Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Са рна європе йська дика коза козуля Capreolus capreolus Linnaeus 1758 ссавець родини оленевих Cervidae Один з двох виді

Козуля європейська

Козуля європейська

Са́рна європе́йська, дика коза, козуля (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)) — ссавець родини оленевих (Cervidae). Один з двох видів роду сарна (Capreolus Gray, 1821), сестринський вид сарни азійської (Capreolus pygargus (Pallas, 1771)), яку нерідко також вказують для фауни України.

Сарна європейська
image
Самець і самиця
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Підродина: Capreolinae
Рід: Сарна (Capreolus)
Вид:
Сарна європейська (C. capreolus)
Біноміальна назва
Capreolus capreolus
(L., 1758)
image
Синоніми

Cervus capreolus Linnaeus, 1758

Етимологія

Схожість з козами (Capra Linnaeus, 1758), хоч свійськими, хоч з дикими, що відбито в одній з народних назв («дикі кози») є дуже умовною і пояснюється виключно розмірною і поведінковою схожістю цих тварин. Назву «козуля», яку інколи вживають для роду, Б. Грінченко пояснює як «маленька корова з кривими ріжками»; відповідність назви до сарни може бути пояснена наслідуванням латини: «Carpa» = коза, «olus» — зменшувальний суфікс із закінченням). Близька до «сарна» за написанням назва «серна» (рос.) має іншу етимологічну основу і стосується іншого роду — козиці (Rupicapra Blainville, 1816) з родини бикових (Bovidae Gray, 1821).

За назвою виду довгий час зберігалася українська назва виду «звичайна», що поширено для видів з монотипових родів, тим паче з ідентичними родовою і видовою назвами (Capreolus capreolus). Проте, після поділу цього виду на два аловиди — типову й азійську форми для позначення типової (західної, європейської) форми було запропоновано вживати назву «сарна європейська» (Загороднюк, 2002).

У давній літературі, як художній, так і науковій, назва виду вживається без означення. Прикладами вживання назви є: «В бору плодились кабани, ведмідь і сарна прудконога» (Я. Щоголів); «Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна з гаю, помайнують» (Т. Шевченко); ця ж назва рекомендована Термінологічною колегією Українського наукового товариства (Шарлемань, 1920) та Інститутом української наукової мови (Шарлемань, 1927).

Зовнішній вигляд

Маленький олень легкої й витонченої будови, з відносно коротким тулубом. Вуха довгі (12—14 см), загострені; хвіст рудиментарний (2—3 см), майже непомітний.

Забарвлення одноколірне — руде, взимку сіре. Світле волосся на сідницях під хвостом утворює «дзеркало». У телят забарвлення плямисте. Шерсть густа, але з ламким волоссям.

Самиці безрогі. Роги в самців прямі, невеликі, поставлені майже вертикально. Несуть по 3 (в азійських підвидів — до 5) відростки в кінцевій частині.

Відомо 5 підвидів. Європейські сарни дрібні: довжина тіла 100—135 см, висота в холці — 75—90 см, маса — 20—37 кг. Азійські сарни, особливо сибірська (Capreolus pygargus s. str.) — більші: довжина їхнього тіла досягає 150 см, маса — 60 кг. Самиці дрібніші за самців.

Поширення

Сарни (як рід) живуть в Європі до півночі Середньої Скандинавії й Фінської затоки, гирла Ками і верхів'я Печори. Далі ареал сарн охоплює Малу Азію, Північний Іран, Північний Ірак, Кавказ й Крим. Межа між європейською і азійською сарнами проходить приблизно по р. Волга. Інколи кавказьких сарн відносять до азійського виду.

Спосіб життя й живлення

Віддає перевагу світлим розрідженим лісам, з великими галявинами, гарами й вирубками, та лісостепу. Зустрічається й у чагарникових та очеретяних заростях по берегах степових річок й озер; по гірських схилах підіймається до субальпійських й альпійських луків (до 3 500 м над рівнем моря). У Західній Європі тримається в невеликих лісах, звідки виходить на поля.

