,90 | 0,69 | - | 0,4 | -0,29 | 5657 | 11 | 2,8 | - | 5,8 |
G8 | 0,96 | 0,70 | 0,56 | 0,3 | -0,33 | 5486 | 12 | 2,7 | - | 4,0 |
- Приклади: Капелла, Омікрон Дракона, HD 175306
Надгіганти
Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д. Відповідно, в процесі еволюції вони неодноразово проходять стадію, коли їхня ефективна температура відповідає спектральному класу G. Проте ця стадія є досить короткою в часі, оскільки зоря тоді перебуває в стані нестабільності за даних фізичних умов. Відповідно, кількість надгігантів спектральному класу G не є великою.
Фізичні параметри зір надгігантів класу G
В таблиці подано усереднені значення параметрів. Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.
Клас | B-V | V-R | MV | Teff, °K | R/RΟ | log g | M/MΟ | Vsin(i), км/сек. | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
G0 | 0,76 | 0,51 | -4,6 | -0,18 | 5450 | 100 | 2,8 | - | ~8 |
G2 | 0,87 | 0,58 | -4,6 | -0,26 | 5080 | - | 2,5 | - | - |
G5 | 1,00 | 0,67 | -4,5 | -0,35 | 4850 | - | 2,1 | - | ~6 |
G8 | 1,13 | 0,69 | -4,5 | -0,41 | 4700 | - | 1,6 | - | - |
- Приклади:
Див. також
Примітки
- Ця пропорція отримана для зір з абсолютною зоряною величиною 16m і вище.
Джерела
- ; The Real Starry Sky [ 14 грудня 2015 у Wayback Machine.], Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
- Empirical bolometric corrections for the main-sequence [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.], G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237.
- David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo ri spektra lnogo kla su G jmovirno ye najvidomishimi oskilki nablizhcha do nas zorya Sonce maye same cej spektralnij klas Priblizno 1 z 13 zir golovnoyi poslidovnosti v okoli Soncya nalezhit do spektralnogo klasu G Najblizhcha do nas zorya Sonce maye spektralnij klas G Znizu livoruch vidima temna oblast ye sonyachnoyu plyamoyu Vlasni ruhi zir spektralnogo klasu G navkolo apeksu livoruch ta antiapeksu pravoruch za 200 000 rokiv 3 vimirne zobrazhennya dlya chervono zelenih chi chervono sinih okulyariv vlasnogo ruhu zir spektralnogo klasu G Zori spektralnogo klasu G zdebilshogo mayut zhovtij abo bilo zhovtij kolir sho vidpovidaye efektivnim temperaturam 5200 6000 K Najprimitnishimi v spektrah cih zir ye H i K Ca II sho dosyagayut svogo maksimumu intensivnosti u pidklasi G2 Voni mayut slabkishi liniyi vodnyu nizh u zir spektralnogo klasu F Razom z liniyami ionizovanih metaliv zori spektralnogo klasu G mistyat u svoyih spektrah takozh liniyi nejtralnih metaliv Zori Golovnoyi Poslidovnosti klasu GDokladnishe Zhovtij karlik Zobrazhennya zhovtogo karlika u programi Celestia Zori golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu GV spalyuyut u svoyih nadrah voden j mayut klas svitnosti V Masa cih zir zagalom syagaye 0 8 1 04 mas Soncya Yih inodi she nazivayut zhovtimi karlikami vnaslidok maloyi masi j vidpovidnogo koloru hocha fizichno do voni ne vidnosyatsya Fizichni parametri zir Golovnoyi Poslidovnosti klasu G V tablici podano useredneni znachennya parametriv Zagalom vidpovidni parametri okremo vibranoyi zori danogo spektralnogo klasu mozhut vidriznyatisya vid podanih nizhche Klas B V V R b y MV Teff K R RO log g M MO Vsin i km sek G0 0 59 0 50 0 36 4 4 0 05 5943 1 12 4 4 1 16 6 4G2 0 63 0 53 0 39 4 7 0 08 5811 1 08 4 4 1 11 4 8G5 0 68 0 54 0 43 5 1 0 11 5657 0 95 4 5 1 05 3 4G8 0 74 0 58 0 48 5 6 0 16 5486 0 91 4 5 0 97 2 6 Prikladi Sonce Alfa Centavra A 15 Strili Tau KitaSubgiganti spektralnogo klasu GPrikladi Giganti spektralnogo klasu GSpektr giganta spektralnogo klasu G5 Fizichni parametri zir gigantiv klasu G V tablici podano useredneni znachennya parametriv Zagalom vidpovidni parametri okremo vibranoyi zori danogo spektralnogo klasu mozhut vidriznyatisya vid podanih nizhche Klas B V V R b y MV Teff K R RO log g M MO Vsin i km sek G0 0 64 0 6 0 09 5943 9 3 2 75 0G2 0 76 0 5 0 17 5811 10 3 1 25 0G5 0 90 0 69 0 4 0 29 5657 11 2 8 5 8G8 0 96 0 70 0 56 0 3 0 33 5486 12 2 7 4 0Prikladi Kapella Omikron Drakona HD 175306NadgigantiNadgiganti v procesi zoryanoyi evolyuciyi dosit chasto zminyuyut svij spektralnij klas vid O chi B blakitni nadgiganti do K chi M chervoni nadgiganti kilka raz to v odin to v inshij bik vnaslidok zagorannya v yih nadrah geliyu vuglecyu j t d Vidpovidno v procesi evolyuciyi voni neodnorazovo prohodyat stadiyu koli yihnya efektivna temperatura vidpovidaye spektralnomu klasu G Prote cya stadiya ye dosit korotkoyu v chasi oskilki zorya todi perebuvaye v stani nestabilnosti za danih fizichnih umov Vidpovidno kilkist nadgigantiv spektralnomu klasu G ne ye velikoyu Fizichni parametri zir nadgigantiv klasu G V tablici podano useredneni znachennya parametriv Zagalom vidpovidni parametri okremo vibranoyi zori danogo spektralnogo klasu mozhut vidriznyatisya vid podanih nizhche Klas B V V R MV Teff K R RO log g M MO Vsin i km sek G0 0 76 0 51 4 6 0 18 5450 100 2 8 8G2 0 87 0 58 4 6 0 26 5080 2 5 G5 1 00 0 67 4 5 0 35 4850 2 1 6G8 1 13 0 69 4 5 0 41 4700 1 6 Prikladi Div takozhZhovtij karlik Zori spektralnogo klasu O Zori spektralnogo klasu B Zori spektralnogo klasu A Zori spektralnogo klasu F Zori spektralnogo klasu K Zori spektralnogo klasu MPrimitkiCya proporciya otrimana dlya zir z absolyutnoyu zoryanoyu velichinoyu 16m i vishe Dzherela The Real Starry Sky 14 grudnya 2015 u Wayback Machine Journal of the Royal Astronomical Society of Canada Vol 95 No 1 whole No 686 February 2001 pp 32 33 Empirical bolometric corrections for the main sequence 17 lipnya 2019 u Wayback Machine G M H J Habets and J R W Heintze Astronomy and Astrophysics Supplement 46 November 1981 pp 193 237 David F Gray The observations and analysis of Stellar Phorospheres Cambridge University Press 2005