Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Богомол звичайний Самиця богомола звичайного Стамбул Туреччина Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна клас

Богомол звичайний

Богомол звичайний
Богомол звичайний
image
Самиця богомола звичайного, Стамбул, Туреччина
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Тарганоподібні (Dictyoptera)
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Родина: Богомолові (Mantidae)
Підродина:
Триба:
Рід: Mantis
Вид: Богомол звичайний
(Linnaeus, 1758)
Біноміальна назва
Mantis religiosa
Посилання
image Вікісховище: Mantis religiosa
image Віківиди: Mantis religiosa
image EOL: 487055
image ITIS: 666619
image МСОП: 44793247
image NCBI: 7507
Fossilworks: 306570

Богомол звичайний (Mantis religiosa) — вид великих богомолів з родини Mantidae. Зелені, жовтуваті, бурі комахи з характерною чорною чи біло-чорною плямою біля основи передніх хижих ніг. Крилаті, самці відносно добре літають. Вид поширений у Європі, Азії, Африці, інтродукований до Північної Америки. Найпівнічніший вид з богомолів, може жити в помірному кліматі, але численніший у теплих регіонах. Його ареал розширюється на початку XXI століття. Харизматична зовнішність та поширення роблять богомола звичайного найупізнаванішим видом богомолів для мешканців помірних та субтропічних широт північної півкулі, що відображено в мистецтві, зокрема на марках та монетах.

Опис

image
Самиця богомола коричневого кольору, Джарилгач, Україна

Богомол звичайний — це велика комаха з видовженим тілом, яке сягає 4,5–8,8 см завдовжки.

У богомола звичайного забарвлення тіла може варіюватися від зеленого до вохристого, залежно від освітлення та вологості при линянні. Зелена личинка, таким чином, може стати на наступній стадії жовто-брунатною при підвищенні температури та зниженні вологості. Колір визначається зеленим пігментом [en], який може окислюватися до бурого пігменту під дією світла. Також показано, що на зміну кольору можуть впливати й світлочутливі клітини кутикули, а зміна кольору може відбуватися і в імаго за умов зниження освітлення.

Антени несуть сім морфологічних типів [en], зокрема тактильних і ольфакторних (запахових). Також на антенах наявні унікальні для богомолів везикулярні структури, які, ймовірно, є залозами, що синтезують феромони.

Тазики передніх ніг на внутрішній поверхні мають дрібні яскраві білуваті плями, а біля основи — велику чорну овальну пляму, іноді з білим вічком усередині. Передні стегна без плям, у внутрішньому ряду великі шипи — чорні, як і канавка для «кігтя» гомілки.

Крила добре розвинені в обох статей. На передніх крилах є темна смуга вздовж переднього краю. Задні крила — жовтуваті, прозорі.

image
Голова самиці богомола звичайного
image
Голова самиці Sphodromantis viridis має характерні вертикальні підвищення на лобі

Статевий диморфізм

Самець дрібніший та тендітніший, 4,8–6 см завдовжки, непогано літає, має довгі антени. Самиця більша, 4,3–8,8 см завдовжки, з розширеним черевцем. Вага самиці досягає 1,5-2 г, тоді як вага самця складає близько 0,5 г.На антенах самців у 5–6 разів більше , що відповідають за відчуття феромонів.

Стать у богомола звичайного визначається наявністю у самця набору хромосом X1X2Y+24 аутосоми.

Схожі види

image
Деревний богомол закавказький має міцнішу будову тіла та білу пляму на надкрилах (вічко), але не має плям на тазиках передніх ніг

У Європі нема інших видів роду Mantis. Схожими за розміром і забарвленням є богомоли роду Hierodula, які не мають плям на передніх тазиках та є міцнішої будови тіла. Останні види також мають яскраве жовтувато-біле вічко на передніх крилах. Подібну до представників роду Hierodula зовнішність має і південноєвропейський богомол Sphodromantis viridis.

image
Самиця відкладає яйця, формуючи оотеку

Спосіб життя

Імаго можуть витримувати високі температури, тому зустрічаються й у напівпустельних умовах. Проте, перевагу віддають помірно вологим степам і саванам з високою травою та малими кущами. Екологічно пластичний вид, здатний жити й у приміських ландшафтах, за умови збереження трав'янистої рослинності та багатства здобичі. Самиці також потребують трав'янистої рослинності або твердих предметів (наприклад великого каміння чи стовбурів дерев) для розміщення оотеки.

Популяції богомола звичайного ніколи не є дуже щільними, хоча вони є слабко вивченими в зв'язку з прихованим способом життя. Зокрема в Італії спостерігалися щільності від 0,07 до 2 особин на м².

Личинки та дорослі особини є хижаками, полюють у засідці, сидячи у високій траві або кущах. Маскувальне забарвлення допомагає богомолам залишатися непомітними для хижаків та здобичі. Полюють на дрібних і середнього розміру комах, тих, з якими можуть упоратися. Поїдають саранових, коників, мух, метеликів. Можливий канібалізм. В науковій літературі описано декілька випадків поїдання самицями богомола звичайного молодих ящірок (Lacerta), а також інтродукованою до Північної Америки популяцією декількох видів колібрі.

У частині ареалу богомол звичайний є єдиним видом ряду або єдиним його великим представником. На інших територіях він співіснує з іншими великими видами богомолів. Зокрема на півдні України, Балканському півострові, островах Середземномор'я та в Північній Африці він співіснує з видами родів Hierodula та Sphodromantis. На північному сході США та півдні Канади вид займає одну територію з Tenodera sinensis та Tenodera angustipennis. У дослідженнях показано, що при такому співіснуванні богомол звичайний займає відмінні екологічні ніші, зокрема полює в нижчих ярусах рослинності, має інший час вилуплення личинок з яєць тощо. Через це вид майже не конкурує з іншими великими богомолами та не витісняє їх.

Богомолів звичайних поїдають птахи, великі ящірки, комахоїдні звірі. Вони складають значну частину раціону сови сірої в Алжирі, сорокопуда Lanius meridionalis в Іспанії. На яйцях паразитують перетинчастокрилі, зокрема їздці роду Podagrion, а також мухи родів [en], [en], Polyodaspis з родини [en] тощо. Личинок ловлять і паралізують оси-сфециди виду [pt]

Життєвий цикл

image
Оотека богомола звичайного

Генерація богомола звичайного триває близько 4-7 місяців, зокрема в Угорщині самці живуть в середньому 110 днів (максимум до 176), самиці 165 (максимум 196), у лабораторних умовах тривалість життя зростає в середньому до 175 діб у самців та до 210 в самиць, що пов'язано зі стабільнішими температурними умовами. У північних частинах ареалу в травні з яєць оотеки одночасно виходять личинки, які одразу починають хижацький спосіб життя. Після 6 линянь у самців та 7 линянь у самиць личинка досягає стадії імаго. Доросла самиця малорухлива, зазвичай не переміщується далі 30 м від свого звичного місця полювання. Натомість самці можуть долати значні відстані в пошуку самиць. Богомоли паруються наприкінці літа — початку осені. Самець знаходить самицю та запліднює її, іноді після копуляції чи під час неї самиця може з'їсти самця, це трапляється приблизно в третині парувань. Причини цього лишаються неясними, зокрема самиці, імовірно, візуально відрізняють самців від іншої здобичі.

