Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лімна або також Ломна пол Łomna неіснуюче українське село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводс

Лімна (гміна Бірча)

Лімна (гміна Бірча)

Лімна або також Ломна (пол. Łomna) — неіснуюче українське село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Село
Лімна
пол. Łomna

image

Координати H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1494
Населення 0 осіб 
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 38-712
Автомобільний код RPR
Код SIMC 1019757
OSM ↑3012868 ·R (Гміна Бірча)
image
image
Лімна
Лімна (Польща)
image
image
Лімна
Лімна (Підкарпатське воєводство)
image Лімна у Вікісховищі
image
Місце, де до депортації українців знаходилось село Лімна.

З 1975 по 1998 роки територія адміністративно належала до Перемишльського воєводства.

Географія

Село було розташоване на відстані 8 кілометрів на південь від центру гміни села Бірчі, 25 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 58 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Лімна вперше згадується в 1494 році як одне з сіл, що входило до так званого риботицького ключа.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Лімна відійшло до імперії Габсбургів.

У 1851 році в селі для існуючої греко-католицької парафії збудовано дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці (пол. Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Maryi Panny w Łomnej).

Докладніше:

Останній власник села Павел Тижковський (пол. Paweł Tyszkowski) на початку 20 століття передав права на нього Польській академії знань у Кракові.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. У тому ж таки 1921 році в Лімні налічувалося 109 будинків та 672 мешканці, з яких 625 греко-католиків, 5 римо-католиків і 42 юдеї. На 1.01.1939 в селі було 810 жителів, з них 770 українців і 40 євреїв. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Лімна, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

31 липня 1944 року село було зайняте військами Червоної Армії.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Лімна, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

В 1946 році будівлю церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Лімні розібрали.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

Виселені були всі мешканці села. Три будинки з Лімни були перенесені до села Корінець, де стоять досі. Примусово залишене мешканцями село заростає лісом.

До 1990 року Лімна належала до урядового відпочинкового комплексу з центром в селі Арламів, гміна Устрики-Долішні, або так зване Арламівське Панство (пол. Państwo arłamowskie) й була недоступна.

На місці, де колись було село, стоїть інформаційна таблиця. Тут також, як правило, знаходяться об'єкти, котрі належать до Карітас Польового Ординаріату Війська Польського (пол. Caritas Ordynariatu Polowego Wojska Polskiego). Під час канікул тут влаштовують табори відпочинку для дітей з цілої Польщі, а також зі Словаччини та України.

Від жовтня 2004 року в Лімні існує «Медіальний Ліс», котрий є символом польсько-українського примирення та поєднання. Він посаджений кількома десятками журналістів з Польщі і України, які зустрічаються тут щороку для ведення діалогу про співпрацю й майбутнє обох країн та обох народів.

Отець Гамівка Павло

парох села Лімна, Бірчанський деканат.

Народився 10. 07. 1890 р., рукоположений 1916 р., інстальований 1924 р., одружений.

1916-1919 – сотрудник м. Сянік, Сяніцький деканат.

1919-1924 – адміністратор с. Грозьова, Бірчанський деканат.

1924-(1939) – парох с. Лімна, Бірчанський деканат.

(1939)-1947 – парох с. Лімна, Бірчанський деканат,

– декан Бірчанського деканату,

– перебування в слідчій тюрмі в Перемишлі,

– депортований на західні землі Польщі до Плот, воєв. Щецінське.

1947-1957 – працював рільником на господарстві та книговодом у місцевій молочарні.

1957-1968 – допомагав служити в греко-католицькому обряді о. В. Боровцеві в:

м. Грифіце, воєв. Щецінське,

м. Тшеб'ятів,

с. Кожистно.

У 1947 році навесні арештований польським військом й ув'язнений у слідчій тюрмі в Перемишлі. Після тяжких тортур по якомусь часі звільнений, а точніше, викуплений.

Обставини арешту о. П. Гамівки: Син о. Павла, Ярослав Гамівка, займав доволі високий пост в УПА. Був фінансовим референтом в І окрузі ОУН. З тої причини о. Павло відчував постійну загрозу з боку польського війська, тому й робив усе, щоб себе й родину оберегти. Він перебрався за селянина й цілими днями робив сніпки по стодолах для обшивання будинків. Виявлений якимось хлопцем польському війську, був тяжко побитий і ув'язнений у Перемишлі. По кількох місяцях викупила його родина й парафіяни за 40 тис. золотих. Такі практики тоді бували. Після виходу на волю о. Павлові дозволено короткий час служити в покиненій церкві в Тростянці в римо-католицькому обряді для польського війська, яке там таборувало.

Незабаром о. П. Гамівку депортували з дружиною й дочкою на західні землі Польщі до м. Плоти, воєводство Щецінське. Там він отримав господарство, на якому працював як рільник.

Коли відродилася Греко-Католицька Церква на Щецінщині, допомагав о. В. Боровцеві обслуговувати станиці в Тшеб'ятові, Грифіцах і Кожистнім.

о. П. Гамівка аж до своєї смерті переживав велику особисту й родинну трагедію, пов'язану з сином Ярославом.

Помер 19 грудня 1968 року в Плотах на Щецінщині. Там і похований.

