Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бетельге йзе Alpha Orionis α Ori друга за яскравістю зоря в сузір ї Оріона десята найяскравіша зоря на нічному небі Разо

Бетельгейзе

Бетельгейзе

Бетельге́йзе (Alpha Orionis, α Ori) — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Оріона, десята — найяскравіша зоря на нічному небі. Разом із Сіріусом (α Великого Пса, −1,46m) і Проціоном (α Малого Пса, 0,38m) утворює астеризм Зимовий Трикутник в екваторіальній частині неба та є центром астеризму Зимове Коло.

Бетельгейзе
image
Положення у сузір'ї Оріона
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Оріон
Пряме піднесення 05h 55m 10,3s
Схилення +07° 24′ 25″
Видима зоряна величина (V) от +0,2 до +1,2
Характеристики
Спектральний клас M2Iab
Показник кольору (B−V) 1,86
Показник кольору (U−B) 2,06
Тип змінності SR c (Напівправильна)
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +21,0 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 27,33 мас/р
Схил.: 10,86 мас/р
Паралакс (π) 7,63 ± 1,64 мас
Відстань ≈ 642 св. р.
(≈ 197 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−5,14
Фізичні характеристики
Маса 17 M☉
Радіус 650 R☉
Світність 40 000—100 000
(болометрична) L☉
Ефективна температура 3600 K
Вік ≈0.01 млрд. років
Інші позначення
Alpha Orionis, 58 Ori, HR 2061, BD+7°1055, HD 39801, SAO 113271, FK5 224, HIP 27989.
Посилання
SIMBADдані для HD39801

Назва

За однією з версій, назва походить від араб. إبط الجوزاء‎ «пахва близнюка», що вказує розташуванням зорі у фігурі Оріона. Існує інша версія: від араб. يد الجوزاء‎ «рука близнюка».

2016 року Міжнародний астрономічний союз створив (англ. WGSN — Working Group on Star Names), щоб стандартизувати й каталогізувати власні назви зір для потреб міжнародної астрономічної спільноти; перший опублікований WGSN список закріплював назву Betelgeuse для цієї зорі. Під цією самою назвою вона внесена в Каталог назв зір Міжнародного астрономічного союзу.

Характеристика

Бетельгейзе — червоний надгігант, напіврегулярна змінна зоря, блиск якої змінюється від 0,2m до 1,2m й у середньому становить близько 0,7m. Відстань до зорі складає приблизно 430 св. років, а її світність — 40 000—100 000 світностей Сонця (болометрична). Це одна з найбільших відомих зір: якщо її розташувати на місці Сонця, то щонайменше вона заповнила б орбіту Марса, а щонайбільше — досягала б орбіти Юпітера. Об'єм Бетельгейзе принаймні в 160 млн разів перевищує об'єм Сонця; його маса перевищує масу Сонця в 15–20 разів. Один оберт навколо своєї осі Бетельгейзе робить за 17 років.

Історія спостережень

Червоний колір Бетельгейзе був помічений ще в античності: про нього, зокрема, згадував давньогрецький учений Клавдій Птолемей. Цікаво, що перед трьома століттями до Птолемея астрономи Давнього Китаю визначали колір зорі як жовтий. У XIX столітті, до появи сучасної системи класифікації зір, італійський астроном і священник Анджело Секкі у своїй класифікації відніс Бетельгейзе до ІІІ класу зір (помаранчеві та червоні гіганти).

Уперше зміну блиску Бетельгейзе описав Джон Гершель у своїй праці «Нариси з астрономії» (Outlines of Astronomy, 1849). Учений спостерігав цикли зміни блиску Бетельгейзе у 1836—1852 роках і описав максимуми блиску в 1837 і 1839 роках, коли вона стала яскравішою за Рігель[].

У записах Американської асоціації спостерігачів змінних зір (AAVSO) зафіксовано максимум яскравості 0,2m у 1933 й 1942 роках і мінімум 1,2m у 1927 й 1941 роках.