Імаго богомола звичайного очищає передні кінцівки

У вересні-жовтні відкладає пінисту масу з яйцями (близько 250) — оотеку, Таких кладок може бути від 1 до 6, причому деякі можуть містити незапліднені яйця, з яких не розвиваються личинки. Оотека захищає яйця від хижаків, пошкодження, висихання, замерзання взимку при температурах до −20 °C. Самиця шукає місце на твердій освітлюваній сонцем поверхні, або розміщує оотеку на стеблах рослин. Розвиток яєць може початися вже восени за теплої погоди, але припиняється вже з першими заморозками та відновлюється лише за теплої погоди навесні.

У південніших широтах цикл не так сильно залежить від пори року, тому дорослі особини можуть траплятися впродовж усього року.

Поведінка

image
Захисна демонстрація самиці

У разі викриття хижаком, дорослий богомол демонструє [en], намагаючись відлякати ворога. Тварина фіксує очі на противнику, починає рухати щелепами, підіймає вертикально передньогруди. Передні кінцівки розгортаються в боки, щоб противник міг бачити темні плями в основі передніх тазиків, черевце підіймається та роздувається, крила також підіймаються. Богомол виглядає більшим, а до того ж починає створювати шиплячі звуки тертям крил по черевцю.

Ареал

image
Ареал у Європі (не вказані Білорусь, Латвія, Естонія, Люксембург)

Богомол звичайний поширений у більшій частині Європи від Португалії до Туреччини, України та центру Європейської частини Росії, окрім півночі (його нема на Британських островах, у Скандинавії, на півночі Росії). Також трапляється на багатьох островах Середземного моря (Балеарські, Корсика, Сардинія, Сицилія, Мальта, острови Егейського моря, Кіпр), на Близькому Сході від Ізраїлю до Ірану, на Аравійському півострові. Звичайний вид у Китаї, Японії, Кореї, в Індокитаї. Численний вид на всьому півдні Росії від Ростова-на-Дону до Далекого Сходу. Населяє також більшу частину території Африки, окрім внутрішніх районів пустель.

Завезений на схід США в 1890-х роках, звідки заселив всю північну частину країни. У Канаді богомола кілька разів випускали в 1930-х та 1940-х роках по всьому півдню країни з метою біологічної боротьби з сільськогосподарськими шкідниками, і хоча далеко не всі популяції прижилися, цей вид є досить звичайним на півдні. Також, імовірно, інтродукований до Нової Гвінеї. На початку XXI сторіччя знайдений у Коста-Риці. Також є суперечливі свідчення щодо знахідок богомола звичайного в Болівії, Ямайці та Австралії.

У Європі північна межа розселення виду була описана лінією 50-ї паралелі північної півкулі: Франція, Бельгія, південна Німеччина, Тіроль, Австрія, Чехія, Словаччина, південна Польща, лісостеп України, південь Росії. Утім, наприкінці XX сторіччя ареал став потроху розширюватися на північ. Станом на 2012 рік богомол звичайний став численним на півночі Німеччини, з'явився в Білорусі, Латвії. 2010 року з'явився в Мордовії, а з 2013 став там звичайним видом. З 2010 року з'явився на більшій частині території Білорусі, де до того був рідкісним та лише на півдні, в Росії поширився на північ до Липецької, Тульської, Московської, Калузької областей, Чувашії, найпівнічніша знахідка — в Костромській області. 2019 року вперше виявлений на півдні Естонії.

В Україні численним у XX столітті був лише в південних областях, поодинокі особини досягали Харкова й Києва. З 2009 року відмічається у Дністровському каньйоні. На початок XXI століття звичайний вид у низовині Закарпаття.

Підвиди

Виділяють 12 підвидів богомола звичайного:

Не всі дослідники погоджуються з такою класифікацією, що заснована на морфології. Схрещування богомолів з Греції та Таїланду дало плодючих нащадків фенотипу, подібного до батьківського, що свідчить про генетичну подібність популяцій, які живуть дуже далеко одна від одної. Генетичне дослідження європейських популяцій виду 2017 року не виявило між ними серйозних відмінностей, тому M. religiosa polonica було позначено синонімом M. religiosa religiosa.

Богомол звичайний і людина

image
Богомол звичайний на марці Молдови
image
Богомол звичайний на марці Таджикистану

Найбільший та найпоширеніший богомол Європи, тому більшість європейців стикалися саме з цим видом. Перший відомий опис богомола звичайного в європейській науці належить італійському лікарю та натуралісту Антоніо Валліснері, який 1715 року видав дослідження його морфології, оотеки та життєвого циклу. Карл Лінней 1758 року відніс богомола звичайного та Iris oratoria до роду Mantis. Дослідження статевого канібалізму в богомола звичайного проводив французький ентомолог Жан Анрі Фабр.

Попри давнє співжиття з людиною, досі побутують міфи про ніби-то отруйність чи небезпечність богомола звичайного для людини. Також деякі люди помилково вважають богомолів шкідниками культурних рослин. Через це богомолів нерідко вбивають. При цьому в сільській місцевості Іспанії зберігається забобон, ніби оотеки богомола звичайного допомагають від зубного болю.

Іноді аматори утримують його вдома в тераріумах, хоча розмноження цього виду в неволі є складнішим за інші види.

Богомол звичайний є найпопулярнішим об'єктом ентомофілателії серед інших видів ряду, у 1949-2019 роках його зображено на 49 марках 38 країн, зокрема Молдови, Таджикистану, України та інших країн. Богомола звичайного зображено на польській монеті 2011 року та 10 срібних канадських доларах 2012 року.

Цей вид був обраний «комахою року» в Німеччині, Австрії та Швейцарії 2017 року.

