Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ісаáк Григóрович Бéйлін (9 травня 1883 — 9 березня 1965) — радянський фітопатолог та історик науки, який народився і певний час жив в Україні. Автор ґрунтовних досліджень з епіфітотіології, один із засновників цієї галузі знань. Доктор біологічних наук, професор.
| Бейлін Ісаак Григорович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 9 травня 1883 Крути, нині Чернігівської області | ||||
| Помер | 9 березня 1965 (81 рік) Москва | ||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР | ||||
| Діяльність | фітопатолог, історик науки | ||||
| Alma mater | Казанський університет | ||||
| Галузь | захист рослин | ||||
| Заклад | Інститут лісу імені В. М. Сукачова АН СРСР | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Науковий ступінь | кандидат сільськогосподарських наук, доктор біологічних наук | ||||
| Відомий завдяки: | працям із фітопатології | ||||
| Нагороди |
| ||||
Життєпис
Ісаак Григорович Бейлін народився в родині палітурника Григорія Юхимовича Бейліна. Невдовзі мати Ісаака померла. Він закінчив трирічну початкову школу в Пирятині, а згодом переїхав із батьком і мачухою до Прилук. Тут 12-річний підліток став заробляти репетиторством. Згодом він захопився марксистськими ідеями, став членом місцевого нелегального марксистського гуртка, поширював революційні листівки, вів заняття з робітниками тютюнової фабрики та млина, був двічі заарештований і провів дев'ять місяців у в'язниці.
Відслуживши в армії (1904—1907), він склав іспити, одержав атестат зрілості та вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Казанського університету. Він заробляв на життя самотужки. Його декілька разів виключали за несплату внесків за навчання і після погашення боргів поновляли у лавах студентів. Він залучився до наукової роботи під керівництвом геоботаніка , закінчив університет (1913), працював у земстві й на початку Першої світової війни був мобілізований до армії. За виявлену хоробрість у боях його двічі нагородили Георгіївськими хрестами.
Після демобілізації І. Бейліна взяли асистентом до альма-матер, але губернатор звільнив його за політичну неблагонадійність. 1915 року Бейлін став практикантом Воронізької станції захисту рослин. Наступного року він став заступником, а потім (1918) — завідувачем станції. Паралельно він працював викладачем кафедри захисту рослин Воронізького сільськогосподарського інституту.
26 вересня 1930 року вченого заарештували. ОДПУ звинуватило його в тому, що він брав участь в угрупуванні якоїсь цілком вигаданої чекістами (Трудової селянської партії) в Обласній дослідній станції, «провадив нелегальні наради, де обговорювалися методи запровадження у життя настанов ТКП, упровадження їх у дослідницьку справу і т. ін.». 18 лютого 1931 року вченого засудили до ув'язнення у концтаборі на п'ять років із конфіскацією майна та висилкою сім'ї. 28 травня 1957 року.
Він потрапив до Карлагу, в концтабір поблизу казахського селища Долинка (Казахстан). Тут І. Бейлін одержав можливість досліджувати величезну степову і напівпустельну територію, налагоджувати сільськогосподарську діяльність в системі місцевих таборів. Начальство, оцінивши його кваліфікацію та енергійність, не шкодувало коштів. У його розпорядженні працювало сто помічників-в'язнів. «Часто, згадуючи Казахстан, Бейлін говорив, що подібних умов для широких пошуків він вже більше не мав».
Відбувши покарання, вчений працював доцентом кафедри фітопатології у Владимирі (1932—1933), науковим співробітником Шатилівської сільськогосподарської дослідної станції (1934—1936; Орловська область), брав участь в експедиціях Академії наук СРСР на Алтай (1936), та Північний Кавказ (1937). Враховуючи сукупність опублікованих праць, йому присвоїли науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук без підготовки дисертації (1936). У 1939 році І. Бейлін працював у Всесоюзному НДІ олійних культур у Краснодарі.За запрошенням академіка Б. О. Келлера вчений переїжджає до столиці (січень 1940) і працює у Московському ботанічному саду.