13 грудня 1920 року американський фізик Альберт Майкельсон та астроном Френсіс Піз в обсерваторії Маунт-Вілсон за допомогою астрономічного інтерферометра виміряли видимий із Землі кутовий розмір зорі, що склав 0,047″.

Бетельгейзе стала першою після Сонця зорею, для якої отримано зображення диска й плям на ньому: спочатку за допомогою телескопів Stratoscope,[] а пізніше, у 1997—2000 роках, за допомогою телескопа COAST.

Спостереження у високій роздільності, зроблені супутником , виявили навколо Бетельгейзе ударну хвилю, що виникає внаслідок руху зорі в міжзоряному середовищі. Інтенсивний зоряний вітер, характерний для зір на пізній стадії еволюції, зіштовхується з навколишнім середовищем. На зйомці в інфрачервоному випромінюванні це помітно у вигляді дуг навколо зорі. Розмір і вигляд цих дуг дозволили оцінити швидкість Бетельгейзе відносно навколишнього середовища: близько 30 км/с.

Лауреат Нобелівської премії з фізики Чарлз Гард Таунс планує продовжувати моніторинг Бетельгейзе за допомогою спеціального спектрометра для інтерферометра.

На початку 2023 року Бетельгейзе знову почав поводитися дивно. Він уже привернув був увагу астрономів у 2019—2020 роках, коли сталася подія, відома як «велике потьмяніння», і тепер Бетельгейзе знову став незвичайно яскравим. Зараз її яскравість складає 142 % звичайної, хоч дещо і коливається. У квітні 2023 року Бетельгейзе досягла піку яскравості в 156 % звичайного, і вчені очікують, що в майбутньому яскравість тільки зростатиме. Зараз він став сьомою за яскравістю зіркою в нічному небі, хоча зазвичай займала 10-те місце. Дослідники вважають, що поведінка Бетельгейзе пов'язана з нестабільністю, що почалася після потьмяніння 2019 року. У науковому дослідженні група вчених під керівництвом Моргана Маклауда з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики з'ясувала, що 400-денний цикл зміни яскравості Бетельгейзе скоротився вдвічі. Цей цикл пульсації обумовлений розширенням і стисненням усередині зірки. Згідно з моделюванням, проведеним Маклеодом і його колегами, всередині Бетельгейзе міг виникнути конвективний шлейф, який перетворився на матеріал, що відривається від зірки; цей процес зруйнував 400-денний цикл зірки, створивши натомість 200-денний.

24 жовтня 2023 року на сервері препринтів arXiv опубліковано чергову гіпотезу, яка пояснює незвичайні зміни яскравості зірки. Згідно з нею, цілком можливо, що надгігант Бетельгейзе поглинув іншу зірку. Моделювання показало, що злиття зорі з масою, в 16 разів більшою за масу Сонця (прим. — приблизна маса Бетельгейзе), з зорею з масою, в чотири рази більшою від маси Сонця, призводить до повного поглинання меншої. Це супроводжується сильним викидом енергії і випромінюванням; крім того, злиття двох зірок не припиняє еволюцію червоного надгіганта і може супроводжуватися викидами газу зі швидкістю 200—300 км/с, — повідомили вчені.

Відповідно до повідомлення LiveScience, Бетельгейзе ненадовго зникне 12 грудня 2023 року, о 3:17 (за київським часом), коли астероїд 319 Leona закриє собою зірку. Подія, яка триватиме лише 12 секунд, стане цінною можливістю для астрономів створити карту поверхні гігантської зірки, яку вчені пов'язують з її нещодавньою дивною поведінкою. Спостерігати унікальне явище можна буде лише з обмеженого регіону нашої планети, а саме від Азії до південної Європи, Флориди (США) та східної Мексики. Спеціалісти Virtual Telescope Project транслюватимуть затемнення в онлайн-режимі.

