Анджело Секкі (італ. Angelo Secchi, 28 червня 1818 — 26 лютого 1878) — італійський священик і астроном, директор обсерваторії Папського Григоріанського університету. Член Паризької Академії наук, іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук. Серед астрономів Секкі отримав неофіційний титул «батька астрофізики».
Анджело Секкі | |
---|---|
італ. Angelo Secchi | |
Народився | 18 червня 1818[4] Реджо-нель-Емілія, Емілія-Романья[4] |
Помер | 26 лютого 1878[2][…] (59 років) Рим, Італія[4] |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | астроном, фізик |
Галузь | астрономія |
Alma mater | d |
Знання мов | італійська[5][6] |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство | Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Російська академія наук, d, Баварська академія наук і Туринська академія наук[4] |
Конфесія | католицька церква |
Нагороди | іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 листопада 1856) |
|
Біографія
Народився в Реджо-нель-Емілія. У 1833 році вступив в орден єзуїтів, здобув освіту в Римському єзуїтському колегіумі. До 1848 року викладав фізику і математику в єзуїтських колегіумах у Лорето та Римі, потім нетривалий час викладав у Стоунігерсті (Англія) і Джорджтаунському університеті (США). З 1849 по 1878 рік — професор астрономії та директор обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму.
Один з піонерів астроспектроскопії. Упродовж 1863—1868 років вивчив спектри близько 4000 зірок; першим висунув ідею класифікації зоряних спектрів і розробив таку класифікацію, розділивши зоряні спектри на чотири основні типи. Ця класифікація залишалася загальновизнаною до введення на початку XX століття Гарвардської класифікації. Виділив також деякі пекулярні спектри, що не вкладалися в звичайну класифікацію (зірки з емісійними лініями, нові). Першим після Йозефа Фраунгофера успішно використовував об'єктивну призму. Вивчав поверхню Сонця (плями, гранули, протуберанці), розробив теорію його будови, засновану на уявленні про газ, що перебуває в стані сильного стиснення. Його погляди на природу Сонця викладені у праці «Сонце» (т. 1-2, 1870), що набула широкої популярності. У 1860 році вперше сфотографував сонячну корону. Одночасно з Вільямом Гаґґінсом виконав перші спектральні спостереження планет, відзначив присутність у червоній ділянці спектра Юпітера смуги поглинання, згодом ототожненої з метаном. У ранній період занять астрономією спостерігав планети (робив замальовки Марса), туманності, подвійні зірки. У 1859 році помітив дві темні лінії на Марсі і дав їм назву «canali» (протоки), прийняте потім Джованні Скіапареллі. Працював також у галузі геодезії, метеорології (прогнозування погоди), земного магнетизму.
Анджело Секкі вимірював у 1865 році прозорість морської води, занурюючи на тросі білий диск діаметром 30 см й зауважуючи глибину, на якій він перестає бути видимим. Ця глибина, виражена в метрах, приймається за міру прозорості води, а сам диск відтоді зветься диском Секкі.
На честь Анджело Секкі названо астероїд 4705 Секкі та два кратера — місячний і марсіанський.
Посилання
- Анджело Секкі в Encyclopædia Britannica
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Секки Анджело. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Примітки
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- www.accademiadellescienze.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Chinnici I. Angelo Secchi: Portrait of a “Multi-versed” Jesuit Scientist // Angelo Secchi and Nineteenth Century Science / ed. by I. Chinnici, G. Consolmagno. — Springer, 2021. — P. 70. — 381 p. — (Historical & Cultural Astronomy). — . — DOI:10.1007/978-3-030-58384-2_4.
- Chinnici I. . Архів оригіналу за 29 червня 2021.
