Михаї́л Мики́тович Волко́нський (рос. Михаил Никитич Волконский; 9 (20) жовтня 1713 — 8 (19) грудня 1788) — російський державний діяч, військовик, дипломат, князь. Представник москвинського дворянського роду Волконських. Генерал-аншеф (1762). Московський головнокомандувач (1771—1780). Народився у Москві, Росія. Син князя і . Виховувався в Курляндії під наглядом діда (з 1724). Навчався у Сухопутному шляхетському корпусі (1732—1736). Брав участь у російсько-турецькій війні (1738—1739), супроводжував Олександра Рум'янцева до Стамбулу (1740). Зустрічав гольштейнського герцога Петра (майбутнього імператора Петра ІІІ), коли той прибув до Росії (1742). Займався розвідницькою діяльністю в Речі Посполитій. У чині полковника брав участь у Семирічній війні, відзначився у битвах при Пальцигу і Кунерсдорфі (1759); командував російськими військами у Речі Посполитій (1761); підписав із Пруссією (1762). Під час двірцевого перевороту підтримав Катерину ІІ, за що був нагороджений званнями сенатора і генерал-аншефа. Командував російським корпусом у Речі Посполитій (1764), допомігши зайняти польський трон Станіславу Понятовському. Працював російським міністром (послом) у Варшаві (1769—1771). Після став головнокомандувачем Москви і губернії. Відповідав за оборону Москви під час повстання Пугачова (1773—1774), згодом був одним із головних слідчих на допитах козацьких ватажків. Організував свята у Москві з нагоди Кючук-Кайнарджійський миру (1775). Після виходу у відставку (17800) мешкав у родинних маєтках. Кавалер орденів Олександра Невського (1762), Андрія Первозванного (1767). Помер на Калужчині. Похований у Боровському монастирі.
Михаїл Волконський | ||
| ||
---|---|---|
1771 — 1780 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Василь Долгоруков | |
| ||
1769 — 1771 | ||
Наступник: | Каспар фон Зальдерн | |
Народження: | 9 (20) жовтня 1713 Москва, Росія | |
Смерть: | 8 (19) грудня 1788 (75 років) | |
Поховання: | d | |
Національність: | москвин | |
Релігія: | православний | |
Рід: | Волконські | |
Батько: | d | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d | |
Діти: | d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Нагороди
Російські
Польські
Бібліографія
- Бумаги князя М. Н. Волконского (1713—1789) // Русский архив, 1865. Изд. 2-е, Москва, 1866, Стб. 681—722.
- Волконские // Большая Российская энциклопедия / С. Л. Кравец. Москва: Большая Российская энциклопедия, 2006, Т. 5, С. 637.
- Волконский М. Н. Журнал жизни и службы князя Михаила Никитича Волконского // Российский Архив: История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. Альманах. Москва, 2004, [Т. XIII], С. 9—60.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волконський Михаїл Микитович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Mihajlo Volkonskij ta Volkonskij Mihayi l Miki tovich Volko nskij ros Mihail Nikitich Volkonskij 9 20 zhovtnya 1713 17131020 8 19 grudnya 1788 rosijskij derzhavnij diyach vijskovik diplomat knyaz Predstavnik moskvinskogo dvoryanskogo rodu Volkonskih General anshef 1762 Moskovskij golovnokomanduvach 1771 1780 Narodivsya u Moskvi Rosiya Sin knyazya i Vihovuvavsya v Kurlyandiyi pid naglyadom dida z 1724 Navchavsya u Suhoputnomu shlyahetskomu korpusi 1732 1736 Brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1738 1739 suprovodzhuvav Oleksandra Rum yanceva do Stambulu 1740 Zustrichav golshtejnskogo gercoga Petra majbutnogo imperatora Petra III koli toj pribuv do Rosiyi 1742 Zajmavsya rozvidnickoyu diyalnistyu v Rechi Pospolitij U chini polkovnika brav uchast u Semirichnij vijni vidznachivsya u bitvah pri Palcigu i Kunersdorfi 1759 komanduvav rosijskimi vijskami u Rechi Pospolitij 1761 pidpisav iz Prussiyeyu 1762 Pid chas dvircevogo perevorotu pidtrimav Katerinu II za sho buv nagorodzhenij zvannyami senatora i general anshefa Komanduvav rosijskim korpusom u Rechi Pospolitij 1764 dopomigshi zajnyati polskij tron Stanislavu Ponyatovskomu Pracyuvav rosijskim ministrom poslom u Varshavi 1769 1771 Pislya stav golovnokomanduvachem Moskvi i guberniyi Vidpovidav za oboronu Moskvi pid chas povstannya Pugachova 1773 1774 zgodom buv odnim iz golovnih slidchih na dopitah kozackih vatazhkiv Organizuvav svyata u Moskvi z nagodi Kyuchuk Kajnardzhijskij miru 1775 Pislya vihodu u vidstavku 17800 meshkav u rodinnih mayetkah Kavaler ordeniv Oleksandra Nevskogo 1762 Andriya Pervozvannogo 1767 Pomer na Kaluzhchini Pohovanij u Borovskomu monastiri Mihayil Volkonskij Moskovskij golovnokomanduvach 1771 1780 Poperednik Nastupnik Vasil Dolgorukov Posol Rosiyi v Rechi Pospolitij 1769 1771 Nastupnik Kaspar fon Zaldern Narodzhennya 9 20 zhovtnya 1713 Moskva RosiyaSmert 8 19 grudnya 1788 75 rokiv Pohovannya dNacionalnist moskvinReligiya pravoslavnijRid VolkonskiBatko dMati dShlyub dDiti d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiNagorodiRosijski Orden svyatogo Oleksandra Nevskogo 1762 Orden svyatogo Andriya Pervozvannogo 1767 Polski Orden Bilogo OrlaBibliografiyaBumagi knyazya M N Volkonskogo 1713 1789 Russkij arhiv 1865 Izd 2 e Moskva 1866 Stb 681 722 Volkonskie Bolshaya Rossijskaya enciklopediya S L Kravec Moskva Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2006 T 5 S 637 Volkonskij M N Zhurnal zhizni i sluzhby knyazya Mihaila Nikiticha Volkonskogo Rossijskij Arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv Almanah Moskva 2004 T XIII S 9 60 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volkonskij Mihayil Mikitovich