Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадянська війна в Речі Посполитій у 1764 році — зіткнення між старореспубліканською (гетьманською) партією та підтримуваним Російською імперією табором «Фамілією» під час міжкоролів'я в Речі Посполитій після смерті Августа III Саксонського, що передувало обранню Станіслава Августа Понятовського на престол 1764 року.
| Громадянська війна в Речі Посполитій | |
 | |
| Країна |  Річ Посполита |
|---|---|
| Час/дата початку | 1764 |
| Час/дата закінчення | 1764 |
Генезис та міжнародний контекст
Семирічна війна, що закінчилася 1763 року, і вступ на російський престол Катерини II в результаті палацового перевороту призвели до російсько- прусського зближення в рамках т. зв. північна система. Ще за життя Августа III, у 1763 році, партія Чарторийських готувала державний переворот, щоб створити конфедерацію, яка за допомогою Росії дозволила б їм реформувати державу. 20 липня 1763 року Микола Іванович Салтиков на чолі 4 полків російських військ вступив у кордони Речі Посполитої. 26 липня Катерина II видала декларацію, в якій обґрунтувала цей крок відсутністю компенсації за образу, заподіяну їй чотирма коронними міністрами, невизнанням Августом III нового саксонського князя Курляндії, встановленого росіянами, відсутність протидії порушенню прав Речі Посполитої, звільнення з посад і переслідування прибічників Росії. Були розпущені сеймики: Плоцький, Равський, Хелмінський, Чернігівський, Подільський, Руський і Великопольський. На загальних руських зборах у Содовій Вишні побилися представники обох партій і було поранено кілька десятків людей.
Після смерті Августа III 5 жовтня 1763 року 17 жовтня дипломатичні представники Росії в Речі Посполитій і Микола Рєпнін отримали від Катерини II нові вказівки, які рекомендували підтримати литовського прихвостня Станіслава Понятовського на польську корону. Таємна спеціальна стаття російсько-прусської конвенції від 11 квітня 1764 р. передбачала, що Пруссія надасть військову допомогу Росії в тому випадку, якщо будь-яка європейська держава підтримає противника Понятовського зброєю в руках.
На аудієнції у примаса Владислава Лубєнського Рєпнін і Кейзерлінг від імені імператриці Росії та Йоганн Карл Фрідріх цу Шенайх-Каролат від імені короля Пруссії рекомендували на польську корону кандидатуру Станіслава Понятовського.
Австрійський посланник у Варшаві Флорімон-Клод Мерсі-Аржанто запропонував папському нунцію Антоніо Ойгену Вісконті, щоб Рим на прохання опозиції затвердив буллу Сікста V 1589 року, позбавляючи примаса права оголошувати обрання нового короля, якщо обрання не дотримало принципів Речі Посполитої.
Дізнавшись про міжкоролів'я, росіяни перекинули 30-тисячний корпус своїх військ у район Курляндії та Смоленська. Під час польського міжкоролів'я Росія мобілізувала 100 тис. вояків.
Гетьманська партія
Старореспубліканський (гетьманський) табір на чолі з великим гетьманом коронним Яном Клеменсом Браницьким прагнув зберегти всі вольності та колишній політичний устрій республіки, розраховував на підтримку т. зв. південних країн (Австрія та Франція). Гетьманська партія підтримала на корону сина Августа III Саксонського, курфюрста Саксонського Фрідріха Кристіана Веттіна, а після його смерті 17 грудня 1763 р. підтримала вільні вибори, не виключаючи жодного кандидата на престол. Визначними членами партії були: віленський воєвода Кароль Станіслав Радзивілл «Пан Коханку», київський воєвода Францішек Салезій Потоцький, великий маршалок коронний Францішек Бєлінський, надвірний маршалок коронний Єжи Август Мнішек, надвірний маршалок литовський Юзеф Паулін Санґушко., польний гетьман коронний Вацлав Петро Ржевуський, воєвода познанський Антоній Барнаба Яблоновський, воєвода каліський , воєвода бережько-куявський , воєвода волинський Юзеф Кантій Оссолінський, воєвода люблінський .
Партія Фамілії
Проплачена і підтримувана росіянами партія «Фамілія» на чолі з великим канцлером литовським Міхалом Фридериком Чарторийським була готова змінити політичний устрій Речі Посполитої шляхом державного перевороту. Визначними членами Фамілії в період, про який йдеться, були: руський воєвода Август Олександр Чарторийський, генерал подільських земель Адам Казимир Чарторийський, камергер коронний Казімеж Понятовський, австрійський генерал , Міхал Єжи Понятовський, Станіслав Понятовський, Міхал Казимир Огінський, Великий Гетьман Литовський Міхал Юзеф Массальський, Віленський єпископ Ігнацій Якуб Массальський, Поморський Воєвода , Великий Скарбник Литовський , Іновроцлавський воєвода Анджей Гієронім Замойський, Стражник великий коронний Станіслав Любомирський, біскуп Плоцький Єронім Антоній Шептицький та єпископ Куявський .
