Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Краснов Андрій Миколайович 27 10 08 11 1862 Петербург 19 12 1914 01 01 1915 Батумі геоботанік ґрунтознавець географ Екст

Краснов Андрій Миколайович

Краснов Андрій Миколайович

Краснов Андрій Миколайович (27.10(08.11).1862, Петербург — 19.12.1914 (01.01.1915), Батумі) — геоботанік, ґрунтознавець, географ. Екстраординарний (1889), ординарний (1894) професор створеної ним кафедри фізичної географії та антропогеографії Харківського університету, професор ботаніки Харківського ветеринарного інституту. Засновник Батумського ботанічного саду.

Краснов Андрій Миколайович
рос. Краснов Андрей Николаевич
image
Професор Андрій Краснов
Професор Андрій Краснов
Народився 27 жовтня (8 листопада) 1862[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
Помер 19 грудня 1914 (1 січня 1915)[1] (52 роки)
Тифліс, Російська імперія[1]
Поховання Батумський ботанічний сад
Країна image Російська імперія
Діяльність ботанік, географ
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Галузь ботаніка
Заклад ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Батумський ботанічний сад
Вчителі Бекетов Андрій Миколайович
Відомі учні Едельштейн Яків Самійлович
Аспіранти, докторанти Едельштейн Яків Самійлович
Членство Російське географічне товариство
Харківське товариство грамотності[3]
Відомий завдяки: Засновник Батумського ботанічного саду
Батько Краснов Микола Іванович
Брати, сестри d
Краснов Петро Миколайович
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Краснов Андрій Миколайович у Вікісховищі
Систематик живої природи
image
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Krasn.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

image
Сторінка на Віківидах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Краснов.

Життєпис

image
Андрій з батьком

Народився в родині донських козаків. Закінчив [ru] (із золотою медаллю), природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету (1885). В університеті Краснову читали лекції Андрій Бекетов, Василь Докучаєв, Дмитро Менделєєв, Іван Сєченов.

Зі студентських років брав активну участь у дослідницьких експедиціях. У 1882 р. студентом 2 курсу був прикомандирований до експедиції для збирання рослин в південній частині Томської губернії. У 1883 році брав участь у геоботанічних дослідженнях в Нижегородській губернії. У 1884 р. роботу «Про походження чорнозему», яку було удостоєно золотої медалі.

image
Студент університету

Коли в середині 80-х років постало питання про очолення географічної кафедри у Харківському університеті, Бекетов та Докучаєв рекомендовали на цю посаду Краснова. Краснов перед закінченням студіювання змінив вузьку спеціалізацію ботаніка на географа. У цей час у нього з'явився ще один учитель — видатний геоморфолог, геолог та географ І. Мушкетов. Він залучив Краснова до Географічного товариства. Під керівництвом Мушкетова та П. Семенова Краснов у 1885 р. брав участь у дослідженні Калмицьких степів (за цю роботу отримує срібну медаль Географічного товариства). У 1886 р. Навесні 1886 був відряджений від Імператорського російського географічного товариства для дослідження ґрунтово-рослинного покриву та льодовиків гір Тянь-Шаню, яке дало матеріал для магістерської дисертації.

У 1887 р. Краснов склав магістерські іспити та вирушив у відрядження від університету до Західної Європи для підготовки до професорської діяльності. Вивчав рослинність Альп, брав участь у конгресі геологів, виступав з доповідями та лекціями в університетах Бреславля, Берліна, Парижа, Лондона, знайомився в них з постановкою викладання географії.

Наукова діяльність

18 березня 1889 р. захистив магістерську дисертацію «Досвід історії розвитку флори південної частини Східного Тянь-Шаню», ця робота була відзначена золотою медаллю Географічного товариства. На цей час Краснов уже мав понад 40 наукових праць, надрукованих у Росії, Франції, Англії, Німеччині.