Під час Радянсько-германської війни знаходився разом із співробітниками ботсаду в Ашхабаде. Він розгорнув дослідження середньоазійської дикорослої рослинності, розробляв рекомендації для захисту місцевих сорті, підготував і захистив докторську дисертацію (1943). Невдовзі після повернення до Москви (1945) лабораторію ботанічного саду перевели до Інституту лісу. У Ісаака Григоровича вчергове змінилися місце і тематика роботи. Згодом інститут теж перебазували — до Красноярська (1959). 76-річний старший науковий співробітник І. Г. Бейлін лишився в Москві.
Він продовжує активно працювати — їздить в експедиції, пише книжки, виступає з доповідями на солідних наукових зібраннях. 9 березня 1965 року Ісаак Григорович Бейлін пішов з життя.
Наукова діяльність
Основним напрямком наукової діяльності І. Г. Бейліна було вивчення взаємин практично важливих рослин і їх паразитів. Такий екологічний підхід в значній мірі був новаторським, оскільки більшість тодішніх вчених спеціалізувалася на дослідженнях певних відокремлених груп: ботаніки вивчали рослини, мікологи — гриби і т. д. На основі екосистемного підходу Ісаак Григорович розробляв:
- практичні заходи для підвищення ефективності рослинництва та лісівництва;
- теоретичні проблеми загальнобіологічного значення: походження та еволюція паразитизму, механізми стійкості рослин до паразитів, взаємні адаптації цих груп організмів тощо.
Працюючи на Воронізькій станції захисту рослин, І. Бейлін уперше замислився над спалахами хвороб культивованих рослин. Згодом, 1918 року за його ініціативи при станції організували фітопатологічний відділ, який облаштували у 30-гектарному колишньому поміщицькому обійсті. Молодий вчений розробив спеціальну методику й техніку обліку масових захворювань рослин. Це дозволяло на фоні спалахів масових недуг (епіфітотій) виявити ті, як мають найважливіше значення. Відділ налагодив статистичні обслідування посівів та просвітницьку роботу серед селян. На агрономічних конференціях І. Бейлін нищівно критикував винних у занепаді захисту рослин. Знані столичні вчені (зокрема, А. А. Ячевський), які приїздили сюди, називали роботу станції зразковою. Дружні відносини підтримував І. Бейлін із М. І. Вавіловим. 1924 року І. Бейлін опублікував свій опис нового для науки вида грибів-ооміцетів Peronospora scutellariae Bejlin.
У публікаціях та виступах вчений переконливо доводив, що турботи про піднесення врожаїв злаків, соняшнику, олійних культур слід починати не з розширення посівних площ, а з вивчення рослинних недуг, оновлення агротехніки, набору та районування сортів, що висіваються. Вчений уперше встановив роль жука казарки в поширенні плодової гнилі плодових дерев, паразитування єгипетського вовчка на кунжуті та арахісі, причини жовтухи персиків, розробив комплексну систему захисту від хвороб сільськогосподарські рослини Туркменістану.
І. Бейлін надавав неабиякої ваги вивченню досягнень народної селекції. Завдячуючи цьому, йому вдалося знайти раси соняшника, стійкі до зараження вовчком, спростувати поширену думку про зараження цим паразитом бавовнику, встановити негативну роль вовчка для тютюну.
Багатющий польовий матеріал ставав для Ісаака Григоровича базисом для важливих теоретичних узагальнень. Він розробив еколого-фізіологічну теорію походження кореневого паразитизму у покритонасінних рослин, вперше окреслив ареали і можливі шляхи розселення вовчкових. Піонерською була його думка про необхідність врахування паразитичних зв'язків рослин для встановлення їх таксономії. І. Бейлін став одним із засновників нового наукового напрямку — , предметом якого є епіфітотії, їх попередження й заходи боротьби з ними. Його фундаментальна праця — рукопис докторської дисертації — «…не має собі рівних ні у вітчизняній, ані в зарубіжній літературі за повнотою, ані за всебічністю величезного кола наукових та практичних питань…».
Значущість наукових досягнень І. Г. Бейліна ґрунтувалась на величезному фактичному матеріалі. Він накопичувався під час стаціонарних досліджень, але вагоме місце посідали й наукові експедиції. Маршрути його численних подорожей пролягли Південною Росією, Кавказом, Казахстаном, Середньою Азією. Ставши співробітником Інституту лісу, він очолив загін фітопатологів комплексної експедиції АН СРСР у степи, де планувалося створити мережу полезахисних лісонасаджень (1948). Інша його експедиція (1951) тривала чотири місяці — справжнє «життя на вантажівці». Узявшись за вивчення омели, він їздив до Білорусії, Закарпаття, Криму, дендропарку «Олександрія» на Київщині. Досліджуючи досвід найстаріших степових лісонасаджень, відвідав Великоанадольський ліс на Донеччині".