Сеймики 1764 року
Кейзерлінгу та родині Чарторийських вдалося переконати примаса Інтеррексу Владислава Лубенського відкласти скликання сеймиків і конвокаційного сейму, що завадило гетьманській стороні використати перевагу (4/5 шляхти), яку мала гетьманська партія одразу після смерті Августа ІІІ Саксонського.
Під час міжкоролів'я 1764 р. великий гетьман литовський Міхал Юзеф Массальський за 40 тис. рублів без протесту впустив в країну російські війська.
У лютому 1764 року Чарторийські вимагали підсилити російські війська в Речі Посполитій підрозділом у 2 тис. піхоти, який був перегрупований до Мендзижеця та Константинова. Лютневі вибори на передскликових зборах у Короні не дали жодній партії переваги. Обидва табори видали маніфести, і збори розділилися: на Волині, у Брацлавському, у Куявському та у Великопольському воєводствах, де обидві сторони окремо обирали каптурних суддів і депутатів. На волинських зборах відбулися збройні сутички. У Литві перемогли прихильники Фамілії. Деякі литовські збори, де відбувалися збройні сутички, також обирали подвійну кількість депутатів і суддів. Обурений Кароль Станіслав Радзивілл, незважаючи на погрозу прокляття від віленського єпископа Ігнація Массальського, зґвалтував людей віленських суддів у капюшонах.
Обидві сторони намагалися компенсувати свої втрати на прусських генеральних зборах у Ґрудзендзі, де було обрано необмежену кількість депутатів. Збори відбулися в присутності бл. 2000 вояків частини російського генерала Хомутова, які залишилися в Речі Посполитій з часів Семирічної війни під виглядом охорони складів у Ґрудзьондзі та Свєнці. Збори, оточені російськими солдатами, які підтримували Анджея Понятовського, не відбулися. У присутності підрозділу коронного війська та надвірної міліції Кароля Станіслава Радзивіла «Пана Коханку» та Францішека Салезія Потоцького відбулися сутички між виборцями та підрозділом російської армії Хотумова. Цей підрозділ прибув до Варшави, результатом чого став маніфест протесту гетьманської партії та повторний маніфест Фамілії.
Вступ російських військ і Литовської конфедерації
У цій ситуації російський двір видав рекомендацію своїм дипломатичним представникам за кордоном попередити владу про необхідність введення російських військ на територію Речі Посполитої для збереження порядку. Росіяни погодилися на утворення прихильниками Фамілії конфедерації. 16 квітня великий литовський конний заснував конфедерацію Великого князівства Литовського в дусі Фамілії. Для її підтримки до кордонів Речі Посполитої без згоди її влади увійшли колони російських військ чисельністю 7-8 тис. вояків. Один на чолі з Михайлом Волконським прямував на Мінськ, інший на чолі з Михайлом Дашковим прямував на Гродно. Формування Волконського отримало наказ йти на Варшаву. Російські війська допомогли Фамілії заснувати конфедерацію, часто змушуючи шляхту приєднуватися до неї. Конфедерація подала до суду на Кароля Станіслава Радзивіла, пана Коханека, за ґвалт Массальського. Міліція Радзивіла спустошила палац скарбника Єжи Детлоффа Флеммінга в Тересполі, спалила місто і захопила варту. У відповідь прихильники Флеммінга та росіяни спалили Бялу Радзивіллув.
Щоб підтримати створення загальної конфедерації в Короні, родина Чарторийських вимагала надіслати російське підкріплення.
На сенатській раді у Варшаві гетьман Ян Клеменс Браницький і група сенаторів безуспішно вимагали від підкупленого росіянами примаса Владислава Олександра Лубєнського відкласти конвокаційний сейм через присутність іноземних військ, подвійне обрання депутатів і і нездатність прусських генеральних зборів скликати загальні збори, і щоб він скликав посполите рушення. Гетьманська партія надіслала протест до європейських судів проти вступу росіян на територію Республіки. Зі свого боку, Фамілія надіслала Катерині ІІ смиренного листа, в якому засуджувала виступ гетьманської партії та висловлювала глибоку вдячність за введення російських військ. 20 квітня 1764 року 26 магнатів підписали подячну грамоту Катерині II за введення російських військ. Серед них: Август Олександр Чарторийський, Міхал Фридерик Чарторийський, Станіслав Костка Чорторийський, Адам Казимир Чарторийський, Юзеф Клеменс Чорторийський, Станіслав Антоній Понятовський. У відповідь Катерина ІІ заявила іноземним посланцям у Петербурзі, що вона змушена підтримати конфедератів, які створили союз на захист вольностей і вольностей, яким загрожували та порушували ґвалт Кароля Станіслава Радзивіла «Пане Коханцю».