Економічне значення

Загалом богомол звичайний вважається корисним ентомофагом у сільськогосподарських угіддях, його іноді розводять штучно для випуску в сільськогосподарські угіддя для біологічної боротьби зі шкідниками. Проте, однією з жертв богомолів може бути бджола медоносна, а за браком іншої здобичі кожен богомол здатен ловити до 16 бджіл на день на квітах. За таких умов при масовому розмноженні богомол звичайний може завдати шкоди бджільництву.

Охорона

Попри розширення ареалу існують і застереження щодо охорони богомола звичайного, особливо на півночі його європейського ареалу. Так, 2016 року його занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «в найменшій небезпеці». Причинами локального падіння чисельності вважають індивідуальне знищення комах, зникнення природних оселищ, використання пестицидів.

Вид охороняється в Німеччині, Бельгії, Люксембургу, у Польщі.

Богомол звичайний також був занесений до Червоної книги Молдови 2001 року видання, проте, з видання 2015 року був виключений. У Росії він занесений до низки регіональних Червоних книг. Зокрема Червона книга Башкортостану відносить богомола звичайного до 3-ї категорії — як рідкісний і нечисленний вид, поширений на обмеженій території.

В Україні, попри звичайність виду на більшій частині території, його внесено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів Полтавської, Вінницької та Сумської областей. Богомол також був внесений до переліку регіонально рідкісних тварин Харківської області в 2001 році, але був виключений звідти 2012 року як вид, чисельність якого підвищилася, а тому й не внесений до Червоної книги Харківської області, виданої 2013 року.

У світовому вимірі богомол звичайний розглядається як вид, популяризуючи який, можна звернути увагу суспільства на охорону решти, менш поширених видів богомолів.

Примітки

  1. Greyvenstein, Bianca; du Plessis, Hannalene; van den Berg, Johnnie (2020). The charismatic praying mantid: A gateway for insect conservation. African Zoology: 1—10. doi:10.1080/15627020.2020.1732834. ISSN 1562-7020.(англ.)
  2. Battiston та ін., 2010, с. 120-122.
  3. Battiston та ін., 2010, с. 61-63.
  4. Michel J. Faucheux. Sensory and glandular structures on the antennae of Mantis religiosa, Iris aratoria and Rivetina baetica: sexual dimorphism, physiological implications (Mantodea: Mantidae) (PDF) // Bulletin Van Het Koninklijk Belgisch Instituut Voor Natuurwetenschappen Entomologie. — 2009. — Т. 79. — С. 231-242. з джерела 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.(англ.)
  5. Jones, Cameron; DiRienzo, Nicolas (2018). Behavioral variation post-invasion: Resemblance in some, but not all, behavioral patterns among invasive and native praying mantids. Behavioural Processes. 153: 92—99. doi:10.1016/j.beproc.2018.05.011. ISSN 0376-6357.(англ.)
  6. A. L. del Cerro, N. Cunado & J. L. Santos (January 1998). Synaptonemal complex analysis of the X1X2Y trivalent in Mantis religiosa L. males: inferences on the origin and maintenance of the sex-determining mechanism. Chromosome research : an international journal on the molecular, supramolecular and evolutionary aspects of chromosome biology. 6 (1): 5—11. PMID 9580125.
  7. Т. И. Пушкар, В. В. Кавурка. Новые данные о распространении закавказского древесного богомола (Hierodula transcaucasica) в Украине // . — 2016. — Вип. 7. — С. 77-78. з джерела 20 вересня 2018. Процитовано 18 квітня 2020.(рос.)
  8. Battiston та ін., 2010, с. 158-160.
  9. Battiston, R. (2016). . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2020.
  10. Linn, Catherine Anne; Griebeler, Eva Maria (2016). Habitat Preference of GermanMantis religiosaPopulations (Mantodea: Mantidae) and Implications for Conservation. Environmental Entomology. 45 (4): 829—840. doi:10.1093/ee/nvw056. ISSN 0046-225X.
  11. Jehle, R; Franz, A; Kapfer, M; Schramm, H; Tunner, HG (1996). (PDF). Herpetozoa (9): 157—160. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.(англ.)
  12. Nyffeler, Martin; Maxwell, Michael R.; Remsen, J. V. (2017). Bird Predation By Praying Mantises: A Global Perspective. The Wilson Journal of Ornithology. 129 (2): 331—344. doi:10.1676/16-100.1. ISSN 1559-4491.(англ.)
  13. Rathet, Ilyse H.; Hurd, L. E. (1983). Ecological Relationships of Three Co-occurring Mantids, Tenodera sinensis (Saussure), T. angustipennis (Saussure), and Mantis religiosa (Linnaeus). American Midland Naturalist. 110 (2): 240. doi:10.2307/2425265. ISSN 0003-0031.(англ.)
  14. BOLU, Halil; Ozaslan, Cumali (2015). Mantis relgiosa L. (Mantodea: Mantidae) a new host for Podagrion pachymerum Walker (Hymenoptera: Torymidae) in Turkey. The Journal "Agriculture and Forestry". 61 (2). doi:10.17707/AgricultForest.61.2.16. ISSN 0554-5579.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 1 травня 2020.
  16. Горобчишин В. А. Роющие осы (Hymenoptera, Sphecidae) подсемейств Larrinae, Crabroninae, Mellininae, Nyssoninae, Philanthinae Лесостепи Украины (фауна и экологические особенности) [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Т.4, с. 105 (2006) (рос.)