Праці І. Г. Бейліна продемонстрували можливості прогнозів щодо встановлення нових зв'язків між паразитами та їх живителями. Він запропонував схему стрункої загальнодержавної системи прогнозів епіфітотій. Для їх попередження і своєчасного придушення вчений висунув оригінальну ідею «провокативних посівів».
Цінним джерелом інформації для фахівців лишається науковий спадок вченого, серед них — гербарій, зібраний ним у заказнику «Кам'яний Степ» (1915; Воронізька область).
Чимало зробив І. Г. Бейлін також для вивчення й популяризації історії близьких йому наукових галузей — фітопатології, лісівництва, а також увічнення пам'яті дослідників — А. М. Краснова, Г. Ф. Морозова, О. Ю. Теплоухова. Вчений розробляв проект Музею історії сільського господарства.
Основні наукові праці
Загалом у творчому доробку І. Г. Бейліна — понад 100 наукових праць. Деякі з них вийшли друком вже після його смерті, частина лишилася у рукописах. Нижче наведено посилання лише на невелику частину публікацій вченого. Докладніший перелік див.:.
- Пойма реки Свияги в среднем её течении: Материалы по исследованию лугов Казанской губернии. ¬ — Казань: тип. Губ. правл., 1915. — 85 с.
- Хочешь сеять — подумай, что будешь убирать: головню или хлеб. — М.; Л: Госиздат, 1926. — 32 с.
- Ржавчина подсолнечника в прошлом и настоящем. — Воронеж, 1928. — 27 с.
- Болезни и вредители масличных культур. — М.: 1939. — 32 с. (соавт.)
- Вредители и болезни масличных культур и меры борьбы с ними. — Краснодар: Большевик, 1941. — 73 с. (соавт.)
- Эволюция паразитизма у цветковых растений // Бюллетень МОИП, отд. Биологии, 1948, 53 (3): 55–65.
- Болезни желудей и меры их предупреждения. — Изд-во АН СССР, 1951. — 43 с.
- Очерки по истории лесных обществ дореволюционной России. — М,: Гослесбумиздат, 1962. — 158 с.
- Борьба с повиликами и заразихами. — М.: Колос, 1967. 88 с.
- Андрей Николаевич Краснов. — М.: Наука,1968. — 260 с. (соавт.)
- Цветковые растения — паразиты и полупаразиты. — М.: Наука, 1968. — 118 с.
- Георгий Фёдорович Морозов. — М.: Наука, 1971. — 216 с. (соавт.)
- Паразитизм и эпифитотиология: на примере паразитов из высших растений / Отв. ред. Н. Т. Нечаева. — М: Наука, 1986. — 351 с.
Примітки
- Парнес В. А. Исаак Григорьевич Бейлин (1883—1965). — М.: Наука, 1983. — 160 с.
- URL: http://people.vsau.ru/vydayushhiesya-uchenye-sxi-vgau/bejlin-isaak-grigorevich [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- URL: https://ru.openlist.wiki/Бейлин_Исаак_Григорьевич_(1881). Військовий трибунал Воронезького військового округу вирок скасував, справу припинив з повною реабілітацією І. Г. Бейліна
- URL: http://library.ruslan.cc/authors/бейлин-исаак-григорьевич[недоступне посилання]
- URL: https://data.judaicalink.org/data/html/rujen/beylin_isaak_grigorjevich[недоступне посилання]
- Ячевський А. А. Общие итоги русских исследований в области фитопатологии. — В: Бюллетень постоянного бюро всероссийских энтомо-фитопатологических съездов, 1924, № 8
- Бейлин И. Г. Новая форма пероноспоровых на цветах Scutellaria galericulata L. // Защита растений от вредителей, 1924, 1(3-5): 157—158.
