Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Запоро́жці пи́шуть листа́ туре́цькому султа́нові» — відома картина українського художника Іллі Ріпина, яку він створив у чотирьох екземплярах. Роботу над величезним панно (2,03×3,58 м) він почав 1880 року і закінчив лише 1891-го.
| Запорожці пишуть листа турецькому султанові | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ілля Ріпин |
| Час створення: | 1880—1891 |
| Розміри: | 203 × 358 см |
| Висота: | 217 см |
| Ширина: | 361 см |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | d |
| Зберігається: | Харків,  Україна |
| Музей: | Харківський художній музей |
 Запорожці пишуть листа турецькому султанові у Вікісховищі | |
Етюди до картини художник писав у кубанській станиці Пашківській, Катеринославі та у маєтку Качанівка Чернігівської губернії.
Сюжетом цієї картини став відомий Лист запорожців турецькому султанові, написаний як відповідь запорозьких козаків на вимогу османського султана Мегмеда IV.
Сюжет
За легендою, лист було написано 1676 року кошовим отаманом Іваном Сірком «з усім кошем Запорозьким» у відповідь на ультиматум султана Османської імперії Мегмеда (Мухаммеда) IV. Оригінал листа не зберігся, однак у 1870-х роках Катеринославським етнографом-любителем Я. П. Новицьким була знайдена копія, зроблена у XVIII столітті. Він передав її відомому історику Дмитру Яворницькому, який одного разу зачитав її як курйоз своїм гостям, серед яких був, зокрема, Ілля Ріпин. Художник зацікавився сюжетом і 1880 року почав першу серію етюдів.
Історія створення
Ріпин сам на достатньому рівні знав історію українського народу, проте задля створення цієї роботи звернувся до історика Дмитра Яворницького (на картині зобразив його писарем). У листі до Володимира Стасова Ілля Рєпін писав: «…ніхто на всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності й братерства, як козаки».
Попередні замальовки (альбом «Малоросійські типи») здійснив під час подорожі 1880—1881 років. Коли в літературному журналі «Північ» 1886 року надрукували один із цих ескізів під назвою «Хохол», Рєпін звернувся до гравера В. Мате, аби той передав редактору журналу П. М. Гнедичу, щоб він не змінював написів під його творами на ті, які неправильно відображають назву народу й принижують його національну гідність.
Після 1880 року Рєпін займався неквапливою та тривалою серією ескізів і підбором моделей. Позували Рєпіну для картини багато відомих особистостей. Зокрема, для центральних персонажів художник вибрав Дмитра Яворницького — писар, а за отамана Сірка — самого київського генерал-губернатора Михайла Драгомирова. Усміхненого козака у білій шапці позував журналіст і письменник Володимир Гіляровський. Перший закінчений ескіз олією з'явився 1887 року. Рєпін подарував його Яворницькому. Пізніше Яворницький продав його Павлу Третьякову, і нині ескіз висить у Третьяківської галереї.
Перший варіант картини був завершений 1891 року. Після першого публічного огляду художника критикували, бо, на думку багатьох, картина була «історично недостовірною». Але доля полотна склалася вдало: після шумного успіху на декількох виставках у Росії та за кордоном (Чикаго, Будапешт, Мюнхен, Стокгольм) картину 1892 року купив за 35 тисяч рублів імператор Олександр III. Картина залишалася у царських зібраннях до 1917 року, а після революції опинилася у зібраннях Державного Російського музею.
Ще не завершивши основний варіант, Рєпін 1889 року почав працювати над другим варіантом, який трохи поступається за розмірами початковому варіанту. Цей фінальний варіант «Запорожців» художник спробував зробити «історично достовірнішим», але не завершив завершальну роботу над ним. Зберігається він зараз у Харківському художньому музеї.