  17. Hideg, J. I. (1991). dynamics in a Mantis religiosa population[недоступне посилання]. Acta Biol. Szeged, 37, 57-62.
  18. Lawrence, S.E. (1992). Sexual cannibalism in the praying mantid, Mantis religiosa: a field study. Animal Behaviour. 43 (4): 569—583. doi:10.1016/S0003-3472(05)81017-6. ISSN 0003-3472.(англ.)
  19. Prokop, Pavol; Maxwell, Michael R. (2016). Female predatory response to conspecific males and heterospecific prey in the praying mantis Mantis religiosa: evidence for discrimination of conspecific males. Journal of Ethology. 34 (2): 139—146. doi:10.1007/s10164-016-0458-8. ISSN 0289-0771.(англ.)
  20. Salt, R. W.; James, H. G. (1947). LOW TEMPERATURE AS A FACTOR IN THE MORTALITY OF EGGS OF MANTIS RELIGIOSA L. The Canadian Entomologist. 79 (2): 33—36. doi:10.4039/Ent7933-2. ISSN 0008-347X.(англ.)
  21. Hill, Stephanie A. (2007). Sound Generation in Mantis religiosa (Mantodea: Mantidae): Stridulatory Structures and Acoustic Signal. Journal of Orthoptera Research. Orthopterists' Society. 16 (1): 35—49. JSTOR 20066563.
  22. Pupiņš M., Kalniņš M., Pupiņa A., Jaundaldere I. (2012). (PDF). Acta Biol. Univ. Daugavp. 12 (2): 175—184. ISSN 1407-8953. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015.
  23. Maxwell, Michael R.; Eitan, Ofer (1998). Range Expansion of an Introduced Mantid Iris oratoria and Niche Overlap with a Native Mantid Stagmomantis limbata (Mantodea: Mantidae). Annals of the Entomological Society of America. 91 (4): 422—429. doi:10.1093/aesa/91.4.422. ISSN 1938-2901.
  24. Linn, Catherine Anne; Griebeler, Eva Maria (2014). Reconstruction of two colonisation pathways of Mantis religiosa (Mantodea) in Germany using four mitochondrial markers. Genetica. 143 (1): 11—20. doi:10.1007/s10709-014-9806-1. ISSN 0016-6707.
  25. Ручин А. Б. Богомол обыкновенный в Мордовии и не только в ней // Мордовский заповедник. — 2014. — Т. 6, вип. 6.(рос.)
  26. Большаков, Л. В.; Щербаков, Е. О.; Мазуров, С. Г.; и др. (2010). . Эверсманния (23-24): 22–25. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.(рос.)
  27. Tatrik, Katre (16.09.2019). . palvetajaritsikas: Novaator. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.(ест.)
  28. Бачинський, А. І. (2013). Знахідки алохтонних видів безхребетних на території НПП «Дністровський каньйон». Наукові записки Державного природознавчого музею (29): 7-12.
  29. Nagy, A.; Szanyi, S.; Molnár, A.; Rácz, I. A. (2011). (PDF). Articulata. 26 (2): 123‒130. Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2022. Процитовано 13 квітня 2020.(англ.)
  30. . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2018.(англ.)
  31. Ehrmann, Reinhard (2011). . . 26 (1): 1—42. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 24 вересня 2018.(англ.)
  32. Schwarz, C. J.; Keller, M.; Berger, D. (2017). Neues zur Gottesanbeterin, Mantis religiosa Linnaeus, 1758 (Mantodea, Mantidae), dem Insekt des Jahres 2017. Entomologische Nachrichten und Berichte. 61 (1): 1‒18.(нім.)(англ.)
  33. Battiston та ін., 2010, с. 13-15.
  34. José Antonio González & Miguel Ángel Cruz-Sánchez. Mantis religiosas (Mantodea) y dolor de muelas [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]. Boletín de la Sociedad Entomológica Aragonesa (S.E.A.), nº 48 (30/06/2011): 545-547(ісп.)
  35. Yager, D (1999), The Praying Mantids: Research Perspectives, у Prete, Wells, Wells (ред.), , Johns Hopkins University Press, с. 311—317, архів оригіналу за 13 грудня 2020, процитовано 12 жовтня 2019(англ.)
  36. Los Mantodea en la filatelia (Insecta: Dictyoptera) // Dugesiana. — 2019. — Т. 26, вип. 2. — С. 71-76. з джерела 23 вересня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.(ісп.)
  37. Canadian Silver 10 Dollars «The Praying Mantis» 2012 coin KM# 1259.(англ.)
  38. . Scinexx. 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 13 квітня 2020.(нім.)
  39. Головецький, І. І.; Лосєв, О. М. (2013). (PDF). Київ: Національний університет біоресурсів і природокористування України. с. 104. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  40. Zieliński, D.; Schwarz, C. J.; Ehrmann, R. (2018). Evaluation of the expansion of Mantis religiosa (L.) in Poland based on a questionnaire survey. Animal Biodiversity and Conservation. 41 (2): 275—280. doi:10.32800/abc.2018.41.0275. ISSN 1578-665X.(англ.)
  41. Timuş, Asea M.; Baban, Elena V.; Calestru, Livia I. (2017). (PDF). Current Trends in Natural Sciences. 6 (11): 174—182. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2018. Процитовано 8 квітня 2020.(англ.)
  42. . Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.(рос.)
  43. Годлевська, О.; Парнікоза, І.; Різун, В.; Фесенко, Г.; Куцоконь, Ю.; Загороднюк, І.; Шевченко, М.; Іноземцева, Д. (2010). Годлевська, О.; Фесенко, Г. (ред.). (PDF) (вид. Видання друге, перероблене та доповнене). Київ. с. 45. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.

