Битва біля Мульвійського мосту сталася неподалік від Риму 28 жовтня 312 року між арміями двох римських імператорів: Костянтина Великого та Максенція. Костянтин здобув рішучу перемогу в битві, а тіло Максенція, що потонув у Тибрі під час бою, було піднято з річки й обезголовлено. Результат битви мав провідне значення у подальшому розповсюдженні християнства у Стародавньому Римі, оскільки одноосібну владу на заході Імперії здобув Костянтин, що згодом став першим християнином на римському престолі.
Битва біля Мульвійського мосту лат. Proelium pontis Milvii | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянські війни Тетрархії | |||||||
Фрагмент гравюри «Битва біля Мульвійського мосту» (за незавершеною картиною Шарля Лебрена), 1666 рік | |||||||
Координати: 41°56′08″ пн. ш. 12°28′01″ сх. д. / 41.935555555583775345° пн. ш. 12.466944444471778297° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Армія Костянтина | Армія Максенція | ||||||
Командувачі | |||||||
Костянтин Великий | Максенцій † | ||||||
Військові формування | |||||||
Преторіанська гвардія | |||||||
Військові сили | |||||||
20—25 тис. | 25 тис. | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомі | Невідомі |
Передумови
Криза Тетрархії
Тетрархія, система влади Римської імперії на початку IV століття, спиралася на одночасне правління чотирьох осіб. В кожній частині країни (на Заході та Сході) володарювали два правителі: старший (імператор) та молодший (цезар).
У 305 році чинні імператори Діоклетіан і Максиміан добровільно зреклися престолу, передавши повноваження своїм цезарям — Галерію та Констанцію Хлору. На звільнене місце цезарів одразу були призначені Север II і Максимін Даза. З іншого боку, Максенцій та Костянтин, що були синами Максиміана та Констанція Хлора відповідно, не отримали очікуваного місця при владі. В тетрархічній системі влади сталася відверта криза, що поклала початок так званим Громадянським війнам Тетрархії.
Одразу після смерті Констанція Хлора у 306 році на звільнене місце західного імператора Галерій призначив цезаря Севера II. Проте, війська Констанція, що залишилися без командувача, проголосили своїм імператором його сина — Костянтина. Інший імператор Галерій, хоч і був розгніваний цим вчинком, усе-таки визнав легітимність Костянтина, надавши йому натомість титул цезаря, а не імператора; Костянтин з цим погодився.
Визнання Галерієм влади Костянтина надихнуло Максенція теж проголосити себе імператором. Втім, у цьому разі Галерій не визнав право Максенція на владу та направив до нього в Рим військо на чолі з імператором Севером II. У відповідь на це Максенцій викликав з відставки свого батька, Максиміана, що знову став імператором. Незабаром в Італії батько та син завдали поразки армії Севера, який потрапив у полон та загинув. Тоді Галерій вирішив самостійно розібратися з Максенцієм, проте теж зазнав поразки і хутко покинув півострів. Так Максенцій здобув фактичний контроль над Італією та суміжними провінціями.
Згодом взаємини між Максенцієм та його батьком стали погіршуватися. Несподівано для Максиміана їхнє військо стало на бік його сина. Тому Максиміан покинув Італію та вирушив до Костянтина, єдиної людини, готової його прийняти. Задля зміцнення свого положення Максиміан уклав формальний союз із Костянтином, видавши за нього заміж свою дочку, Фаусту.
Дочекавшись відлучення Костянтина, Максиміан розпустив чутки про його смерть і втретє проголосив себе імператором. Тільки-но Костянтин дізнався про зраду Максиміана, він швидко повернувся з військової кампанії. Після того, як Костянтин штурмував Массілію, де забарикадувався Максиміан, він взяв свого тестя у полон та змусив того скоїти самогубство.
Незабаром взаємини між Костянтином і Максенцієм теж стали погіршуватися. Хоча обидва імператори і були швагерами, Максенцій привселюдно поклявся помститися Костянтину за смерть батька. Костянтин натомість змусив Євтропію, матір Максенція, зізнатися, що Максенцій ніби-то не був рідним сином Максиміана. Цей факт дозволив Костянтину виступати як законному імператору проти Максенція.
