Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боротьба Антигона II за македонський престол — серія військових кампаній, котрі провадив син Деметрія Поліоркета від моменту взяття його батька у полон в 285 р. до н. е. та до завершення війни з епірським царем Пірром у 272 р. до н. е.
Дії Антигона у 280-х роках до н.е
У середині 280-х років до н. е. македонського царя Деметрія І Поліоркета спіткала фатальна череда невдач — його вигнав з самої Македонії епірський володар Пірр, за підтримки єгипетського царя Птолемея I вдало повстали Афіни, а з Малої Азії Деметрія витіснив син Лісімаха . Рятуючись від останнього, Деметрій перейшов у межі царства Селевка I Нікатора та потрапив у полон (285 р. до н. е.). Звідти він повідомив своїх помічників у кількох містах балканської Греції, щоб вони підкорювались його сину Антигону Гонату та діяли так, наче самого Деметрія вже немає у живих. Хоча Гонат пропонував Селевку в обмін на звільнення батька передати ці грецькі володіння, проте у підсумку в 283 р. до н. е. Деметрій помер у полоні. Після цього Антигон оголосив себе македонським царем, хоча на той час не мав ані влади над Македонією, ані сил щоб поборотися за неї.
Серед підконтрольних Антигону міст найважливішим був Коринф, котрий контролював сухопутний шлях на півострів Пелопоннес. На самому півострові гарнізони Гоната знаходились щонайменше у Егіоні (ахейське місто на північному узбережжі Пелопоннесу) та Трезені (східне завершення Арголідського півострова, неподалік від Саронічної затоки). Хоча, як зазначено вище, самі Афіни були втрачені ще при Деметрії, проте Антигоніди продовжували тримати свій гарнізон у Піреї — головному порту Аттики. Ще далі на схід під контролем Гоната знаходилось найбільше місто острова Евбея Халкіда (інший великий поліс цього острова Еретрія не пізніше 265 р. до н. е. також знаходився під владою Антигона, однак коли та яким чином він потрапив до нього невідомо).
Також Антигон полюбляв спиратись на встановлені у грецьких містах тиранічні режими — на думку Полібія, саме Гонат нав'язав еллінам найбільшу кількість одноосібних правителів. Серед міст, в яких тирани зафіксовані вже на ранній стадії діяльності Антигона, можливо згадати кілька пелопоннеських полісів на південному узбережжі Коринфської затоки — Сікіон, в якому правив тиран Клеон (його колись поставив тут командиром залоги Деметрій Поліоркет), а також ахейські Буру і Карінію.
Про дії Антигона в перші кілька років після втрати батьком влади у Македонії відомо мало. Існує фокідський присвячувальний напис на честь одного з громадян, котрий зміг отримати кошти від Лісімаха (саме цей полководець Александра Великого у підсумку зайняв македонський престол після скинення Деметрія) для спасіння міста . Англійський антикознавець Тарн витлумачив згадані у цій епіграфічній пам'ятці події як такі, що були пов'язані із захистом від Антигона, та відніс їх до 285 р. до н. е. Той же Тарн вважав, що біля 282 р. до н. е. Гонат зміг повернути під свій контроль укріплення Муніхій, котре поряд з Піреєм захищало афінський порт.
Прихід Антигона до влади у Македонії
В 281 р. до н. е. один за одним пішли з політичної сцени останні могутні діадохи — Лісімах загинув у битві з Селевком I, котрого в свою чергу зрадницьки вбив Птолемей Керавн. Останній поспішив до Македонії щоб оволодіти престолом. Те саме спробував зробити і Антигон Гонат, котрий відплив до північної Егеїди. Втім, Керавн швидко зміг здобути підтримку у європейських володіннях Лісімаха, зокрема, привернув на свою сторону його флот. У складі останнього діяла ескадра із Гераклеї Понтійської, котра складалась з великих кораблів — пентер та гексер — і навіть включала одне восьмипалубне судно, котре приймало 1200 воїнів та мало в екіпажі 1600 веслувальників. За твердженням історика Гераклеї Мемнона, саме ця ескадра (а з її складу — восьмипалубний гігант) відіграла вирішальну роль у перемозі над флотом Антигона в битві, котру відносять до 280 р. до н. е.. Гонат був вимушений відступити до Беотії.