Джерела

  • Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). . Київ: Рад. шк. с. 20. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 9 квітня 2020. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
  • Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). (PDF). WBA Books. с. 120-122. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2019.(англ.)
  • Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)

Посилання

  • З. Л. Берест. Богомол Звичайний — Mantis religiosa L. [ 20 березня 2019 у Wayback Machine.]. Національний природний парк «Нижньосульський»
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bogomol zvichajnij Samicya bogomola zvichajnogo Stambul Turechchina Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Targanopodibni Dictyoptera Ryad Bogomoli Mantodea Rodina Bogomolovi Mantidae Pidrodina Triba Rid Mantis Vid Bogomol zvichajnij Linnaeus 1758 Binomialna nazva Mantis religiosa Posilannya Vikishovishe Mantis religiosa Vikividi Mantis religiosa EOL 487055 ITIS 666619 MSOP 44793247 NCBI 7507 Fossilworks 306570 Bogomol zvichajnij Mantis religiosa vid velikih bogomoliv z rodini Mantidae Zeleni zhovtuvati buri komahi z harakternoyu chornoyu chi bilo chornoyu plyamoyu bilya osnovi perednih hizhih nig Krilati samci vidnosno dobre litayut Vid poshirenij u Yevropi Aziyi Africi introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki Najpivnichnishij vid z bogomoliv mozhe zhiti v pomirnomu klimati ale chislennishij u teplih regionah Jogo areal rozshiryuyetsya na pochatku XXI stolittya Harizmatichna zovnishnist ta poshirennya roblyat bogomola zvichajnogo najupiznavanishim vidom bogomoliv dlya meshkanciv pomirnih ta subtropichnih shirot pivnichnoyi pivkuli sho vidobrazheno v mistectvi zokrema na markah ta monetah OpisSamicya bogomola korichnevogo koloru Dzharilgach Ukrayina Bogomol zvichajnij ce velika komaha z vidovzhenim tilom yake syagaye 4 5 8 8 sm zavdovzhki U bogomola zvichajnogo zabarvlennya tila mozhe variyuvatisya vid zelenogo do vohristogo zalezhno vid osvitlennya ta vologosti pri linyanni Zelena lichinka takim chinom mozhe stati na nastupnij stadiyi zhovto brunatnoyu pri pidvishenni temperaturi ta znizhenni vologosti Kolir viznachayetsya zelenim pigmentom en yakij mozhe okislyuvatisya do burogo pigmentu pid diyeyu svitla Takozh pokazano sho na zminu koloru mozhut vplivati j svitlochutlivi klitini kutikuli a zmina koloru mozhe vidbuvatisya i v imago za umov znizhennya osvitlennya Anteni nesut sim morfologichnih tipiv en zokrema taktilnih i olfaktornih zapahovih Takozh na antenah nayavni unikalni dlya bogomoliv vezikulyarni strukturi yaki jmovirno ye zalozami sho sintezuyut feromoni Taziki perednih nig na vnutrishnij poverhni mayut dribni yaskravi biluvati plyami a bilya osnovi veliku chornu ovalnu plyamu inodi z bilim vichkom useredini Peredni stegna bez plyam u vnutrishnomu ryadu veliki shipi chorni yak i kanavka dlya kigtya gomilki Krila dobre rozvineni v oboh statej Na perednih krilah ye temna smuga vzdovzh perednogo krayu Zadni krila zhovtuvati prozori Golova samici bogomola zvichajnogo Golova samici Sphodromantis viridis maye harakterni vertikalni pidvishennya na lobi Statevij dimorfizm Samec dribnishij ta tenditnishij 4 8 6 sm zavdovzhki nepogano litaye maye dovgi anteni Samicya bilsha 4 3 8 8 sm zavdovzhki z rozshirenim cherevcem Vaga samici dosyagaye 1 5 2 g todi yak vaga samcya skladaye blizko 0 5 g Na antenah samciv u 5 6 raziv bilshe sho vidpovidayut za vidchuttya feromoniv Stat u bogomola zvichajnogo viznachayetsya nayavnistyu u samcya naboru hromosom X1X2Y 24 autosomi Shozhi vidi Derevnij bogomol zakavkazkij maye micnishu budovu tila ta bilu plyamu na nadkrilah vichko ale ne maye plyam na tazikah perednih nig U Yevropi nema inshih vidiv rodu Mantis Shozhimi za rozmirom i zabarvlennyam ye bogomoli rodu Hierodula yaki ne mayut plyam na perednih tazikah ta ye micnishoyi budovi tila Ostanni vidi takozh mayut yaskrave zhovtuvato bile vichko na perednih krilah Podibnu do predstavnikiv rodu Hierodula zovnishnist maye i pivdennoyevropejskij bogomol Sphodromantis viridis Samicya vidkladaye yajcya formuyuchi ootekuSposib zhittyaImago mozhut vitrimuvati visoki temperaturi tomu zustrichayutsya j u napivpustelnih umovah Prote perevagu viddayut pomirno vologim stepam i savanam z visokoyu travoyu ta malimi kushami Ekologichno plastichnij vid zdatnij zhiti j u primiskih landshaftah za umovi zberezhennya trav yanistoyi roslinnosti ta bagatstva zdobichi Samici takozh potrebuyut trav yanistoyi roslinnosti abo tverdih predmetiv napriklad velikogo kaminnya chi stovburiv derev dlya rozmishennya ooteki Populyaciyi bogomola zvichajnogo nikoli ne ye duzhe shilnimi hocha voni ye slabko vivchenimi v zv yazku z prihovanim sposobom zhittya Zokrema v Italiyi sposterigalisya shilnosti vid 0 07 do 2 osobin na m Lichinki ta dorosli osobini ye hizhakami polyuyut u zasidci sidyachi u visokij travi abo kushah Maskuvalne zabarvlennya dopomagaye bogomolam zalishatisya nepomitnimi dlya hizhakiv ta zdobichi Polyuyut na dribnih i serednogo rozmiru komah tih z yakimi mozhut uporatisya Poyidayut saranovih konikiv muh metelikiv Mozhlivij kanibalizm V naukovij literaturi opisano dekilka vipadkiv poyidannya samicyami bogomola zvichajnogo molodih yashirok Lacerta a takozh introdukovanoyu do Pivnichnoyi Ameriki populyaciyeyu dekilkoh vidiv kolibri U chastini arealu bogomol zvichajnij ye yedinim vidom ryadu abo yedinim jogo velikim predstavnikom Na inshih teritoriyah vin spivisnuye z inshimi velikimi vidami bogomoliv Zokrema na pivdni Ukrayini Balkanskomu pivostrovi ostrovah Seredzemnomor ya ta v Pivnichnij Africi vin spivisnuye z vidami rodiv Hierodula ta Sphodromantis Na pivnichnomu shodi SShA ta pivdni Kanadi vid zajmaye odnu teritoriyu z Tenodera sinensis ta Tenodera angustipennis U doslidzhennyah pokazano sho pri takomu spivisnuvanni bogomol zvichajnij zajmaye vidminni ekologichni nishi zokrema polyuye v nizhchih