Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литовські залізниці (лит. Lietuvos geležinkeliai) — національна державна залізнична компанія Литви. Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни. Генеральний директор АТ «Литовські залізниці» — Стасіс Дайлідка.
| лит. Lietuvos geležinkeliai LTG | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | залізнична компанія |
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство[d] |
| Галузь | залізничний транспорт |
| Засновано | 24 грудня 1918 |
| Штаб-квартира | вул. Міндовга, 12/14, Вільнюс |
| Ключові особи | |
| Продукція | залізничний транспорт |
| Виторг | 443 700 000 € (2017) |
| Власник(и) | Литва |
| Співробітники | 10 791 (2012) |
| Член | Міжнародний союз залізниць[1] і d[2] |
| litrail.lt(лит.)(англ.)(рос.)(пол.)(кит.) | |
 Литовські залізниці у Вікісховищі | |
В 2006 році литовські залізниці перевезли 6,2 млн пасажирів і 50 млн тонн вантажів. Наймасовішим вантажем є російська нафта, яку перевалюють в портах Литви. Пасажирські перевезення представлені внутрішніми потягами, міжнародними потягами з Вільнюса (до Москви, Санкт-Петербурга та Мінська, а також транзитом через територію Литви російськими поїздами далекого сполучення, котрі прямують до Калінінграда).
Залізнична мережа Литви складається з 1749 км ліній з російською шириною колії (з них електрифіковані 149 км: лінії кордон з Білоруссю - Кяна - Науйої-Вільня — Каунас та Лентварис — Тракай), а також 22 км з європейською колією та 179 км вузькоколійних ліній з шириною 750 мм.
Історія
Залізнична мережа на території сучасної Литви почала формуватися у другій половині XIX століття. 15 лютого 1851 року було ухвалено рішення про спорудження Петербурго-Варшавської залізниці, будівництво почалося 1852 року. 4 вересня 1860 року в Вільно з боку Дінабург прийшов перший поїзд, в тому ж році продовжилося будівництво дороги до кордону Російської імперії з Пруссією,а вже 11 квітня 1861 року стала до ладу дільниця Ковно — Вержболово.
Активне залізничне будівництво велося в Балтії наприкінці 1860-х — на початку 1870-х років, в тому числі в листопаді 1873 року почалася експлуатація ділянки — Радзівілішкі. Наприкінці 1890-х років з'являються вузькоколійні лінії, 28 вересня 1899 року відкрито регулярний рух поїздів дорогою Поневеж — Постави (ширина колії 750 мм). Нові залізниці, в тому числі велику кількість військово-польових доріг з шириною колії 600 мм було побудовано німецькими солдатами в роки Першої світової війни.
Після проголошення незалежної Литовської держави міністр шляхів сполучення Литви наказом від 3 грудня 1918 року поклав керівництво Литовськими залізницями на групу інженерів. 6 червня 1919 року почався рух поїздів по лінії Кайшядорис — Радвилішкіс. 1922 року Литовські залізниці стали членом Міжнародного союзу залізниць. У міжвоєнний час основна мережа залізниць Литви була вже сформована, під час Другої світової війни піддалася значному руйнуванню.
3 серпня 1940 року указом народного комісара шляхів сполучення СРСР Литовські залізниці стали складовою частиною залізниць СРСР. 1963 року дороги Литовської РСР увійшли до складу . Велися роботи з відновлення зруйнованих ділянок, реконструкції станцій, скорочення протяжності вузькоколійних ліній. 1975 року були електрифіковані змінним струмом ділянки приміської зони Вільнюса: Науйої-Вільня — Лентварис — та Лентварис — .
20 листопада 1991 року залізниці Литви вийшли зі складу Міністерства шляхів сполучення, в січні 1992 року організовано Управління Литовських залізниць. З 1995 року Литовські залізниці є членом Міжнародного комітету залізничного транспорту.