Втім, вже у 279 р. до н. е. Птолемей Керавн зазнав поразки від галльських завойовників та загинув. Антигон знову перебрався на північ, при цьому він виявився втягнутим у конфлікт зі спадкоємцем Селевка Антіохом I. Останній зустрівся з протидією ряду міст зі складу колишніх володінь Лісімаха, а також віфінського царя Нікомеда, разом з якими діяв і Антигон. Мемнон зазначає, що боротьба тривала довгий час, проте вона все-таки завершилась не пізніше 277 р. до н. е. (невдовзі мир був скріплений одруженням Антигона на сестрі Антіоха Філі).
Тим часом у Македонії була відсутня ефективна центральна влада — у відповідності до Діодора, за три роки після загибелі Керавна встигли оголосити себе царями не менше п'яти осіб (Євсевій Кесарійський називає трьох та додає про дворічний період анархії). Галльскі загони продовжували розорювати македонські володіння і в 277 р. до н. е. узялись за північне узбережжя Пропонтиди. Частину з них того ж року перевезли до Малої Азії противники Антіоха, чим примусили останнього припинити боротьбу з ними та зайнятись порятунком своїх володінь від спустошливих галатських набігів. Галли, котрі залишились у Європі, у підсумку зустрілись з Антигоном Гонатом біля Лісімахії (на узбережжі Пропонтиди між Геллеспонтом та Перинфом). В наступній битві македонський полководець вчинив страшну різанину серед завойовників, чим нівелював загрозу з їхньої сторони.
Звитяга над галлами надала Антигону гарний шанс вступити у боротьбу за престол Македонії. Свої претензії на останній висунув також Антипатр Етес, котрий вже встиг побувати царем у 279 р. до н. е. (тоді його правління тривало лише 45 діб). Антигон, який ще нещодавно звитяжив над галатами, найняв їх загін під началом вождя Кидерія. Це дозволило перемогти Антипатра, проте загрожував виникнути новий конфлікт з галатами. За угодою кожному з них належало заплатити по золотій монеті, при цьому Антигон мав на увазі лише воїнів, тоді як самі галати (котрі пересувались всім племенем) вимагали також врахувати жінок та дітей, що збільшувало суму з 30 до 100 талантів. За оповіддю Полієна, Гонат вдав, що погодився на вимоги своїх небезпечних найманців, та запропонував прислали людей для отримання виплати. Коли за золотом з'явились знатні галати, Антигон затримав їх та обміняв на своїх заручників (заплативши також 30 талантів).
Після приходу до влади в Македонії новий цар зайнявся проблемою міста Кассандрія (колишня Потідея на півострові Халкідіки), де у часи анархії до влади прийшов тиран . Дев'ятимісячна облога в 277—276 рр. до н. е. не принесла успіху, проте місто було захоплене завдяки ще одній військовій хитрості.
Варто також відзначити, що поки Антигон боровся за владу в Македонії, на Пелопоннесі поступово набирали силу його вороги. Серед останніх, зокрема, були спартанці. У 280 р. до н. е. вони ще не наважились відкрито виступити проти Гоната, зате напали на його союзників етолійців (мешканці гірської області на заході центральної Греції, на північ від Коринфської затоки). Спартанське військо під командуванням Арея зайнялось спустошенням етолійських земель. Втім, розпорошених для грабунку воїнів атакував невеликий загін етолійців із п'ятисот осіб, котрий скористався наступною панікою та перебив 9 тисяч ворогів.
Зате у 278 р. до н. е. спартанський командир (відомий своєю кампанією в південній Італії, котра сталась на чверть століття раніше) узяв у облогу та захопив згадане на початку статті арголідське місто Трезен, де знаходився гарнізон Антигона.