У тому ж році Краснова призначено екстраординарним професором Харківського університету. 16 вересня 1889 р. Краснов прочитав вступну лекцію в «Географія як нова університетська наука». Очолив кафедру фізичної географії та антропогеографії університету. У 1889 р. Краснов викладав географію рослин, а з 1890 загальне землезнавство, антропологію, географію частин світу та країн. З 1889 р. Краснов також викладав курс ботаніки в Харківському ветеринарному інституті, Окрім науково-педагогічної, Краснов займався просвітницькою діяльністю: читав публічні лекції, керував вечірніми робітничими курсами, брав участь у діяльності місцевої преси, відкрив у Харківському університеті Географічний кабінет (1890) і студентський географічний гурток, створив при міському музеї географічний відділ, організував при Харківському ветеринарному інституті ботаніко-географічний сад (1906), що став прототипом Батумського ботанічного саду.

Краснов підготував перший вітчизняний підручник із загального землезнавства для університетів, який витримав три видання.

На початку 1890 р. Краснов взяв участь у Полтавській експедиції В. Докучаєва. У 1890 р. здійснив, разом з студентами, екскурсію по Сванетії (Кавказ). Восени того ж року проїхав Північну Америку і повернувся через Нову Мексику.

У 1891 р. разом зі співробітнивами та студентами Краснов здійснив екскурсії, підчас яких дослідив територію Харківської та Полтавської губерній, багато займався вивченням Кавказу. Також подорожував по південно-східному Кавказу.

Навесні 1892 р відправився в експедицію для вивчення флори на Сахалін, до Японії, Яви, Цейлону.

З 1893 р відновив читання лекцій в Харківському університеті.

9 квітня 1894 р. Краснов захистив у Московському університеті дисертацію «Трав'яні степи Північної півкулі», за яку був удостоєний наукового ступеня доктора географії та призначений ординарним професором Харківського університету по кафедрі географії. Ця робота стала першою монографією, де степи Землі розглядаються як особлива географічна система. У дисертації Краснов виклав оригінальну геоморфологічну гіпотезу безлісся степів, згідно з якою це явище пояснюється рівнинністю рельєфу та недостатнім дренажем степових вододілів. На прикладі Харківської та Полтавської губерній показав виключне значення цього фактору у розвитку степу та лісу. Великим внеском Краснова в науку була також розробка загальної теорії еволюції геокомплексів Землі починаючи з неогену.

У 1895 р. був відряджений міністерством двору в експедицію в центральну Індію, на Цейлон, в Японію та Китай для вивчення на місці культури чаю, з метою розведення цієї рослини на плантаціях відомства в районі Батумі.

10 травня 1898 р. Краснов одружився з Анастасією Родаковою (онучкою М. Ломоносова), з якою познайомився у будинку Багалія. Вінчання пройшло у сільській церкві під Харковом.

Заснував і очолював (1912—1915) Батумський ботанічний сад на Зеленому Мисі (с. ), надавши його експозиціям ландшафтно-географічної структури. Цей сад мав слугувати дослідною установою для акліматизації нових культур в зоні вологих субтропіків Російської імперії. Краснов довів, що тут можна вирощувати чай, мандарини, лимони, хурму, фейхоа тощо.

19 грудня 1914 р. Краснов помер. За заповітом його було поховано на території Батумського ботанічного саду.

Іменем Краснова названо згаслий вулкан висотою 1 094 м на острові Сахалін та декілька видів рослин.

