Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корінець пол Korzeniec село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 488 осіб

Корінець (село)

Корінець (село)

Корінець (пол. Korzeniec) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 488 осіб (2011).

Село
Корінець
пол. Korzeniec
image

Координати 49°43′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.717; 22.517Координати: 49°43′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.717; 22.517

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1464
Населення 488 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
SIMC 0599244
GeoNames 768087
OSM r6854766  ·R
image
image
Корінець
Корінець (Польща)
image
image
Корінець
Корінець (Підкарпатське воєводство)
image Корінець у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корінець (значення).

Географія

Село знаходиться на відстані 4 кілометри на північний схід від центру гміни села Бірчі, 20 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 51 кілометр на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село засновано на початку 15 століття.

Перші письмові згадки про село Корінець відносяться до 1464 року.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Корінець відійшло до імперії Габсбургів.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село з частково українським населенням ввійшло до її складу. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 990 жителів, з них 70 українців, 890 поляків і 30 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Корінець, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Корінець, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені за допомогою армії від українців господарства поляками. 29 листопада 1945 року частина села була спалена підрозділами УПА.

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 256 56 174 26
Жінки 232 50 134 48
Разом 488 106 308 74

Джерела, посилання та література

Див. також

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2018.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  4. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  7. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  8. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 11 жовтня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 11 жовтня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  14. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Korinec pol Korzeniec selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 488 osib 2011 Selo Korinec pol Korzeniec Koordinati 49 43 pn sh 22 31 sh d 49 717 pn sh 22 517 sh d 49 717 22 517 Koordinati 49 43 pn sh 22 31 sh d 49 717 pn sh 22 517 sh d 49 717 22 517 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1464Naselennya 488 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599244GeoNames 768087OSM r6854766 RKorinecKorinec Polsha KorinecKorinec Pidkarpatske voyevodstvo Korinec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korinec znachennya GeografiyaSelo znahoditsya na vidstani 4 kilometri na pivnichnij shid vid centru gmini sela Birchi 20 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 51 kilometr na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo zasnovano na pochatku 15 stolittya Pershi pismovi zgadki pro selo Korinec vidnosyatsya do 1464 roku V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Korinec vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce selo z chastkovo ukrayinskim naselennyam vvijshlo do yiyi skladu Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 990 zhiteliv z nih 70 ukrayinciv 890 polyakiv i 30 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi z 17 veresnya 1939 roku Korinec sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshov do SRSR i vvijshov do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Korinec yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni za dopomogoyu armiyi vid ukrayinciv gospodarstva polyakami 29 listopada 1945 roku chastina sela bula spalena pidrozdilami UPA Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 256 56 174 26Zhinki 232 50 134 48Razom 488 106 308 741785 50 greko katolikiv 261 rimo katolikiv 2006 492 osobiDzherela posilannya ta literaturaKorinec pol Korzeniec 4 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 435 pol Storinka sela Korinec na vebsajti gmini Bircha 3 travnya 2012 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 7 listopada 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 21 chervnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