У 280 р. до н. е. почалось також відродження Ахейського союзу, котрий первісно об'єднав кілька міст на заході Ахаї. В 275 р. до н. е. до нього приєднались поліси із центральної частини цієї області, причому з Егіона був вигнаний гарнізон Антигона, а в Бурі та Карінії припинили існування тиранічні режими.
Боротьба з Пірром
У 275 р. до н. е. на Балкани з 8 тисячами піхотинців та 500 вершниками повернувся епірський цар Пірр, котрий зазнав невдачі у своїй італійській війні. Цей воїтель підшукував можливості для нових походів, котрі дозволили б йому утримувати військо, та вирішив відібрати Македонію у Антигона (варто відзначити, що в 287 р. до н. е. саме він позбавив престола Деметрія Поліоркета). Як привід для війни Пірр висунув відмову Гоната надати йому допомогу, коли він ще перебував у Італії (як то колись зробив суперник Антигона Птолемей Керавн, завдяки якому в Пірра з'явились слони).
У 274 р. до н. е. Пірр додатково найняв певну кількість галатів та вторгнувся до Македонії, де спершу захопив кілька міст та приєднав до себе 2 тисячі македонських воїнів. Дале Пірр наздогнав військо Антигона, котре рухалось через якийсь гірський прохід. Численні галати, які складали ар'єргард Гоната, вчинили запеклий спротив та були в основному перебиті. Це дозволило епірцю досягти загона слонів, вожаті яких здались разом із ними. У розвиток свого успіху Пірр пішов на фалангу Антигона, котра була пригнічена попередніми здобутками супротивника. Пірр звертався до фалангітів, називав по іменах їх начальників — та зміг добитись переходу македонців на свою сторону.
Після цієї перемоги епірець викликав до себе сина Гелена та гарнізон з Тарента. Полишена без допомоги, ця остання твердиня греків на Апеннінському півострові капітулювала перед римлянами у 272 р. до н. е. Втім, Пірр тепер бачив для себе головним полем діяльності Балкани, де в його руках опинились Верхня Македонія та Фессалія. Йому, зокрема, вдалось узяти штурмом одну з македонських столиць — Еги (Едессу). При цьому важливу роль відіграли вдалі дії спартанця Клеоніма (того самого, котрий раніше захопив осаджений залогою Антигона Трезен). Коли нападаючі зробили у мурі пролом, в ньому з'явились озброєні сариссами воїни. Тоді Клеонім наказав своїм першим двом шеренгам йти в бій без зброї, хапати руками сарісси та утримувати їх. Інші ж атакуючі протискались до працюючих сариссами захисників та вбивали їх.
Антигон, котрий після битви втік з невеликим загоном вершників, утримав лише приморські міста. У 273 р. до н. е. він набрав нових галатів та виступив проти Пірра, проте був повністю розбитий сином останнього Птолемеєм і знову шукав порятунку у втечі.
На щастя Антигона, дієва натура Пірра вимагала нових завойовницьких походів. Згаданий вище спартанець Клеонім зміг підбити його до походу на Пелопоннес, розраховуючи за допомогою епірця прийти до влади у рідному місті (Клеоніма, сина царя Клеомена II, колись не допустили до царського сану, а тепер співвітчизники насміхались над ним через зраду набагато молодшої дружини). При цьому Пірр так і не спромігся забезпечити собі тверду опору в Македонії, де він був чужинцем (можливо відзначити, що вказівки на немакедонське походження колись допомогли Лісімаху переманити до себе військо та позбавити Пірра престолу, відібраного останнім у Деметрія Поліоркета). До того ж, по взяттю Едесси Пірр поставив у місті гарнізон із галатів. Ці жадібні до здобичі найманці почали розорювати царські гробниці та розкидали кості македонських царів. Епірець, котрому в його походах були потрібні воїни, ніяк не покарав галатів, чим викликав до себе зневагу македонян.