Похід Костянтина
Костянтин вирушив зі своїх володінь на Заході імперії з військом у 40 тис. осіб і перетнув Альпи у перевалі Мон-Сені. У відповідь на це Максенцій укріпився в Римі, покладаючись на велику військову силу, що була в Італії. Перший опір своєму вторгненню Костянтин зустрів у місті Сегузій (теперішня Суза, Італія). Він наказав своїм солдатам підпалити міські ворота та атакувати оборонні стіни. Костянтин швидко захопив місто, проте заборонив своєму війську його пограбування, і просунувся далі, до північної Італії.
Вперше армії двох імператорів зустрілися в битві при Турині, що завершилася рішучою перемогою Костянтина. Відтоді багато міст північної Італії присягнули на вірність переможцю. Мешканці Медіолану зустріли військо Костянтина відкритими воротами, дозволивши його солдатам перебувати в місті до літа 312 року. Далі Костянтин вирушив на схід, де розбив ворожу кавалерію, що таборувала поблизу Брешії. Наступним військовим успіхом Костянтина стала битва при Вероні, де армія Максенція, яка була чисельнішою, за відсутністю імператора була вщент розбита, а її очільник, Рурицій Помпеян, загинув під час бою. Внаслдіок перемоги в цій битві, вся Північна Італія перейшла на бік Костянтина, який одразу рушив на Рим.
Видіння Костянтина
За декількома повідомленнями, напередодні битви, 27 жовтня, Костянтин мав видіння, яке надихнуло його на бій під захистом християнського Бога. Втім, деталі цієї візії різняться залежно від джерел.
Сучасник цих подій Лактанцій, зазначає, що в ніч проти битви Костянтину вві сні було наказано «окреслити небесний знак на щитах своїх воїнів» (Про смерть переслідувачів 44,5). Він виконав цю заповідь, нанісши на щити знак, «що позначає Христа». Лактанцій описує цей знак як «ставрограму» або латинський хрест із закругленим верхнім кінцем у формі букви «P». Втім, немає переконливих доказів того, що Костянтин коли-небудь використовував саме цей символ, на відміну від більш відомого символу хризми, описаного Євсевієм Кесарійським.
Від Євсевія збереглися дві згадки про цю битву. В першій, у «», він просто повідомляє про допомогу християнського Бога Костянтину, не згадуючи жодного видіння. Втім, у своїй пізнішій праці, «Житті Костянтина», Євсевій детально описує візію, наголошуючи, що інформацію про неї він почув від самого імператора. Згідно з цим повідомленням, коли Костянтин йшов маршем зі своїм військом (Євсевій не вказує точного місця цієї події, але це явно сталося поза табором у Римі), він підвів погляд до сонця і побачив над ним світловий хрест, а разом із ним — грецькі слова «Ἐν Τούτῳ Νίκα», що зазвичай перекладаються на латину як «in hoc signo vinces». В українській мові найуживанішим варіантом перекладу цього вислову є «сим побіди́ш», який походить з церковнослов'янської.
Євсевій додає, що спершу Костянтин був невпевненим у значенні цього явища, але наступної ночі імператорові приснився сон, у якому Христос пояснив Костянтину, що він має використовувати цей знак проти своїх ворогів. Євсевій також описує лабарум (військовий штандарт) зі знаком хризми, який застосовував Костянтином у подальших битвах проти Ліцинія.
У масовій свідомості ці два повідомлення від двох різних авторів були об'єднані в одне розповсюджене уявлення про те, що Костянтин ніби-то бачив хризму ввечері перед битвою. Лактанцій і Євсевій сходяться на думці, що цей знак не був дуже поширеним для позначення Христа, хоча і використовувався разом з іншими символами, наприклад, в оздобленні християнських гробниць. Вперше на срібній монеті Костянтина цей знак з'явився лише близько 317 року. Втім, Костянтин широко використав і хризму, і лабарум під час подальшого протистояння з Ліцинієм.
Деякими фахівцями сонячний хрест у небі, що його побачив Костянтин, ототожнюється з явищем паргелія. До того ж, монети Костянтина, викарбувані в 313 році, тобто за рік після битви, зображують імператора супутником сонячного божества Sol Invictus (лат. Непереможне Сонце), яке часто зображувалося з німбом або ореолом. На Тріумфальній арці Костянтина, що була зведена в Римі на честь перемоги, в трьох місцях були зображені прапороносці, що несуть статуї Непереможного Сонця. Сама арка була ретельно встановлена на одній лінії з величезною статуєю Sol Invictus, що домінувала при погляді з боку головного підходу до арки.