Приклади попередніх експериментів
-
![image]()
Ескіз деревним вугіллям (1878). Третьяковська галерея -
![image]()
Ескіз деревним вугіллям (1878). Третьяковська галерея -
![image]()
Ескіз деревним вугіллям (1878). Третьяковська галерея -
![image]()
Ескіз деревним вугіллям (1878). Приватна колекція
-
![image]()
Запорожський полковник (1880). 56 × 31 см. Художній музей, м. Суми. -
![image]()
Запорожець (1884). Олія. 49 × 41,5 см. Музей образотворчих мистецтв, Нижній Тагіл, Росія. -
![image]()
Отаман Іван Сірко (1889). Олія. 68,5 × 82 см. Приватна колекція.
Прототипи персонажів
Персонаж | Відомості |
 | Один із вельми колоритних персонажів змальований з художника Івана Францевича Циоглінського, викладача малювальної школи Імператорського Товариства заохочення мистецтв, активного учасника пітерського творчого об'єднання «Світ мистецтва». За національністю він був поляком, проте все-таки склав компанію запорожцям. |
 | Красень із благородними рисами обличчя і цілком інтелігентною усмішкою — онучатий племінник відомого російського композитора Михайла Глінки. Знайшов Рєпин молоду людину в Петербурзі — в ті часи той був камерпажем. |
 | Високий козарлюга з пов'язкою на голові — це одеський художник Микола Дмитрович Кузнецов. Жартівник, силач, академік Академії мистецтв, професор, керівник класу батального живопису в Академії. За національністю він був греком. |
 | Беззубий зморщений дідусь із люлькою був замальований Рєпіним із випадкового подорожнього на пристані міста Олександрівська (нині Запоріжжя). |
 | Типовий бурсак, підстрижений під макітру і що не встиг ще відростити вуса, — художник Порфирій Денисович Мартинович. Навчався в Академії мистецтв, володів філігранною графікою, але через хворобу в 25 років був вимушений залишити живопис. Рєпін ніколи його не бачив вживу, тому персонажа він писав не з живого Мартиновича, а з гіпсової маски, знятої з лиця молодого художника. Коли з нього знімали маску, той усміхнувся, і усмішка так і залишилася на масці. Так її Рєпін і змалював. |
 | Для похмурого козака із смерковим поглядом позував Василь Васильович Тарновський, український колекціонер і меценат, власник відомого маєтку Качанівка. У Качанівці Рєпін змальовував козачу амуніцію (а заразом — і самого Василя Васильовича), якої у Тарновського було дуже багато. Його колекція старовини козацької епохи стала основою колекції Чернігівського історичного музею. |
 | Образ козака Голоти змальований з кучера Василя Тарновського Микишки. Рєпін, будучи захоплений Микишикиними щербатістю, одноокістю, нетверезістю і смішливістю, встиг його замалювати, коли вони разом з Тарновським переправлялися через Дніпро на поромі. |
 | Кошовий отаман Іван Дмитрович Сірко — одна з центральних фігур картини. Художник довго шукав для нього образ, що був схожим, зупинившись, врешті-решт, на генералові Михайлі Івановичі Драгомірові, тодішньому командувачі військами Київського військового округу, згодом — київському генерал-губернаторі. |
 | Персонаж, що зображає татарина, малювався, дійсно, із студента-татарина. Але не всі риси обличчя у нього татарські. Прекрасні білі зуби були змальовані художником з черепа козака-запорожця, знайденого на розкопках біля Січі. |