Пірр виступив на південь з великим військом — 25 тисяч піхотинців, 2 тисячі вершників та 24 слона. Як зазначає Юстин, сам масштаб експедиції показує, що метою Пірра було підкорити весь Пелопоннес, а не просто здобути для Клеоніма владу у Спарті. Після зупинки у Мегалополі, військо рушило на Спарту, де на той час якраз було мало захисників, оскільки цар Арей I вирушив на Крит для допомоги союзникам. Втім, у наступній дводенній битві спартанці змогли не пропустити Пірра до міста, а за цей час сюди повернувся Арей та надійшла допомога з Коринфу від воєначальника Антігона.
Тоді епірець вирушив до іншого важливого місті півострова — Аргосу, де йшла боротьба за владу між Арістіппом, котрий тримався сторони Антигона Гоната, та Аристеєм, який закликав собі на допомогу Пірра. При переході через гірські тіснини спартанці атакували вороже військо та відрізали епірців і галатів. Пірр наказав своєму сину Птолемею йти на допомогу ар'єргарду, а сам зайнявся виводом війська з тіснини. Птолемей вступив у жорстокий бій, в якому і загинув (коли потім його тіло принесли до батька, Пірр відзначив, що це сталось набагато пізніше, аніж можливо було очікувати з огляду на безрозусудну хоробрість сина). Переслідуючи ворога, частина спартанців необдумано відірвалась від своєї важкої піхоти та вискочила на рівнину, де зазнала важких втрат від атаки епірської кінноти.
За цим Пірр продовжив рух на Аргос, неподалік від якого на висотах отаборився Антигон Гонат. Останній скористався походом епірця на південь та повернув собі Македонію, а тепер прибув слідом за ним на Пелопоннес, при цьому обережний Антигон відхилив виклик Пірра стати до битви. Вночі Пірр за сприяння Аристея увійшов до Аргосу, проте погано продумана операція завершилась провалом та загибеллю епірського воїтеля.
По завершенні боротьби з Пірром Антигон ІІ Гонат остаточно закріпився на македонському престолі. Через десяток років унаслідок Хремонідової війни він повернув під свій контроль Афіни, а союзни йому тиран Мегалополіса розбив спартанців.
Примітки
- . www.attalus.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- . www.attalus.org. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 1 квітня 2020.
Джерела
- Плутарх, «Порівняльні життєписи»
- Юстин, "Епітома твору Помпея Трога «Філіппова історія»
- Полієн, «Стратегеми»
- Діодор, «Історична бібліотека»
- Полібій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borotba Antigona II za makedonskij prestol seriya vijskovih kampanij kotri provadiv sin Demetriya Poliorketa vid momentu vzyattya jogo batka u polon v 285 r do n e ta do zavershennya vijni z epirskim carem Pirrom u 272 r do n e Zobrazhennya Antigona Gonata na monetiDiyi Antigona u 280 h rokah do n eU seredini 280 h rokiv do n e makedonskogo carya Demetriya I Poliorketa spitkala fatalna chereda nevdach jogo vignav z samoyi Makedoniyi epirskij volodar Pirr za pidtrimki yegipetskogo carya Ptolemeya I vdalo povstali Afini a z Maloyi Aziyi Demetriya vitisniv sin Lisimaha Ryatuyuchis vid ostannogo Demetrij perejshov u mezhi carstva Selevka I Nikatora ta potrapiv u polon 285 r do n e Zvidti vin povidomiv svoyih pomichnikiv u kilkoh mistah balkanskoyi Greciyi shob voni pidkoryuvalis jogo sinu Antigonu Gonatu ta diyali tak nache samogo Demetriya vzhe nemaye u zhivih Hocha Gonat proponuvav Selevku v obmin na zvilnennya batka peredati ci grecki volodinnya prote u pidsumku v 283 r do n e Demetrij pomer u poloni Pislya cogo Antigon ogolosiv sebe makedonskim carem hocha na toj chas ne mav ani vladi nad Makedoniyeyu ani sil shob poborotisya za neyi Sered pidkontrolnih Antigonu mist najvazhlivishim buv Korinf kotrij kontrolyuvav suhoputnij shlyah na pivostriv Peloponnes Na samomu pivostrovi garnizoni Gonata znahodilis shonajmenshe u Egioni ahejske misto na pivnichnomu uzberezhzhi Peloponnesu ta Trezeni shidne zavershennya Argolidskogo pivostrova nepodalik vid Saronichnoyi zatoki Hocha yak zaznacheno vishe sami Afini buli vtracheni she pri Demetriyi prote Antigonidi prodovzhuvali trimati svij garnizon u Pireyi golovnomu portu Attiki She dali na shid pid kontrolem Gonata znahodilos najbilshe misto ostrova Evbeya Halkida inshij velikij polis cogo ostrova Eretriya ne piznishe 265 r do n e takozh znahodivsya pid vladoyu Antigona odnak koli ta yakim chinom vin potrapiv do nogo nevidomo Takozh Antigon polyublyav spiratis na vstanovleni u greckih mistah tiranichni rezhimi na dumku Polibiya same Gonat nav yazav ellinam najbilshu kilkist odnoosibnih praviteliv Sered mist v yakih tirani zafiksovani vzhe na rannij stadiyi diyalnosti Antigona mozhlivo zgadati kilka peloponneskih polisiv na pivdennomu uzberezhzhi Korinfskoyi zatoki Sikion v yakomu praviv tiran Kleon jogo kolis postaviv tut komandirom zalogi Demetrij Poliorket a takozh ahejski Buru i Kariniyu Pro diyi Antigona v pershi kilka rokiv pislya vtrati batkom vladi u Makedoniyi vidomo malo Isnuye fokidskij prisvyachuvalnij napis na chest odnogo z gromadyan kotrij zmig otrimati koshti vid Lisimaha same cej polkovodec Aleksandra Velikogo u pidsumku zajnyav makedonskij prestol pislya skinennya Demetriya dlya spasinnya mista Anglijskij antikoznavec Tarn vitlumachiv zgadani u cij epigrafichnij pam yatci podiyi yak taki sho buli pov yazani iz zahistom vid Antigona ta vidnis yih do 285 r do n e Toj zhe Tarn vvazhav sho bilya 282 r do n e Gonat zmig povernuti pid svij kontrol ukriplennya Munihij kotre poryad z Pireyem zahishalo afinskij port Prihid Antigona do vladi u MakedoniyiMapa Balkanskogo pivostrova Zokrema poznacheni misto Kassandriya na pivostrovi Halkidiki batkivshina Pirra Epir ta oblast soyuznih Antigonu etolijciv Zgadana u teksti makedonska stolicya Egi Edessa znahodilas trohi pivdennishe vid poznachenoyi na mapi Pelli V 281 r do n e odin za odnim pishli z politichnoyi sceni ostanni mogutni diadohi Lisimah zaginuv u bitvi z Selevkom I kotrogo v svoyu chergu zradnicki vbiv Ptolemej Keravn Ostannij pospishiv do Makedoniyi shob ovoloditi prestolom Te same sprobuvav zrobiti i Antigon Gonat kotrij vidpliv do pivnichnoyi Egeyidi Vtim Keravn shvidko zmig zdobuti pidtrimku u yevropejskih volodinnyah Lisimaha zokrema privernuv na svoyu storonu jogo flot U skladi ostannogo diyala eskadra iz Gerakleyi Pontijskoyi kotra skladalas z velikih korabliv penter ta gekser i navit vklyuchala odne vosmipalubne sudno kotre prijmalo 1200 voyiniv ta malo v ekipazhi 1600 vesluvalnikiv Za tverdzhennyam istorika Gerakleyi Memnona same cya eskadra a z yiyi skladu vosmipalubnij gigant vidigrala virishalnu rol u peremozi nad flotom Antigona v bitvi kotru vidnosyat do 280 r do n e Gonat buv vimushenij vidstupiti do Beotiyi Vtim vzhe u 279 r do n e Ptolemej Keravn zaznav porazki vid gallskih zavojovnikiv ta zaginuv Antigon znovu perebravsya na pivnich pri comu vin viyavivsya vtyagnutim u konflikt zi spadkoyemcem Selevka Antiohom I Ostannij zustrivsya z protidiyeyu ryadu mist zi skladu kolishnih volodin Lisimaha a takozh vifinskogo carya Nikomeda razom z yakimi diyav i Antigon Memnon zaznachaye sho borotba trivala dovgij chas prote vona vse taki zavershilas ne piznishe 277 r do n e nevdovzi mir buv skriplenij odruzhennyam Antigona na sestri Antioha Fili Tim chasom u Makedoniyi bula vidsutnya efektivna centralna vlada u vidpovidnosti do Diodora za tri roki pislya zagibeli Keravna vstigli ogolositi sebe caryami ne menshe p yati osib Yevsevij Kesarijskij nazivaye troh ta dodaye pro dvorichnij period anarhiyi Gallski zagoni prodovzhuvali rozoryuvati makedonski volodinnya i v 277 r do n e uzyalis za pivnichne uzberezhzhya Propontidi Chastinu z nih togo zh roku perevezli do Maloyi Aziyi protivniki Antioha chim primusili ostannogo pripiniti borotbu z nimi ta zajnyatis poryatunkom svoyih volodin vid spustoshlivih galatskih nabigiv Galli kotri zalishilis u Yevropi u pidsumku zustrilis z Antigonom Gonatom bilya Lisimahiyi na uzberezhzhi Propontidi mizh Gellespontom ta Perinfom V nastupnij bitvi makedonskij polkovodec vchiniv strashnu rizaninu sered zavojovnikiv chim nivelyuvav zagrozu z yihnoyi storoni Zvityaga nad gallami nadala Antigonu garnij shans vstupiti u borotbu za prestol Makedoniyi Svoyi pretenziyi na ostannij visunuv takozh Antipatr Etes kotrij vzhe vstig pobuvati carem u 279 r do n e todi jogo pravlinnya trivalo lishe 45 dib Antigon yakij she neshodavno zvityazhiv nad galatami najnyav yih zagin pid nachalom vozhdya Kideriya Ce dozvolilo peremogti Antipatra prote zagrozhuvav viniknuti novij konflikt z galatami Za ugodoyu kozhnomu z nih nalezhalo zaplatiti po zolotij moneti pri comu Antigon mav na uvazi lishe voyiniv todi yak sami galati kotri peresuvalis vsim plemenem vimagali takozh vrahuvati zhinok ta ditej sho zbilshuvalo sumu z 30 do 100 talantiv Za opoviddyu Poliyena Gonat vdav sho pogodivsya na vimogi svoyih nebezpechnih najmanciv ta zaproponuvav prislali lyudej dlya otrimannya viplati Koli za zolotom z yavilis znatni galati Antigon zatrimav yih ta obminyav na svoyih zaruchnikiv zaplativshi takozh 30 talantiv Pislya prihodu do vladi v Makedoniyi novij car zajnyavsya problemoyu mista Kassandriya kolishnya Potideya na pivostrovi Halkidiki de u chasi anarhiyi do vladi prijshov tiran Dev yatimisyachna obloga v 277 276 rr do n e ne prinesla uspihu prote misto bulo zahoplene zavdyaki she odnij vijskovij hitrosti Varto takozh vidznachiti sho poki Antigon borovsya za vladu v Makedoniyi na Peloponnesi postupovo nabirali silu jogo vorogi Sered ostannih zokrema buli spartanci U 280 r do n e voni she ne navazhilis vidkrito vistupiti proti Gonata zate napali na jogo soyuznikiv etolijciv meshkanci girskoyi oblasti na zahodi centralnoyi Greciyi na pivnich vid Korinfskoyi zatoki Spartanske vijsko pid komanduvannyam Areya zajnyalos spustoshennyam etolijskih zemel Vtim