Місце битви
Максенцій вирішив зустріти військо Костянтина перед Мульвійським мостом, що лежав на річці Тибр та з'єднував Фламінієву дорогу з Римом (дещо перероблений міст стоїть на тому самому місці й сьогодні). Контроль над мостом був вкрай важливим для Максенція, оскільки він намагався тримати свого супротивника якнайдалі від Риму, боючись зради Сенату. Найімовірніше, Максенцій, зруйнував старий Мульвіїв міст під час підготовки до ймовірної облоги міста з боку Костянтина, тому задля переправи свого війська до іншого берега річки він мав збудувати інший — або понтонний. Детальна характеристика мосту різняться залежно від джерела: Зосим описує міст, як такий що був побудований з двох частин, з'єднаних залізними кріпленнями, тоді як інші автори прямо говорять, що міст був понтонним. До того ж, міст, можливо, був навмисно побудований як пастка для сил Костянтина, але це залишається нез'ясованим.
Битва
Становище Максенція
Максенцій спочатку вирішив дотримуватися стратегії, яка допомогла йому до того двічі: проти Севера II та проти Галерія. У імператора було безліч зерносховищ у Римі на випадок тривалої облоги, укріплення міста були у відмінному стані, а преторіанська гвардія, яка призвела його до влади, як і раніше, зберігала вірність Максенцію. Як наслідок, імператор наказав зруйнувати Мульвієвий міст на шляху суперника, що в підсумку зіграло проти нього.
Залишається дивним стратегічний вибір Максенція, який відмовився від надійної позиції і ризикнув битися з ворогом у полі. За словами християнського письменника-панегіриста Костянтина, Євсевія Кесарійського: «ніби якими ланцюгами, Бог … захопив його далеко від міських воріт». Деякі схильні приписувати необачний крок імператора магії, якою той захоплювався і яка, можливо, давала йому якийсь обнадійливий натяк на сприятливий результат протистояння. Справжньою причиною, можливо, було побоювання Максенція щодо остаточної втрати підтримки з боку населення і небезпеки підвищення популярності Костянтина у містян, які фактично примусили імператора вийти, дорікаючи тому в боягузтві.
Диспозиція
Спочатку зруйнувавши Мульвійський міст, а потім вирішивши битися з Костянтином на правому березі Тибру, Максенцій опинився перед необхідністю переправитися туди, для чого наказу побудувати трохи нижче за течією понтонну переправу зі зв'язаних між собою човнів. Римський імператор мав у своєму розпорядженні велике, але досить нерівноцінне за своїми складовими якостями військо. Навіть після всіх поразок на півночі Італії у нього, за оцінками сучасних дослідників, було від 75 до 100 тис. воїнів проти приблизно вдвічі меншої їхньої кількості (бл. 42 тис.) у Костянтина. Армія Максенція включала грізні ударні частини важкої кінноти, загони преторіанців (добірних гвардійців-професіоналів) та боєздатну легку піхоту з підвладної Максенцію провінції Африка. Проте слабкі частини гарнізонної служби та легіони, набрані з італіків, давно вже відвикли воювати і не горіли бажанням ризикувати битися з непереможним ворогом. Для управління такою армією були потрібні дуже високі лідерські якості і великий талант полководця.
Військо Костянтина, навпроти, здобуло на чолі зі своїм командувачем декілька рішучих перемог у північно-західних територіях імперії в боях як проти варварів, так і в битвах з конкурентами. Загалом, військо Костянилна, незважаючи на меншу чисельність, було загартоване боями та вкрай дисципліноване.
Бойове зіткнення виявилося нетривалим. Максенцій вишикував преторіанців й італійських призовників в центрі бойових порядків, розмістивши на флангах кінноту як силу для прикриття. Костянтин усвідомив ступінь загрози і протидіяв їй найрішучішим чином. Він особисто очолив перевірену у справі кавалерію в ударному наступі на ворога, захопив ініціативу і досить швидко зім'яв ворожу кінноту на лівому фланзі супротивника. Вона першою повернулася у безладну втечу до дерев'яного мосту, по якому напередодні бою переправилася до Сакса-рубра. Побачивши, що відбувається, італійці і солдати гарнізонної служби, яких тіснили досвідчені піхотинці Костянтина, піддалися паніці, і загонами, і поодинці стали покидати місця в бою. Дуже скоро втеча стала загальною. Максенцій також утікав і знайшов смерть у водах Тибру, як і значна частина його армії. Уцілілих переможець помилував і включив до складу свого війська. Втім, після своєї перемоги Костянтин скасував роботу багатовікової преторіанської гвардії, замінивши її іншими палацовими загонами.