Розгін скликання
Для конвокації у Варшаві Радзивіл та Францішек Салезій Потоцький привели свої війська бл. 7 000 осіб, а Чарторийські 4 000 свого придворного ополчення, яке також складалося з вояків, які отримували гроші російської імператриці. Сили обох сторін були більш-менш зрівноважені. Російське військо стояло в Солці та Уяздуві і привезло до столиці гармати. 7 травня 1764 року російські солдати з військ Фамілії зайняли Королівський замок, де мав відбутися конвокаційний сейм, а також вулиці, що вели до нього та Краківське передмістя. Вони були присутні біля входу в зал засідань і навіть зайняли місця для присутніх.
Учасниками конвокаційного сейму були лише прихильники Фамілії, оскільки 7 травня 1764 р. прихильники гетьманської партії, бажаючи запобігти кровопролиттю після видання маніфесту, відступили від Варшави. Генерал повідомив залу про протест 22 сенаторів і 46 депутатів проти порушення міжнародного права, поданий у міських записах у Варшаві, а маршал старого штабу виніс його на знак протесту, який він підніме тільки після виведення з країни іноземних військ. Великий маршалок коронний Францішек Бєлінський відмовився охороняти сейм, за що сейм спеціальною ухвалою відібрав у нього командування маршальською хоругвою. Конвокація продовжувала свої міркування, визнаючи, що конвокаційні сеймики є конфедеративними сеймиками і як такі не можуть бути розігнані. Сейм провів реформи, змінивши устрій Речі Посполитої.
Боротьба
Фамілія відібрала командування армією у Яна Браницького і довірила його Августу Чарторийському. Загін Яна Браницького чисельністю 3000 осіб відійшов до Самбора, переслідуваний загоном із 1500 російської кінноти та 1000 вояків фамілії на чолі з коронним камергером Казимиром Понятовським і Францішеком Ксаверієм Браницьким. Сторони зіткнулися в кількох сутичках. Відмовившись від наступальних дій і позбавившись допомоги київського воєводи Францішека Салезія Потоцького, який боявся за свої українські володіння, Ян Клеменс Браницький 23 червня 1764 року відійшов до Угорщини, довіривши командування коронним військом польному гетьману Вацлаву Жевуському.
2 червня Фамілія послала 1000 російських вояків на захоплення Несвіжа, але там 300 радзівілівських вояків чинили їм шалений опір. На допомогу Несвіжу вирушив командувач радзивіллівськими військамигенерал Тричаський із 6 тис. осіб. Підрозділ російських військ Йоганна Дітріха фон Ренненкампфа за підтримки фамілійських партизанів захопив Несвіж. 26 червня Радзвіл зіткнувся з бл. 1500—2000 російських вояків у битві під Слонімом, але, позбавлений допомоги Францішека Салезія Потоцького та під загрозою оточення військами Фамілії, він відійшов до кордону з Молдовою і, переправившись через Дністер, сховався під захистом османів у Сороках, згодом від'їхав до Дрездена.
7 червня 1764 р. французький посол Антуан-Рене де Вуайєр де Польмі, маркіз д'Аржансон, повідомив примасу, що через поділ, який стався в Речі Посполитій, він повертається до Франції.
Створення Коронної конфедерації
Останнє засідання сейму відбулося 23 червня. Наприкінці сесії Сейм створив Загальну коронну конфедерацію, призначивши маршалом Адама Казимира Чарторийського. За підтримки російських військ прихильники Фамілії вчинили багато безкарних ґвалтів своїх опонентів, силоміць змушуючи тих, хто не бажав приєднуватися до конфедерації, заявляючи, що шляхтичі, які не приєднаються, будуть позбавлені права голосу під час виборів. Контрконфедерації, що виникали подекуди, були придушені в зародку російськими військами та партизанами Фамілії. Конфедерацію Потоцького, яка мала намір покарати свого родича Ігнація Потоцького за підтримку Конвокації, було ліквідовано.
Литовська конфедерація позбавив Радзивілла «Пане Коханцю» сану, секвеструвала його маєтки, відібрав у нього Віленське воєводство і за наказом Катерини II віддав його литовському польовому письменнику Міхалу Казимиру Огінському. Обидві конфедерації переслідували прихильників гетьманської партії в судах, часто засуджуючи їх і виконуючи смертну кару. 15 вересня обидві конфедерації об'єдналися.