yarusah roslinnosti maye inshij chas viluplennya lichinok z yayec tosho Cherez ce vid majzhe ne konkuruye z inshimi velikimi bogomolami ta ne vitisnyaye yih Bogomoliv zvichajnih poyidayut ptahi veliki yashirki komahoyidni zviri Voni skladayut znachnu chastinu racionu sovi siroyi v Alzhiri sorokopuda Lanius meridionalis v Ispaniyi Na yajcyah parazituyut peretinchastokrili zokrema yizdci rodu Podagrion a takozh muhi rodiv en en Polyodaspis z rodini en tosho Lichinok lovlyat i paralizuyut osi sfecidi vidu pt Zhittyevij cikl Ooteka bogomola zvichajnogo Generaciya bogomola zvichajnogo trivaye blizko 4 7 misyaciv zokrema v Ugorshini samci zhivut v serednomu 110 dniv maksimum do 176 samici 165 maksimum 196 u laboratornih umovah trivalist zhittya zrostaye v serednomu do 175 dib u samciv ta do 210 v samic sho pov yazano zi stabilnishimi temperaturnimi umovami U pivnichnih chastinah arealu v travni z yayec ooteki odnochasno vihodyat lichinki yaki odrazu pochinayut hizhackij sposib zhittya Pislya 6 linyan u samciv ta 7 linyan u samic lichinka dosyagaye stadiyi imago Dorosla samicya maloruhliva zazvichaj ne peremishuyetsya dali 30 m vid svogo zvichnogo miscya polyuvannya Natomist samci mozhut dolati znachni vidstani v poshuku samic Bogomoli paruyutsya naprikinci lita pochatku oseni Samec znahodit samicyu ta zaplidnyuye yiyi inodi pislya kopulyaciyi chi pid chas neyi samicya mozhe z yisti samcya ce traplyayetsya priblizno v tretini paruvan Prichini cogo lishayutsya neyasnimi zokrema samici imovirno vizualno vidriznyayut samciv vid inshoyi zdobichi source source source source source source source source Imago bogomola zvichajnogo ochishaye peredni kincivki U veresni zhovtni vidkladaye pinistu masu z yajcyami blizko 250 ooteku Takih kladok mozhe buti vid 1 do 6 prichomu deyaki mozhut mistiti nezaplidneni yajcya z yakih ne rozvivayutsya lichinki Ooteka zahishaye yajcya vid hizhakiv poshkodzhennya visihannya zamerzannya vzimku pri temperaturah do 20 C Samicya shukaye misce na tverdij osvitlyuvanij soncem poverhni abo rozmishuye ooteku na steblah roslin Rozvitok yayec mozhe pochatisya vzhe voseni za teployi pogodi ale pripinyayetsya vzhe z pershimi zamorozkami ta vidnovlyuyetsya lishe za teployi pogodi navesni U pivdennishih shirotah cikl ne tak silno zalezhit vid pori roku tomu dorosli osobini mozhut traplyatisya vprodovzh usogo roku Povedinka Zahisna demonstraciya samici U razi vikrittya hizhakom doroslij bogomol demonstruye en namagayuchis vidlyakati voroga Tvarina fiksuye ochi na protivniku pochinaye ruhati shelepami pidijmaye vertikalno perednogrudi Peredni kincivki rozgortayutsya v boki shob protivnik mig bachiti temni plyami v osnovi perednih tazikiv cherevce pidijmayetsya ta rozduvayetsya krila takozh pidijmayutsya Bogomol viglyadaye bilshim a do togo zh pochinaye stvoryuvati shiplyachi zvuki tertyam kril po cherevcyu ArealAreal u Yevropi ne vkazani Bilorus Latviya Estoniya Lyuksemburg Bogomol zvichajnij poshirenij u bilshij chastini Yevropi vid Portugaliyi do Turechchini Ukrayini ta centru Yevropejskoyi chastini Rosiyi okrim pivnochi jogo nema na Britanskih ostrovah u Skandinaviyi na pivnochi Rosiyi Takozh traplyayetsya na bagatoh ostrovah Seredzemnogo morya Balearski Korsika Sardiniya Siciliya Malta ostrovi Egejskogo morya Kipr na Blizkomu Shodi vid Izrayilyu do Iranu na Aravijskomu pivostrovi Zvichajnij vid u Kitayi Yaponiyi Koreyi v Indokitayi Chislennij vid na vsomu pivdni Rosiyi vid Rostova na Donu do Dalekogo Shodu Naselyaye takozh bilshu chastinu teritoriyi Afriki okrim vnutrishnih rajoniv pustel Zavezenij na shid SShA v 1890 h rokah zvidki zaseliv vsyu pivnichnu chastinu krayini U Kanadi bogomola kilka raziv vipuskali v 1930 h ta 1940 h rokah po vsomu pivdnyu krayini z metoyu biologichnoyi borotbi z silskogospodarskimi shkidnikami i hocha daleko ne vsi populyaciyi prizhilisya cej vid ye dosit zvichajnim na pivdni Takozh imovirno introdukovanij do Novoyi Gvineyi Na pochatku XXI storichchya znajdenij u Kosta Rici Takozh ye superechlivi svidchennya shodo znahidok bogomola zvichajnogo v Boliviyi Yamajci ta Avstraliyi U Yevropi pivnichna mezha rozselennya vidu bula opisana liniyeyu 50 yi paraleli pivnichnoyi pivkuli Franciya Belgiya pivdenna Nimechchina Tirol Avstriya Chehiya Slovachchina pivdenna Polsha lisostep Ukrayini pivden Rosiyi Utim naprikinci XX storichchya areal stav potrohu rozshiryuvatisya na pivnich Stanom na 2012 rik bogomol zvichajnij stav chislennim na pivnochi Nimechchini z yavivsya v Bilorusi Latviyi 2010 roku z yavivsya v Mordoviyi a z 2013 stav tam zvichajnim vidom Z 2010 roku z yavivsya na bilshij chastini teritoriyi Bilorusi de do togo buv ridkisnim ta lishe na pivdni v Rosiyi poshirivsya na pivnich do Lipeckoyi Tulskoyi Moskovskoyi Kaluzkoyi oblastej Chuvashiyi najpivnichnisha znahidka v Kostromskij oblasti 2019 roku vpershe viyavlenij na pivdni Estoniyi V Ukrayini chislennim u XX stolitti buv lishe v pivdennih oblastyah poodinoki osobini dosyagali Harkova j Kiyeva Z 2009 roku vidmichayetsya u Dnistrovskomu kanjoni Na pochatok XXI stolittya zvichajnij vid u nizovini Zakarpattya PidvidiVidilyayut 12 pidvidiv bogomola zvichajnogo Mantis religiosa religiosa Linne 1758 nominativnij pidvid poshirenij v Yevropi Africi Aziyi Pivnichnij Americi Mantis religiosa beybienkoi Bazyluk 1960 Serednya Aziya Zahidnij Sibir Mongoliya Dalekij Shid Rosiyi Mantis religiosa caucasica Lindt 1974 Pivnichnij Kavkaz Mantis religiosa eichleri Bazyluk 1960 Afrika Turechchina Mantis religiosa inornata Werner 1930 Iran Pakistan Indiya Nepal Mantis religiosa langoalata Lindt 1974 Uzbekistan Mantis religiosa latinota Lindt 1974 Kazahstan Mantis religiosa macedonica Karaman 1961 Yevropa Balkani Mantis religiosa major Gerstaecker 1873 Afrika Keniya Mantis religiosa polonica Bazyluk 1960 Shidna Yevropa div nizhche Mantis religiosa siedleckii Bazyluk 1960 Tayiland Malajziya Indoneziya Tajvan Mantis religiosa sinica Bazyluk 1960 Kitaj Yaponiya