Праці

  • Первое знакомство съ Малороссіей.— У кн.: Европейская Россія. Иллюстрированный географическій сборникъ, составленный преподавателями географіи А. Кпуберомъ, С. Григорьевымъ, А. Барковым и С. Чефрановым. Издание II, исправленное и дополненное, Т-ва И. Н. Кушнерев и К°.— Москва, 1906.— С. 368—374.
  • Полтавщина (там само).— С. 387—397.
  • Материалы для знакомства с флорою северной границы черноземного пространства: Отчет Спб. о-ву естествоиспытателей об экскурсии в вост. части Нижегор. и прилегающие к ним уезды Симб. губ. / [Соч.] Студента С.-Петерб. ун-та А. Н. Краснова. — Санкт-Петербург: тип. В. Демакова, [1884]. — 30 с.
  • Геоботанические исследования в Калмыцких степях: Чит. в общ. собр. Имп. Рус. геогр. о-ва 6 нояб. 1885 г. // Известия Императорского Русского географического общества. — СПб, 1886. — Т. 22, вып. 1. — С. 1—52
  • Заметки о растительности Алтая. — Санкт-Петербург: тип. В. Демакова, 1886. — 34 с.
  • Очерк быта семиреченских киргиз: (Чит. в собр. Отд-ния этнографии 27 марта 1887 г.) / [Соч.] Д. чл. А. Н. Краснова. — [Санкт-Петербург]: тип. А. С. Суворина, [1887]. — 46 с.
  • Список растений, собранных в восточном Тянь-Шане летом 1886 года А. Н. Красновым. — Санкт-Петербург: тип. В. Демакова, [1887]. — 129 с.
  • Опыт истории развития флоры южной части Восточного Тянь-Шаня // Зап. Рус. геогр. об-ва. — 1888. — Т. 19. — С. 1—413. — магистерская диссертация.
  • Материалы для флоры Полтавской губернии: Результаты флорист. исслед. Полт. губ. — Харьков: Унив. тип., 1891. — [2], 116 с.
  • Нагорная флора Сванетии и особенности ее группировки в зависимости от современных условий жизни и влияния ледникового периода: (Предвар. отчет о лет. экскурсии по Сванетии): (Чит. в соедин. заседании отд-ний Географии мат. и Географии физ. 22 дек. 1890 г.) / [Соч.] Д. чл. А .Н. Краснова. — [Санкт-Петербург]: тип. А. С. Суворина, [1891]. — 28 с.
  • Современное состояние вопроса о происхождении Слободско-Украинской степи. — Харьков: тип. Губ. правл., [1891]. — 23 с.
  • Рельеф, растительность и почвы Харьковской губернии. — Харьков, 1893.
  • Из поездки на Дальний Восток Азии: Заметки о растительности Явы, Японии и Сахалина // Землеведение. — 1894. — Т. 1, кн. 2. — С. 59—88.
Т. 1, кн. 3. — С. 7—30.
  • Травяные степи Северного полушария // Изв. Об-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. — 1894. — Т. 81 : Труды географического отделения, вып. 7. — С. 1—294.
  • Под тропиками // Книжки недели. — СПб., 1894, январь—март—апрель—май. (недоступная ссылка)
  • Черты тропической растительности Зондского архипелага по наблюдениям на острове Ява // Зап. Харьк. ун-та. — 1894. — Т. 1.
  • Из путевых впечатлений под тропиками // Ист. вестник. — 1895. — Вып. 1. (недоступная ссылка)
  • Русские тропики // Ист. вестник. — 1895. — Вып. 2. (недоступная ссылка)
  • Основы землеведения. — Харьков: Тип. Зильберберга, 1895. — 164 с.
Вып. 1 : История картографии, форма Земли, распределение суши и её строение: Вып. 2 : Атмосфера, её действие на сушу и море, климаты суши и явления на море, ею создаваемые. — Тип. А. Дарре, 1895. — 138 с.
Вып. 3 : Формы поверхности суши и деятели, их создаваемые. — Тип. А. Дарре, 1897. — 232 с.
Вып. 4, ч. 1 : География растений. Законы распределения растений и описание растительности земного шара. — Тип. А. Дарре, 1899. — 499 с.
  • По островам Далекого Востока: Путевые очерки. — СПб.: Ред. «Недели», 1895. — 443 с.
  • Чайные округи субтропических областей Азии. Культурно-географические очерки Дальнего Востока. Вып. 1—2. — Санкт-Петербург: тип. Глав. упр. уделов, 1897—1898.
  • Из колыбели цивилизации. Письма из кругосветного путешествия. — СПб.: тип. М. Меркушева, 1898. — 660 с.
  • Индия и Цейлон. — Санкт-Петербург: О. Н. Попова, 1900. — [2], 102 с.: ил. — (Рассказы о разных странах и народах)
  • Как живут китайцы. — 4-е изд. Перепеч. со 2-го изд. — Харьков: Изд. ком. Харьк. о-ва грамотности, 1904. — 32 с.
  • О полярных странах. — Харьков: Изд. ком. Харьк. о-ва распространения в народе грамотности, 1904. — 48 с.
  • Курс землеведения. — СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1909. — XVI, 989 с.
  • История русской флоры // Естествознание и география. — 1909. — Т. 14. — С. 20—32.
  • Натуралист на Кавказе: [Очерки]. [Вып. 1]. — Пятигорск: изд. электро-мех. тип. К. К. Кибардина, 1910. — 58 с.
  • Натуралист на Кавказе: [Очерки]. [Вып. 2]. — Пятигорск: изд. электро-мех. тип. К. К. Кибардина, 1911. — 43 с.
  • Начатки третичной флоры юга России // Тр. Об-ва испытателей природы при Императорском Харьковском университете. — Харьков: Тип. «Печатник», 1910 (1911). — Т. XLIV. — С. 148—253.
  • Южная Колхида. Очерк. — Пг: Изд. П. П. Сойкина, 1915. — 36 с., 1 л. карт. : ил с. — (Знание для всех). — с 36 репродукциями и картой Южного Кавказа
  • Под тропиками Азии. — М.: Географгиз, 1956. — 262 с.
  • У подножия Гималаев: Индо-Гангская равнина; Деканское плоскогорье // Хрестоматия по физической географии зарубежных стран. — М., 1960.