Обрання і коронація
7 серпня Пруссія і Росія видали декларацію, в якій рекомендували обрати литовським секретарем Станіслава Понятовського. 27 серпня розпочався виборчий сейм. Російські війська були відведені на 3 милі від столиці, а порядок у місті підтримували кілька тисяч солдатів Чарторийських за платню російської імператриці. Ненависного більшістю шляхти Станіслава Августа Понятовського королем Польщі обрали лише 5584 виборщики. Почувши про вибори, багато лідерів опозиції подали свої маніфести.
Станіслава Августа коронували у Варшаві в день іменин Катерини II, 25 листопада, а 3 грудня розпочався коронаційний сейм.
Посилання
- Pierwsze lata panowania Stanisława Augusta. Epizod historyczny, «Czas. Dodatek Miesięczny», t. 10, r. 3, kwiecień, maj, czerwiec, Kraków 1858, s. 18.
- Maciej Loret, Rzym a Polska w początku panowania Stanisława Augusta, w: Przegląd Współczesny, nr 67, t. XXIII, 1927, s. 222—223.
- Zofia Zielińska, Polska w okowach «systemu północnego» 1763—1766, Kraków 2012, s. 45.
- biogram z XX tomu Polskiego Słownika Biograficznego autorstwa Zofii Zielińskiej
- Władysław A. Serczyk, Początek końca, Warszawa 1997, s. 7.
Бібліографія
- Grzegorz Szymborski Działania zbrojne w Rzeczypospolitej podczas interwencji rosyjskiej 1764 roku, Wydawnictwo: INFORTeditions, 2020, ISBN 9788365982636
- Askenazy, Szymon (1894). Die letzte polnische Königswahl (нім.). Göttingen.
- Historia dyplomacji polskiej. Т. 1572—1795. Warszawa. 1982.
- Konopczyński, Władysław (1936). Dzieje Polski nowożytnej. Т. 2.
- Jan Jerzy Detlov Flemming. Polski Słownik Biograficzny. Т. VII. Kraków. 1948–1958. с. 35–36.
- Kraushar, Aleksander (1990). Książę Repnin i Polska. Warszawa.
- Materiały do dziejów bezkrólewia po śmierci Augusta III i pierwszych lat dziesięciu panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego. Т. I. Lwów. 1857.
- Stanisław August Poniatowski. Polski Słownik Biograficzny. Т. XLI/4. Warszawa, Kraków. 2002.
- Schmitt, Henryk (1868). Dzieje panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego. Т. 1. Lwów.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Rechi Pospolitij u 1764 roci zitknennya mizh starorespublikanskoyu getmanskoyu partiyeyu ta pidtrimuvanim Rosijskoyu imperiyeyu taborom Familiyeyu pid chas mizhkoroliv ya v Rechi Pospolitij pislya smerti Avgusta III Saksonskogo sho pereduvalo obrannyu Stanislava Avgusta Ponyatovskogo na prestol 1764 roku Gromadyanska vijna v Rechi Pospolitij Krayina Rich Pospolita Chas data pochatku1764 Chas data zakinchennya1764 Yan Klemens Branickij portret Avgustina Mirisa lider getmanskogo taboru supernik Ponyatovskogo za polsku koronu Karol Stanislav Radzivill Pane Kohancyu odin iz kerivnikiv getmanskogo taboru Mihal Friderik Chartorijskij odin iz lideriv Familiyi Kazimir Ponyatovskij chlen Familiyi peresliduvav chastini getmanskoyi partiyi Mikolaj Ryepnin rosijskij poslannik u Rechi Pospolitij proviv vibori Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Mihajlo Volkonskij komanduvach rosijskogo armijskogo korpusu v Litvi yakij zahishav konfederaciyu prihilnikiv Familiyi piznishe vibori u Varshavi Koronacijnij portret Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Primas Polshi Vladislav Lubyenskij vidigrav klyuchovu rol pid chas viboriv i viznav imperatorskij titul volodariv Rosiyi yakij Rich Pospolita ne viznavala z 1721 roku Genezis ta mizhnarodnij kontekstSemirichna vijna sho zakinchilasya 1763 roku i vstup na rosijskij prestol Katerini II v rezultati palacovogo perevorotu prizveli do rosijsko prusskogo zblizhennya v ramkah t zv pivnichna sistema She za zhittya