Наслідки
Максенцій потонув у важких обладунках, проте ситуація не залишала місця для невизначеності. Костянтин наказав дістати з річки тіла полеглих. На наступний день голову Максенція відправили до Риму. Переможець велів насадити її на вістря списа, щоб всі бачили — боротьбі за владу в Римі покладено повний і рішучий кінець.
Костянтин в'їхав у вічне місто, але попереду у нього залишалося ще довгих дванадцять років і кілька перемог, які знадобилися, щоб здолати східного августа Ліцинія і стати нарешті єдиним господарем Римської імперії.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва біля Мульвійського мосту |
- Євсевій — Життя Констянтина [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Битва біля Мульвійського мосту у Ватиканських музеях [ 6 травня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
Примітки
- Cowen, p. 77
- Stephenson, p. 122
- Barnes, Constantine and Eusebius, 41; Odahl, 101–02.
- Barnes, Constantine and Eusebius, 41–42; Odahl, 103.
- Odahl, pp. 102-103
- . www.fact-index.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2017.
- Gerberding and Moran Cruz, 55; cf. Eusebius, Life of Constantine
- http://www.catacombe.roma.it/it/simbologia.php [ 21 березня 2014 у Wayback Machine.]; http://www.catacombe.org/simboli.html [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]; The Oxford Handbook of Childhood and Education in the Classical World, p. 609 [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.]; John Hardon, Catholic Dictionary,s.v. Chi-Rho [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Smith, 104: "What little evidence exists suggests that in fact the labarum bearing the chi-rho symbol was not used before 317, when Crispus became Caesar..."
- Peter Weiss, The vision of Constantine, Journal of Roman Archeology 16 (2003), 237–259.
- E. Marlowe, "Framing the sun. The Arch of Constantine and the Roman cityscape", Art Bulletin 88 (2006) 223–242.
- Nixon and Rodgers, 319–320
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva bilya Mulvijskogo mostu stalasya nepodalik vid Rimu 28 zhovtnya 312 roku mizh armiyami dvoh rimskih imperatoriv Kostyantina Velikogo ta Maksenciya Kostyantin zdobuv rishuchu peremogu v bitvi a tilo Maksenciya sho potonuv u Tibri pid chas boyu bulo pidnyato z richki j obezgolovleno Rezultat bitvi mav providne znachennya u podalshomu rozpovsyudzhenni hristiyanstva u Starodavnomu Rimi oskilki odnoosibnu vladu na zahodi Imperiyi zdobuv Kostyantin sho zgodom stav pershim hristiyaninom na rimskomu prestoli Bitva bilya Mulvijskogo mostu lat Proelium pontis Milvii Gromadyanski vijni Tetrarhiyi Fragment gravyuri Bitva bilya Mulvijskogo mostu za nezavershenoyu kartinoyu Sharlya Lebrena 1666 rik Fragment gravyuri Bitva bilya Mulvijskogo mostu za nezavershenoyu kartinoyu Sharlya Lebrena 1666 rik Koordinati 41 56 08 pn sh 12 28 01 sh d 41 935555555583775345 pn sh 12 466944444471778297 sh d 41 935555555583775345 12 466944444471778297 Data 28 zhovtnya 312 roku Misce Mulviyiv mist Rim Rezultat Peremoga Kostyantina Storoni Armiya Kostyantina Armiya Maksenciya Komanduvachi Kostyantin Velikij Maksencij Vijskovi formuvannya Pretorianska gvardiya Vijskovi sili 20 25 tis 25 tis Vtrati Nevidomi NevidomiPeredumoviDokladnishe Gromadyanski vijni Tetrarhiyi Kriza Tetrarhiyi Tetrarhiya sistema vladi Rimskoyi imperiyi na pochatku IV stolittya spiralasya na odnochasne pravlinnya chotiroh osib V kozhnij chastini krayini na Zahodi