Про нього

  • Профессоръ Андрей Николаевичъ Красновъ (1862—1914). Сборникъ под редакціей приватъ-доцента Императорскаго Харьковскаго Университета В. И. Таліева. [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]— Харьковъ: Типографія М. Х. Сергѣева, 1916.— 227 с.
  • Мильков Ф. Н. А. Н. Краснов — географ и путешественник. — М.: Географгиз, 1955. — 176 с.
  • Мильков Ф. Н. А. Н. Краснов и его географические труды // Краснов А. Н. Под тропиками Азии / Под ред., со вступит. ст. и примеч. проф. Ф. Н. Милькова; Худож. Н. А. Шишловский. — М.: Географгиз, 1956. — С. 3-14. — 264, [18] с. — 50 000 экз.
  • Бейлин, И. Г., Парнес, В. А. Андрей Николаевич Краснов. — М.: Наука, 1968. — 260 с. — (Научно-биографическая серия).
  • Парнес, В. А. На аллее Батумского ботанического сада. — Батуми: Сабчота Аджара, 1982.
  • Стебаев, И. В. Ученики В. В. Докучаева — А. Н. Краснов и В. И. Вернадский: генезис нового научного мировоззрения // Классическое естествознание и современная наука / Под ред. С. С. Митрофановой. — Новосибирск: НГУ, 1991. — С. 13—28.
  • Федотова, А. А. Ботаники в Нижегородской экспедиции В. В. Докучаева: «старые» территории, новые задачи // Истор.-биол. иссл. : журнал. — 2010. — № 4. — С. 66—83.

Примітки

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. Краснов Андрей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Южный край — Харків: 1896.
    d:Track:Q4534154d:Track:Q42308
  4. . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  5. . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  6. . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  7. . Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 березня 2020.