Avgusta III u 1763 roci partiya Chartorijskih gotuvala derzhavnij perevorot shob stvoriti konfederaciyu yaka za dopomogoyu Rosiyi dozvolila b yim reformuvati derzhavu 20 lipnya 1763 roku Mikola Ivanovich Saltikov na choli 4 polkiv rosijskih vijsk vstupiv u kordoni Rechi Pospolitoyi 26 lipnya Katerina II vidala deklaraciyu v yakij obgruntuvala cej krok vidsutnistyu kompensaciyi za obrazu zapodiyanu yij chotirma koronnimi ministrami neviznannyam Avgustom III novogo saksonskogo knyazya Kurlyandiyi vstanovlenogo rosiyanami vidsutnist protidiyi porushennyu prav Rechi Pospolitoyi zvilnennya z posad i peresliduvannya pribichnikiv Rosiyi Buli rozpusheni sejmiki Plockij Ravskij Helminskij Chernigivskij Podilskij Ruskij i Velikopolskij Na zagalnih ruskih zborah u Sodovij Vishni pobilisya predstavniki oboh partij i bulo poraneno kilka desyatkiv lyudej Pislya smerti Avgusta III 5 zhovtnya 1763 roku 17 zhovtnya diplomatichni predstavniki Rosiyi v Rechi Pospolitij i Mikola Ryepnin otrimali vid Katerini II novi vkazivki yaki rekomenduvali pidtrimati litovskogo prihvostnya Stanislava Ponyatovskogo na polsku koronu Tayemna specialna stattya rosijsko prusskoyi konvenciyi vid 11 kvitnya 1764 r peredbachala sho Prussiya nadast vijskovu dopomogu Rosiyi v tomu vipadku yaksho bud yaka yevropejska derzhava pidtrimaye protivnika Ponyatovskogo zbroyeyu v rukah Na audiyenciyi u primasa Vladislava Lubyenskogo Ryepnin i Kejzerling vid imeni imperatrici Rosiyi ta Jogann Karl Fridrih cu Shenajh Karolat vid imeni korolya Prussiyi rekomenduvali na polsku koronu kandidaturu Stanislava Ponyatovskogo Avstrijskij poslannik u Varshavi Florimon Klod Mersi Arzhanto zaproponuvav papskomu nunciyu Antonio Ojgenu Viskonti shob Rim na prohannya opoziciyi zatverdiv bullu Siksta V 1589 roku pozbavlyayuchi primasa prava ogoloshuvati obrannya novogo korolya yaksho obrannya ne dotrimalo principiv Rechi Pospolitoyi Diznavshis pro mizhkoroliv ya rosiyani perekinuli 30 tisyachnij korpus svoyih vijsk u rajon Kurlyandiyi ta Smolenska Pid chas polskogo mizhkoroliv ya Rosiya mobilizuvala 100 tis voyakiv Getmanska partiyaStarorespublikanskij getmanskij tabir na choli z velikim getmanom koronnim Yanom Klemensom Branickim pragnuv zberegti vsi volnosti ta kolishnij politichnij ustrij respubliki rozrahovuvav na pidtrimku t zv pivdennih krayin Avstriya ta Franciya Getmanska partiya pidtrimala na koronu sina Avgusta III Saksonskogo kurfyursta Saksonskogo Fridriha Kristiana Vettina a pislya jogo smerti 17 grudnya 1763 r pidtrimala vilni vibori ne viklyuchayuchi zhodnogo kandidata na prestol Viznachnimi chlenami partiyi buli vilenskij voyevoda Karol Stanislav Radzivill Pan Kohanku kiyivskij voyevoda Francishek Salezij Potockij velikij marshalok koronnij Francishek Byelinskij nadvirnij marshalok koronnij Yezhi Avgust Mnishek nadvirnij marshalok litovskij Yuzef Paulin Sangushko polnij getman koronnij Vaclav Petro Rzhevuskij voyevoda poznanskij Antonij Barnaba Yablonovskij voyevoda kaliskij voyevoda berezhko kuyavskij voyevoda volinskij Yuzef Kantij Ossolinskij voyevoda lyublinskij Partiya FamiliyiProplachena i pidtrimuvana rosiyanami partiya Familiya na choli z velikim kanclerom litovskim Mihalom Friderikom Chartorijskim bula gotova zminiti politichnij ustrij Rechi Pospolitoyi shlyahom derzhavnogo perevorotu Viznachnimi chlenami Familiyi v period pro yakij jdetsya buli ruskij voyevoda Avgust Oleksandr Chartorijskij general podilskih zemel Adam Kazimir Chartorijskij kamerger koronnij Kazimezh Ponyatovskij avstrijskij general Mihal Yezhi Ponyatovskij Stanislav Ponyatovskij Mihal Kazimir Oginskij Velikij