Видимість

У нічному небі Бетельгейзе досить легко помітити неозброєним оком завдяки її червоно-помаранчевому кольору. У північній півкулі починаючи з січня Бетельгейзе піднімається на східній стороні неба після заходу Сонця. Від середини вересня до середини березня зоря видима практично в кожній точці земної кулі, за винятком декількох дослідницьких станцій в Антарктиді на південь від широти 82°. У травні (для помірних північних широт) або червні (для південних широт), зорю можна спостерігати низько на західному горизонті після заходу сонця; від середини серпня її видно в передсвітанкові години. У червні-липні Бетельгейзе «ховається» в денному світлі й невидима для неозброєного ока (її можна побачити лише в телескоп). Найкращим часом для спостереження Бетельгейзе вважається середина грудня.

Еволюція

Бетельгейзе є червоним надгігантом, який еволюціонував від O-зорі головної послідовності. З фізичних характеристик зорі (розміру, спектрального класу, кольору) видно, що Бетельгейзе перебуває на завершальній стадії еволюції і невдовзі закінчить своє існування спалахом наднової. Після цього Бетельгейзе, можливо, перетвориться на білого карлика. Варіанти еволюції зорі залежать від її маси та інших фізичних параметрів.

У разі спалаху зоря може збільшити свою яскравість до −9m, що приблизно дорівнює яскравості півмісяця. Після вибуху блиск поступово спадатиме, що зробить зорю невидимою неозброєним оком. За кілька століть на місці плеча Оріона з'явиться туманність.

Згадки в культурі

Назва фільму Бітлджус (Beetlejuice, 1988) є алюзією на назву зорі.

У книзі й фільмі «Путівник Галактикою» Форд Префект походить із «планети неподалік Бетельгейзе».

Посилання

  • Бетельгейзе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • у видимому та інфрачервоному діапазонах, отримане застосовуючи методи наземної інтерферометрії з високою роздільною здатністю.
  • Betelgeuse. SolStation. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 8 листопада 2006. (англ.)