Джерела

  • Энциклопедическій словарь Брокгауза и Ефрона. Т. XVIa: Кояловичъ — Кулонъ.— С.-Петербургъ, 1895.— С. 545.
  • Профессоръ Андрей Николаевичъ Красновъ (1862—1914). Сборникъ под редакціей приватъ-доцента Императорскаго Харьковскаго Университета В. И. Таліева.— Харьковъ: Типографія М. Х. Сергѣева, 1916.— 227 с.
  • Центральна наукова бібліотека Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна [ 1 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • https://physgeo.univer.kharkov.ua/about/history/krasnov/ [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krasnov Andrij Mikolajovich 27 10 08 11 1862 Peterburg 19 12 1914 01 01 1915 Batumi geobotanik gruntoznavec geograf Ekstraordinarnij 1889 ordinarnij 1894 profesor stvorenoyi nim kafedri fizichnoyi geografiyi ta antropogeografiyi Harkivskogo universitetu profesor botaniki Harkivskogo veterinarnogo institutu Zasnovnik Batumskogo botanichnogo sadu Krasnov Andrij Mikolajovichros Krasnov Andrej NikolaevichProfesor Andrij Krasnov Profesor Andrij KrasnovNarodivsya 27 zhovtnya 8 listopada 1862 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 1 Pomer 19 grudnya 1914 1 sichnya 1915 1 52 roki Tiflis Rosijska imperiya 1 Pohovannya Batumskij botanichnij sadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist botanik geografAlma mater Sankt Peterburzkij universitetGaluz botanikaZaklad HNU im V N Karazina Batumskij botanichnij sadVchiteli Beketov Andrij MikolajovichVidomi uchni Edelshtejn Yakiv SamijlovichAspiranti doktoranti Edelshtejn Yakiv SamijlovichChlenstvo Rosijske geografichne tovaristvo Harkivske tovaristvo gramotnosti 3 Vidomij zavdyaki Zasnovnik Batumskogo botanichnogo saduBatko Krasnov Mikola IvanovichBrati sestri d Krasnov Petro MikolajovichRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Krasnov Andrij Mikolajovich u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiAvtor najmenuvan nizki botanichnih taksoniv U botanichnij binarnij nomenklaturi ci nazvi dopovnyuyutsya skorochennyam Krasn Spisok takih taksoniv na sajti IPNI Personalna storinka na sajti IPNI Storinka na Vikividah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasnov ZhittyepisAndrij z batkom Narodivsya v rodini donskih kozakiv Zakinchiv ru iz zolotoyu medallyu prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu 1885 V universiteti Krasnovu chitali lekciyi Andrij Beketov Vasil Dokuchayev Dmitro Mendelyeyev Ivan Syechenov Zi studentskih rokiv brav aktivnu uchast u doslidnickih ekspediciyah U 1882 r studentom 2 kursu buv prikomandirovanij do ekspediciyi dlya zbirannya roslin v pivdennij chastini Tomskoyi guberniyi U 1883 roci brav uchast u geobotanichnih doslidzhennyah v Nizhegorodskij guberniyi U 1884 r robotu Pro pohodzhennya chornozemu yaku bulo udostoyeno zolotoyi medali Student universitetu Koli v seredini 80 h rokiv postalo pitannya pro ocholennya geografichnoyi kafedri u Harkivskomu universiteti Beketov ta Dokuchayev rekomendovali na cyu posadu Krasnova Krasnov pered zakinchennyam studiyuvannya zminiv vuzku specializaciyu botanika na geografa U cej chas u nogo z yavivsya she odin uchitel vidatnij geomorfolog geolog ta geograf I Mushketov Vin zaluchiv Krasnova do Geografichnogo tovaristva Pid kerivnictvom Mushketova ta P Semenova Krasnov u 1885 r brav uchast u doslidzhenni Kalmickih stepiv za cyu robotu otrimuye sribnu medal Geografichnogo tovaristva U 1886 r Navesni 1886 buv vidryadzhenij vid Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva dlya doslidzhennya gruntovo roslinnogo pokrivu ta lodovikiv gir Tyan Shanyu yake dalo material dlya magisterskoyi disertaciyi U 1887 r Krasnov sklav magisterski ispiti ta virushiv u vidryadzhennya vid universitetu do Zahidnoyi Yevropi dlya pidgotovki do profesorskoyi diyalnosti Vivchav roslinnist Alp brav uchast u kongresi geologiv vistupav z dopovidyami ta lekciyami v universitetah Breslavlya Berlina Parizha Londona znajomivsya v nih z postanovkoyu vikladannya geografiyi Naukova diyalnist18 bereznya 1889 r zahistiv magistersku disertaciyu Dosvid istoriyi rozvitku flori pivdennoyi chastini Shidnogo Tyan Shanyu cya robota bula vidznachena zolotoyu medallyu Geografichnogo tovaristva Na cej chas Krasnov uzhe mav ponad 40 naukovih prac nadrukovanih u Rosiyi Franciyi Angliyi Nimechchini U tomu zh roci Krasnova priznacheno ekstraordinarnim profesorom Harkivskogo universitetu 16 veresnya 1889 r Krasnov prochitav vstupnu lekciyu v Geografiya yak nova universitetska nauka Ocholiv kafedru fizichnoyi geografiyi ta antropogeografiyi universitetu U 1889 r Krasnov vikladav geografiyu roslin a z 1890 zagalne zemleznavstvo antropologiyu geografiyu chastin svitu ta krayin Z 1889 r Krasnov takozh vikladav kurs botaniki v Harkivskomu veterinarnomu instituti Okrim naukovo pedagogichnoyi Krasnov zajmavsya prosvitnickoyu diyalnistyu chitav publichni lekciyi keruvav vechirnimi robitnichimi kursami brav uchast u diyalnosti miscevoyi presi vidkriv u Harkivskomu universiteti Geografichnij kabinet 1890 i studentskij geografichnij gurtok stvoriv pri miskomu muzeyi geografichnij viddil organizuvav pri Harkivskomu veterinarnomu instituti botaniko geografichnij sad 1906 sho stav prototipom Batumskogo botanichnogo sadu Krasnov pidgotuvav pershij vitchiznyanij pidruchnik iz zagalnogo zemleznavstva dlya universitetiv yakij vitrimav tri vidannya Na pochatku 1890 r Krasnov vzyav uchast u Poltavskij ekspediciyi V Dokuchayeva U 1890 r zdijsniv razom z studentami ekskursiyu po Svanetiyi Kavkaz Voseni togo zh roku proyihav Pivnichnu Ameriku i povernuvsya cherez Novu Meksiku U 1891 r razom zi spivrobitnivami ta studentami Krasnov zdijsniv ekskursiyi pidchas yakih doslidiv teritoriyu Harkivskoyi ta Poltavskoyi gubernij bagato zajmavsya vivchennyam Kavkazu Takozh podorozhuvav po pivdenno shidnomu Kavkazu Navesni 1892 r vidpravivsya v ekspediciyu dlya vivchennya flori na Sahalin do Yaponiyi Yavi Cejlonu Z 1893 r vidnoviv chitannya lekcij v Harkivskomu universiteti 9 kvitnya 1894 r Krasnov zahistiv u Moskovskomu universiteti disertaciyu Trav yani stepi Pivnichnoyi pivkuli za yaku buv udostoyenij naukovogo stupenya doktora geografiyi ta priznachenij ordinarnim profesorom Harkivskogo universitetu po kafedri geografiyi Cya robota stala pershoyu monografiyeyu de stepi Zemli rozglyadayutsya yak osobliva geografichna sistema U disertaciyi Krasnov viklav originalnu geomorfologichnu gipotezu bezlissya stepiv zgidno z yakoyu ce yavishe poyasnyuyetsya rivninnistyu relyefu ta nedostatnim drenazhem stepovih vododiliv Na prikladi Harkivskoyi ta Poltavskoyi gubernij pokazav viklyuchne znachennya cogo faktoru u rozvitku stepu ta lisu Velikim vneskom Krasnova v nauku bula takozh rozrobka zagalnoyi teoriyi evolyuciyi geokompleksiv Zemli pochinayuchi z neogenu U 1895 r buv vidryadzhenij ministerstvom dvoru v ekspediciyu v centralnu Indiyu na Cejlon v Yaponiyu ta Kitaj dlya vivchennya na misci kulturi chayu z metoyu rozvedennya ciyeyi roslini