Влітку сарни пасуться ранком, увечері й в першу половину ночі. Вдень, особливо під час спеки, лежать у густій траві або кущах. Взимку пасуться в будь-який час доби, але під час сильних снігопадів ідуть у лісову хащу. Зимою відпочивають у поглибленнях на снігу, розгрібаючи сніг до лісової підстилки.

Сарни погано переносять високий сніговий покрив; узимку намагаються ходити по звіриних стежках, по лижні або дорозі. У Європі відносно осілі й лише поміняють пасовища; у горах роблять сезонні міграції, взимку спускаючись до підніжжя гір. Масові осінні міграції сарн у менш сніжні райони (на 100—200 км) бувають у Південному Заураллі, Забайкаллі, Приамур'ї. Сарни добре плавають, і під час міграцій вільно перепливають такі річки, як Єнісей, Дунай і Амур.

Найбільшу (до 70 %) частку в кормовому раціоні сарни цілий рік складають трав'янисті рослини. З дерев і чагарників найчастіше об'їдає осику, вербу, горобину, липу, березу, дуб, ясен. Взимку іноді годується хвоєю молодих сосен, але на відміну від оленя й лося не їсть кору. Любить водяні рослини (бобівник), за якими приходить до боліт і озер. Гриби поїдає в невеликій кількості. Їсть ягоди, каштани, жолуді, плоди буку й диких фруктових дерев.

Основні вороги — вовк та рись. На молодих тварин нападають лисиці й коти лісові.

Спосіб життя і розмноження

Попри те, що сарна може проявляти схильність до міграцій (на півночі ареалу, в смузі випадіння великих снігів), загалом вид є осілим і часто — з виразною територіальністю. Влітку тримаються маленькими групами: самиці з молодими, самиці — поодинці або групами з 2—3 голів. Восени, після закінчення гону, утворюються змішані череди кількістю до 20—30 голів, що розпадаються навесні.

Гон в сарни проходить у серпні — вересні. Самці беруть участь у розмноженні на 3—4 році життя, а самиці — на 3, рідше — на другому році життя. Під час гону самці сильно знервовані, видають «чуфикаючі» звуки; між ними виникають бійки, які нерідко кінчаються пораненням суперника. На одного самця припадає 2—3 самки, або весь період гону самець тримаються з однією самицею (часткова полігамія).

Вагітність триває 9 місяців, однак із цього строку 4—4,5 місяці ембріон не розвивається. Це єдиний вид серед ратичних, у якого вагітність має латентний період. Звичайно самиці приносять 2 телят, рідко 1 або 3. Телята тиждень залишаються там, де народились, зачаївшись у траві. Через 7—8 днів вони починають ходити за матір'ю. Самка годує телят 2—3 місяці.

Тривалість життя — 11—12 років, окремі самиці доживали до 16 років.

Господарське значення

Сарна — найвідоміший мисливський вид оленевих. На нього полюють заради м'яса і шкіри, проте найвище цінуються роги, що мають трофейну цінність.

Боротьба дерев із сарнами

У результаті вивчення поведінки Fagus sylvatica і Acer pseudoplatanus, виявлено, що ці види мають відповідну реакцію на присутність сарн, які поїдають молоді пагони й бруньки, перешкоджаючи відтворенню деревам. У обох видів жасмонати були активовані після відсікання бруньок і листя. Також застосування слини сарни активує саліцилову кислоту в листі бука й призводить до збільшення цитокінінів у букових бруньках. Застосування слини також призвело до збільшення біосинтезу деяких дубильних речовин (в основному елагітанінів) і флавонолів у листі клена. Відомо, що деякі з цих речовин впливають на харчову поведінку сарн, в результаті чого вони втрачають апетит до пагонів і бруньок. Крім того, пагони підвищують концентрації гормонів росту. Ці гормони прискорюють зростання інших бруньок, щоб компенсувати втрачені. З іншого боку, якщо лист або брунька буде відламана без залучення слини сарни, дерево не стимулює ні виробництво гормону саліцилової кислоти, ні дубильних речовин. Це може бути початком фундаментальних досліджень поведінки інших дерев, вважають автори.

