Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Надгіганти — одні з наймасивніших зірок. На діаграмі Герцшпрунга — Рассела розташовані у верхній частині. У (Йєркській класифікації) надгігантам відповідають класи Ia (яскраві надгіганти) і Ib (менш яскраві надгіганти). Зазвичай повна (болометрична) абсолютна зоряна величина надгіганта знаходиться між (- 5) і (-12), і температурою поверхні від 3 500 до 20 000 К. Особливо яскраві надгіганти часто класифікуються як гіпергіганти.
Характеристика надгігантів
Маси надгігантів варіюються від 10 до 70 мас Сонця, світності — від 30 000 аж до сотень тисяч сонячних. Радіуси можуть сильно відрізнятися — від 30 до 500, а іноді і перевищують 1000 сонячних радіусів (R☉), тоді їх ще можна називати гіпергігантами. Вони достатньо масивні, щоб почати спалювання ядер гелію перед тим як ядро зірки почне вироджуватись. Вони продовжують послідовно спалювати все більш важкі елементи, зазвичай проходячи весь шлях до заліза. Також через високі маси їм судилося вибухнути як наднові. Із закону Стефана — Больцмана випливає, що відносно холодні поверхні червоних надгігантів виділяють набагато менше енергії з одиниці площі, ніж гарячі блакитні надгіганти. Тому при однаковій світності червоний надгігант завжди буде мати більший розмір, ніж блакитний. Надгіганти класифікуються на основі їх спектрів. Надгіганти зустрічаються в кожному спектральному класі від молодих блакитних зірок О-класу до червоних надгігантів М-класу.
Еволюція
Через величезні маси вони мають коротку для зірок тривалість життя — від 30 до кількох сотень мільйонів років. В основному, спостерігаються в областях активного зореутворення — розсіяних зоряних скупченнях, рукавах спіральних галактик і в неправильних галактиках. Рідше зустрічаються в галактичних балджах. Дуже рідко зустрічаються в ядрах спіральних галактик, кулястих скупченнях і в еліптичних галактиках. Надгіганти розвиваються, коли масивні зірки головної послідовності вичерпують всі запаси водню у своєму ядрі. Потім вони починають розширюватися, як і зірки з меншими масами, але на відміну від них, майбутні надгіганти починають спалювати гелій в ядрі практично відразу. Це означає, що вони не збільшують свою світність так різко, як менш важкі зірки, і таким чином вони просуваються майже горизонтально по діаграмі Герцшпрунга — Рассела, стаючи червоними надгігантами. Також, на відміну від зірок з більш низькими масами, червоні надгіганти досить масивні, щоб спалювати елементи важче гелію, коли власний гелій закінчується. Крім того, вони не можуть втратити досить маси, щоб трансформуватися у білого карлика, тому залишають після себе нейтронні зірки або чорні діри, як правило, після того, як вибухнуть, як наднова. Зірки більш масивні, ніж 40 M☉, не можуть перетворитися на червоного надгіганта. Через те, що вони дуже швидко горять і занадто швидко втрачають свої зовнішні шари, вони перетворюються на синього надгіганта, або, можливо, жовтого гіпергіганта, а потім стискаються, щоб стати більш гарячими зірками. Наймасивніші зірки, масою більше, ніж 100 M☉, навряд чи відходять взагалі від положення зірок O-класу головної послідовності. Очікується, що вони вибухають як наднові, але поки не ясно, як далеко вони розвиваються, перш ніж це відбудеться.
Добре відомі приклади
Надгіганти рідкісні і короткоживучі зірки, але їх висока світність означає, що багато з них можна бачити неозброєним оком, у тому числі деякі з найяскравіших зірок на небі. Рігель є найяскравішою зіркою в сузір'ї Оріона і є типовим синьо-білим надгігантом, Денеб є найяскравішою зіркою в сузір'ї Лебедя і є білим надгігантом, Дельта Цефея є знаменитим прототипом змінної цефеїди і є жовтим надгігантом, в той час як Бетельгейзе і Антарес — червоні надгіганти. μ Цефея є однією з найчервоніших зірок, видимих неозброєним оком, і однією з найбільших в галактиці. ρ Кассіопеї є жовтим гіпергігантом, і, можливо, найяскравішою зіркою, яку можна бачити неозброєним оком.
Див. також
Посилання
- The Internet Encyclopedia of Science [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Tempesti, Piero (editor) (1979). Enciclopedia dell'Astronomia. Curcio.