- URL: https://www.gbif.org/species/119259231/verbatim
- Дунин М. С. Памяти И. Г. Бейлина // Защита растений от вредителей и болезней, 1956, № 7, с. 63
- Російська Єврейська енциклопедія. URL: — http://www.rujen.ru/index.php/БЕЙЛИН_Исаак[недоступне посилання] Григорьевич
- Агафонов В. А., Негробов В. В., Казьмина Е. С., Чернышова Т. Н. Гербарий им. профессора Б. М. Козо-Полянского Воронежского Государственного Университета, с. 305—306. — В: Ботанические коллекции — национальное достояние России: Сб. науч. статей Всероссийской (с международным участием) науч. конф., посвященной 120-летию Гербария имени И. И. Спрыгина и 100-летию Русского ботанического общества. Пенза, 17–19 февраля 2015 г.. — Пенза, Изд-во ПГУ, 2015. — 408 с. — URL: http://www.bio.vsu.ru/bim/knigi/Сборник%20конференции.pdf [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- http://isaran.ru/?q=ru/fund&guid=30C6ACDA-FDF0-E868-7560-EE95624B8C4F&ida=1
.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bejlin Isaak Grigorovich Bejlin 9 travnya 1883 18830509 9 bereznya 1965 radyanskij fitopatolog ta istorik nauki yakij narodivsya i pevnij chas zhiv v Ukrayini Avtor gruntovnih doslidzhen z epifitotiologiyi odin iz zasnovnikiv ciyeyi galuzi znan Doktor biologichnih nauk profesor Bejlin Isaak GrigorovichNarodivsya9 travnya 1883 1883 05 09 Kruti nini Chernigivskoyi oblastiPomer9 bereznya 1965 1965 03 09 81 rik MoskvaKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistfitopatolog istorik naukiAlma materKazanskij universitetGaluzzahist roslinZakladInstitut lisu imeni V M Sukachova AN SRSRVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat silskogospodarskih nauk doktor biologichnih naukVidomij zavdyaki pracyam iz fitopatologiyiNagorodiGeorgiyivskij hrest 3 stupenya Georgiyivskij hrest 4 stupenyaZhittyepisIsaak Grigorovich Bejlin narodivsya v rodini paliturnika Grigoriya Yuhimovicha Bejlina Nevdovzi mati Isaaka pomerla Vin zakinchiv tririchnu pochatkovu shkolu v Piryatini a zgodom pereyihav iz batkom i machuhoyu do Priluk Tut 12 richnij pidlitok stav zaroblyati repetitorstvom Zgodom vin zahopivsya marksistskimi ideyami stav chlenom miscevogo nelegalnogo marksistskogo gurtka poshiryuvav revolyucijni listivki viv zanyattya z robitnikami tyutyunovoyi fabriki ta mlina buv dvichi zaareshtovanij i proviv dev yat misyaciv u v yaznici Vidsluzhivshi v armiyi 1904 1907 vin sklav ispiti oderzhav atestat zrilosti ta vstupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu Vin zaroblyav na zhittya samotuzhki Jogo dekilka raziv viklyuchali za nesplatu vneskiv za navchannya i pislya pogashennya borgiv ponovlyali u lavah studentiv Vin zaluchivsya do naukovoyi roboti pid kerivnictvom geobotanika zakinchiv universitet 1913 pracyuvav u zemstvi j na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij do armiyi Za viyavlenu horobrist u boyah jogo dvichi nagorodili Georgiyivskimi hrestami Pislya demobilizaciyi I Bejlina vzyali asistentom do alma mater ale gubernator zvilniv jogo za politichnu neblagonadijnist 1915 roku Bejlin stav praktikantom Voronizkoyi stanciyi zahistu roslin Nastupnogo roku vin stav zastupnikom a potim 1918 zaviduvachem stanciyi Paralelno vin pracyuvav vikladachem kafedri zahistu roslin Voronizkogo silskogospodarskogo institutu 26 veresnya 1930 roku vchenogo zaareshtuvali ODPU