Koreya M yanma V yetnam Ne vsi doslidniki pogodzhuyutsya z takoyu klasifikaciyeyu sho zasnovana na morfologiyi Shreshuvannya bogomoliv z Greciyi ta Tayilandu dalo plodyuchih nashadkiv fenotipu podibnogo do batkivskogo sho svidchit pro genetichnu podibnist populyacij yaki zhivut duzhe daleko odna vid odnoyi Genetichne doslidzhennya yevropejskih populyacij vidu 2017 roku ne viyavilo mizh nimi serjoznih vidminnostej tomu M religiosa polonica bulo poznacheno sinonimom M religiosa religiosa Bogomol zvichajnij i lyudinaBogomol zvichajnij na marci Moldovi Bogomol zvichajnij na marci Tadzhikistanu Najbilshij ta najposhirenishij bogomol Yevropi tomu bilshist yevropejciv stikalisya same z cim vidom Pershij vidomij opis bogomola zvichajnogo v yevropejskij nauci nalezhit italijskomu likaryu ta naturalistu Antonio Vallisneri yakij 1715 roku vidav doslidzhennya jogo morfologiyi ooteki ta zhittyevogo ciklu Karl Linnej 1758 roku vidnis bogomola zvichajnogo ta Iris oratoria do rodu Mantis Doslidzhennya statevogo kanibalizmu v bogomola zvichajnogo provodiv francuzkij entomolog Zhan Anri Fabr Popri davnye spivzhittya z lyudinoyu dosi pobutuyut mifi pro nibi to otrujnist chi nebezpechnist bogomola zvichajnogo dlya lyudini Takozh deyaki lyudi pomilkovo vvazhayut bogomoliv shkidnikami kulturnih roslin Cherez ce bogomoliv neridko vbivayut Pri comu v silskij miscevosti Ispaniyi zberigayetsya zabobon nibi ooteki bogomola zvichajnogo dopomagayut vid zubnogo bolyu Inodi amatori utrimuyut jogo vdoma v terariumah hocha rozmnozhennya cogo vidu v nevoli ye skladnishim za inshi vidi Bogomol zvichajnij ye najpopulyarnishim ob yektom entomofilateliyi sered inshih vidiv ryadu u 1949 2019 rokah jogo zobrazheno na 49 markah 38 krayin zokrema Moldovi Tadzhikistanu Ukrayini ta inshih krayin Bogomola zvichajnogo zobrazheno na polskij moneti 2011 roku ta 10 sribnih kanadskih dolarah 2012 roku Cej vid buv obranij komahoyu roku v Nimechchini Avstriyi ta Shvejcariyi 2017 roku Ekonomichne znachennya Zagalom bogomol zvichajnij vvazhayetsya korisnim entomofagom u silskogospodarskih ugiddyah jogo inodi rozvodyat shtuchno dlya vipusku v silskogospodarski ugiddya dlya biologichnoyi borotbi zi shkidnikami Prote odniyeyu z zhertv bogomoliv mozhe buti bdzhola medonosna a za brakom inshoyi zdobichi kozhen bogomol zdaten loviti do 16 bdzhil na den na kvitah Za takih umov pri masovomu rozmnozhenni bogomol zvichajnij mozhe zavdati shkodi bdzhilnictvu Ohorona Popri rozshirennya arealu isnuyut i zasterezhennya shodo ohoroni bogomola zvichajnogo osoblivo na pivnochi jogo yevropejskogo arealu Tak 2016 roku jogo zaneseno do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi zi statusom v najmenshij nebezpeci Prichinami lokalnogo padinnya chiselnosti vvazhayut individualne znishennya komah zniknennya prirodnih oselish vikoristannya pesticidiv Vid ohoronyayetsya v Nimechchini Belgiyi Lyuksemburgu u Polshi Bogomol zvichajnij takozh buv zanesenij do Chervonoyi knigi Moldovi 2001 roku vidannya prote z vidannya 2015 roku buv viklyuchenij U Rosiyi vin zanesenij do nizki regionalnih Chervonih knig Zokrema Chervona kniga Bashkortostanu vidnosit bogomola zvichajnogo do 3 yi kategoriyi yak ridkisnij i nechislennij vid poshirenij na obmezhenij teritoriyi V Ukrayini popri zvichajnist vidu na bilshij chastini teritoriyi jogo vneseno do oficijnih perelikiv regionalno ridkisnih vidiv Poltavskoyi Vinnickoyi ta Sumskoyi oblastej Bogomol takozh buv vnesenij do pereliku regionalno ridkisnih tvarin Harkivskoyi oblasti v 2001 roci ale buv viklyuchenij zvidti 2012 roku yak vid chiselnist yakogo pidvishilasya a tomu j ne vnesenij do Chervonoyi knigi Harkivskoyi oblasti vidanoyi 2013 roku U svitovomu vimiri bogomol zvichajnij rozglyadayetsya yak vid populyarizuyuchi yakij mozhna zvernuti uvagu suspilstva na ohoronu reshti mensh poshirenih vidiv bogomoliv PrimitkiGreyvenstein Bianca du Plessis Hannalene van den Berg Johnnie 2020 The charismatic praying mantid A gateway for insect conservation African Zoology 1 10 doi 10 1080 15627020 2020 1732834 ISSN 1562 7020 angl Battiston ta in 2010 s 120 122 Battiston ta in 2010 s 61 63 Michel J Faucheux Sensory and glandular structures on the antennae of Mantis religiosa Iris aratoria and Rivetina baetica sexual dimorphism physiological implications Mantodea Mantidae PDF Bulletin Van Het Koninklijk Belgisch Instituut Voor Natuurwetenschappen Entomologie 2009 T 79 S 231 242 z dzherela 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 angl Jones Cameron DiRienzo Nicolas 2018 Behavioral variation post invasion Resemblance in some but not all behavioral patterns among invasive and native praying mantids Behavioural Processes 153 92 99 doi 10 1016 j beproc 2018 05 011 ISSN 0376 6357 angl A L del Cerro N Cunado amp J L Santos January 1998 Synaptonemal complex analysis of the X1X2Y trivalent in Mantis religiosa L males inferences on the origin and maintenance of the sex determining mechanism Chromosome research an international journal on the molecular supramolecular and evolutionary aspects of chromosome biology 6 1 5 11 PMID 9580125 T I Pushkar V V Kavurka Novye dannye o rasprostranenii zakavkazskogo drevesnogo bogomola Hierodula transcaucasica v Ukraine 2016 Vip 7 S 77 78 z dzherela 20 veresnya 2018 Procitovano 18 kvitnya 2020 ros Battiston ta in 2010 s 158 160 Battiston R 2016 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2020 Linn Catherine Anne Griebeler Eva Maria 2016 Habitat Preference of GermanMantis religiosaPopulations Mantodea Mantidae and Implications for Conservation Environmental Entomology 45 4 829 840 doi 10 1093 ee nvw056 ISSN 0046 225X Jehle R Franz A Kapfer M Schramm H Tunner HG 1996 PDF Herpetozoa 9 157 160 Arhiv originalu PDF za 8 lipnya 2019 Procitovano 8 lipnya 2019 angl Nyffeler Martin Maxwell Michael R Remsen J V 2017 Bird Predation By Praying Mantises A Global Perspective The Wilson Journal of Ornithology 129 2 331 344 doi 10 1676 