 | Для товстуна, який повинен був зображати ще одного хрестоматійного персонажа — Тараса Бульбу, — прототипом став професор Петербурзької консерваторії Олександр Іванович Рубець. Не зважаючи на те, що Олександр Іванович жив і працював в Пітері, родом він був із Стародуба, був нащадком польського шляхетського роду. |
 | Із-за Бульби понуро виглядає худий, високий довговусий козак. Це ще один музикант, соліст Маріїнського театру, Федір Гнатович Стравінський, батько відомого композитора Ігоря Стравінського. |
 | Власник цієї обширної лисини і триповерхової потилиці — Георгій Петрович Алексєєв. Предводитель дворянства Єкатеринославської губернії, Обер-гофмейстер двору його Величності, кавалер майже всіх російських орденів, почесний громадянин міста Катеринослава, пристрасний нумізмат, автор наукових праць по російській нумізматиці. Побачивши його унікальну потилицю і лисину Рєпін зажеврів бажанням відобразити їх на картині. Проте Алексєєв з обуренням відкинув пропозицію художника позувати йому в такій непривабливій позі. Тут на допомогу Рєпіну прийшов Яворницький. Запросивши Алексєєва подивитися свою колекцію монет, він нишком посадив художника ззаду, і поки довірливий нумізмат милувався колекцією, моторна рука майстра зобразила його в потрібному ракурсі. Георгій Петрович упізнав себе вже в Третьяковці і був дуже ображений на обох, але робити було нічого. |
 | Напівголий запорізький вояка (заразом і картяр) — це приятель Рєпіна і Яворницького, педагог народної школи, Костянтин Дмитрович Белоновський. Картярем він був лише за сюжетом картини, а зовсім не в житті. Саме тому, що цей персонаж повинен являти собою образ не тільки воїна, але і любителя азартних ігор, він зображений з голим торсом — при серйозній грі козаки знімали сорочки, щоб не ховали карти за пазуху і в рукави. |
 | Писар — Дмитро Іванович Яворницький. Саме він був головним натхненником і консультантом художника. Саме з експонатів зборів Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї і іншої козацької атрибутики. Перший закінчений ескіз картини Ілля Юхимович подарував саме Дмитру Івановичу. Усмішку, яка відображена на картині, Рєпіну вдалося видавити з Яворницького не відразу. Коли Яворницький приїхав в майстерню художника позувати, він був вельми похмурий. Але у Рєпіна знайшовся журнал з карикатурами, який він підсунув Яворницькому. Той, проглянувши декілька сторінок, заусміхався, і у такому вигляді потрапив в остаточний варіант картини. |
Цікаві факти
- У лівій частині полотна козаки тримають списи, древка яких розмальовані в синьо-жовті та червоно-чорні кольори. Консультантом художника під час написання цієї картини був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, зокрема й прапори.
- Картина надихнула українського письменника Володимира Малика на створення пригодницько-історичної тетралогії «Таємний посол»
- Існує також версія, що прототипом Тараса Бульби на картині був журналіст Володимир Гіляровський.
Посилання
- Історія створення і персонажі картини Рєпіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану» [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Репин И. Избранные письма, с. 240
- Коваленко А. Н. Передвижники и Украина. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 83