- Secchi. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andzhelo Sekki ital Angelo Secchi 28 chervnya 1818 18180628 26 lyutogo 1878 italijskij svyashenik i astronom direktor observatoriyi Papskogo Grigorianskogo universitetu Chlen Parizkoyi Akademiyi nauk inozemnij chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk Sered astronomiv Sekki otrimav neoficijnij titul batka astrofiziki Andzhelo Sekkiital Angelo SecchiNarodivsya 18 chervnya 1818 1818 06 18 4 Redzho nel Emiliya Emiliya Romanya 4 Pomer 26 lyutogo 1878 1878 02 26 2 59 rokiv Rim Italiya 4 Krayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnist astronom fizikGaluz astronomiyaAlma mater dZnannya mov italijska 5 6 Zaklad Peterburzka akademiya naukChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk i Turinska akademiya nauk 4 Konfesiya katolicka cerkvaNagorodi inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 20 listopada 1856 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Redzho nel Emiliya U 1833 roci vstupiv v orden yezuyitiv zdobuv osvitu v Rimskomu yezuyitskomu kolegiumi Do 1848 roku vikladav fiziku i matematiku v yezuyitskih kolegiumah u Loreto ta Rimi potim netrivalij chas vikladav u Stounigersti Angliya i Dzhordzhtaunskomu universiteti SShA Z 1849 po 1878 rik profesor astronomiyi ta direktor observatoriyi Rimskogo yezuyitskogo kolegiumu Sui recenti progressi della meteorologia 1861 Odin z pioneriv astrospektroskopiyi Uprodovzh 1863 1868 rokiv vivchiv spektri blizko 4000 zirok pershim visunuv ideyu klasifikaciyi zoryanih spektriv i rozrobiv taku klasifikaciyu rozdilivshi zoryani spektri na chotiri osnovni tipi Cya klasifikaciya zalishalasya zagalnoviznanoyu do vvedennya na pochatku XX stolittya Garvardskoyi klasifikaciyi Vidiliv takozh deyaki pekulyarni spektri sho ne vkladalisya v zvichajnu klasifikaciyu zirki z emisijnimi liniyami novi Pershim pislya Jozefa Fraungofera uspishno vikoristovuvav ob yektivnu prizmu Vivchav poverhnyu Soncya plyami granuli protuberanci rozrobiv teoriyu jogo budovi zasnovanu na uyavlenni pro gaz sho perebuvaye v stani silnogo stisnennya Jogo poglyadi na prirodu Soncya vikladeni u praci Sonce t 1 2 1870 sho nabula shirokoyi populyarnosti U 1860 roci vpershe sfotografuvav sonyachnu koronu Odnochasno z Vilyamom Gagginsom vikonav pershi spektralni sposterezhennya planet vidznachiv prisutnist u chervonij dilyanci spektra Yupitera smugi poglinannya zgodom ototozhnenoyi z metanom U rannij period zanyat astronomiyeyu sposterigav planeti robiv zamalovki Marsa tumannosti podvijni zirki U 1859 roci pomitiv dvi temni liniyi na Marsi i dav yim nazvu canali protoki prijnyate potim Dzhovanni Skiaparelli Pracyuvav takozh u galuzi geodeziyi meteorologiyi prognozuvannya pogodi zemnogo magnetizmu Andzhelo Sekki vimiryuvav u 1865 roci prozorist morskoyi vodi zanuryuyuchi na trosi bilij disk diametrom 30 sm j zauvazhuyuchi glibinu na yakij vin perestaye buti vidimim Cya glibina virazhena v metrah prijmayetsya za miru prozorosti vodi a sam disk vidtodi zvetsya diskom Sekki Na chest Andzhelo Sekki nazvano asteroyid 4705 Sekki ta dva kratera misyachnij i marsianskij PosilannyaAndzhelo Sekki v Encyclopaedia Britannica Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Sekki Andzhelo Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Primitkiautori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Chinnici I Angelo Secchi Portrait of a Multi versed Jesuit Scientist Angelo Secchi and Nineteenth Century Science ed by I Chinnici G Consolmagno Springer 2021 P 70 381 p Historical amp Cultural Astronomy ISBN 978 3 030 58384 2 DOI 10 1007 978 3 030 58384 2 4 Chinnici I Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Secchi Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program