Примітки

  1. Козуля (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758). Природний заповідник "Дніпровсько-Орільський" (укр.). 15 березня 2018. Процитовано 4 червня 2023.
  2. Ohse, B., Hammerbacher, A., Seele, C., Meldau, S., Reichelt, M., Ortmann, S., & Wirth, C. Salivary cues: simulated roe deer browsing induces systemic changes in phytohormones and defence chemistry in wild-grown maple and beech saplings // Functional Ecology. — 2016. — DOI:10.1111/1365-2435.12717.

Джерела

  • Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Мазепа В. Г., Рудишин М. П. Мисливські трофеї. — Київ: ІЗМН, 1996. — 104 с.
  • Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. — 356 с. [1]
  • Делеган І. В., Делеган І. І., Делеган І. І. Біологія лісових птахів і звірів / За ред. І. В. Делегана. — Львів: Поллі, 2005. — 600 с. [2]
  • Загороднюк І. В. Аловиди сарни (Capreolus): природа відмінностей між ними і статус популяцій з України // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45). — С. 206—222. [3]
  • Делеган І. В. Продукція м'яса сарни європейської та варіанти розподілу її між учасниками колективного полювання // Науковий вісник: Лісове та садово-паркове господарство, 2005, вип. 15.4 — С. 39-46 [4].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sa rna yevrope jska dika koza kozulya Capreolus capreolus Linnaeus 1758 ssavec rodini olenevih Cervidae Odin z dvoh vidiv rodu sarna Capreolus Gray 1821 sestrinskij vid sarni azijskoyi Capreolus pygargus Pallas 1771 yaku neridko takozh vkazuyut dlya fauni Ukrayini Sarna yevropejskaSamec i samicyaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina CapreolinaeRid Sarna Capreolus Vid Sarna yevropejska C capreolus Binomialna nazvaCapreolus capreolus L 1758 SinonimiCervus capreolus Linnaeus 1758EtimologiyaShozhist z kozami Capra Linnaeus 1758 hoch svijskimi hoch z dikimi sho vidbito v odnij z narodnih nazv diki kozi ye duzhe umovnoyu i poyasnyuyetsya viklyuchno rozmirnoyu i povedinkovoyu shozhistyu cih tvarin Nazvu kozulya yaku inkoli vzhivayut dlya rodu B Grinchenko poyasnyuye yak malenka korova z krivimi rizhkami vidpovidnist nazvi do sarni mozhe buti poyasnena nasliduvannyam latini Carpa koza olus zmenshuvalnij sufiks iz zakinchennyam Blizka do sarna za napisannyam nazva serna ros maye inshu etimologichnu osnovu i stosuyetsya inshogo rodu kozici Rupicapra Blainville 1816 z rodini bikovih Bovidae Gray 1821 Za nazvoyu vidu dovgij chas zberigalasya ukrayinska nazva vidu zvichajna sho poshireno dlya vidiv z monotipovih rodiv tim pache z identichnimi rodovoyu i vidovoyu nazvami Capreolus capreolus Prote pislya podilu cogo vidu na dva alovidi tipovu j azijsku formi dlya poznachennya tipovoyi zahidnoyi yevropejskoyi formi bulo zaproponovano vzhivati nazvu sarna yevropejska Zagorodnyuk 2002 U davnij literaturi yak hudozhnij tak i naukovij nazva vidu vzhivayetsya bez oznachennya Prikladami vzhivannya nazvi ye V boru plodilis kabani vedmid i sarna prudkonoga Ya Shogoliv Nezryachi prozryat a kriviyi mov sarna z gayu pomajnuyut T Shevchenko cya zh nazva rekomendovana Terminologichnoyu kolegiyeyu Ukrayinskogo naukovogo tovaristva Sharleman 1920 ta Institutom ukrayinskoyi naukovoyi movi Sharleman 1927 