Примітки

  1. Graham M. Harper, Alexander Brown, Edward F. Guinan (квітень 2008). . Т. 135, № 4. с. 1430—1440. doi:10.1088/0004-6256/135/4/1430. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 18 лютого 2020. {{}}: Проігноровано |journal= ()
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  4. Information, Reed Business (22 October 1981). . New Scientist. 92 (1276): 238. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 8 червня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 8 червня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. Физика космоса. Рипол Классик. Процитовано 20 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 18.08.2017.
  8. Space History Division (DHD/DL 7/98). . Smithsonian, National Air and Space Museum. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 18.08.2017.
  9. . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 8 червня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. C. H. Townes, E. H. Wishnow, D. D. S. Hale, and B. Walp. A systematic change with time in the size of Betelgeuse. // Published 2009 May 11 • © 2009. The American Astronomical Society. All rights reserved. The Astrophysical Journal, Volume 697, Number 2
  12. Betelgeuse Is Being Weird Again. What Gives? // By Michelle Starr. 23 May 2023
  13. Зірка Бетельгейзе знову поводиться дивно: чому це відбувається. 24.05.2023, 17:46
  14. Betelgeuse as a Merger of a Massive Star with a Companion. // Sagiv Shiber, Emmanouil Chatzopoulos, Bradley Munson and Juhan Frank. Draft version October 24, 2023
  15. З Бетельгейзе знову відбувається щось дивне: що це може бути. // Автор: Анатолій Шевченко. 05.11.2023
  16. One of the brightest stars in the sky will 'blink out' on Dec. 12. Here's how to watch. // By Jamie Carter, published December 6, 2023
  17. Вчені назвали дату, коли людство побачить рідкісне явище зникнення однієї з найяскравіших зірок. 07.12.2023, 5:58 pm
  18. . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  19. . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Betelge jze Alpha Orionis a Ori druga za yaskravistyu zorya v suzir yi Oriona desyata najyaskravisha zorya na nichnomu nebi Razom iz Siriusom a Velikogo Psa 1 46m i Procionom a Malogo Psa 0 38m utvoryuye asterizm Zimovij Trikutnik v ekvatorialnij chastini neba ta ye centrom asterizmu Zimove Kolo Betelgejze Polozhennya u suzir yi Oriona Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Orion Pryame pidnesennya 05h 55m 10 3s Shilennya 07 24 25 Vidima zoryana velichina V ot 0 2 do 1 2 Harakteristiki Spektralnij klas M2Iab Pokaznik koloru B V 1 86 Pokaznik koloru U B 2 06 Tip zminnosti SR c Napivpravilna Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 21 0 km c Vlasnij ruh m Pr sh 27 33 mas r Shil 10 86 mas r Paralaks p 7 63 1 64 mas Vidstan 642 sv r 197 pk Absolyutna zoryana velichina MV 5 14 Fizichni harakteristiki Masa 17 M Radius 650 R Svitnist 40 000 100 000 bolometrichna L Efektivna temperatura 3600 K Vik 0 01 mlrd rokiv Inshi poznachennya Alpha Orionis 58 Ori HR 2061 BD 7 1055 HD 39801 SAO 113271 FK5 224 HIP 27989 PosilannyaSIMBADdani dlya HD39801NazvaZa odniyeyu z versij nazva pohodit vid arab إبط الجوزاء pahva bliznyuka sho vkazuye roztashuvannyam zori u figuri Oriona Isnuye insha versiya vid arab يد الجوزاء ruka bliznyuka 2016 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz stvoriv angl WGSN Working Group on Star Names shob standartizuvati j katalogizuvati vlasni nazvi zir dlya potreb mizhnarodnoyi astronomichnoyi spilnoti pershij opublikovanij WGSN spisok zakriplyuvav nazvu Betelgeuse dlya ciyeyi zori Pid ciyeyu samoyu nazvoyu vona vnesena v Katalog nazv zir Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu HarakteristikaBetelgejze chervonij nadgigant napivregulyarna zminna zorya blisk yakoyi zminyuyetsya vid 0 2m do 1 2m j u serednomu stanovit blizko 0 7m Vidstan do zori skladaye priblizno 430 sv rokiv a yiyi svitnist 40 000 100 000 svitnostej Soncya bolometrichna Ce odna z najbilshih vidomih zir yaksho yiyi roztashuvati na misci Soncya to shonajmenshe vona zapovnila b orbitu Marsa a shonajbilshe dosyagala b orbiti Yupitera Ob yem Betelgejze prinajmni v 160 mln raziv