zvinuvatilo jogo v tomu sho vin brav uchast v ugrupuvanni yakoyis cilkom vigadanoyi chekistami Trudovoyi selyanskoyi partiyi v Oblasnij doslidnij stanciyi provadiv nelegalni naradi de obgovoryuvalisya metodi zaprovadzhennya u zhittya nastanov TKP uprovadzhennya yih u doslidnicku spravu i t in 18 lyutogo 1931 roku vchenogo zasudili do uv yaznennya u konctabori na p yat rokiv iz konfiskaciyeyu majna ta visilkoyu sim yi 28 travnya 1957 roku Vin potrapiv do Karlagu v konctabir poblizu kazahskogo selisha Dolinka Kazahstan Tut I Bejlin oderzhav mozhlivist doslidzhuvati velicheznu stepovu i napivpustelnu teritoriyu nalagodzhuvati silskogospodarsku diyalnist v sistemi miscevih taboriv Nachalstvo ocinivshi jogo kvalifikaciyu ta energijnist ne shkoduvalo koshtiv U jogo rozporyadzhenni pracyuvalo sto pomichnikiv v yazniv Chasto zgaduyuchi Kazahstan Bejlin govoriv sho podibnih umov dlya shirokih poshukiv vin vzhe bilshe ne mav Vidbuvshi pokarannya vchenij pracyuvav docentom kafedri fitopatologiyi u Vladimiri 1932 1933 naukovim spivrobitnikom Shatilivskoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi 1934 1936 Orlovska oblast brav uchast v ekspediciyah Akademiyi nauk SRSR na Altaj 1936 ta Pivnichnij Kavkaz 1937 Vrahovuyuchi sukupnist opublikovanih prac jomu prisvoyili naukovij stupin kandidata silskogospodarskih nauk bez pidgotovki disertaciyi 1936 U 1939 roci I Bejlin pracyuvav u Vsesoyuznomu NDI olijnih kultur u Krasnodari Za zaproshennyam akademika B O Kellera vchenij pereyizhdzhaye do stolici sichen 1940 i pracyuye u Moskovskomu botanichnomu sadu Pid chas Radyansko germanskoyi vijni znahodivsya razom iz spivrobitnikami botsadu v Ashhabade Vin rozgornuv doslidzhennya serednoazijskoyi dikorosloyi roslinnosti rozroblyav rekomendaciyi dlya zahistu miscevih sorti pidgotuvav i zahistiv doktorsku disertaciyu 1943 Nevdovzi pislya povernennya do Moskvi 1945 laboratoriyu botanichnogo sadu pereveli do Institutu lisu U Isaaka Grigorovicha vchergove zminilisya misce i tematika roboti Zgodom institut tezh perebazuvali do Krasnoyarska 1959 76 richnij starshij naukovij spivrobitnik I G Bejlin lishivsya v Moskvi Vin prodovzhuye aktivno pracyuvati yizdit v ekspediciyi pishe knizhki vistupaye z dopovidyami na solidnih naukovih zibrannyah 9 bereznya 1965 roku Isaak Grigorovich Bejlin pishov z zhittya Naukova diyalnistOsnovnim napryamkom naukovoyi diyalnosti I G Bejlina bulo vivchennya vzayemin praktichno vazhlivih roslin i yih parazitiv Takij ekologichnij pidhid v znachnij miri buv novatorskim oskilki bilshist todishnih vchenih specializuvalasya na doslidzhennyah pevnih vidokremlenih grup botaniki vivchali roslini mikologi gribi i t d Na osnovi ekosistemnogo pidhodu Isaak Grigorovich rozroblyav praktichni zahodi dlya pidvishennya efektivnosti roslinnictva ta lisivnictva teoretichni problemi zagalnobiologichnogo znachennya pohodzhennya ta evolyuciya parazitizmu mehanizmi stijkosti roslin do parazitiv vzayemni adaptaciyi cih grup organizmiv tosho Pracyuyuchi na Voronizkij stanciyi zahistu roslin I Bejlin upershe zamislivsya nad spalahami hvorob kultivovanih roslin Zgodom 1918 roku za jogo iniciativi pri stanciyi organizuvali fitopatologichnij viddil yakij oblashtuvali u 30 gektarnomu kolishnomu pomishickomu obijsti Molodij vchenij rozrobiv specialnu metodiku j tehniku obliku