Zovnishnij viglyadMalenkij olen legkoyi j vitonchenoyi budovi z vidnosno korotkim tulubom Vuha dovgi 12 14 sm zagostreni hvist rudimentarnij 2 3 sm majzhe nepomitnij Zabarvlennya odnokolirne rude vzimku sire Svitle volossya na sidnicyah pid hvostom utvoryuye dzerkalo U telyat zabarvlennya plyamiste Sherst gusta ale z lamkim volossyam Samici bezrogi Rogi v samciv pryami neveliki postavleni majzhe vertikalno Nesut po 3 v azijskih pidvidiv do 5 vidrostki v kincevij chastini Vidomo 5 pidvidiv Yevropejski sarni dribni dovzhina tila 100 135 sm visota v holci 75 90 sm masa 20 37 kg Azijski sarni osoblivo sibirska Capreolus pygargus s str bilshi dovzhina yihnogo tila dosyagaye 150 sm masa 60 kg Samici dribnishi za samciv PoshirennyaSarni yak rid zhivut v Yevropi do pivnochi Serednoyi Skandinaviyi j Finskoyi zatoki girla Kami i verhiv ya Pechori Dali areal sarn ohoplyuye Malu Aziyu Pivnichnij Iran Pivnichnij Irak Kavkaz j Krim Mezha mizh yevropejskoyu i azijskoyu sarnami prohodit priblizno po r Volga Inkoli kavkazkih sarn vidnosyat do azijskogo vidu Sposib zhittya j zhivlennyaViddaye perevagu svitlim rozridzhenim lisam z velikimi galyavinami garami j virubkami ta lisostepu Zustrichayetsya j u chagarnikovih ta ocheretyanih zarostyah po beregah stepovih richok j ozer po girskih shilah pidijmayetsya do subalpijskih j alpijskih lukiv do 3 500 m nad rivnem morya U Zahidnij Yevropi trimayetsya v nevelikih lisah zvidki vihodit na polya Vlitku sarni pasutsya rankom uvecheri j v pershu polovinu nochi Vden osoblivo pid chas speki lezhat u gustij travi abo kushah Vzimku pasutsya v bud yakij chas dobi ale pid chas silnih snigopadiv idut u lisovu hashu Zimoyu vidpochivayut u pogliblennyah na snigu rozgribayuchi snig do lisovoyi pidstilki Sarni pogano perenosyat visokij snigovij pokriv uzimku namagayutsya hoditi po zvirinih stezhkah po lizhni abo dorozi U Yevropi vidnosno osili j lishe pominyayut pasovisha u gorah roblyat sezonni migraciyi vzimku spuskayuchis do pidnizhzhya gir Masovi osinni migraciyi sarn u mensh snizhni rajoni na 100 200 km buvayut u Pivdennomu Zauralli Zabajkalli Priamur yi Sarni dobre plavayut i pid chas migracij vilno pereplivayut taki richki yak Yenisej Dunaj i Amur Najbilshu do 70 chastku v kormovomu racioni sarni cilij rik skladayut trav yanisti roslini Z derev i chagarnikiv najchastishe ob yidaye osiku verbu gorobinu lipu berezu dub yasen Vzimku inodi goduyetsya hvoyeyu molodih sosen ale na vidminu vid olenya j losya ne yist koru Lyubit vodyani roslini bobivnik za yakimi prihodit do bolit i ozer Gribi poyidaye v nevelikij kilkosti Yist yagodi kashtani zholudi plodi buku j dikih fruktovih derev Osnovni vorogi vovk ta ris Na molodih tvarin napadayut lisici j koti lisovi Sposib zhittya i rozmnozhennyaPopri te sho sarna mozhe proyavlyati shilnist do migracij na pivnochi arealu v smuzi vipadinnya velikih snigiv zagalom vid ye osilim i chasto z viraznoyu teritorialnistyu Vlitku trimayutsya malenkimi grupami samici z molodimi samici poodinci abo grupami z 2 3 goliv Voseni pislya zakinchennya gonu utvoryuyutsya zmishani cheredi kilkistyu do 20 30 goliv sho rozpadayutsya navesni Gon v sarni prohodit u serpni veresni Samci berut uchast u rozmnozhenni na 3 4 roci