Рокишкіс лит Rokiškis місто на північному сході Литви адміністративний центр Рокишкіського району в Паневежиському повіт

Рокишкіс (лит. Rokiškis) — місто на північному сході Литви, адміністративний центр Рокишкіського району в Паневежиському повіті.

Рокишкіс
лит. Rokiškis
лит. Rokiškis

герб

Основні дані

55°57′ пн. ш. 25°34′ сх. д. / 55.950° пн. ш. 25.567° сх. д.

Країна

Литва

Регіон

Паневежиський повіт

Столиця для

Рокишкіський район (райони Литви)

Засновано

1499

Перша згадка

22 км²

15 325 осіб (2010)

133 м і 126 м

Цесіс, Лудза (2 лютого 2010), Лудзенський край^[d] (2 лютого 2010), Озурґеті (2009), Зволен

(+370) 8458

+2

864502, 595213

↑1111073 ·R (Рокишкіський район, Новоолександрівський повіт)

Поштові індекси

LT-42001

Міська влада

Вебсайт

Офіційна сторінка

Мапа

Рокишкіс
лит. Rokiškis

Рокишкіс
лит. Rokiškis (Литва)

[[commons:Category:Rokiškis|Рокишкіс
лит. Rokiškis]] у Вікісховищі

Етимологія

Назва міста — персональний топонім, що походить від особистого імені «Рокас» із додаванням суфікса «-іскіс».

Історія

Паберже, зображений у 17 столітті на карті «Magni Ducatus Lithuaniae, et Regionum Adiacentium exacta Descriptio». Вид-во М.К.Радзивіла, 1613 р. (Фрагмент)

Місто є частиною території, населеної плем'ям селонів. Вперше місто згадується 21 вересня 1499 р. у привілеї князя Олександра на вирубку лісу, коли тут стояв Рокишкіський маєток (хоча є думки, що Рокишкіс існував вже у XIII ст.). Напис визначає ліси Рокишкіса та Пьєньоніс. У 1500 згадується Рокишкіський костел і парафія. У 1516 згадується місто. У 1523 Рокишкісі оселилися князі Крошинські, які правили містом 200 років. Згодом маєток Рокишкіс став власністю графів Тізенгаузенів, які побудували туи садибний ансамбль Рокишкіс, неоготичну архітектурну пам'ятку, що збереглася донині - церква апостола євангеліста Матвія.

1810 Рокишкіс згадується як центр повіту, який володів такими дворами та фільварками:

Aknysta (Окніста)
Aukštadvaris (Високий двір)
Veduviškis (Ведерувщина)
Lukštai (Lukszty)
Ignotiškis (Ігналін)
Uljanava (Юліанов)
Рокишкіс (Rakiszki)
Skemai (Skiemiany)
Sėlynė(Litwiniszki)
Rokiškėlės (Ракішечки)
Skrebiškės (Скробішки)
Dagiliai (Догіле)
Kamajai (Comaje)

Вкінці 18 століття з ініціативи Тізенгаузенів в Рокишкісі були побудовані торговий дім (торговельна палата), готель, пивоварня, цегельний завод, млин, лікарня, школа. Після перенесення маєтка Рокишкіс від ринкової площі міський пейзаж змінився. Центральна площа з трикутника перетворилася на прямокутник і з’єднала садибу на сході з Рокишкіським костелом на заході. В середині 19 століття маєтком Тізенгаузенів заволоділи Пшездзецькі. У 1915 році велика родинна колекція та архів були евакуйовані родиною власників до Києва, де частина колекції була втрачена. Місто почало рости швидше в 1873, коли через нього проклали залізницю

Рокишкіс вважається містом з 18 століття (в інших джерелах — з 1920 або 1924). У 1883 була відкрита музично-співоча школа, яка згодом стала дитячою музичною школою (тут навчалися Юозас Таллат-Келпша, Юозас Груодіс, Мікас Петраускас).

3 серпня 1946 Рокишкіс став містом при повіті. За совєцьких часів тут працювали комбікормовий завод, завод сільськогосподарських машин виробничого об’єднання «Неріс», завод дослідних харчових продуктів, сирзавод, комбінат зернопродуктів. Діяли народний театр і культшкола. З 1961 до 1985 працював Аеропорт Рокишкіс, обслуговуючи літаки типу Ан-2, які регулярно літали за маршрутом Рокишкіс-Вільнюс.

У 1993 підтверджено поточний герб Рокишкіса.