ta Shodi volodaryuvali dva praviteli starshij imperator ta molodshij cezar U 305 roci chinni imperatori Diokletian i Maksimian dobrovilno zreklisya prestolu peredavshi povnovazhennya svoyim cezaryam Galeriyu ta Konstanciyu Hloru Na zvilnene misce cezariv odrazu buli priznacheni Sever II i Maksimin Daza Z inshogo boku Maksencij ta Kostyantin sho buli sinami Maksimiana ta Konstanciya Hlora vidpovidno ne otrimali ochikuvanogo miscya pri vladi V tetrarhichnij sistemi vladi stalasya vidverta kriza sho poklala pochatok tak zvanim Gromadyanskim vijnam Tetrarhiyi Odrazu pislya smerti Konstanciya Hlora u 306 roci na zvilnene misce zahidnogo imperatora Galerij priznachiv cezarya Severa II Prote vijska Konstanciya sho zalishilisya bez komanduvacha progolosili svoyim imperatorom jogo sina Kostyantina Inshij imperator Galerij hoch i buv rozgnivanij cim vchinkom use taki viznav legitimnist Kostyantina nadavshi jomu natomist titul cezarya a ne imperatora Kostyantin z cim pogodivsya Viznannya Galeriyem vladi Kostyantina nadihnulo Maksenciya tezh progolositi sebe imperatorom Vtim u comu razi Galerij ne viznav pravo Maksenciya na vladu ta napraviv do nogo v Rim vijsko na choli z imperatorom Severom II U vidpovid na ce Maksencij viklikav z vidstavki svogo batka Maksimiana sho znovu stav imperatorom Nezabarom v Italiyi batko ta sin zavdali porazki armiyi Severa yakij potrapiv u polon ta zaginuv Todi Galerij virishiv samostijno rozibratisya z Maksenciyem prote tezh zaznav porazki i hutko pokinuv pivostriv Tak Maksencij zdobuv faktichnij kontrol nad Italiyeyu ta sumizhnimi provinciyami Zgodom vzayemini mizh Maksenciyem ta jogo batkom stali pogirshuvatisya Nespodivano dlya Maksimiana yihnye vijsko stalo na bik jogo sina Tomu Maksimian pokinuv Italiyu ta virushiv do Kostyantina yedinoyi lyudini gotovoyi jogo prijnyati Zadlya zmicnennya svogo polozhennya Maksimian uklav formalnij soyuz iz Kostyantinom vidavshi za nogo zamizh svoyu dochku Faustu Dochekavshis vidluchennya Kostyantina Maksimian rozpustiv chutki pro jogo smert i vtretye progolosiv sebe imperatorom Tilki no Kostyantin diznavsya pro zradu Maksimiana vin shvidko povernuvsya z vijskovoyi kampaniyi Pislya togo yak Kostyantin shturmuvav Massiliyu de zabarikaduvavsya Maksimian vin vzyav svogo testya u polon ta zmusiv togo skoyiti samogubstvo Nezabarom vzayemini mizh Kostyantinom i Maksenciyem tezh stali pogirshuvatisya Hocha obidva imperatori i buli shvagerami Maksencij privselyudno poklyavsya pomstitisya Kostyantinu za smert batka Kostyantin natomist zmusiv Yevtropiyu matir Maksenciya ziznatisya sho Maksencij nibi to ne buv ridnim sinom Maksimiana Cej fakt dozvoliv Kostyantinu vistupati yak zakonnomu imperatoru proti Maksenciya Pohid Kostyantina Kostyantin virushiv zi svoyih volodin na Zahodi imperiyi z vijskom u 40 tis osib i peretnuv Alpi u perevali Mon Seni U vidpovid na ce Maksencij ukripivsya v Rimi pokladayuchis na veliku vijskovu silu sho bula v Italiyi Pershij opir svoyemu vtorgnennyu Kostyantin zustriv u misti Seguzij teperishnya Suza Italiya Vin nakazav svoyim soldatam pidpaliti miski vorota ta atakuvati oboronni stini Kostyantin shvidko zahopiv misto prote zaboroniv svoyemu vijsku jogo pograbuvannya i prosunuvsya dali do pivnichnoyi Italiyi Vpershe armiyi dvoh imperatoriv zustrilisya v bitvi pri Turini sho zavershilasya rishuchoyu peremogoyu Kostyantina Vidtodi bagato mist pivnichnoyi Italiyi prisyagnuli na virnist peremozhcyu