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaporo zhci pi shut lista ture ckomu sulta novi vidoma kartina ukrayinskogo hudozhnika Illi Ripina yaku vin stvoriv u chotiroh ekzemplyarah Robotu nad velicheznim panno 2 03 3 58 m vin pochav 1880 roku i zakinchiv lishe 1891 go Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanoviZaporozhci pishut lista tureckomu sultanoviTvorec Illya RipinChas stvorennya 1880 1891Rozmiri 203 358 smVisota 217 smShirina 361 smMaterial polotnoTehnika oliyaZhanr dZberigayetsya Harkiv UkrayinaMuzej Harkivskij hudozhnij muzej Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanovi u Vikishovishi Etyudi do kartini hudozhnik pisav u kubanskij stanici Pashkivskij Katerinoslavi ta u mayetku Kachanivka Chernigivskoyi guberniyi Syuzhetom ciyeyi kartini stav vidomij List zaporozhciv tureckomu sultanovi napisanij yak vidpovid zaporozkih kozakiv na vimogu osmanskogo sultana Megmeda IV SyuzhetDokladnishe List zaporozhciv tureckomu sultanovi Za legendoyu list bulo napisano 1676 roku koshovim otamanom Ivanom Sirkom z usim koshem Zaporozkim u vidpovid na ultimatum sultana Osmanskoyi imperiyi Megmeda Muhammeda IV Original lista ne zberigsya odnak u 1870 h rokah Katerinoslavskim etnografom lyubitelem Ya P Novickim bula znajdena kopiya zroblena u XVIII stolitti Vin peredav yiyi vidomomu istoriku Dmitru Yavornickomu yakij odnogo razu zachitav yiyi yak kurjoz svoyim gostyam sered yakih buv zokrema Illya Ripin Hudozhnik zacikavivsya syuzhetom i 1880 roku pochav pershu seriyu etyudiv Istoriya stvorennyaRipin sam na dostatnomu rivni znav istoriyu ukrayinskogo narodu prote zadlya stvorennya ciyeyi roboti zvernuvsya do istorika Dmitra Yavornickogo na kartini zobraziv jogo pisarem U listi do Volodimira Stasova Illya Ryepin pisav nihto na vsomu sviti ne vidchuvav tak gliboko svobodi rivnosti j braterstva yak kozaki Poperedni zamalovki albom Malorosijski tipi zdijsniv pid chas podorozhi 1880 1881 rokiv Koli v literaturnomu zhurnali Pivnich 1886 roku nadrukuvali odin iz cih eskiziv pid nazvoyu Hohol Ryepin zvernuvsya do gravera V Mate abi toj peredav redaktoru zhurnalu P M Gnedichu shob vin ne zminyuvav napisiv pid jogo tvorami na ti yaki nepravilno vidobrazhayut nazvu narodu j prinizhuyut jogo nacionalnu gidnist Versiya sho zberigayetsya u Rosijskomu muzeyi Pislya 1880 roku Ryepin zajmavsya nekvaplivoyu ta trivaloyu seriyeyu eskiziv i pidborom modelej Pozuvali Ryepinu dlya kartini bagato vidomih osobistostej Zokrema dlya centralnih personazhiv hudozhnik vibrav Dmitra Yavornickogo pisar a za otamana Sirka samogo kiyivskogo general gubernatora Mihajla Dragomirova Usmihnenogo kozaka u bilij shapci pozuvav zhurnalist i pismennik Volodimir Gilyarovskij Pershij zakinchenij eskiz oliyeyu z yavivsya 1887 roku Ryepin podaruvav jogo Yavornickomu Piznishe Yavornickij prodav jogo Pavlu Tretyakovu i nini eskiz visit u Tretyakivskoyi galereyi Pershij variant kartini buv zavershenij 1891 roku Pislya pershogo publichnogo oglyadu hudozhnika kritikuvali bo na dumku bagatoh kartina bula istorichno nedostovirnoyu Ale dolya polotna sklalasya vdalo pislya shumnogo uspihu na dekilkoh vistavkah u Rosiyi ta za kordonom Chikago Budapesht Myunhen Stokgolm kartinu 1892 roku kupiv za 35 tisyach rubliv imperator Oleksandr III Kartina zalishalasya u carskih zibrannyah do 1917 roku a pislya revolyuciyi opinilasya u zibrannyah Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu She ne zavershivshi osnovnij variant Ryepin 1889 roku pochav pracyuvati nad drugim variantom yakij trohi postupayetsya za rozmirami pochatkovomu variantu Cej