perevishuye ob yem Soncya jogo masa perevishuye masu Soncya v 15 20 raziv Odin obert navkolo svoyeyi osi Betelgejze robit za 17 rokiv Istoriya sposterezhenChervonij kolir Betelgejze buv pomichenij she v antichnosti pro nogo zokrema zgaduvav davnogreckij uchenij Klavdij Ptolemej Cikavo sho pered troma stolittyami do Ptolemeya astronomi Davnogo Kitayu viznachali kolir zori yak zhovtij U XIX stolitti do poyavi suchasnoyi sistemi klasifikaciyi zir italijskij astronom i svyashennik Andzhelo Sekki u svoyij klasifikaciyi vidnis Betelgejze do III klasu zir pomaranchevi ta chervoni giganti Upershe zminu blisku Betelgejze opisav Dzhon Gershel u svoyij praci Narisi z astronomiyi Outlines of Astronomy 1849 Uchenij sposterigav cikli zmini blisku Betelgejze u 1836 1852 rokah i opisav maksimumi blisku v 1837 i 1839 rokah koli vona stala yaskravishoyu za Rigel dzherelo U zapisah Amerikanskoyi asociaciyi sposterigachiv zminnih zir AAVSO zafiksovano maksimum yaskravosti 0 2m u 1933 j 1942 rokah i minimum 1 2m u 1927 j 1941 rokah 13 grudnya 1920 roku amerikanskij fizik Albert Majkelson ta astronom Frensis Piz v observatoriyi Maunt Vilson za dopomogoyu astronomichnogo interferometra vimiryali vidimij iz Zemli kutovij rozmir zori sho sklav 0 047 Betelgejze stala pershoyu pislya Soncya zoreyu dlya yakoyi otrimano zobrazhennya diska j plyam na nomu spochatku za dopomogoyu teleskopiv Stratoscope vidsutnye v dzhereli a piznishe u 1997 2000 rokah za dopomogoyu teleskopa COAST Sposterezhennya u visokij rozdilnosti zrobleni suputnikom viyavili navkolo Betelgejze udarnu hvilyu sho vinikaye vnaslidok ruhu zori v mizhzoryanomu seredovishi Intensivnij zoryanij viter harakternij dlya zir na piznij stadiyi evolyuciyi zishtovhuyetsya z navkolishnim seredovishem Na zjomci v infrachervonomu viprominyuvanni ce pomitno u viglyadi dug navkolo zori Rozmir i viglyad cih dug dozvolili ociniti shvidkist Betelgejze vidnosno navkolishnogo seredovisha blizko 30 km s Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Charlz Gard Tauns planuye prodovzhuvati monitoring Betelgejze za dopomogoyu specialnogo spektrometra dlya interferometra Na pochatku 2023 roku Betelgejze znovu pochav povoditisya divno Vin uzhe privernuv buv uvagu astronomiv u 2019 2020 rokah koli stalasya podiya vidoma yak velike potmyaninnya i teper Betelgejze znovu stav nezvichajno yaskravim Zaraz yiyi yaskravist skladaye 142 zvichajnoyi hoch desho i kolivayetsya U kvitni 2023 roku Betelgejze dosyagla piku yaskravosti v 156 zvichajnogo i vcheni ochikuyut sho v majbutnomu yaskravist tilki zrostatime Zaraz vin stav somoyu za yaskravistyu zirkoyu v nichnomu nebi hocha zazvichaj zajmala 10 te misce Doslidniki vvazhayut sho povedinka Betelgejze pov yazana z nestabilnistyu sho pochalasya pislya potmyaninnya 2019 roku U naukovomu doslidzhenni grupa vchenih pid kerivnictvom Morgana Maklauda z Garvard Smitsonivskogo centru astrofiziki z yasuvala sho 400 dennij cikl zmini yaskravosti Betelgejze skorotivsya vdvichi Cej cikl pulsaciyi obumovlenij rozshirennyam i stisnennyam useredini zirki Zgidno z modelyuvannyam provedenim Makleodom i jogo kolegami vseredini Betelgejze mig viniknuti konvektivnij shlejf yakij peretvorivsya na material sho vidrivayetsya vid zirki cej proces zrujnuvav 400 dennij cikl zirki stvorivshi natomist 200 dennij 24 zhovtnya 2023 roku na serveri preprintiv arXiv opublikovano chergovu gipotezu yaka poyasnyuye nezvichajni zmini yaskravosti zirki Zgidno z neyu cilkom mozhlivo sho nadgigant Betelgejze poglinuv inshu zirku Modelyuvannya pokazalo sho zlittya zori z masoyu v 16 raziv bilshoyu za masu Soncya prim priblizna masa Betelgejze z zoreyu z masoyu v chotiri razi bilshoyu vid masi Soncya prizvodit do povnogo poglinannya menshoyi Ce suprovodzhuyetsya silnim vikidom energiyi i viprominyuvannyam krim togo zlittya dvoh zirok ne pripinyaye evolyuciyu chervonogo nadgiganta i mozhe suprovodzhuvatisya vikidami gazu zi shvidkistyu 200 300 km s povidomili vcheni Vidpovidno do povidomlennya LiveScience Betelgejze nenadovgo znikne 12 grudnya 2023 roku o 3 17 za kiyivskim chasom koli asteroyid 319 Leona zakriye soboyu zirku Podiya yaka trivatime lishe 12 sekund stane cinnoyu