Meshkanci Mediolanu zustrili vijsko Kostyantina vidkritimi vorotami dozvolivshi jogo soldatam perebuvati v misti do lita 312 roku Dali Kostyantin virushiv na shid de rozbiv vorozhu kavaleriyu sho taboruvala poblizu Breshiyi Nastupnim vijskovim uspihom Kostyantina stala bitva pri Veroni de armiya Maksenciya yaka bula chiselnishoyu za vidsutnistyu imperatora bula vshent rozbita a yiyi ochilnik Ruricij Pompeyan zaginuv pid chas boyu Vnasldiok peremogi v cij bitvi vsya Pivnichna Italiya perejshla na bik Kostyantina yakij odrazu rushiv na Rim Vidinnya KostyantinaZa dekilkoma povidomlennyami naperedodni bitvi 27 zhovtnya Kostyantin mav vidinnya yake nadihnulo jogo na bij pid zahistom hristiyanskogo Boga Vtim detali ciyeyi viziyi riznyatsya zalezhno vid dzherel Suchasnik cih podij Laktancij zaznachaye sho v nich proti bitvi Kostyantinu vvi sni bulo nakazano okresliti nebesnij znak na shitah svoyih voyiniv Pro smert peresliduvachiv 44 5 Vin vikonav cyu zapovid nanisshi na shiti znak sho poznachaye Hrista Laktancij opisuye cej znak yak stavrogramu abo latinskij hrest iz zakruglenim verhnim kincem u formi bukvi P Vtim nemaye perekonlivih dokaziv togo sho Kostyantin koli nebud vikoristovuvav same cej simvol na vidminu vid bilsh vidomogo simvolu hrizmi opisanogo Yevseviyem Kesarijskim Simvol hrizmi Dokladnishe In hoc signo vinces Vid Yevseviya zbereglisya dvi zgadki pro cyu bitvu V pershij u vin prosto povidomlyaye pro dopomogu hristiyanskogo Boga Kostyantinu ne zgaduyuchi zhodnogo vidinnya Vtim u svoyij piznishij praci Zhitti Kostyantina Yevsevij detalno opisuye viziyu nagoloshuyuchi sho informaciyu pro neyi vin pochuv vid samogo imperatora Zgidno z cim povidomlennyam koli Kostyantin jshov marshem zi svoyim vijskom Yevsevij ne vkazuye tochnogo miscya ciyeyi podiyi ale ce yavno stalosya poza taborom u Rimi vin pidviv poglyad do soncya i pobachiv nad nim svitlovij hrest a razom iz nim grecki slova Ἐn Toytῳ Nika sho zazvichaj perekladayutsya na latinu yak in hoc signo vinces V ukrayinskij movi najuzhivanishim variantom perekladu cogo vislovu ye sim pobidi sh yakij pohodit z cerkovnoslov yanskoyi Vidinnya Kostyanitnom hresta u nebi mozhe buti poyasnene yavishem pargeliyu Yevsevij dodaye sho spershu Kostyantin buv nevpevnenim u znachenni cogo yavisha ale nastupnoyi nochi imperatorovi prisnivsya son u yakomu Hristos poyasniv Kostyantinu sho vin maye vikoristovuvati cej znak proti svoyih vorogiv Yevsevij takozh opisuye labarum vijskovij shtandart zi znakom hrizmi yakij zastosovuvav Kostyantinom u podalshih bitvah proti Liciniya U masovij svidomosti ci dva povidomlennya vid dvoh riznih avtoriv buli ob yednani v odne rozpovsyudzhene uyavlennya pro te sho Kostyantin nibi to bachiv hrizmu vvecheri pered bitvoyu Laktancij i Yevsevij shodyatsya na dumci sho cej znak ne buv duzhe poshirenim dlya poznachennya Hrista hocha i vikoristovuvavsya razom z inshimi simvolami napriklad v ozdoblenni hristiyanskih grobnic Vpershe na sribnij moneti Kostyantina cej znak z yavivsya lishe blizko 317 roku Vtim Kostyantin shiroko vikoristav i hrizmu i labarum pid chas podalshogo protistoyannya z Liciniyem Moneta 313 roku iz zobrazhennyam Kostyantina poruch z sonyachnim bozhestvom Deyakimi fahivcyami sonyachnij hrest u nebi sho jogo pobachiv Kostyantin ototozhnyuyetsya z yavishem pargeliya Do togo zh moneti Kostyantina vikarbuvani v 313 roci tobto za rik pislya bitvi zobrazhuyut imperatora suputnikom sonyachnogo