Населення

Джерела, посилання та література

Примітки

  1. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  3. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
  5. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  6. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  7. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 4 листопада 2012.
  8. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2012.
  9. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
  10. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
  11. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 4 листопада 2012.
  12. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Limna abo takozh Lomna pol Lomna neisnuyuche ukrayinske selo v gmini Bircha Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi na pivdennomu shodi Polshi Selo Limna pol Lomna Koordinati 49 38 10 pn sh 22 29 53 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1494Naselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 1Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 38 712Avtomobilnij kod RPRKod SIMC 1019757OSM 3012868 R Gmina Bircha LimnaLimna Polsha LimnaLimna Pidkarpatske voyevodstvo Limna u Vikishovishi Misce de do deportaciyi ukrayinciv znahodilos selo Limna Z 1975 po 1998 roki teritoriya administrativno nalezhala do Peremishlskogo voyevodstva GeografiyaSelo bulo roztashovane na vidstani 8 kilometriv na pivden vid centru gmini sela Birchi 25 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 58 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Limna vpershe zgaduyetsya v 1494 roci yak odne z sil sho vhodilo do tak zvanogo ribotickogo klyucha V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Limna vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv U 1851 roci v seli dlya isnuyuchoyi greko katolickoyi parafiyi zbudovano derev yanu cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pol Cerkiew Zasniecia Najswietszej Maryi Panny w Lomnej Dokladnishe Ostannij vlasnik sela Pavel Tizhkovskij pol Pawel Tyszkowski na pochatku 20 stolittya peredav prava na nogo Polskij akademiyi znan u Krakovi Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku U tomu zh taki 1921 roci v Limni nalichuvalosya 109 budinkiv ta 672 meshkanci z yakih 625 greko katolikiv 5 rimo katolikiv i 42 yudeyi Na 1 01 1939 v seli bulo 810 zhiteliv z nih 770 ukrayinciv i 40 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Limna sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu 31 lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate vijskami Chervonoyi Armiyi 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Limna yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah V 1946 roci budivlyu cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Limni rozibrali Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Viseleni buli vsi meshkanci sela Tri budinki z Limni buli pereneseni do sela Korinec de stoyat dosi Primusovo zalishene meshkancyami selo zarostaye lisom Do 1990 roku Limna nalezhala do uryadovogo vidpochinkovogo kompleksu z centrom v seli Arlamiv gmina Ustriki Dolishni abo tak zvane Arlamivske Panstvo pol Panstwo arlamowskie j bula nedostupna Na misci de kolis bulo selo stoyit informacijna tablicya Tut takozh yak pravilo znahodyatsya ob yekti kotri nalezhat do Karitas Polovogo Ordinariatu Vijska Polskogo pol Caritas Ordynariatu Polowego Wojska Polskiego Pid chas kanikul tut vlashtovuyut tabori vidpochinku dlya ditej z ciloyi Polshi a takozh zi Slovachchini ta Ukrayini Vid zhovtnya 2004 roku v Limni isnuye Medialnij Lis kotrij ye simvolom polsko ukrayinskogo primirennya ta poyednannya Vin posadzhenij kilkoma desyatkami zhurnalistiv z Polshi i Ukrayini yaki zustrichayutsya tut shoroku dlya vedennya dialogu pro spivpracyu j majbutnye oboh krayin ta oboh narodiv Otec Gamivka Pavlo paroh sela Limna Birchanskij dekanat Narodivsya 10 07 1890 r rukopolozhenij 1916 r instalovanij 1924 r odruzhenij 1916 1919 sotrudnik m Syanik Syanickij dekanat 1919 1924 administrator s Grozova Birchanskij dekanat 1924 1939 paroh s Limna Birchanskij dekanat 1939 1947 paroh s Limna Birchanskij dekanat dekan Birchanskogo dekanatu perebuvannya v slidchij tyurmi v Peremishli deportovanij na zahidni zemli Polshi do Plot voyev Shecinske 1947 1957 pracyuvav rilnikom na gospodarstvi ta knigovodom u miscevij molocharni 1957 1968 dopomagav sluzhiti v greko katolickomu obryadi o V Borovcevi v m Grifice voyev Shecinske m Tsheb yativ s Kozhistno U 1947 roci navesni areshtovanij polskim vijskom j uv yaznenij u slidchij tyurmi v Peremishli Pislya tyazhkih tortur po yakomus chasi zvilnenij a tochnishe vikuplenij Obstavini areshtu o P Gamivki Sin o Pavla Yaroslav Gamivka zajmav dovoli visokij post v UPA Buv finansovim referentom v I okruzi OUN Z toyi prichini o Pavlo vidchuvav postijnu zagrozu z boku polskogo vijska tomu j robiv use shob sebe j rodinu oberegti Vin perebravsya za selyanina j cilimi dnyami robiv snipki po stodolah dlya obshivannya budinkiv Viyavlenij yakimos hlopcem polskomu vijsku buv tyazhko pobitij i uv yaznenij u Peremishli Po kilkoh misyacyah vikupila jogo rodina j parafiyani za 40 tis zolotih Taki praktiki todi buvali Pislya vihodu na volyu o Pavlovi dozvoleno korotkij chas sluzhiti v pokinenij cerkvi v Trostyanci v rimo katolickomu obryadi dlya polskogo vijska yake tam taboruvalo Nezabarom o P Gamivku deportuvali z druzhinoyu j dochkoyu na zahidni zemli Polshi do m Ploti voyevodstvo Shecinske Tam vin otrimav gospodarstvo na yakomu pracyuvav yak rilnik Koli vidrodilasya Greko Katolicka Cerkva na Shecinshini dopomagav o V Borovcevi obslugovuvati stanici v Tsheb yatovi Grificah i Kozhistnim o P Gamivka azh do svoyeyi smerti perezhivav veliku osobistu j rodinnu tragediyu pov yazanu z sinom Yaroslavom Pomer 19 grudnya 1968 roku v Plotah na Shecinshini Tam i pohovanij Naselennya1921 672 meshkanci z yakih 625 greko katolikiv bilshe 93 5 rimo katolikiv menshe 1 i 42 yudeyi bilshe 6 Dzherela posilannya ta literaturaLimna pol Lomna 3 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 691 pol PrimitkiCentral Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 4 listopada 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