Таранто (італ. Golfo di Taranto, лат. Tarentinus Sinus) — затока, розташована у північній частині Іонічного моря, на крайньому півдні Італії.
італ. Golfo di Taranto | |
---|---|
39°53′06″ пн. ш. 17°16′37″ сх. д. / 39.88500° пн. ш. 17.27694° сх. д.Координати: 39°53′06″ пн. ш. 17°16′37″ сх. д. / 39.88500° пн. ш. 17.27694° сх. д. | |
Частина від | Іонічне море |
Море | Іонічне море |
Прибережні країни | Італія |
Регіон | Апулія Базиліката Калабрія |
Довжина | 138 км |
Ширина | 133 |
Максимальна глибина | 2657 м |
Вливаються | |
Острови | Чераді |
Міста та поселення | Таранто |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 3165925 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑40095 ·R (Апулія, Базиліката, Калабрія) |
Таранто Таранто (Італія) | |
Таранто у Вікісховищі |
Географія
Затока розташована у морській акваторії між «каблуком Італійського чобота» на сході (область Апулія) і його «носком» на заході (область Калабрія). Узбережжя і райони північної частини затоки належать до італійської області Базиліката. Найбільше місто і порт — Таранто. Довжина узбережжя затоки складає 140 кілометрів, води прозорі й багаті рибою. Глибина досягає 2657 метрів. Припливи півдобові, їх величина 0,3 метра. На березі ростуть гаї з піній і кипарисів. У затоці знаходяться острови Чераді.
Історія
Береги затоки вже в глибоку давнину були заселені італійськими племенами. У VIII—VI століттях до н. е. тут з'являються грецькі колонії, виникають міста — поліси. Греки назвали затоку Іонічною (грец. Ionios Kolpos), а регіон, прилеглий до нього, став відомий як Велика Греція. У III—II століттях до н. е. ця територія була підпорядкована римлянам, які придумали сучасну назву Tarentinus Sinus. Після падіння Риму в V столітті регіон перейшов під владу Візантії, потім арабів і норманів. У пізнє середньовіччя і новий час території навколо затоки входили в Неаполітанське королівство і Королівство Обох Сицилій, в XIX столітті стали частиною об'єднаної Італії. У роки Першої світової війни затока Таранто була закрита для судноплавства.
26 квітня 1977 року спеціальним президентським указом вся акваторія затоки була оголошена «внутрішнім морем» Італії, її «історичною спадщиною», внаслідок чого затока знаходиться під повною юрисдикцією італійської держави. Таке рішення спочатку було оскаржено США, Великою Британією та Мальтою, проте нині це питання практично не зачіпається.
У затоці розташована велика військово-морська база НАТО.
Посилання
- Большой атлас мира, «Издательский дом Ридерз Дайджест», 2007, , ст. 194—195.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taranto ital Golfo di Taranto lat Tarentinus Sinus zatoka roztashovana u pivnichnij chastini Ionichnogo morya na krajnomu pivdni Italiyi Tarantoital Golfo di Taranto39 53 06 pn sh 17 16 37 sh d 39 88500 pn sh 17 27694 sh d 39 88500 17 27694 Koordinati 39 53 06 pn sh 17 16 37 sh d 39 88500 pn sh 17 27694 sh d 39 88500 17 27694Chastina vid Ionichne moreMore Ionichne morePriberezhni krayini ItaliyaRegion Apuliya Bazilikata KalabriyaDovzhina 138 kmShirina 133Maksimalna glibina 2657 mVlivayutsya Bradano Bazento SinniOstrovi CheradiMista ta poselennya Tarantoidentifikatori i posilannyaGeoNames 3165925U proyekti OpenStreetMap 40095 R Apuliya Bazilikata Kalabriya TarantoTaranto Italiya Taranto u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Taranto znachennya GeografiyaZatoka roztashovana u morskij akvatoriyi mizh kablukom Italijskogo chobota na shodi oblast Apuliya i jogo noskom na zahodi oblast Kalabriya Uzberezhzhya i rajoni pivnichnoyi chastini zatoki nalezhat do italijskoyi oblasti Bazilikata Najbilshe misto i port Taranto Dovzhina uzberezhzhya zatoki skladaye 140 kilometriv vodi prozori j bagati riboyu Glibina dosyagaye 2657 metriv Priplivi pivdobovi yih velichina 0 3 metra Na berezi rostut gayi z pinij i kiparisiv U zatoci znahodyatsya ostrovi Cheradi IstoriyaBeregi zatoki vzhe v gliboku davninu buli zaseleni italijskimi plemenami U VIII VI stolittyah do n e tut z yavlyayutsya grecki koloniyi vinikayut mista polisi Greki nazvali zatoku Ionichnoyu grec Ionios Kolpos a region prileglij do nogo stav vidomij yak Velika Greciya U III II stolittyah do n e cya teritoriya bula pidporyadkovana rimlyanam yaki pridumali suchasnu nazvu Tarentinus Sinus Pislya padinnya Rimu v V stolitti region perejshov pid vladu Vizantiyi potim arabiv i normaniv U piznye serednovichchya i novij chas teritoriyi navkolo zatoki vhodili v Neapolitanske korolivstvo i Korolivstvo Oboh Sicilij v XIX stolitti stali chastinoyu ob yednanoyi Italiyi U roki Pershoyi svitovoyi vijni zatoka Taranto bula zakrita dlya sudnoplavstva 26 kvitnya 1977 roku specialnim prezidentskim ukazom vsya akvatoriya zatoki bula ogoloshena vnutrishnim morem Italiyi yiyi istorichnoyu spadshinoyu vnaslidok chogo zatoka znahoditsya pid povnoyu yurisdikciyeyu italijskoyi derzhavi Take rishennya spochatku bulo oskarzheno SShA Velikoyu Britaniyeyu ta Maltoyu prote nini ce pitannya praktichno ne zachipayetsya U zatoci roztashovana velika vijskovo morska baza NATO PosilannyaBolshoj atlas mira Izdatelskij dom Riderz Dajdzhest 2007 ISBN 978 5 89355 169 3 st 194 195