Getman Litovskij Mihal Yuzef Massalskij Vilenskij yepiskop Ignacij Yakub Massalskij Pomorskij Voyevoda Velikij Skarbnik Litovskij Inovroclavskij voyevoda Andzhej Giyeronim Zamojskij Strazhnik velikij koronnij Stanislav Lyubomirskij biskup Plockij Yeronim Antonij Sheptickij ta yepiskop Kuyavskij Sejmiki 1764 rokuKejzerlingu ta rodini Chartorijskih vdalosya perekonati primasa Interreksu Vladislava Lubenskogo vidklasti sklikannya sejmikiv i konvokacijnogo sejmu sho zavadilo getmanskij storoni vikoristati perevagu 4 5 shlyahti yaku mala getmanska partiya odrazu pislya smerti Avgusta III Saksonskogo Pid chas mizhkoroliv ya 1764 r velikij getman litovskij Mihal Yuzef Massalskij za 40 tis rubliv bez protestu vpustiv v krayinu rosijski vijska U lyutomu 1764 roku Chartorijski vimagali pidsiliti rosijski vijska v Rechi Pospolitij pidrozdilom u 2 tis pihoti yakij buv peregrupovanij do Mendzizhecya ta Konstantinova Lyutnevi vibori na peredsklikovih zborah u Koroni ne dali zhodnij partiyi perevagi Obidva tabori vidali manifesti i zbori rozdililisya na Volini u Braclavskomu u Kuyavskomu ta u Velikopolskomu voyevodstvah de obidvi storoni okremo obirali kapturnih suddiv i deputativ Na volinskih zborah vidbulisya zbrojni sutichki U Litvi peremogli prihilniki Familiyi Deyaki litovski zbori de vidbuvalisya zbrojni sutichki takozh obirali podvijnu kilkist deputativ i suddiv Oburenij Karol Stanislav Radzivill nezvazhayuchi na pogrozu proklyattya vid vilenskogo yepiskopa Ignaciya Massalskogo zgvaltuvav lyudej vilenskih suddiv u kapyushonah Obidvi storoni namagalisya kompensuvati svoyi vtrati na prusskih generalnih zborah u Grudzendzi de bulo obrano neobmezhenu kilkist deputativ Zbori vidbulisya v prisutnosti bl 2000 voyakiv chastini rosijskogo generala Homutova yaki zalishilisya v Rechi Pospolitij z chasiv Semirichnoyi vijni pid viglyadom ohoroni skladiv u Grudzondzi ta Svyenci Zbori otocheni rosijskimi soldatami yaki pidtrimuvali Andzheya Ponyatovskogo ne vidbulisya U prisutnosti pidrozdilu koronnogo vijska ta nadvirnoyi miliciyi Karolya Stanislava Radzivila Pana Kohanku ta Francisheka Saleziya Potockogo vidbulisya sutichki mizh viborcyami ta pidrozdilom rosijskoyi armiyi Hotumova Cej pidrozdil pribuv do Varshavi rezultatom chogo stav manifest protestu getmanskoyi partiyi ta povtornij manifest Familiyi Vstup rosijskih vijsk i Litovskoyi konfederaciyiU cij situaciyi rosijskij dvir vidav rekomendaciyu svoyim diplomatichnim predstavnikam za kordonom poperediti vladu pro neobhidnist vvedennya rosijskih vijsk na teritoriyu Rechi Pospolitoyi dlya zberezhennya poryadku Rosiyani pogodilisya na utvorennya prihilnikami Familiyi konfederaciyi 16 kvitnya velikij litovskij konnij zasnuvav konfederaciyu Velikogo knyazivstva Litovskogo v dusi Familiyi Dlya yiyi pidtrimki do kordoniv Rechi Pospolitoyi bez zgodi yiyi vladi uvijshli koloni rosijskih vijsk chiselnistyu 7 8 tis voyakiv Odin na choli z Mihajlom Volkonskim pryamuvav na Minsk inshij na choli z Mihajlom Dashkovim pryamuvav na Grodno Formuvannya Volkonskogo otrimalo nakaz jti na Varshavu Rosijski vijska dopomogli Familiyi zasnuvati konfederaciyu chasto zmushuyuchi shlyahtu priyednuvatisya do neyi Konfederaciya podala do sudu na Karolya Stanislava Radzivila pana Kohaneka za gvalt Massalskogo Miliciya Radzivila spustoshila palac skarbnika Yezhi Detloffa Flemminga v Terespoli spalila misto i zahopila vartu U vidpovid prihilniki Flemminga ta rosiyani spalili Byalu Radzivilluv Shob pidtrimati stvorennya zagalnoyi konfederaciyi v Koroni rodina Chartorijskih vimagala nadislati rosijske pidkriplennya Na senatskij