Електрифіковані лінії
Литовська залізниця електрифікована змінним струмом (25 кВ) впродовж 149 км.
- Кяна — Каунас— найдовша електрифікована ділянка в Балтійському регіоні (140 км).
- Станції та пункти зупинки (23): Кяна, Кивішкес, Науйої-Вільня, Павільніс, Вільнюс, Панеряй, Воке, Лентварис, Каріетішкес, Саусяй, Рікантай, Балтамішкіс, Вевіс, Каугоніс, Жасляй, Кайшядорис, Пагіряй, Памерис, Правенішкес, Карчюпіс, Палемонас, Амаляй, Каунас.
- Лентварис — Тракай — найменша електрифікована гілка в Балтійському регіоні (9 км).
- Станції та пункти зупинки (3): Лентварис, Сянеї-Тракай, Тракай.
Тяговий рухомий склад
- 171 вантажний локомотив
- 17 пасажирських локомотивів
- 89 маневрових локомотивів
- 58 од. автономних МВРС (ДР1А, Д1, , , 620М
- 17 електропоїздів (ЕР9М, двоповерхові електропоїзди EJ 575)
Серед тепловозів: М62, 2М62, ТЕП60, Тепловоз ТЕП70, ТЕП70БС, Тепловоз ЧМЕ3, ЧМЕ3М, ТЕМ2, , ТЕМ-ТМХ.
Тунелі
На території Литви розташовано два залізничних тунелі:
- Паняряйський тунель (на цей момент закритий);
- Каунаський тунель.
Пасажирське сполучення
Міждержавні пасажирські потяги
Велика частина поїздів міжнародного сполучення проходить по головній магістралі Литви, лінії — Вільнюс — Кібартай. Серед них фірмовий поїзд Вільнюс — Москва, поїзд формування Білоруської залізниці Мінськ — Вільнюс та поїзди Російських залізниць у Калінінград. Лінія Вільнюс — — кордон з Латвією використовується для руху поїзда Вільнюс — Санкт-Петербург.
На початку 1990-х років була прокладена суміщена колія 1520 мм і 1435 мм на ділянці — та колія 1435 мм на ділянці від Моцкави до кордону з Польщею, що дозволило організувати сполучення з Польщею в обхід території Білорусі. Поїзд Польських залізниць — Шештокай узгоджений з розкладом поїзду Шештокай — Вільнюс. При цьому до 1996 року існував швидкий поїзд «Балтійський експрес» Таллінн — Шештокай, що сполучав між собою і з Польщею усі балтійські країни.
Пасажирські поїзди в місцевому та приміському сполученні
Дизель-поїзда місцевого сполучення в Литві прямують за маршрутами Вільнюс — Клайпеда, Вільнюс — Шяуляй (через Каунас), Вільнюс — , Клайпеда — Радвилішкіс.
Рух електропоїздів з Вільнюса здійснюється за маршрутами Науйої-Вільня — Каунас (16 пар електропоїздів щодня) та Науйої-Вільня — Тракай (6 пар). З Вільнюса також вирушають дизель-поїзди у напрямку станцій , , та . У жовтні 2008 року відкрився новий маршрут Вільнюс — Аеропорт. Від станції Шяуляй вирушають приміські поїзди на Рокишкіс, Радвилішкіс та Мажейкяй; з Каунаса — на та , з Клайпеди — на Шилуте.
Невживані та розібрані лінії
Пасажирське сполучення було скасовано на таких протяжних лініях як Шилуте — Пагегяй (кордон з Росією), Пагегяй — Радвилішкіс, — Алітус, Швенченеляй — Утена, а також на прикордонних з Латвією лініях Кретинга — Скуодас, Шяуляй — Йонішкіс та інших. З 1996 року скасовано потяги на дільниці Пабраде — , яка проходить територією Білорусі. Між двома державами виявилася розділеною гілка Поріччя — Друскінінкай: частина, що проходить територією Литви, була розібрана.