na plantaciyah vidomstva v rajoni Batumi 10 travnya 1898 r Krasnov odruzhivsya z Anastasiyeyu Rodakovoyu onuchkoyu M Lomonosova z yakoyu poznajomivsya u budinku Bagaliya Vinchannya projshlo u silskij cerkvi pid Harkovom Zasnuvav i ocholyuvav 1912 1915 Batumskij botanichnij sad na Zelenomu Misi s nadavshi jogo ekspoziciyam landshaftno geografichnoyi strukturi Cej sad mav sluguvati doslidnoyu ustanovoyu dlya aklimatizaciyi novih kultur v zoni vologih subtropikiv Rosijskoyi imperiyi Krasnov doviv sho tut mozhna viroshuvati chaj mandarini limoni hurmu fejhoa tosho 19 grudnya 1914 r Krasnov pomer Za zapovitom jogo bulo pohovano na teritoriyi Batumskogo botanichnogo sadu Imenem Krasnova nazvano zgaslij vulkan visotoyu 1 094 m na ostrovi Sahalin ta dekilka vidiv roslin PraciPervoe znakomstvo s Malorossiej U kn Evropejskaya Rossiya Illyustrirovannyj geograficheskij sbornik sostavlennyj prepodavatelyami geografii A Kpuberom S Grigorevym A Barkovym i S Chefranovym Izdanie II ispravlennoe i dopolnennoe T va I N Kushnerev i K Moskva 1906 S 368 374 Poltavshina tam samo S 387 397 Materialy dlya znakomstva s floroyu severnoj granicy chernozemnogo prostranstva Otchet Spb o vu estestvoispytatelej ob ekskursii v vost chasti Nizhegor i prilegayushie k nim uezdy Simb gub Soch Studenta S Peterb un ta A N Krasnova Sankt Peterburg tip V Demakova 1884 30 s Geobotanicheskie issledovaniya v Kalmyckih stepyah Chit v obsh sobr Imp Rus geogr o va 6 noyab 1885 g Izvestiya Imperatorskogo Russkogo geograficheskogo obshestva SPb 1886 T 22 vyp 1 S 1 52 Zametki o rastitelnosti Altaya Sankt Peterburg tip V Demakova 1886 34 s Ocherk byta semirechenskih kirgiz Chit v sobr Otd niya etnografii 27 marta 1887 g Soch D chl A N Krasnova Sankt Peterburg tip A S Suvorina 1887 46 s Spisok rastenij sobrannyh v vostochnom Tyan Shane letom 1886 goda A N Krasnovym Sankt Peterburg tip V Demakova 1887 129 s Opyt istorii razvitiya flory yuzhnoj chasti Vostochnogo Tyan Shanya Zap Rus geogr ob va 1888 T 19 S 1 413 magisterskaya dissertaciya Materialy dlya flory Poltavskoj gubernii Rezultaty florist issled Polt gub Harkov Univ tip 1891 2 116 s Nagornaya flora Svanetii i osobennosti ee gruppirovki v zavisimosti ot sovremennyh uslovij zhizni i vliyaniya lednikovogo perioda Predvar otchet o let ekskursii po Svanetii Chit v soedin zasedanii otd nij Geografii mat i Geografii fiz 22 dek 1890 g Soch D chl A N Krasnova Sankt Peterburg tip A S Suvorina 1891 28 s Sovremennoe sostoyanie voprosa o proishozhdenii Slobodsko Ukrainskoj stepi Harkov tip Gub pravl 1891 23 s Relef rastitelnost i pochvy Harkovskoj gubernii Harkov 1893 Iz poezdki na Dalnij Vostok Azii Zametki o rastitelnosti Yavy Yaponii i Sahalina Zemlevedenie 1894 T 1 kn 2 S 59 88 T 1 kn 3 S 7 30 Travyanye stepi Severnogo polushariya Izv Ob va lyubitelej estestvoznaniya antropologii i etnografii 1894 T 81 Trudy geograficheskogo otdeleniya vyp 7 S 1 294 Pod tropikami Knizhki nedeli SPb 1894 yanvar mart aprel maj nedostupnaya ssylka Cherty tropicheskoj rastitelnosti Zondskogo arhipelaga po nablyudeniyam na ostrove Yava Zap Hark un ta 1894 T 1 Iz putevyh vpechatlenij pod tropikami Ist vestnik 1895 Vyp 1 nedostupnaya ssylka Russkie tropiki Ist vestnik 1895 Vyp 2 nedostupnaya ssylka Osnovy zemlevedeniya Harkov Tip Zilberberga 1895 164 s Vyp 1 Istoriya kartografii forma Zemli raspredelenie sushi i eyo stroenie Vyp 2 Atmosfera eyo dejstvie na sushu i more klimaty sushi i yavleniya na more eyu sozdavaemye Tip A