mozhlivistyu dlya astronomiv stvoriti kartu poverhni gigantskoyi zirki yaku vcheni pov yazuyut z yiyi neshodavnoyu divnoyu povedinkoyu Sposterigati unikalne yavishe mozhna bude lishe z obmezhenogo regionu nashoyi planeti a same vid Aziyi do pivdennoyi Yevropi Floridi SShA ta shidnoyi Meksiki Specialisti Virtual Telescope Project translyuvatimut zatemnennya v onlajn rezhimi VidimistU nichnomu nebi Betelgejze dosit legko pomititi neozbroyenim okom zavdyaki yiyi chervono pomaranchevomu koloru U pivnichnij pivkuli pochinayuchi z sichnya Betelgejze pidnimayetsya na shidnij storoni neba pislya zahodu Soncya Vid seredini veresnya do seredini bereznya zorya vidima praktichno v kozhnij tochci zemnoyi kuli za vinyatkom dekilkoh doslidnickih stancij v Antarktidi na pivden vid shiroti 82 U travni dlya pomirnih pivnichnih shirot abo chervni dlya pivdennih shirot zoryu mozhna sposterigati nizko na zahidnomu gorizonti pislya zahodu soncya vid seredini serpnya yiyi vidno v peredsvitankovi godini U chervni lipni Betelgejze hovayetsya v dennomu svitli j nevidima dlya neozbroyenogo oka yiyi mozhna pobachiti lishe v teleskop Najkrashim chasom dlya sposterezhennya Betelgejze vvazhayetsya seredina grudnya EvolyuciyaBetelgejze ye chervonim nadgigantom yakij evolyucionuvav vid O zori golovnoyi poslidovnosti Z fizichnih harakteristik zori rozmiru spektralnogo klasu koloru vidno sho Betelgejze perebuvaye na zavershalnij stadiyi evolyuciyi i nevdovzi zakinchit svoye isnuvannya spalahom nadnovoyi Pislya cogo Betelgejze mozhlivo peretvoritsya na bilogo karlika Varianti evolyuciyi zori zalezhat vid yiyi masi ta inshih fizichnih parametriv U razi spalahu zorya mozhe zbilshiti svoyu yaskravist do 9m sho priblizno dorivnyuye yaskravosti pivmisyacya Pislya vibuhu blisk postupovo spadatime sho zrobit zoryu nevidimoyu neozbroyenim okom Za kilka stolit na misci plecha Oriona z yavitsya tumannist Zgadki v kulturiNazva filmu Bitldzhus Beetlejuice 1988 ye alyuziyeyu na nazvu zori U knizi j filmi Putivnik Galaktikoyu Ford Prefekt pohodit iz planeti nepodalik Betelgejze PosilannyaBetelgejze Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 u vidimomu ta infrachervonomu diapazonah otrimane zastosovuyuchi metodi nazemnoyi interferometriyi z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Betelgeuse SolStation Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2006 angl PrimitkiGraham M Harper Alexander Brown Edward F Guinan kviten 2008 T 135 4 s 1430 1440 doi 10 1088 0004 6256 135 4 1430 Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 18 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano journal dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2017 Information Reed Business 22 October 1981 New Scientist 92 1276 238 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 8 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Fizika kosmosa Ripol Klassik Procitovano 20 lyutogo 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 18 08 2017 Space History Division DHD DL 7 98 Smithsonian National Air and Space Museum Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 18 08 2017 Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2011 Procitovano 8 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya C H Townes E H Wishnow D D S Hale and B Walp A systematic change with time in the size of Betelgeuse Published 2009 May 11 c 2009 The American Astronomical Society All rights reserved The Astrophysical Journal Volume 697 Number 2 Betelgeuse Is Being Weird Again What Gives By Michelle Starr 23 May 2023 Zirka Betelgejze znovu povoditsya divno chomu ce vidbuvayetsya 24 05 2023 17 46 Betelgeuse as a Merger of a Massive Star with a Companion Sagiv Shiber Emmanouil Chatzopoulos Bradley Munson and Juhan Frank Draft version October 24 2023 Z Betelgejze znovu vidbuvayetsya shos divne sho ce mozhe buti Avtor Anatolij Shevchenko 05 11 2023 One of the brightest stars in the sky will blink out on Dec 12 Here s how to watch By Jamie Carter published December 6 2023 Vcheni nazvali datu koli lyudstvo pobachit ridkisne yavishe zniknennya odniyeyi z najyaskravishih zirok 07 12 2023 5 58 pm Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