radi u Varshavi getman Yan Klemens Branickij i grupa senatoriv bezuspishno vimagali vid pidkuplenogo rosiyanami primasa Vladislava Oleksandra Lubyenskogo vidklasti konvokacijnij sejm cherez prisutnist inozemnih vijsk podvijne obrannya deputativ i i nezdatnist prusskih generalnih zboriv sklikati zagalni zbori i shob vin sklikav pospolite rushennya Getmanska partiya nadislala protest do yevropejskih sudiv proti vstupu rosiyan na teritoriyu Respubliki Zi svogo boku Familiya nadislala Katerini II smirennogo lista v yakomu zasudzhuvala vistup getmanskoyi partiyi ta vislovlyuvala gliboku vdyachnist za vvedennya rosijskih vijsk 20 kvitnya 1764 roku 26 magnativ pidpisali podyachnu gramotu Katerini II za vvedennya rosijskih vijsk Sered nih Avgust Oleksandr Chartorijskij Mihal Friderik Chartorijskij Stanislav Kostka Chortorijskij Adam Kazimir Chartorijskij Yuzef Klemens Chortorijskij Stanislav Antonij Ponyatovskij U vidpovid Katerina II zayavila inozemnim poslancyam u Peterburzi sho vona zmushena pidtrimati konfederativ yaki stvorili soyuz na zahist volnostej i volnostej yakim zagrozhuvali ta porushuvali gvalt Karolya Stanislava Radzivila Pane Kohancyu Rozgin sklikannyaDokladnishe Konvokacijnij sejm 1764 Dlya konvokaciyi u Varshavi Radzivil ta Francishek Salezij Potockij priveli svoyi vijska bl 7 000 osib a Chartorijski 4 000 svogo pridvornogo opolchennya yake takozh skladalosya z voyakiv yaki otrimuvali groshi rosijskoyi imperatrici Sili oboh storin buli bilsh mensh zrivnovazheni Rosijske vijsko stoyalo v Solci ta Uyazduvi i privezlo do stolici garmati 7 travnya 1764 roku rosijski soldati z vijsk Familiyi zajnyali Korolivskij zamok de mav vidbutisya konvokacijnij sejm a takozh vulici sho veli do nogo ta Krakivske peredmistya Voni buli prisutni bilya vhodu v zal zasidan i navit zajnyali miscya dlya prisutnih Uchasnikami konvokacijnogo sejmu buli lishe prihilniki Familiyi oskilki 7 travnya 1764 r prihilniki getmanskoyi partiyi bazhayuchi zapobigti krovoprolittyu pislya vidannya manifestu vidstupili vid Varshavi General povidomiv zalu pro protest 22 senatoriv i 46 deputativ proti porushennya mizhnarodnogo prava podanij u miskih zapisah u Varshavi a marshal starogo shtabu vinis jogo na znak protestu yakij vin pidnime tilki pislya vivedennya z krayini inozemnih vijsk Velikij marshalok koronnij Francishek Byelinskij vidmovivsya ohoronyati sejm za sho sejm specialnoyu uhvaloyu vidibrav u nogo komanduvannya marshalskoyu horugvoyu Konvokaciya prodovzhuvala svoyi mirkuvannya viznayuchi sho konvokacijni sejmiki ye konfederativnimi sejmikami i yak taki ne mozhut buti rozignani Sejm proviv reformi zminivshi ustrij Rechi Pospolitoyi BorotbaFamiliya vidibrala komanduvannya armiyeyu u Yana Branickogo i dovirila jogo Avgustu Chartorijskomu Zagin Yana Branickogo chiselnistyu 3000 osib vidijshov do Sambora peresliduvanij zagonom iz 1500 rosijskoyi kinnoti ta 1000 voyakiv familiyi na choli z koronnim kamergerom Kazimirom Ponyatovskim i Francishekom Ksaveriyem Branickim Storoni zitknulisya v kilkoh sutichkah Vidmovivshis vid nastupalnih dij i pozbavivshis dopomogi kiyivskogo voyevodi Francisheka Saleziya Potockogo yakij boyavsya za svoyi ukrayinski volodinnya Yan Klemens Branickij 23 chervnya 1764 roku vidijshov do Ugorshini dovirivshi komanduvannya koronnim vijskom polnomu getmanu Vaclavu Zhevuskomu 2 chervnya Familiya poslala 1000 rosijskih voyakiv na zahoplennya Nesvizha ale tam 300 radzivilivskih voyakiv chinili yim shalenij opir Na dopomogu Nesvizhu virushiv komanduvach radzivillivskimi vijskamigeneral Trichaskij iz 6 tis osib Pidrozdil rosijskih vijsk