Darre 1895 138 s Vyp 3 Formy poverhnosti sushi i deyateli ih sozdavaemye Tip A Darre 1897 232 s Vyp 4 ch 1 Geografiya rastenij Zakony raspredeleniya rastenij i opisanie rastitelnosti zemnogo shara Tip A Darre 1899 499 s Po ostrovam Dalekogo Vostoka Putevye ocherki SPb Red Nedeli 1895 443 s Chajnye okrugi subtropicheskih oblastej Azii Kulturno geograficheskie ocherki Dalnego Vostoka Vyp 1 2 Sankt Peterburg tip Glav upr udelov 1897 1898 Iz kolybeli civilizacii Pisma iz krugosvetnogo puteshestviya SPb tip M Merkusheva 1898 660 s Indiya i Cejlon Sankt Peterburg O N Popova 1900 2 102 s il Rasskazy o raznyh stranah i narodah Kak zhivut kitajcy 4 e izd Perepech so 2 go izd Harkov Izd kom Hark o va gramotnosti 1904 32 s O polyarnyh stranah Harkov Izd kom Hark o va rasprostraneniya v narode gramotnosti 1904 48 s Kurs zemlevedeniya SPb Tip Trenke i Fyusno 1909 XVI 989 s Istoriya russkoj flory Estestvoznanie i geografiya 1909 T 14 S 20 32 Naturalist na Kavkaze Ocherki Vyp 1 Pyatigorsk izd elektro meh tip K K Kibardina 1910 58 s Naturalist na Kavkaze Ocherki Vyp 2 Pyatigorsk izd elektro meh tip K K Kibardina 1911 43 s Nachatki tretichnoj flory yuga Rossii Tr Ob va ispytatelej prirody pri Imperatorskom Harkovskom universitete Harkov Tip Pechatnik 1910 1911 T XLIV S 148 253 Yuzhnaya Kolhida Ocherk Pg Izd P P Sojkina 1915 36 s 1 l kart il s Znanie dlya vseh s 36 reprodukciyami i kartoj Yuzhnogo Kavkaza Pod tropikami Azii M Geografgiz 1956 262 s U podnozhiya Gimalaev Indo Gangskaya ravnina Dekanskoe ploskogore Hrestomatiya po fizicheskoj geografii zarubezhnyh stran M 1960 Pro nogoProfessor Andrej Nikolaevich Krasnov 1862 1914 Sbornik pod redakciej privat docenta Imperatorskago Harkovskago Universiteta V I Talieva 3 grudnya 2019 u Wayback Machine Harkov Tipografiya M H Sergѣeva 1916 227 s Milkov F N A N Krasnov geograf i puteshestvennik M Geografgiz 1955 176 s Milkov F N A N Krasnov i ego geograficheskie trudy Krasnov A N Pod tropikami Azii Pod red so vstupit st i primech prof F N Milkova Hudozh N A Shishlovskij M Geografgiz 1956 S 3 14 264 18 s 50 000 ekz Bejlin I G Parnes V A Andrej Nikolaevich Krasnov M Nauka 1968 260 s Nauchno biograficheskaya seriya Parnes V A Na allee Batumskogo botanicheskogo sada Batumi Sabchota Adzhara 1982 Stebaev I V Ucheniki V V Dokuchaeva A N Krasnov i V I Vernadskij genezis novogo nauchnogo mirovozzreniya Klassicheskoe estestvoznanie i sovremennaya nauka Pod red S S Mitrofanovoj Novosibirsk NGU 1991 S 13 28 Fedotova A A Botaniki v Nizhegorodskoj ekspedicii V V Dokuchaeva starye territorii novye zadachi Istor biol issl zhurnal 2010 4 S 66 83 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Krasnov Andrej Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Yuzhnyj kraj Harkiv 1896 d Track Q4534154d Track Q42308 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Slovari i enciklopedii na Akademike ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2020 DzherelaEnciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona T XVIa Koyalovich Kulon S Peterburg 1895 S 545 Professor Andrej Nikolaevich Krasnov 1862 1914 Sbornik pod redakciej privat docenta Imperatorskago Harkovskago Universiteta V I Talieva Harkov Tipografiya M H Sergѣeva 1916 227 s Centralna naukova biblioteka Harkivskogo Nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 1 bereznya 2016 u Wayback Machine https physgeo univer kharkov ua about history krasnov 4 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