masovih zahvoryuvan roslin Ce dozvolyalo na foni spalahiv masovih nedug epifitotij viyaviti ti yak mayut najvazhlivishe znachennya Viddil nalagodiv statistichni obsliduvannya posiviv ta prosvitnicku robotu sered selyan Na agronomichnih konferenciyah I Bejlin nishivno kritikuvav vinnih u zanepadi zahistu roslin Znani stolichni vcheni zokrema A A Yachevskij yaki priyizdili syudi nazivali robotu stanciyi zrazkovoyu Druzhni vidnosini pidtrimuvav I Bejlin iz M I Vavilovim 1924 roku I Bejlin opublikuvav svij opis novogo dlya nauki vida gribiv oomicetiv Peronospora scutellariae Bejlin U publikaciyah ta vistupah vchenij perekonlivo dovodiv sho turboti pro pidnesennya vrozhayiv zlakiv sonyashniku olijnih kultur slid pochinati ne z rozshirennya posivnih plosh a z vivchennya roslinnih nedug onovlennya agrotehniki naboru ta rajonuvannya sortiv sho visivayutsya Vchenij upershe vstanoviv rol zhuka kazarki v poshirenni plodovoyi gnili plodovih derev parazituvannya yegipetskogo vovchka na kunzhuti ta arahisi prichini zhovtuhi persikiv rozrobiv kompleksnu sistemu zahistu vid hvorob silskogospodarski roslini Turkmenistanu I Bejlin nadavav neabiyakoyi vagi vivchennyu dosyagnen narodnoyi selekciyi Zavdyachuyuchi comu jomu vdalosya znajti rasi sonyashnika stijki do zarazhennya vovchkom sprostuvati poshirenu dumku pro zarazhennya cim parazitom bavovniku vstanoviti negativnu rol vovchka dlya tyutyunu Bagatyushij polovij material stavav dlya Isaaka Grigorovicha bazisom dlya vazhlivih teoretichnih uzagalnen Vin rozrobiv ekologo fiziologichnu teoriyu pohodzhennya korenevogo parazitizmu u pokritonasinnih roslin vpershe okresliv areali i mozhlivi shlyahi rozselennya vovchkovih Pionerskoyu bula jogo dumka pro neobhidnist vrahuvannya parazitichnih zv yazkiv roslin dlya vstanovlennya yih taksonomiyi I Bejlin stav odnim iz zasnovnikiv novogo naukovogo napryamku predmetom yakogo ye epifitotiyi yih poperedzhennya j zahodi borotbi z nimi Jogo fundamentalna pracya rukopis doktorskoyi disertaciyi ne maye sobi rivnih ni u vitchiznyanij ani v zarubizhnij literaturi za povnotoyu ani za vsebichnistyu velicheznogo kola naukovih ta praktichnih pitan Znachushist naukovih dosyagnen I G Bejlina gruntuvalas na velicheznomu faktichnomu materiali Vin nakopichuvavsya pid chas stacionarnih doslidzhen ale vagome misce posidali j naukovi ekspediciyi Marshruti jogo chislennih podorozhej prolyagli Pivdennoyu Rosiyeyu Kavkazom Kazahstanom Serednoyu Aziyeyu Stavshi spivrobitnikom Institutu lisu vin ocholiv zagin fitopatologiv kompleksnoyi ekspediciyi AN SRSR u stepi de planuvalosya stvoriti merezhu polezahisnih lisonasadzhen 1948 Insha jogo ekspediciya 1951 trivala chotiri misyaci spravzhnye zhittya na vantazhivci Uzyavshis za vivchennya omeli vin yizdiv do Bilorusiyi Zakarpattya Krimu dendroparku Oleksandriya na Kiyivshini Doslidzhuyuchi dosvid najstarishih stepovih lisonasadzhen vidvidav Velikoanadolskij lis na Donechchini Praci I G Bejlina prodemonstruvali mozhlivosti prognoziv shodo vstanovlennya novih zv yazkiv mizh parazitami ta yih zhivitelyami Vin zaproponuvav shemu strunkoyi zagalnoderzhavnoyi sistemi prognoziv epifitotij Dlya yih poperedzhennya i svoyechasnogo pridushennya vchenij visunuv originalnu ideyu provokativnih posiviv Cinnim dzherelom informaciyi dlya fahivciv lishayetsya naukovij spadok