finalnij variant Zaporozhciv hudozhnik sprobuvav zrobiti istorichno dostovirnishim ale ne zavershiv zavershalnu robotu nad nim Zberigayetsya vin zaraz u Harkivskomu hudozhnomu muzeyi Prikladi poperednih eksperimentiv Eskiz derevnim vugillyam 1878 Tretyakovska galereya Eskiz derevnim vugillyam 1878 Tretyakovska galereya Eskiz derevnim vugillyam 1878 Tretyakovska galereya Eskiz derevnim vugillyam 1878 Privatna kolekciya Zaporozhskij polkovnik 1880 56 31 sm Hudozhnij muzej m Sumi Zaporozhec 1884 Oliya 49 41 5 sm Muzej obrazotvorchih mistectv Nizhnij Tagil Rosiya Otaman Ivan Sirko 1889 Oliya 68 5 82 sm Privatna kolekciya Prototipi personazhivPersonazh Vidomosti Odin iz velmi koloritnih personazhiv zmalovanij z hudozhnika Ivana Francevicha Cioglinskogo vikladacha malyuvalnoyi shkoli Imperatorskogo Tovaristva zaohochennya mistectv aktivnogo uchasnika piterskogo tvorchogo ob yednannya Svit mistectva Za nacionalnistyu vin buv polyakom prote vse taki sklav kompaniyu zaporozhcyam Krasen iz blagorodnimi risami oblichchya i cilkom inteligentnoyu usmishkoyu onuchatij pleminnik vidomogo rosijskogo kompozitora Mihajla Glinki Znajshov Ryepin molodu lyudinu v Peterburzi v ti chasi toj buv kamerpazhem Visokij kozarlyuga z pov yazkoyu na golovi ce odeskij hudozhnik Mikola Dmitrovich Kuznecov Zhartivnik silach akademik Akademiyi mistectv profesor kerivnik klasu batalnogo zhivopisu v Akademiyi Za nacionalnistyu vin buv grekom Bezzubij zmorshenij didus iz lyulkoyu buv zamalovanij Ryepinim iz vipadkovogo podorozhnogo na pristani mista Oleksandrivska nini Zaporizhzhya Tipovij bursak pidstrizhenij pid makitru i sho ne vstig she vidrostiti vusa hudozhnik Porfirij Denisovich Martinovich Navchavsya v Akademiyi mistectv volodiv filigrannoyu grafikoyu ale cherez hvorobu v 25 rokiv buv vimushenij zalishiti zhivopis Ryepin nikoli jogo ne bachiv vzhivu tomu personazha vin pisav ne z zhivogo Martinovicha a z gipsovoyi maski znyatoyi z licya molodogo hudozhnika Koli z nogo znimali masku toj usmihnuvsya i usmishka tak i zalishilasya na masci Tak yiyi Ryepin i zmalyuvav Dlya pohmurogo kozaka iz smerkovim poglyadom pozuvav Vasil Vasilovich Tarnovskij ukrayinskij kolekcioner i mecenat vlasnik vidomogo mayetku Kachanivka U Kachanivci Ryepin zmalovuvav kozachu amuniciyu a zarazom i samogo Vasilya Vasilovicha yakoyi u Tarnovskogo bulo duzhe bagato Jogo kolekciya starovini kozackoyi epohi stala osnovoyu kolekciyi Chernigivskogo istorichnogo muzeyu Obraz kozaka Goloti zmalovanij z kuchera Vasilya Tarnovskogo Mikishki Ryepin buduchi zahoplenij Mikishikinimi sherbatistyu odnookistyu netverezistyu i smishlivistyu vstig jogo zamalyuvati koli voni razom z Tarnovskim perepravlyalisya cherez Dnipro na poromi Koshovij otaman Ivan Dmitrovich Sirko odna z centralnih figur kartini Hudozhnik dovgo shukav dlya nogo obraz sho buv shozhim zupinivshis vreshti resht na generalovi Mihajli Ivanovichi Dragomirovi todishnomu komanduvachi vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu zgodom kiyivskomu general gubernatori Personazh sho zobrazhaye tatarina malyuvavsya dijsno iz studenta tatarina Ale ne vsi risi oblichchya u nogo tatarski Prekrasni bili zubi buli zmalovani hudozhnikom z cherepa kozaka zaporozhcya znajdenogo na rozkopkah bilya Sichi Dlya tovstuna yakij povinen buv zobrazhati she odnogo hrestomatijnogo personazha Tarasa Bulbu prototipom stav profesor Peterburzkoyi konservatoriyi Oleksandr Ivanovich Rubec Ne zvazhayuchi na te sho Oleksandr Ivanovich zhiv i pracyuvav v Piteri rodom vin buv iz Staroduba buv nashadkom polskogo shlyahetskogo rodu Iz za Bulbi ponuro viglyadaye hudij visokij dovgovusij kozak Ce she odin muzikant solist Mariyinskogo teatru Fedir Gnatovich Stravinskij batko vidomogo kompozitora Igorya Stravinskogo Vlasnik ciyeyi obshirnoyi lisini i tripoverhovoyi potilici Georgij Petrovich Aleksyeyev Predvoditel dvoryanstva Yekaterinoslavskoyi guberniyi Ober gofmejster dvoru jogo Velichnosti kavaler majzhe vsih rosijskih ordeniv pochesnij gromadyanin mista Katerinoslava pristrasnij numizmat avtor naukovih prac po rosijskij numizmatici Pobachivshi jogo unikalnu potilicyu i lisinu Ryepin zazhevriv bazhannyam vidobraziti yih na kartini Prote Aleksyeyev z oburennyam vidkinuv propoziciyu hudozhnika pozuvati jomu v takij neprivablivij pozi Tut na dopomogu Ryepinu prijshov Yavornickij Zaprosivshi Aleksyeyeva podivitisya svoyu kolekciyu monet vin nishkom posadiv hudozhnika zzadu i poki dovirlivij numizmat miluvavsya kolekciyeyu motorna ruka majstra zobrazila jogo v potribnomu rakursi Georgij Petrovich upiznav sebe vzhe v Tretyakovci i buv duzhe obrazhenij na oboh ale robiti bulo nichogo Napivgolij zaporizkij voyaka zarazom i kartyar ce priyatel Ryepina i Yavornickogo pedagog narodnoyi shkoli Kostyantin Dmitrovich Belonovskij Kartyarem vin buv lishe za syuzhetom kartini a zovsim ne v zhitti Same tomu sho cej personazh povinen yavlyati soboyu obraz ne tilki voyina ale i lyubitelya azartnih igor vin zobrazhenij z golim torsom pri serjoznij gri kozaki znimali sorochki shob ne hovali karti za pazuhu i v rukavi Pisar Dmitro Ivanovich Yavornickij Same vin buv golovnim nathnennikom i konsultantom hudozhnika Same z eksponativ zboriv Yavornickogo Ryepin zmalyuvav veliku chastinu amuniciyi zbroyi i inshoyi kozackoyi atributiki Pershij zakinchenij eskiz kartini Illya Yuhimovich podaruvav same Dmitru Ivanovichu Usmishku yaka vidobrazhena na kartini Ryepinu vdalosya vidaviti z Yavornickogo ne vidrazu Koli Yavornickij priyihav v majsternyu hudozhnika pozuvati vin buv velmi pohmurij Ale u Ryepina znajshovsya zhurnal z karikaturami yakij vin pidsunuv Yavornickomu Toj proglyanuvshi dekilka storinok zausmihavsya i u takomu viglyadi potrapiv v ostatochnij variant kartini Cikavi faktiPoshtova marka Ukrayini 2014 U livij chastini polotna kozaki trimayut spisi drevka yakih rozmalovani v sino zhovti ta chervono chorni kolori Konsultantom hudozhnika pid chas napisannya ciyeyi kartini buv znanij istorik ukrayinskogo kozactva Dmitro Yavornickij Same z eksponativ kolekciyi Yavornickogo Ryepin zmalyuvav veliku chastinu amuniciyi zbroyi inshoyi kozackoyi atributiki zokrema j prapori Kartina nadihnula ukrayinskogo pismennika Volodimira Malika na stvorennya prigodnicko istorichnoyi tetralogiyi Tayemnij posol Isnuye takozh versiya sho prototipom Tarasa Bulbi na kartini buv zhurnalist Volodimir Gilyarovskij PosilannyaIstoriya stvorennya i personazhi kartini Ryepina Zaporozhci pishut list tureckomu sultanu 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Repin I Izbrannye pisma s 240 Kovalenko A N Peredvizhniki i Ukraina K Naukova dumka 1979 S 83 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 16 grudnya 2014