- http://alobel.freeshell.org/rcas.html [ 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.solstation.com/x-objects/rho-cas.htm [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diagrama Gercshprunga Rassela Spektralnij klas Korichnevi karliki Bili karliki Chervoni karliki Subkarliki Golovna poslidovnist karliki Subgiganti Giganti Yaskravi giganti Nadgiganti Gipergiganti Absolyutna zoryana velichina MV Nadgiganti odni z najmasivnishih zirok Na diagrami Gercshprunga Rassela roztashovani u verhnij chastini U Jyerkskij klasifikaciyi nadgigantam vidpovidayut klasi Ia yaskravi nadgiganti i Ib mensh yaskravi nadgiganti Zazvichaj povna bolometrichna absolyutna zoryana velichina nadgiganta znahoditsya mizh 5 i 12 i temperaturoyu poverhni vid 3 500 do 20 000 K Osoblivo yaskravi nadgiganti chasto klasifikuyutsya yak gipergiganti Harakteristika nadgigantivMasi nadgigantiv variyuyutsya vid 10 do 70 mas Soncya svitnosti vid 30 000 azh do soten tisyach sonyachnih Radiusi mozhut silno vidriznyatisya vid 30 do 500 a inodi i perevishuyut 1000 sonyachnih radiusiv R todi yih she mozhna nazivati gipergigantami Voni dostatno masivni shob pochati spalyuvannya yader geliyu pered tim yak yadro zirki pochne virodzhuvatis Voni prodovzhuyut poslidovno spalyuvati vse bilsh vazhki elementi zazvichaj prohodyachi ves shlyah do zaliza Takozh cherez visoki masi yim sudilosya vibuhnuti yak nadnovi Iz zakonu Stefana Bolcmana viplivaye sho vidnosno holodni poverhni chervonih nadgigantiv vidilyayut nabagato menshe energiyi z odinici ploshi nizh garyachi blakitni nadgiganti Tomu pri odnakovij svitnosti chervonij nadgigant zavzhdi bude mati bilshij rozmir nizh blakitnij Nadgiganti klasifikuyutsya na osnovi yih spektriv Nadgiganti zustrichayutsya v kozhnomu spektralnomu klasi vid molodih blakitnih zirok O klasu do chervonih nadgigantiv M klasu EvolyuciyaCherez velichezni masi voni mayut korotku dlya zirok trivalist zhittya vid 30 do kilkoh soten miljoniv rokiv V osnovnomu sposterigayutsya v oblastyah aktivnogo zoreutvorennya rozsiyanih zoryanih skupchennyah rukavah spiralnih galaktik i v nepravilnih galaktikah Ridshe zustrichayutsya v galaktichnih baldzhah Duzhe ridko zustrichayutsya v yadrah spiralnih galaktik kulyastih skupchennyah i v eliptichnih galaktikah Nadgiganti rozvivayutsya koli masivni zirki golovnoyi poslidovnosti vicherpuyut vsi zapasi vodnyu u svoyemu yadri Potim voni pochinayut rozshiryuvatisya yak i zirki z menshimi masami ale na vidminu vid nih majbutni nadgiganti pochinayut spalyuvati gelij v yadri praktichno vidrazu Ce oznachaye sho voni ne zbilshuyut svoyu svitnist tak rizko yak mensh vazhki zirki i takim chinom voni prosuvayutsya majzhe gorizontalno po diagrami Gercshprunga Rassela stayuchi chervonimi nadgigantami Takozh na vidminu vid zirok z bilsh nizkimi masami chervoni nadgiganti dosit masivni shob spalyuvati elementi vazhche geliyu koli vlasnij gelij zakinchuyetsya Krim togo voni ne mozhut vtratiti dosit masi shob transformuvatisya u bilogo karlika tomu zalishayut pislya sebe nejtronni zirki abo chorni diri yak pravilo pislya togo yak vibuhnut yak nadnova Zirki bilsh masivni nizh 40 M ne mozhut peretvoritisya na chervonogo nadgiganta Cherez te sho voni duzhe shvidko goryat i zanadto shvidko vtrachayut svoyi zovnishni shari voni peretvoryuyutsya na sinogo nadgiganta abo mozhlivo zhovtogo gipergiganta a potim stiskayutsya shob stati bilsh garyachimi zirkami Najmasivnishi zirki masoyu bilshe nizh 100 M navryad chi vidhodyat vzagali vid polozhennya zirok O klasu golovnoyi poslidovnosti Ochikuyetsya sho voni vibuhayut yak nadnovi ale poki ne yasno yak daleko voni rozvivayutsya persh nizh ce vidbudetsya Dobre vidomi prikladiNadgiganti ridkisni i korotkozhivuchi zirki ale yih visoka svitnist oznachaye sho bagato z nih mozhna bachiti neozbroyenim okom u tomu chisli deyaki z najyaskravishih zirok na nebi Rigel ye najyaskravishoyu zirkoyu v suzir yi Oriona i ye tipovim sino bilim nadgigantom Deneb ye najyaskravishoyu zirkoyu v suzir yi Lebedya i ye bilim nadgigantom Delta Cefeya ye znamenitim prototipom zminnoyi cefeyidi i ye zhovtim nadgigantom v toj chas yak Betelgejze i Antares chervoni nadgiganti m Cefeya ye odniyeyu z najchervonishih zirok vidimih neozbroyenim okom i odniyeyu z najbilshih v galaktici r Kassiopeyi ye zhovtim gipergigantom i mozhlivo najyaskravishoyu zirkoyu yaku mozhna bachiti neozbroyenim okom Div takozhChervonij gigant Chervoni nadgiganti Blakitnij nadgigant Gipergigant Zhovtij nadgigantPosilannyaThe Internet Encyclopedia of Science 7 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Tempesti Piero editor 1979 Enciclopedia dell Astronomia Curcio http alobel freeshell org rcas html 6 zhovtnya 2011 u Wayback Machine http www solstation com x objects rho cas htm 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine