Похід Клеоніма до Південної Італії — військова кампанія, котра проводилась у 303—302 рр. до н. е. спартанським полководцем Клеонімом.
Перша кампанія Клеоніма
Розташована на західному узбережжі півострова Салентина (відділяє Адріатичне море від затоки Таранто) грецька колонія Тарент мала в своїй історії чимало конфліктів з місцевими італійськими племенами. 304 року до н. е. самніти програли війну Риму, що розв'язало руки союзникам останнього луканцям (їх землі лежали західніше від земель тарентійців, на північно-західному узбережжі затоки Таранто). Готуючись до війни з мешканцями Луканії, в Таренті вирішили звернутись по допомогу до Спарти, котра колись була фундатором колонії. На чолі посланої у відповідь на це експедиції лакедемонян став (син Клеомена II, якого не допустили до царської влади з огляду на певні моральні якості).
Набравши на надані тарентинцями кошти 5 тисяч найманців у лаконському Таенарумі (відомий давньогорецький центр вербовки), Клеонім в 303 р. до н. е. відбув на тарентійських кораблях до Південної Італії. В Таренті спартанський полководець прийняв ще не менше 5 тисяч найманців та сформував міське ополчення із 20 тисяч піхотинців та 2 тисяч вершників. Також була забезпечена підтримка з боку більшості грецьких міст Італії і місцевого племені мессапів (частина , котра займала півострів Салентина). Налякані збором таких великих сил, луканці уклали мир із Тарентом.
Втім, до цієї угоди не приєднались мешканці грецької колонії Метапонт, розташованої на узбережжі Луканії за чотири десятки кілометрів на захід від Таренту. Тоді Клеонім виступив у похід проти цього полісу, одночасно наказавши луканцям почати спустошувати його територію. Лише після цього налякані метапонтійці капітулювали. Вони були змушені сплатити 600 талантів срібла, крім того, Клеонім забрав 200 дівчат із кращих сімей, не стільки як заручниць, як для задоволення власних бажань.
Похід на мессапіїв
Певний час спартанець хотів вирушити на Сицилію та скинути сиракузького тирана Агафокла, проте у підсумку вирішив оволодіти Керкірою (острів біля узбережжя Епіру) . Узявши з громадян велику суму коштів та розмістивши тут гарнізон, він перетворив Керкіру на базу для своїх подальших операцій. За твердженням Діодора, Клеонім збирався втрутитись у велику політику — в Греції тоді підходила до кульмінації . Проте на перших порах спартанець відхилив пропозиції союзу як з боку Деметрія Поліоркета, так і від Кассандра.
Можливі плани спартанця зірвало відпадіння Таренту та мессапів. Клеонім терміново відплив з Керкіри та висадився на півострові Саленто в області варварів. Тут він захопив якесь місто (його назва у збереженому до наших часів уривку з праці Діодора втрачена) та продав мешканців у рабство, після чого взявся спустошувати країну. Далі він здобув шляхом облоги Тріопій та узяв три тисячі бранців. В цей час збіране кількома італійськими племенами військо вночі напало на його табір, перебило дві сотні воїнів та біля тисячі взяло у полон. До того ж шторм знищив два десятки суден, котрі стояли на якорі неподалік від стоянки. Це змусило Клеоніма повернутись на Керкіру.
Операції 302 р. до н.е
У 302 р. до н. е. спартанський полководець узявся за набіги на прибережні місцевості. Спершу він напав плем'я салентінців (західна частина мессапів, котра проживала уздовж узбережжя затоки Таранто) та захопив місто Фурії (розташування наразі невідоме). Лівій стверджує, що римляник надали допомогу салентинцям, втім, наводить дві версії цих подій — чи то Клеонім встиг покинути півострів Саленто ще до зіткнення з римлянами, что то був переможений ними та загнаний на кораблі.
Далі спартанський полководець пішов до Адріатики, де не наважився висадитись ані на італійський берег, ані на заселене войовничими іллірійцями східне узбережжя. Натомість він пройшов аж до північного завершення моря та обрав ціллю землі венетського міста Патавія (наразі Падуя). Увійшовши до Венеційської лагуни, він досяг устя річки Медуак (наразі Брента). Шлях по ній не підходив для великих кораблів, тому воїнів посадили на відібрані з флота судна із малою осадкою. Досягнувши трьох рибацьких селищ патавійців, прибульці узялись за грабіж. Втім, мешканці Патавії сусідили з войовничими галлами та були готові до захисту. Вони швидко сформували з молоді два загони, один з яких рушив проти грабіжників, тоді як інший кружним шляхом пішов до корабельної стоянки. Коли паттавійці перебили вартових, перелякані матроси відвели малі судна до протилежного берегу. В цей час інший загін успішно напав на солдатів Клеоніма, а коли останні кинулись втекати, на їх шляху також постали венети. Як наслідок, нападники були повністю розгромлені. Дізнавшись від полонених, що за три милі в усті річки стоять великі кораблі, паттавійці підійшли на плоскодонних суднах до ескадри Клеоніма. Греки, котрі боялись бою у невідомих водах, кинулись втікати, причому втратили кілька кораблів, які сіли на мілину. Всього Клеонім начебто втратив чотири п'ятих свого флоту.
Ще один фрагмент з діяльності спартанця повідомляє Полієн. За його оповіддю Клеонім узяв в полон якогось Тита, котрий був достатньо важливий, щоб вимагати за нього у якості викупу Епідамн (наразі Дуррес) та Аполлонію — грецькі колонії на заселеному іллірійцями узбережжі (на території сучасної Албанії).
Втрата Коркіри
У прологах до твору Юстина зазначається, що за походами до Італії та Іллірії настала втрата Клеонімом Керкіри, проте за яких саме обставин це відбулось наразі нічого невідомо. Можливо, острів відібрав сиракузький тиран Агафокл, напасти на якого колись хотів спартанець. На користь такого припущення говорить те, що саме Агафокли прийшов на допомогу керкірцям, коли тих у 298 або 297 р. до н. е. обложив македонський цар Кассандр.
Втім, існують певні підстави відносити це на рахунок Деметрія I Поліоркета. В такому випадку це повинно було статись на початку 302 р. до н. е., оскільки в цьому ж році Деметрій був викликаний батьком до Малої Азії, де його атакували інші діадохи.
Джерела
Діодор Сицилійський, «Історична бібліотека»
Лівій, «Історія»
Полієн, «Стратегеми»
Юстин, "Епітома твору Помпея Трога «Філіппова історія»
Примітки
- Hammond, Nicholas Geoffrey Lemprière; Griffith, Guy Thompson; Walbank, Frank William (1972). A History of Macedonia (англ.). Clarendon Press. ISBN .
- История эллинизма (Дройзен; Шелгунов)/Том II/Книга III/Глава IV — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 28 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohid Kleonima do Pivdennoyi Italiyi vijskova kampaniya kotra provodilas u 303 302 rr do n e spartanskim polkovodcem Kleonimom Mapa Pivdennoyi Italiyi na yakij zokrema poznacheni grecki koloniyi Tarent i MetapontPersha kampaniya KleonimaRoztashovana na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Salentina viddilyaye Adriatichne more vid zatoki Taranto grecka koloniya Tarent mala v svoyij istoriyi chimalo konfliktiv z miscevimi italijskimi plemenami 304 roku do n e samniti prograli vijnu Rimu sho rozv yazalo ruki soyuznikam ostannogo lukancyam yih zemli lezhali zahidnishe vid zemel tarentijciv na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi zatoki Taranto Gotuyuchis do vijni z meshkancyami Lukaniyi v Tarenti virishili zvernutis po dopomogu do Sparti kotra kolis bula fundatorom koloniyi Na choli poslanoyi u vidpovid na ce ekspediciyi lakedemonyan stav sin Kleomena II yakogo ne dopustili do carskoyi vladi z oglyadu na pevni moralni yakosti Nabravshi na nadani tarentincyami koshti 5 tisyach najmanciv u lakonskomu Taenarumi vidomij davnogoreckij centr verbovki Kleonim v 303 r do n e vidbuv na tarentijskih korablyah do Pivdennoyi Italiyi V Tarenti spartanskij polkovodec prijnyav she ne menshe 5 tisyach najmanciv ta sformuvav miske opolchennya iz 20 tisyach pihotinciv ta 2 tisyach vershnikiv Takozh bula zabezpechena pidtrimka z boku bilshosti greckih mist Italiyi i miscevogo plemeni messapiv chastina kotra zajmala pivostriv Salentina Nalyakani zborom takih velikih sil lukanci uklali mir iz Tarentom Vtim do ciyeyi ugodi ne priyednalis meshkanci greckoyi koloniyi Metapont roztashovanoyi na uzberezhzhi Lukaniyi za chotiri desyatki kilometriv na zahid vid Tarentu Todi Kleonim vistupiv u pohid proti cogo polisu odnochasno nakazavshi lukancyam pochati spustoshuvati jogo teritoriyu Lishe pislya cogo nalyakani metapontijci kapitulyuvali Voni buli zmusheni splatiti 600 talantiv sribla krim togo Kleonim zabrav 200 divchat iz krashih simej ne stilki yak zaruchnic yak dlya zadovolennya vlasnih bazhan Pohid na messapiyivPevnij chas spartanec hotiv virushiti na Siciliyu ta skinuti sirakuzkogo tirana Agafokla prote u pidsumku virishiv ovoloditi Kerkiroyu ostriv bilya uzberezhzhya Epiru Uzyavshi z gromadyan veliku sumu koshtiv ta rozmistivshi tut garnizon vin peretvoriv Kerkiru na bazu dlya svoyih podalshih operacij Za tverdzhennyam Diodora Kleonim zbiravsya vtrutitis u veliku politiku v Greciyi todi pidhodila do kulminaciyi Prote na pershih porah spartanec vidhiliv propoziciyi soyuzu yak z boku Demetriya Poliorketa tak i vid Kassandra Mozhlivi plani spartancya zirvalo vidpadinnya Tarentu ta messapiv Kleonim terminovo vidpliv z Kerkiri ta visadivsya na pivostrovi Salento v oblasti varvariv Tut vin zahopiv yakes misto jogo nazva u zberezhenomu do nashih chasiv urivku z praci Diodora vtrachena ta prodav meshkanciv u rabstvo pislya chogo vzyavsya spustoshuvati krayinu Dali vin zdobuv shlyahom oblogi Triopij ta uzyav tri tisyachi branciv V cej chas zbirane kilkoma italijskimi plemenami vijsko vnochi napalo na jogo tabir perebilo dvi sotni voyiniv ta bilya tisyachi vzyalo u polon Do togo zh shtorm znishiv dva desyatki suden kotri stoyali na yakori nepodalik vid stoyanki Ce zmusilo Kleonima povernutis na Kerkiru Operaciyi 302 r do n eU 302 r do n e spartanskij polkovodec uzyavsya za nabigi na priberezhni miscevosti Spershu vin napav plem ya salentinciv zahidna chastina messapiv kotra prozhivala uzdovzh uzberezhzhya zatoki Taranto ta zahopiv misto Furiyi roztashuvannya narazi nevidome Livij stverdzhuye sho rimlyanik nadali dopomogu salentincyam vtim navodit dvi versiyi cih podij chi to Kleonim vstig pokinuti pivostriv Salento she do zitknennya z rimlyanami chto to buv peremozhenij nimi ta zagnanij na korabli Dali spartanskij polkovodec pishov do Adriatiki de ne navazhivsya visaditis ani na italijskij bereg ani na zaselene vojovnichimi illirijcyami shidne uzberezhzhya Natomist vin projshov azh do pivnichnogo zavershennya morya ta obrav cillyu zemli venetskogo mista Pataviya narazi Paduya Uvijshovshi do Venecijskoyi laguni vin dosyag ustya richki Meduak narazi Brenta Shlyah po nij ne pidhodiv dlya velikih korabliv tomu voyiniv posadili na vidibrani z flota sudna iz maloyu osadkoyu Dosyagnuvshi troh ribackih selish patavijciv pribulci uzyalis za grabizh Vtim meshkanci Pataviyi susidili z vojovnichimi gallami ta buli gotovi do zahistu Voni shvidko sformuvali z molodi dva zagoni odin z yakih rushiv proti grabizhnikiv todi yak inshij kruzhnim shlyahom pishov do korabelnoyi stoyanki Koli pattavijci perebili vartovih perelyakani matrosi vidveli mali sudna do protilezhnogo beregu V cej chas inshij zagin uspishno napav na soldativ Kleonima a koli ostanni kinulis vtekati na yih shlyahu takozh postali veneti Yak naslidok napadniki buli povnistyu rozgromleni Diznavshis vid polonenih sho za tri mili v usti richki stoyat veliki korabli pattavijci pidijshli na ploskodonnih sudnah do eskadri Kleonima Greki kotri boyalis boyu u nevidomih vodah kinulis vtikati prichomu vtratili kilka korabliv yaki sili na milinu Vsogo Kleonim nachebto vtrativ chotiri p yatih svogo flotu She odin fragment z diyalnosti spartancya povidomlyaye Poliyen Za jogo opoviddyu Kleonim uzyav v polon yakogos Tita kotrij buv dostatno vazhlivij shob vimagati za nogo u yakosti vikupu Epidamn narazi Durres ta Apolloniyu grecki koloniyi na zaselenomu illirijcyami uzberezhzhi na teritoriyi suchasnoyi Albaniyi Vtrata KorkiriU prologah do tvoru Yustina zaznachayetsya sho za pohodami do Italiyi ta Illiriyi nastala vtrata Kleonimom Kerkiri prote za yakih same obstavin ce vidbulos narazi nichogo nevidomo Mozhlivo ostriv vidibrav sirakuzkij tiran Agafokl napasti na yakogo kolis hotiv spartanec Na korist takogo pripushennya govorit te sho same Agafokli prijshov na dopomogu kerkircyam koli tih u 298 abo 297 r do n e oblozhiv makedonskij car Kassandr Vtim isnuyut pevni pidstavi vidnositi ce na rahunok Demetriya I Poliorketa V takomu vipadku ce povinno bulo statis na pochatku 302 r do n e oskilki v comu zh roci Demetrij buv viklikanij batkom do Maloyi Aziyi de jogo atakuvali inshi diadohi DzherelaDiodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Livij Istoriya Poliyen Strategemi Yustin Epitoma tvoru Pompeya Troga Filippova istoriya PrimitkiHammond Nicholas Geoffrey Lempriere Griffith Guy Thompson Walbank Frank William 1972 A History of Macedonia angl Clarendon Press ISBN 978 0 19 814815 9 Istoriya ellinizma Drojzen Shelgunov Tom II Kniga III Glava IV Vikiteka ru wikisource org Procitovano 28 bereznya 2020