16 100 1 ISSN 1559 4491 angl Rathet Ilyse H Hurd L E 1983 Ecological Relationships of Three Co occurring Mantids Tenodera sinensis Saussure T angustipennis Saussure and Mantis religiosa Linnaeus American Midland Naturalist 110 2 240 doi 10 2307 2425265 ISSN 0003 0031 angl BOLU Halil Ozaslan Cumali 2015 Mantis relgiosa L Mantodea Mantidae a new host for Podagrion pachymerum Walker Hymenoptera Torymidae in Turkey The Journal Agriculture and Forestry 61 2 doi 10 17707 AgricultForest 61 2 16 ISSN 0554 5579 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2022 Procitovano 1 travnya 2020 Gorobchishin V A Royushie osy Hymenoptera Sphecidae podsemejstv Larrinae Crabroninae Mellininae Nyssoninae Philanthinae Lesostepi Ukrainy fauna i ekologicheskie osobennosti 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Praci Zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka T 4 s 105 2006 ros Hideg J I 1991 dynamics in a Mantis religiosa population nedostupne posilannya Acta Biol Szeged 37 57 62 Lawrence S E 1992 Sexual cannibalism in the praying mantid Mantis religiosa a field study Animal Behaviour 43 4 569 583 doi 10 1016 S0003 3472 05 81017 6 ISSN 0003 3472 angl Prokop Pavol Maxwell Michael R 2016 Female predatory response to conspecific males and heterospecific prey in the praying mantis Mantis religiosa evidence for discrimination of conspecific males Journal of Ethology 34 2 139 146 doi 10 1007 s10164 016 0458 8 ISSN 0289 0771 angl Salt R W James H G 1947 LOW TEMPERATURE AS A FACTOR IN THE MORTALITY OF EGGS OF MANTIS RELIGIOSA L The Canadian Entomologist 79 2 33 36 doi 10 4039 Ent7933 2 ISSN 0008 347X angl Hill Stephanie A 2007 Sound Generation in Mantis religiosa Mantodea Mantidae Stridulatory Structures and Acoustic Signal Journal of Orthoptera Research Orthopterists Society 16 1 35 49 JSTOR 20066563 Pupins M Kalnins M Pupina A Jaundaldere I 2012 PDF Acta Biol Univ Daugavp 12 2 175 184 ISSN 1407 8953 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Maxwell Michael R Eitan Ofer 1998 Range Expansion of an Introduced Mantid Iris oratoria and Niche Overlap with a Native Mantid Stagmomantis limbata Mantodea Mantidae Annals of the Entomological Society of America 91 4 422 429 doi 10 1093 aesa 91 4 422 ISSN 1938 2901 Linn Catherine Anne Griebeler Eva Maria 2014 Reconstruction of two colonisation pathways of Mantis religiosa Mantodea in Germany using four mitochondrial markers Genetica 143 1 11 20 doi 10 1007 s10709 014 9806 1 ISSN 0016 6707 Ruchin A B Bogomol obyknovennyj v Mordovii i ne tolko v nej Mordovskij zapovednik 2014 T 6 vip 6 ros Bolshakov L V Sherbakov E O Mazurov S G i dr 2010 Eversmanniya 23 24 22 25 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2020 ros Tatrik Katre 16 09 2019 palvetajaritsikas Novaator Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 9 kvitnya 2020 est Bachinskij A I 2013 Znahidki alohtonnih vidiv bezhrebetnih na teritoriyi NPP Dnistrovskij kanjon Naukovi zapiski Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu 29 7 12 Nagy A Szanyi S Molnar A Racz I A 2011 PDF Articulata 26 2 123 130 Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2022 Procitovano 13 kvitnya 2020 angl Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2018 angl Ehrmann Reinhard 2011 26 1 1 42 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2018 angl Schwarz C J Keller M Berger D 2017 Neues zur Gottesanbeterin Mantis religiosa Linnaeus 1758 Mantodea Mantidae dem Insekt des Jahres 2017 Entomologische Nachrichten und Berichte 61 1 1 18 nim angl Battiston ta in 2010 s 13 15 Jose Antonio Gonzalez amp Miguel Angel Cruz Sanchez Mantis religiosas Mantodea y dolor de muelas 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Boletin de la Sociedad Entomologica Aragonesa S E A nº 48 30 06 2011 545 547 isp Yager D 1999 The Praying Mantids Research Perspectives u Prete Wells Wells red Johns Hopkins University Press s 311 317 arhiv originalu za 13 grudnya 2020 procitovano 12 zhovtnya 2019 angl Los Mantodea en la filatelia Insecta Dictyoptera Dugesiana 2019 T 26 vip 2 S 71 76 z dzherela 23 veresnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2019 isp Canadian Silver 10 Dollars The Praying Mantis 2012 coin KM 1259 angl Scinexx 30 listopada 2016 Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2020 nim Goloveckij I I Losyev O M 2013 PDF Kiyiv Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini s 104 Arhiv originalu PDF za 30 bereznya 2022 Procitovano 29 travnya 2022 Zielinski D Schwarz C J Ehrmann R 2018 Evaluation of the expansion of Mantis religiosa L in Poland based on a questionnaire survey Animal Biodiversity and Conservation 41 2 275 280 doi 10 32800 abc 2018 41 0275 ISSN 1578 665X angl Timus Asea M Baban Elena V Calestru Livia I 2017 PDF Current Trends in Natural Sciences 6 11 174 182 Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2018 Procitovano 8 kvitnya 2020 angl Krasnaya kniga Yuzhnogo Urala Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 ros Godlevska O Parnikoza I Rizun V Fesenko G Kucokon Yu Zagorodnyuk I Shevchenko M Inozemceva D 2010 Godlevska O Fesenko G red PDF vid Vidannya druge pereroblene ta dopovnene Kiyiv s 45 Arhiv originalu PDF za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2020 DzherelaGusyev V I Yermolenko V M Svishuk V V Shmigovskij K A 1962 Kiyiv Rad shk s 20 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 9 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Battiston R Picciau L Fontana P Marshall J 2010 PDF WBA Books s 120 122 ISBN 978 88 903323 1 9 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2019 angl Plavilshikov N N 1994 Opredelitel nasekomyh Kratkij opredelitel naibolee rasprostranyonnyh nasekomyh evropejskoj chasti Rossii M Topikal s 544 ros PosilannyaZ L Berest Bogomol Zvichajnij Mantis religiosa L 20 bereznya 2019 u Wayback Machine Nacionalnij prirodnij park Nizhnosulskij Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