bozhestva Sol Invictus lat Neperemozhne Sonce yake chasto zobrazhuvalosya z nimbom abo oreolom Na Triumfalnij arci Kostyantina sho bula zvedena v Rimi na chest peremogi v troh miscyah buli zobrazheni praporonosci sho nesut statuyi Neperemozhnogo Soncya Sama arka bula retelno vstanovlena na odnij liniyi z velicheznoyu statuyeyu Sol Invictus sho dominuvala pri poglyadi z boku golovnogo pidhodu do arki Misce bitviDokladnishe Mulviyiv mist Mulviyiv mist Maksencij virishiv zustriti vijsko Kostyantina pered Mulvijskim mostom sho lezhav na richci Tibr ta z yednuvav Flaminiyevu dorogu z Rimom desho pereroblenij mist stoyit na tomu samomu misci j sogodni Kontrol nad mostom buv vkraj vazhlivim dlya Maksenciya oskilki vin namagavsya trimati svogo suprotivnika yaknajdali vid Rimu boyuchis zradi Senatu Najimovirnishe Maksencij zrujnuvav starij Mulviyiv mist pid chas pidgotovki do jmovirnoyi oblogi mista z boku Kostyantina tomu zadlya perepravi svogo vijska do inshogo berega richki vin mav zbuduvati inshij abo pontonnij Detalna harakteristika mostu riznyatsya zalezhno vid dzherela Zosim opisuye mist yak takij sho buv pobudovanij z dvoh chastin z yednanih zaliznimi kriplennyami todi yak inshi avtori pryamo govoryat sho mist buv pontonnim Do togo zh mist mozhlivo buv navmisno pobudovanij yak pastka dlya sil Kostyantina ale ce zalishayetsya nez yasovanim BitvaStanovishe Maksenciya Zobrazhennya bitvi na Arci Kostyantina Maksencij spochatku virishiv dotrimuvatisya strategiyi yaka dopomogla jomu do togo dvichi proti Severa II ta proti Galeriya U imperatora bulo bezlich zernoshovish u Rimi na vipadok trivaloyi oblogi ukriplennya mista buli u vidminnomu stani a pretorianska gvardiya yaka prizvela jogo do vladi yak i ranishe zberigala virnist Maksenciyu Yak naslidok imperator nakazav zrujnuvati Mulviyevij mist na shlyahu supernika sho v pidsumku zigralo proti nogo Zalishayetsya divnim strategichnij vibir Maksenciya yakij vidmovivsya vid nadijnoyi poziciyi i riziknuv bitisya z vorogom u poli Za slovami hristiyanskogo pismennika panegirista Kostyantina Yevseviya Kesarijskogo nibi yakimi lancyugami Bog zahopiv jogo daleko vid miskih vorit Deyaki shilni pripisuvati neobachnij krok imperatora magiyi yakoyu toj zahoplyuvavsya i yaka mozhlivo davala jomu yakijs obnadijlivij natyak na spriyatlivij rezultat protistoyannya Spravzhnoyu prichinoyu mozhlivo bulo poboyuvannya Maksenciya shodo ostatochnoyi vtrati pidtrimki z boku naselennya i nebezpeki pidvishennya populyarnosti Kostyantina u mistyan yaki faktichno primusili imperatora vijti dorikayuchi tomu v boyaguztvi Dispoziciya Spochatku zrujnuvavshi Mulvijskij mist a potim virishivshi bitisya z Kostyantinom na pravomu berezi Tibru Maksencij opinivsya pered neobhidnistyu perepravitisya tudi dlya chogo nakazu pobuduvati trohi nizhche za techiyeyu pontonnu perepravu zi zv yazanih mizh soboyu chovniv Rimskij imperator mav u svoyemu rozporyadzhenni velike ale dosit nerivnocinne za svoyimi skladovimi yakostyami vijsko Navit pislya vsih porazok na pivnochi Italiyi u nogo za ocinkami suchasnih doslidnikiv bulo vid 75 do 100 tis voyiniv proti priblizno vdvichi menshoyi yihnoyi kilkosti bl 42 tis u Kostyantina Armiya Maksenciya vklyuchala grizni udarni chastini vazhkoyi kinnoti zagoni pretorianciv dobirnih gvardijciv profesionaliv ta boyezdatnu legku pihotu z pidvladnoyi Maksenciyu provinciyi Afrika Prote slabki chastini garnizonnoyi sluzhbi ta legioni nabrani