zhittya a samici na 3 ridshe na drugomu roci zhittya Pid chas gonu samci silno znervovani vidayut chufikayuchi zvuki mizh nimi vinikayut bijki yaki neridko kinchayutsya poranennyam supernika Na odnogo samcya pripadaye 2 3 samki abo ves period gonu samec trimayutsya z odniyeyu samiceyu chastkova poligamiya Vagitnist trivaye 9 misyaciv odnak iz cogo stroku 4 4 5 misyaci embrion ne rozvivayetsya Ce yedinij vid sered ratichnih u yakogo vagitnist maye latentnij period Zvichajno samici prinosyat 2 telyat ridko 1 abo 3 Telyata tizhden zalishayutsya tam de narodilis zachayivshis u travi Cherez 7 8 dniv voni pochinayut hoditi za matir yu Samka goduye telyat 2 3 misyaci Trivalist zhittya 11 12 rokiv okremi samici dozhivali do 16 rokiv Gospodarske znachennyaSarna najvidomishij mislivskij vid olenevih Na nogo polyuyut zaradi m yasa i shkiri prote najvishe cinuyutsya rogi sho mayut trofejnu cinnist Borotba derev iz sarnamiU rezultati vivchennya povedinki Fagus sylvatica i Acer pseudoplatanus viyavleno sho ci vidi mayut vidpovidnu reakciyu na prisutnist sarn yaki poyidayut molodi pagoni j brunki pereshkodzhayuchi vidtvorennyu derevam U oboh vidiv zhasmonati buli aktivovani pislya vidsikannya brunok i listya Takozh zastosuvannya slini sarni aktivuye salicilovu kislotu v listi buka j prizvodit do zbilshennya citokininiv u bukovih brunkah Zastosuvannya slini takozh prizvelo do zbilshennya biosintezu deyakih dubilnih rechovin v osnovnomu elagitaniniv i flavonoliv u listi klena Vidomo sho deyaki z cih rechovin vplivayut na harchovu povedinku sarn v rezultati chogo voni vtrachayut apetit do pagoniv i brunok Krim togo pagoni pidvishuyut koncentraciyi gormoniv rostu Ci gormoni priskoryuyut zrostannya inshih brunok shob kompensuvati vtracheni Z inshogo boku yaksho list abo brunka bude vidlamana bez zaluchennya slini sarni derevo ne stimulyuye ni virobnictvo gormonu salicilovoyi kisloti ni dubilnih rechovin Ce mozhe buti pochatkom fundamentalnih doslidzhen povedinki inshih derev vvazhayut avtori PrimitkiKozulya Capreolus capreolus Linnaeus 1758 Prirodnij zapovidnik Dniprovsko Orilskij ukr 15 bereznya 2018 Procitovano 4 chervnya 2023 Ohse B Hammerbacher A Seele C Meldau S Reichelt M Ortmann S amp Wirth C Salivary cues simulated roe deer browsing induces systemic changes in phytohormones and defence chemistry in wild grown maple and beech saplings Functional Ecology 2016 DOI 10 1111 1365 2435 12717 DzherelaBondarenko V D Delegan I V Mazepa V G Rudishin M P Mislivski trofeyi Kiyiv IZMN 1996 104 s Bulahov V L Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ssavci Mammalia Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetr un tu 2006 356 s 1 Delegan I V Delegan I I Delegan I I Biologiya lisovih ptahiv i zviriv Za red I V Delegana Lviv Polli 2005 600 s 2 Zagorodnyuk I V Alovidi sarni Capreolus priroda vidminnostej mizh nimi i status populyacij z Ukrayini Visnik Luganskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Biologichni nauki 2002 1 45 S 206 222 3 Delegan I V Produkciya m yasa sarni yevropejskoyi ta varianti rozpodilu yiyi mizh uchasnikami kolektivnogo polyuvannya Naukovij visnik Lisove ta sadovo parkove gospodarstvo 2005 vip 15 4 S 39 46 4

Дата публікації:
Топ