Збережену ділянку вузькоколійної залізниці Паневежис — (так звана ) занесено до реєстру нерухомих цінностей Литовської Республіки та використовують лише для руху туристичних поїздів.
Примітки
- https://vademecum.uic.org/en/memberDetail/86
- https://www.cit-rail.org/secure-media/files/cit_members_2023-01-11.pdf?cid=307322
- . Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 4 жовтня 2012.
- Історія електрифікації залізниць СРСР. Залізничний портал «Паровоз ІС». Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 12 січня 2012.(рос.)
- Тархов С. А. Нові залізниці в пострадянському просторі. Газета «Географія». Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 12 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
Література
- Історія залізничного транспорту Росії / Під ред. Є. Я. Красковського, М. М. Уздіна. — СПб., 1994. — 336 с. — 15 000 прим. — .
- Литовські залізниці // Велика енциклопедія транспорту: У 8 т / Гл. ред. . — 2-е изд. — М. : Велика російська енциклопедія, 2003. — С. 152 — 154. — 15 000 прим. — .
Посилання
- www.litrail.lt — офіційний сайт компанії (лит.)(англ.)(рос.)
- Схема Литовських залізниць [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
dohid Litovski zaliznici lit Lietuvos gelezinkeliai nacionalna derzhavna zaliznichna kompaniya Litvi Kompaniya obslugovuye vsyu zaliznichnu merezhu krayini Generalnij direktor AT Litovski zaliznici Stasis Dajlidka Litovski zaliznicilit Lietuvos gelezinkeliai LTGLogotipTip zaliznichna kompaniyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya akcionerne tovaristvo d Galuz zaliznichnij transportZasnovano 24 grudnya 1918Shtab kvartira vul Mindovga 12 14 VilnyusKlyuchovi osobiProdukciya zaliznichnij transportVitorg 443 700 000 2017 Vlasnik i LitvaSpivrobitniki 10 791 2012 Chlen Mizhnarodnij soyuz zaliznic 1 i d 2 litrail lt lit angl ros pol kit Litovski zaliznici u Vikishovishi V 2006 roci litovski zaliznici perevezli 6 2 mln pasazhiriv i 50 mln tonn vantazhiv Najmasovishim vantazhem ye rosijska nafta yaku perevalyuyut v portah Litvi Pasazhirski perevezennya predstavleni vnutrishnimi potyagami mizhnarodnimi potyagami z Vilnyusa do Moskvi Sankt Peterburga ta Minska a takozh tranzitom cherez teritoriyu Litvi rosijskimi poyizdami dalekogo spoluchennya kotri pryamuyut do Kaliningrada Zaliznichna merezha Litvi skladayetsya z 1749 km linij z rosijskoyu shirinoyu koliyi z nih elektrifikovani 149 km liniyi kordon z Bilorussyu Kyana Naujoyi Vilnya Kaunas ta Lentvaris Trakaj a takozh 22 km z yevropejskoyu koliyeyu ta 179 km vuzkokolijnih linij z shirinoyu 750 mm IstoriyaZaliznichna merezha na teritoriyi suchasnoyi Litvi pochala formuvatisya u drugij polovini XIX stolittya 15 lyutogo 1851 roku bulo uhvaleno rishennya pro sporudzhennya Peterburgo Varshavskoyi zaliznici budivnictvo pochalosya 1852 roku 4 veresnya 1860 roku v Vilno z boku Dinaburg prijshov pershij poyizd v tomu zh roci prodovzhilosya budivnictvo dorogi do kordonu Rosijskoyi imperiyi z Prussiyeyu