Населення

1823	1868	1897^пер.	1899	1923^пер.	1931	1939	1959^пер.
Динаміка населення з 1823 по 2021
200	529	2700	3000	4325	4630	5480	5500
1970^пер.	1976	1979^пер.	1989^пер.		2011^пер.	2017	2021
9153	11 800	13 192	17 826	16 746	14 351	12 738	11 770
* за роком видання енциклопедії. Рік, за який подано дані в енциклопедії, не вказано.
Гістограма динаміки населення

Національний склад

У 2011 тут проживала 14 351 особа:

Литовці – 92,08% (13214);
Росіяни - 6,28% (901);
поляки - 0,39% (56);
білоруси - 0,26% (37);
Українці - 0,24% (35);
Інші - 0,75% (108).

У 2001 тут проживало 16 746 осіб:

Литовці – 91,32% (15293);
Росіяни - 7,12% (1193);
Польща - 0,38% (64);
Українці - 0,32% (53);
білоруси - 0,23% (39);
Інші - 0,62% (104).

У 1923 тут проживало 4325 осіб:

Литовці – 48,88% (2114);
Євреї - 46,54% (2013);
поляки - 1,9% (82);
Росіяни - 1,6% (69);
білоруси - 0,25% (11);
Інші - 0,83% (36).

Відомі уродженці

Бронюс Бружас (* 1941) — литовський художник вітражист
Вайва Майнеліте (*1948) — радянська та литовська акторка
Йоланта Вілютіте (* 1969) — литовська баскетболістка.
Антоній Урбс (1879–1965), діяч Латвійської Католицької Церкви, єпископ.
Станіслав Плавський (1883–1950), політик, громадський діяч.
Станісловас Вершеліс (1894–1938) полковник, розстріляний у роки сталінізму.
Яковас Смушкявічюс (1902–1941), льотчик, актор.
Моніка Міронайте (1913–2000), актриса театру і кіно.
Константінс Пуоденас (1923–2009), економіст, носій есперанто.
Ірена Ясюнайте (1925–2021), співачка (мецо-сопрано), оперна примадонна.
Йонас Моцкус (1931–2021), математик.
Альгірдас Бразаускас (1932–2010), президент Литви.
Eugenijus Kazimieras Jovaiša (нар. 1940), художник, шкіряник.
Броніус Бружас (нар. 1941), живописець, вітражист.
Владисловас Янюнас (1941–2020), педагог, спортивний коментатор.
Антанас Трампа (нар. 1942), бізнесмен, промисловець.
Вайва Майнеліте (нар. 1948), литовська актриса театру і кіно.
Loreta Graužinienė (нар. 1963), політик.
Дайва Йодейкайте (нар. 1966), баскетболістка.
Дангуте Мікутене (нар. 1966), політик.
Ramūnas Rudokas (нар. 1968), литовський актор, ведучий заходів.
Йоланта Вілютіте (нар. 1969), баскетболістка.
Аушра Бімбайте (нар. 1982), баскетболістка.
Райвидас Станис (нар. 1987), легкоатлет.
Лівета Ясюнайте (нар. 1994), метальниця списа, чемпіонка Литви.

Зовнішні зв'язки

Рокишкіс має місто-побратим:

Паб'яніце, Польща

Галерея

Палац
Будинок з вежами
Старий будинок
Церква
Майдан Незалежності
Цвинтарна каплиця
Культурний центр
Муніципалітет
вулиця Республіканська
Церемонія відкриття монумента Незалежності в 1931 р.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рокишкіс

Офіційна сторінка(лит.)

Це незавершена стаття з географії Литви.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Ракішська колекція у Києві: окремі нариси до історії зібрання Пшездзєцьких та Тизенгаузів. – С. 250-261. // Мистецтво. Музей. Діалоги: Щорічний наук. журнал / Нац. художній музей України; редкол.: Ю. О. Литвинець, Київ: Фенікс 2021. Вип. 1. 366 с.: іл.
. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
дані перепису 2011 р. [ 2021-10-28 у Wayback Machine.]
дані перепису 2001 р. [ 2016-03-06 у Wayback Machine.]
дані перепису 1923 р.^{[недоступне посилання]}

[1] Ракішська колекція у Києві: окремі нариси до історії зібрання Пшездзєцьких та Тизенгаузів. – С. 250-261. // Мистецтво. Музей. Діалоги: Щорічний наук. журнал / Нац. художній музей України; редкол.: Ю. О. Литвинець, Київ: Фенікс 2021. Вип. 1. 366 с.: іл.

[2] . Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 4 березня 2016.

[3] дані перепису 2011 р. [ 2021-10-28 у Wayback Machine.]

[4] дані перепису 2001 р. [ 2016-03-06 у Wayback Machine.]

[5] дані перепису 1923 р.^{[недоступне посилання]}