rozporoshenih dlya grabunku voyiniv atakuvav nevelikij zagin etolijciv iz p yatisot osib kotrij skoristavsya nastupnoyu panikoyu ta perebiv 9 tisyach vorogiv Zate u 278 r do n e spartanskij komandir vidomij svoyeyu kampaniyeyu v pivdennij Italiyi kotra stalas na chvert stolittya ranishe uzyav u oblogu ta zahopiv zgadane na pochatku statti argolidske misto Trezen de znahodivsya garnizon Antigona U 280 r do n e pochalos takozh vidrodzhennya Ahejskogo soyuzu kotrij pervisno ob yednav kilka mist na zahodi Ahayi V 275 r do n e do nogo priyednalis polisi iz centralnoyi chastini ciyeyi oblasti prichomu z Egiona buv vignanij garnizon Antigona a v Buri ta Kariniyi pripinili isnuvannya tiranichni rezhimi Borotba z PirromPirr Epirskij U 275 r do n e na Balkani z 8 tisyachami pihotinciv ta 500 vershnikami povernuvsya epirskij car Pirr kotrij zaznav nevdachi u svoyij italijskij vijni Cej voyitel pidshukuvav mozhlivosti dlya novih pohodiv kotri dozvolili b jomu utrimuvati vijsko ta virishiv vidibrati Makedoniyu u Antigona varto vidznachiti sho v 287 r do n e same vin pozbaviv prestola Demetriya Poliorketa Yak privid dlya vijni Pirr visunuv vidmovu Gonata nadati jomu dopomogu koli vin she perebuvav u Italiyi yak to kolis zrobiv supernik Antigona Ptolemej Keravn zavdyaki yakomu v Pirra z yavilis sloni U 274 r do n e Pirr dodatkovo najnyav pevnu kilkist galativ ta vtorgnuvsya do Makedoniyi de spershu zahopiv kilka mist ta priyednav do sebe 2 tisyachi makedonskih voyiniv Dale Pirr nazdognav vijsko Antigona kotre ruhalos cherez yakijs girskij prohid Chislenni galati yaki skladali ar yergard Gonata vchinili zapeklij sprotiv ta buli v osnovnomu perebiti Ce dozvolilo epircyu dosyagti zagona sloniv vozhati yakih zdalis razom iz nimi U rozvitok svogo uspihu Pirr pishov na falangu Antigona kotra bula prignichena poperednimi zdobutkami suprotivnika Pirr zvertavsya do falangitiv nazivav po imenah yih nachalnikiv ta zmig dobitis perehodu makedonciv na svoyu storonu Pislya ciyeyi peremogi epirec viklikav do sebe sina Gelena ta garnizon z Tarenta Polishena bez dopomogi cya ostannya tverdinya grekiv na Apenninskomu pivostrovi kapitulyuvala pered rimlyanami u 272 r do n e Vtim Pirr teper bachiv dlya sebe golovnim polem diyalnosti Balkani de v jogo rukah opinilis Verhnya Makedoniya ta Fessaliya Jomu zokrema vdalos uzyati shturmom odnu z makedonskih stolic Egi Edessu Pri comu vazhlivu rol vidigrali vdali diyi spartancya Kleonima togo samogo kotrij ranishe zahopiv osadzhenij zalogoyu Antigona Trezen Koli napadayuchi zrobili u muri prolom v nomu z yavilis ozbroyeni sarissami voyini Todi Kleonim nakazav svoyim pershim dvom sherengam jti v bij bez zbroyi hapati rukami sarissi ta utrimuvati yih Inshi zh atakuyuchi protiskalis do pracyuyuchih sarissami zahisnikiv ta vbivali yih Mapa Peloponnesa Zokrema poznacheni zgadani v statti Egion yak Egi Sikion Korinf Trezen Megalopolis Sparta ta Argos Antigon kotrij pislya bitvi vtik z nevelikim zagonom vershnikiv utrimav lishe primorski mista U 273 r do n e vin nabrav novih galativ ta vistupiv proti Pirra prote buv povnistyu rozbitij sinom ostannogo Ptolemeyem i znovu shukav poryatunku u vtechi Na shastya Antigona diyeva natura Pirra vimagala novih zavojovnickih pohodiv Zgadanij