a vzhe 11 kvitnya 1861 roku stala do ladu dilnicya Kovno Verzhbolovo Aktivne zaliznichne budivnictvo velosya v Baltiyi naprikinci 1860 h na pochatku 1870 h rokiv v tomu chisli v listopadi 1873 roku pochalasya ekspluataciya dilyanki Radzivilishki Naprikinci 1890 h rokiv z yavlyayutsya vuzkokolijni liniyi 28 veresnya 1899 roku vidkrito regulyarnij ruh poyizdiv dorogoyu Ponevezh Postavi shirina koliyi 750 mm Novi zaliznici v tomu chisli veliku kilkist vijskovo polovih dorig z shirinoyu koliyi 600 mm bulo pobudovano nimeckimi soldatami v roki Pershoyi svitovoyi vijni Pislya progoloshennya nezalezhnoyi Litovskoyi derzhavi ministr shlyahiv spoluchennya Litvi nakazom vid 3 grudnya 1918 roku poklav kerivnictvo Litovskimi zaliznicyami na grupu inzheneriv 6 chervnya 1919 roku pochavsya ruh poyizdiv po liniyi Kajshyadoris Radvilishkis 1922 roku Litovski zaliznici stali chlenom Mizhnarodnogo soyuzu zaliznic U mizhvoyennij chas osnovna merezha zaliznic Litvi bula vzhe sformovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni piddalasya znachnomu rujnuvannyu 3 serpnya 1940 roku ukazom narodnogo komisara shlyahiv spoluchennya SRSR Litovski zaliznici stali skladovoyu chastinoyu zaliznic SRSR 1963 roku dorogi Litovskoyi RSR uvijshli do skladu Velisya roboti z vidnovlennya zrujnovanih dilyanok rekonstrukciyi stancij skorochennya protyazhnosti vuzkokolijnih linij 1975 roku buli elektrifikovani zminnim strumom dilyanki primiskoyi zoni Vilnyusa Naujoyi Vilnya Lentvaris ta Lentvaris 20 listopada 1991 roku zaliznici Litvi vijshli zi skladu Ministerstva shlyahiv spoluchennya v sichni 1992 roku organizovano Upravlinnya Litovskih zaliznic Z 1995 roku Litovski zaliznici ye chlenom Mizhnarodnogo komitetu zaliznichnogo transportu Elektrifikovani liniyiLitovska zaliznicya elektrifikovana zminnim strumom 25 kV vprodovzh 149 km Kyana Kaunas najdovsha elektrifikovana dilyanka v Baltijskomu regioni 140 km Stanciyi ta punkti zupinki 23 Kyana Kivishkes Naujoyi Vilnya Pavilnis Vilnyus Paneryaj Voke Lentvaris Karietishkes Sausyaj Rikantaj Baltamishkis Vevis Kaugonis Zhaslyaj Kajshyadoris Pagiryaj Pameris Pravenishkes Karchyupis Palemonas Amalyaj Kaunas Lentvaris Trakaj najmensha elektrifikovana gilka v Baltijskomu regioni 9 km Stanciyi ta punkti zupinki 3 Lentvaris Syaneyi Trakaj Trakaj Tyagovij ruhomij skladTeplovoz 2M62 na zaliznicyah LitviTeplovoz Siemens ER 20 CF171 vantazhnij lokomotiv 17 pasazhirskih lokomotiviv 89 manevrovih lokomotiviv 58 od avtonomnih MVRS DR1A D1 620M 17 elektropoyizdiv ER9M dvopoverhovi elektropoyizdi EJ 575 Sered teplovoziv M62 2M62 TEP60 Teplovoz TEP70 TEP70BS Teplovoz ChME3 ChME3M TEM2 TEM TMH TuneliNa teritoriyi Litvi roztashovano dva zaliznichnih tuneli Panyaryajskij tunel na cej moment zakritij Kaunaskij tunel Pasazhirske spoluchennyaMizhderzhavni pasazhirski potyagi Velika chastina poyizdiv mizhnarodnogo spoluchennya prohodit po golovnij magistrali Litvi liniyi Vilnyus Kibartaj Sered nih firmovij poyizd Vilnyus