z italikiv davno vzhe vidvikli voyuvati i ne gorili bazhannyam rizikuvati bitisya z neperemozhnim vorogom Dlya upravlinnya takoyu armiyeyu buli potribni duzhe visoki liderski yakosti i velikij talant polkovodcya Vijsko Kostyantina navproti zdobulo na choli zi svoyim komanduvachem dekilka rishuchih peremog u pivnichno zahidnih teritoriyah imperiyi v boyah yak proti varvariv tak i v bitvah z konkurentami Zagalom vijsko Kostyanilna nezvazhayuchi na menshu chiselnist bulo zagartovane boyami ta vkraj disciplinovane Freska avtorstva Dzhulio Romano Stanci Rafaelya Vatikan Bojove zitknennya viyavilosya netrivalim Maksencij vishikuvav pretorianciv j italijskih prizovnikiv v centri bojovih poryadkiv rozmistivshi na flangah kinnotu yak silu dlya prikrittya Kostyantin usvidomiv stupin zagrozi i protidiyav yij najrishuchishim chinom Vin osobisto ocholiv perevirenu u spravi kavaleriyu v udarnomu nastupi na voroga zahopiv iniciativu i dosit shvidko zim yav vorozhu kinnotu na livomu flanzi suprotivnika Vona pershoyu povernulasya u bezladnu vtechu do derev yanogo mostu po yakomu naperedodni boyu perepravilasya do Saksa rubra Pobachivshi sho vidbuvayetsya italijci i soldati garnizonnoyi sluzhbi yakih tisnili dosvidcheni pihotinci Kostyantina piddalisya panici i zagonami i poodinci stali pokidati miscya v boyu Duzhe skoro vtecha stala zagalnoyu Maksencij takozh utikav i znajshov smert u vodah Tibru yak i znachna chastina jogo armiyi Ucililih peremozhec pomiluvav i vklyuchiv do skladu svogo vijska Vtim pislya svoyeyi peremogi Kostyantin skasuvav robotu bagatovikovoyi pretorianskoyi gvardiyi zaminivshi yiyi inshimi palacovimi zagonami NaslidkiMaksencij potonuv u vazhkih obladunkah prote situaciya ne zalishala miscya dlya neviznachenosti Kostyantin nakazav distati z richki tila poleglih Na nastupnij den golovu Maksenciya vidpravili do Rimu Peremozhec veliv nasaditi yiyi na vistrya spisa shob vsi bachili borotbi za vladu v Rimi pokladeno povnij i rishuchij kinec Kostyantin v yihav u vichne misto ale poperedu u nogo zalishalosya she dovgih dvanadcyat rokiv i kilka peremog yaki znadobilisya shob zdolati shidnogo avgusta Liciniya i stati nareshti yedinim gospodarem Rimskoyi imperiyi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva bilya Mulvijskogo mostu Yevsevij Zhittya Konstyantina 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Bitva bilya Mulvijskogo mostu u Vatikanskih muzeyah 6 travnya 2011 u Wayback Machine nim PrimitkiCowen p 77 Stephenson p 122 Barnes Constantine and Eusebius 41 Odahl 101 02 Barnes Constantine and Eusebius 41 42 Odahl 103 Odahl pp 102 103 www fact index com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2017 Gerberding and Moran Cruz 55 cf Eusebius Life of Constantine http www catacombe roma it it simbologia php 21 bereznya 2014 u Wayback Machine http www catacombe org simboli html 27 listopada 2020 u Wayback Machine The Oxford Handbook of Childhood and Education in the Classical World p 609 5 chervnya 2021 u Wayback Machine John Hardon Catholic Dictionary s v Chi Rho 5 chervnya 2021 u Wayback Machine Smith 104 What little evidence exists suggests that in fact the labarum bearing the chi rho symbol was not used before 317 when Crispus became Caesar Peter Weiss The vision of Constantine Journal of Roman Archeology 16 2003 237 259 E Marlowe Framing the sun The Arch of Constantine and the Roman cityscape Art Bulletin 88 2006 223 242 Nixon and Rodgers 319 320