vishe spartanec Kleonim zmig pidbiti jogo do pohodu na Peloponnes rozrahovuyuchi za dopomogoyu epircya prijti do vladi u ridnomu misti Kleonima sina carya Kleomena II kolis ne dopustili do carskogo sanu a teper spivvitchizniki nasmihalis nad nim cherez zradu nabagato molodshoyi druzhini Pri comu Pirr tak i ne spromigsya zabezpechiti sobi tverdu oporu v Makedoniyi de vin buv chuzhincem mozhlivo vidznachiti sho vkazivki na nemakedonske pohodzhennya kolis dopomogli Lisimahu peremaniti do sebe vijsko ta pozbaviti Pirra prestolu vidibranogo ostannim u Demetriya Poliorketa Do togo zh po vzyattyu Edessi Pirr postaviv u misti garnizon iz galativ Ci zhadibni do zdobichi najmanci pochali rozoryuvati carski grobnici ta rozkidali kosti makedonskih cariv Epirec kotromu v jogo pohodah buli potribni voyini niyak ne pokarav galativ chim viklikav do sebe znevagu makedonyan Pirr vistupiv na pivden z velikim vijskom 25 tisyach pihotinciv 2 tisyachi vershnikiv ta 24 slona Yak zaznachaye Yustin sam masshtab ekspediciyi pokazuye sho metoyu Pirra bulo pidkoriti ves Peloponnes a ne prosto zdobuti dlya Kleonima vladu u Sparti Pislya zupinki u Megalopoli vijsko rushilo na Spartu de na toj chas yakraz bulo malo zahisnikiv oskilki car Arej I virushiv na Krit dlya dopomogi soyuznikam Vtim u nastupnij dvodennij bitvi spartanci zmogli ne propustiti Pirra do mista a za cej chas syudi povernuvsya Arej ta nadijshla dopomoga z Korinfu vid voyenachalnika Antigona Todi epirec virushiv do inshogo vazhlivogo misti pivostrova Argosu de jshla borotba za vladu mizh Aristippom kotrij trimavsya storoni Antigona Gonata ta Aristeyem yakij zaklikav sobi na dopomogu Pirra Pri perehodi cherez girski tisnini spartanci atakuvali vorozhe vijsko ta vidrizali epirciv i galativ Pirr nakazav svoyemu sinu Ptolemeyu jti na dopomogu ar yergardu a sam zajnyavsya vivodom vijska z tisnini Ptolemej vstupiv u zhorstokij bij v yakomu i zaginuv koli potim jogo tilo prinesli do batka Pirr vidznachiv sho ce stalos nabagato piznishe anizh mozhlivo bulo ochikuvati z oglyadu na bezrozusudnu horobrist sina Peresliduyuchi voroga chastina spartanciv neobdumano vidirvalas vid svoyeyi vazhkoyi pihoti ta viskochila na rivninu de zaznala vazhkih vtrat vid ataki epirskoyi kinnoti Za cim Pirr prodovzhiv ruh na Argos nepodalik vid yakogo na visotah otaborivsya Antigon Gonat Ostannij skoristavsya pohodom epircya na pivden ta povernuv sobi Makedoniyu a teper pribuv slidom za nim na Peloponnes pri comu oberezhnij Antigon vidhiliv viklik Pirra stati do bitvi Vnochi Pirr za spriyannya Aristeya uvijshov do Argosu prote pogano produmana operaciya zavershilas provalom ta zagibellyu epirskogo voyitelya Po zavershenni borotbi z Pirrom Antigon II Gonat ostatochno zakripivsya na makedonskomu prestoli Cherez desyatok rokiv unaslidok Hremonidovoyi vijni vin povernuv pid svij kontrol Afini a soyuzni jomu tiran Megalopolisa rozbiv spartanciv Primitki www attalus org Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 1 kvitnya 2020 www attalus org Arhiv originalu za 11 serpnya 2017 Procitovano 1 kvitnya 2020 DzherelaPlutarh Porivnyalni zhittyepisi Yustin Epitoma tvoru Pompeya Troga Filippova istoriya Poliyen Strategemi Diodor Istorichna biblioteka Polibij Istoriya