Арламів (пол. Arłamów) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях.
Село Арламів Arłamów Координати H G O
Арламів у Вікісховищі |
Історія
За переказами історія села сягає часів Галицького князівства.
Першу згадку маємо в документі від 1485 року про спустошене село. Наприкінці XV ст. належало до маєтностей Гербуртів на волоському праві у складі Добромильського ключа. До 1772 року село входило Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. В 1921 р. вже було 144 житлові будинки і 897 жителів (873 греко-католики, 9 римо-католиків і 15 юдеїв). На 1.01.1939 в селі було 1100 жителів, з них 1075 українців, 10 поляків, 15 євреїв. Село входило до ґміни Добромиль Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Арламів, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. 28 липня 1944 року німці покинули цю територію. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Арламів, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Надалі проведено етноцид українців. Після виселення українців у СРСР та операції Вісла решти 216 жителів на понімецькі землі в селі не залишилося жодного жителя. В кінці 1960-х територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.
Церква
У податковому реєстрі 1628 р. згадується піп, отже, вже тоді була церква. Парафія була в селі до 1828 року. В 1828-1840 рр. село належало до парафії Квасинина. Можливо причиною була старість церкви, але в 1830 р. збудовано нову. Цю церкву розібрано в 1896 р. і на її місці зведена нова, а після неї в 1914 р. — наступна, після виселення українців зруйнована. Була філіяльною церквою парафії Квасинина Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В селі також був греко-католицький цвинтар, рештки якого знаходяться неподалік від місця колишньої церкви.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
Джерела
- Arłamów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 49. (пол.)
- Apokryf Ruski. Arłamów [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arlamiv pol Arlamow kolishnye selo a teper lisove selishe Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha na pradavnih ukrayinskih zemlyah Selo Arlamiv Arlamow Koordinati 49 34 33 pn sh 22 40 05 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit BeshadskijGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1485Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13 Poshtovij indeks 38 712Avtomobilnij kod RBIKod SIMC 0361784GeoNames 776608OSM 1748163 R Ustriki Dolishni Oficijnij sajt arlamow plArlamivArlamiv Polsha ArlamivArlamiv Pidkarpatske voyevodstvo Arlamiv u VikishovishiIstoriyaZa perekazami istoriya sela syagaye chasiv Galickogo knyazivstva Pershu zgadku mayemo v dokumenti vid 1485 roku pro spustoshene selo Naprikinci XV st nalezhalo do mayetnostej Gerburtiv na voloskomu pravi u skladi Dobromilskogo klyucha Do 1772 roku selo vhodilo Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi selo vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv vhodilo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu V 1921 r vzhe bulo 144 zhitlovi budinki i 897 zhiteliv 873 greko katoliki 9 rimo katolikiv i 15 yudeyiv Na 1 01 1939 v seli bulo 1100 zhiteliv z nih 1075 ukrayinciv 10 polyakiv 15 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Dobromil Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Arlamiv sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu 28 lipnya 1944 roku nimci pokinuli cyu teritoriyu Vid 13 serpnya 1944 pochalasya primusova mobilizaciya ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Arlamiv yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Nadali provedeno etnocid ukrayinciv Pislya viselennya ukrayinciv u SRSR ta operaciyi Visla reshti 216 zhiteliv na ponimecki zemli v seli ne zalishilosya zhodnogo zhitelya V kinci 1960 h teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil vklyuchena do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv Cerkva U podatkovomu reyestri 1628 r zgaduyetsya pip otzhe vzhe todi bula cerkva Parafiya bula v seli do 1828 roku V 1828 1840 rr selo nalezhalo do parafiyi Kvasinina Mozhlivo prichinoyu bula starist cerkvi ale v 1830 r zbudovano novu Cyu cerkvu rozibrano v 1896 r i na yiyi misci zvedena nova a pislya neyi v 1914 r nastupna pislya viselennya ukrayinciv zrujnovana Bula filiyalnoyu cerkvoyu parafiyi Kvasinina Dobromilskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC V seli takozh buv greko katolickij cvintar reshtki yakogo znahodyatsya nepodalik vid miscya kolishnoyi cerkvi PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 5 zhovtnya 2017 DzherelaArlamow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 49 pol Apokryf Ruski Arlamow 3 veresnya 2017 u Wayback Machine