Moskva poyizd formuvannya Biloruskoyi zaliznici Minsk Vilnyus ta poyizdi Rosijskih zaliznic u Kaliningrad Liniya Vilnyus kordon z Latviyeyu vikoristovuyetsya dlya ruhu poyizda Vilnyus Sankt Peterburg Na pochatku 1990 h rokiv bula prokladena sumishena koliya 1520 mm i 1435 mm na dilyanci ta koliya 1435 mm na dilyanci vid Mockavi do kordonu z Polsheyu sho dozvolilo organizuvati spoluchennya z Polsheyu v obhid teritoriyi Bilorusi Poyizd Polskih zaliznic Sheshtokaj uzgodzhenij z rozkladom poyizdu Sheshtokaj Vilnyus Pri comu do 1996 roku isnuvav shvidkij poyizd Baltijskij ekspres Tallinn Sheshtokaj sho spoluchav mizh soboyu i z Polsheyu usi baltijski krayini Pasazhirski poyizdi v miscevomu ta primiskomu spoluchenni Elektropoyizd EJ575 v Kaunasi Dizel poyizda miscevogo spoluchennya v Litvi pryamuyut za marshrutami Vilnyus Klajpeda Vilnyus Shyaulyaj cherez Kaunas Vilnyus Klajpeda Radvilishkis Ruh elektropoyizdiv z Vilnyusa zdijsnyuyetsya za marshrutami Naujoyi Vilnya Kaunas 16 par elektropoyizdiv shodnya ta Naujoyi Vilnya Trakaj 6 par Z Vilnyusa takozh virushayut dizel poyizdi u napryamku stancij ta U zhovtni 2008 roku vidkrivsya novij marshrut Vilnyus Aeroport Vid stanciyi Shyaulyaj virushayut primiski poyizdi na Rokishkis Radvilishkis ta Mazhejkyaj z Kaunasa na ta z Klajpedi na Shilute Nevzhivani ta rozibrani liniyi Pasazhirske spoluchennya bulo skasovano na takih protyazhnih liniyah yak Shilute Pagegyaj kordon z Rosiyeyu Pagegyaj Radvilishkis Alitus Shvenchenelyaj Utena a takozh na prikordonnih z Latviyeyu liniyah Kretinga Skuodas Shyaulyaj Jonishkis ta inshih Z 1996 roku skasovano potyagi na dilnici Pabrade yaka prohodit teritoriyeyu Bilorusi Mizh dvoma derzhavami viyavilasya rozdilenoyu gilka Porichchya Druskininkaj chastina sho prohodit teritoriyeyu Litvi bula rozibrana Zberezhenu dilyanku vuzkokolijnoyi zaliznici Panevezhis tak zvana zaneseno do reyestru neruhomih cinnostej Litovskoyi Respubliki ta vikoristovuyut lishe dlya ruhu turistichnih poyizdiv Primitkihttps vademecum uic org en memberDetail 86 https www cit rail org secure media files cit members 2023 01 11 pdf cid 307322 Arhiv originalu za 17 chervnya 2010 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Istoriya elektrifikaciyi zaliznic SRSR Zaliznichnij portal Parovoz IS Arhiv originalu za 13 kvitnya 2012 Procitovano 12 sichnya 2012 ros Tarhov S A Novi zaliznici v postradyanskomu prostori Gazeta Geografiya Arhiv originalu za 13 kvitnya 2012 Procitovano 12 sichnya 2012 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 LiteraturaIstoriya zaliznichnogo transportu Rosiyi Pid red Ye Ya Kraskovskogo M M Uzdina SPb 1994 336 s 15 000 prim ISBN 5 85952 005 0 Litovski zaliznici Velika enciklopediya transportu U 8 t Gl red 2 e izd M Velika rosijska enciklopediya 2003 S 152 154 15 000 prim ISBN 5 85270 231 5 Posilannyawww litrail lt oficijnij sajt kompaniyi lit angl ros Shema Litovskih zaliznic 28 listopada 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi