Кайшядо́рис (лит. Kaišiadorys, пол. Koszedary, рос. Кошедары) — місто (з 1946 року) в центральній частині Литви, адміністративний центр Кайшядориського району Каунаського повіту; центр католицької Кайшядориської дієцезії, у склад якої входять сім деканатів.
Кайшядорис лит. Kaišiadorys | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
54°51′00″ пн. ш. 24°27′00″ сх. д. / 54.85000° пн. ш. 24.45000° сх. д. | ||||
Країна | Литва | |||
Регіон | Каунаський повіт | |||
Столиця для | Кайшядориський район (райони Литви) | |||
Засновано | 1782 | |||
Перша згадка | 1590[1] | |||
Статус міста | 1946 | |||
Площа | 11 км² | |||
Населення | 9 524 (2010) | |||
· густота | 885 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 73 м | |||
Телефонний код | (+370) 346 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 864489, 598567 | |||
OSM | ↑1518453 ·R (Кайшядориський район) | |||
Поштові індекси | LT-56001 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | kaisiadorys.lt | |||
Мапа | ||||
Кайшядорис Кайшядорис (Литва) | ||||
| ||||
| ||||
Кайшядорис у Вікісховищі |
Етимологія
Назва «Kaišiadorių» унікальна в Литві через арабське походження, це маєтковий топонім. Назва міста походить від імені знатного татарина, який жив у цих місцях ще в XVI ст., ім'я «Хасайдар» складене з двох арабських імен «Хаджі» — «паломник до Мекки» + «Хайдар» — «лев». У 1590 з'являється перша відома згадка про назву поселенн «Кошеідарова», поступово поселення набуває назву Кайшядорай
Народні перекази стверджують, що назва могла походити від слів «kašė» («кошик») + «daryti» («працювати, виробляти»), що означає «кошикарі, робітники». Перший корінь назви також міг походити від слова «kaištis» («коток, заглушка, кілок для затикання чогось» тощо), тоді це могло означати «робочу шпильку». Однак для обґрунтування обох останніх версій бракує історичних підстав, оскільки такі промисли не мали принципового значення під час створення поселення біля залізниці. Народна етимологія також виводить назву міста з ХІХ століття, коли за царських часів будували залізницю, і жителі постійно питали «kū čia dara?» («що він тут робить?»).
1862 місто називалося «Koszedary» (пол.), 1905 «Кошедары» (рос.), 1906 – Kašedarai, 1926 м. – Kaišedorys. У період між війнами використовувалася форма однини (тобто не «Kaišiadorių», а «Kaišiadori», «Kaišedori»).
Історія
Вперше топонім «Kaišiadorių» згадується в 1590. Місто почало розвиватися у 2-й половині 19 ст. після початку будівництва залізниці Вільнюс–Каунас, а потім і гілки залізниці Лієпая–Ромни на Шяуляй. Кайшядорис став важливим залізничним вузлом. 15 березня 1862 перший потяг проїхав повз маєток Кайшядорій і село Яткони без зупинки, бо не було залізничної станції. Вона з'явилася лише після того, як була побудована ще одна залізниця.
1869 був розроблений проект Лієпайської залізниці, яка мала відгалужуватися від існуючої гілки залізниці Лентварис-Каунас у селі Ятконій і вести до найбільшого на той час порту царської Росії — Лієпаї. Незабаром ця залізниця була збудована і в 24 жовтня 1871 перший поїзд відправився з Вільнюса через Ятконій до Лієпаї новою залізничною гілкою. На стику залізниць була створена залізнична станція Ятконій (за назвою найближчого села). Але всі почали плутати назву цієї станції зі станцією «Eitkūnais» на російсько-прусському кордоні того часу, тому було вирішено змінити назву станції на іншу. 8 грудня 1871 залізнична станція Ятконій названа залізничною станцією Кайшядорис за назвою сусіднього маєтку.
1906 розпочато будівництво Кайшядориської церкви; того року була заснована Кайшядориська парафія.
22 липня 1915 під час Першої світової війни Кайшядорис окупувала Німеччина; Кайшядорис вперше став центром адміністративної одиниці – повіту. 23 листопада 1918, коли там ще перебували окупаційні німецькі частини, з ініціативи пароха Кайшядориса о. Альфонса Варни було утворено Кайшядориський волосний (окружний) комітет. Ця дата вважається початком самоврядування Кайшядориса. Через кілька тижнів, 16 грудня 1918 у Кайшядорисі відбувся з’їзд представників повітових державних і волосних комітетів, на якому було створено комітет «Kaišiadorių apskritis».
Місто Кайшядорис також увійшло в історію залізниць незалежної Литви — 6 липня 1919 перший литовський поїзд відправився з Кайшядориса до Радвілішкіса. 1920, після того, як Польща окупувала Тракай і східну Литву, Кайшядорис став центром Тракаського повіту та неокупованої частини Віленської єпархії. 4 квітня 1926 Папа Пій XI буллою «Lituanorum gente» заснував церковну провінцію Литви. Кайшядорис став центром Кайшядориської єпархії.
1928, після реконструкції почав працювати клейовий завод (найбільший на той час у Литві), 1933 почав працювати молокозавод. 1934 у Кайшядорисі була зведена Будівля повітової управи, у 1935 – Палац курії Кайшядориської єпархії (архітектор Вацловас Міхневічус), 1936 був освячений Кайшядориський кафедральний собор. Між війнами, у 1921 до міста був приєднаний Юодконіс.
Під час Другої світової війни, в 1941 р. територію Литви окупувала нацистська Німеччина.
Німецька армія під час відступу спалила залізничну станцію та розібрала колії. 24 квітня 1946 після створення повіту Кайшядорис отримав права міста (до того часу це було смт). Засовєцьких часів було побудовано два великих пташника, ветеринарний відділ Литовського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії, лікарню, їдальню-ресторан (архітектор А. Кучинскас), найбільший в Литві клейовий завод. 1972 У Кайшядорисі запрацював перший у Литві міжрайонний ветеринарно-санітарний завод.
1996 затверджений герб Кайшядориса, на основі герба також були підготовлені та затверджені штандарти прапора і печатки Кайшядориса. 27 травня 1998 було засновано Музей Кайшядориса.
Відомі уродженці
- Абросимова Світлана Вікторівна (1953—2011) — український історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України.
- Рамунас Шишкаускас (*1978) — колишній литовський професійний баскетболіст.
- Архієпископ Теофілій Матуліоніс (1873–1962), похований у крипті кафедрального собору Кайшядориса.
- Агроном Вікторас Руокіс (1885–1971) тривалий час жив у Кайшядорисі.
- Анатолій Рутковський (1894–1943), офіцер.
- Річардас Касперавічюс (1919–2007) жив і закінчив школу в Кайшядорисі.
- Кардинал Вінцентас Сладкявічюс (1920-2000) працював у єпархії Кайшядорис, хоча совєцька влада не дозволила йому стати єпископом. Тут йому споруджено пам'ятник.
- У Кайшядорисі жив політик, президент Литви Альгірдас Бразаускас (1932–2010).
- Журналіст Ауреліюс Каткявічюс (1962–2020) народився в Кайшядорисі.
Галерея
- Єпархія
- Автовокзал
- Бібліотека
- Стенди партнерів міста
- Пам'ятник вигнанцям
- Школа технологій та бізнесу
- Вулиця Вітаутоса Дідзійо
- Будинок-музей Бразаускаса
Посилання
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Лаймутіс Білкус. Про походження назви міста Кайшядорис. Acta Linguistica Lithuanica, т. XLVII. Вільнюс, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajshyado ris lit Kaisiadorys pol Koszedary ros Koshedary misto z 1946 roku v centralnij chastini Litvi administrativnij centr Kajshyadoriskogo rajonu Kaunaskogo povitu centr katolickoyi Kajshyadoriskoyi diyeceziyi u sklad yakoyi vhodyat sim dekanativ Kajshyadoris lit Kaisiadorys gerbKajshyadorisOsnovni dani54 51 00 pn sh 24 27 00 sh d 54 85000 pn sh 24 45000 sh d 54 85000 24 45000 Krayina LitvaRegion Kaunaskij povitStolicya dlya Kajshyadoriskij rajon rajoni Litvi Zasnovano 1782Persha zgadka 1590 1 Status mista 1946Plosha 11 km Naselennya 9 524 2010 gustota 885 osib km Visota NRM 73 mTelefonnij kod 370 346Chasovij poyas UTC 2GeoNames 864489 598567OSM 1518453 R Kajshyadoriskij rajon Poshtovi indeksi LT 56001 Miska vlada Vebsajt kaisiadorys lt Mapa KajshyadorisKajshyadoris Litva Kajshyadoris u VikishovishiEtimologiyaKulturnij centr Kajshyadorisa Pozhezhno ryatuvalna sluzhba Kajshyadorisa Nazva Kaisiadoriu unikalna v Litvi cherez arabske pohodzhennya ce mayetkovij toponim Nazva mista pohodit vid imeni znatnogo tatarina yakij zhiv u cih miscyah she v XVI st im ya Hasajdar skladene z dvoh arabskih imen Hadzhi palomnik do Mekki Hajdar lev U 1590 z yavlyayetsya persha vidoma zgadka pro nazvu poselenn Kosheidarova postupovo poselennya nabuvaye nazvu Kajshyadoraj Narodni perekazi stverdzhuyut sho nazva mogla pohoditi vid sliv kase koshik daryti pracyuvati viroblyati sho oznachaye koshikari robitniki Pershij korin nazvi takozh mig pohoditi vid slova kaistis kotok zaglushka kilok dlya zatikannya chogos tosho todi ce moglo oznachati robochu shpilku Odnak dlya obgruntuvannya oboh ostannih versij brakuye istorichnih pidstav oskilki taki promisli ne mali principovogo znachennya pid chas stvorennya poselennya bilya zaliznici Narodna etimologiya takozh vivodit nazvu mista z HIH stolittya koli za carskih chasiv buduvali zaliznicyu i zhiteli postijno pitali ku cia dara sho vin tut robit 1862 misto nazivalosya Koszedary pol 1905 Koshedary ros 1906 Kasedarai 1926 m Kaisedorys U period mizh vijnami vikoristovuvalasya forma odnini tobto ne Kaisiadoriu a Kaisiadori Kaisedori IstoriyaKajshyadoriska partizanska kaplicya Kajshadoriskij Kafedralnij sobor Vpershe toponim Kaisiadoriu zgaduyetsya v 1590 Misto pochalo rozvivatisya u 2 j polovini 19 st pislya pochatku budivnictva zaliznici Vilnyus Kaunas a potim i gilki zaliznici Liyepaya Romni na Shyaulyaj Kajshyadoris stav vazhlivim zaliznichnim vuzlom 15 bereznya 1862 pershij potyag proyihav povz mayetok Kajshyadorij i selo Yatkoni bez zupinki bo ne bulo zaliznichnoyi stanciyi Vona z yavilasya lishe pislya togo yak bula pobudovana she odna zaliznicya 1869 buv rozroblenij proekt Liyepajskoyi zaliznici yaka mala vidgaluzhuvatisya vid isnuyuchoyi gilki zaliznici Lentvaris Kaunas u seli Yatkonij i vesti do najbilshogo na toj chas portu carskoyi Rosiyi Liyepayi Nezabarom cya zaliznicya bula zbudovana i v 24 zhovtnya 1871 pershij poyizd vidpravivsya z Vilnyusa cherez Yatkonij do Liyepayi novoyu zaliznichnoyu gilkoyu Na stiku zaliznic bula stvorena zaliznichna stanciya Yatkonij za nazvoyu najblizhchogo sela Ale vsi pochali plutati nazvu ciyeyi stanciyi zi stanciyeyu Eitkunais na rosijsko prusskomu kordoni togo chasu tomu bulo virisheno zminiti nazvu stanciyi na inshu 8 grudnya 1871 zaliznichna stanciya Yatkonij nazvana zaliznichnoyu stanciyeyu Kajshyadoris za nazvoyu susidnogo mayetku 1906 rozpochato budivnictvo Kajshyadoriskoyi cerkvi togo roku bula zasnovana Kajshyadoriska parafiya 22 lipnya 1915 pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kajshyadoris okupuvala Nimechchina Kajshyadoris vpershe stav centrom administrativnoyi odinici povitu 23 listopada 1918 koli tam she perebuvali okupacijni nimecki chastini z iniciativi paroha Kajshyadorisa o Alfonsa Varni bulo utvoreno Kajshyadoriskij volosnij okruzhnij komitet Cya data vvazhayetsya pochatkom samovryaduvannya Kajshyadorisa Cherez kilka tizhniv 16 grudnya 1918 u Kajshyadorisi vidbuvsya z yizd predstavnikiv povitovih derzhavnih i volosnih komitetiv na yakomu bulo stvoreno komitet Kaisiadoriu apskritis Misto Kajshyadoris takozh uvijshlo v istoriyu zaliznic nezalezhnoyi Litvi 6 lipnya 1919 pershij litovskij poyizd vidpravivsya z Kajshyadorisa do Radvilishkisa 1920 pislya togo yak Polsha okupuvala Trakaj i shidnu Litvu Kajshyadoris stav centrom Trakaskogo povitu ta neokupovanoyi chastini Vilenskoyi yeparhiyi 4 kvitnya 1926 Papa Pij XI bulloyu Lituanorum gente zasnuvav cerkovnu provinciyu Litvi Kajshyadoris stav centrom Kajshyadoriskoyi yeparhiyi 1928 pislya rekonstrukciyi pochav pracyuvati klejovij zavod najbilshij na toj chas u Litvi 1933 pochav pracyuvati molokozavod 1934 u Kajshyadorisi bula zvedena Budivlya povitovoyi upravi u 1935 Palac kuriyi Kajshyadoriskoyi yeparhiyi arhitektor Vaclovas Mihnevichus 1936 buv osvyachenij Kajshyadoriskij kafedralnij sobor Mizh vijnami u 1921 do mista buv priyednanij Yuodkonis Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1941 r teritoriyu Litvi okupuvala nacistska Nimechchina Nimecka armiya pid chas vidstupu spalila zaliznichnu stanciyu ta rozibrala koliyi 24 kvitnya 1946 pislya stvorennya povitu Kajshyadoris otrimav prava mista do togo chasu ce bulo smt Zasovyeckih chasiv bulo pobudovano dva velikih ptashnika veterinarnij viddil Litovskogo naukovo doslidnogo institutu tvarinnictva i veterinariyi likarnyu yidalnyu restoran arhitektor A Kuchinskas najbilshij v Litvi klejovij zavod 1972 U Kajshyadorisi zapracyuvav pershij u Litvi mizhrajonnij veterinarno sanitarnij zavod 1996 zatverdzhenij gerb Kajshyadorisa na osnovi gerba takozh buli pidgotovleni ta zatverdzheni shtandarti prapora i pechatki Kajshyadorisa 27 travnya 1998 bulo zasnovano Muzej Kajshyadorisa Vidomi urodzhenciAbrosimova Svitlana Viktorivna 1953 2011 ukrayinskij istorik krayeznavec zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini laureat premiyi imeni Dmitra Yavornickogo Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Ramunas Shishkauskas 1978 kolishnij litovskij profesijnij basketbolist Arhiyepiskop Teofilij Matulionis 1873 1962 pohovanij u kripti kafedralnogo soboru Kajshyadorisa Agronom Viktoras Ruokis 1885 1971 trivalij chas zhiv u Kajshyadorisi Anatolij Rutkovskij 1894 1943 oficer Richardas Kasperavichyus 1919 2007 zhiv i zakinchiv shkolu v Kajshyadorisi Kardinal Vincentas Sladkyavichyus 1920 2000 pracyuvav u yeparhiyi Kajshyadoris hocha sovyecka vlada ne dozvolila jomu stati yepiskopom Tut jomu sporudzheno pam yatnik U Kajshyadorisi zhiv politik prezident Litvi Algirdas Brazauskas 1932 2010 Zhurnalist Aureliyus Katkyavichyus 1962 2020 narodivsya v Kajshyadorisi GalereyaYeparhiya Avtovokzal Biblioteka Stendi partneriv mista Pam yatnik vignancyam Shkola tehnologij ta biznesu Vulicya Vitautosa Didzijo Budinok muzej BrazauskasaPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Visuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 Lajmutis Bilkus Pro pohodzhennya nazvi mista Kajshyadoris Acta Linguistica Lithuanica t XLVII Vilnyus 2002