vchenogo sered nih gerbarij zibranij nim u zakazniku Kam yanij Step 1915 Voronizka oblast Chimalo zrobiv I G Bejlin takozh dlya vivchennya j populyarizaciyi istoriyi blizkih jomu naukovih galuzej fitopatologiyi lisivnictva a takozh uvichnennya pam yati doslidnikiv A M Krasnova G F Morozova O Yu Teplouhova Vchenij rozroblyav proekt Muzeyu istoriyi silskogo gospodarstva Osnovni naukovi praciZagalom u tvorchomu dorobku I G Bejlina ponad 100 naukovih prac Deyaki z nih vijshli drukom vzhe pislya jogo smerti chastina lishilasya u rukopisah Nizhche navedeno posilannya lishe na neveliku chastinu publikacij vchenogo Dokladnishij perelik div Pojma reki Sviyagi v srednem eyo techenii Materialy po issledovaniyu lugov Kazanskoj gubernii Kazan tip Gub pravl 1915 85 s Hochesh seyat podumaj chto budesh ubirat golovnyu ili hleb M L Gosizdat 1926 32 s Rzhavchina podsolnechnika v proshlom i nastoyashem Voronezh 1928 27 s Bolezni i vrediteli maslichnyh kultur M 1939 32 s soavt Vrediteli i bolezni maslichnyh kultur i mery borby s nimi Krasnodar Bolshevik 1941 73 s soavt Evolyuciya parazitizma u cvetkovyh rastenij Byulleten MOIP otd Biologii 1948 53 3 55 65 Bolezni zheludej i mery ih preduprezhdeniya Izd vo AN SSSR 1951 43 s Ocherki po istorii lesnyh obshestv dorevolyucionnoj Rossii M Goslesbumizdat 1962 158 s Borba s povilikami i zarazihami M Kolos 1967 88 s Andrej Nikolaevich Krasnov M Nauka 1968 260 s soavt Cvetkovye rasteniya parazity i poluparazity M Nauka 1968 118 s Georgij Fyodorovich Morozov M Nauka 1971 216 s soavt Parazitizm i epifitotiologiya na primere parazitov iz vysshih rastenij Otv red N T Nechaeva M Nauka 1986 351 s PrimitkiParnes V A Isaak Grigorevich Bejlin 1883 1965 M Nauka 1983 160 s URL http people vsau ru vydayushhiesya uchenye sxi vgau bejlin isaak grigorevich 2 grudnya 2020 u Wayback Machine URL https ru openlist wiki Bejlin Isaak Grigorevich 1881 Vijskovij tribunal Voronezkogo vijskovogo okrugu virok skasuvav spravu pripiniv z povnoyu reabilitaciyeyu I G Bejlina URL http library ruslan cc authors bejlin isaak grigorevich nedostupne posilannya URL https data judaicalink org data html rujen beylin isaak grigorjevich nedostupne posilannya Yachevskij A A Obshie itogi russkih issledovanij v oblasti fitopatologii V Byulleten postoyannogo byuro vserossijskih entomo fitopatologicheskih sezdov 1924 8 Bejlin I G Novaya forma peronosporovyh na cvetah Scutellaria galericulata L Zashita rastenij ot vreditelej 1924 1 3 5 157 158 URL https www gbif org species 119259231 verbatim Dunin M S Pamyati I G Bejlina Zashita rastenij ot vreditelej i boleznej 1956 7 s 63 Rosijska Yevrejska enciklopediya URL http www rujen ru index php BEJLIN Isaak nedostupne posilannya Grigorevich Agafonov V A Negrobov V V Kazmina E S Chernyshova T N Gerbarij im professora B M Kozo Polyanskogo Voronezhskogo Gosudarstvennogo Universiteta s 305 306 V Botanicheskie kollekcii nacionalnoe dostoyanie Rossii Sb nauch statej Vserossijskoj s mezhdunarodnym uchastiem nauch konf posvyashennoj 120 letiyu Gerbariya imeni I I Sprygina i 100 letiyu Russkogo botanicheskogo obshestva Penza 17 19 fevralya 2015 g Penza Izd vo PGU 2015 408 s URL http www bio vsu ru bim knigi Sbornik 20konferencii pdf 14 bereznya 2022 u Wayback Machine http isaran ru q ru fund amp guid 30C6ACDA FDF0 E868 7560 EE95624B8C4F amp ida 1