Joganna Ditriha fon Rennenkampfa za pidtrimki familijskih partizaniv zahopiv Nesvizh 26 chervnya Radzvil zitknuvsya z bl 1500 2000 rosijskih voyakiv u bitvi pid Slonimom ale pozbavlenij dopomogi Francisheka Saleziya Potockogo ta pid zagrozoyu otochennya vijskami Familiyi vin vidijshov do kordonu z Moldovoyu i perepravivshis cherez Dnister shovavsya pid zahistom osmaniv u Sorokah zgodom vid yihav do Drezdena 7 chervnya 1764 r francuzkij posol Antuan Rene de Vuajyer de Polmi markiz d Arzhanson povidomiv primasu sho cherez podil yakij stavsya v Rechi Pospolitij vin povertayetsya do Franciyi Stvorennya Koronnoyi konfederaciyiOstannye zasidannya sejmu vidbulosya 23 chervnya Naprikinci sesiyi Sejm stvoriv Zagalnu koronnu konfederaciyu priznachivshi marshalom Adama Kazimira Chartorijskogo Za pidtrimki rosijskih vijsk prihilniki Familiyi vchinili bagato bezkarnih gvaltiv svoyih oponentiv silomic zmushuyuchi tih hto ne bazhav priyednuvatisya do konfederaciyi zayavlyayuchi sho shlyahtichi yaki ne priyednayutsya budut pozbavleni prava golosu pid chas viboriv Kontrkonfederaciyi sho vinikali podekudi buli pridusheni v zarodku rosijskimi vijskami ta partizanami Familiyi Konfederaciyu Potockogo yaka mala namir pokarati svogo rodicha Ignaciya Potockogo za pidtrimku Konvokaciyi bulo likvidovano Litovska konfederaciya pozbaviv Radzivilla Pane Kohancyu sanu sekvestruvala jogo mayetki vidibrav u nogo Vilenske voyevodstvo i za nakazom Katerini II viddav jogo litovskomu polovomu pismenniku Mihalu Kazimiru Oginskomu Obidvi konfederaciyi peresliduvali prihilnikiv getmanskoyi partiyi v sudah chasto zasudzhuyuchi yih i vikonuyuchi smertnu karu 15 veresnya obidvi konfederaciyi ob yednalisya Obrannya i koronaciya7 serpnya Prussiya i Rosiya vidali deklaraciyu v yakij rekomenduvali obrati litovskim sekretarem Stanislava Ponyatovskogo 27 serpnya rozpochavsya viborchij sejm Rosijski vijska buli vidvedeni na 3 mili vid stolici a poryadok u misti pidtrimuvali kilka tisyach soldativ Chartorijskih za platnyu rosijskoyi imperatrici Nenavisnogo bilshistyu shlyahti Stanislava Avgusta Ponyatovskogo korolem Polshi obrali lishe 5584 viborshiki Pochuvshi pro vibori bagato lideriv opoziciyi podali svoyi manifesti Stanislava Avgusta koronuvali u Varshavi v den imenin Katerini II 25 listopada a 3 grudnya rozpochavsya koronacijnij sejm PosilannyaPierwsze lata panowania Stanislawa Augusta Epizod historyczny Czas Dodatek Miesieczny t 10 r 3 kwiecien maj czerwiec Krakow 1858 s 18 Maciej Loret Rzym a Polska w poczatku panowania Stanislawa Augusta w Przeglad Wspolczesny nr 67 t XXIII 1927 s 222 223 Zofia Zielinska Polska w okowach systemu polnocnego 1763 1766 Krakow 2012 s 45 biogram z XX tomu Polskiego Slownika Biograficznego autorstwa Zofii Zielinskiej Wladyslaw A Serczyk Poczatek konca Warszawa 1997 s 7 BibliografiyaGrzegorz Szymborski Dzialania zbrojne w Rzeczypospolitej podczas interwencji rosyjskiej 1764 roku Wydawnictwo INFORTeditions 2020 ISBN 9788365982636 Askenazy Szymon 1894 Die letzte polnische Konigswahl nim Gottingen Historia dyplomacji polskiej T 1572 1795 Warszawa 1982 Konopczynski Wladyslaw 1936 Dzieje Polski nowozytnej T 2 Jan Jerzy Detlov Flemming Polski Slownik Biograficzny T VII Krakow 1948 1958 s 35 36 Kraushar Aleksander 1990 Ksiaze Repnin i Polska Warszawa Materialy do dziejow bezkrolewia po smierci Augusta III i pierwszych lat dziesieciu panowania Stanislawa Augusta Poniatowskiego T I Lwow 1857 Stanislaw August Poniatowski Polski Slownik Biograficzny T XLI 4 Warszawa Krakow 2002 Schmitt Henryk 1868 Dzieje panowania Stanislawa Augusta Poniatowskiego T 1 Lwow